ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

В сучасних умовах розвитку освітньої галузі питання знання рідної мови, грамотності в спілкуванні набуває все більшого значення, адже на державному рівні вирішується брак кваліфікованих кадрів, з високою культурою мовлення, мислячих, здатних до самореалізації, компетентних, готових зробити процес спілкування змістовним, логічним, точним, виразним та  доречним, що відповідає як вітчизняним, так і європейським стандартам тощо.

Саме тому досконале знання рідної мови, відповідальне ставлення до вивчення  української  мови  студентами вищих навчальних закладів, в свою чергу, спрямовані  на забезпечення загальноосвітньої та практичної підготовки майбутнього фаху, згідно з професійними інтересами кожного студента, сприяє формуванню незалежних поглядів, умінню обґрунтувати свою точку зору і приймати нестандартні рішення в тій чи іншій виробничій ситуації.

Безперечно, будь-який вид роботи із курсу української мови, крім засвоєння навчального матеріалу, вироблення стійких навичок мовлення, письма, читання та аудіювання, вимагає безпосереднього контролю під час модульного, семестрового та підсумкового оцінювання досягнень студентів із дисципліни.

В залежності від наповнення навчальним матеріалом змістового модуля,  обирають різні за формою методи контролю, зокрема це можуть бути диктант, диктант із граматичним завданням, диктант із читанням мовчки, диктант із аудіюванням, переказ із творчим завданням, тестові завдання тощо.

Коли мова йде про семестрове або підсумкове оцінювання знань студентів із української мови, то найкраще підходять такі види контролю як диктант і тестові завдання.

А контроль, в свою чергу, — це той важіль,  який дозволяє викладачеві визначити  рівень  володіння мовою, досягнутого студентами за певний період навчання, це  інформація  про результати роботи групи студентів  у цілому і кожного зокрема, це дані про результати   роботи самого викладача, із яких він може дізнатися, наскільки ефективні використані прийоми навчання, визначити невдачі в роботі, що дозволяє внести зміни в подальшій професійній діяльності тощо.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАПИСАННЯ КОНТРОЛЬНИХ     РОБІТ. ВИМОГИ ДО ЇХ ВИКОНАННЯ

З метою визначення рівня засвоєння студентами вищого  навчального закладу  навчального матеріалу із дисципліни «Українська мова», передбаченого Державними стандартами  базової загальної середньої освіти та повної загальної середньої  освіти, затвердженого постановою  Кабінету Міністрів України           № 1392   від 23 листопада 2011 р.,  на етапах модульного, семестрового та, відповідно, підсумкового оцінювання проводяться  контрольні роботи із української мови.  Зміст завдань відповідає чинній програмі з української мови   для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти, схваленій     комісією з української мови Науково-методичної Ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України (Витяг з протоколу №  3 від 18.06. 2013 р.).

Якщо йдеться про контрольну роботу з української мови, що містить  практичні завдання, добираються  завдання  трьох типів, які відрізняються за своєю складністю. У завданнях першого типу, що відповідають початковому і середньому рівням навчальних досягнень студентів, необхідно зазначити лише одну правильну відповідь із кількох запропонованих. За правильні відповіді завдань першого типу студент отримує від 0,5 – до 1 бала за кожне. Завдання другого типу, в свою чергу,  відповідають середньому і достатньому рівням навчальних досягнень студентів.  За кожну правильну відповідь студент максимально отримує  по 1 балу.  Завдання третього типу відповідає достатньому і високому рівням навчальних досягнень студентів і є творчим. Воно, як правило, оцінюється в 1,5 – 2 бали.

Крім цього, в контрольній роботі можуть бути тестові або практичні завдання, загальна кількість яких в результаті отриманих балів переводиться в дванадцятибальну систему оцінювання, звичайно, за допомогою спеціальної шкали відповідності, яка може бути подана у вигляді таблиці.

Прикметним є той факт, що на етапі модульного оцінювання в якості засобу перевірки теоретично-практичного матеріалу з дисципліни, цілком прийнятним є усне опитування студентів за переліком ключових питань тощо.

 В такому випадку студенти  готуються до усної відповіді, в ході якої наводяться за потреби приклади, що підтверджують або спростовують теоретичне твердження того, хто відповідає на запитання викладача.

Слід зауважити, що традиційні методи перевірки й оцінки знань у поєднанні з новими технологіями відкривають сьогодні перед викладачами широкі можливості. Досить  ефективним, з огляду на результат, методом контролю рівня засвоєння навчального матеріалу студентами з дисципліни є тестування, тобто виконання завдань тестового характеру.

Беззаперечним є той факт, що підвищення якості навчання студентів безпосередньо пов'язане зі створенням і послідовним використанням системи тестового контролю засвоєння знань, аналізом його результатів тощо.

Хотілося б нагадати про істотні переваги тестового контролю знань, зокрема про:

• об'єктивність —  незалежність результатів тестування від особистих стосунків викладача та студента;
• простоту процедури запису (введення) відповіді, незалежність оцінки від техніки письма;
• кількісні критерії оцінки — наявність кількісних показників для визначення повноти та глибини засвоєння матеріалу;
• простоту та формалізованість процедури визначення оцінки —можливість її здійснення  людиною середньої  кваліфікації  або технічним пристроєм;
• чіткість та однозначність формулювання умов тестових завдань — що забезпечує однозначність сприйняття студентами їх змісту;
• рівні вимоги до знань та умінь студента шляхом використання в тесті завдань однакової складності, обсягу та змісту;
• забезпечення необхідної повноти охоплення знань та умінь, що контролюватимуться під час перевірки;
• можливість одночасної перевірки значної кількості студентів;
• можливість багаторазового повторення умов перевірки, для з'ясування змін в рівні підготовки;
• орієнтацію на сучасні ефективні освітні технології — використання комп'ютерних навчальних і контролюючих систем;
• універсальність — охоплення всіх етапів процесу навчання;
• багатофункціональність — контроль, діагностику, систематичну корекцію навчального процесу;
• охоплення контролем великого обсягу матеріалу;
• упродовж досить обмеженого часу може бути перевірена якість знань, навичок у зазначеної кількості студентів;
• можливий контроль знань, умінь, навичок на необхідному, заздалегідь запланованому рівні;
• необхідність постійного самоконтролю;
• фіксацію  уваги студента не на формуванні відповіді, а на осмисленні її суті;
• створення умови для постійного зворотного зв'язку між студентом і викладачем тощо.

При плануванні тестового контролю  навчальних досягнень студентів із дисципліни слід враховувати вимоги до тестів, що узагальнені та адаптовані  до  умов і традицій нашої національної освіти.

  Тест — це система. Якщо вимоги до нього не відповідають науково обґрунтованим  вимогам до системи, тоді сам тест не відповідає вимогам до тестів і не може бути якісним. Перш за все:

1.  завдання в тесті повинні бути специфічної форми;
2.  завдання повинні містити лише один елемент знання та мати кількісні характеристики якості: коефіцієнти складності, валідності тощо;
3.  завдання повинні розміщуватися в порядку зростання їх складності (крім психологічних та ситуаційних тестів);
4.  тест повинен бути валідним за обсягом та містити загальну й окремі інструкції до виконання кожної групи нетипових за формою завдань, тобто мати відповідний дизайн;
5.  тест повинен мати надійні та принагідні за всіма параметрами характеристики якості, оформлені згідно з вимогами тощо.

 Отже, тестові завдання для визначення рівня засвоєння студентами навчального матеріалу з дисципліни «Українська мова» є досить практичним і ефективним способом контролю навчальних досягнень під час навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі. Шкала оцінювання результатів  тестових завдань  з дисципліни включає набрані бали за різними рівнями складності, що в сумі дають 12 балів.

Крім завдань практичного плану та тестів, досить ефективною формою перевірки навчальних досягнень студентів із української мови, зокрема з  орфографії та пунктуаційної грамотності, є контрольний текстовий диктант.

Досить цікавим є алгоритм дій на занятті, на якому планується написання контрольного диктанту. Перш за все, викладачем проводиться підготовча робота, яка включає такі етапи:

• читання тексту диктанту;
• з'ясування, як студенти зрозуміли текст диктанту;
• словникова робота.

Потім начитується текст диктанту, при чому диктується кожне речення по частинах, записане речення повторюється для перевірки. Після цього викладач диктує весь записаний текст, студенти за ним перевіряють написане. Коли перевірка під диктовку завершена, студенти мають можливість перевірити ще раз, але уже самостійно. Після того, як студенти перевірили свої роботи і здали їх викладачеві, дозволяється відповісти на запитання, які виникли в студентів під час написання контрольного диктанту. Далі не менш важливим є завдання додому студентам із урахуванням необхідності підготовки до заняття, що міститиме аналіз результатів контрольного диктанту (повторення вивчених орфограм, пунктограм).

 Контрольна робота, що містить контрольний текстовий диктант, може включати в себе ще й додаткове граматичне завдання, що дасть можливість перевірити рівень засвоєння навчального матеріалу, що вимагає знання граматики тощо. В такій контрольній роботі диктант із завданням в сумі дають дванадцять балів, відповідно до визначених рівнів складності тощо.

МЕТА ТА ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ  ДИСЦИПЛІНИ «УКРАЇНСЬКА МОВА»

 У сьогоднішній освітній системі навчальна дисципліна «Українська мова» набуває особливої актуальності й вагомості, адже вона є потужним носієм ідентичності нації, її генетичного коду. Тому в контексті світових процесів глобалізації, в індивідуальному національному самоусвідомленні, самозбереженні й самоствердженні її роль є незаперечною й важливою. Виховання свідомого українця повинно базуватися на історичних і культурних знаннях, традиціях, на переосмисленні сучасного досвіду на основі загальнолюдських цінностей як на теренах загальнонаціонального, так і міжнародного рівнів. 

Головною метою вивчення української мови  в закладах освіти є залучення молоді до найвищих досягнень національної культури, національних і загальнолюдських духовних цінностей, виховання студента як компетентної  мовної особистості, яка відзначається високою мовленнєвою культурою. Особливого значення набуває формування навичок комунікативно виправданого користування засобами мови в різних життєвих ситуаціях з обов’язковим дотриманням мовних норм  та мовленнєвого етикету, вироблення вмінь за лексемами й граматичними формами пізнавати національне світосприймання, ментальність рідного народу тощо.

Наразі відбувається переорієнтація методик викладання мови  від  системно-описових до комунікативно-діяльнісних, що дає можливість відійти від традиційного погляду на вивчення української мови як необхідності забезпечення студентів знаннями не мови, а відомостей про мову (часто досить специфічними, віддаленими від практичного застосування). У цьому випадку  вивчення мови буде спрямовано не стільки на запам’ятовування студентами системи правил, скільки на розуміння закономірностей їх функціонування та формування комунікативних умінь і навичок. Для досягнення цієї мети вирішуються такі основні завдання:

• виховання свідомого прагнення до вивчення української мови;
• вироблення у студентів компетенцій комунікативно виправданого користування
  засобами мови в різних життєвих ситуаціях;
• ознайомлення з мовною системою як основою  формування мовних умінь і
  навичок — орфоепічних, лексичних, граматичних, правописних, стилістичних;
• формування духовного світу студентів, цілісних світоглядних уявлень,
  загальнолюдських ціннісних орієнтирів,  прилучення через мову до культурних
  надбань українського народу і людства в цілому.

     Відповідно до мети і завдань навчальної дисципліни у програмі вивчення української мови визначено обов’язковий мінімум змісту освіти, що включає основні змістові лінії:

• мовленнєва змістова лінія: мовленнєзнавчі відомості, види і жанри навчальних робіт, комунікативні вміння та навички;
• мовна змістова лінія:  мовну систему – стилістику, лексикологію, фонетику, граматику, синтаксис та пунктуацію;
• соціокультурна змістова лінія:  соціокультурознавчі відомості, відображені в навчальних текстах, наочно-ілюстративних матеріалах, аудіовізуальних та інших засобах, дібраних з урахуванням принципу єдності навчання, виховання та розвитку студентів;
• діяльнісна змістова лінія: основні способи загальнопізнавальної діяльності, формування яких сприяє різнобічному, зокрема і  мовленнєвому розвитку студентів.

Мовна й мовленнєва змістові лінії є основними, що визначають предмет навчання. Вони містять критерії для визначення рівня навчальних досягнень студента, а вимоги до соціокультурної та діяльнісної ліній не є спеціальними, хоч і важливими для формування мовно-мовленнєвих компетенцій.

     У процесі вивчення української мови передбачено використання міжпредметних та внутрішньопредметних зв’язків, що дає можливість вивчати мову як вияв загальнокультурного процесу, а кожне мовне явище, відповідно, розглядати в лінгвістичному контексті.

      Слід відмітити, що навчальний матеріал, об’єднаний за певними темами, хоча й подається у  традиційній послідовності (фонетика, лексика та фразеологія, словотвір, морфологія, синтаксис, пунктуація), але орієнтований  безпосередньо на стилістичну специфіку того чи іншого мовного явища, на визначення його місця у мовленнєвому процесі.       

          Досить прикметним є той факт, що оцінювання навчальних досягнень студентів під час вивчення курсу української мови здійснюється з урахуванням вимог до учнів загальноосвітніх шкіл із метою дотримання принципів послідовності навчання й об’єктивності самого оцінювання.

  Вивчення української мови у  вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів   акредитації,  перш за все, спрямоване на підвищення рівня грамотності студентів  та   їх культури мовлення. Систематизація і поглиблення вивченого у школі проводиться, звичайно,  на вищому рівні узагальнення. Заняття з української мови  передбачають удосконалення основних мовних і мовленнєвих умінь та навичок, що стане запорукою подальшого розвитку творчої особистості,  із образним, логічним мисленням,  здатної до ефективної самореалізації тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ «УКРАЇНСЬКА МОВА»

Українська мова як навчальний предмет посідає важливе місце у системі викладання загальноосвітніх предметів у вищих навчальних закладах  І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти, сприяє збагаченню внутрішнього світу молодої людини, розвитку творчих здібностей, особистісному формуванню студента як громадянина, який має активну життєву позицію, що виявляється у любові до України, свого народу, досконалому знанні рідної мови.

 Програма з навчальної дисципліни  «Українська мова» укладена відповідно до Державного стандарту базової і повної середньої освіти, Закону України «Про загальну середню освіту» та на основі навчальної програми з української  мови для  вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти (2010 рік; укладачі - Ковалевська Л.Б.; Антонюк Т.М.; Кабаненко А.М.) схваленої комісією з української мови Науково-методичної Ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України (витяг з протоколу № 4 від 17.06.2010 р.), яка протягом двох років пройшла апробацію.

      Структура програми, її змістове наповнення передбачає світовий і національний культурологічний контексти, міжпредметні зв’язки, втілення ключових компетентностей, урахування вікових особливостей студента,  сприйняття ним здобутків українського мовознавства, а також особливостей сучасного навчального процесу у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації, право вибору (як для викладача, так і для студента).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тематичний план дисципліни «Українська мова»

№	Назва розділу, Модуля, Теми програми	Обсяг годин за типовою навчальною програмою										Обсяг годин за робочою навчальною програмою
		Всього	з них									Всього	з них
			А у д и т о р н и х		в тому числі						Са мостійних		А у д и т о р н и х	в тому числі			Са мо      с т і й ни х
					лекції		практичні							лекції	практичні
І семестр
Змістовий модуль 1
1	Вступ. Мовлення як предмет стилістики і культури мовлення. Два рівні володіння українською літературною мовою: мовлення правильне (норми літературної мови) і мовлення комунікативно доцільне (змістовність, логічність, точність, виразність, доречність).   Функціональна стилістика і культура мовлення. Мовлення як предмет вивчення стилістики і культури мовлення. Стилі мовлення	2	2		2		-			-	-	2	2	2	-	-	-
2	Практична стилістика і культура мовлення. Стилістичні засоби фонетики. Загальна характеристика звукового складу мови. Норми вимови. Склад і наголос. Правила переносу слів	2	2		-		2			-	-	6	4	2	2	-	2
3	Правопис. Складні випадки правопису м'якого знака, апострофа	4	4		2		2			-	-	4	4	2	2	-	-
4	Складні випадки правопису великої букви	4	4		2		2			-	-	5	4	2	2	-	1
5	Складні випадки правопису слів з ненаголошеними  голосними	4	4		2		2			-	-	4	4	-	4	-	-
Разом за змістовим модулем 1.		16	16		8		8			-	-	21	18	8	10	-	3
Змістовий модуль 2
6	Ділові папери. Загальні вимоги до складання документів. Документація щодо особового складу. Автобіографія. Заява. Пояснювальна записка, розписка. Доручення, протокол	2	2		-			2		-	-	6	4	2	2	-	2
7	Складні випадки правопису слів з подвоєнням і подовженням приголосних	4	4		2			2		-	-	5	4	2	2	-	1
8	Складні випадки правопису слів зі спрощенням у групах приголосних	4	4		2			2		-	-	3	2	2	-	-	1
9	Складні випадки правопису слів з чергуванням голосних і приголосних звуків. Написання слів іншомовного походження.	4	4		2			2		-	-	4	3	2	1	-	1
10	Контрольна робота. Тести.	2	2		-			2		-	-	1	1	-	1	-	-
Разом за змістовим модулем 2.		16	16		6			10		-	-	19	14	8	6	-	5
Разом за І семестр		32	32		14			18		-	-	40	32	16	16	-	8
ІІ семестр
Змістовий модуль 3
11	Стилістичні засоби лексикології та фразеології Слово і його лексичне значення. Лексико-стилістичні синоніми. Антоніми. Пароніми.  Фразеологізми	2	2	2			-			-	-	2	2	2	-	-	-
12	Ділові папери. Обліково - фінансові документи. Розписка. Доручення	2	2	2			-			-	-	4	2	2	-	-	2
13	Словотворчі засоби стилістики Морфеми і словотвірна структура слова. Основні способи словотвору. Стилістичне забарвлення значущих частин слова: префіксів і суфіксів Правопис. Основні орфограми в коренях, префіксах і суфіксах	4	4	2			2			-	-	5	3	2	1	-	2
14	Правопис. Основні орфограми в коренях, префіксах і суфіксах	4	4	2			2			-	-	3	3	2	1	-	-
15	Правопис. Написання складних слів	4	4	2			2			-	-	3	3	2	1	-	-
16	Модульна контрольна робота. Тести	2	2	-			2			-	-	2	2	-	2	-	-
Разом за змістовим модулем 3.		18	18	10			8			-	-	19	15	10	5	-	4
Змістовий модуль 4
17	Сприймання чужого мовлення. Відтворення готового тексту. Конспект як різновид стислого переказу висловлювань, що сприймаються на слух	4	4	2			2			-	-	5	4	2	2	-	1
18	Конспект прочитаного, тематичні виписки, план, тези	4	4	2			2			-	-	5	3	2	1	-	2
19	Контрольна робота. Диктант	2	2	-			2			-	-	1	1	1	-	-	-
Разом за змістовим модулем 4.		10	10	4			6			-	-	11	8	5	3	-	3
Разом за ІІ семестр		28	28	14			14			-	-	30	23	15	8	-	7
ІІІ семестр
Змістовий модуль 5
20	Практична стилістика і культура мовлення. Морфологічні засоби стилістики Стилістичне забарвлення граматичних форм. Поняття роду, числа. Власні і загальні назви.	2	2	2			-			-	-	4	2	-	2	-	2
21	Особливості  творення ступенів  порівняння прикметників	2	2	2			-			-	-	7	6	-	6	-	1
22	Правопис часток НЕ і НІ з різними частинами мови	6	6	2			4			-	-	6	6	1	5	-	-
23	Правопис прислівників	4	4	2			2			-	-	5	4	-	4	-	1
24	Складні випадки правопису різних частин мови	4	4	2			2			-	-	4	4	-	4	-	-
25	Складні випадки правопису різних частин мови.	4	4	2			2			-	-	5	4	-	4	-	1
26	Модульна контрольна робота. Тести	2	2	-			2			-	-	2	2	2	-	-	-
Разом за змістовим модулем 5.		24	24	12			12			-	-	33	28	3	25	-	5
Разом за ІІІ семестр		24	24	12			12			-	-	33	28	3	25	-	5
ІV семестр
Змістовий модуль 6
27	Стилістика простих речень Види простих речень і відтінки їх значень. Пунктограми у простому реченні	4	4	2			2			-	-	4	2	-	2	-	2
28	Розділові знаки при однорідних членах речення	2	2	-			2			-	-	2	2	-	2	-	-
29	Пунктограми при відокремлених другорядних членах речення	4	4	2			2			-	-	2	2	1	1	-	-
30	Стилістика складних речень.  Пунктограми у складному реченні	4	4	2			2			-	-	2	2	-	2	-
31	Ділові папери. Інформаційні документи.	4	4	2			2			-	-	2	2	-	2	-
32	Модульна контрольна робота. Тести	2	2	2			-			-	-	1	1		1	-
Разом за змістовим модулем 6.		20	20	10			10			-	-	13	11	1	10	-	2
Змістовий модуль 7
34	Стилістика  речень з різними способами вираження чужого мовлення Пряма і непряма мова, їх призначення.	4	4	2		2				-	-	2	2	-	2	-	-
35	Пунктограми при прямій мові та діалозі	2	2	2		-				-	-	2	2	-	2	-	-
36	Цитата. Розділові знаки при цитатах.	2	2	2		-				-	-	2	2	-	2	-	-
37	Студентський проект удосконалення власного мовлення (проведення діагностичної роботи і визначення індивідуальних проектів змісту, форм і методів удосконалення мовної і мовленнєвої компетенції студентів).	6	6	2		4				-	-	4	2	-	2	-	2
Разом за змістовим модулем 7.		14	14	8		6				-	-	10	8	-	8	-	2
Змістовий модуль 8
38	Риторика Виступ з тематичною промовою. Основні способи виступу.	6	6		4				2	-	-	4	3	1	2	-	1
39	Сприймання чужого мовлення. Створення власних висловлювань. Діалогічне мовлення.	6	6		2				4	-	-	4	4	-	4	-	-
40	Монологічне мовлення.  Переказ	6	6		2				4	-	-	2	2	-	2	-	-
41	Семестрова контрольна робота. Тести.	2	2		-				2	-	-	2	2	2	-	-	-
42	Підсумкове заняття	2	2		2				-	-	-	2	2	-	2	-	-
Разом за змістовим модулем 8.		22	22		10				12	-	-	14	13	3	10	-	1
Разом за ІV семестр		56	56		28				28	-	-	37	32	4	28	-	5
ВСЬОГО		140	140		68				72	-	-	140	115	38	77	-	25

 

 

 

 

                                                                                          

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПОРЯДОК МОДУЛЬНОГО, СЕМЕСТРОВОГО ТА  ПIДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ  ЗНАНЬ

Оцiнювання знань студентiв з дисциплiни «Українська мова» здiйснюється на основі результатiв модульного, семестрового контролю знань, що входять за загальними показниками до підсумкового (річного) контролю.

Об’єктом оцiнювання знань студентiв є програмний матерiал дисциплiни «Українська мова» рiзного характеру та рiвня складності, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного контролю.

Об’єктом оцiнювання знань студентів у процесі поточного контролю є:

• систематичнiсть, активнiсть та змiстовнiсть роботи студента протягом семестру над вивченням програмного матеріалу на семінарських заняттях;
• рівень виконання модульних завдань;
• виконання завдань для самостiйного опрацювання.

Поточна робота студента, що є складовою модульного оцінювання,  протягом семестру оцiнюється вiдповідно до результатів своєї  діяльності, зокрема:

1. за активнiсть студента в обговорюваннi питань на семiнарських заняттях;
2. за виконання модульних (контрольних) завдань;
3. за виконання роботи для самостiйного опрацювання обов’язкових завдань;
4. за виконання роботи для самостiйного опрацювання вибiркових завдань.

Що стосується підсумкового контролю знань студентів із дисципліни «Українська мова», то можна відмітити, що воно проводиться на основі семестрового оцінювання, що включає в себе результати модульного оцінювання  шляхом додавання результатів навчальної діяльності студентів та виведення середнього балу успішності з урахуванням виконання всіх обов’язкових аудиторних завдань та самостійної роботи протягом вивчення всього курсу дисципліни. В такому випадку викладач має право скоригувати підсумковий бал на користь студента, який був активним протягом вивчення курсу дисципліни, якісно написав усі обов'язкові письмові роботи, має конспект усіх лекцій, не пропустив жодного заняття та виконував завдання творчого характеру тощо. 

 Змістовий  модуль 1.

Тема: «Стилістичні засоби фонетики. Правопис.»

Питання до усного опитування з теми:

1. Що називається мовленням? Як виник процес спілкування?
2. Що таке культура мовлення? Від чого залежить культура спілкування?
3. Що таке літературна мова? Які два рівні володіння літературною мовою ви знаєте?
4. Що вивчає фонетика?
5. Що вивчає стилістика?
6. Розкажіть про мовлення як предмет стилістики.
7. Розкажіть про мовлення як предмет культури мовлення.
8. Які ви знаєте стилі мовлення? Розкажіть про їх особливості.
9. Які ви знаєте стилістичні засоби  фонетики?
10.  Розкажіть алфавіт.
11.  Що таке звук? Дайте характеристику звуковому складу мови.
12.  Що таке норма вимови? Які ви знаєте норми в українській мові?
13.  Розкажіть про склад і наголос. Наведіть приклади.
14.  Які ви знаєте правила переносу слів? Які слова не діляться для переносу?
15.  Назвіть всі розділи мовознавства.
16.  Що вивчає правопис?
17.  Розкажіть правила вживання м'якого знака. Наведіть приклади.
18.  Розкажіть правила вживання апострофа. Наведіть приклади.
19.  Розкажіть про власні й загальні назви. Наведіть приклади.
20.  Розкажіть про складні випадки правопису великої букви. Наведіть приклади.
21.  Розкажіть про складні випадки правопису слів з ненаголошеними  голосними.
22.  Які шляхи удосконалення власного мовлення ви можете запропонувати?

 

Додаткові завдання практичного характеру

до усного опитування студентів за темою змістового модуля 1.

1. Зробіть фонетичний запис слів, визначте кількість букв і звуків: оцінювання, очищення, віддзеркалення, відвертість, народжуються, кількадесят, бджолиний, суверенітет, спадщина, перекотиполе, зозуленька, сільськогосподарський, буряк, мільярдер, студентський, вдячність.
2. Зробіть поділ слів для переносу: літературознавство, мовленнєвий, тваринництво, двохсотп’ятидесятип’ятиповерховий, багатомільйонний, парасолька, юність, насадження, розмірковувати, заздрість, місяченько.
3. Замість крапок поставте, де потрібно, апостроф. Слова з апострофом та без апострофа запишіть у два стовпчики: присв..ята, торф..яний, розв..язати, дзв..якнути, розп..ятий, моркв..яний, комп..ютер, роз..орати, медв..яний, арф..яр, п..юре, двох..ярусний, жаб..ячий, б..юджет, риб..ячий, ін..єкція, Лук..ян, В..ячеслав, Св..ятослав, пів..ялинки, В..яземський, м..юзик-хол, Рум..янцев, ф..юзеляж.
4. Перепишіть слова фонетичною транскрипцією, де треба поставте м’який знак: слиз..кість, міц..ність, велетен..с..кий, куз..ня, промін..чик, тітон..ці, жмен..ці, хвилин..ці, сиротин..ці, міл..йон, компан..йон, сер..йозний, Хар..ків
   мен..ше, тон..ше, віз..мут..ся, дізнаєт..ся, дивиш..ся, граєш..ся.   
5.  Перепишіть текст і замініть, де потрібно, малу букву великою.
   Рівненська (о)бласть розташована на (п)оліській (р)івнині (в)олинського (п)лато, яке густо посічене річками. Найбільші з них — (п)рип’ять та її притоки (г)оринь і (с)тир. Є багато озер, особливо на (п)оліссі, серед яких найповноводніше (б)іле, (с)омине, (н)обель. Ліси займають 38 відсотків території. Сім північних районів області найбільше зазнали радіоактивного забруднення після страшної аварії на (ч)орнобильській (а)(е)(с).
6. Перепишіть слова, вставляючи пропущені е, и: п..р..мога, з..л..ний, ч..рговий, зуп..нятися, ст..блина, л..сиця, ч..рствий, хв..лювання, д..вина, д..сяток, бл..зький, в..шневий, с..лянка, ч..рв'як, п..рій, ц..буля, к..рувати, л..ман, д..таль, тр..мтіти, ч..брець, печ..ніг, м..тушня, м..дяник, коз..лець, бр..ніти, гл..тати, кр..латий, тр..вога, п..р..пустка, об..р..жний, стр..міти, довгот..лесий.

 

 

Змістовий  модуль 2.

Тема: «Стилістичні засоби фонетики. Правопис.»

Питання до усного опитування з теми:

1. В якому стилі відбувається оформлення ділової документації?
2. Розкажіть про основні вимоги до складання документів.
3. На які категорії поділяється ділова документація?
4. Розкажіть про документацію щодо особового складу.
5. Що таке автобіографія? Які основні реквізити вона має?
6. Що називається заявою? Назвіть основні реквізити заяви.
7. Що таке пояснювальна записка? Які основні реквізити вона має?
8. Що таке  розписка.? Які основні реквізити вона має?
9. Що таке  доручення? Які основні реквізити воно має?
10.  Що таке  протокол? Які основні реквізити він має?
11.  Коли виникає подвоєння приголосних звуків в українській мові?
12.  Коли виникає подовження приголосних звуків в українській мові?
13.  Розкажіть про складні випадки правопису слів з подвоєнням і подовженням приголосних.
14.  Що таке спрощення у групах приголосних? Коли воно виникає?
15.  Розкажіть про складні випадки правопису слів зі спрощенням у групах приголосних.
16.  Які ви знаєте чергування голосних  звуків?
17.  Які ви знаєте чергування приголосних звуків?
18.  Розкажіть про складні випадки правопису слів з чергуванням голосних і приголосних звуків.
19.  Розкажіть про словниковий склад української мови. Які особливості написання слів іншомовного походження?

 

Додаткові завдання практичного характеру

до усного опитування студентів за темою змістового модуля 2.

1. Напишіть автобіографію, прокоментуйте використання всіх необхідних реквізитів цього виду документа.
2. Напишіть заяву на ім’я керівника навчального закладу про дострокову здачу екзаменаційної сесії тощо.
3. Напишіть пояснювальну записку на ім’я завідувача гуртожитком про неправомірне використання електроприладів у житловій кімнаті тощо.
4. Напишіть зразок розписки про користування навчальними посібниками та підручниками з бібліотеки технікуму для підготовки до здачі екзаменів у період екзаменаційної сесії тощо.
5. Напишіть доручення на отримання банківської платіжної картки «Приват-юніор» в центральному відділенні банку Приват-банк  м. Золотоноша.
6. Напишіть протокол батьківських зборів академічної групи Золотоніського технікуму ветеринарної медицини Білоцерківського НАУ.
7. Виконайте тестові завдання:

 

Варіант 1

► Завдання 1- 6  мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний.  Потрібно вибрати правильний варіант відповіді.

1.  У коренях слів допущено орфографічні помилки в рядку:

А)  помережити, кажан, паперовий, криниченька, пором;
Б)  велетень, глибочінь, президент, погарячитись, серпневий;
В)  щебетати, левада, котушка, грибники, узбережжя;
Г)  технічний, блищати, хрестоносець, козуля, слав’янський.

2. Позначте рядок, у якому є помилки у вживанні подовжених та подвоєних приголосних.

А)  осінній, вихований, лються, віддзеркалювати;
Б)  сказаний, молоддю, розрісся, старанний;
В)  лляний, тінню, розкішшю, бовваніти;
Г)  статей, шалений, істинний, піввідра.

3. У якому рядку в усіх словах відбулося спрощення приголосних?

А)  влас..ний, безвиїз..ний, зліс..ний, гігант..ський, кіс..лявий;
Б)  тріс..нути, пес..ливий, хворос..няк, облас..ний, зас..нути;
В)  ліс..ник, зап’яс..ний, хвас..нути, провіс..ник, шіс..надцять.
Г)  сер..це, шелес..нути, гус..нути, ціліс..ний, радіс..ний.

4. Позначте рядок, у якому допущено помилки в чергуванні голосних.

А)  Чернігова, річний, доріжці, більшості;
Б)  хлібороб, розгін, новобудова, ночі;
В)  роковини, газопровід, опік, подорожувати;
Г)  пішохід, будівля, обпекти, ніжностю.

5. Позначте рядок, у якому допущено помилки в чергуванні приголосних.

А)  кавказький, гадяцький, верещати, козацтво;
Б) латишський, поштовий, мангишлацький, воронезький;
В)  бряжчати, мандрівництво, черкаський, птаство;
Г)  сільський, розміщувати, самаркандський, висаджений.

6. Позначте рядок, у якому всі іншомовні слова написано правильно.

А)  гідромасаж, імобілізація, Кассандра, Ватт;
Б)  імітація, іподром, зуммер, ірреальний, кілька тонн;
В)  інтер’єр, вар’єте, квартир’єр, Женев’єва, Руж’є;
Г)  інтермецо, піца, брутто, бравісимо, карманйола.

► Завдання 7-12 мають по шість варіантів відповіді, серед яких лише два правильні варіанти. Потрібно вибрати два правильні варіанти  відповіді.

7. Позначте два рядки, в яких в усіх словах замість крапок слід вставити о.

А)  г..рячий, ч..рниці, к..люжа, к..тушка;
Б)  пш..но, к..зак, к..жух, ж..рна;
В)  с..лома, р..зумний, л..пух, г..нити;
Г)  п..гано, ч..ловік, пш..ниця, ч..рниця;
Д)  б..гатство, кр..пива, л..патий, ж..натий;
Е)  смол..скип, ..таман, оч..рніти, ж..вріти.

8. Позначте два рядки, у яких допущено помилки у вживанні подовжених та подвоєних приголосних.

А)  осінній, вихованний, лються, віддзеркалювати;
Б)  сказаний, молоддю, розрісся, старанний;
В)  лляний, тінню, розкішшю, бовваніти;
Г)  статей, шалений, істинний, піввідра;
Д)  колекція, широченний, невблаганний, саженний;
Е)  священник, овва, статтей, Прип’яттю.

9. Позначте два рядки, у яких допущено помилки в чергуванні голосних.

А)  кольору, куреня, восьминіг, річний;
Б)  вівса, шепотіти, прислів’я, торговельний;
В)  папіру, болотце, семирічка, словник;
Г)  Харківа, літати, чорнило, білоцерковський;
Д)  семикутник, слова, покіс, ремінець;
Е)  жонатий, бджілка, ніженька, клопотання.

10. Позначте два рядки, у яких допущено помилки у зміні приголосних.

А)  Люксембурзький, ясський, ткацький, Вінниччина, волзький;
Б)  тбіліський, луцький, вищий, солдатський;
В)  бахмацький, баскський, сиріцький, Вінничина;
Г)  ризький, перекладацький, виробництво, проїжджати;
Д)  варязький, чуваський, тюркський, проводжати;
Е)  татарський, нью-йоркський, козацтво, убозтво.

11. Позначте два рядки, у яких допущено помилки у вживанні подвоєних приголосних в іншомовних словах.

А)  бароко, білль, долар, піца;
Б)  вілла, ванна, бравісимо, тераса;
Г)  будизм, групето, колектив, імміграція;
Д)  комісія, Калькутта, клас, тераса;
Е)   яффський, асоціація, ілюзія, нетто.

12. Позначте два рядки, в яких допущено помилки в написанні іншомовних слів.

А)  Міссурі, катеноїд, рейтинг, музика, катіон;
Б)  ієрархія, бастіон, нюанс, мільярд, б’єф;
В)  радіація, пріоритет, аденоїд, біографія, бюро;
Г)  автодрезина, коефіцієнт, алича, аристократ, цистерна;
Д)  рєєстр, синдикат, амоній, жюрі, аметист;
Е)   він’єтка, Люс’єн, речетатив, консорціум, резиденція.

Усього 12 балів.

Варіант 2

► Завдання 1-6  мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді.

1.  Усі слова пишуть із кореневою літерою о в рядку:

А)  к..лосистий, ч..рнило, марм..р, х..зяйство, к..жан;
Б)  л..пух, зд..буток, газопрв..д, с..бака, п..рхати;
В)  р..зумний, зл..мити, репр..дукція, ж..лудь, ..таман;
Г)  г..лубонька, ж..натий, бор..дка, пам..розь, к..лач.

2. Позначте рядок, у якому є помилки у вживанні подовжених та подвоєних приголосних.

А)  тонна, уссурійський, буддизм, розп’яття;
Б)  бездоріжжя, панна, стаття, судею;
В)  пано, Вінниччина, невблаганний, священик;
Г) контрреформація, статей, здоровенний, Будда.

3. У якому рядку в усіх словах відбулося спрощення?

А)  форпос..ний, корис..ний, щас..ливий, улес..ливий, звіс..но;
Б)  рис..нути, провіс..ник, вис..нути, свис..нути, гус..нути;
В)  безвиїз..ний, влас..ний, зліс..ний, кіс..лявий, тиж..не-вий;
Г)  ненавис..ний, якіс..ний, ціліс..ний, мес..ник, очис..ний.

4. Позначте рядок, у якому допущено помилки в чергуванні голосних.

А)  свіжісті, пня, щирісті, пиріга;
Б)  паперу, щоки, вічності, потоку;
В)  словечко, щічки, вечори, потік;
Г)  козеріг, моху, меншості, потоп.

5. Позначте рядок, у якому допущено помилки в чергуванні приголосних.

А)  солдатський, парубоцький, витріщений, ткацький;
Б)  Черкашчина, товариський, паризький, сиріцький;
В)  казахський, нижчий, витрушений, вощина;
Г)  меккський, важчий, одеський, братство.

6. Позначте рядок, у якому всі іншомовні слова написано правильно.

А) Монтеск’є, пасьянс, бароко, інтерв’ю;
Б)  бюро, ін’єкція, кавалерія, шин’йон;
В)  кавалькада, Ньютон, ришел’є, круп’є;
Г)  суб’єктивізм, порт’єра, трюк, ласо.

► Завдання 7-12  мають по шість варіантів відповіді, серед яких лише два правильні варіанти. Потрібно вибрати два правильні варіанти відповіді.

7. Позначте два рядки, в яких в усіх словах замість крапок слід вставити и.

А)  ч..каємо, н..сете, ч..стота, ч..рговий;
Б) розч..щати, сп..нятися, скл..кати, прич..нити;
В)  стер..жеш, розпл..сти, прип..нити, зачеп..ти;
Г)  буряч..ння, з’їзд..мо, заміс..мо, вар..во;
Д)  запиш..те, твор..мо, хоч..мо, мар..во;
Е)  захоч..те, міс..во, допиш..ш, запл..вти.

8. Позначте два рядки, у яких є слова, де подвоєння приголосних відбувається через збіг приголосних.

А)  оббігти, наввипередки, віддавна, міськком;
Б)  розрісся, сонний, беззбройний, розкішшю;
В)  Туреччина, кріпаччина, насіння, роздоріжжя;
Г)  роззутися, причинний, юннат, спорттовари;
Д)  проріззю, безлюддя, безробіття, безводдя;
Е)   безсилля, бездоріжжя, безсоння, безвладдя.

9. Позначте два рядки, у яких чергування голосних передано не за правилами правопису.

А)  стелити — застелати, Федір — Федіра, промені — променець;
Б)  берегти — зберігати, схопити — хапати, Канів — Канева;
В)  овес — вівса, Тернопіль — Тернополя, папір — паперу;
Г)  шептати — нашіптувати, Київ — Києва, вечеря — вечора;
Д)  меншість — меншості, папір — паперу, хід — ходити;
Е)   кореня — коріня, сім — семи, Яків — Яківа.

10. Позначте два рядки, у яких допущено помилки у зміні приголосних.

А)  тюркський, козацтво, абатство, молодецтво, черкащина;
Б)  причащати, перемишльський, козацький, дрогобицький, казахський;
В)  Паращин, Мелащин, золотонішський, солдацький, сиріцтво;
Г)  піщина, меккський, відгалужений, роз’їжджений, ризький;
Д)  природжений, Галичина, вояцький, солдатчина, козаччина;
Е)   карабахський, Парасочкин, поліський, Донетчина, казась-кий.

11. Позначте два рядки, у яких в усіх іншомовних словах подвоєння приголосних не відбувається.

А)  а(л, лл)егорія, Апо(л, лл)он, гри(п, пп);
Б)  інтерме(ц, цц)о, іди(л, лл)ія, інте(л, лл)ект;
В)  ша(с, сс)і, ко(м, мм)уна, лібре(т, тт)о, ан(н, нн)отація;
Г)  Та(л, лл)і(н, нн), му(л, лл)а, Йога(н, нн);
Д)  Маро(к, кк)о, Кальку(т, тт)а, Ні(ц, цц)а;
Е)   бру(т, тт)о, Ка(н, нн)и, мадо(н, нн)а.

12. Позначте два рядки, в яких допущено помилки в написанні іншомовних слів.

А)  комюніке, бюлетень, нюанс, люкс, батальйон;
Б)  шиньйон, комп’ютер, ад’ютант, гяур;
В)  бязь, кон’юнктура, асфальт, Х’юстон, кабальєро;
Г)  браконьєр, фільм, суб’єкт, досьє, дежавю;
Д)  цистерна, харакірі, імміграція, джинси, католик;
Е)  букініст, гето, фігура, ажіотаж, Сіцилія.

 

Усього 12 балів.

 

 

Семестрове оцінювання.

Контрольна робота

 з української мови за І семестр 2015-2016 навчального року

 І курс

І варіант

Початковий та середній рівень.

1.  Виберіть рядок з правильним вживанням великої літери:

А)  краматорські інженери, середні віки, Донецький державний політехнічний університет, Другий з’їзд народних депутатів України;

Б)  Краматорські інженери, середні Віки, Донецький Державний Політехнічний Університет, другий з’їзд народних депутатів України;

В)  краматорські інженери, Середні віки, Донецький державний політехнічний університет, Другий З’їзд народних депутатів України;

Г)  Краматорські інженери, Середні Віки, Донецький Державний Політехнічний Університет, другий З’їзд народних депутатів України

2.  Усі слова у рядку пишуться з м’яким знаком:

А)  міл…, піс…ня, по-козац…кому, Мол…єр; 

Б)  нян…чити, т..мяний, дон…чин, кан…йон;

В)  різ…бяр, л…є, пол…ський, уман…ський;

Г)  Хар...ків, стіл...чик, т...мяний, плач...те.

3.  Префікс при- треба писати в усіх словах рядка:

А)  пр…вабливий, пр…мудрість, пр….клеїти, пр….м’яти;

Б)  Пр…уралля, пр…боркати, пр….таманний, пр….швидшити;

В)  пр….чинити, пр….кордонний, пр….красний, пр….міський;

Г)  пр...звище, пр...лягти, пр..добрий, пр...сісти.

4.  Апостроф  є в усіх словах рядка:

А)  дит…ясла, пан…європейський, пір…я, св…ято, в...юн;

Б)  торф…яний, моркв…яний, без…язикий, подвір…я, Солов..йов;

В)  ін….єкція, зв…язати, черв…як, Лук..янов, В...ячеслав;

Г)  різьб...яр, полум..я, Св..ятослав, роз...єднаний.

 

5. У якому з варіантів усі слова записані правильно:

А)  женьшень, Маньчжурія, різьбяр;
Б)  гуцульский, підносся, Наталці;

В)  бриньчати, Васчин, повірьте

6. В усіх словах відбувається спрощення в групах приголосних у рядку .

А)  якіс...ний, пристрас..ний, захис..ний, чес..ний;

Б)  вартіс.ний, сервіс...ний, гіган...ський, студен..ський;

В)  щотиж...ня, облас.ний, кіс…лявий, особистіс..ний;

Г)  балас..ний,форпос..ний, полезахис..ний, хвас..ливий.

Усього 6 балів.

Достатній рівень.

7. Спишіть слова, на місці риски поставте, де треба, апостроф.

В-юнок, в-язальниця, гр-юкати, дев-ять, дзв-якнути, бар-єр, без-язикий, без-іменний, бор-ються,

Р-єпін, сузір-я, тьм-яний, черв-як, об-єднати, Лук-яненко, медв-яний.

8. Спишіть слова, поділяючи знаком переносу.

Безкозирка, відмежовувати, ходжу, ґудзик, підживити, надзвичайний, низько, бур’ян, багатоступінчатий, ЛАЗ-106, 150 га, око, озеро, мрія, морпорт.

9. Зробіть фонетичний запис слів: дзвякнути, дешевий, віддзеркалення, лящати, перекотиполе.

Усього 9 балів.

Високий рівень.

10. Перепишіть текст, правильно записавши слова і розставивши розділові знаки.

      Пр...гадую з яким (не)т..рпі..ям ч..кав коли пр...л..тять л...л...ки. Була якас...  радіст... зустрічі із ц...ми птахами  вони всідалися на старій д...р...в...яній клуні і закинувши голову (в)верх ро...с...палися клекотом.  Пр...ходила в...сна  з...мля прокидалася разом з ними вона виповнювалась безліч..ю істот жайворонки в...мірювали піс...нями височін... неба б..жоли пронос..лися над головою а джм..лі  щось пр...казували ро...цвіч...ній ніжній/ніжній мат...рі/й/мачусі.

Усього 12 балів.

Контрольна робота

 з української мови за І семестр 2015-2016 навчального року

 І курс

ІІ варіант

Початковий та середній рівень.

1.  У котрому рядку допущені помилки при написанні слів з великої букви:

А)  Ісус Христос, Верховна Рада України, Кривий Ріг, Галактика;

Б)  Пресвята Богородиця, Сатурн, лауреат Державної премії;

В)  Зевс, покрова, генеральний прокурор України, Магомет.

2.  Апостроф  пишеться  в усіх словах рядка:

А)  без…язикий, різьб...яр, пір…я, св…ято, в...юн;

Б)  невід…ємний, моркв…яний, , подвір…я, л…ящати;

В)  Св..ятослав, зв…язати, черв…як, , В...ячеслав;

Г)  полум..я, Лук..янов, роз...єднаний, пам…ять

3.  Усі слова у рядку пишуться з м’яким знаком:

А)  різ…бяр, л…є, пол…ський, уман…ський

Б)  по-козац…кому плач...те. міл…, піс…ня,; 

В)  Хар...ків, стіл...чик, т...мяний, Мол…єр

Г)  дон…чин, міл…йон,  трин…кати,  Черкас…кий

4.  Префікс пре- треба писати в усіх словах рядка:

А)  пр….красний, пр…вабливий, , пр….клеїти, пр….міський;

Б)  пр…мудрість, пр…боркати, пр….таманний, пр….швидшити;

В)  пр….чинити, пр….кордонний, пр….м’яти, пр...звище;

Г)  пр..добрий, пр..дорогий, пр..довгий, пр..красний;

5.  Правильно записані фонетичною транскрипцією  слова у  рядку:

А)  дешевий – [де^ишевий], зозуля – [зо^узул*а], кігті – [к’іхті], ущент – [ушчент].

Б)  пісня – [п’існйа], село – [се^ило], лютий – [лутий], травиця – [травица].

В)  мороз – [морос], сім’я – [сім’а], ясен – [ясе^ен], спідлоба – [сп’ідлоба]..

Г)  тигреня – [ти^егрена], хлоп’я – [хлопйа], ягня – [йагнйа], звучання – [звучан:а].

 

6. У котрому рядку допущені помилки при подвоєнні приголосних :

А)  розрісся, панночка, бароко, лляний;

Б)  ссавці, військкомат, Поділля, шалений;

В)  піддашшя, надністрянський, пошестю, оттам

Г)  віддячити, зілля, звучання, роззирнутися

Усього 6 балів.

Достатній рівень.

7.Спишіть слова, на місці риски поставте, де треба, апостроф.

Дит-ясла, над-яр-я, ін-єкція, дев-ять, дзв-якнути, кар-єр, двох-ярусний, без-іменний, б-ються,

Л-єсков, надбрів-я, тьм-яний, бур-як, роз-їхались, Межигір-я, рута-м-ята.

8. Спишіть слова, поділяючи знаком переносу.

Перебудова, розмежування, воджу, гедзь, розтривожити, надприбуток, низько, пам’ять, багатофункціональний,  ТУ-124, 250 га, ліс, музей, зграя, міжрайбаза.

9. Зробіть фонетичний запис слів: спрощення, прикордонник, картоплиння, найвищий, сум’яття, розв’язка, східноєвропейський.

Усього 9 балів.

Високий рівень.

10. Перепишіть текст, правильно записавши слова і розставивши розділові знаки.

 Спориш з...л..нів дрібнес...н...кими л...сточками яскраво/червоні язички кін...с...кого щавлю ловили тепле промі...я а на оболоні залитій водою походжали поважно п...р...ставляючи ноги л...л...ки. М..ні кортіло підійти бли..е поглад...ти їх по чорно/білих перах торкнутися дз...ба. Але це заборон...но (а)ні торкатися (а)ні в...лаз...ти до гнізда чи кидати в них  камін...чики.

     Ой л..л..ко пр...красний ти птах.

 Усього 12 балів.

 

 

 

 

Контрольна робота

 з української мови за І семестр 2015-2016 навчального року

 І курс

ІІІ варіант

Початковий та середній рівень.

1.  Виберіть рядок з правильним вживанням великої літери:

А)  Папа Римський, народи Півдня, ігри на Кубок світу з футболу, Черкаська середня школа № 11;

Б)  Папа римський, народи півдня, ігри на Кубок Світу з футболу, черкаська середня школа № 11;

В)  папа римський, Народи Півдня, ігри на Кубок світу з футболу, Черкаська середня школа № 11;

Г)  папа Римський, Народи півдня, Ігри на Кубок Світу з футболу, Черкаська середня школа № 11.

2.  У котрому рядку допущені помилки при подвоєнні приголосних :

А)  мерзенний, панна, вознесіння, ірраціональний;

Б)  спасений, пташинний, хрещений, молодістю;

В)  лляна, статей, віддзеркалення, інтелект.

3.  У котрому рядку допущено помилку при чергуванні приголосних:

А)  обгороджувати, чеський, сплачувати;

Б)  інтелігентський, юнацький, з'їжджати;

В)  закарпацький, овручський, запоріжський  

4. Літеру е треба писати в усіх словах рядка:

А)  ст..хати, ст..повий, пригв..нтити, квіт..нь;

Б)  зал..вати, майст..р, чер..да, леб..диний;

В)  д..ржати, тр..мтіти, л..дацюга щеб..тати.

Г)  книж..чка, корен...плоди, город..на, б..нтежити.

5. У якому з варіантів усі слова записані правильно:

А)  сільськогосподарський, моркв’яний, різьбяр;
Б)  гуцульський, піддашшя, свекрушин;

В)  бриньчати, повірте, шістнадцять

6. М’який знак пишеться в усіх словах рядка.

А)  зателен..кати, красун..чик, купал..ський, виріз..бити;

Б)  вигул..кнути, конс..єржка, зат..марити, нац..кувати;

В)  кан..йон, ковз..кий, мал…ва, локал..ний;

Г)  нян…чити, різ…бяр, л…є, Хар...ків. 

Усього 6 балів.

Достатній рівень.

 7. Спишіть слова, на місці риски поставте, де треба, апостроф.

 Невід-ємний, бур-як, зав-язка, р-юмсати, брукв-яний, роз-їжджатися, над-яр-я, сум-яття, кл-якса, прим-яти, м-якиш, моркв-яний, дит-ясла, духм-яний, різьб-яр, пів-яблука.

8. Спишіть слова, поділяючи знаком переносу.

Система, цикл, чиновник, історія, діагноз, етап, басейн, клас, Міссурі, бюро, дебют, павільйон, сеньйор, дюраль, альянс, Батьківщина, різнобарвний, безкомпромісний.

9. Зробіть фонетичний запис слів: європейський, різьблення, нескінченність, зозуля, мільйонер, п’ятірка.

Усього 9 балів.

Високий рівень.

10.  Перепишіть текст, правильно записавши слова і розставивши розділові знаки.

Мова наша одна з пр..красніших і (най)багатших  мов світу.  Столі...тями вдовбували в наші голови п..р..кона..я що українс..ка мова є бе..п..рспективна с..лянська пр..датна лише для хатн..ого вжитку що з нею мовляв у люди (не)виб..єшся. Намагалися упевнити що хохол малорос  людина друго/сортна. Ц..ого відчу..я пр..ниже..ності значна частина україн..ців (не)позбулася й досі. Чи може й  (не)хоче?

Усього 12 балів.

 

 

Контрольна робота

 з української мови за І семестр 2015-2016 навчального року

 І курс

ІV варіант

Початковий та середній рівень.

1.  У котрому рядку допущені помилки при написанні слів з великої букви:

А) Всеукраїнське товариство "Просвіта", громадянська війна, меценат;

Б) Генеральний секретар ООН, доктор наук, ректор університету, Зевс;

В)Демократична Партія України, Конституційний суд, кабмін України, великдень.

2.  Апостроф  є в усіх словах рядка :

А)  напів..ясний, напівм..який, підв..ялений, між..ярусний.

Б)  мін..юст, дзв..якнути, розм..яклий, потьм..янілий,

В)  медв..яний, зв..язківець, дит..ясла, перед..ювілейний;

Г)  мавп..ячий, ін..єкція,  Лук..янов, роз...єднаний.

3. У котрому рядку допущено помилку при спрощенні приголосних:

А)  тижневий, проїздний, улесливий, чесний;

Б)  місцевість, виїзний, щасливий, рідкісний;

В)  обласний, хвастливий, гігантський, невістці.  

4. У котрому рядку у всіх словах треба писати префікс прі- :

А)  пр..садибний, пр..гарний, пр..лаштований;

Б)  пр..звище, пр..рва, пр..звисько;

В)  пр..двічний, пр..хилити, пр..ймати.  

5.У якому з варіантів усі слова записані правильно:

А)  неньчин, кобзарський, сузір’я;
Б)  ковальский, підніжжя, бриньчати;

В)  повірьте, неволити, віддзеркалення

6. У котрому рядку допущені помилки при подвоєнні приголосних :

А)  намагання, Ілля, прикордонний, спересердя;

Б)  терття, нарічя, співвітчизник, вікониця;

В)  туманність, обличчя, лляти, каченя.

Усього 6 балів.

Достатній рівень.

7. Спишіть слова, на місці крапок  поставте, де треба, м’який знак.

 Т…мяний, в’язал…ниця, двад…ця…, дев’ят…,  різ…бяр, бар…єр,  безвіс…т…, борют…ся, кур…єр, совіс…т…,  підвод…ся, зостан…ся, україн…с…кий, мудріс…т…, нян…чит…ся.

8. Спишіть слова, поділяючи знаком переносу.

Надпотужний, юність, мимохідь, задзижчали, розминка, пригвинтити, відгороджувати, безпринципність, фонетичний, сульфадиметоксин, м’якість, безіменний, маркування, епатажність.

9. Зробіть фонетичний запис слів: рідкість, обличчя, народжуються, Запоріжжя, Конституція, України, кожух, реєстрація.

Усього 9 балів.

Високий рівень.

10. Перепишіть текст, правильно записавши слова і розставивши розділові знаки.

  Мабуть бути хохлом ле(г,х)ше зручніше (з,с)покійніше для досконалого володі..ня  мовою потрібно займатися само/освітою працювати розумом і душ..ю.

          (Не)думаймо що мова бе..порадна і бе..захисна. (З,с)крив..же..на (з,с)рад­же..на ж нами вона вміє постояти за себе. Будь/яка наруга над нею пр..зводить до душевного каліцтва духовного зубожі..ня бо зр..ктися рідної мови — означає зр..ктися ї духовної спадщини мудрості народу.

О мово квітни повік/віки!

Усього 12 балів.

 

 

 

 

 

 

Змістовий  модуль 3.

Тема: «Стилістичні засоби лексикології та фразеології. Словотворчі засоби стилістики.»

Питання до усного опитування з теми:

1. Що  таке слово?
2. Що вивчає лексикологія? Як визначити лексичне значення слова? 
3. Які слова є синонімами? Що таке лексико-стилістичні синоніми?
4. Що таке антоніми? Наведіть приклади.
5. Що таке пароніми? Наведіть приклади.
6. Що вивчає фразеологія?
7. Що таке фразеологізми? Наведіть приклади.
8. Що вивчає словотвір? Які ви знаєте словотворчі засоби стилістики?
9. Що називається морфемою? Як визначити словотвірну структуру слова?
10.  Назвіть основні способи словотвору.
11.  Які значущі чатини має слово? Наведіть приклади.
12.  Яке стилістичне забарвлення можуть мати  префікс і суфікс?
13.  Що вивчає правопис?
14.  Назвіть основні орфограми у префіксах.
15.  Назвіть основні орфограми у коренях.
16.  Назвіть основні орфограми у суфіксах.
17.  Розкажіть правила написання складних слів.
18.  Що ви знаєте про обліково - фінансові документи?
19.  Що таке розписка? Які реквізити вона має?
20.  Що таке доручення? Які реквізити воно має?

Додаткові завдання практичного характеру

до усного опитування студентів за темою змістового модуля 3.

1. Підберіть синоніми до поданих слів, уведіть слова до самостійно складених речень: відповідальний, розумний, в’язниця, алфавіт, наодинці, небагато, сумувати, героїчно, головний, суперечка, неблизько, вранці, заощадливий.
2. До поданих слів дібрати антоніми, навести приклад антонімічних пар у словосполученнях: вгорі, поволі, сумлінно, мілкий, закопати, наситити, зігнути, сумуючий, любити, рідний, замикати, пірнути, сучасний, правда.
3. До поданих слів дібрати пароніми, увести їх у самостійно складені речення: танк, рипіти, привабливий, барабанити, линути, компанія, талан, сердечний, зв’язаний, ефектний, плаский, експорт, причаїтися, адресат.
4. Пояснити значення фразеологізмів, використати їх у реченнях, враховуючи відтінки їх значення: брати на кпини, ведмежа послуга, ділити шкуру  невбитого ведмедя, дірка без бублика, заварити кашу, мастити салом п’яти, на руку ковінька, хоч до рани прикладай, яблуку ніде впасти.
5. Розібрати за будовою слова, визначити спосіб словотвору: приморозити, пролісок, недалеко, всюдихід, зорепад, горошина, скошений, розірвати, володар, садівник, дзвінкоголосий, працьовитість, написати, дерев’яний, річниця, ворожка, незліченні, краєзнавство, просльозитися, розквіт, добре.
6. Записати слова, на місці пропусків поставити  з або с : ро..казати,  ..питати, бе..змістовний, ..котити, ..фотографувати, ..мінити, ..хилити, ..садити, ..терпіти, ро..гадати, ..сунути, бе..застережно, ..цідити, ..терти, ро..клад.
7. Записати слова, застосовуючи правила вживання префіксів пре, при, прі: пр..будова, пр..красний, пр..рва, пр..чинити, пр..велебний, пр..звище, пр..міський, пр..глибокий, пр..здоровий, пр..вселюдно, пр..звисько, пр..єднатися, пр..землитися, пр..спокійний, пр..мудро, пр...солити, пр..морський, пр..милий, пр..клеїти, пр..крити, пр..бережний, пр..солодкий.
8. Запишіть іменники у дві колонки: у першу — зі вставленою буквою е ,  у другу — зі вставленою буквою и. Поясніть орфограми. Позначте суфікси. Правильність написання перевірте за орфографічним словником: рушн..чок, ліж..чко, пал..во, бат..чко, річ..чка, сон..чко, дон..чка, чаш..чка, кит..чка, кош..чок, поневол..ння, міш..чок. книж..чка, лож..чка, міс..во, травич..чка, кач..чка, кур..во. напруж..ння, павут..ння, горл..чка, перевез..ння, мар..во, плет..во, нож..чок, садівн..чок, літ..чко, вул..чка, пал..чка, мороз..во, мереж..во, діж..чка.
9. Спишіть, вставляючи замість крапок, де потрібно, пропущену букву. Поясніть написання: обмежен..я. відчут..я, чекан..я, щаст..я, облич..я, вугіл..я, суд..я, каят..я, суд..івський, стат..ей, стат..я, взут..я, безсмерт..я, передміст..я, детал..ю, жаліст..ю, розповід..ю, чванливіст..ю, повін..ю, вдячніст..ю, любов..ю. перел..еш, п'ятиріч..я, майбут..я, безлад..я, виявлен..я, сприян..я, безпорадніст..ю, гран..ю, безвлад..я, непорушніст..ю, закон..ий, неушкоджен..ий, неозброєн..ий, злочин..ий, глибин..ий, цін..ий, сезон..ий. ізольован..ий, незмін..ий, упереджен..ий, військ..омат, Іл..я. попідтин..ю, резон..ий, пташин..ий, журавлин..ий.
10.  Напишіть  зразок  розписки, прокоментуйте використання всіх необхідних реквізитів цього виду документа.
11.  Напишіть доручення  на отримання  робочих зошитів  із дисципліни «Хірургія с/г тварин» у поліграфічному  підприємстві «Формат-Поліграф» м. Золотоноша в кількості 25 примірників (доручення видане студенту від імені заввідділенням).
12.  Виконайте тестові завдання:

Варіант 1

► Завдання 1-7 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді.

1.У якому рядку всі словосполучення є фразеологізмами?

А)  п’ятами накивати, швидко втекти, хапати дрижаки;

Б)  ні пари з уст, комарика придушити, як кіт наплакав;

В)  стояти як пень, весела людина, зуб на зуб не попадає;

Г)  сидіти склавши руки, дбайливо доглядати, бігти стрімголов.

2. Позначте рядок, у якому є контекстуальні синоніми.

А)  Шлях лежав на вододілі Дніпра й Бугу, лежав високо і рівно. Турчанська могила присядькувато чапіла над чорним шляхом прибіленою копицею               (С. Колесник).

Б)  Тут було створено Кирило-Мефодіївське товариство, революційне крило якого очолив Т. Г. Шевченко (3 журналу).

В)  Минуло кілька днів, як Озиваймо не чув і не бачив вовка. З його володінь принаймні сіроманець зник. Лісовичок навіть хвилюватися почав — все-таки живе створіння пропало (А. Давидов).

Г) Було, як почують хуторяни, що йде татарва, то ховаються по байраках і котловинах (О. Стороженко).

3. З’ясуйте, якими лексичними одиницями є виділені слова в реченні

 Взимку віє хутровина, влітку прийде тепла днина (П. Воронько).

А)  омонімами;

Б)  паронімами;

В)  антонімами;

Г)  синонімами.

4. У якому рядку всі словосполучення містять омоніми?

А)  розгорнути книгу — закрити книгу, мітити крейдою — мітити в серце;

Б)  піщана коса — дівоча коса, веселі люди — сумні люди;

В)  материнська ласка — хижа ласка, маскарадний бал — високий бал;

Г)  плакати від щастя — сміятись від щастя, написати листа одержати листа.

5.У якому рядку всі фразеологізми становлять синонімічний ряд?

А)  зуби з’їсти, мов муха в окропі, як білка в колесі;

Б)  кривити душею, крутити хвостом, надягати овечу шкуру;

В)  горло драти, криком кричати, милити шию;

Г)  лежати лежнем, дурня валяти, брати на сміх.

6. У якому рядку фразеологізми мають значення молодий?

А)  ні пари з вуст, мало ще каші з’їв;

Б)  молоко на губах, курча жовтороте;

В)  горобеня жовтодзьобе, наробити галасу;

Г)  немає гаразду в голові, жуки в голові.

7. Якими лексичними одиницями є виділені слова: з’їзд письменників —  кінний заїзд?

А)  синонімами;

Б)  антонімами;

В)  паронімами;

Г)  омонімами.

► Завдання 8-10 мають по п’ять  варіантів відповіді, серед яких два правильні варіанти. Потрібно вибрати два правильні варіанти відповіді.

8. Позначте рядки, у яких слова утворюють синонімічний ряд.

А)  дбати, піклуватися, турбуватися, клопотатися;

Б)  любо, мило, весело, приємно;

В)  горизонт, обрій, небосхил, височина;

Г)  рясний, густий, буйний, розкішний;

Д)  слабкий, нечутний, добрий, сумирний.

9. Позначте рядки, куди входять фразеологізми-синоніми до слова втекти.

А)  дременути навтікача, зачепити за живе, робити публіку;

Б)  п’ятами накивати, дати драла, дати ногам знати;

В)  дати лиха закаблукам, мов горохом сипати, ще прийде коза до воза;

Г)  розводити боби, збігло за водою, розводити теревені;

Д)  дати ногам волю, дати тягу, намастити п’яти салом.

10. Позначте речення, у яких вжиті слова-антоніми.

А)   Решта байдаків розсипалась без ладу, пливуть — котрий попереду, а котрий десь позаду (М. Пригара).

Б)   Ледве зійшло сонце, козаки сипнули на берег (М. Пригара).

В) Тридцять весел зліта вгору одним помахом, падає, не хлюпнувши                   (М. Пригара).

Г)   Байдак сидить у воді глибоко: сім десятків козаків у кожному й вантажу багато (М. Пригара).

Д)  Човни летіли по бистрині, мов чудернацькі птахи (М. Пригара).

► Завдання 11  передбачає встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного цифрою, потрібно дібрати відповідник, позначений буквою. Кожна цифра може використовуватися лише один раз.

11. Встановити відповідність між фразеологізмами та їх значеннями.

1  гарний

2  відстати

3  далеко

4  даремно

А)  у чорта на болоті;

Б)  ні за цапову душу;

В)  ні в казці сказати, ні пером описати;

Г)  класти зуби на полицю;

Д)  пасти задніх.

► Завдання 12 потребує самостійного розв’язання.

12. Пояснити значення фразеологізмів, з двома скласти речення.

Росинки в роті не мати; обводити поглядом; не по кишені; міряти поглядом; як по писаному; стріляна птиця.

 Усього 12 балів.

Варіант 2

► Завдання 1—7  мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді.

1.У якому рядку всі словосполучення є фразеологізмами.

А)  сидіти склавши руки, дбайливо доглядати, бігти стрімголов;

Б)  п’ятами накивати, швидко втекти, хапати дрижаки;

В)  ні пари з уст, комарика придушити, як кіт наплакав;

Г)  стояти як пень, весела людина, зуб на зуб не попадає.

2. Позначте рядок, у якому є контекстуальні синоніми.

А)  Минуло кілька днів, як Озиваймо не чув і не бачив вовка. З  його володінь принаймні сіроманець зник. Лісовичок навіть хвилюватися почав — все-таки живе створіння пропало (А. Давидов).

Б)  Було, як почують хуторяни, що йде татарва, то ховаються по байраках і котловинах (О. Стороженко).

В)  Шлях лежав на вододілі Дніпра й Бугу, лежав високо і рівно. Турчанська могила присядькувато чапіла над чорним шляхом прибіленою копицею               (С. Колесник).

Г)  Тут було створено Кирило-Мефодіївське товариство, революційне крило якого очолив Т. Г. Шевченко (3 журналу).

3. З’ясуйте, якими лексичними одиницями є виділені слова в реченні Взимку віє хутровина, влітку прийде тепла днина (П. Воронько).

А)  синонімами;

Б)  омонімами;

В)  паронімами;

Г)  антонімами.

4. У якому рядку всі словосполучення містять омоніми?

А)  піщана коса — дівоча коса, веселі люди — сумні люди;

Б)  розгорнути книгу — закрити книгу, мітити крейдою — мітити в серце;

В)  плакати від щастя сміятись від щастя, написати листа одержати листа;

Г)  материнська ласка — хижа ласка, маскарадний бал — високий бал.

5. У якому рядку всі фразеологізми становлять синонімічний ряд?

А)  кривити душею, крутити хвостом, надягати овечу шкуру;

Б)  горло драти, криком кричати, милити шию;

В)  лежати лежнем, дурня валяти, брати на сміх;

Г)  зуби з’їсти, мов муха в окропі, як білка в колесі.

6. У якому рядку фразеологізми мають значення молодий?

А)  немає гаразду в голові, жуки в голові;

Б)  горобеня жовтодзьобе, наробити галасу;

В)  молоко на губах, курча жовтороте;

Г)  ні пари с уст, мало ще каші з’їв.

7.  Якими   лексичними одиницями є виділені слова: з’їзд письменників — кінний заїзд?

А)  антонімами;

Б)  синонімами;

В)  омонімами;

Г)  паронімами.

► Завдання 8-10  мають по п’ять  варіантів відповіді, серед яких два правильні варіанти. Потрібно вибрати два правильні варіанти відповіді.

8. Позначте рядки, у яких слова утворюють синонімічний ряд.

А)  горизонт, обрій, небосхил, височина;

Б)  слабкий, нечутний, добрий, сумирний;

В)  дбати, піклуватися, турбуватися, клопотатися;

Г)  рясний, густий, буйний, розкішний;

Д)  любо, мило, весело, приємно.

9. Позначте рядки, куди входять фразеологізми-синоніми до слова втекти.

А)  розводити боби, збігло за водою, розводити теревені;

Б)  дати ногам волю, дати тягу, намастити п’яти салом;

В)  дремнути навтікача, зачепити за живе, робити публіку;

Г)  п’ятами накивати, дати драла, дати ногам знати;

Д)  дати лиха закаблукам, мов горохом сипати, ще прийде коза до воза.

10. Позначте речення, у яких вжиті слова-антоніми.

А)     Ледве зійшло сонце, козаки сипнули на берег (М. Пригара).

Б)  Тридцять весел з літа вгору одним помахом, надає, не хлюпнувши                 (М. Пригара).

В)   Байдак сидить у воді глибоко: сім десятків козаків у кожному й вантажу багато (М. Пригара).

Г)     Човни летіли по бистрині, мов чудернацькі птахи (М. Пригара).

Д)     Решта байдаків розсипалась без ладу, пливуть — котрий попереду, а котрий десь позаду (М. Пригара).

► Завдання 11 передбачає встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного цифрою, потрібно дібрати відповідник, позначений буквою. Кожна цифра може використовуватися лише один раз.

11. Встановити відповідність між фразеологізмами та їх значеннями.

1  відстати

2  даремно

3  гарний

4  далеко

А)  у чорта на болоті;

Б)  ні за цапову душу;

В)  ні в казці сказати, ні   пером описати;

Г)  класти зуби на полицю;

Д)  пасти задніх.

► Завдання 12 потребує самостійного розв’язання.

12. Пояснити значення фразеологізмів, з двома скласти речення.

Стріляний вовк; діймати до серця; виводити з терцю; сам не свій; викинути з голови; прикусити  язика.

Змістовий  модуль 4.

Тема: «Стилістичні засоби лексикології та фразеології.»

Питання до усного опитування з теми:

1. Що вивчає стилістика?
2. Що вивчає лексикологія?   
3. Що вивчає фразеологія?
4. Які засоби стилістики використовуються у лексикології?
5. Які засоби стилістики використовуються у фразеології?
6. Які є види роботи зі сприйняття чужого мовлення? Прокоментуйте.
7. Що таке конспект? Яка основна функція його?
8. Чи часто вам доводилося складати конспект? Які ви знаєте види конспекту?
9. У чому особливості конспекту висловлювання, що сприймається на слух?
10. У чому особливості конспекту прочитаного?
11.  Що таке тематичні виписки? Які особливості створення тематичних виписок?
12.  Що таке план? Які бувають види плану?
13.  Що називається тезою? Яку роль відіграють тези у створенні тематичних виписок під час конспектування?
14. Чим відрізняється конспектування від складання тез?

 

Це корисно…

Пам’ятка

Як працювати над тематичними виписками

• Вибрати з тексту необхідний матеріал і виписати його на картки у вигляді цитати в такій послідовності: цитата, прізвище та ініціали автора твору, назва твору, видавництво, рік і місце видання, розділ книги чи том, сторінка.
• Якщо з цієї сторінки беруться ще цитати, то посилання на джерело робиться так: “Там само”. Коли ж цитата береться з іншої сторінки книжки, то пишеться: “Там само” й вказується сторінка.
• Чужі слова потрібно наводити з абсолютною точністю, не вириваючи їх з контексту.
• Якщо під час цитування доводиться робити пропуски окремих слів, то в цитаті замість пропущених слів ставляться три крапки (…).
• Цитати у вигляді самостійного речення оформляються за правилами пунктуації при прмямій мові.
• Якщо цитата є складовою частиною думки того, хто пише, то вона береться в лапки і пишеться з малої букви.
• На полях перед цитатою або у верхній частині доцільно давати її короткий заголовок, тобто одним чи декількома словами передати основний зміст цитованого тексту.

Додаткові завдання практичного характеру

до усного опитування студентів за темою змістового модуля 4.

1. Прочитати  текст, визначити  тему та осноновну думку.
2. Дібрати заголовок у формі словосполучення,  який би виражав основну думку висловлювання.
3. Записати ключові слова і словосполучення.
4. Виділити мікротеми висловлювання.
5. Складіть план прочитаного тексту.
6. Відтворіть текст за допомогою  тез  відповідно до складеного плану.

Культура мови — це проблема, що так чи інакше наявна в будь-якій національній спільноті і буває предметом публічного обговорення та пильної уваги мовознавців, письменників, узагалі людей, небайдужих до виражальних можливостей слова або до престижу своєї мови. Адже літературна мова в усіх народів відрізняється від розмовної, «народної», і потребує постійного дбайливого догляду, культивування.

Але в Україні питання культури української мови стояло і стоїть принципово інакше, ніж у національно «благополучних» суспільствах, бо його драматичним тлом є багатостраждальна історія нашої мови взагалі, століття прямих заборон і переслідувань або більш-менш прихованого підступного витіснення її з публічного вжитку, величезний мартиролог людей, які за неї обставали і за це постраждали.

Та й сьогодні, в незалежній Українській державі, питання про культуру повсякденного мовлення українців, на жаль, не втратило свого драматизму. Воно не зводиться до клопотів професійного вдосконалення мовців, як у «нормальних» суспільствах, а стосується долі рідної мови взагалі. І є частиною ширшого питання про масштаби і якість суспільного функціонування української мови. Ці дві сторони справи щільно взаємопов’язані.

Витіснення української мови з багатьох сфер публічного спілкування призводило до нехтування її функціональних можливостей, до «завмирання» багатьох природних форм вираження, на зміну яким за умов потужного тиску російщення приходили форми спотворені, аж до так званого суржику. З другого боку, втрата природності й краси, засилля кальок з російської та суржику позбавляють мову унікальності (що і є підставою її існування), небезпечно зменшують «конкурентоздатність» української мови в публічному і приватному мовленні, компрометують її, дають додаткові аргументи її недоброзичливцям.

Тому і за царських, і за радянських часів видатні українські письменники й мовознавці послідовно протистояли «псуванню» української мови, обстоювали її право бути собою і розвиватися, реагувати на зміни життя й суспільно-комунікативних потреб, виходячи з власної природи, а не в чужій моделі.

А в радянські часи, коли не можна було відкрито обговорювати болючі національні та мовні проблеми, породжені державно проваджуваним російщенням,— звертання до теми культури мовлення залишалося чи не єдиним легальним способом апелювати до мовної та національної гідності українців. Влада чудово це розуміла, тому чинила всілякі перешкоди цій, сказати б, «мовно-довідковій» (чи «мовно-санітарній»?) службі, дозувала її роботу, а то й забороняла як вияв «національної обмеженості» чи й «націоналізму» (І. Дзюба).

 

7. Зробіть  тематичні виписки за поданим зразком:

 

Поетичний світ Василя  Симоненка

"3 усіх щедрот життя В. Симоненко обирав неспокій, труд душі, боління серця. Він поспішав висловити своє ставлення до світу, ...категорично проголосити своє "за» і "проти", піднести і заперечити, олюднити створюваний світ, бо олюднення — це насамперед визначення позиції, етична оцінка життєвих явищ".

В. Моренець. На відстані серця. Літературно-критичні статті, нариси, есе.— К.: 1986.— С. 90.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Семестрове оцінювання.

Контрольна робота

 з української мови за ІІ семестр 2015-2016 навчального року

                                                            І курс

І варіант

Диктант

Приречення Тугара Вовка облегшило серце Максимові. Він став веселий, говіркий, показував Мирославі направо і наліво, що було гарного й цікавого довкола, а гарного й цікавого було багато. Наші пішоходи були саме серед села і на середині тухольської долини.  Стрімкі скалисті береги кітловини світилися по обох боках далеко, мов рівні, високі мармурові мури. Потік плив посеред села, тут же біля дороги, шумів і пінився, розбиваючись по каменях, котрими усіяне було його дно, і навіваючи свіжий холод на всю долину. По обох боках потока, якого береги були досить високі, прорізані в намулі давнього озера, побудовані були кашиці (загати) з річного каміння і грубих смерекових палів та колод, щоб охоронити село від виливу.

Всюди через потік пороблені були вигідні з поруччями кладки, а зараз поза кашицями йшли скопані грядки з фасолею й горохом, що вилися вгору по тичинню, з буряками й капустою, а також загони пшениці, що чистими ясно-зеленими пасмугами простягалися далеко поза хати. Хати були порядно обгороджені і гарно удержувані; стіни з гладкого дилиння, не обмазаного глиною, але кілька разів до року митого і скобленого річними черепницями; тільки там, де одна долина сходилася з другою, в вузьких пасмугах стіни були поліплені глиною і побілені паленим вапном і виглядали дуже гарно серед зелених верб і груш. При вході до кожного дворища стояли дві липи, між якими прив'язані були гарно плетені в усякі узори ворота…  

(І.Франко.)

 

 

 

Контрольна робота

 з української мови за ІІ семестр 2015-2016 навчального року

 І курс

ІІ варіант

Диктант

Тихо пливе блакитними річками льон. Так тихо, спокійно в зелених берегах, що хочеться сісти на човен й поплисти. А там ячмінь хилиться й   тче з тонких вусів зелений серпанок. Йду далі. Все тче. Хвилює серпанок. Стежки зміяться глибоко в житі, їх око не бачить, сама ловить нога. Волошки дивляться в небо. Вони хотіли бути як небо і стали як небо. Тепер пішла пшениця. Твердий безостий колос б’є по руках, а стебло лізе під ноги. Йду далі — усе пшениця й пшениця. Коли ж сьому край буде? Біжить за вітром, немов табун лисиць, й блищать на сонці хвилясті хребти. А я все йду, самотній на землі, як сонце на небі, і так мені добре, що не паде між нами тінь когось третього. 

Врешті стаю. Мене спиняє біла піна гречок, запашна, легка, наче збита крилами бджіл. Просто під ноги лягла співуча арфа й гуде на всі струни. Стою і слухаю.

Повні вуха маю того дивного гомону поля, того шелесту шовку, того безупинного, як текуча вода, пересипання зерна. І повні очі сяйва сонця, бо кожна стеблина бере від нього й назад вертає відбитий від себе блиск.

Раптом все гасне, вмирає. Здригаюсь. Що таке? Звідки? Тінь? Невже хтось третій? Ні, тільки хмарка. Одна хвилинка темного горя — і вмить усміхнулось направо, усміхнулось наліво — і золоте поле махнуло крилами аж до країв синього неба. Наче хотіло злетіти… 

(М.Коцюбинський.)

 

 

 

 

 

 

Контрольна робота

 з української мови за ІІ семестр 2015-2016 навчального року

 І курс

ІІІ варіант

Диктант

Прямо над нашою хатою пролiтають лебедi. Вони летять нижче розпатланих, обвислих хмар i струшують на землю бентежнi звуки далеких дзвонiв. Дiд говорить, що так спiвають лебединi крила. Я придивляюсь до їхнього маяння, прислухаюсь до їхнього спiву, i менi теж хочеться полетiти за лебедями, тому й пiдiймаю руки, наче крила. I радiсть, i смуток, i срiбний передзвiн огортають та й огортають мене своїм снуванням.

Я стаю нiби меншим, а навколо бiльшає, росте i мiниться увесь свiт: i загачене бiлими хмарами небо, i одноногi скрипучi журавлi, що нiкуди не полетять, i полатанi веселим зеленим мохом стрiхи, i блакитнава дiброва пiд селом, i чорнотiла, туманцем пiдволохачена земля, що пробилася з-пiд снiгу.

I цей увесь свiт трiпоче-мiниться в моїх очах i вiддаляє та й вiддаляє лебедiв. Але я не хочу, щоб вони одлiтали вiд нас. От коли б якимсь дивом послухали мене: зробили круг над селом i знову пролетiли над нашою хатою. Аби я був чародiєм, то хiба не повернув би їх? Сказав би таке таємниче слово! Я замислююсь над ним, а навколо мене починає кружляти видiння казки, її нерозгаданi дороги, дрiмучi пралiси i тi гуси-лебедята, що на своїх крилах виносять з бiди малого хлопця.

Казка вкладає в мої уста оте слово, до якого дослуховуються земля i вода, птиця в небi й саме небо...

(М.Стельмах.)

 

 

 

 

 

Контрольна робота

 з української мови за ІІ семестр 2015-2016 навчального року

 І курс

ІV варіант

Диктант

Пообідав листоноша з капітанського стола, в склянці добрий ром, хата посипана зеленою, пахучою травою, кутки обставлені клечанням, стіни прибрані квітами, було тихо в хаті, доки листоноша наївся. Він відчув, як прибуває сили по жилах, його хилило на сон, прекрасні сни спали на думку: мов носить він безліч листів і ніяк не може їх усіх роздати. А день тим часом схиляється до вечора, надходить умовлена година, відбувається жадане, і знову він носить безліч листів, не може їх роздати, час іде, листів не меншає, ніяка сила не торкнеться листоноші, доки він не віддав останнього листа.

Капітан порушив думки про сни, заговоривши лагідно й доброзичливо (він говорив про чудесне літо і про тихі зорі одної в світі батьківщини, про його, листоношине, життя серед цих прекрасних пустинь, на березі річки милої  Псла, капітан узявся до красномовства, щоб до краю розчулити людську душу, перекладач повторював), а листоноша сидів байдужий і, напруживши волю, забував потроху ті відомості, яких хотів від нього капітан. Він забув, що він член підпільного більшовицького комітету, що він був на нараді, яка призначила на сьогоднішню ніч повстання. Він забув місце, де закопав рушниці й кулемет, і це було найтяжче забути та відсунути в такий далекий куток пам'яті, щоб ніякий фізичний біль не долинув туди. Ця згадка про зброю лежала б там, як спогад далекого дитинства, вона освітлила б і зогріла смерть на самоті та передсмертний останній біль.

(Ю.Яновський.)

 

 

 

Змістовий  модуль 5.

Тема: «Морфологічні засоби стилістики»

Варіант 1

► Завдання 1-12 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний варіант. Потрібно вибрати один правильний варіант відповіді.

1. Літературна мова — це:

А)  народна мова, якою користуються на певній території;
Б)  мова, що є засобом письмового й усного спілкування нації;
В)  унормована мова суспільного спілкування, зафіксована в писемній та усній практиці;
Г)  мова художнього стилю мовлення.

2. Стилістика мови…

А)   є сукупністю мовленнєвих дій, кожна з яких має мету, що випливає із загальної цілі спілкування;
Б)  вивчає реалізацію стилістичних ресурсів мови залежно від мовленнєвої ситуації;
В)  вивчає стилістичні ресурси всіх мовних рівнів: лексики, фразеології, морфології, синтаксису;
Г)  включає поняття синонімії і варіативності.

3. До специфічних понять стилістики належать:

А)  звуковий лад, словниковий склад та фразеологія, граматична структура і норми літературної мови;
Б)  мовні прийоми й засоби;
В)  стилістичні засоби, стилістична норма, функціональний стиль;
Г)  синоніміка, емоційно-експресивне забарвлення, багатозначність.

4. Орфоепічні норми регулюють:

А)  правильну вимову звуків, звукосполучень, наголосу в слові;
Б)  уживання мовних засобів відповідно до їх стилістичного значення;
В)  правильний запис слів;
Г)  доцільне уживання алітерацій, асонансів.

5. Визначте речення, в якому не пишеться з усіма словами разом:

А)  На коні сидить козак, у свиті — не/свиті, і без шапки;
Б)  Не/знайомий рвучко козирнув, піднісши кулак і випростовуючи пальці біля самої скроні;
В)  Поки не/дуже холодно, сидітиму вдома;
Г)  Ти, може, серденько, того й не/знаєш, як гарно, любо як співаєш.

6. Знайдіть слово, що пишеться разом (а не через дефіс):

А)  синьо/зелений;
Б)  науково/прикладний;
В)  ніжно/рожевий;
Г)   червоно/гарячий.

7. Усі займенникові форми написано правильно в рядку:

А)  ні про що, бозна якого, хтозна-кого, у декого;
Б)  хтось, аби-якась, ні до чого, дещо;
В)  ніскільки, бознаде, хто-небудь;
Г)   якесь, ніякий, дехто, казна-як.

8. Визначте рядок, у якому допущено орфографічні помилки:

А)  День Перемоги, Золоті ворота, полуниця «Вікторія»;
Б)  свято Івана Купала, село Золота Балка, Національний банк України;
В)  Сузір’я Великий Віз, Декларація прав людини, газета «Літературна Україна»;
Г)  Великий Піст, День Народження, волинська область.

9. Визначте рядок, у якому є неправильно утворена форма прикметників вищого і найвищого ступенів порівняння:

А)  менш надійний, най добріший, якнайдальший;
Б)  найбільш привітний, вужчий, найбільш відоміший;
В)  найстаріший, щонайдовший, якнайзручніший;
Г)  легший, дорожчий, гірший.

10. Позначте рядок, у якому всі прислівники записані правильно:

А)  по сусідськи, удвох, з гори, на диво;
Б)  віднині, нашвидку, без кінця, до вподоби;
В)  десь-інде, підчас, не даремно, с повна;
Г)  з роду-віку, на-щастя, на виворіт, здалека.

11. У кількісних числівників від 50 до 80 відмінюються:

А)  перша частина;
Б)  друга частина;
В)  обидві;
Г)  ці числівники не відмінюються.

12. Укажіть рядок, у якому замість крапок скрізь потрібно вставити в:

А)…Астрахані, помітила … очах, працювала … бухгалтерії;
Б)  одягнена … хвою, загублені … хвилях, розгубився … складній ситуації;
В)  моя подруга  ..читель початкових класів, … сім, десь … гаю;
Г) …полі, ходити … валянках, побачила … оголошенні.

 Всього: 6 балів

► Завдання 13-16 мають по шість варіантів відповіді, серед яких лише два правильних варіанти. Виберіть два правильні варіанти відповіді.

13. Укажіть ряди слів, у яких пишеться -нн- у всіх словах:

А)  безгомі..ий, неодмі..ий, безбереж..ий, бездога..ий;
Б)  бало..ий, парад..ий, бензи..ий, чека..ий;
В)  касет..ий, люмінісцент..ий, моното..ий, безіме..ий;
Г)  безці..ий, невпізнаний, нездола..ий, незамі..ий;
Д)  незліче..ий, відмі..ий, карава..ий, магази..ий;
Е)  доверше..ий, витонче..ий, пі..ий, нарече..ий.

14. Визначте, у яких речення вжито повні нестягнені форми прикметників:

А)  Недобра сутінь впала на землю, повіяло холодом (М. Пригара).
Б)  Зеленее жито, зелене. Хорошії гості у мене (Народна пісня).
В)  Тільки здорові жилаві руки з довгими пальцями та довгі вуса нагадували про давнього Миколу Джерю (І. Нечуй-Левицький).
Г)  Ружа червона, а й та блідне (Народна мудрість).
Д)  Пливе човен води повен (Т. Шевченко).
Е)   Якби мої струни німії та піснею стали без слова (Леся Українка).

15. Укажіть рядки, де допущено помилки в написанні частки не зі словами:

А)   незабаром, ще не прийняті закони, неголосно, недруг;
Б)  недолік, невиконавши, недобачати, нехтувати;
В)  не виконувати, не дотримуючись, не відповівши, несміливий;
Г)  незчутися, незліченний, зовсім не страшний, не знаючи;
Д)  неполиті грядки, нестямний, немовбито, лист не написаний;
Е)  досі не виконане, недолюблювати, не стямившись, недоведена теорема.

16. Позначте рядки, у яких всі складні прикметники пишуться разом:

А)  сліпучо/білий, жовто/гарячий, ніжно/рожевий;
Б)  сніжно/білий, північно/східний, світло/голубий;
В)  гірко/солоний, хіміко/біологічний, західно/український;
Г)   південно/західний, фізико/математичний, всесвітньо/історичний;
Д)  східно/український, кисло/мол очний, біло/сніжний;
Е)   первісно/общинний, вічно/юний, воле/любний.

 Всього: 10 балів

► Завдання 17 передбачає встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного цифрою, потрібно дібрати відповідник, позначений буквою.

17. Установіть відповідність між іменниками та родами, до яких вони належать.

1 чоловічий.	А папороть, СБУ, дівчина, путь.
2 жіночий.	Б математик, вельможа, Сибір, тигр.
3 середній.	В токар, поетеса, плетиво, нікчема.
4 спільний.	Г жіноцтво, листя, теля, дівча.
	Д злюка, бідолаха, хитрюга, недоучка.

 

 Всього: 12 балів

Варіант 2

► Завдання 1-12 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний варіант. Потрібно вибрати один правильний варіант відповіді.

1. Ознаками культури мовлення є:

А)  правильність, точність, логічність, стабільність;
Б)  багатство, чистота, доречність, завершеність;
В)  точність, логічність, чистота, багатство;
Г)  різноманітність, доречність, над діалектний характер.

2. Головні ознаки літературної мови:

А)  обробленість майстрами, стійкість, необов’язковість носіїв мови;
Б)  наддіалектний характер, стабільні норми, функціонально-стильова розгалуженість;
В)  унормованість, поліфункціональність, писемна форма;
Г)  уніфікованість, милозвучність, витонченість.

3. Лексичні норми регулюють:

А)  правильне творення і вживання слів, їх форм;
Б)  правильну побудову словосполучень і речень;
В)  уживання слів у властивому їм значенні, правильне поєднання слів за змістом у словосполученні й реченні;
Г)  уживання мовних засобів відповідно до їх стилістичного значення.

4. Правильне мовлення — це:

А)   мовлення, що відповідає встановленим правилам, нормам;
Б)  мовлення, що встановлює і підтримує контакт;
В)  мовлення, що уточнює і доповнює ту чи іншу ситуацію спілкування;
Г)  красиве, чисте мовлення з уживанням різноманітних мовних засобів.

5. Визначте речення, в якому не пишеться з усіма словами окремо:

А)   Думками він був зараз далеко від Харитона — біля Тосі, і ще далі — в не/визначених обрисах свого майбутнього.
Б)  Не/жаль за сном, не/час, не/можна спати.
В)  Шаблій борсається, не/мов у петлі, сіє по стерні не/вимолоченими колосками.
Г)  Заручилась вона з Яковом Поліщуком, а того не/гадано віддано у москалі.

6. Укажіть слово, що пишеться через дефіс:

А)  сімдесяти/п’яти/мільйонний;
Б)  м’ясо/молочний;
В)   важко/хворий;
Г)   право/бережний.

7. Усі займенникові форми написано правильно в рядку:

А)  у декого, будь-до кого, бозна-що, ні з ким;
Б)  де-який, де з ким, на чийомусь, абиякий;
В)  аби-яка, якась, казна з ким, будь-що;
Г)   з будь-чим, будь з чим, ніякий, казна-чий.

8. Визначте рядок, у якому допущено орфографічні помилки:

А)  ріка Південний Буг, мис Капітана Джеральда, майдан Незалежності;
Б)  роза «Елізабет», Велика Вітчизняна війна, Друга світова війна;
В)  епоха відродження, Організація об’єднаних Націй, День Незалежності України;
Г)  медаль «За відвагу», орден «Мати-героїня», орден Ярослава Мудрого.

9. Визначте рядок, у якому є неправильно утворена форма прикметників вищого і найвищого ступенів порівняння:

А)  більший, менший, кращий;
Б)  менш товстий, найзручніший, більш білявий;
В)  сміливіший, найохайніший, найяскравіший;
Г)  ближчий, більш білий, найменш теплий.

10. Укажіть рядок, у якому всі прислівники потрібно писати через дефіс:

А)  по/двоє, сяк/так, хоч/не/хоч;
Б)  будь/що/будь, до/вкола, по/іншому;
В)  казна/як, по/сусідськи, рік/у/рік;
Г)  по/латині, ледь/ледь, десь/інде.

11. Які числівники мають дві відмінкові форми?

А)  10, 20, 30;
Б)  5, 6, 9;
В)  40, 90, 100;
Г)  1, 1000, 1000000.

12. Укажіть рядок, у якому замість крапок скрізь потрібно вставити у:

А)   сидимо … вагоні, була … Одесі, … садку;
Б)…холодочку, взяла … нього, на траві … квітах;
В)   як … сні, … Антарктиді, … присмерку;
Г)  наш …читель, … лісі, … дарник.

 Всього: 6 балів

► Завдання 13-16 мають по шість варіантів відповіді, серед яких лише два правильних варіанти. Виберіть два правильні варіанти відповіді.

13. Укажіть ряди слів, у яких пишеться -нн- у всіх словах:

А)  башта..ий, осі..ій, широче..ий, ви..ий;
Б)  вовняний, соколи..ий, букве..ий, бджоли..ий;
В)  страше..ий, лимо..ий, орли..ий, безтала..ий;
Г)  свяще..ий, невпи..ий, маши..ий, стара..ий;
Д)  невблага..ий, кі..ий, солов’ї..ий, благое лове., ний;
Е)  сті..ий, скля..ий, да..ий, віко..ий.

14. Визначте, у яких реченнях вжито короткі форми прикметників:

А)  Скрипливе дерево довше росте.
Б)  Сивий віл випив води повен діл.
В)  Це була молода чорноброва дівчина.
Г)  Як ішли ми зелен лугом к зелен гаю…
Д)  Плохеньке порося і в Петрівку мерзне.
Е)  Зима чиста, ніби скупана.

15. Укажіть, у яких рядках всі слова пишуться з часткою не разом:

А)  не/скошена трава, не/полита досі розсада, не/бачена краса;
Б)  не/закінчена розмова, не/замкнені двері, не/продумана відповідь;
В)  не/доопрацьована стаття, не/куплені вчасно, відповідь не/ продумана;
Г)  не/зрозуміла відповідь, не/закінчена нами суперечка, не/висвітлена проблема;
Д)  не/дописаний лист, не/помічений факт, не/вивчений вірш;
Е)  не/бачена ніколи картина, не/доведена теорема, не/доспані ночі.

16. Укажіть рядки прикметників, які пишуться через дефіс:

А)  (криваво)червоний, (південно)західний, (прісно)водний;
Б)  (світло)рожевий, (шести)гранний, (кам’яно)вугільний;
В)  (м’ясо)молочний, (гірко)солодкий, (англо)французький;
Г)  (синьо)зелений, (вічно)зелений, (машино)будівний;
Д)  (військово)морський, (військово)полонений, (суспільно) корисний;
Е)  (віце)президентський, (високий)превисокий, (воєнно)стратегічний.

 Всього: 10 балів

► Завдання 17 передбачає встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного цифрою, потрібно дібрати відповідник, позначений буквою.

17. Установіть відповідність між іменниками та родами, до яких вони належать:

1 чоловічий.	А Тбілісі, дівчисько, кашне, око.
2 жіночий.	Б Карпати, листоноша, денді, колега.
3 середній.	В сирота, забіяка, роззява, задавака.
4 спільний.	Г суддя, вужака, шимпанзе, собака.
	Д Чилі, путь, Міссурі, бабище.

 

  Всього: 12 балів

 

 

 

 

 

Семестрове оцінювання.

Контрольна робота

 з української мови за І семестр 2015-2016 навчального року

 ІІ курс

І варіант

Початковий,  середній  та достатній рівень.

Диктант

Височенна, чотириярусна тайга, буйна й непролазна, як африканський праліс, стояла навколо зачарована. Не шелесне лист, не ворухнеться гілка. Сорокаметрові кедри, випередивши всіх у змаганні до сонця, вигнались рудими, голими стовбурами з долішнього хаосу геть, десь під небо і заступили його коронами. Там по них ходило сонце і пливли над ними білі хмари. Слідком за кедрами пнулися велетенські осики та інші листаті гіганти, що, бувши нижчі за кедри, творили другий ярус. Потім височенна ліщина колючого горіха, ялини, де-не-де берізки, берестина, черемха, перевиті ліанами дикого винограду та в'юнків, ішли вгору третім ярусом. А внизу — в четвертому ярусі — суцільний хаос. Місцями густа, мов щітка, звичайна ліщина, височенні трави і бур'яни. Повалені вздовж і впоперек дерева, мов велетні на полі бою, потрухлі і ще непотрухлі, одні з скрізними дірами-дуплами, як жерла небувалих гармат, другі вивернуті з усією системою коріння, що тримали його руба, як стіни або як велетенські пригорщі зі стиснутими межи пальцями камінням і землею.

Внизу, по землі, слався мох, пообростав усе, що тільки можна. Внизу було півтемно і вогко. Лише де-не-де проривались яскраві сонячні пасма і стояли, як мечі, уткнуті лезами в землю.

Нетрі. Несходимі, незміряні. Вони то спускалися схилом униз, то підіймалися знову вгору,  і так  з кряжа на кряж, як буйне рослинне море, розпливались геть десь у безвість.

 Усього 9 балів.

 

 

 

Високий рівень.

Завдання

1.  Списати речення, підкреслити головні та другорядні члени речення, визначити всі частини мови.

Потім височенна ліщина колючого горіха, ялини, де-не-де берізки, берестина, черемха, перевиті ліанами дикого винограду та в'юнків, ішли вгору третім ярусом.

2. Зробити фонетичний запис слів: виховання, ґедзь, перекотиполе, майстерність, місяченько.

 

Усього 12 балів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Контрольна робота

 з української мови за І семестр 2015-2016 навчального року

 ІІ курс

ІІ варіант

Початковий,  середній  та достатній рівень.

Диктант

Книга про народження Марії

 Коли не рахувати останніх трьох, то Марія зустріла й провела двадцять шість тисяч двісті п'ятдесят вісім днів. Стільки разів сходило для неї сонце, стільки разів переживала насолоду буття, стільки разів бачила або відчувала небо, запах сонячного тепла й землі.

Тих пару днів, що прожила з заплющеними очима по народженню, не входять у рахунок. Це не значить, що вона не бачила неба й землі. Вона вже чула їх, бо була єством, яке ворушилося, чуло голод і голосно про це нагадувало. Коли ж її тепла і радісна мати селянка Оксана виймала з довгої пазухи груди, Марія здалека відчувала їх, моргала усточками й намагалася продерти свої майбутні оченята. Оксана, розуміється, допомагала їй, прикладаючи груди до того місця, яке пізніше звалося устами, й дві ніжні теплі рожеві пелюсточки дружно обнімали їх.

Оксана з побожним здивуванням подивляла свою першу мрію, яка ось — дивіться, жива репетлива дійсність, і ім'я їй Марія. У неї личко справжнє, рожевеньке, з білим мачком на крихітному носику й червоними плямками на щічках. У неї будуть оченята. Так. Будуть оченята, і вони бачитимуть. У неї чоло, а за ним хорониться брунька розуму, яка от-от розів'ється, розцвіте й пізнає добро і зло.

 Усього 9 балів.

 

 

 

 

 

Високий рівень.

Завдання

1.  Списати речення, підкреслити головні та другорядні члени речення, визначити всі частини мови.

У суботу, коли сонце досягає славетного вечірнього пруга, поволі бамкає великий монастирський дзвін. 

2. Зробити фонетичний запис слів:  свавілля, дзвінкоголосий, червінець, дрібнесенькі, лелеченька, різнокольоровий.

 

Усього 12 балів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Контрольна робота

 з української мови за І семестр 2015-2016 навчального року

 ІІ курс

ІІІ варіант

Початковий,  середній  та достатній рівень.

Диктант

  Дiд Зaхaрко був ковaль, хоч я нiколи не бaчив, aби вiн щось кувaв. Все моє життя вiн ходив повз нaшу хaту з цiлим снопом довгих вудок i тaк гупaв чобiтьми, що ми прокидaлися вночi, як од грому, коли вiн повертaвся чaсом з рибaлки. У нього були великi чоботи i тaкi вaжкi ноги, що, здaвaлося, пiд ним вгинaлaся земля. I ходив вiн трохи нiби присiдaючи, як нa сiнi чи нa ступi. Бородa в нього булa, як i в нaшого дiдa, зовсiм уже сивa, тiльки посерединi, тaм, де був рот, ненaче ткнуло щось рудим квaчем.

 Пiсля рибaлки дiд Зaхaрко зaпaлювaв цигaрку i довго сидiв бiля хaти нa колодцi, дивлячись в одну точку, немовби нa поплaвок. Курив вiн тaкий лютий тютюн, що коло нього нiхто не мiг стояти близько. Його обходили кури й поросятa. Собaки оббiгaли городaми, a невiсткa Гaлькa спaлa в коморi, i чaсто бiдкaлaся нaшiй мaтерi, що дiд її зaдушить своїм тютюном, i викидaлa його свитку нaдвiр. Кaзaли, що Зaхaркового зaпaху боялaсь нaвiть рибa i тому погaно клювaлa. Дiдa здaлекa було чути нюхом. Коли вiн проходив повз нaшу хaту, нaд вулицею довго висiв тютюновий слiд. Сей слiд тютюновий висiтиме ще колись в моїх кaртинaх про рiдну землю, де склaде мiй предок востaннє всi свої мозолi поверх бiлої сорочки пiд яблунею серед яблук i груш, i морквa житиме в кaртинaх, i грiх, i бaбинi прокляття, a тим чaсом iду я, зaсмучений хлопчик, до стaрого ковaля спокутувaти перший грiх.

 Усього 9 балів.

 

 

 

Високий рівень.

Завдання

1.  Списати речення, підкреслити головні та другорядні члени речення, визначити всі частини мови.

Зaлiз я хутко в стaрий човен, що стояв у клунi в зaсторонку, i почaв думaти,  що менi робити для поновлення святостi.

2. Зробити фонетичний запис слів:   заверещали, гарбузиння, об’їжджати, тактовність, невід’ємний.

Усього 12 балів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Контрольна робота

 з української мови за І семестр 2015-2016 навчального року

 ІІ курс

ІV варіант

Початковий,  середній  та достатній рівень.

Диктант

Сонце стало вже височенько і пригрівало в спину, а земля була холодна, від неї потерпли підошви і зробилися як дерев'яні. Коли вони мерзли так, що аж пекли, і не було вже терпцю йти далі, Климко сідав просто посеред дороги й одтирав їх руками, хукав на них, піднімаючи до рота то одну, то другу, і знову одтирав.

Попереду забовванів лісок, самі вершечки дерев. Таке, як вибалок, чи що. А може, якесь село низове. Над вершечками, жовтими й зеленими, помітив Климко, тоненькою цівочкою підіймався вгору димок. Він не танув і не падав набік, як то буває при вітрові, а лиш погойдувався ледь-ледь у ранковому супокої. Климко зрадів тому димкові й подався на нього.

Багаття жевріло неподалік від путівця, на картоплищі поміж прижовклими осиками й кленами. Грядка була невелика, пообіч неї на межах лежали купки старого почорнілого од моху каміння— видно, хтось колись не день і не два труждався тут, щоб звільнити землю від каменю і посадить у неї якусь цеберчину картоплі. Коло багаття лежала купа прим'ятого картоплиння, змішаного з опалим листям, і видно було глибокий слід від тачки. Картоплю вибирано, либонь, учора звечора, бо земля в лунках ще не просохла. Климко розворушив палицею багаття — з нього викотилося дві чорні, як вугілля, картоплини.  

 

 Усього 9 балів.

 

 

 

 

 

Високий рівень.

Завдання

1.  Списати речення, підкреслити головні та другорядні члени речення, визначити всі частини мови.

В дощ він не зупинявся, щоб десь його переждати, а йшов і йшов, напнувшись надірваною плащ-палаткою, доки несли ноги.

2.  Зробити фонетичний запис слів:   перетрощили, солом’яний, запам’ятали, оглядаючись, юшкоїд, батькопродавець, справедливість. 

Усього 12 балів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Змістовий  модуль 6.

Тема: «Стилістика простих та складних речень. Пунктограми в простому та складному реченнях.»

Варіант 1

Виконання тестових завдань

► Завдання 1-8 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді.

1. Розповідним є речення:

А) Вас попросили зателефонувати додому.

Б) Випий трохи молока.

В) Чи нам так хочеться з вами зустрітися?

Г) Нехай ваші діти і батьки будуть здоровими.

2. Двоскладним є речення:

А) У наших степах завжди було привільно вітрам і подорожнім.

Б)  До труднощів і незручностей степовому лицареві було не звикати.

В) Дуже небезпечний для подорожніх Чорний шлях у народі прозвали      Шпаковим на честь чумацького ватага Шпака.

Г)  Все, все було запорошене ворохами сніжинок.

3. Відокремлено додаток у такому реченні:

А)  До людей по розум, а до матері по серце (Народна творчість).

Б)  На світі знайдеш усе, крім рідної матері (Народна творчість).

В)  Пташка радіє весні, а дитина — матері (Народна творчість).

Г)  Тільки в світі правди, що рідная мати (Народна творчість).

4. Складним безсполучниковим є речення:

А)  Даремно говорить про згоду, коли нема ладу, серед народу (Б. Грінченко).

Б) Я змалку знав, що Прометей здобув огонь для всіх людей. (М. Упеник).

В)  Я чув легенду: Прометей добув огонь для всіх людей (М. Упеник).

Г)  Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя (Т. Шевченко).

5. Двокрапка ставиться між частинами такого складного безсполучникового речення (розділові знаки пропущено):

А)   Горе й радість дає нам життя молоде прийде старість і радість уся пропаде (Б. Грінченко).

Б)  Як сонце могуче такий будь і ти на доброго й злого ти рівно світи (Борис Грінченко).

В)  Сонце сходить із-за гаю став як злото засіяв... (Б. Грінченко).

Г)  Весна іде, радіє все усюди і темний ліс, і пташечка, і люди (Б. Грінченко).

6. Складним із різними видами зв’язку є речення:

А)  Вітер підганяв їх на снігових белебнях, але як тільки вони скочувались у яр, Сіроманцеві доводилося похекати та попріти (М. Вінграновський).

Б)  Я довго лежу і слухаю, як дзвонить у такт дзвонів степу моє серце (Григорій Косинка).

В)  Михайло якраз натрапив на ту розмову чи суперечку, встряв у неї й почав доводити інспекторові, що він не має права лаяти учнів, і сказав щось образливе для самого інспектора (О. Пчілка).

Г) Проте маленька пташина, ця пухнаста кулька життя, що майже цілком уміщалася в моїй жмені, виявилась завзятою і не хотіла без бою віддаватись (А. Федь).

7. Складним із безсполучниковим і підрядним зв’язком є речення:

А)  В’юниться стежка поміж очеретами, іде Єлька туди, куди сама стежка веде (О. Гончар).

Б)  Протягом усієї минулої зими я відчував: щось має статись у цьому світі, щось неминуче станеться (Є. Гуцало).

В)  Кияни, що зі своїх валів спостерігали за цим дикунським розгулом розбою та грабіжництва, здригнулися від думки, що й сам Київ може одного дня поділити долю Нижнього міста (Б. Малик).

Г)  По горбах та долинах темніли юрти, горіли вогні, вешталися воїни, мчали гінці, ревли верблюди, іржали коні — і від усього цього у киян ставало тужно на душі (В. Малик).

8. Речення з непрямою мовою — це:

А)  Прислів’я каже: «Більш роби, та менше говори...» (Левко  Боровиковський).

Б) Осел почванитись хотів, що чув в ліску всіх птахів спів (Левко Боровиковський).

В)  «Який народ мізерний та низький! — до всіх говорить Хміль з пихою.— От я так виріс, бач, який!» (Б. Грінченко).

Г)  Рід жаб’ячий надумався прохати собі в болото короля (Б. Грінченко).

► Завдання 9-11 мають по шість варіантів відповіді, серед яких лише два правильних варіанти. Потрібно вибрати два правильних варіанти відповіді.

9. Позначте речення, які потребують редагування:

А) Дозвольте оголосити порядок денний.

Б)  Пропозицію прошу внести до протоколу.

В)  Хочу подякувати учасників круглого столу.

Г)  Параду було проведено відповідно до визначеного регламенту.

Д) Ми зацікавилися Вашою пропозицією і хочемо отримати детальнішу інформацію.

Е)  Випускники мають більш відповідальніше ставитися до навчання.

10. Позначте складносурядні речення, між частинами яких не потрібно ставити коми (розділові знаки пропущено):

А) Тільки трактор гуде в полі та дівоча пісня дзвенить (В. Тихоша).

Б)  Знову яблуні буйно цвітуть і лунає знайомий мотив (М. Луків).

В)  Рясніє дощ і падає лункіше м’яких краплин розмірене биття (М. Бажай).

Г)  Грім одгримів і солодкою млостю спокою віє од цвіту вишень і сирої землі (М. Рильський).

Д) Весна процвіте і наново криниця простеле барвінком круті береги              (Л. Первомайський).

Е)  Вишневі зацвіли сади і сніг пахучий падає на воду (М. Рильський).

11. Позначте речення, що відповідають такій характеристиці: складнопідрядне речення з однорідною підрядністю:

А)  Усіх, хто живе в Україні, має об’єднувати в суспільство українська мова, котру треба знати (Б. Олійник).

Б)  Скажи мені, всесильна мово, з якого джерела буття тече струмок, що зветься Слово, в ріку несмертного життя? (С. Марченко).

В)  Повінь добрих почуттів затоплює вчителя, коли він чує, як довірливо тулиться до нього дитина (М. Стельмах).

Г)  Велике діло, коли людина має чисте сумління, коли ніякі тіні не каламутять, не забруднюють душу (М. Стельмах).

Д) Хоч проживи сто і двісті років, Київ пізнати повністю неможливо, бо в кожного він свій, особливий, самобутній, неповторний (П. Загребельний).

Е)  Хотіла б я піснею стати у цюю хвилину ясну, Щоб вільно по світі літати, Щоб вітер розносив луну (Леся Українка).

12. Укажіть відповідність між реченням та його характеристикою:

А)  просте, ускладнене однорідними членами

Б)  просте, ускладнене відокремленим означенням

В)  просте, ускладнене відокремленою обставиною

Г)  складне

1. Кінь, перервавши уздечку, щосили подався по дорозі в бік села.

2. То були кроки осені, чи луни, чи печалі його.

3. Вода, затягнута тремкими скалками льоду, була схожа на застигле блакитне шумовиння.

4. Король Бела, гадаю, не відмовить прислати військо на поміч.

5. У житі синіли волошки та сокирки, червоніла квітка польового маку

Виконання завдань відкритої форми.

13. Накресліть схеми до поданих речень.

1. Землю вкриває асфальт і бетон, небо затягується димами і ревом моторів, і кудись шалено, у метушливій тривозі летить життя, засмоктує і не залишає для душі тієї чистої години, коли можна замислитися над собою і подумати про головне. 2. Таємниці природи всюди, тільки розпізнати їх зумій, і неодмінно збирати їх треба до схід сонця, коли зілля ще в росі, коли воно чисте.

14. Розставте розділові знаки в реченнях.

1. Над ними зумлили комарі біля нас спросоння коли-не-коли схлипувала річечка а над усім світом протікала зоряна імла. 2. Гусак випірнув і сперся забитим крилом на воду крило заболіло запекло наче сперся він не на воду а на вогонь.

15. Укажіть смислові зв’язки в безсполучникових складних реченнях.

1. Сойка підступна птиця: вона мастак нищити дрібне птаство і їхнім же голосом веселити себе. 2. Дедалі більш видніє, степ ширшає, розпросторюється після нічної мли.

Варіант 2

Виконання тестових завдань 

► Завдання 1-12 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді.

1. Спонукальним е речення:

А) Які прекрасні ці квіти!

Б)  Хто допоміг тобі підготуватися до контрольної?

В)  Нехай здійсняться ваті мрії!

Г)  Що за краса навкруги!

2. Поширеним є речення:

А) Скрізь не прибрано.

Б)  Діти будуть гратися.

В)  Не будемо кривити душею.

Г)  Він вийшов сухим із води.

3. Вставними ніколи не бувають такі слова:

А) звичайно, зрозуміло, напевне, правда, безперечно;

Б)  мабуть, можливо, здасться, може, може бути;

В)  навіть, майже, принаймні, все-таки, мовби, нібито;

Г)  навпаки, по-перше, по-друге, нарешті, насамперед, виявляється.

4. Розділовим сполучником пов’язані частини такого складносурядного речення:

А)  Стоїть могутній дуб на півдорозі до лісу, а до нього сіріє ранковий шлях (М. Хвильовий).

Б)  За селом, па гонах далеких, гасло сонце, і за річкою погасав ліс, осінній, жовтавий (А. Головко).

В)  То заблищить самотня зірка, то сріблястим сяйвом вкриваються контури сизуватої хмари (А. Шиян).

Г)  Вітерець дихнув — і жовта комишина, надломлена на самій середині, так жалібно, так сумно заспівала (Дніпрова Чайка).

5. Тире ставиться між частинами такого складного безсполучникового речення (розділові знаки пропущено):

А)  Багато няньок дитина без носа (Народна творчість).

Б)  3 дочками таке до десяти тішиш, після двадцяти віддати мрієш (Народна творчість).

В)  Тихо дрімає сірий лап жита річка так тихо шепче... (В. Щурат).

Г)  Не повернуть минулого ніколи воно пройшло і вже здається миттю (Максим  Рильський).

6. Складнопідрядним реченням із підрядним причини є речення:

А) Я звик високо голову держати, бо маю честь і мужність без догани             (Г. Гейне).

Б)  Жену вперед коня, щоб линув, ніби птах (А. Міцкевич).

В)  Як ранок угорі засвітиться перлово, з криниці вмиюся... (Л. Стафф).

Г)  Онукам буде дід оповідать щасливий про лихо, що колись ходило по землі (Й.В. Сладек).

7. Складним із безсполучниковим, сурядним і підрядним зв’язком є речення:

А) Блищали од сонця стерні і ковила понад шляхом, сріблилася важка, обвішана разочками роси павутина (Г. Тютюнник).

Б) За коліями, супроти депо, біля колодязя під дашком стояла черга з цеберками і коромислами, і той, хто тяг воду, довго крутив корбу: колодязь був глибокий (Г. Тютюнник).

В) Вишку стало розхитувати, і була загроза, що впаде і хату Чабанисі розвалить (О. Гончар).

Г) А малі хлопці йшли з рукавицею, в якій повно зерна: пшениці, жита, ячменю, вівса, гороху (Р. Кобальчинська).

8. Речення, що вміщує цитату,— це:

А)  Казала кума: «Дам пшона»,— а в неї в самої нема (Народна творчість).

Б)  На річку море раз гнівилось і ревло, що річка береги водою розбовтала     (Л. Боровиковський).

В)  «Оце розвеличався!» — Барвінок, сміючись, озвався (Б. Грінченко).

Г)  Ми Гітлером катовані, ...та із могил — гартовані — ми встанем, і тоді «заговорять і Дніпро, і гори, і потече сторіками кров у синє море...»               (М. Сіренко.)

► Завдання 9-11 мають по шість варіантів відповіді, серед яких лише два правильних варіанти. Потрібно вибрати два правильних варіанти відповіді.

9. Позначте речення, які потребують редагування:

А)  Інформацію про надходження нових товарів можна отримати в продавця-консультанта.

Б)  Розпочинається сезонний розпродаж зимових пальто.

В)  Пропозиції покупців буде обов’язково передано виробникам.

Г)  У неділю магазин працює з десятої години.

Е)  Журнал пропонує низку літературних портретів.

10. Позначте речення, у яких перед словом як ставиться кома (розділові знаки пропущено):

А)  Мелашка була потрібна в господі як робітниця (І. Нечуй-Левицький).

Б)  Дівчина сяяла як кущ калини (І. Нечуй-Левицький).

В)  Прокіп підходив спокійний і діловий як завжди (М. Коцюбинський).

Г)  Промені як вії сонячних очей (П. Тичина).

Д)  Іван Франко знав і любив народну пісню як учений, демократ, патріот     (М. Рильський).

Е)  Зимове сонце як вдовине серце (Народна творчість).

11. Позначте речення, що відповідає такій характеристиці: складне речення зі сполучниковим і безсполучниковим зв’язком:

А)  Демократія тим і добра, що при пій не держава руйнує людину, а людина будує державу і саму себе (Л. Костенко).

Б) Пігмей б але а високим буть па зріст, порядним хоче виглядати злодій, завжди злочинець — на ділах добродій (Д. Павличко).

В)  Преславне українське слово звучить у серці у моїм, бо мова — хліб, а не полова: я чув її із уст батьків (Г. Позняк).

Г) Шануймося, бо одна у пас усіх Україна й життя у кожного одне!                 (Б. Гірський).

Д)  Ніколи я не знав, як тяжко жить без солов’я, що в пісні аж тремтить тільцем своїм маленьким (М. Рильський).

Е)  Ягорове подвір’я порожнє, щітка в глині стирчить, ніким не торкана, і дуту хлопцеві опікає смуток якоїсь гіркої непоправної втрати (О. Гончар).

12. Установіть відповідність між складнопідрядними реченнями та видами їх підрядної частини:

А)  обставинне часу

Б)  обставинне допустове

В)  з’ясувальне

Г)  означальне

1. У світі слів немає випадкових, хоча вони й століттями мовчать.

2. Ці дуби, що небо підпирають, певне, ще Батия пам’ятають.

3. Рідну пісню треба захищати так, як захищають рідний край.

4. Вона бачила ці береги, коли вони були ще зовсім пустельні.

5. Спинюся я і довго буду слухать, як бродить серпень по землі моїй.

 Виконання завдань відкритої форми

13. Накресліть схеми до поданих речень.

1. Так Добриня з Янкою йшли три доби: вдень вони спали, а вночі, прокладаючи шлях по зорях, поволі, бо зовсім знесилили від голоду, просувалися на північний захід — до Волги, до Чорного лісу, де Добриня сподівався знайти якийсь притулок і захисток. 2. Вишнево-яблуневі садки, що сьогодні зранку були такі змерзлі, подобрішали, потеплішали, і село звеселіло, людські обличчя погіднішими стали.

14. Розставте розділові знаки в реченнях.

1. Обережні й лякливі сарни належали лісовій гущавині належали таємниці і я звідав таке відчуття наче ця заказана таємниця постала переді мною наяву тепер я можу приглянутися до неї пильніше. 2. Загадка це чарівний світ поетичної таємниці і в цьому світі мороз поєднаний з весною що виступає прекрасною руйначкою всіх мистецьких та господарських звершень.

15. Укажіть смислові зв’язки в безсполучникових складних реченнях.

1. А слово скаже — з пам’яті не викинеш. 2. Однокрил вибрався з кущів, присів біля вогнища і дивився на жар: він, як і всі гайворони, любив блискуче. 

III. Контрольне читання мовчки.

ЯК НАВЧИТИСЯ ЧИТАТИ ШВИДКО

Дослідження вчених довели, що читання — це одночасний процес сприйняття та продукування мовлення. Це означає, що під час читання людина сприймає та опрацьовує текст (писемне мовлення). Завершивши читання, вона формує власне уявлення про прочитане, тобто продукує результат опрацювання тексту. Тут, звичайно, у засвоєнні, обов’язково беруть участь мовленнєві процеси. Швидкість читання значною мірою залежить від того, яким чином ці мовленнєві процеси відпрацьовані.

Спостереження показали, що існують три основних способи читання. Перший спосіб — артикуляція, або проговорювання вголос (інколи пошепки) того, що читається. Швидкість такого читання зазвичай невисока. Другий спосіб — читання мовчки, у процесі якого мовленнєвий процес виявляється у формі внутрішнього мовлення, тобто відкритої артикуляції немає. Текст при цьому засвоюється значно ефективніше і, як правило, швидше. І нарешті, найбільш досконалий, третій спосіб читання — теж мовчки, але за умови максимального стиснення внутрішнього мовлення — у цьому випадку воно виявляється у вигляді ключових слів та смислових рядів, що адекватно відображають зміст прочитаного тексту.

Таким чином, процес читання дорослої людини загальмовується артикуляцією, якої необхідно позбавитися. Під артикуляцією мається на увазі беззвучне мовлення подумки — воно виникає тоді, коли людина зосереджено щось обмірковує, розв’язує певні завдання, мовчки читає чи пише. Внутрішнє мовлення є мовленнєвим процесом, проте, на відміну від зовнішнього мовлення, має згорнутий та беззвучний характер.

Опанування швидкого темпу читання без зниження рівня сприймання й осмислення здобутої інформації забезпечується в два етапи. Перший — необхідно скоротити артикуляцію, другий — засвоїти прийоми читання, коли подана в тексті інформація сприймається укрупненими інформаційними блоками, які замінюються ключовими словами.

Розглянемо можливість реалізації першого етапу. Усі люди за сприйняттям та опрацюванням інформації поділяються на два типи: зоровий та слуховий. Люди, що належать до зорового типу, у процесі читання використовують код наочних образів, тоді як люди слухового типу застосовують менш ефективний код мовленнєвих рухів (артикуляції).

Яскравим прикладом людини зорового типу є Альберт Ейнштейн. В одному листі видатний фізик писав так: «Написання або вимова слів не відіграє в моєму механізмі мовлення жодної ролі. Елементи мислення для мене — математичні знаки або більш чи менш яскраві образи, які можуть вільно відтворюватися та комбінуватися».

Наукові дослідження показали, що будь-яку людину можна з метою притлумлення артикуляції навчити в процесі читання використовувати код наочних зорових образів.

Так, іще в 1913 р. американський дослідник Пинтер вивчив ступінь можливого виключення артикуляційних рухів без порушення розуміння тексту та швидкості читання. Учасникам експерименту він пропонував вимовляти сполучення складів «дала-ла» або рахувати вголос, одночасно читаючи мовчки прозові уривки. У результаті досліджень учений дійшов висновку, що читання без артикуляції цілком можливе.

Американський психолог Мейман довів, що в більшості людей читання є водночас внутрішнім слуханням та нечутним проговорюванням сприйнятого; діти й дорослі з низьким рівнем освіти нерідко ворушать губами, таким чином проводячи в рух весь мовленнєвий апарат. Освічені дорослі дуже часто теж починають читати впівголоса, особливо, коли всупереч зовнішнім подразникам хочуть зосередитися або коли читають із великим зацікавленням. Вказуючи на це, Мейман підкреслював, що таке внутрішнє або зовнішнє промовляння в процесі читання зовсім не є необхідним.

Сильні імпульси до роботи мовленнєвого апарату спостерігаються під час читання текстів іноземною мовою людьми, що не є носіями цієї мови. Такі ж імпульси діють і під час читання ускладнених фраз рідною мовою недосвідченими читачами. Це свідчить про те, що зорові компоненти мовлення можуть бути домінуючими й стереотипними тільки за наявності встановлених у минулому досвіді міцних зв’язків між ними та зоровими подразниками.

А от у процесі списування фраз із книжки м’язове напруження мовленнєвого апарату спостерігається дуже рідко. Тут переважає зоровий компонент, тоді як слуховий послаблюється, відходячи на другий план за рахунок зайнятості руки, що пише.

Дослідження російського вченого Соколова переконливо довели, що підвищення швидкості читання, яка досягається за рахунок притлумлення артикуляції, не тільки не знижує якості сприйняття інформації, але й сприяє кращому засвоєнню змісту завдяки переважанню наочно-образних уявлень.

Учені, що вивчали механізми мовлення, розробили різноманітні методи притлумлення артикуляції. Їх можна звести до трьох груп.

1. Механічна, примусова затримка артикуляції полягає в тому, що язик затискують між зубів або стискують зубами якийсь предмет, наприклад жувальну гумку. Недолік цього методу в тому, що він дає змогу загальмувати лише периферичну частину апарату мовлення, не впливаючи на центральну (мозкову) його частину.

2. Метод перешкод полягає у примусовому промовлянні стороннього тексту вголос під час одночасного читання мовчки. Дія таких перешкод поширюється не лише на периферичну, а й на мозкову частину мовленнєвого апарату. Проте у цьому випадку один вид артикуляції фактично замінюється на інший, і на це витрачається багато енергії, яка могла б сприяти підвищенню якості сприйняття інформації.

3. Метод центральних мовленнєвих перешкод, або метод аритмічного постукування. Читаючи мовчки, людина вистукує кистю руки ритм, що не відповідає звичайній ритміці мовлення. Скажімо, двотактне постукування з чотирма ударними елементами в першому такті і двома — у другому зі значним посиленням удару на першому елементі коленого такту. Такий аритмічний рисунок акустичного впливу має перешкодити артикуляції — і внутрішній, і зовнішній. Перешкода виникає у зв’язку з тим, що слова, які складають мовленнєвий потік, характеризуються вільним, різномісним наголошенням. Тому аритмічне постукування унеможливлює вимовляння слів, що читаються, тобто периферична артикуляція притлумлюється з центру.

Як показує досвід, за наполегливого виконання таких вправ потрібного результату досягають практично всі. Для успішного притлумлення артикуляції, як правило, досить читання з одночасним вистукуванням протягом 20 годин. Однак залежно від типу нервової системи та інших індивідуальних психофізіологічних особливостей засвоєння та виконання вправи у різних людей відбувається по-різному. (За О. Кузнецовим, Л. Хромовим; 870 слів). 

 

Виконання тестових завдань за змістом тексту

Варіант 1

1.Існують три основних способи читання:

А)  артикуляція (проговорювання вголос); читання пошепки; читання мовчки;

Б)  артикуляція; читання мовчки за участі внутрішнього мовлення; читання мовчки за умови максимального стиснення внутрішнього мовлення;

В)  артикуляція; автоматичне читання мовчки без участі внутрішнього мовлення; читання мовчки за участі внутрішнього мовлення;

Г)  читання мовчки з подальшим проговорюванням уголос; читання тільки мовчки; читання мовчки з подальшим письмом (складання плану або тез).

2. Процес читання мовчки дорослої людини загальмовується:

А)  низькою активністю процесу внутрішнього мовлення;

Б)  нерегулярністю процесу внутрішнього мовлення;

В)  артикуляцією;

Г)  відтворенням і комбінуванням зорових образів.

3. Опанування швидкого темпу читання без зниження рівня сприймання й осмислення інформації забезпечується у:

А)  три етапи;

Б)  два етапи;

В)  один етап;

Г)  чотири етапи.

4. Слово адекватний означає:

А)  відповідний, тотожний, рівний;

Б)  легкий, доступний, необтяжливий;

В)  захищений, забезпечений, гарантований;

Г)  віддалений у часі, прогнозований.

5. Усі люди за типом сприйняття та опрацювання поданої в тексті інформації поділяються на два типи:

А)  теоретичний і практичний;

Б)  інтелектуальний і чуттєвий;

В)  зоровий і слуховий;

Г)  прямий та опосередкований.

6. Під артикуляцією в процесі читання мовчки мається на увазі:

А)  вимова голосних звуків відповідно до правил орфоепії;

Б)  правильне наголошення слів;

В)  додержання правил чергування голосних та приголосних;

Г)  беззвучне мовлення подумки.

 7. Внутрішнє мовлення — це:

А)  навмисне, рефлекторне повторення вголос засвоєного з тексту після прочитання його мовчки;

Б)  неусвідомлене повторення вголос засвоєного з тексту після прочитання його з метою запам’ятовування;

В)  мовленнєвий процес, який на відміну від зовнішнього мовлення, має згорнутий та беззвучний характер;

Г) беззвучний мовленнєвий процес, який має розгорнутий, ускладнений власними оцінками сприйнятого характер.

 8. У процесі списування з книжки слуховий компонент послаблюється за рахунок:

А)  активізації зорового компоненту;

Б)  зайнятості руки, що пише;

В)  дефіциту часу;

Г)  неможливості поєднання одночасної дії зору та слуху.

9. Слово домінувальний означає:

А)  такий, що викликає підвищення активності чогось;

Б)  панівний, основний, головний;

В)  такий, що дублює, повторює чиїсь дії або ознаки;

Г)  такий, що об’єднує, консолідує.

10. Механічна, примусова затримка артикуляції полягає в тому, що:

А)  язик затискують між зубів або стискають зубами якийсь предмет, наприклад жувальну гумку;

Б)  читаючи мовчки, людина вистукує кистю руки ритм, що не відповідає звичайній ритміці мовлення;

В)  у примусовому промовлянні стороннього тексту вголос під час одночасного читання мовчки;

Г)  у процесі одночасного з читанням списування фраз з метою м’язового напруження мовленнєвого апарату.

11. Для успішного притлумлення артикуляції, як правило, досить:

А)  епізодичної механічної, примусової затримки артикуляції;

Б)  регулярного примусового промовляння стороннього тексту вголос за одночасного читання мовчки;

В)  читання з одночасним вистукуванням упродовж 20 годин;

Г)  усвідомлення читачем шкідливості артикуляції.

12. Опрацьований текст належить до:

А)  публіцистичного стилю;

Б)  конфесійного стилю;

В)  художнього стилю;

Г)  наукового стилю.

Варіант  2

1. Читання – це:

А)  вимова голосних звуків відповідно до правил орфоепії;

Б)  одночасний процес сприйняття та продукування мовлення;

В)  мовленнєвий процес, який на відміну від зовнішнього мовлення має згорнутий та беззвучний характер;

Г)  беззвучний мовленнєвий процес, який має розгорнутий, ускладнений власними оцінками сприйнятого характер.

 2. Яскравим прикладом людини зорового типу є:

А)  американський дослідник Пинтер;

Б)  американський психолог Мейман;

В)  Альберт Ейнштейн;

Г)  російський учений Соколов.

3. Опанування швидкого темпу читання мовчки забезпечується за рахунок:

А)  посилення артикуляції в процесі читання;

Б)  удосконалення артикуляції в процесі читання;

В)  скорочення артикуляції та засвоєння поданої в тексті інформації укрупненими інформативними блоками, які замінюються ключовими словами;

Г)  скорочення артикуляції в процесі читання з наступним проговорюванням засвоєного з тексту вголос.

 4. Слово стереотипний означає:

А)  несподіваний, незвичний;

Б)  часто повторюваний, звичний;

В)  результативний, ефективний;

Г)  малодосліджений, сумнівний.

5. Сильні імпульси до роботи мовленнєвого апарату спостерігаються під час:

А)  списування фраз із книжки;

Б)  вистукування кистю руки ритму, що не відповідає звичайній ритміці мовлення;

В)  механічної, примусової затримки артикуляції;

Г)  читання текстів іноземною мовою людьми, що не є носіями цієї мови.

6. Учені, що вивчали механізми мовлення, розробили різноманітні методи притлумлення артикуляції, які можна звести до:

А)  одної групи;

Б)  двох груп;

В)  трьох груп;

Г)  чотирьох груп.

 7. Недолік примусової затримки артикуляції полягає в тому, що:

А)  один вид артикуляції фактично замінюється па інший;

Б)  на це витрачається багато енергії;

В)  послаблюється слуховий компонент;

Г)  він дає змогу загальмувати лише периферичну частину апарату мовлення, не впливаючи на центральну його частину.

8. Метод перешкод полягає в такому:

А)  примусове промовляння стороннього тексту вголос при одночасному читанні мовчки;

Б)  примусова затримка артикуляції;

В)  одночасне з читанням списування фраз із метою м’язового напруження мовленнєвого апарату;

Г)  списування фраз із книжки.

9. Метод аритмічного постукування полягає в такому:

А)  затискування язика між зубів або стискування зубами якогось предмета, наприклад, жувальної гумки;

Б)  вистукування кистю руки ритму, що не відповідає звичайній ритміці мовлення;

В)  примусове промовляння стороннього тексту вголос при одночасному читанні мовчки;

Г)  усвідомлення читачем шкідливості артикуляції.

10. Слово периферичний має таке значення:

А)  зовнішній, нецентральний;

Б)  такий, що з’являється або повторюється через певні проміжки часу;

В)  такий, що міститься па окраїні, у провінції;

Г)  який належить до майбутнього, передбачає майбутній розвиток.

11. Результат успішного притлумлення артикуляції залежить від:

А)  усвідомлення читачем шкідливості артикуляції;

Б)  типу нервової системи та інших індивідуальних психофізіологічних особливостей людини;

В)  особистісних якостей експериментатора;

Г)  не залежить від читача.

 12. Опрацьований текст має виразні ознаки:

А)  власне наукового підстилю наукового стилю;

Б)  науково-навчального підстилю наукового стилю;

В)  політико-агітаційного підстилю публіцистичного стилю;

Г)  белетристичного підстилю художнього стилю.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Змістовий  модуль 7.

Тема: «Стилістика  речень з різними способами вираження чужого мовлення.»

Питання до усного опитування з теми:

1. Що таке пряма мова, яке її призначення?
2. Що таке непряма мова, яке її призначення?   
3. Які розділові знаки ставляться в реченнях із прямою і непрямою мовою?
4. Що таке монолог?
5. Що таке діалог?
6. Які розділові знаки ставляться при діалозі?
7. Як називається розмова кількох осіб (більше трьох)?
8. Що називається цитатою?
9. Які розділові знаки ставляться при цитатах?
10.  Що таке культура мовлення?
11.  Від чого залежить якість нашого мовлення?
12.  Які шляхи покращення власного мовлення?
13.  Який вплив мають на нас оточення, прояви субкультур, сленг?
14.  Чому зараз досить гостро стоять питання володіння рідною мовою, шляхи розвитку нашого суспільства в дусі патріотизму тощо?

 

Додаткові завдання практичного характеру

до усного опитування студентів за темою змістового модуля 7.

1. Скласти речення за схемами:

«П»,- а.  А: «П?»  «П,-а,-п».  «П,-а.-П?»

2. Речення з прямою мовою, складені за схемами, переробити на речення з непрямою мовою.
3. Скласти діалог на тему «Знання рідної мови – обов’язок кожного українця».
4. Наведіть приклад цитати, грамотно оформивши її за всіма правилами (для прикладу можна взяти уривок з поезії чи прози, раніше вивчений з курсу української мови чи літератури).
5. Підготуйте усний твір-проект удосконалення власного мовлення із  алгоритмом  підвищення мовленнєвої компетенції студентів внз.

Змістовий  модуль 8.

Тема: «Риторика.»

Питання до усного опитування з теми:

1. Що є предметом риторики?
2. Які ви знаєте види публічного виступу?
3. Які ви знаєте основні способи виступу?
4. На що найчастіше звертається увага під час сприйняття чужого мовлення?
5. Що називається монологом, діалогом, полілогом?

 

Додаткові завдання практичного характеру

до усного опитування студентів за темою змістового модуля 8.

1. Скласти монологічне висловлювання на тему екології довкілля.
2. Скласти діалог на тему Дня Перемоги.
3. Зробити виступ із тематичною промовою (за попередньо визначеною темою), враховуючи пам’ятку щодо підготовки виступу перед аудиторією тощо.

 

Це корисно…

Пам’ятка

Як працювати над  підготовкою виступу з тематичною промовою

Промова, як правило, потребує попередньої підготовки, й чим ґрунтовніша підготовка, тим солідніше, вагоміше виглядатиме виклад, а отже – і переконливіше.

Як будь-яка розумова робота, підготовка промови  –  процес творчий, і кожен використовує власну методику. Хоча інколи можна почути твердження, що промовці самі дивуються, як у них складається той чи інший текст, особливо імпровізування. Але більшість початківців нерідко розгублюються, коли їм доводиться вийти зі своїм словом на широку аудиторію. Запропонований до вивчення матеріал вони переписують з якихось джерел. Та коли слухаєш такий виступ, одразу ж впадають у вічі незграбність, некомпетентність, маловченість і, нарешті, цілковита відсутність впевненості в собі. Такий промовець викликає лише співчуття.

Отож, для того, щоб виступ був вдалим, яскравим, переконливим, необхідна попередня підготовка до нього. Алгоритм останньої можна визначити так: вибір теми  –  формулювання мети  –  складання плану  –  збирання матеріалу  –  робота над конспектом  –  репетиція.

Визначення теми. Підготовка до будь-якого виступу розпочинається з визначення теми промови. При цьому можливі різні ситуації: або пропонують виступити з певною темою, тобто тема є заданою, або тему виступу ви обираєте самі. В першому випадку оратору необхідно лише конкретизувати її. Складніша справа  –  визначити і сформулювати свою тему виступу.

Інколи тему промови підміняють її об'єктом. Наприклад, пропозиція висловитися про сучасну українську культуру не є власне темою. Це саме об'єкт уваги. Бо ж культура  –  поняття широке: його становлять і науковість викладання, і потреба слухачів у матеріалі, і висвітлення окремих галузей (література, живопис, музика тощо). Перелічені конкретні питання – це тематика, що відбиває в своїй сукупності багатогранний і складний об'єкт уваги. Тема завжди конкретна, стосується одного питання. Інша справа, що слід виділяти в межах однієї теми ще й так звані підтеми.

Наприклад, лекцію про екологічну чистоту середовища можна розвивати на таких підтемах, як чистота повітря, чистота води, чистота продуктів, соціальна та особиста гігієна людини тощо. Всі ці моменти слід добре продумати. Коли промовець не уявляє, що конкретно він хоче сказати, не варто розраховувати на позитивний результат.

Обираючи тему, перш за все потрібно виходити із свого особистого досвіду, а також знань по цій темі. Окрім того, важливо, щоб тема являла інтерес для вас і ваших слухачів.

Отже, при визначенні теми виступу потрібно враховувати наступні моменти:

1. Обирайте тему, яка відповідає вашим пізнанням і інтересам.

По-перше, подумайте про ті галузі знання, в яких ви маєте особливий досвід або теоретичну підготовку.

По-друге, поспілкуйтесь на яку-небудь цікаву тему зі своїми товаришами чи друзями.

 По-третє, зверніться до книги. Продивіться довідники, свіжі журнали і газети.

2. Підбирайте доречну тему.

Настрій аудиторії залежить від місця і часу. В аудиторії він один, в приватному житті – інший. В побутовій ситуації слухачі сприйматимуть як досить природну річ те, що в аудиторії їм може здатися нецікавим, смішним, шокуючим.

3. Обирайте тему, яка відповідає аудиторії.

Тема повинна бути досить цікава, досить важлива, досить зрозуміла для слухачів. Для того, щоб вирішити, чи буде вона відповідати цим вимогам, необхідно мати уявлення про рівень знань слухачів, їх виховання, вік, особливі інтереси.  Обравши тему, потрібно подумати про її формулювання.

Тема – це те, про що йде мова. Зазвичай її формулюють словом або фразою, які вказують характер питань, що підлягають обговоренню.

Назва промови повинна бути ясною, чіткою, по ожливості короткою. Вона повинна відображати зміст виступу і обов'язково привертати увагу слухачів. Вдала назва теми виступу певним чином налаштовує аудиторію, готує її до сприйняття майбутньої промови.

Довгі назви, які включають незнайомі слова, відштовхують слухачів, іноді викликають негативне відношення до виступу.

Слід уникати і дуже загальних назв. Загальні назви потребують висвітлення багатьох питань, а це ораторові не завжди під силу. Тому серед слухачів будуть невдоволені, бо вони не отримають відповіді на питання, які їх цікавлять.

Існують такі поняття, як тема «розкрита» та тема «не розкрита». Тема «розкрита», коли матеріал їй відповідає, коли основна думка промовця зрозуміла, коли вона доведена. Бажано, щоб тема мала точки зіткнення з іншими темами, апелювала до вже відомого слухачам.

Формулювання мети. Необхідно ясно уявляти, для чого, з якою метою виголошується промова, якої реакції слухачів ви добиваєтесь. Чи бажаєте ви тільки що-небудь пояснити, описати чи просто розповісти? Або ви хочете змінити свою думку чи переконати аудиторію що-небудь зробити?

Так, судовий оратор може й жартувати, й кепкувати, й розповідати про подробиці справи, запалювати слухачів праведним гнівом або зворушувати почуття глибокого зацікавлення й симпатії до жертви несправедливості. Але він мусить твердо знати, чого прагне. Якщо це прокурор, то мета його промови – довести провину звинуваченого. Діаметрально протилежна мета в адвоката, який прагне виправдати підсудного. Якщо б прокурор та адвокат раптом захопилися невластивими проблемами, втратили загальну настанову, суд не міг би здійснитися.

Для того, щоб отримати чітке уявлення про те, чого ви добиваєтесь, викладіть письмово ваш намір у формі цілого речення. Потрібно також мати на увазі, що мету виступу слід формулювати не тільки для себе, але й для своїх слухачів. Чітке визначення цільової настанови полегшує сприйняття ораторської промови, певним чином налаштовує аудиторію.

Існує загальна і конкретна мета виступу. Загальна мета визначається видом реакції, яку оратор хоче викликати у слухачів і залежить від того, чи бажає він тільки розважити їх або задовольнити цікавість, надихнути, переконати чи схилити до дії. Конкретна мета виражена в самому змісті промови, який може розважати, вгамовувати жагу знань, надихати, переконувати і викликати готовність до дії.

Певним чином можливе і злучення цих цілей. Наприклад, розважальна промова іноді не обійдеться без інформації і навіть без елементів впливу. Промова, яка спонукає до дії, не буде мати успіху, якщо вона не цікава, не надихаюча, не переконлива. Але оратор повинен ясно уявляти собі, яка ж із загальних настанов є переважною, і у відповідності до цього будувати свою промову.

В той час як загальна мета визначає, якої реакції ви хочете добитися, конкретна чітко показує, що слухач повинен знати, почувати і робити. Вона виражена в самому змісті промови.

Конкретне тематичне ствердження не повинно бути загальновідомою істиною. Ваша справа показати, що дещо, вірогідно або можливо, правильно чи той або інший хід дій, можливо або вірогідно, повинен бути прийнятий.

Процес збирання матеріалу. Якщо зміст промови взято не тільки з особистих переживань, матеріал можна добирати з багатьох джерел. Прочитайте не одну, а декілька журнальних статей, зберіть інформацію не з однієї, а з декількох з них. Розкрийте точки зору різних авторів, зіставте їх. Поспілкуйтеся з оточенням, запишіть думки і факти, що приходять в голову і про які прочитали.

Отже, наступний етап підготовки публічного виступу – підбір матеріалів для ораторської промови.

Існує чотири основних джерела накопичення матеріалу:

• особистий досвід;
• роздуми і спостереження;
• інтерв'ю і бесіди;
• читання.

Не обов'язково використовувати завжди всі перелічені джерела, але при всіх умовах необхідно обмірковувати питання і обов'язково заглядати в книжки.

В методичній літературі визначені основні джерела, з яких можна черпати нові ідеї, цікаві дані, факти, приклади, ілюстрації для своєї промови. До них відносяться:

• офіційні документи;
• наукова, науково-популярна література;
• довідникова література: енциклопедії, енциклопедичні довідники, довідники з різних галузей знань, лінгвістичні довідники, бібліографічні покажчики. Ці джерела доцільно використовувати для дискусій, тематично обмежених і базованих на загальновизнаних авторитетних даних;
• художня література;
• статті з газет і журналів. Для поточної інформації можна користуватися статтями зі звичайних журналів. За більш свіжою інформацією і за матеріалом а питань, що миють місцеве значення, потрібно завжди звертатися до газет, хоча зібрані в них дані менш надійні і солідні, ніж дані, які містяться в книгах або журналах;
• результати соціологічних досліджень;
• статистичні дані. Обсяг даних не може не вражати.

Щоб виступ вийшов змістовним, краще використовувати не одне джерело, а декілька.

За етапом збирання настає обмірковування матеріалу, встановлення зв'язків, коментування. В цілому це можна назвати "інкубаційним періодом". До нього відносяться перевірка фактів і уточнення думок, їх підпорядкування.

Передумовою плідної підготовки є виділення найкращого часу для роботи, який у кожного індивідуальний.

Внутрішніми передумовами плідної підготовчої роботи є:

•              само-опитування («В чому причина, яка дія факту?», «Яка суть, головна думка того, що я повинен повідомити?» і т. ін.). Постановка питань самому собі є засобом активізації думки. Якщо є запитання, то існує і відповідь;
•              чередування станів – роздуми вголос і прослуховування «внутрішнього голосу». Обравши час, ми звертаємось «до себе», потім знову висловлюємо наші думки уже вголос. Ця зміна станів зазвичай веде до з'ясування думки;
•              терпляча, систематична робота над текстом, поєднання частин, раціональна організація матеріалу і ефективна розробка визначень. Регулярна робота веде до більшого успіху.

Робота над конспектом. Єдина мета нарисів – не краса, не ефектність написаної промови, а її доступність при виступі. Робота над конспектом досягає цієї мети, якщо її робити, не лякаючись повторів і не забуваючи про призначення промови і про слухачів. Перший крок до найкращої систематизації – це складання без всякої класифікації переліку фактів і міркувань, які були накопичені при підготовці. Робити це найкраще на картках.

Конспекти в зошитах або на великих аркушах дуже зв'язують. А компактний набір карток завжди можна розкласти перед собою на столі, «тасуючи»  їх так, як вам потрібно. До того ж між двома вже знайденими цитатами можна завжди легко вставити нову картку - з новою цитатою або з власною думкою.

При роботі над конспектом необхідно дотримуватись наступних правил:

•              користуйтесь повними реченнями. Існує два найбільш вживаних засоби складання конспекту: короткий запис одних тільки найменувань пунктів і запис закінчених речень. Перший полягає в більш чи менш систематизованому злученні слів і окремих висловів, що викликають в уявленні оратора закінчену думку. Такий прийом з успіхом можуть застосовувати досвідчені оратори, які завдяки практиці і знанню предмета в змозі повністю утримувати в пам'яті весь ряд промови;
•              використовуйте загальновизнаний спосіб визначень. Визначення повинні вказувати на головну, або підлеглу роль розділу. Кожне визначення повинно бути розміщено в конспекті у вигляді ясного абзацу;
•              розміщуйте розділи у відповідності з їх взаємозалежністю;
•              уникайте суджень складних і з різним змістом;
•              користуйтеся твердженнями, уникайте запитань.

Головна слабкість запитальних формулювань в конспекті полягає в тому, що вони не вказують на своє відношення до головної і підлеглої тези. З одного боку, саме по собі запитання - не теза, яка підлягає доведенню, тому що в ній нічого не стверджується. З іншого боку - воно не може бути опорою для головної тези, тому що не містить певної констатації.

Після попередньої роботи необхідно скласти картки за логікою розвитку теми й переписати їх у вигляді вже звичайного тексту, щось додаючи, поширюючи, а від чогось, можливо, і відмовляючись. Підлеглі положення розмістити під головними. Потрібно уважно проглянути – чи точно обрано слова. Далі йде робота над стилем: чи відповідають обрані слова меті промови? Аудиторії, до якої вона буде звернена? Чи не будуть деякі слова «випадати» з тексту стилістично? Зверніть увагу на наявність елементів художності в тексті –без них текст виглядає занадто сухим. Простежте, чи не втратилися логічність та доказовість думок, чи не перевантажений ваш текст цитатами та прикладами.

Після складання конспекту, необхідно його відредагувати. Конспект не може і не повинен містити все багатство самої промови. Але словесне його оформлення складає першу умову, яка визначить у підсумку вражаючу силу промови при її проголошенні.

Редагування конспекту необхідно проводити з точки зору:

•              ясності;
•              конкретності;
•              специфіки питання;
•              лаконічності.

Складання плану. Перш ніж розпочати роботу над композицією своєї промови, необхідно визначити порядок, за яким буде викладатися матеріал, тобто скласти план.

План – це взаємне розташування частин, коротка програма будь-якого викладення.

Важливо одразу ж визначити, які конкретно питання ви передбачаєте висвітлити в своїй промові. Тому складається попередній план, який відображує особисте визначення оратором теми виступу і підходу до даної проблеми. У процесі вивчення літератури, аналізу підібраного матеріалу план може змінитися, та в будь-якому випадку він буде сприяти вашій роботі.

Після того, як вивчена література, обміркована тема, зібраний фактичний матеріал, складається робочий план.

Виділіть питання обраної теми, відберіть суттєві і основні, визначать, в якій послідовності їх викладати. До робочого плану вносяться формулювання окремих положень, наводяться приклади, факти, цифри, які ви хочете використати.

Робочий план допомагає краще обміркувати структуру виступу, визначити, які розділи виявились перевантаженими фактичним матеріалом, які, навпаки, не мають прикладів, які питання слід пропустити, які включити і т. ін.

Робочий план може мати декілька варіантів, тому що він постійно уточнюється. Характерною особливістю робочого плану є те, що він являє цінність для самого оратора, тому що його пунктами бувають не тільки закінчені речення, але і незакінчені, а також словосполучення і навіть окремі слова.

На основі робочого плану складається основний план. Цей план не стільки для оратора, скільки для слухачів.

Формулювання пунктів основного плану повинні бути чіткими і ясними. Цей план оголошується слухачам після повідомлення теми виступу або у вступі при розкритті мети промови. План промови не завжди оголошується оратором. Це залежить від виду виступу, від складу і настрою аудиторії, від намірів оратора. Найчастіше план оголошується в лекціях, доповідях, наукових повідомленнях. Слухачі під час таких виступів ведуть записи, і план допомагає їм слідкувати за ходом викладення матеріалу. Наприклад, в вітальних, призивних промовах оголошення плану є недоречним.

 

Плани бувають трьох видів:

•              простий,
•              складний,
•              цитатний.

Простий план  складається з декількох пунктів, що відносяться до основної частини викладення теми. Він являє собою, по суті, ряд непоширених речень.

Наприклад:

Тема: «Правовий статус дитини в Україні.»

План.

1. Громадянство як елемент правового статусу дитини.
2. Принципи правового статусу дитини.
3. Права, свободи та обов'язки дитини.
4. Гарантії захисту прав і свобод.

Складний план – це своєрідне поширення простого плану шляхом розгалуження основних питань. Крім того, сюди, звичайно, вводять вступ та висновки.

Наприклад:

Тема: «Правовий статус дитини в Україні».

План.

І. Вступ. Міжнародне та вітчизняне законодавство про правовий статус дитини.

ІІ. Основна частина. Правовий статус дитини, його елементи.

1. Громадянство як елемент правового статусу дитини.
2. Принципи правового статусу дитини.
3. Права, свободи та обов'язки дитини.
4. Гарантії захисту прав і свобод.

ІІІ. Висновки. Необхідність вдосконалення реалізації правового статусу дитини в Україні.

Цитатний план  подібний, як правило, до простого, але замість непоширених речень тут вживаються цитати, які конденсують суть даного питання.

Тема: «Правовий статус дитини в Україні».

План.

1. «Громадянство – це структурний елемент правового статусу дитини, який розкриває головний зміст зв'язку людини і держави, взаємовідносин громадянина з державою й суспільством».
2. «Принципи правового статусу дитини – це основоположні засади, керівні ідеї, які проголошуються і охороняються державою, покладені в основу здійснення прав, свобод і обов'язків дитини» і т. д.

 

• Написати  переказ тексту, доповнивши його своїми міркуваннями з приводу описуваної проблеми. Обсяг  частини допису – піваркуша.

Голосом тривоги та надії

Україну будують українці. Але Україну також будує світ – своїм розумінням її, знанням про неї, солідарністю, підтримкою.  Відроджується, сподіваємося, наша новостворена і древня держава. Входить у магнітне поле реальностей. Спочатку здавалося: розпадеться стіна старої ідеології – й Україна відразу стане визнаною і невід'ємною частиною європейської і світової сім'ї культур. Насправді вийшло не так. Гірко про це говорити, але мусимо. Я навіть не торкаю зараз глобальних проблем політики й економіки. Я торкаю лиш культуру – і обпікаю пальці.

Віки й десятиліття деструкції та централізації цілковито стерли Україну з культурної карти світу. Українська історія до сьогодні маловідома, українська культура майже не репрезентована, а література майже не перекладається. Те, що відоме, здебільшого, в той чи інший спосіб фальсифіковане. Парадоксальним чином незалежність України ще більше дезорієнтувала світову свідомість, і без того перенаселену туманами. Так, колишні радянські посольства логічно стали російськими. А нові країни, що народилися на руїнах імперії, перетворилися в уяві світу на етнічний хаос, не здатний на комунікацію та дипломатичний діалог. Світ не встигав за тектонічними зрушеннями земної породи, що скидала з себе монстра тоталітаризму. Середній європеєць довго драматично переживав відкриття, що Росія – не Україна і навіть не Туркменістан.

Самостійні культурні представництва  – одна з фатальних нестач української історії. Саме через те і досі ми німі, досі ми не ми на сцені світового театру. За нас говорять інші. Що хочуть, що знають і чого не знають. Кожен, кому болить наша культура, мусить констатувати неприємний, але й незаперечний факт: українська культура майже не об'єктивізована, не має належного виходу на світ. Еміграційна наука зробила багато, але поки україністикою займаються майже виключно українці, ця дисципліна приречена бути об'єктом домашнього вжитку, хатнього милування, національною інтелектуальною кухнею, де основний поціновувач страв  –  сам кухар. Катастрофічна диспропорція україністики порівняно з русистикою на користь останньої поглиблена фактом політичного краху імперії. Спорадична україністика продовжує бути аматоством, милим фольклористичним спектаклем, що тішить душу, але залишає незахищеним окрадене серце культури. А в цілому україністика нагадує гетто за колючим дротом антинаукових перекручень та ідеологічних провокацій. 
Зважмо на те, що світ, утомлений підступністю політики недоброзичливців, з цікавістю чекає нашої появи на дипломатичній арені з чітко виробленою стратегією розвитку. Україна має унікальний шанс – стати новим типом держави, яка говорить зі світом не мовою зброї, а мовою культури, яка здобуває світ не силою залякувань, а силою добра.

Нам  при  цьому  важливо жити за принципом державної організації:    коли не людина для Держави, а держава, в свою чергу, для Людини.   
Роль культури в цьому процесі грандіозна, якщо взагалі не вирішальна. Культура є духовним амбасадором народу. І сьогодні однією з умов повноцінного дихання України як держави є невідкладна її інтеграція у світове життя на всіх рівнях – політичному, економічному, культурному і дипломатичному. 

Україна, віддавши Європі велетенську частину своєї людської енергії, впродовж віків була незримим і мовчазним протагоністом європейської історії – забутим, перекресленим і все ж – протагоністом. Була зневаженим родичем, витісненим із власного дому. Була золотою монетою, якою розплачувались на своїх нечистих торгах хижі імперії. Сьогоднв повернення України до Європи – повернення цивілізоване, гідне – потрібне не лише Україні, а й самій Європі, чий історичний і культурний образ немислимий без нашої Батьківщини. Її інтеграція в європейський та світовий історичний та культурний процес – невід'ємна складова реального розвитку нової України.

Її голос, воля, мужність, етичний вибір мусять нарешті стати надбанням світової історії. 

За  О. Пахльовською

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Семестрове оцінювання.

Контрольна робота

 з української мови за ІІ семестр 2015-2016 навчального року

 ІІ курс

І варіант

Початковий, середній та достатній рівень.

1. На другий склад падає наголос у слові

А) випадок

Б) ненависть

В) звичай 

Г) олень

2. Неправильно утворено ступінь порівняння прикметника

А) Це був величезний старий орел, злинялий од сонця й негод.

Б) Коцюбинський захоплювався й оспівував сонце у своїх творах.

В) Весна пройшла степом, визеленивши луки раніше, ніж торік.

Г) Немає такої людини, дорослої чи малої, яка б не любила лісу.

3. Прочитайте поетичні рядки

Солодка мліс(1)ть… блідесен(2)кий промін(3)чик…

                                  як добре жити…думати про інше…

                                А сон минув, розтанув. І натоміс(4)ть

                               Раптовим болем обпекла свідоміс(5)ть.

М’який знак треба написати на місці цифри

А) 1

Б) 2

В) 3 

Г) 4 

Д) 5

4. Усі слова з часткою не треба писати разом у рядку

А) не/цікава історія, не/прочитана книжка, не/слухати брата

Б) не/здійснена мрія, ще не/розгадана загадка, не/привітно дивитися

В) не/волити людину, не/захищений від вітру сад, не/грамотна стаття

Г) не/дочувати змалку, не/вибаглива людина, не/абиякий талант

Д) нелегкі/обов’язки, ніким не/зірвані квіти, не/доплетений вінок

5. Граматично правильна відповідь на запитання Коли зустрінемося?

А) в сім двадцять 

Б) без п’ятнадцяти вісім 

В) за п’ять до сьомої 

Г) в двадцять два десять 

Д) без десяти три

6. Граматичну помилку допущено в рядку

А) якнайкраща пісня

Б) світліші скульптури

В) найвідоміша співачка

Г) щонайдрібніша монета

Д) чи не найцікавіша історія

7. Cкладносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення  Вітер розносить аромат липи… вибрати:

А) навіюючи ніжні спогади. 

Б) що росте в нашому садку. 

В) і зворохобить кущі шипшини.

Г) проте до нас він не долітає. 

Д) хоч вона майже відцвіла.

8.  Розділові знаки при передачі чужої мови правильно вжито в реченні

А) «Тікай, Марічко… не бійся душко… твій ворог танцює» - співала флояра.

Б) « Се він про Марічку,- з ляком подумав Іван. – Ось чого вона зникла!..»

В) Палагна… сердито обізвалася до мольфара - «Чого вилупив баньки? Не видів?»

Г) «Що ж, іди, Іванку,- покірно обзивалась Марічка,- Така нам доля судилась…»

Д) «Бувай здорова, Ковальова!»,- щипав її Іван і пускавсь доганяти…

9.  Підкреслена буква позначає той самий звук у всіх слова рядка

А) вокзал, казка, осока, яблуко 

Б) дивиться, тісто, потік, тюлька 

В) сітка, поросятко, сіль, смієшся  

Г) кашне, машина, шуба, дивишся 

Д) легко, хист, мох, свекруха

                                                                                                                                                                                                             Усього 9 балів.

Високий рівень.

10. Установіть відповідність

Член речення                        Приклад(виділене слово)

1) підмет                       А) Кожна людина – загадка.

2) присудок                  Б) Хмари загасили сонце.

3) додаток                    В) Дурний і в Києві не купить розуму.

4) означення                 Г) Шумлять щасливі води, і грає вітер навкруги…

                                        Д) До небес вознесу я бажання розділити з тобою кохання

11. Установіть відповідність

Розділовий знак

1) тире                     А) Мистецтво… посередник між людиною і Богом.

2) кома                    Б) «Ну, чого ж тебе понесло в поле…» - допитувалась мати.

3) знак оклику          В) Черниш уже не бачив нічого…крім протилежного берега.

4) двокрапка           Г) Україно… Доки жити буду, доти відкриватиму тебе.

                                  Д) Ідея проста…за всіма правилами  науки  змоделювати Київ.

12. З’ясуйте, якою частиною мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне слово).

(1) Для мене зустріч з птахом на (2) цій океанській палубі особлива (3) ще й тим, (4) що на якийсь там змигок часу в далекі літа дитинства.

А) прийменник 

Б) сполучник 

В) частка 

Г) займенник 

Д) прислівник

                                                  Усього 12 балів.

 

 

Контрольна робота

 з української мови за ІІ семестр 2015-2016 навчального року

 ІІ курс

ІІ варіант

Початковий,  середній  та достатній рівень.

1. М’який приголосний звук є в слові

А) квітка 

Б) бювет 

В) м’ята 

Г) кішка

2. Літеру е треба писати на місці пропуску в слові

А) пр..тихлий 

Б) пр..міський 

В) прав..льний 

Г) пром..нистий

3. Неправильно утворено ступінь порівняння прикметника

А) найпоганіший 

Б) якнайкращий 

В) багатший за всіх 

Г) більш чіткий 

4. Дієприкметник ужито в рядку

А) виписавши рахунок 

Б)властивий багатьом 

В)танцюючі підлітки 

Г) граючи у футбол

5. Помилку в утворенні відмінкові форми числівника допущено рядку

А) семидесяти п’яти 

Б) шістдесяти трьох 

В) двохсот сімох 

Г) трьомастами вісьма 

Д) дев’яноста чотирма

6. М’який знак на місці пропуску НЕ пишеться в усіх словах рядка

А) нян..чити, мен..ший, красун..чик

Б) гордіс..ть, дон..ці, ірпін..ський

В) оболон..ський,Олен..ці, дивиш..ся 

Г) п’ят..десят, тон..ший, різ..бяр 

Д) землян..ці, повір.., брин..чати

7. Виділене слово є сполучником і його треба писати разом у реченні:

А) Як/би не крутила хуртовина, блисне промінь – крига розтане.

Б) За/те ми любимо свою Батьківщину, що вона – своя.  

В) На те/ж і щука в морі, щоб карась не дрімав.

Г) Батько змалку розповідав про/те, як берегти свою честь. 

Д) Життя таке коротке – то/ж спішімо творити добро.

8. Через дефіс пишуться всі слова в рядку

А)  західно/український, військово/морський, жар/птиця

Б)  суспільно/політичний, сніжно/білий, глухо/німий

В)  суспільно/корисний, екс/чемпіон, розтяг/стиснення

Г)  вічно/зелений, унтер/офіцер, здивовано/розгублений

Д)  всесвітньо/історичний, навчально/виробничий, міні/диктант

9. Однакова кількість звуків і букв у всіх словах рядка

А) юність, каяття, якість

Б) дзьоб, кар’єр, ясність 

В) п’ять, зв’язок, щільність

Г) пюре, паяльник, щітка

Д) віньєтка, лялька, смієшся

Усього 9 балів.

Високий рівень.

10. Поширеним є речення

А) Усі ми переможемо.

Б) А він не в тім’я битий.

В) Двоє учнів запізнилося.

Г) Ми згодні допомогти.

Д) Сестра пішла читати.

11. З’ясуйте, яким членом речення є виділені слова

Член речення                                           Речення

1) підмет                                         А) Батьки поїхали відпочивати.

2) присудок                                     Б) Любити – це завжди щастя.

3) означення                                    В) Діти – дзеркало батьків.

4) обставина                                    Г) Гортає ніч великі срібні книги.

                                                         Д) Бажання творити благородне.

12. З’ясуйте, якою частиною мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне слово).

У ту (1) добре (2) затінену альтанку, що під волоським горіхом у саду, нас не пускає його дикий виноград, (3) звившись тісно й щільно в одну зелену стіну (4) навколо старезного дерева.

А) прикметник

Б) дієприкметник (форма дієслова)

В) дієприслівник (форма дієслова) 

Г) прислівник

Д) прийменник

Усього 12 балів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Контрольна робота

 з української мови за ІІ семестр 2015-2016 навчального року

 ІІ курс

ІІІ варіант

Початковий,  середній  та достатній рівень.

1. Три склади має слово

А) олень 

Б) щирість 

В) халва 

Г) олія

2. М’який знак треба писати на місці пропуску  в  слові

А) камін..чик 

Б) гордіс..ть 

В) підніс..ся 

Г) нещаст..я

3. Апостроф пишеться в обох словах рядка

А) зв..язок, духм..яний 

Б) Стеф..юк, грав..юра 

В) Мін..юст, мавп..ячий 

Г) пів..яблука, з..юрмитися

4. Пунктуаційну помилку допущено в реченні

А) Молоде орля, та вище старого літає! 

Б) Кожна пригода – до мудрості дорога. 

В) На те й голова, щоб у ній був розум. 

Г) У доброго хазяїна, і соломинка не пропаде.

5. Правильно утворено ім’я по батькові

А) Ігоревич

Б) Юр’євич 

В) Аркадієвна 

Г) Іллівна 

Д) Яковович

6. Подвоєння літер відбувається в слові

А) довгождан..ий

Б) клятвен..ий

В) священ..ик

Г) Поволж..я 

Д) від..зеркалювати

7. Разом пишуться всі прислівники в рядку

А) в/зимку, до/схочу, до/речі

Б) на/швидку, до/недавна, спокон/віків  

В) до/вподоби, на/пів/дорозі, у/ночі

Г) у/переміш, у/двічі, по/праву/руч 

Д) за/панібрата, на/жаль, зо/зла

8. Правильно утворено форму вищого (найвищого) ступеня порівняння    прикметника в рядку

А) менш цікавіший 

Б) самий довгий 

В) дорожчий над усе 

Г) дорожчий золота

Д) премилий

9. Однакова кількість звуків і букв у всіх словах рядка

А) ясність, поєднання, ялтинський 

Б) воля, щипання, торф’яний 

В) дитячий, дзвінкий, рояль

Г) підживити, щільний, Феодосія 

Д) смієшся, ємність, дзвякати

Усього 9 балів.

Високий рівень.

10. Простим є речення (розділові знаки пропущено)

А) Знайшли ми до двору ніде нікого не видно.

Б) Мавка зачарована тихо усміхається а в очах якась туга.

В) Над водою вставав туман і повівало холодком.

Г) Скільки глянеш побачиш розгойдані вітром хліба.

Д) За Вишгородом стоїть сиза проте з жовтим сутінком імла.

11. З’ясуйте  вид  поданих односкладних речень.

Односкладне речення                                           Приклад

1) означено-особове                         А) Семеро одного не ждуть.

2) неозначено-особове                     Б) Із самого ранку сонячно.

3) узагальнено-особове                    В) Батьків і батьківщину не вибирають.

4) безособове                                     Г) Зараз повідомляють результати конкурсу.

                                             Д) Не дивися так привітно, яблуневоцвітно.

12. З’ясуйте, якою частиною мови є виділені слова в реченні(цифра позначає наступне слово).

Піднявшись молодим гайком, (1) аби обійти (2) поблизу річки хутірець, (3) що тулився під стрімкою скелею, я збіг у яр, де ріс (4) лише один велетенський дуб.

А) сполучник 

Б) прийменник 

В) частка 

Г) займенник 

Д) прислівник

Усього 12 балів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Контрольна робота

 з української мови за ІІ семестр 2015-2016 навчального року

 ІІ курс

ІV варіант

Початковий,  середній  та достатній рівень.

1. Буква ю позначає два звуки в слові

А) гравюра 

Б) тюлька 

В) полюс 

Г) юшка

2. Літеру е на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка

А) пр..стол, пр..милий, пр..точений 

Б) пр..зирство, пр..тихлий, пр..велебний

В) пр..подобний, пр..леглий, пр..дужий 

Г) пр..зирливий, пр..добрий, пр..сумний 

Д) пр..освященний, пр..чесаний, пр..пишний

3. У переносному значенні вжито прикметник у словосполученні

А) золотий перстень 

Б) дерев’яний стіл 

В) басистий голос 

Г) вовчий характер 

4. Літеру и на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка

А) д..летант, експер..мент, екстр..мальний 

Б) д..ригент, д..фіцит, дец..метр

В) пер..ферія, д..фірамб, пріор..тет 

Г) арт..лерія, пріор..тет, інж..нер 

Д) реж..сер, д..фект, д..віденд

5. Подвоєння літер відбувається в усіх словах рядка

А) буквен..ий, вагон..ий, осеред..я 

Б) козач..ина, піддаш..я, Галич..ина 

В) екстрен..ий, військ..омат, стат..я 

Г) зявзят..я, священ..ик, юн..ат 

Д) в..ічливий, огнен..ий, міськ..ом

6. Разом пишуться всі слова в рядку

А) всесвітньо/відомий, легко/атлетичний, хвиле/відбійний

Б) восьми/тонний, західно/німецький, хитро/мудрий

В) народно/поетичний, лимонно/кислий, суспільно/корисний

Г) жовто/гарячий, військово/полонений, Свят/вечір

Д) радіо/гурток, міні/маркет, сільсько/господарський

7. Правильно узгоджено прикметник з іменником у рядку

А) велика накип 

Б) тривожний путь 

В) легка нежить

Г) світленький поні 

Д) головна біль

8. Числівником є слово

А) сотня

Б) подвійний

В) кількадесят

Г) п’ятірка

Д) удвічі

9. Простим є речення

А) Троянці, в човни посідавши і швидко їх поодпихавши, по вітру гарно попливли.

Б) Тоді ще люди не знали заліза, і той період в історії називають кам’ним віком.

В) Нове століття вже на видноколі, і час новітню створює красу.

Г) І ось тепер поетеса в Єгипті, а перед її очима синіє справжній Ніл.

Д) Тарас Шевченко знав і любив твори Пушкіна, він охоче їх читав напам’ять.

Усього 9 балів.

Високий рівень.

10. Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення «Щоліта наша родина їздить до моря…» вибрати

А) аби насолодитися сонцем і водою.

Б) і в село до маминої сестри.

В) а сім’я моєї подруги – в Карпати.

Г) відпочивати й оздоровлюватися.

Д) не змінюючи звичного маршруту.

11. З’ясуйте, яким членом речення є виділені слова.

1) підмет                                     А) Співати – не ціпом махати.

2) присудок                                Б) Бажання творити виникає якось насподівано.

3) означення                               В) Темна хмара озвалася громом.

4) обставина                               Г) Поезія – це завжди неповторність.

                                                    Д) Ішов кобзар до Києва та сів спочивати.

12. З’ясуйте вид односкладних речень.

1)  означено-особове                 А)  Без витоку нема ріки.

2)  неозначено-особове             Б)  На чужий коровай очей не поривай.

3)  безособове                            В)  Я чую смутку пальці крижані.

4)  узагальнено-особове           Г)  Люблю тебе, високе наше небо!  

                                                Д)  У полі вже орудують серпами.

                                              

Усього 12 балів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

З огляду на вище викладений матеріал, слід пам’ятати, що одним із пріоритетних завдань сучасного освітнього процесу в Україні є підготовка          не просто висококваліфікованого фахівця, компетентного, зорієнтованого на постійне самовдосконалення та професійний пошук, а й людини достатньо грамотної, ерудованої, освіченої, що прагне вивчати й знати рідну мову тощо.

І сьогодні, коли Україна чітко визначила орієнтир на входження в освітній і науковий простір Європи, необхідна зміна пріоритетів, цілеспрямований рух в напрямку відродження національних традицій, вивчення рідної мови, що виведе наше суспільство на якісно новий рівень розвитку.

 Це стає можливим завдяки відповідальній, спланованій роботі із вивчення української мови, засвоєння навчального матеріалу із фонетики, граматики, орфографії, правопису, морфології, лексикології, стилістики та інших розділів мовознавства, оволодіння  нормами літературної мови, формування моралі та вольових якостей, контролю навчальної діяльності студентів вищих навчальних закладів, що дасть можливість  покращити свій рівень знань із української мови, підвищить їх творчу активність тощо.

 Ми, українці, маємо пам’ятати, що з української мови бере початок наша держава. У ній – її  сила, могутність і непереможність. Без рідної мови немає народу як нації. Поетично і влучно сказав про це відомий письменник Панас Мирний, який назвав мову найдорожчим скарбом народу.  Він писав: «Мова  – така ж жива істота, як народ, що її витворив, і коли він кине свою мову, то вже буде смерть задля його душі, смерть задля всього того, чим він відрізняється від других людей...»

Тож вивчаймо рідну мову, нашого життя основу, бо це – найсвятіший наш обов’язок, наша доля…

 

 

 

 

 

 СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Основна

1. Авраменко О. М., Коваленко Л. Т. Українська мова та література. Збірник тестових завдань. Вид. 2-е, випр. і доповн. – К.: Грамота, 2008. – 212 с.
2. Авраменко О.М. Українська мова та література: Довідник. Завдання у тестовій формі. – К: Грамота, 2011, 2012, 2013.
3. Гончаренко С. Український педагогічний словник. – К.: Либідь, 1997. – 528с.
4. Золотухін С. Передмова до різнорівневих тестових завдань. – Х.: Торсінг, 2004. – 80 с.
5.       Ладоня В.О. Українська мова. Посібник для підготовки молодших спеціалістів вищих навчальних закладів. К.: Вища школа, 2001.
6. Плетньова Л. Типи тестів з української мови // Українська мова і література в школі. – 2002. – № 8. – 80 с.
7.       Плющ   М.Я.,    Гринас    Н.Я.    Граматика   української   мови   в
   таблицях: навчальний посібник. - К.: Вища школа. - 2004.
8.        Шкуратяна Н.Г., Шевчук С.В. Сучасна українська літературна
   мова: Модульний курс: Навч. посібник. - К.: Вища школа, 2007
9.         Юшук І.П. Українська мова. Практикум з правопису української мови. – К.: Освіта, 2007.

 

Додаткова

1. Донченко Т.К. Формування монологічного мовлення учнів на уроках української мови. Посібник для вчителів і студентів. — К., 1997. — 72 с.
2. Залікові завдання з української  мови. 10-11 клас.  – К.: «Шкільний світ», 2006.
3. Зубков М. Збірник диктантів для випускників та абітурієнтів з української мови.  – Х.: СПДФО Співак Т.К., 2007.
4. Козачук Г.О.Українська  мова для   абітурієнтів:   навчальний посібник. – К.: Вища школа, 2007.
5.  Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти. За ред. Огнев’юка В.О. – К.: ВТФ „Перун”, 2004. – 177 с.
6. Микитюк В. Ще раз про тестування // Дивослово. – 2009. – №4. – 65 с.
7.          Орфографія української мови просто про складне/Радченко І.  - К.: «Шкільний світ», 2008.
8. Рукас Т. Використання тестових завдань для формування культури ділового мовлення // Дивослово. – 2002. – № 3. – 72 с.
9. Тести. Українська мова. 5-12 класи/ За ред. доктора філолологічних наук, професора Гуйванюк Н.В. - К.: Академія, 2009.
10. «Удосконалення змісту й технологій оцінювання якості підготовки майбутніх фахівців відповідно до вимог європейської асоціації якості освіти» //Матеріали регіонального науково-практичного семінару 27 — 28 листопада 2007 р. ст.117
11.  Матеріали сайту: http://www.ask.com.ua
12.  Матеріали сайту: http://www.ukrlib.com.ua
13.  Матеріали сайту: http://www.ukrref.com.ua
14.  Матеріали сайту: skykyiv.com.ua
15.  Матеріали сайту: www.bookclub.ua
16.  Матеріали сайту: findbook.com.ua
17.  Матеріали сайту: www.refine.org.ua
18.  Матеріали сайту: http://www.osvita.ua

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

ДОДАТОК №1

Критерії оцінювання
навчальних досягнень студентів з української мови

     Оцінювання результатів вивчення української мови здійснюється на основі функціонального підходу до  навчання мовного курсу, який насамперед має забезпечити студентам уміння ефективно користуватися мовою як засобом пізнання, комунікації; високу мовну культуру особистості; сприяти формуванню громадянської позиції, національної самосвідомості.

Говоріння та письмо  (діалогічне та монологічне мовлення).

     Під час перевірки складених студентами  висловлювань (діалогів, усних і письмових переказів та творів) ураховується ступінь повноти вираження теми, міра самостійності виконання роботи, ступінь вияву творчих здібностей, особистого ставлення до змісту висловлювання.

     Діалогічне мовлення.

     1. Перевіряється здатність студентів:

а)    виявляти певний рівень обізнаності з теми, що обговорюється;

б)    демонструвати вміння:

• складати діалог відповідно до запропонованої ситуації й мети спілкування;
• самостійно досягати комунікативної мети;
• використовувати репліки для стимулювання, підтримання діалогу, формули мовленнєвого етикету;
• дотримуватися теми спілкування;
• додержувати правил спілкування;
• дотримуватися норм літературної мови;
• демонструвати певний рівень вправності у процесі діалогу (стислість, логічність, виразність, доречність, винахідливість тощо);

в)     висловлювати особисту позицію щодо теми, яка обговорюється;

г) аргументувати висловлені тези, ввічливо спростовувати помилкові висловлювання співрозмовника.

     Зазначені характеристики діалогу є основними критеріями при його оцінюванні.  Перевірка рівня сформованості діалогічного мовлення здійснюється таким чином: викладач  пропонує двом студентам вибрати одну із запропонованих тем чи мовленнєвих ситуацій (теми чи ситуації пропонуються різного рівня складності), обдумати її й обговорити із товаришем перед групою у формі діалогу протягом 3-5 хвилин. Оцінка ставиться кожному  студентові.

     2. Матеріал для контрольних завдань добирається з урахуванням тематики соціокультурної змістової лінії чинної програми, рівня підготовки, вікових особливостей та пізнавальних інтересів студентів.

     3. Одиниця контролю: діалог, складений двома студентами (до 16-20 реплік).    

     4. Оцінювання.

 

Критерії оцінювання

Рівень	Бал	Характеристика складених студентами діалогів
Початковий (Бали цього рівня одержують студенти,  успіхи яких у самостій- ному складанні діалогу поки що незначні)	1	У студента виникають значні труднощі у підтриманні діалогу. Здебільшого він відповідає на запитання лише “так” або “ні” чи аналогічними уривчастими реченнями ствердного чи заперечного характеру.
	2	Студент відповідає на елементарні запитання короткими репліками, що містять недоліки різного характеру, але сам досягти комунікативної мети не може.
	3	Студент бере участь у діалозі за найпростішою за змістом мовленнєвою ситуацією, може не лише відповідати на запитання співрозмовника, а й формулювати деякі запитання, припускаючись помилок різного характеру. Проте комунікативна мета досягається ним лише частково.
Середній (Балів цього рівня заслуговують студенти, які досягли певних	4	Студент бере участь у діалозі з нескладної за змістом теми, в основному досягає мети спілкування, проте репліки його недостатньо вдалі, оскільки не враховують належним чином ситуацію спілкування, не відзначаються послідовністю, доказовістю; допускає  помилки у доборі слів, побудові речень, їх інтонуванні тощо.
результатів у складанні діалогу за двома —чотирма показниками з нескладної теми, але за іншими критеріями результати поки що незначні)	5	Студент бере участь у діалозі за нескладною за змістом мовленнєвою ситуацією, додержується елементарних правил поведінки в розмові, загалом досягає комунікативної мети, проте допускає відхилення від теми; мовлення його характеризується стереотипністю, недостатньою різноманітністю і потребує істотної корекції тощо.
	6	Студент успішно досягає комунікативної мети в діалозі з нескладної теми, його репліки загалом є змістовними, відповідають основним правилам поведінки у розмові, нормам етикету, проте йому не вистачає самостійності суджень, їх аргументації, новизни, лаконізму в досягненні комунікативної мети, наявна певна кількість помилок у мовному оформленні реплік тощо.
Достатній (Балів цього рівня заслуговують студенти, які самостійно, у цілому вправно за більшістю критеріїв склали діалог з     теми, що містить певну проблему, продемонст- рували належну культуру спілкування, проте за деякими з критеріїв (від  2-х до 4-х) їх мовлення ще містить певні недоліки.)	7	Діалогічне мовлення студента  за своїм змістом спрямовується на розв’язання певної проблеми, загалом є змістовним, набирає деяких рис невимушеності; з’являються елементи особистісної позиції щодо предмета обговорення; правила спілкування в цілому додержано, але ще є істотні недоліки (за 4-ма критеріями): невисокий рівень самостійності й аргументованості суджень, можуть траплятися відхилення від теми, помилки в мовному оформленні реплік тощо.
	8	Студент загалом вправно бере участь у діалозі за ситуацією, що містить певну проблему, досягаючи комунікативної мети, висловлює судження і певною мірою аргументує їх за допомогою загальновідомих фактів, у діалозі з’являються елементи оцінних характеристик, узагальнень, що базуються на використанні прислів’їв і приказок, проте допускаються певні недоліки за кількома критеріями (3-ма).
	9	Студенти самостійно складають діалог з проблемної теми, демонструючи загалом достатній рівень вправності й культури мовлення (чітко висловлюють думки, виявляють уміння формулювати цікаве запитання, дати влучну, дотепну відповідь,  виявляють толерантність, стриманість, коректність у разі незгоди з думкою співрозмовника), але в діалозі є певні недоліки за 2-ма критеріями, наприклад: нечітко виражена особиста позиція співбесідників, аргументація не відзначається оригінальністю тощо.
Високий (Балів цього рівня заслуговують студенти, які продемонст- рували високу культуру спілкування, переконливо аргументу-ючи свої думки з приводу проблемної теми, даючи можливість висловитися партнерові по діалогу; змогли зiставити різні погляди на той самий предмет, навести аргументи «за» і «проти» в їх обговоренні тощо)	10	Студенти складають діалог за проблемною ситуацією, демонструючи належний рівень мовленнєвої культури, вміння формулювати думки, обґрунтовуючи власну позицію, виявляють готовність уважно і доброзичливо вислухати співрозмовника, даючи можливість висловитися партнерові по діалогу; додержують правил мовленнєвого етикету; структура діалогу, мовне оформлення реплік діалогу звичайно відповідає нормам, проте за одним із критеріїв можливі певні недоліки.
	11	Студенти складають діалог, самостійно обравши аспект запропонованої теми (або ж самі визначають проблему для обговорення), переконливо й оригінально аргументують свою позицію, зіставляють різні погляди на той самий предмет, розуміючи при цьому можливість інших підходів до обговорюваної проблеми, виявляють повагу до думки співрозмовника; структура діалогу, мовне оформлення реплік діалогу відповідає нормам.
	12	Студенти складають глибокий за змістом і досконалий за формою діалог, самостійно обравши аспект запропонованої теми (або ж самі визначають проблему для обговорення), демонструючи вміння уважно і доброзичливо вислухати співрозмовника, коротко, виразно, оригінально сформулювати свою думку, дібрати цікаві, влучні, дотепні, переконливі аргументи на захист своєї позиції, у тому числі й з власного життєвого досвіду, зіставити різні погляди на той самий предмет; здатні змінити свою думку в разі незаперечних аргументів співрозмовника; додержують правил поведінки і мовленнєвого етикету в розмові.

 

    Мовне оформлення оцінюють орієнтовно, спираючись на досвід викладача і не підраховуючи помилок (зважаючи на технічні труднощі фіксації помилок різних типів в усному мовленні).

     Примітка. Під мовним оформленням діалогу, тексту треба розуміти наявність/відсутність порушень лексичних, фразеологічних, граматичних (морфологічних, синтаксичних), стилістичних, орфоепічних, акцентологічних, інтонаційних норм української літературної мови, а також соціальних норм українського мовленнєвого етикету.

 

Монологічне мовлення

Говоріння (усні переказ і твір), письмо (письмові переказ і твір)

     1. Перевіряється здатність студента

а) виявляти певний рівень обізнаності з теми, що розкривається (усно чи письмово);

б) демонструвати вміння:

• будувати висловлювання певного обсягу, добираючи і впорядковуючи необхідний для реалізації задуму матеріал (епізод із власного життєвого досвіду, прочитаний або прослуханий текст, епізод із кінофільму, сприйнятий (побачений чи почутий) твір мистецтва, розповідь іншої людини тощо);
• ураховувати мету спілкування, адресата мовлення;
• розкривати тему висловлювання;
• виразно відображати основну думку висловлювання, диференціюючи матеріал на головний і другорядний;
• викладати матеріал логічно, послідовно;
• використовувати мовні засоби відповідно до комунікативного завдання, дотримуючись норм літературної мови;
• додержуватися єдності стилю;

в) виявляти своє ставлення до предмета висловлювання, розуміти можливість різних тлумачень тієї самої проблеми;

г) виявляти певний рівень творчої діяльності, зокрема:

• трансформувати одержану інформацію, відтворюючи її докладно, стисло, вибірково, своїми словами, змінюючи форму викладу, стиль тощо відповідно до задуму висловлювання;
• створювати оригінальний текст певного стилю;
• аргументувати висловлені думки, переконливо спростовувати помилкові докази;
• викладати матеріал виразно, доречно, економно, виявляти багатство лексичних і граматичних засобів.

      Організація контролю здійснюється за одним із двох варіантів.

Варіант перший: усі студенти виконують роботу самостійно.

Варіант другий: студенти складають висловлювання на основі диференційованого підходу (для початкового рівня пропонуються докладні допоміжні матеріали, для середнього – (допоміжні матеріали загального характеру, а для одержання балів достатнього і високого рівнів необхідно написати переказ чи твір самостійно).

      Перевірка здатності говорити (усно переказувати чи створювати текст) здійснюється індивідуально: викладач пропонує певне завдання (переказати зміст матеріалу докладно, стисло, вибірково; самостійно створити висловлювання на відповідну тему) і дає студентові час на підготовку.

      Перевірка здатності письмово переказувати і створювати текст здійснюється фронтально: студентам пропонується переказати прочитаний викладачем (за традиційною методикою або самостійно прочитаний) текст чи інший матеріал для переказу або самостійно написати твір.

     2. Матеріал для контрольного завдання.

а) Переказ.

     Матеріалом для переказу (усного/письмового) можуть бути: текст, що його читає викладач , або попередньо опрацьований текст; самостійно прочитаний матеріал із газети, журналу, епізод кінофільму чи телепередачі, розповідь іншої людини про певні події, народні звичаї тощо (кількість слів для переказу 350-450).

     Тривалість звучання усного переказу —  3-5 хвилин.

  б) Твір

     Матеріалом для твору (усного/письмового) можуть бути: тема, сформульована на основі попередньо обговореної проблеми, життєвої ситуації, прочитаного та проаналізованого художнього твору; а також пропоновані для окремих студентів допоміжні матеріали (якщо обирається варіант диференційованого підходу до оцінювання).

     3. Одиниця контролю: усне/письмове висловлювання студентів.

     Обсяг письмового твору – 3 –3,5 сторінки.

     4. Оцінювання.

     У монологічному висловлюванні оцінюють його зміст і форму (мовне оформлення). За усне висловлювання (переказ, твір) ставлять одну оцінку — за зміст, а також якість мовного оформлення (орієнтовно, спираючись на досвід викладача і не підраховуючи помилок, зважаючи на технічні труднощі фіксації помилок різних типів в усному мовленні).

     За письмове мовлення виставляють також одну оцінку: на основі підрахунку допущених недоліків за зміст і помилок за мовне оформлення, ураховуючи їх співвідношення.

 

Рівень	Бали	Характеристика змісту виконаної роботи	Грамотність
			Орфо-графія і пункту-ація	Лексич-на, грама-тична і стилістична
Початковий (Бали  цього рівня одержують студенти, які не досягають значного успіху за жодним із визначених критеріїв.)	1	Студент будує лише окремі, не пов’язані між собою речення; лексика висловлювання дуже  бідна.	15-16 і більше	9-10
	2	Студент будує лише окремі фрагменти висловлювання; лексика і граматична будова  мовлення бідна й одноманітна.	13-14
	3	За обсягом робота складає менше половини від норми; висловлювання не є завершеним текстом, хибує на непослідовність викладу, пропуск фрагментів, важливих для розуміння думки; лексика і граматична будова бідна.	11-12
Середній (Балів цього рівня заслуговують студенти, які будують текст, що за критерієм обсягу, повноти відтворення інформації і зв’язності значною мiрою задовольняє норму, але за іншими критеріями результати істотно нижчі)	4	Усне чи письмове висловлювання за обсягом складає дещо більше половини від норми і характеризується уже певною завершеністю, зв’язністю; проте є недоліки за рядом показників (до семи), наприклад: відзначається неповнотою і поверховістю в розкритті теми; порушенням послiдовності викладу; не розрізняється основна та другорядна інформація; добір слів не завжди вдалий (у разі переказу — не використано авторську лексику).	9-10	7-8
	5	За обсягом робота наближається до норми, у цілому є завершеною, тема значною мірою розкрита, але трапляються недоліки за низкою показників (до шести): роботі властива поверховість  висвітлення теми, основна думка не проглядається, бракує єдності стилю та ін.	7-8
	6	За обсягом висловлювання сягає норми, його тема розкривається, виклад загалом зв’язний, але робота характеризується недоліками за кількома показниками (до п’яти): помітний її репродуктивний характер, відсутня самостійність суджень, їх аргументованість, добір слів не завжди вдалий тощо.	5-6
Достатній (Балів цього рівня заслуго-вують студенти, які досить вправно будують текст за більшістю критеріїв, але за деякими з них ще припускають-ся недоліків.)	7	Студент самостійно створює достатньо повний, зв’язний, з елементами самостійних суджень текст (у разі переказу - з урахуванням виду переказу), вдало добирає лексичні засоби (у разі переказу -     використовує авторські засоби виразності, образності мовлення), але в роботі є недоліки (до чотирьох), наприклад: відхилення від теми, порушення послідовності її викладу; основна думка не аргументована тощо.	4	5-6
	8	Студент самостійно будує достатньо повне (у разі переказу - з урахуванням виду переказу), осмислене, самостійно і в цілому вдало написане висловлювання, проте трапляються ще недоліки за певними показниками (до трьох).	3
	9	Студент самостійно будує послідовний, повний, логічно викладений текст (у разі переказу - з урахуванням виду переказу); розкриває тему, висловлює основну думку (у разі переказу - авторську позицію); вдало добирає лексичні засоби (у разі переказу - використовує авторські засоби виразності, образності мовлення); однак припускається окремих недоліків (за двома показниками): здебільшого це відсутність виразної особистісної позиції чи належної її аргументації тощо.	1 + 1 (негруба)
Високий (Балів цього рівня  заслуго-вують студенти , які вправно за змістом і формою будують текст; вислов-люють і аргумен-тують свою думку; вміють зіставляти різні погляди на той самий предмет, оцінювати аргументи на їх доказовість, обирати один із них; окрім того, пристосову- ють висловлю-вання до особли-востей певної мовленнє- вої ситуації, комунікатив-ного завдання)	10	Студент самостійно будує послідовний, повний (у разі переказу - з урахуванням виду переказу) текст, ураховує комунікативне завдання, висловлює власну думку, певним чином аргументує різні погляди на проблему; (у разі переказу - зіставляє свою позицію з авторською); робота відзначається багатством словника, граматичною правильністю, додержанням стильової єдності і виразності тексту; але за одним із критеріїв допущено недолік.	1	3
	11	Студент самостійно будує послідовний, повний (у разі переказу - з урахуванням виду переказу) текст, ураховує комунікативне завдання; висловлює власну думку, зіставляє її з думками своїх одногрупників (у разі переказу - враховує авторську позицію), уміє пов’язати обговорюваний предмет із власним життєвим досвідом, добирає переконливі докази для обґрунтування тієї чи іншої позиції з огляду на необхідність розв’язувати певні життєві проблеми; робота в цілому відзначається багатством словника, точністю слововживання, стилістичною єдністю, граматичною різноманітністю.	1 (негруба)	2
	12	Студент самостійно створює яскраве, оригінальне за думкою висловлювання відповідно до мовленнєвої ситуації; аналізує різні погляди на той самий предмет, добирає переконливі аргументи на користь тієї чи іншої позиції, усвідомлює можливості використання тієї чи іншої інформації для розв’язання певних життєвих проблем; робота відзначається багатством слововживання, граматичною правильністю	—	1

      

Під час виведення єдиної оцінки за письмову роботу до кількості балів, набраних за зміст переказу чи твору, додають кількість балів за мовне оформлення і їхня сума ділиться на два. При цьому  якщо частка не є цілим числом, то вона заокруглюється в бік більшого числа.

Оцінювання мовних знань і вмінь

 Видами оцінювання навчальних досягнень студентів з української мови є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

Поточне оцінювання – це процес встановлення рівня навчальних досягнень студентів  в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог програми. Поточне оцiнювання носить  заохочувальний, стимулюючий та дiагностико-корегуючий характер, його необхiднiсть визначається викладачем.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі поурочного вивчення теми. Його основними завданнями є встановлення й оцінювання рівнів розуміння й первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв’язків між цими елементами та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь та навичок. Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове і фронтальне опитування (усно й письмово); виконання студентами різних видів письмових робіт; робота (взаємоконтроль) студентів у парах і малих групах; виконання завдань для самоконтролю тощо.

Тематичний контроль передбачає  оцінювання засвоєних знань  з кожної теми, що дає змогу усунути можливість випадковості при виведенні підсумкових оцінок.  Формами тематичного контролю можуть бути самостійні роботи, що передбачають розгорнуті відповіді на запитання з  елементами характеристики  того чи іншого мовного явища; тестові завдання; завдання на редагування, відтворення достовірності (наприклад, формулювання правила, прикладів до нього тощо).

Підсумковий контроль здійснюється наприкінці семестру або навчального року; підсумкову оцінку за се­местр виставляють за результатами тематичного оціню­вання, за рік — на основі семестрових оцінок.

Для контрольної перевірки використовуються завдання тестового характеру, складені на матеріалі слова, сполучення слів, речення, груп пов’язаних між собою речень. Одиницею контролю є вибрані студентами правильні варіанти виконання завдань тестового характеру та самостійно дібрані приклади. Оцінювання здійснюється таким чином, щоб за зазначену  роботу студент міг одержати від 1 бала (за сумлінну роботу, яка не дала задовільного результату) до 12 балів (за бездоганно виконану роботу).  При оцінюванні розрізняють грубі та негрубі помилки; виправляються, але не враховуються такі ж орфографічні та пунктуаційні помилки, які чинні при оцінюванні контрольного диктанту.

Оцінювання усних відповідей студентів

 Усне опитування є одним із способів перевірки знань, умінь і навичок студентів з української мови. При оцінюванні відповіді студента потрібно керуватися такими критеріями:  правильність і повнота відповіді; ступінь усвідомленості, розуміння вивченого;  здатність практично реалізувати набуті знання; мовленнєве оформлення відповіді; рівень самостійності студента під час усної відповіді.

 Відповідь студента має бути зв’язною, логічно послідовною, тематично та ідейно достовірною; відповідаючи, студент повинен виявляти теоретичні знання з тієї чи іншої теми, уміння практично застосовувати правила, обґрунтовувати їх, аналізувати визначені Програмою мовні явища.

   Високий рівень знань  оцінюється «11» та «10» балами, якщо студент ґрунтовно і послідовно викладає вивчений матеріал, виявляє повне розуміння його змісту; обґрунтовує свої думки; застосовує знання на практиці, наводить необхідні приклади не тільки за підручником, а й самостійно дібрані; дотримується  мовних та мовленнєвих норм  сучасної літературної мови.

   Достатній рівень знань  оцінюється  від «9» до «7» балів, якщо студент дає відповідь, що задовольняє ті ж вимоги, що й високий рівень, але допускає деякі помилки, які сам виправляє після зауважень викладача, та поодинокі недоліки в послідовності викладу матеріалу, у  мовленнєвому оформленні усної відповіді.

   Середній рівень  знань  оцінюється  від  «6» до «4» балів, якщо студент виявляє знання і розуміння основних положень певної теми, але викладає матеріал не досить повно і допускає помилки в формулюванні правил; не вміє глибоко і переконливо обґрунтовувати свої думки і відчуває труднощі під час добору прикладів; викладає матеріал непослідовно і допускає помилки у мовленнєвому оформленні відповіді.

       Початковий рівень знань  оцінюється  від «3» до «1» балів, якщо студент не виявляє знань більшої частини вивченого матеріалу, допускає суттєві помилки у формулюванні правил, що спотворюють їх зміст, непослідовно і невпевнено викладає матеріал; не дотримується мовних та мовленнєвих норм  сучасної літературної мови.

 Позитивна кількість балів може виставлятись не тільки за одну відповідь (коли на перевірку знань студента відводиться певний час), а й за кілька відповідей студента протягом заняття.

 

    

Оцінювання правописних
(орфографічних і пунктуаційних) умінь студентів

     При оцінюванні знань та умінь студентів необхідно розрізняти поточний, тематичний та підсумковий контроль знань.

 

Оцінювання навчальних робіт

 Навчальні роботи (різні види вправ, тестових завдань і диктантів неконтрольного характеру тощо) оцінюються вимогливіше, ніж контрольні роботи, адже не вимагають знань  значного за обсягом навчального матеріалу.

     При оцінюванні навчальних робіт враховується: ступінь самостійності виконання робіт;  етап навчання; обсяг роботи; рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки щодо того чи іншого мовного явища.

  «12» балів за виконання навчальних тестових завдань виставляються лише за умови наявності  тестів з відкритими завданнями (пояснити вибір відповіді; виправити усі недостовірні варіанти відповіді тощо), при виконанні яких студент не допустив жодної помилки, не робив виправлень у роботі.

    Навчальна робота  оцінюється «11» балами, якщо студент не допустив помилок, та «10» балами, якщо допустив одну  помилку, яку сам виправив  у  ході роботи; при виставленні  цих оцінок  враховується акуратність запису, підкреслень та інших особливостей оформлення.

 «9» балів ставиться тоді, коли студент допустив дві помилки, але виправив їх; якщо робота велика за обсягом (перевищує за кількістю слів обсяг контрольного диктанту)  допускаються три-чотири виправлення.

 Рекомендована кількість слів у словниковому диктанті (поточний контроль) – до 40.    Зважаючи на те, що словниковий диктант не є творчою роботою, «11» та «12» балів виставляються лише за умови повного аргументованого пояснення правопису слів (усного або письмового).

 

 

Нормативи оцінювання словникового диктанту

<fk Бали	Кількість помилок	Бали	Кількість помилок
1	12 і більше	6	3
2	10-11	7	2+ 1виправлення
3	8-9	8	1+ 1 виправлення
4	6-7	9	1-2 виправлення
5	4-5	10	—

 

 Примітка: три виправлення в словниковому диктанті вважаються за одну орфографічну помилку.

      Однією з форм перевірки орфографічної та пунктуаційної грамотності є контрольний текстовий диктант.

      1. Перевірці підлягають уміння правильно писати слова на вивчені орфографічні правила і словникові слова, визначені для запам’ятовування; ставити розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації; належним чином оформляти роботу.

      Перевірка здійснюється фронтально за традиційною методикою.

      2. Матеріал для контрольного завдання. Для контрольного текстового диктанту використовується текст, зміст якого доступний для студентів (180-200 слів).

      Примітка. При визначенні кількості слів у диктанті враховують як самостійні, так і службові слова.

3. Одиниця контролю: текст, записаний студентом з голосу викладача.

4. Оцінювання. Диктант оцінюється однією оцінкою на основі таких критеріїв:

— орфографічні та пунктуаційні помилки оцінюються однаково;

          — виправляються, але не враховуються такі орфографічні і пунктуаційні помилки:

 1) на правила, що не внесені до  Програми;

 2) у словах з орфограмами, що не перевіряються правилами;

 3) у передачі так званої авторської пунктуації;

— повторювані помилки (помилка у тому ж  слові, яке повторюється в диктанті кілька разів) вважаються однією помилкою; однотипні (помилки на те саме правило), але в різних словах, вважаються різними помилками;

— розрізняють грубі й негрубі помилки; до негрубих, зокрема, належать такі:

 1) у винятках з усіх правил;

 2) у написанні великої букви в складних власних назвах;

 3) у випадках написання разом і окремо префіксів у прислівниках, утворених від іменників з прийменниками;

 4) у випадках, коли замість одного знака виправдано поставлений інший;

 5) у випадках, що вимагають розрізнення не і ні (у сполученнях не хто інший, як...; не що інше, як...; ніхто інший не...; ніщо інше не...);

 6) у пропуску одного із сполучуваних розділових знаків або в порушенні їх послідовності;

 7) у заміні українських букв російськими;

— п’ять виправлень (неправильне написання на правильне) прирівнюються до однієї помилки (але зниження оцінки не повинно призводити до незадовільного оцінювання роботи студента); «12» балів не виставляється за наявності виправлень;

— орфографічні та пунктуаційні помилки на неопрацьовані правила виправляють, але не враховують.

Нормативи оцінювання

<fk Бали	Кількість помилок	Бали	Кількість помилок
1	15-16 і більше	7	4
2	13-14	8	3
3	11-12	9	1+1 (негруба)
4	9-10	10	1
5	7-8	11	1 (негруба)
6	5-6	12	—

Рекомендовані критерії оцінювання контрольних тестових завдань

 Одиницею контролю є вибрані студентом правильні варіанти відповідей, виконання відкритих тестових завдань тощо. Позитивний бал виставляється при правильному виконанні не менше 50% завдань.

„12” балів ставиться, якщо бездоганно виконано усі завдання;

Примітка: „12” балів не ставиться за наявності виправлення

„11” ” балів ставиться за наявності одного-двох виправлень або неповної відповіді на 1 питання;

„10” балів ставиться за наявності трьох виправлень або за умови правильного виконання не менше як  90%  завдань;

„9” балів ставиться за умови правильного виконання не менше як  85% завдань;

„8” балів ставиться за умови правильного виконання не менше як ¾ всього завдання (75% завдань);

„7” балів ставиться за умови правильного виконання не менше як 65% завдань;

„6” балів ставиться за умови правильного виконання не менше як 55% завдань; „5” балів – якщо правильно виконано не менше як половину завдань (50 % завдань);

„4” бали ставиться за умови правильного виконання не менше як 45% завдань;

„3” бали ставиться за умови правильного виконання не менше як 35% завдань;

„2” бали ставиться за умови правильного виконання не менше як 25% завдань.

 

Виведення підсумкового (семестрового) бала

 Підсумковий бал ставиться в кінці кожного семестру. Він узагальнено відображає знання студента з мови.

 Контрольна перевірка здійснюється фронтально або індивідуально.

 Підсумкова форма контролю – екзамен (переказ або тестові завдання), який є обов’язковим при проведенні Державної підсумкової атестації.

 

 

 

 

ДОДАТОК №2

Відповіді на тестові завдання змістових модулів та контрольних робіт

Змістовий модуль  2.

Тест

Тип завдання	Завдання закритої форми
	з вибором однієї правильної відповіді						з вибором двох  правильних відповідей
номер завдання	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
варіант 1	Г	А	Г	Г	Б	Г	Б,В	А,Е	В,Г	В,Д	В,Г	Д,Е
варіант 2	В	Б	Г	А	Б	А	Б,Д	А,Г	А,Е	В,Е	Б,В	Б,Е
Кількість балів	1	1	1	1	1	1	2	2	2	2	2	2

 

Таблиця відповідності

18 б.	12 балів	12-11 б.	6 балів
17 б.	11 балів	10-9 б.	5 балів
16 б.	10 балів	8-7 б.	4 бали
15 б.	9 балів	6-5 б.	3 бали
14 б.	8 балів	4-3 б.	2 бали
13 б.	7 балів	2-1 б.	1 бал

 

Контрольна робота. Семестр І.

Тест

варіант  1	варіант 2	варіант 3	варіант 4
1-А	1- В	1-А	1-В
2-Б	2- Г	2-Б	2-А
3-Б	3- Г	3-В	3-А
4-В	4- Г	4-В	4-Б
5-А	5-А	5-Б,В	5-А
6-А	6-В	6-Б,В	6-Б

Змістовий модуль  3

Тест

Тип завдання	Завдання закритої форми											Завдання відкритої форми
	з вибором однієї правильної відповіді							з вибором кількох правильних відповідей			на встановлення відповідності
Номер завдання	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Варіант 1	Б	В	В	В	Б	Б	Б	Г,А	Б,Д	А,В	1-В 2-Д 3-А 4-Б
Варіант 2	В	А	Г	Г	А	В	Г	В,Г	Б,Г	Б,Д	1- Д 2- Б 3-В 4-А
Кількість балів	1	1	1	1	1	1	1	2	2	2	4	5

 

Таблиця відповідності

21-22 б.	12 балів	9-10 б.	6 балів
19-20 б.	11 балів	7-8 б.	5 балів
17-18 б.	10 балів	5-6 б.	4 бали
15-16 б.	9 балів	3-4 б.	3 бали
13-14 б.	8 балів	2 б.	2 бали
11-12 б.	7 балів	1 б.	1 бал

 

 

 

 

 

 

 

Змістовий модуль  5

Тип завдання	Завдання закритої форми
	з вибором однієї правильної відповіді												з вибором кількох правильних відповідей				На  встановлення відповідності
Номер завдання	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17
Варіант 1	В	В	В	А	Б	Г	Г	Г	Б	Б	Б	А	ГД	БЕ	БД	ДЕ	1-Б 2-А 3-Г 4-Д
Варіант 2	В	Б	В	А	Б	Б	Г	В	Б	Г	В	Г	АГ	БГ	БД	ВЕ	1- Г 2- Д 3-А 4-В
Кількість балів	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	1	1	1	1	2

Тест

 

Змістовий модуль  6

Тест

Тип завдання	Завдання закритої форми												Завдання відкритої форми
	з вибором однієї           правильної відповіді								з вибором двох правильних відповідей			на встановлення відповідності
Номер завдання	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
Варіант 1	А	Г	Б	В	Б	А	А	Б	В, Е	А, Б	Г, Е	2- А, 3- Б, 1-В, 5-Г	—	—	—
Варіант 2	В	А	В	В	А	А	Б	Г	В, Д	Б, Г	Б, Е	4-А, 1-Б, 5-В, 2- Г	—	—	—
Кількість балів	1	1	1	1	1	1	1	1	2	2	2	4	2	2	2

 

 

 

 

Таблиця відповідності

24-23 бали	12 б.	16-15 балів	8 б.	8-7 балів	4 б.
22-21 бал	11 б.	14-13 балів	7 б.	6-5 балів	3 б.
20-19 балів	10 б.	12-11 балів	6 б.	4-3 бали	2 б.
18-17 балів	9 б.	10-9 балів	5 б.	2-1 бал	1 б.

 

Контрольне читання мовчки

Тест

Номер завдання		1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Правильні відповіді	Варіант 1	В	В	В	А	В	Г	В	В	Б	А	В	Г
	Варіант 2	В	В	В	В	Г	В	Г	Б	Б	А	В	В
Кількість балів		1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1

 

Контрольна робота. Семестр IV.

Тест

І варіант		ІІ варіант		ІІІ варіант		ІV варіант
1	Б	1	В	1	Г	1	Г
2	А	2	Г	2	В	2	Г
3	Б	3	А	3	Г	3	Г
4	Г	4	В	4	Г	4	В
5	В	5	А	5	Г	5	Д
6	Г	6	В	6	Д	6	Б
7	Г	7	Д	7	Б	7	Г
8	Б	8	Д	8	В	8	В
9	Д	9	А	9	А	9	А
10	1-В	10	Д	10	Д	10	В
	2-А
	3-Б
	4-Д
11	1-А	11	1-Б	11	1-Д	11	1-А
	2-В		2-В		2-Г		2-Г
	3-Г		3-Д		3-В		3-Б
	4-Д		4-А		4-Б		4-Д
12	1-А	12	1-Г	12	1-А	12	1-В
	2-Г		2-Б		2-Б		2-А
	3-В		3-В		3-Г		3-Д
	4-Б		4-Д		4-В		4-Б