Тема уроку: Титан духу і думки Іван Франко - письменник, учений, громадський діяч. Багатогранність діяльності, її вплив на культурний і політичний розвиток України. Франко - перкладач, публіцист. Значення творчості для розвитку української літератури, у побудженні національної свідомості. Творчість І. Франка в музиці.
«Іван Франко: універсальність таланту» Поет (11 прижиттєвих збірок)Мовознавець (знав 14 мов)Перекладач. Науковець (доктор наук)Фольклорист, етнограф ( 400 пісень, 1800 коломийок)Прозаїк (10 повістей і романів,майже 100 творів малої прози)Громадський діяч (очолював філологічну секцію НТШ)Політик (організував Русько-українську радикальну партію, балатувався до австрійського парламенту та галицького сейму)Драматург (написав понад 10 драм)Історик літератури (монографія «Нарис історії української літератури»)Публіцист. Філософ. Видавець (альманахи «Дзвін», «Молот», журнали «Життє і слово», «Світ», «Літературно-науковий вісник»)
Франко - прозаїк. Повісті «Ліси і пасовиська», «Борислав сміється», «Перехресні стежки», «Лель і Полель», «Основи суспільності», «Для домашнього вогнища», «Захар Беркут», «Boa constrictor». Оповідання для дітей « Малий Мирон», «Олівець», «Грицева шкільна наука», «Schonschreben» (красне писання), «Отець гуморист».
Франко-драматург. Його перу належать такі драматичні твори: «Сон князя Святослава», «Майстер Чирняк», «Украдене щастя», «Кам’яна душа», «Учитель», «Рябина», «Будка Ч 27», «Три князі на один престол», «Славой і Хрудош», «Послідній крейцар», «Суд святого Николая». На сценах нашого театру ось уже багато років з незмінним успіхом іде спектакль «Украдене щастя» за однойменною п’єсою І. Франка
Франко-перекладач. Перекладав твори О. Пушкіна, М. Лермонтова, О. Толстого, М. Чернишевського «Що робити», Салтикова-Щедріна М. Помяловського «Бурса і бурсаки», М. Гоголя «Мертві душі», М. Некрасова. Перекладав класиків з французької, німецької, англійської, польської, чеської, словацької мов. Письменник переклав українською твори близько 200 авторів із 14 мов та 37 національних літератур
Іван Франко і музика. Будучи різнобічно творчим, Іван Франко дуже любив музику. За час свого життя він зробив чималий внесок у розвиток пісенно-народної творчості. На його творчість впливали дивовижні музичні твори того часу, в якому він жив. Поетична спадщина Івана Франка і музика є настільки цікавими і захоплюючими, що стали предметом для розгляду.Іван Франко мав неабияке музичне обдарування, цьому сприяла народно-пісенна традиція. Не випадково він став одним з поборників народності в музичному мистецтві України останньої чверті XIX і початку XX ст. Він постійно спрямовував композиторів і дослідників до народних мелодій. Матусині пісні багато важили в розвиткові майбутнього поета. Вони вражали його серце людською недолею, навчили сприймати людські переживання і турботи, обурюватись несправедливістю і неправдою. Найсердечнішими словами згадував поет маму і її пісні, силу яких відчував усе ясніше й глибше із зрілістю свого світогляду. В поезії «Пісня і праця» І. Франко описав винятково яскравий малюнок свого дитинства в оточенні матері і в атмосфері народної пісні: Під час третього ув’язнення в 1889 р. поет це висловив у присвяченому народній пісні сонеті:«В тих днях, коли, неначе риба в сіті»,Мій вольний дух в тісних тих стінах б’ється,Смертельний холод в душу аж крадеться,І нікому потішити, огріти. Одним одна лишилася мені ти,Мужицька пісне, в котрій люд весь плаче,І мому серцю легшає неначе. З народним болем в один такт боліти. О ви, кристалізованії стони,Ви сльози, перетоплені в алмази,Зітхання, влиті у тужливі тони!Не покидайте ви мене в тій хвили!Кріпіть, щоб ті безумства, муки, врази. Мойого духу глиб не помутили!