Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст

Про матеріал
Навчальний матеріал можна використовувати для підготовки до НМТ у 11 класі так і у 8 класі під час узагальнення знань
Перегляд файлу

7 Українські землі у складі Речі Посполитої у перші половині 17 ст.


 

 Магнати – повні господарі: володіли землями, містами і містечками,

            захоплювали землі навіть у шляхти.  Фільварки: працювали селяни, з            «тяглом», непохожі (кріпаки).

Панщина (роботи на пана) -3-6 днів

 

 Міста: 1100. Найбільше в Київському воєводстві. Багато міст з

                 магдебурзьким правом

 

 Церква: боротьба з відновлення прав православної церкви: братства,

 ставропігії.   Єремія Тисаровський  єдиний, що залишився православний єпископ. Уряд намагався оголосити

                 ПЦ такою, що не існує

            1615 р. засноване Богоявленське  братство у Києві. П.Конашевич –

 Сагайдачний  усім Військом Запорозьким вступив до нього.  1620 – відновлено ієрархію:

єрусалимський патріарх Феофан

        висвятив нового митрополита Йова

Борецького і кілька єпископів

 

Уніатські священики не отримали  прав як католицькі. Майно і уніати і православні вважали своїм.

           Іпатій Потій «батько унії» став

            Йосифмитрополитом, застосовував силу.-Вельямін Рутський: дбав про           освіту духовенства, шукав способу порозумітися з православними,

закладав монастирі, об’єднав ченців у орден Васильянський

Петро Могила: 1632 – митрополит ПЦ 1631 заснував Лаврську школу

1632 Лаврська і Братська школи об’єднані в Києво-Могилянську колегію.

Навів сувору дисципліну серед священиків, написав «Катехізис»- основи вірування, «Літос, або камінь», «Требник» - догми і обряди

Книгодрукування

1615  друкарня Києво- Печенської лаври.

1616  – «Часослов» - 1 книга. «Граматика»

Мелетія Смотрицького в м.Ев’є.  «Лексикон словено-роський» Памви Беринди 7 тис. слів

Драматургія:

- шкільна драма

-  інтермедія – короткі сценки

-  вертеп  - ляльковий театр

Містобудування і архітектура - будівництво оборонних споруд, бастіонні укріплення (Жовква, Броди)

-  палацова – Збараж, Підгірці (замок

Конецпольських), 

ансамбль Успенської церкви (церква, вежа Корнякта, каплиця Трьох Святих у Львові,

каплиця Боїмів,  Іллінська церква у с.Суботів

 

Образотворче мистецтво

-                      іконостас П’ятницької церкви, Успенської церкви у Львові (художник Федір Сенькович і Микола Петрахнович.

-                      imageпортрет Криштофа Збаразького,    - портрет Петра Конашевича – Сагайдачного-    гравюра до «Віршів на жалісний погреб…» 1 світський портрет, перший кінний портрет - гравер  Ілля роботи до «Требника», «КиєвоПечерського патерика» 1661

 

Морські походи на турецькі фортеці  - доба

1602 – Кілія – розгром турецького флоту

1606 – взяття Варни

1608 – Перекоп

1616 – Кафу – найбільший невільничий ринок

Петро Конашевич – Сагайдачний

- з  1616 обирався декілька разів гетьманом 

1618 – повів 20 тис.козаків на Москву в

с.Деуліно підписано мир між Москвою і Річчю Посполитою: Смоленщина і Чернігово- Сіверщина – до Москви.

1621 – Хотинська битва ( Сагайдачний прибув із Варшави, обраний гетьманом. П’ять тижнів боїв.

Поранення гетьмана, смерть в 1622

 Повстання 1620-1630 –х

Причини

- відмова Речі Посполитої розширити права козаків та збільшити реєстр, виплатити зарплату.

Каральні міри – збільшували покозачення. 1625 - Повстання  Марка Жмайла ( виступив на зустріч каральним загонам  Станіслава

Конецпольського) Куруківська битва і угода ( 6 тис. реєстру, щорічна плата, випищіки – до маєтків, відмова від морських походів,  1 тис. реєстровців на Запорожжі – спиняти селян – втікачів. Створено 6 полків реєстровців: Білоцерківський, Канівський,

Корсунський, Переяславський, Черкаський,

Чигиринський. Очолював гетьман обраний на раді. 1630 – Тарас Федорович (Трясило) – Тарасова ніч - знищено  добірну частину польської армії.

Переяславська угода: 8 тис. реєстр, амністія 1635 – повстання Івана Сулими – взяття Кодаку – фортеці – вдача Сулими, страта.

 Чистка реєстру –Повстання Павла Павлюка (Бута) 1637 переговори каральні походи – повстання Дмитра Гуні та Якова Остряниці

 


 

«Ординації Війська Запорозького, що перебуває на службі Речі Посполитої» – 1638 

– на «вічні часи» позбавляли козаків обирати старшин,

-         реєстр 6 тис., 

-         заборона йти на Запорожжя, заборона поселятися в містах крім прикордонних – Черкаси, Чигирина, Корсуня. -  Два полки реєстровців по черзі чергували на Запорожжі Причини поразки:

-         Неорганізовані

-         Відсутність широкої підтримки і згуртованості 

-         Розпорошеність сил та бойових дій

Наслідки повстань

-         10 – років «золотого спокою»

pdf
Додано
14 березня
Переглядів
72
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку