Уклін тобі, солдате! Година пам’яті, присвячена Дню виводу військ з Афганістану

Уклін тобі, солдате!

Година  пам’яті, присвячена Дню виводу військ з Афганістану

Мета: ознайомити учнів із подіями Афганської війни 1979-1989 рр.; розвивати вміння аналізувати історичні факти; виховувати повагу до трагічної сторінки нашої історії; розповісти про земляків, які служили в Афганістані; віддати данину пам’яті полеглим воїнам – афганцям.

Обладнання:  стенд «Афганістан:спогади не вмирають», мультимедійна дошка, проектор.

Сценка війни під музику стрілянини, розриву гранат, гулу літаків. Виходять 3 хлопці  у військових формах  і під музику імітують сценку війни. Один – стріляє з автомата, 1 – кидає гранату, 1  - поранений .

Учень (за лаштунками)

Війна. Чужа. Неждана. Непотрібна.

Геройство. Біль. Дочасна сивина.

Прокляття чаша випита до дна.

Жорстока тиша. Вибухоподібна.

Війна. Війна. Війна.

Хлопці виходять зі сцени

Ведучий Сьогодні ми зібралися, щоб вшанувати пам’ять воїнів – інтернаціоналістів афганської війни. Офіційно афганська війна тривала з 25 грудня 1979 року до 15 лютого 1989 року. Отже 15 лютого минуло 36 років з дня виведення радянських військ з території Афганістану.

Ведуча  Година пам’яті, присвячена 36 річниці з дня виводу радянських військ з Афганістану оголошується відкритою

Звучить Гімн України

Ведучий У нашому залі присутні гості ,воїни – афганці:

1.Голова міськрайонної спілки воїнів – афганців  та воїнів –інтернаціоналістів 

2.Член спілки –

Ведуча Афганська війна належить до тих подій 20 століття, які ще не знайшли свого повного та об’єктивного  висвітлення та аналізу. Вона залишається «білою плямою» новітньої історії.

Ведучий Афганська війна… Брудна, неоголошена. А хіба війни можуть бути чистими? Кожна несе смерть, інвалідність, одягає в жалість тисячі сердець, материнських сердець. У війни холодні очі… У війни свій рахунок, своя арифметика.

Ведуча Через цю безглузду війну пройшло 500 тисяч чоловік, з них 160.000  - українці. Вважається, що всього під час радянсько - афганської війни загинуло 2378 українців, поранення отримали більше 8 тисяч українців, з них 4.687 повернулися інвалідами.

Читає учениця

Заплакало небо дощами,

Біль і туга зійшлися клином,

Свистіли кулі над Афганістаном,

Прощалася мати із сином.

Котилися сльози рікою,

Ще б жити – та віку немає,

Лишилась невістка вдовою

Й онука за батька питає.

Прощається мати із сином…

Прощаються гори й долини,

І більшого горя немає –

Як жити тепер без дитини?

Лиш чорна хустина,

Німа домовина…

«Прости» - ледь шепоче вустами.

Лиш чорна хустина – то туга за сином,

Заплакало небо дощами.

Звучить пісня «Кленова балада»

Ведучий Наша сьогоднішня зустріч – данина пам’яті всім , хто причетний до героїчної і трагічної афганської війни, яка тривала у два рази довше, ніж Велика Вітчизняна. Летіли в Україну «чорні тюльпани» з цинковими гробами.

Ведуча Що таке «чорний тюльпан»?  Літаки. Які відвозили загиблих воїнів на Батьківщину.

Ведучий Не можна не згадати ось таку легенду: «одного разу, повертаючись з Києва в Одесу, водій автобуса ввімкнув магнітофон, у салон долинув тихий перебіг гітарних струн і голос Розенбаума. Коли знаменитий бард заспівав пісню «Чорний тюльпан», кілька чоловіків  у салоні встали. Це були молоді хлопці, і лише один серед них – літній чоловік. Усі вони мовчки стояли, аж доки не зазвучала інша пісня.

Ведуча  Жінка звернулась до юнака : - скажіть, а чому  ви слухали пісню стоячи, а решта пасажирів сиділи?

•          Тому, що вони не знають того, що довелося пережить нам у «країні, яка кулями нам плювала в обличчя». Це похоронний Гімн афганців. Ті, хто воював в Афганістані, слухають ту пісню стоячи.  Це стало неписаним законом для воїнів-інтернаціоналістів.

Звучить пісня «Афганський вальс»

Читає учениця

Пливе наче вічність, здобута в бою,

Хвилина мовчання.

Натянуті нерви, немов тятива,

Пронизує пам’ять скорбота прощання.

І сумно згасає, і тяжко сплива

Хвилина мовчання.

 І подвиги мужні, і дружнє плече,

І роки надії , і сподівання,

І серце сльозою наразі пече

Хвилина мовчання.

Встають побратими, відважні бійці,

Знов закипає та битва остання.

Вона – сивина, вона – як рубці

Ведуча На жаль , серед наших земляків теж є загиблі у афганській війні  уродженці міста ..

Ведучий Помовчімо хвилину за всіх, кого немає серед нас, хто лежить у сирій землі і світить нам з небес, за  тих , хто повернувся на Батьківщину у «Чорних тюльпанах».

Оголошується хвилина мовчання.

Відеоролик «Афганська війна»

Ведуча Ось і все. Пройшли роки. Заросли травою стежки в афганських горах, але кожна свідома людина, яка втратила когось близького чи знайомого, питає себе іноді: чому? Заради чого гинули люди. Заради чого одна релігія воювала проти іншої, один народ проти другого? Чим все це виправдати? Та і чи можна це виправдати? Мабуть ні…

Ведучий  А кожної весни в афганських горах, так щедро политих кров’ю , зацвітають тюльпани, і красивішого видовища світ не знає. Оті тюльпани стали символом, щорічним живим пам’ятником людям, які загинули за ідею.

3 хлопці у військових костюмах формують пам’ятник і під пісню «Віват» виходить в чорному вбранні дівчина – мати , яка покладає квіти біля пам’ятника

Ведуча Сьогодні про афганську війну пишуть книги, створюють фільми, учасникам тих жахливих подій присвячують поезії, пісні, поеми.

Ведучий Але ніхто не може творити пам’ять так, як роблять це самі учасники подій, котрі у 80-х роках минулого століття пройшли через жорстоке пекло афганської війни.

До слова запрошується наші гості

Ведуча На знак нашої безмежної шани до вас, шановні  воїни – афганці, прийміть ці квіти. 

Вручаються квіти.

Ведучий  На цьому наша зустріч закінчується. Низький уклін вам, воїни - інтернаціоналісти  від усіх нас. Бажаємо вам здоров’я, щастя, миру, злагоди, добробуту. Дякуємо ,що ви до нас завітали і розповіли нам про події, яких не можна забути.

Ведуча Година пам’яті, присвячена 36 річниці з дня виводу військ з Афганістану оголошується закритою.

Звучить Гімн України