ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТИПУ МОЛЮСКИ. ЛАБОРАТОРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ «Будови черепашки (мушлі) Черевоногих та Двостулкових молюсків»

Тема: ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТИПУ МОЛЮСКИ. ЛАБОРАТОРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ «Будови черепашки (мушлі) Черевоногих та Двостулкових молюсків»

Мета:формувати знання учнів про тип Молюски; дати загальну характеристику представникам; розкрити особливості зовнішньої і внутрішньої будови тіла молюсків; розвивати уміння виділяти головне у матеріалі; уміння спостерігати, порівнювати, аналізувати та робити відповідні висновки; розвивати увагу, уяву та логічне мислення, інтерес до біології; виховувати бережливе ставлення до оточуючого середовища.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування практичних умінь.

Основні поняття та терміни: м’якуни, мантія, устя, головоногі, черевоногі, двостулкові

Міжпредметні зв ́язки: хімія, географія, медицина, океанологія, палеонтологія

Матеріали та обладнання: мультимедійна презентація, ноутбук, інтерактивна дошка, колекція черепашок двостулкових та черевоногих молюсків, вологі препарати головоногих молюсків, інстуктивні картки, підручник, зошит,, інтернет-ресурс Просвітницької інтернет-програми "Молюски", розробленої працівниками лабораторії малакології Державного природознавчого музею НАН України http://www.pip-mollusca.org

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап

ІІ. Актуалізація опорних знань

Завдання на мультимедійній дошці  https://learningapps.org/display?v=puo5v1von21

(можна використовувати для дистанційного навчання)

ІІІ. Формування мотивації навчальної діяльності

Перегляд відеоролика «Молюски» « https://www.youtube.com/watch?v=CEL1Ui1OrO8» 

Бесіда: Чи знайомі вам тварини, малюнки яких ви на відео?

- Підніміть руку, хто бачив слимака.

- Підніміть руку ті, хто бачив на березі моря черепашки? Хто їв мідії?

Сьогодні ми починаємо вивчати новий тип тварин. Подивіться на дошку – які різноманітні представники. Одні – повільно повзають, інші – швидко плавають, треті – взагалі ведуть нерухомий  спосіб життя.

Методичний прийом «Асоціації».

На дошці вертикально записано основне поняття уроку. Учні повинніназвати ознаки цього поняття або асоціації, які воно в них викликає. Обов'язковою умовою є те, щоб слова мали спільні з основним поняттям літери. Після висловлення та запису асоціацій пропонується уважно слідкувати за основними поняттями уроку та підтвердити або спростувати власні твердження на прикінці його  (можна використовувати систему при дистанційному навчанні)

http://linoit.com/users/natashaniki/canvases/%D0%90%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BA%D1%83%D1%89%20%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%81%D0%BA%D0%B8%20%282%29   М –

О – особливі

Л –

Ю –

С –

К – кольорові

Для закріплення зацікавленості використовується прийом «Відстрочена загадка»

-В кінці нашого уроку вам буде задана одна маленька загадка, щоб на неї відповісти потрібно слухати у «всі вуха», дивитися у «всі очі» та думати у «весь мозок» всі 45 хвилин.

ІV. Засвоєння нового матеріалу  та формування практичних умінь

Розповідь вчителя з елементами бесіди

Загальна характеристика молюсків. Ознаки будови, які відрізняють молюсків з-поміж інших тварин (Слайди презентації)

• Тіло позбавлене сегментації, має двосторонню симетрію (двостулкові й головоногі) або асиметричне (черевоногі). Відділами тіла є голова з розташованими на ній очима й 1-2 парами щупалець, тулуб, у якому розташована більшість внутрішніх органів, і нога - мускулиста черевна частина тіла, що служить для пересування. У двостулкових молюсків голова редукована.

• Тіло молюсків укладене в черепашку, що захищає тварину. Зовнішній шар черепашки роговий, а середній (порцеляновий) і внутрішній (перламутровий) — вапнякові. У черевоногих молюсків черепашка суцільна у вигляді ковпачка або спірально завитої башточки. У двостулкових вона складається із двох стулок, з’єднаних еластичним зв’язуванням, зубцями «замка» і м’язами-замикачами. Більшість головоногих молюсків черепашку втратили.

• Тулуб молюсків покритий шкірною складкою — мантією, що й утворює черепашку. Між мантією й тілом утворюється мантійна порожнина, у якій розташовуються зябра, деякі органи чуття, анальний отвір, отвір видільних органів Немає сегментації тіла

• Тіло більшості молюсків складається з голови, тулуба та ноги. Нога являє собою виріст черевної стінки тулуба і служить для пересування, ловлі здобичі, прикріплення, закопування в ґрунт.

• Кровоносна система незамкнена, складається із серця (два- або трикамерного) та судин.

• Органи дихання – зябра (у водяних видів) та легеня у наземних видів і деяких водяних (наприклад, ставковика великого).

• Наявність у багатьох молюсків радули, або тертки, призначеної для захоплення і перетирання їжі.

• Органи виділення – нирки (у більшості видів нирка одна, у деяких – дві).

• Нервова система розкидано-вузлового типу.

• Більшість – гермафродити, є роздільностатеві види.

Серед молюсків є рослиноїдні організми, хижаки, фільтратори.

Молюски освоїли як водне, так і наземно-повітряне середовище існування. Тип включає декілька класів, серед яких найчисленніші – це Черевоногі, Двостулкові, Головоногі.

Розповідь вчителя з елементами бесіди

Загальна характеристика Черевоногих молюсків (Слайди презентації)

Розглянемо будову черевоногих молюсків. Як добувають собі їжу тварини з такою дивною будовою тіла? Як пересуваються молюски, що мають лише одну ногу? Якою є внутрішня будова тіла молюска, як вони розмножуються?

Це найчисленніший клас молюсків. Розміри їхнього тіла варіюють від 2 мм до 60 см. Черевоногі пристосувалися до життя в морях, прісних водоймах і на суші. Черепашка у черевоногих молюсків конічна або спіральна, у активних хижаків і частини наземних видів піддається редукції. Тіло складається з добре відособленої голови, що несе 1—2 пари щупалець і парні очі, ноги (різної форми) і тулуба. Тулуб спірально закручений і асиметричний, як і раковина. У глотці є рухливий мускулистий виріст — язичок, покритий терткою, і щелепи. Дихання здійснюється за допомогою зябер або легені. Черевоногі є роздільностатевими й гермафродитами.

Представники черевоногих молюсків. Ставковик звичайний — типовий мешканець ставків, озер, тихих заплав рік. Ставковик малий є проміжним хазяїном печінкового сисуна — небезпечного паразита людини й сільськогосподарських тварин. Цікавими представниками є рапани, конуси, мурекси, тонни, тритони та ін. У Чорному морі серед заростей червоної водорості філофори зустрічається рапана, яка є страшним хижаком для устриць та мідій. На мілководді тропічних морів серед коралів і водоростей живуть молюски з роду Конуси. їхні слинні залози виробляють отруту, яка за дією прирівнюється до кураре. Слинні залози молюсків з роду Тонна виробляють секрет, що містить сірчану і аспарагінову кислоти. Сірчана кислота використовується молюсками для руйнування черепашок їхніх жертв, аспарагінова ж кислота приводить жертву в стан заціпеніння. Молюсків з роду Мурекс називають пурпурними, оскільки в них є залоза, що виробляє фарбувальну речовину – пурпур. Найбільша черепашка серед черевоногих спостерігається у тритонів, або хароній. Цей великий хижий молюск є основним природним ворогом морської зірки, яку називають "терновим вінцем". Вона за масового розмноження спустошує коралові рифи.

Серед черевоногих молюсків можна виділити морських зайців та морських ангелочків. Характерною особливістю морських зайців є їхня здатність виділяти чорнило, яке є засобом захисту від хижаків. Цей секрет містить бром, холіни, що їх молюск отримує від червоних водоростей, якими живиться. Чорнила мають властивість знижувати рухливість хижаків. Морські ангелочки є прикладом черевоногих молюсків, які втратили черепашку і пристосувалися до хижого способу життя в товщі води

Рослиноїдними видами є виноградний слимак, якого в країнах Західної Європи здавна вживали в їжу, велетенський африканський слимак ахатіна, який є шкідником цитрусових і бананів, невеличкий прісноводний слимак фіза, який часто живе в акваріумах.

Завдання з дошкою

https://ua.mozaweb.com/Search/global?search=%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%81%D0%BA%D0%B8&lexikontypeid=VIDEO

https://learningapps.org/index.php?s=%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%96

Загальна характеристика Двостулкових молюсків (Слайди презентації)

Чимало загадок несуть мешканці двостулкових молюсків, які навіть не мають голови. Це малорухливі придонні організми, які мешкають тільки у воді. Головна особливість – симетрична черепашка, яка складається з двох стулок.Тіло довгасте, сплющене з боків, голови немає, є тулуб і нога.

Між стулками і тілом з двох боків розташовується мантія, між нею та тілом є мантійна порожнина.

На передньому кінці тіла міститься ротовий отвір, на задньому – анальний. Двостулкові пересуваються за допомогою ноги і живляться, фільтруючи воду.У них немає слинних залоз, глотки та радули. Живляться вони пасивно: втягуютьу себе воду з дрібними органічними частинками і планктоном. Неїстівні частинки виводяться назовні. Через ротовий отвір і стравохід їжа потрапляє до шлунка, а потім до кишечника.У шлунок відкриваються протоки печінки. Неперетравлені рештки через анальний отвір видаляються в мантійну порожнину, а потім назовні. Черевоногі молюски дихають зябрами, які розташовані з обох боків від ноги.

Типовим представником двостулкових молюсків є беззубка, або жабурниця. Цей молюск живе на дні водойм, до половини занурюючись у мулистий ґрунт. Черепашка його досягає 10 см завдовжки. Передній кінець тварини заокруглений, а задній дещо загострений. За допомогою ноги беззубка може повільно повзати по дну (від 20 до 30 см за годину). Якщо беззубку потурбувати, вона швидко втягує ногу і за допомогою двох м'язів закриває черепашку. Черепашка жабурниці, як і черепашка ставковика, складається з вапняку. Мідія та устриця їстівна в Україні зустрічаються в Чорному морі: у захищених бухтах, на прибережних скелях, а також на мілководді. Устриці дуже чутливі до чистоти води та достатньої кількості в ній кисню. За способом живлення є фільтраторами води – кожна особина може відфільтрувати від 1 до 3 л води за годину. Морські гребінці є групою молюсків, яка поєднує представників двох родин. У Чорному морі зустрічається лише один вид гребінців – гребінець чорноморський. Дрейсена, або трикутниця є поширеним видом прісноводних молюсків. Особливо сильно розвинулося поселення дрейсени у великих водосховищах Дніпра, де ними обростають залишки затоплених дерев, кущів, а також гідротехнічні споруди, трубопроводи, що порушує їхню роботу.

Найбільшим із двостулкових молюсків є тридакна велетенська, яка може досягати 1,5 м в довжину і мати масу до 300 кг. Справжнім царством традакн є Великий Бар'єрний риф біля берегів Східної Австралії.

Корабельними черв'яками називають молюсків роду Тередо. Це невеликі істоти довжиною до 10 см, які своєю маленькою загостреною черепашкою можуть проробляти ходи у дерев'яних конструкціях, через що вони стають непридатними до експлуатації.

Давайте разом дослідимо будову мушлів двостулкових та черевоногих молюсків(Слайди презентації)

Приступаємо до виконання лабораторного дослідження (Слайди презентації)

Тема: «Будова мушлі молюсків черевоногих та двостулкових молюсків» за інструктивною карткою після нагадування БЖД

Мета:дослідити особливості будови мушлі молюсків різних класів.

Обладнання: мушлі молюсків: беззубки, перлівниці, виноградного слимака тощо.

Хід дослідження

1. Розгляньте молюсків (живі екземпляри, колекції черепашок, запропоновані малюнки).

2. За допомогою визначної картки визначте назву молюсків.

3.Розгланьте черепашки двох молюсків. Встановіть ознаки подібності та відмінності. Результати досліджень запишіть у таблицю «Порівняльна характеристика черепашок молюсків»

Зробіть висновок.        

Загальна характеристика Головоногих молюсків (Слайди презентації)

Одні з найдивовижніших істот підводного світу – головоногі молюски. Вони можуть виробляти власне чорнило, змінювати колір покривів і пересуватися реактивним способом подібно до ракет. Як правило, черепашка в них зредукована та прихована під мантією. Тіло двобічно-симетричне, маєголову, тулуб і ногу. Одна частина ноги перетворена на щупальця, які оточують ротовий отвір. Інша частина ноги перетворилася на лійку – основний орган реактивного руху.

Наутилуси, або кораблики живляться наутилуси дрібними крабами або рибою. Поширені в Індійському океані та західній частині Тихого океану. Найвідомішим із видів є Nautilus pompilius.

Каракатиці – ряд головоногих молюсків, Каракатиці належать до бентосних форм. На відміну від кальмарів, тіло в них сплющене зверху вниз. Живуть у прибережних водах тропічних і субтропічних морів. Характерною особливістю каракатиць є втягувальні щупальці, які в спокої і під час руху розташовані в кишенях на голові. Але за необхідності вони можуть миттєво викидатися. Найвідомішими тваринами цього ряду є каракатиця звичайна (живе в Середземному морі), каракатиця широкорука (це найбільша із каракатиць, яка живе в Тихому океані) та каракатиця фараона (є найчисельнішим видом каракатиць в Індійському океані).

Кальмари – ряд головоногих молюсків, які мають 10 щупальців: 4 пари рук і пара щупальців з хітиновими кільцями. Ця група містить найбільших і найрухливіших головоногих молюсків з розвиненими плавцями (наприклад, велетенські кальмари роду Architeuthis можуть досягати 20 м). Кальмари мають обтічне торпедоподібне тіло, що дозволяє їм рухатися з великою швидкістю "хвостом" уперед, основний спосіб руху –– реактивний. Уздовж тіла кальмара проходить хрящова "стрілка", що його підтримує. Кальмарів уживають у їжу продукт, тож вони є одним з об'єктів промислового вилову. Найвідомішими тваринами з цього ряду є кальмар звичайний, кальмар антарктичний (довжиною до 3,5 м), кальмар крилорукий (здатний до польоту над водою).

Восьминоги – ряд головоногих молюсків, які мають 8 щупальців. Ці щупальці не мають хітинових кілець, і тому на них, на відміну від кальмарів, ніколи не утворюються кігті й гачки. Більшість восьминогів живуть біля дна, ховаючись удень у печери, тріщини, під каміння, а вночі виходячи на полювання. Слина восьминогів містить отруту, яка паралізує і частково розчиняє тверді панцирі раків. Ця отрута є небезпечною і для людини (особливо у восьминога блакитнокільчастого, якого називають "блакитною смертю"). Для восьминогів властива турбота про потомство. Найвідомішими з молюсків цього ряду є восьминіг звичайний, восьминіг піщаний, восьминіг велетенський, восьминіг арктичний, восьминіг-аргонавт (живе в черепашці, подібно до наутилуса, через що його називають "паперовим корабликом").

Значення Молюсків в природі та житті людини (Слайди презентації)

Черевоногі молюски є важливою складовою частиною водяних та наземних угруповань організмів. Вони входять у ланцюги живлення риб, жаб, птахів, кротів, хохуль та ін. Морських черевоногих (морське блюдце, морське вухо, морського зайця) використовують у їжу. Широко ведеться промисел черевоногих з метою використання черепашок та перламутру для виготовлення прикрас і ювелірних виробів. Наземні черевоногі (слизуни, виноградні слимаки) можуть завдавати шкоди зерновим та овочевим культурам. Багато видів черевоногих є проміжними хазяїнами паразитичних червів (наприклад, малий ставковик є проміжним хазяїном для печінкового сисуна, бітінія – для котячого сисуна).

Двостулкові є важливими ланками в ланцюгах живлення. Дорослих двостулкових споживають морські зірки, хижі черевоногі та головоногі молюски, риби, птахи, ссавці. Двостулкові є найефективнішими фільтраторами, які очищають воду. Практичне значення зумовлене тим, що багато їх видів людина здавна споживає як висококалорійну та смачну їжу (устриці, мідії, морські гребінці), а також використовує як корм для домашніх тварин. В умовах забруднення прісноводні види двостулкових можуть накопичувати в тканинах та черепашці токсичні речовини та радіонукліди, тому в наш час їх вживати у їжу не рекомендується. Двостулкових широко застосовують як промислову сировину. Черепашки та перли деяких молюсків використовують для виготовлення ювелірних прикрас та інкрустаційних робіт, з деяких видів молюсків Середземного моря одержують цінний барвник – пурпур. Проте є види молюсків, які приносять шкоду людині, наприклад, прісноводний молюск дрейсена. Серед двостулкових є й проміжні хазяї паразитичних плоских червів.

Головоногі – промислові тварини. М'ясо каракатиць, кальмарів і восьминогів здавна використовується людиною в їжу. Каракатиць та деяких восьминогів добувають також з метою отримання чорнильної рідини, з якої виготовляють натуральну туш та коричневу фарбу – сепію. Головоногі молюски є базою живлення для багатьох морських тварин, зокрема риб, ластоногих та зубатих китів. У кишечнику кашалотів із неперетравлених решток головоногих утворюється амбра – речовина, яку застосовують у парфумерній промисловості як фіксатор запахів.

До Червоної книги України занесено 12 видів молюсків: ставковий булавоподібний, ставковик потовщений, турикаспія лінкта, оксихілюс кобельта, гранарія зернова, серуліна зубчаста, хондрина вівсяна, перистома мердвенева, простеномфалія карпатська, трихія опушена, дробація банатська, устриця їстивна.

Завдання на випередження Захист міні-проєкта «Як утворюються перли?»

https://ua.mozaweb.com/Search/global?search=%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%81%D0%BA%D0%B8

V. Рефлексія Вправа «Дзиґа»

На літері «Я» розташована дзиґа, яка має стрілку. Навколо дзиґи розміщені аркуші з написами. Учні по черзі крутять дзиґу.На який напис указала стрілка дзиґи, тими словами учень починає своє речення для підбиття підсумків уроку.

• запам’ятав
• був здивований
• зрозумів
• зробив для себе висновок
• навчився
• зможу розповісти друзям

Методичний прийом «Відстрочена загадка». То як у ще мають назву Молюски?

VI. Домашнє завдання (Слайди презентації)

Прийом «Ярмарок-продаж»

Учням пропонуються кілька варіантів завдань, які «коштують» певну кількість балів. Діти самі обирають які завдання зробити.

Опрацювати параграф підручника

Дати порівняльну характеристику молюсків, скласти діаграму Вена

Підготувати повідомлення про молюсків-рекордсменів

Завдання творчого характеру

До підводної канцелярії звернулися батьки двох молюсків. Вони хочуть взяти дітям свідоцтва про народження. Але в канцелярії їм пояснили, що до портретів малят необхідно додати їх характеристики. Давайте допоможемо батькам в цій справі. Складаємо характеристики – виноградного слимака і восьминога.( http://www.pip-mollusca.org/index.php - Просвітницька інтернет-програма "Молюски" лабораторії малакології Державного природознавчого музею НАН України)