УПЧ. Адріан Кащенко. "Над Кадацьким порогом"

 

 

 

 

 

 

 

Урок позакласного читання:

«Андріан Кащенко

 «Над Кодацьким порогом»

 

 

 

 

 

 

 

Драгуца Альона Анатоліївна

вчителька української

мови та літератури

КЗЗСО І-ІІІ ступенів №2

Березівської міської ради

Одеської області

 

 

 

 

 

Тема. УПЧ №2. Андріан Кащенко. «Над Кодацьким порогом».

Мета:продовжити знайомити школярів з історичним минулим нашого рідного краю, народу на прикладі твору А. Кащенка «Над Кодацьким порогом»; стисло опрацювати відомості про життєвий і творчий шлях письменника; з’ясувати ідейно-художній зміст повісті, охарактеризувати його героїв; розвивати культуру зв’язного мовлення, увагу, спостережливість, логічне мислення, вміння узагальнювати, порівнювати, співставляти; формувати кругозір учнів; виховувати почуття пошани, поваги до історичних героїв краю, на їх прикладі прищеплювати школярам любов до Батьківщини, народу.

Тип уроку:урок-подорож (урок позакласного питання)

Методи,  прийоми  і  форма  роботи:  інтерактивний  метод:  робота  в  групах; 

«Бліцопитування»,  «Карусель  цитат»,  «Евристична  бесіда»,    пошуково-вибіркова

робота.

Обладнання: портрет А. Кащенка, бібліотечка його творів, додатковий матеріал про отамана І. Сулиму; дидактичний матеріал ( картки), презентація до теми, відео-матеріали.

 

«Я вірю, що Україна знову буде великою і сильною...»

А. Кащенко

 

Перебіг  уроку

 

І. Організаційний момент

Привітання вчителя

Ось урок наш вже почався.

Хто ще не підготувався?

Настрій не забули взяти?

Ми почнемо мандрувати!

 

ІІ. Слово вчителя

З  давніх-давен  відомо:  «Дерево  життя – це  гілочка,  на  якій  ростуть  три  листочки.  Перший  листочок – символ  минулого,  другий – сучасного,  а  третій – майбутнього.»  Щоб  правильно  орієнтуватися  у  житті,  щоб  бути  гідним  нащадком  своїх  героїчних  прадідів,  треба  знати  минуле  свого  народу,  історію.

      У  минулому  українського  народу  було  таке  неповторне  явище,  як  Запорозька  Січ.  Це  про   неї писав  М. Гоголь: «Так  ось  вона,  Січ!  Ось  те  гніздо,  звідки  вилітають  усі  ті  горді  й  дужі,  як леви!  Ось  звідки  розвивається  воля  й козацтво  на  всю  Україну!».

     Тож сьогодні я запрошую вас у подорож , яка заведе нас у ХVІ століття.  Ми побуваємо у чудових місцях, які є національною памʼяткою України. Дізнаємося про славних і відомих патріотів, які боролися за нашу Батьківщину і захищали її кордони.

    Тема нашої подорожі звучить так: «  Адріан Кащенко «Над Кодацьким порогом»

(проектування теми та мети уроку на дошку)

ІІІ. Актуалізація опорних знань у формі бесіди за питаннями

(проектування на дошку картини «Козаки»)

• Хто зображений на екрані?
• Що вам відомо про козаків?
• У творах яких відомих вам письменників розповідається про козацтво?

 (І. Нечуй-Левицький «Запорожці», О. Сенатович «Малий Віз).

• Які риси характеру притаманні козакам? (Мужність, винахідливість, кмітливість, рішучість, загартованість, спритність...)
• Чи легко було бути козаком? Свої міркування обґрунтуйте.
• Про що б ви повели розмову, зустрівшись із козаками?
• Імена яких козаків вам відомі? ( Іван Сулима, Богдан Хмельницький)

ІV. Основний зміст уроку

 (проектування портрета письменника на дошку)

Робота у зошиті.

Учні записують слова письменника, які є епіграфом до уроку.

Зупинка №1 «Біографія Адріана Кащенка»

(Пошуково-вибіркова робота групи №1)

Учень.Адріан Феофанович Кащенко народився 19 вересня 1858 року в родині Феофана Гавриловича Кащенка, родовід якого сягає часів Запорозької Січі в пору її розквіту.

      Батько був небагатим поміщиком, власником хутора Веселого, який входив до складу Лукашівської волості Олександрівського повіту Катеринославської губернії.             Сім'я Кащенків була великою — п'ятеро хлопців і чотири дівчини. Всі діти здобули грунтовну освіту та добре виховання. Двом із них — найменшому Адріанові та старшому від нього на три роки Миколі — судилося відіграти помітну роль в історії культури свого народу.

     В багатодітних сім'ях діти рано стають самостійними, часто старші виховують молодших. Так було і в Кащенків. Спокійний і мрійливий Адріан мав собі за наставника енергійного та заповзятливого Миколу. В дорослому житті їхні інтереси розійшлися. Микола Кащенко став знаменитим ученим з двома докторськими дипломами, дійсним членом АН УРСР. Він був засновником і директором Київського ботанічного саду. Адріан обрав собі невдячну долю українського літератора.

Учень.  Провчившись всього три роки в гімназії, А. Кащенко вступив до юнкерського училища. Але, на відміну од найстаршого брата, який дослужився до генерала, Адріан не зробив військової кар'єри. Прослуживши кілька років офіцером, він, як свідчить брат Микола, вступив на дрібну службу в управління залізниці (був контролером у поїздах). Оселившись у Катеринославі, одружився, купив маленький будиночок на вулиці Польовій, з невеликої платні допомагав навіть старим батькам, а коли в 1888 році померла мати, він узяв на своє утримання батька і доглядав його до смерті. Свої ж глибокі душевні запити задовольняв посильною працею на ниві українського письменства.

Учень.  Одного разу Кащенко хотів поселитися в Києві, ближче до українського національно-культурного життя, до брата, та з цього нічого не вийшло. Він продав власну хату, щоб купити собі оселю на одній із київських круч. Гроші поклав у банк, який збанкрутував на другий же день, і всі його заощадження пропали. Довелось далі тягнути лямку контролера.

     Начальство його перекидало з місця на місце: спочатку — в Перм, згодом — у Петербург, де він став помічником головного контролера залізниці, далі в Туапсе — головним контролером залізниці, що будувалася, і, нарешті, знову до Катеринослава. Приїхавши в 1913 році до Києва, він прицінювався до однієї хатини, що височіла на Лук'янівському горбі, під яким стоїть Кирилівська церква, та з'ясувалось, що вона не по кишені.

     Востаннє А. Кащенко приїхав до Києва восени 1917 року. Після перенесеного інсульту письменник хотів одержати сяку-таку пенсію від нової влади, біля керма якої стояли його кумири М. Грушевський та В. Винниченко. Пенсії він не одержав, бо молода республіка потребувала таких сумлінних працівників, як А. Кащенко. Повернувшись до Катеринослава, працював далі з поновленим завзяттям.

Учень. Протягом 1917 — 1919 років Кащенко опублікував найбільше своїх творів. Так сталось не тому, що тоді він їх найбільше написав. У попередні роки А. Кащенко теж писав, не покладаючи рук. Тільки не все з написаного потрапляло до друку. Ряд творів навіть після революції 1905 — 1907 років не могли бути видрукувані з цензурних міркувань.

       І лише в 1917 — 1918 роках, коли в Катеринославі з'явилось Українське видавництво, яке невдовзі стало видавництвом Кащенка, він зміг надрукувати свої давніші та щойно написані твори. А. Кащенко не щадив себе в роботі, і хвороба знову звалила його. Останні півтора року він був прикутий до ліжка. Помер А. Кащенко 16 березня 1921 року.

Учень. Літературний доробок письменника не такий уже малий, як на його життєві умови, ще не зібраний і зовсім не вивчений.. В  часи застою на його книги було накладено категоричне табу. Після майже шести десятиліть мовчання А. Кащенко знов заговорив до нових своїх читачів, починаючи від наймолодших і кінчаючи тими, які щось пам'ятають про нього ще з літ своєї юності.

На будинку, у якому жив письменник, встановлено  іменну табличку.  Саме сюди приходять шанувальники творчості Адріана Феофановича, щоб вшанувати памʼять і покласти квіти.

Вчитель. Дякуємо за цікаву розповідь. Продовжуємо нашу подорож.

Зупинка № 2«Отаман Іван Сулима.»

(Пошуково-вибіркова робота групи №2)  

   Учень. Народився в с. Рогощах (нині Чернігівського району Чернігівської області).

Його син Федір був полковником Переяславським, а син останнього Іван — генеральним хорунжим.

Рід Сулима занесено в родову книгу Полтавської губернії. Олександр Лазаревський стверджував, що рід простежується від Київської Русі.

Якийсь час служив помічником урядника баришівських та бориспільських володінь Софії Данилович з Жолкевських

Можливо, через конфлікт з магнатами подався на Запорожжя.

Учень.У свої перші морські походи Іван Сулима ходив з Самійлом Кішкою ще достатньо молодим козаком, проходив у нього морську школу. Особливо вабило його море, морські походи. Досить швидко талановитий козак вибився в чільні старшини, став на один рівень мало не з Петром Сагайдачним. Як би склалася козацька доля Сулими далі, можна лише гадати, бо в одному з походів у бою з турецькою ескадрою, десь близько 1605 року, у чайку Сулими вцілили турецькі гармати. Звичайно, молодий і здоровий козак, опинившись з побратимами у воді, топитися так запросто не збирався. Але нічого вдіяти проти турків вони не змогли. Турецькі моряки повитягали козаків з води і тут же прикували до весел своєї військової галери.

Неволя галерного бранця продовжувалася для Сулими довгих 15 років. Перед його очима постійно стояв приклад визволення з 26-річної неволі-каторги Самійла Кішки, тож Сулима духу не втрачав і затявся вирватися на волю при першому зручному випадку. Такий випадок трапився йому лише через 15 років. В той час турецький флот воював з Венецією, тож Сулима з галерою був на війні. За однією з найпоширеніших версій, Іванові Сулимі якимось дивом вдалося звільнитися з кайданів та звільнити від пут своїх побратимів по неволі.

 Звільнившись посеред ночі, колишнім бранцям вдалося захопити бойову галеру разом з її екіпажем в 300 чоловік яничарів. Сулима, прикувавши яничарів до весел, наказав гребти до берегів Італії. Уміло уникнувши бою як з турецькими, так і з італійськими кораблями, Сулима пришвартувався в Римі.

У «вічному місті» обідраний, напівголий екіпаж Сулими справив надзвичайне враження, а коли досі не бачені моряки невідомо якого флоту вишикували на пристані ще й 300 відбірних яничарів, закутих у кайдани, то й зовсім викликали сенсацію. Подивитися на це видовище збіглося мало не все місто.

Учень.Чутка про надзвичайну подію дійшла і до Папи Римського Павла V Боргеза, який побажав особисто подивитися на відважного командира незвичайної галери, що Божою ласкою вирвалася з бусурманської неволі.

За визначні походи в Крим і Туреччину проти татар і турків, одержав від папи Павла V золоту медаль з папським портретом.

Повернувся в Україну Сулима з європейською славою, яку вимушені були визнавати і при королівському дворі в Польщі. Окрім Сулими, ніхто з полководців Речі Посполитої не удостоювався найвищої в Європі папської золотої медалі, навіть коронний гетьман. Прибувши на Січ, Іван Сулима організовує численні морські походи в Чорне море.

Учень.Восени 1628 року, після загибелі гетьмана Григорія Чорного, Сулима обирається гетьманом реєстрових козаків. Гетьманував недовго, всього близько року, бо в травні наступного 1629 року виступає вже як управитель маєтку коронного гетьмана Станіслава Жолкевського в Переяславі.

У 1632 році гетьман Сулима провів свій знаменитий похід в Азовське море, де взяв штурмом турецьку фортецю Азов в гирлі Дону. Нікому з українських флотоводців до нього не вдавалося взяти Азова. Спроба пробитися до Азова гетьмана Семена Скалозуба закінчилася поразкою і його загибеллю. Іван Сулима подолав усі перешкоди і провів успішну атаку цієї далекої від Січі турецької фортеці. Українські козаки знищили порт і всі портові споруди, а турецький гарнізон загнали до фортеці. Сулима добре знав, що місто Азов для Порти було головним портом, який забезпечував турецьку столицю в першу чергу продовольством. Тож, вивівши його з дії, Сулима завдав відчутного удару Стамбулу. Звісно, що бойовий рейд козацького флоту в Азовське море і штурм Азова надзвичайно вразили правителів Стамбула, Варшави і Москви. Всім стало ясно, що Січ висунула нового неординарного полководця, який не поступиться інтересами свого народу.

Розлючений падінням Азова султан, допускаючи, що Сулима на зворотному шляху ще добре пошарпає Крим, послав в Очаків могутню ескадру із 20 важких галер. Але це козацького флотоводця не спинило. Нічною атакою Сулима прорвав виставлену турками оборону, потопивши п'ять галер, з десяток вивів з ладу. Причому в ході цього бою козаки втратили лише три чайки з трофеями.

Учень.    Уночі з 11 на 12 серпня 1635 р., повертаючись з походу проти Туреччини на чолі козацького (нереєстрового) війська, зруйнував щойно збудовану польську фортецю Кодак на Дніпрі й винищив її німецьку (найману) залогу з комендантом фортеці, полковником французом Жаном Маріоном.

Був по-зрадницькому схоплений за сприяння старшини реєстрових козаків; за рішенням сейму гетьмана та декількох його сподвижників було страчено на центральній площі у Варшаві: відрубано голови, потім чвертовано, частини тіл були розвішені на міських мурах Варшави.

Вчитель.Дякуємо за достовірну інформацію. Ось ми і дізналися про головного героя твору. Чи хотіли б ви познайомитися з таким мужнім і сміливим козаком?

   А зараз ми переходимо до 3 зупинки  нашої подорожі, але спочатку треба відпочити.

Валеохвилинка.

Ми маленькі козачата -

Мужні хлопчики й дівчата.

Любимо усі читати,

Про минуле хочем знати.

Про Сулиму ми дізнались,

На зарядку всі піднялись.

Станемо як він сміливі

І розумні, і кмітливі.

Захищати без упину

Будем неньку-Україну.

Будемо її любити,

Завжди вірно їй служити.

Зупинка № 3. Опрацювання твору А. Кащенка «Над Кодацьким порогом»

3.1. Виразне читання або переказ цікавих епізодів твору.

( Учні роблять записи у зошити ).

3.2. Тема: зображення боротьби запорожців під керівництвом І. Сулими проти турецьких, польських загарбників рідної України.

3.3. Ідея: уславлення мужності, сміливості, винахідливості.

3.4. Основна думка: «...розбрат між українцями й зрада минуться і між ними запанує єднання».

3.5. Жанр: історична, соціально-психологічна повість.

Повість — епічний твір середнього розміру, в якому змальовано життя одного чи кількох героїв протягом тривалого або важливого за подіями часу; займає проміжне місце між оповіданням і романом.

3.6. Композиція.

Експозиція: поляки вирішують збудувати над Кодацьким порогом фортецю.

Зав’язка: похід І. Сулими із козацтвом до Азова. 

Розвиток подій: запорожці під керівництвом І. Сулими відвідали Аслан-город, Очаков,

 пропливли неподалік від кримських гір Бабуган та Чатир-Даг, повз Кафу. І скрізь козацтво намагалося допомогти своїм побратимам, визволяли їх з неволі.

Кульмінація — зрада козацької старшини І. Сулими; суд над гетьманом у Варшаві.

Розв’язка: смерть І. Сулими.

У 1635 році на Січі запорізьким кошовим отаманом був Іван Сулима, який продовжив справу Сагайдачного. За сприяння поляків (Конецпольський) була збудована Кодацька фортеця, щоб «одрізнити Запорожжя од України і перешкоджати поневоленому  українському людові тікали од панів на Січ».

І. Сулима хоче зруйнувати Кодак, для цього він вирушає у походи, щоб мати золото для озброєння козацтва. Під час подорожі козаки під керівництвом отамана визволяють бранців, озброюють їх.

Козаки руйнують Кодак. Конецпольський намагається помститися І. Сулимі. За допомогою зради козацької старшини український гетьман представ перед судом у Варшаві. Вирок — страта.

Б. Хмельницький продовжив справу І. Сулими.

Сум Кодака з приводу розбрату поміж дітьми України.

3.8. Словникова робота.

[1] Реєстр - список козакiв, якi визнавалися польським урядом законною збройною силою.

[2] Шанцi - окопи.

[3] Микитин Рiг - острiв на Днiпрi.

[4] Тароки -_ ременi ззаду сiдла для прив'язування речей або прив'язаний до сiдла дорожнiй мiшок.

[5] Жовнiри -_ солдати польської армiї.

[6] Базавлук, Хортиця - острови на Днiпрi, де в рiзнi часи розмiщалася Запорiзька Сiч.

[7] Крати - грати; клiтки на чомусь.

[8] Шведський похiд козакiв - мається на увазi козацький похiд в Прибалтику в Зо-

лотi рр. XVII ст.

Вчитель. Діти, чи хотіли б ви побувати у фортеці? Я запрошую вас до перегляду відео, яке покаже нам як усе відбувалося.

(Перегляд «Історії українських земель» 9-ї серії «Козаки»)

Нажаль, ми чули, що фортеця була зруйнована, але існують пам’ятні знаки ,які розповідають про історію.

(Перегляд слайдів з фото місцевості у теперішній час).

1. Пам’ятний знак на честь Кодацької фортеці.
2. Пам’ятка архітектури історії національного значенняXVII ст.
3. На цьому місці Гетьман Богдан Хмельницький із військом запорозьким взяли приступом польську фортецю Кодак 24 квітня 1848 року.
4. Фото місцевості на якій знаходилася фортеця Кодак.

Метод «Карусель цитат»

1. Що Сулима казав про Фортецю Кодак?

(«...не буду я козаком, коли не зруйную оту паскудну їхню будівлю»)

2. Чому Сулимі було боляче перед стратою?

(Не страхався смертi славний козак, але нудьга, мов гадюка, омотала йому серце й ссала з нього кров... нудьга з того, що гине через зраду своїх братiв.)

3. З якою думкою помер славний гетьман)

(Та зласкавилася доля до славного лицаря в останнiй час i не дала йому вмерти з одчаєм в серцi: вона послала йому надiю, що розбрат мiж українцями й зрада минуться i мiж ними запанує єднання.

4. «Асоціативний кущ» до слова:

1 група

К – кмітливі;

О – оптимістичні;

З – завзяті;

А – активні;

К – красиві.

2 група

Г – грізний

Е – енергійний;

Т – терплячий;

Ь – вільний;

М – мужній;

А – активний;

Н –непохитний

V.Закріплення опрацьованого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

1. І. Сулима був на Січі запорозьким кошовим отаманом до:

а) Івана Богуна;

б) Тараса Трясила;

в) Богдана Хмельницького.

2. Із Сагайдачним І. Сулима не ходив у похід до:

а) Візантії;

б) Криму;

в) Трапезонту.

3. Слава про І. Сулиму розійшлася далеко поза межами України і нарешті стала всесвітньою після того, як:

а) під його керівництвом було засновано морський флот;

б) він захопив у морі на турецькій галері багато бранців;

в) надав козакам можливість збагатитися під час військових походів.

4. Хто збудував над Кодацьким порогом міцну фортецю:

а) запорожці;

б) турки;

в) поляки.

5. І. Сулима вирішив іти з військом «до города Азова», щоб:

а) укласти мирну угоду з турками;

б) здобути срібла, золота і всяких скарбів;

в) допомогти збудувати фортецю над Кодаком.

6. До Азову разом із І. Сулимою вирушило козацтво у кількості:

а) три мільйони;

б) дві з половиною тисячі;

в) до мільйона.

7. Про кого співали пісні козаки під час походу?

а) Марусю Богуславку і Северина Наливайка;

б) Петра Сагайдачного та Самійла Кішку;

в) Івана Богуна та Богдана Хмельницького.

8. Яким чином було вирішено проблему з водою для пиття під час походу І. Сулими і козацтва до Азова?

а) Знайшли на узбережжі джерельце;

б) пішов дощ і налив у байдаки води;

в) здійснено напад на турецьку галеру і вилучено п’ять діжок питної води.

9. Отримавши перемогу над турками, І. Сулима змусив їх:

а) відремонтувати пошкоджені козацькі галери;

б) випустити на волю всіх невільників;

в) влаштувати веселе свято.

10. Кому з героїв твору належить висловлювання стосовно Козацької фортеці: «Все, що людина може збудувати, людина може й зруйнувати»?

а) Сулимі;

б) Конецпольському;

в) Хмельницькому.

11. Яким чином можна було козакам потрапити до Кодака непоміченими? Йдучи:

а) через чагарники і болото;

б) попід скелями Дніпра;

в) густим лісом.

12. Біля якої річки часто ходили татари, випасаючи свої табуни й отари:

а) Кальміусу;

б) Самари;

в) Каяли.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

VІ. Підсумок уроку

Учитель.  Ось і закінчилась наша подорож. Я сподіваюсь, що вам сподобалось подорожувати у далекі славні часи запорозьких козаків та сміливих і рішучих гетьманів війська запорозького. Пам’ятайте, ви – нащадки  славного козацтва, а народне прислів’я говорить: «Козацькому роду нема переводу».

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

VІІІ. Домашнє завдання

Зробити порівняльну характеристику Конецпольського і Сулими, заповнивши

таблицю:

Конецпольський і Сулима
Спільне	Відмінне
1.	1.
2.	2.