7 Українські землі у складі Речі Посполитої у перші половині 17 ст.
Магнати – повні господарі: володіли землями, містами і містечками,
захоплювали землі навіть у шляхти. Фільварки: працювали селяни, з «тяглом», непохожі (кріпаки).
Панщина (роботи на пана) -3-6 днів
Міста: 1100. Найбільше в Київському воєводстві. Багато міст з
магдебурзьким правом
Церква: боротьба з відновлення прав православної церкви: братства, ставропігії. Єремія Тисаровський єдиний, що залишився православний єпископ. Уряд намагався оголосити ПЦ такою, що не існує |
1615 р. засноване Богоявленське братство у Києві. П.Конашевич – Сагайдачний усім Військом Запорозьким вступив до нього. 1620 – відновлено ієрархію: єрусалимський патріарх Феофан висвятив нового митрополита Йова Борецького і кілька єпископів |
Уніатські священики не отримали прав як католицькі. Майно і уніати і православні вважали своїм.
Іпатій Потій «батько унії» став
Йосифмитрополитом, застосовував силу.-Вельямін Рутський: дбав про освіту духовенства, шукав способу порозумітися з православними,
закладав монастирі, об’єднав ченців у орден Васильянський
Петро Могила: 1632 – митрополит ПЦ 1631 заснував Лаврську школу 1632 Лаврська і Братська школи об’єднані в Києво-Могилянську колегію. Навів сувору дисципліну серед священиків, написав «Катехізис»- основи вірування, «Літос, або камінь», «Требник» - догми і обряди |
Книгодрукування
1615 – друкарня Києво- Печенської лаври.
1616 – «Часослов» - 1 книга. «Граматика»
Мелетія Смотрицького в м.Ев’є. «Лексикон словено-роський» Памви Беринди 7 тис. слів
Драматургія:
- інтермедія – короткі сценки
- вертеп - ляльковий театр
Містобудування і архітектура - будівництво оборонних споруд, бастіонні укріплення (Жовква, Броди)
- палацова – Збараж, Підгірці (замок
- ансамбль Успенської церкви (церква, вежа Корнякта, каплиця Трьох Святих у Львові,
каплиця Боїмів, Іллінська церква у с.Суботів
- іконостас П’ятницької церкви, Успенської церкви у Львові (художник Федір Сенькович і Микола Петрахнович.
- портрет Криштофа Збаразького, - портрет Петра Конашевича – Сагайдачного- гравюра до «Віршів на жалісний погреб…» 1 світський портрет, перший кінний портрет - гравер Ілля роботи до «Требника», «КиєвоПечерського патерика» 1661
Морські походи на турецькі фортеці - доба
1602 – Кілія – розгром турецького флоту
1606 – взяття Варни
1608 – Перекоп
1616 – Кафу – найбільший невільничий ринок
Петро Конашевич – Сагайдачний - з 1616 обирався декілька разів гетьманом 1618 – повів 20 тис.козаків на Москву в с.Деуліно підписано мир між Москвою і Річчю Посполитою: Смоленщина і Чернігово- Сіверщина – до Москви. 1621 – Хотинська битва ( Сагайдачний прибув із Варшави, обраний гетьманом. П’ять тижнів боїв. Поранення гетьмана, смерть в 1622 |
Повстання 1620-1630 –х Причини - відмова Речі Посполитої розширити права козаків та збільшити реєстр, виплатити зарплату. Каральні міри – збільшували покозачення. 1625 - Повстання Марка Жмайла ( виступив на зустріч каральним загонам Станіслава Конецпольського) Куруківська битва і угода ( 6 тис. реєстру, щорічна плата, випищіки – до маєтків, відмова від морських походів, 1 тис. реєстровців на Запорожжі – спиняти селян – втікачів. Створено 6 полків реєстровців: Білоцерківський, Канівський, Корсунський, Переяславський, Черкаський, Чигиринський. Очолював гетьман обраний на раді. 1630 – Тарас Федорович (Трясило) – Тарасова ніч - знищено добірну частину польської армії. Переяславська угода: 8 тис. реєстр, амністія 1635 – повстання Івана Сулими – взяття Кодаку – фортеці – вдача Сулими, страта. Чистка реєстру –Повстання Павла Павлюка (Бута) 1637 переговори каральні походи – повстання Дмитра Гуні та Якова Остряниці |
«Ординації Війська Запорозького, що перебуває на службі Речі Посполитої» – 1638
– на «вічні часи» позбавляли козаків обирати старшин,
- реєстр 6 тис.,
- заборона йти на Запорожжя, заборона поселятися в містах крім прикордонних – Черкаси, Чигирина, Корсуня. - Два полки реєстровців по черзі чергували на Запорожжі Причини поразки:
- Неорганізовані
- Відсутність широкої підтримки і згуртованості
- Розпорошеність сил та бойових дій
Наслідки повстань
- 10 – років «золотого спокою»