Про матеріал
Яскравий етап української культури XIV–XVII століть, зосередившись на музиці та театрі, зокрема вертепі. Цей період, позначений монгольською навалою, Ренесансом і бароко, став основою національної ідентичності через фольклор і народне мистецтво.
Музика
У XIV–XV століттях українська музика базувалася на пісенному фольклорі — колискових, обрядових піснях і ліричних творах, що виконувалися а капела або з супроводом. Скоморохи, мандрівні митці, грали на гуслях, бандурі, сопілці, рогах і лютнях, поєднуючи спів, танці та сатиру на владу. З XV–XVI ст. з'явилися думи — епічні козацькі балади, які виконували кобзарі на лірі чи бандурі, відображаючи боротьбу за свободу. Церковний спів домінував у монастирях, а з 1632 р. Києво-Могилянська академія готувала капелистів