Учнівська презентація "Дослідницький проект" на тему "Корабель землян у небезпеці"

Дослідницький проект з географії рідного краю Виконали учні 8 класу Водянської СЗШ Дослідники: Білецька Анастасія Шишка Анастасія Історики: Данилюк Світлана Шатрай Валентин Науковці: Голіков Артем Мороз Дмитро ВОДЯНСЬКА СЕРЕДНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА

Група дослідників працювала над питанням: “Які причини забруднення території Широківщини і Криворіжжя”.

Проаналізувавши зібраний матеріал ми з*ясували, що причиною забруднення території Широківщини і Криворіжжя є: 1.Промислова розробка руд; 2.Бездумне використання мінеральних добрив; 3.Приділяється недостатня увага рекультивації земель. Ми дійшли до висновку: що порушена земля – це не тільки економічні витрати, а й екологічні, соціальні, бо безпосередньо впливають на стан здоров*я людей. Земля терпить до пори, до часу, але коли терпець їй уривається, починаються незворотні процеси, жертвами яких станемо ми з вами і ще ненароджені покоління. 187,2га 81га Біологічна площа Гірничо-технічна площа Рекультивація порушених земель промисловими підприємствами . (268, 2 га.)

Група істориків працювала над питанням: “Що відомо про перші розробки залежів залізної руди на території Широківщини і Криворіжжя.

Проаналізувавши зібраний матеріал ми з*ясували що: 1.Розвідав залежі залізної руди на території Широківщини і Криворіжжя Олександр Поль. 2.Перші розробки залізної руди Інгулецької рудної копальні почалися у 1894 році на шахті “Візирка”, яка дала поштовх для закладання двох кар*єрів і двох більших шахт: “Малодобровольської”, “Магістраль” Дійшли висновку: що завдяки Олександру Полю, його великій енергії, невтомній діяльності і великим особистим витратам заліза рудні багатства Криворіжжя стали відомі в Україні, Російській імперії, в Європі.

Група науковців працювала над питанням: “Що вам відомо про природоохоронні території “Балку Кобильня” на Широківщині та “Дубову Балку на Криворіжжі”.

Проаналізувавши зібраний матеріал з*ясували: 1.Досліджено, що в Дубовій Балці ще скіфи, видобуваючи руду проклали штольні. Вони були одним з притулків Запорозьких козаків. Саме з досліджень Дубової Балки і розпочав Олександр Поль своє вивчення криворізьких надр. 2.Балка Кобильня являє собою унікальне поєднання природних утворень: -карстові прояви; -степова рослинність -пам*ятка археології та пам*ятки історії і культури. Дійшли висновку: що колишньої краси Дубової Балки ніхто вже не побачить, але несхитні сподвижники вже розпочали її відродження. На останньому вільному від звалищ гектарі балки товариство любителів природи створило міні-дендрарій зі своїм мікрокліматом. Оголошена заповідною територією Балка Кобильня не позбавлена втручання людини, в районі немає резерватів, де рослини і тварини могли б відтворювати свою чисельність, адже багато земель розорано.