УКРАЇНСЬКІ ВЕЧОРНИЦІ

   УКРАЇНСЬКІ  ВЕЧОРНИЦІ

Ведучий. Добрий день, друзі!

Ведуча. Щиро вас вітаємо на наших вечорницях!

Ведучий.

Я – українець. Над Дніпром

Стоїть в саду вишневім хата.

Кущі калини під вікном,

Криниця, журавель з цебром

І скибка місяця щербата.

Ведуча.

Я – українка. З юних літ

Мене пісень навчила мати,

Які чарують цілий світ,

Де народився “Заповіт”,

Що закликав кайдани рвати!

Ведучий.

Я – українець.Мій народ,

Миролюбивий і хоробрий.

Уже сягнув таких висот –

Немає в світі перешкод.

Що затуманили б нам обрій!

Ведуча.

Я – українка. Я горжусь,

Що люблю я усі народи.

Вірменію і Білорусь…

За волю всіх людей борюсь,

Без них нема й мені свободи.

З давніх давен український народ славен своєю гостинністю. І ось сьогодні ми вас всіх запрошуємо до себе в хату на свято.

А ось і наші гості (на сцену піднімаються команди)

(Ведучі вітають гостей і саджають їх на лавки).

Друзі, хоча ми вас запросили до себе в хату, але, як ви бачите, вона пуста, то ж давайте прикрасимо її квітами.

1. Перший конкурс.Всі учасники називають по черзі квіти.

( коли називають квіти, на сцену виносять намальовані букети цих квітів).

-         Дивіться, яка наша хата стала гарна і квітуча, але ж в давнину хату прикрашали не тільки квітами, я й …

2. Учасники називають речі, якими прикрашають хату (на сцені з’являються предмети).

-         От тепер у нас з вами справжня українська хата, тож давайте, любі друзі, запросимо гостей, але наперед дамо їм характеристику…

3. Третій конкурс. Учасники дають характеристику людям, яких вони запрошують.

-         Ось і гарних людей ми запросили, і ввічливих, і талановитих, і добрих, і трудящих, але як їх назвать, ми не знаємо, то ж давайте друзі згадаємо українські імена…

-         4.Четвертий конкурс. Учасники називаєть українські імена (чоловічі і жіночі).Ой, щось ми з вами засиділись, а ну  давайте пограємо в гру “Повзунець”.

 Викликають 2 команди по 6 учасників один за лдним. За сигналом гравець проходить навприсядки вказану відстань (під веселу музику). До нього приєднується другий гравець і, тримаючись за нього, вони разом проходять ту ж відстань. Потім втрьох, і так далі. Перемагає та команда, яка перша прийде до фінішу.

-         От тепер ви справжні козаки.

Погуляли, а тепер до столу. Але ж він у нас порожній.

Друзі, сервіруємо столи…

4. Учасники по черзі називають предмети сервіровки столу.

-         Так, ну що ж , ставимо на стіл:

а) холодні страви

б) гарячі страви

в) солодкі напої

г) печиво .

5. Учасники називають блюда національної української кухні.

(Помічники виносіть на стіл блюда української кухні, підготовлені завчасно учасниками).

-         Багата наша земля ріками та озерами, але найбільше її багатство – то наші прекрасні люди, щирі душею, відкриті серцем, надзвичайно гостинні й щедрі.

(Виходять ведучі, в руах у них глиняні миски з гарячими варениками, картоплею, пампушками…)

В кожній хаті на Вкраїні

Вареники варять нині.

Це вареники знаменні,

Як їх родичі пельмені.

            Вас чекають у макітрі

Вареники дуже ситні –

Білолиці, круглолиці

Із колгоспної пшентці.

Милі гості, просим сісти.

Вареники будем їсти.

Вареники непогані,

Вареники у сметані.

Їжте, їжте, просим щиро,

Вареники наші з сиром,

Вареники непогані,

Вареники у сметані.

(Учасники команд і ведучі пригощають глядачів).

-         А зараз ми подивимося, які спритні до їжі наші гості.

Викликаються команди, ведучі дають їм по коробці пластеліну. За сигналом учасники починають ліпити пластилінові “вареники “скоріше і красивіше.

Естафета “Звари вареники”.

1-й гравець приносить глечик

2-й гравець приносить рогач

3-й гравець скдадає вареники у глечик

4-й гравець бере глечик у рогач і пробігає з ним вказану відстань

5-й гравець несе глечик назад

6-й гравець ложкою виймає “гарячі вареники” з глечика і роздає всім гравцям. Перемагає команда, яка першою виконає вказані дії.

-         З давніх давен линули по світу слова про Україну, про її щирий і працьовитий народ, про її лани широкополі, гаї зелені, тихі ріки і озера.

-         - А пісня українська! Хто не був зачарований нею? Вона завжди натхнена, багата мелодією, безмежна широтою й  красотою образів. Українська пісня таїть в собі чарівну силу, викликає в душі людській найскладніші, найтонші почуття, думки й прагнення.

-         “Дзвенить піснями Україна” – писав М.В.Гоголь. і справді, сьогодні їх співають всі  і всюди.

-         Отож, друзі, давайте і ми пригадаємо українські народні пісні.

1. Учасники по черзі  називають українські народні пісні.
2. Конкурс «Пісня» . Інсценіровка пісні “Несе Галя воду”.

Конкурси для залу.

Конкурс перекладачів.

Попугай – папуга

Глаза – очі

Кошелек – гаманець

Зонтик – парасолька

Шляпа – капелюх

Утконос – качкодзьоб

Конкурс скоромовок:

“перекип’яти компот”

“хвала халві”

“на дворі трава, на траві дрова”.

Слова для зустрічі із залом (люба, коханий, ненавиджу, обожнюю).

(Дивимося пісню).

-         Друзі, але ж ми з вами забули про бабусину скриню.

А скільки тут гарного вбрання! (Учасники по черзі називають національну українську одежу).

(По можливості помічники виносіть деталі українського костюма).

-         Ось які гарні стали наші дівчата й парубки, так хочеться запросити всіх до танцю.

(Звучить віночок українських мелодій).

(Можна провести і конкурс свистунів).

-Любі друзі, наше свято завершується.

Ми щиро вдячні всім учасникам нашого конкурсу і вам, шановні гості.

Все, що в серці мали, - вам подарували!

Сівтлу мрію й казку,

Нашу пісню й ласку, щебет солов’їний, славу України

В щедрий вечір, добрий вечір.

Додаткові конкурси:

1. Український оркестр (конкурс імітації муз. Інструментів).
2. “У вишневому садочку”:

а) солов’їні (свистульки  в)кричать “каравул” г) звалять себе: “Ой, яка я гарна!”