Україна- наша Батьківщина

Тема. Моя країна — Україна.

Мета. Продовжувати ознайомлення із поняттям "наша Батьківщина", уточнити і розширити уявлення дітей про велич і красу рідної України; формувати ціннісне ставлення особистості до рідної мови, до своєї країни, почуття гордості за Батьківщину.

Обладнання. Ілюстративний матеріал із серії "Мальовнича Україна", мультимедійні презентації "Це — моя Україна", "Київ — столиця України", набір предметних малюнків із серії «Мальовнича Україна»: кущ калини, гніздо, лелека, верба, тополя, соловейко тощо.

Тип уроку. Ознайомлення з новим матеріалом

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Фенологічні спостереження

III. Повторення вивченого матеріалу

— Які тварини сплять взимку?

—  Назвіть зимуючих птахів.

—  Як люди допомагають тваринам взимку?

IV. Актуалізація опорних знань

Гра-вправа "Закінчіть речення". (використання мультимедійної презентації)

Наша країна називається ....

Столиця України — місто ....

Найбільша річка України ....

— Батьківщина — це земля, на якій ти народився, де народилися твої ба­тьки, усі ми. Батьківщина — це твоє рідне місто чи село, вулиця, де стоїть твій будинок... Батьківщина — це рідна мова, якої навчили тебе мама й тато. Батьківщина у нас єдина, як мати. Батьківщина — це казки, які розповідала тобі бабуся, а їй розповіла її бабуся. Це зелена травичка і блакитна річечка. Це садок біля хати. Це безмежні хлібні лани. Твоя Батьківщина — це Украї­на. Наша країна розпросторилася на 1316 км із заходу на схід і на 893 км із півночі на південь.

Учитель зачитує вірш.

МОЯ УКРАЇНА

— Моя Україна —                         3 чого почалась

Широкі простори:                          Україна для мене?..

Поля і левади,                                Чи з пісні цієї,

Долини і гори...                             Що в небо злітає,

Молитва і пісня,                            Чи з рідної мови,

І слово натхненне, —                     Що звуками грає,

А чи з «Отченашу»,                       Що звуками грає,

Що мати навчає?..                          З тієї молитви,

— Із пісні, дитино,                        Що мати навчає,

Що в небо злітає,                           Твоя Україна                 

І з рідної мови,                              Себе починає.

                                                                                                         Марія Хоросницька

— Україна — це наша земля, наша країна зі славною історією, народ якої протягом багатьох віків боровся за свободу й незалежність. Україна — це ве­лика незалежна держава в Європі. Україна — це рідна мова, чарівна пісня, чу­дові народні традиції, мальовнича природа, талановитий народ.

V. Вивчення нового матеріалу

1.  Робота з ілюстративним матеріалом із серії "Мальовнича Україна." (використання мультимедійної презентації)

— Учні розглядають ілюстрації, розповідають, що на них зображено. Підсумовуючи, вчитель каже:

— Гарний наш рідний край, бо має і високі гори, вкриті зеленими лісами, і бистрі ріки, і безмежні урожайні поля, і заквітчані луги, мальовничі села і міста, і все, чого лиш душа бажає.

2.  Бесіда з елементами розповіді

—  А зараз ми з вами спробуємо створити картину одного з куточків рідного краю.

Учитель на динамічній таблиці "Це — моя Україна" виставляє по черзі (в прорізи) предметні малюнки із зображеннями верби, калини, лелеки, соловейка і т. п.

Учні коментують. Наприклад: "Це — гніздо. Я кладу його на дах хати. У гніздо посаджу лелеку" і т. д. Учитель біля річки "садить" кущ калини і говорить:

А калина біля броду Білі квіти розпускає. На свою чарівну вроду Задивляється у воду, Соловейка виглядає. (Діти "садять"на кущ соловейка).

— На Україні калина завжди росла біля хати. У народі було прийнято садити кущ калини, коли народжувалася в сім'ї дитина.

• Погляньте, діти, яка красива вийшла картина.(використання мультимедійної презентації) Така ж багата і кра­сива наша українська земля. Послухайте легенду про те, як же виникла наша країна.

НАША ЗЕМЛЯ

Легенда

Колись давно Бог створив народи і кожному наділив землю. Наші ж предки кинулись пізніше, але землі їм уже не дісталося.

От вони й прийшли до Бога, а він у цей час молився, і вони не сміли йому щось сказати. Стали чекати. По якійсь хвилі Бог обернувся, ска­завши, що вони чемні діти, хороші. Дізнавшись, чого прийшли до ньо­го, запропонував їм чорну землю. «Ні, — відповіли наші предки, — там уже живуть німці, французи, іспанці, італійці». «Ну, тоді я вам дам землю ту, що залишив для раю, там усе є: річки, озера, ліси, степи. Але пам'ятайте, якщо будете її берегти, то вона буде ваша, а ні — ворога».

Пішли наші предки на ту землю, оселилися і живуть до сьогодні­шнього дня. А країну свою назвали Україною.

• Ось як про неї розповідає український поет А. Камінчук.

Зацвітає калина,

Зеленіє ліщина,

Степом котиться диво-луна.

Це моя Україна,

Це моя Батьківщина,

Що, як тато і мама, одна!

3.  Робота з підручником (с. 46)

Читання вірша

— Як ми повинні ставитися до своєї рідної України? Як про це сказано у вірші?

4.  Бесіда про рідну мову, про незалежність України

— Послухайте вірш Марії Хоросницької і скажіть, що мати наказувала своєму синові.

Матусин заповіт

Раз мені казала мати:

"Можеш мов багато знати,

кожну мову шанувати,

та одну із мов усіх,

щоб у серці ти зберіг."

В серці ніжну і погідну

збережу я мову рідну!

• Якою мовою ми розмовляємо?
• Якою мовою мама вам співала колискову пісню?

Учитель читає вірш.

Колискова пісня, колискова —

то найперша материна мова.

Пахне вона м'ятою і цвітом,

чебрецевим і суничним літом ... (М. Сингаївський).

(Звучить пісня у виконанні гурту «Соколи» «Мова колискова»)

— Ми з вами одержали в спадок сучасну українську літературну мову — багату, розвинену, гнучку, красиву, мелодійну. Нею можна висловити все: від найскладніших і найновіших наукових відкриттів до найвеселіших віршів, пісень і оповідань.

Не шкодуйте часу і зусиль для вивчення своєї рідної мови. Мова — наш вірний друг і помічник протягом усього життя.

Запам'ятайте! 16 липня 1990 року Верховна Рада України прийняла Декларацію про державний суверенітет України, за якою українську мову визначено державною.

Декларація — заява одного чи кількох урядів, що доводить до загального відома важливу міжнародну подію, закон тощо.

Суверенітет — незалеж­ність і самостійність у внутрішніх і зовнішніх справах. (Учитель пояснює дітям терміни у доступній формі.)

—  Наша Україна — вільна держава. Але стала вона такою зовсім недавно, в 1991 році. Сотні літ боролися українці за свою незалежність. Часто віддавали за неї своє життя. І завдяки героїчній боротьбі пе­ремогли.

— Послухайте кілька віршів українських поетів про світлу, щиру любов до своєї рідної землі — до України. (Діти читають вірші, підготовлені заздалегідь.)

     Україна

У мене є єдина .

Країна — Батьківщина.

Радію і бажаю,

Аби цвіла, як рай.

Їй я пісень складаю,

Навіки прославляю...

А ти назви цей край.

        Україна

Усміхалось сонечко,

Калина цвіла,

Раділа, співала,

А ще й розцвітала.

Їй-Богу, найкраща

На світі земля!

А як називається, — ти не забудь!

         Дніпро

Долинами та кручами

Несе свої пишні води

Історія жива мого народу.

Прекрасна наша і могуча

Ріка надзвичайної вроди,

Оспівана в піснях мого народу.

             Україна

Краю милішого, ріднішого,

Як Україна ,- в світі нема.

Слова солодшого, зручнішого,

Як  Україна, - в світі нема.

5.  Фізкультхвилинка

6.  Бесіда про Київ

— Назвіть міста України, які ви знаєте.

— А як називається головне місто нашої країни?

• Головне місто країни — це столиця. Столиця України — Київ. В давнину в Києві жив князь Кий зі своїми братами Щеком і Хоривом і сестрою Либідь. Вони збудували це місто. А назвали на честь старшого з братів — Кия.

(Використання мультимедійної презентації)

Київ — це дуже давнє і мальовниче місто. Воно потопає в зелені парків і садів, невпинно росте і оновлюється. Найголовніша вулиця Києва — Хрещатик. Розкинувся Київ на берегах Дніпра.

—  Послухайте вірш про Київ і скажіть, яке дерево є символом нашої столиці.

Наша столиця

Чудовий день. Ясна пора.

Легенький вітерець повіяв.

На кручах сивого Дніпра

Стоїть столиця наша — Київ.

Квітує свічами каштан,

На храмах грає позолота.

Ось Володимир, ось Богдан,

Ось сяють Золоті ворота.

Летить у небі голуб-птах,

Над ним хмарки, немов пір'їни.

Й тріпоче синьо-жовтий стяг,

Як вільне серце України (А. Камінчук).

—  Про які визначні місця та пам'ятники Києва йдеться у вірші?

7. Бесіда за ілюстраціями підручника та альбомом "Київ — столиця України" (с. 47) про визначні місця Києва, його пам'ятники.

8. Хвилинка – цікавинка

Чи ж один на світі Київ?

—  Я — Київ, столиця України. Збудований славним Києм, півтори тисячі років височію над Дніпровими кручами.

—  А мене звали Київець. Я також був збудований Києм, але вже на Дунайському березі. На жаль, я не зберігся до днів сьогоднішніх, про мене лиш свідчить давній літопис.

—  Вітаю вас, браття-міста! Це я, озеро Кийове. Я гойдаю хвилі біля міста Лобні, неподалік від Москви.

— Я також озеро! І мене теж Кийовим звати. Тільки моя Батьківщина — Балкани. Голубію неподалік Адріатичного моря. На відміну від свого підмосковного побратима, ніколи не замерзаю.

— Почуйте мене! Це говорю я, Кий-острів. Я — на самісінькій Півночі, в Архангельській області. Гучними дзвонами славився в давнину. їх умілі майстри на моїй землі відливали.

—  А я — Кийовське поле, що поблизу села Кийов, за Карпатськими горами.

— Я — кубанська земля! Після того, як царські війська Запорізьку Січ зруйнували, я козацтву притулок дала. Розселилися тут запорожці, а ста­ниці свої рідними йменнями нарекли: Київ, Київка, Київське.

— Я — край цілинний. І тут є містечка і села, на честь славного Кия названі.

• Приамур'я! Сибір! Ми теж бережемо ім'я Кийове! (З журналу "Пізнайко").

Заснування Києва

    Відбувалось це дуже давно, коли святі апостоли порозходилися до різ­них країв проповідувати Христову віру.

    У ті давні часи опинився біля могутнього Дніпра святий апостол Андрій зі своїми учнями. Він став на березі річки під горами і промовив:

—  Чи бачите ці гори? На цих горах величне стане місто, і буде в нім багато церков.

І вийшов на гори, благословив їх, поставив там хрест і помолився Богові.

Минуло багато років. І прийшли в ці краї брати Кий, Щек та Хорив і сестра їхня Либідь.

І тут, на горах над Дніпром, заснували вони велике місто й назвали ім'ям найстаршого брата — Київ.

     Здавна, коли ще люди не знали заліза та міді, а робили собі списи та со­кири з каменю, жили не в хатах, а печерах, у цих краях жило багато людей. І передусім тому, що тут сходилися дві великі ріки: Дніпро та Дністер. Над рікою легше було прогодуватися чи рибою, чи звіриною. Рікою люди пересувалися куди треба — сухих доріг тобі було небагато, і ними їздити було нелегко й небезпечно. Тому під Києвом виникали найбільші оселі, жило більше багатих людей, торгівельних: сюди частіше приїздили й купці з чужих країв з усяким товаром.

     З-поміж усіх українських міст Київ був найбільшим і найславетнішим. І сьогодні Київ залишається найбільшим містом — столицею нашої держави України (3 журналу "Вулик ").

VI. Закріплення вивченого матеріалу

1. Робота в зошиті (с. 46-47).

Завдання 1. Прочитайте і скажіть, як ви розумієте ці слова.

Завдання 2. Розфарбуйте малюнок.

Завдання 3. Допишіть речення.

Моя Батьківщина — ....

Найбільша річка України — ....

Завдання 4. Поміркуйте і з'єднайте частини речень.

VI. Підсумок уроку