10 липня о 18:00Вебінар: Мультфільм за 5 хвилин: онлайн-сервіси для створення анімації та монтажу

УПРОВАДЖЕННЯ ПРОДУКТИВНОГО НАВЧАННЯ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ ЯК НАДІЙНОГО ЗАСОБУ НОВИХ ОСВІТНІХ СТАНДАРТІВ

Про матеріал
В основі продуктивного навчання лежать інтерактивні технології. Саме особливості використання інтерактивних технології на уроках історії допомагають дитині реалізувати свій потенціал, дають можливість працювати відповідно до своїх здібностей, в оптимальному темпі, сприяють виявленню індивідуальності, розвитку самосвідомості, підвищенню самооцінки та самоствердженню, що є важливим як для талановитого, так і для слабкого учня.
Перегляд файлу

Тетяна Краснюкова

Боярський академічний ліцей «Престиж»

Людмила Радченко ВП НУБІП України «Боярський коледж екології і природніх ресурсів»

 

УПРОВАДЖЕННЯ ПРОДУКТИВНОГО НАВЧАННЯ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ

ЯК НАДІЙНОГО ЗАСОБУ НОВИХ ОСВІТНІХ СТАНДАРТІВ

 

Розумове виховання відбувається  в процесі набування наукових знань, але не зводиться до нагромадження певного їх обсягу.                                          В.О. Сухомлинський

Анотація до статті: В основі продуктивного навчання лежать інтерактивні технології. Саме особливості використання інтерактивних технології на уроках історії допомагають дитині реалізувати свій потенціал, дають можливість працювати відповідно до своїх здібностей, в оптимальному темпі, сприяють виявленню індивідуальності, розвитку самосвідомості, підвищенню самооцінки та самоствердженню, що є важливим як для талановитого, так і для слабкого учня.

Ключові слова: продуктивного навчання, інтерактивні технології, учень, вчитель, знання, самоосвіта, історія.

Надзвичайно швидкі темпи розвитку суспільства у ХХІ столітті потребують майже миттєвої адаптації до змін, що відбуваються у світі. Стрімкий розвиток інформаційного забезпечення супроводжується появою величезної кількості різноманітних ресурсів, що підтримують різні потреби. А головне, потребує людей, які уміють адаптуватися до зміни життєвих ситуацій, самостійно набувати необхідні знання, уміло їх застосовувати на практиці для розв’язання різноманітних проблем, критично мислити, грамотно працювати з інформацією, займатися самоосвітньою діяльністю. У зв’язку з цим важливого значення набуває виховання самостійності людини, як особистісної якості, що забезпечує найкращі можливості для становлення людини як вільного суб’єкта суспільної і професійної діяльності.

Метою сучасної освіти є формування життєвих компетентностей в учнів. Серед різноманіття методів навчання тими, що найбільш відповідають поставленій меті, виступають продуктивні методи навчання. [1. с. 125]

Термін «продуктивне навчання» був запропонований німецькими вченими та педагогами Інгрід Бьом та Йенсеном Шнайдером. У сучасній педагогічній літературі цей термін вживається давно. І, передусім, у сполученнях «продуктивність мислення», «продуктивність інтелекту». Але сьогодні продуктивне навчання визначається як освітній процес, що реалізується за допомогою індивідуальних маршрутів, що структуровані у вигляді послідовності кроків з чітко визначеними результатами, що є діями, які продуктивно орієнтують у життєвих ситуаціях.

Продуктивне навчання – це процес створення учнем і вчителем певного продукту, процес набуття життєвих компетентностей, які забезпечують самовизначення та особистісний розвиток. Націлене на набуття учнями життєвих умінь і навичок, ініціює особистісне зростання та індивідуальний розвиток, міжособистісний розвиток і взаємодію, самовизначення та самореалізацію. Як освітній процес продуктивне навчання реалізується в межах індивідуального шляху, що становить послідовність кроків, де кожний крок має певний результат, оскільки є продуктивно-орієнтованою діяльністю в реальних життєвих ситуаціях. Принцип продуктивності дає освіті можливість бути не просто особистісно-орієнтованою, а стати повною мірою індивідуальною, продуктивною в сучасній технології є формування життєвої компетенції. [2. с. 115]

Продуктивне навчання дозволяє вирішити ряд важливих педагогічних проблем:

  •                  посилити мотивацію навчання;
  •                  підвищити швидкість засвоєння матеріалу;
  •                  підвищити активність учнів у процесі навчання;
  •                  встановити тісний зворотній зв’язок;
  •                  створити сприятливі умови для проблемного навчання;
  •                  проводити навчально-пошукові роботи;
  •                  вирішити питання диференційного підходу та індивідуального навчання.

Таким чином, продуктивне навчання ставить перед вчителем ряд проблемних питань: що відбувається, коли дитина мислить і мислить продуктивно, які особливості та етапи цього процесу, чим відрізняється добре мислення від поганого, яка динаміка, як покращити мислення. Відповісти на ці запитання означає знайти шлях до підвищення ефективності процесу навчання, зробити його особистісно-орієнтованим, адже продуктивний варіант навчання складається з орієнтовного, виконавчого та контрольно-ситематизуючого етапів. [3. с. 120-121]

Технології, що найбільш відповідають методології продуктивного навчання:

  •                  пошукова діяльність;
  •                  інформаційні технології;
  •                  технології розвитку критичного мислення через читання та письмо.

Як засіб досягнення високих результатів та ефективності навчання у класній та позакласній роботі вчителя набули широкого розповсюдження інформаційні технології та проектний метод. Їх можна розглядати як інструмент забезпечення якості освіти в цілому, особливо освітні технології на основі педагогічного проектування.

В процесі продуктивного навчання пріоритет надається самостійній діяльності пошукового, дослідницького, творчого характеру. Тому що, це розвиток не тільки учня, але й його освіти. Учень стає суб’єктом, конструктором і продуктом особистої освіти. Головна особливість подібного навчання створення учнями (і викладачами) особистісної освітньої продукції: інтелектуальних відкриттів – винаходів і конструкцій, завдань, гіпотез, правил, досліджень, творів, проектів тощо. Поняття продуктивного навчання включає в себе формування ділової активності, яка означає більше, ніж просто високий рівень професійності. Навички ділової активності допоможуть молодій людині  адаптуватися до змін на ринку праці.

Викладання історії в школі вимагає від вчителя творчого підходу, особливо у виборі методичних прийомів і засобів, наочного матеріалу. При цьому одним з найбільш вагомих пріоритетів стає формування творчого і критичного мислення учнів, орієнтування не стільки на знання, скільки на засвоєння учнями досвіду самостійної роботи. Очевидно, що одним із засобів розвитку особистості учня в цьому напрямі, а також активізації пізнавальної мотивації учня на уроках історії є учбово-дослідницька діяльність, яка має включати в себе постановку творчих, дослідницьких завдань і наукове, поетапне їх вирішення. [4. с. 98]

На продуктивному уроці історії органічно взаємодіють між собою три вічні складники навчально-виховного процесу: учитель, учень, предмет.   Із цього випливає проста та надійна схема. У значенні простоти і надійності ми переконуємося на кожному кроці. Скрізь і всюди те, що влаштовано просто, працює надійно. Урок складається із семи обов'язкових елементів. З них 5 елементів різноманітної практики, 2 елементи стосуються пояснення, роз'яснення, інструктажу. Останні на продуктивному уроці займають максимум 15 хвилин навчального часу, а не менш як 30 хвилин уроку відводяться на різні види практичної діяльності. Витримується «золоте» співвідношення пояснення та практики 20:80. Мета кожного продуктивного уроку сформувати вміння, використовуючи набуті знання. Вона досягається збільшенням часу активної самостійної (тренувальної) роботи кожного учня. Відповідно до законів навчання, в умовах високої концентрації уваги й активності, великого обсягу самостійно виконаних вправ коефіцієнт засвоєння (правильного виконання завдань) може досягати 90 і більше відсотків. Формування дослідницьких вмінь на уроках історії можливо в процесі поєднання інтерактивних, аудіовізуальних і мультимедійних технологій.

 До технік і прийомів продуктивного навчання науроках історії можна віднести:

  •                   прийоми: «Склади завдання», «Кубик Блума», «Відстрочена відгадка», «Постав питання».
  •                   техніки інтерактивного навчання (прийоми «Інсерт», «Сінквейн», «Реклама», «Вчимося разом», «Фішбоун», «Товсте і тонке питання», «Мозковий штурм»). [5. с. 43]

Тобто процес перетворення суб’єкта навчання полягає у перетворенні суб’єкта з такого, який дечого не знає і не вміє, в такого, який це дещо знає і вміє. Це перетворення спрямоване на розуміння навчального матеріалу, запам’ятовування його, на вироблення уміння його застосовувати у різних ситуаціях. Це, так би мовити, друга частина навчальної діяльності. А перша полягає у тому, щоб одержати це дещо. Воно і є тим продуктом, результатом певної діяльності. Звичайно, цей продукт у готовому вигляді учневі може дати сам учитель. Але його може отримати і сам учень, виявивши при цьому активність у тому, щоб сформулювати певну мету діяльності, виділити ті завдання, які потрібно буде розв’язати на шляху одержання кінцевого результату. Отже, йдеться про вияв деякої  активності на шляху формулювання цілей діяльності, і не тільки цілей проміжних, оперативних, а й далеких, перспективних.

Розв’язання кожного із  сформульованих завдань передбачає розробку плану діяльності, певної схеми дій. Для виконання цього потрібно знайти відповідну теоретичну основу. Виконання, реалізація розробленої стратегії і конкретного плану мають свою логіку виконання. Кожна наступна дія  розробляється на основі кінцевого результату попередньої дії. Проте всі разом вони становлять певну цілісність, систему, яка має свої конкретні ознаки і своє змістове наповнення.

Проте головною дійовою особою в інноваційному навчанні постав учень, що є принципово відмінним від традиційного навчання. Традиційне навчання передбачає одно векторну взаємодію в напрямку вчитель-учень, де вчитель є головним ініціатором та рушійною силою усіх педагогічних процесів. Традиційна система викладання підвищує вчителя над учнем, передбачаючи безапеляційний авторитет педагога, котрий разом із книгою є єдиним джерелом знань. Іншу роль відіграє вчитель за інноваційного навчання: він сходить із п’єдесталу і стає одним із тих, хто допомагає вчитеся. Іншими словами змінює свою роль.

За таких умов навчання перевага надається тим формам взаємодії, що забезпечують високий рівень активності кожного учня, тобто інтерактивному навчанню. Уроки історії із залученням інтерактивних форм навчання враховують інтереси і здібності кожного учня. [4. с. 138]    

 Інтерактивний підхід передбачає використання активних дієвих форм і методів навчання. Характерними ознаками таких методів є:

  •                 навчання в ситуаціях, максимально наближених до реальних;
  •                 навчання не як повідомлення знань, а як навчання практичного    використання цих знань;
  •                 навчання в емоційно насиченому просторі.

 Продуктивне навчання це розвиток не тільки учня, але і зміст його освіти, який пов’язується в ході активної діяльності самого учня. Учень стає суб’єктом, конструктором і продуктом своєї особистої освіти. Головна особливість подібного навчання створення учнями (і викладачами) особистісної освітньої продукції: інтелектуальних відкриттів винаходів і конструкцій, віршів, задач, гіпотез, правил, досліджень, поробок, творів, проектів і т. д. [5. с. 45]

 Отже, найважливішою потребою сучасної школи та суспільства в цілому є розвиток творчої та мислячої особистості, здатної критично опановувати соціальне та культурне середовище. Продуктивний метод навчання, що базується на технологіях дослідницько-пошукової та проблемно-аналітичної діяльності найефективніше розвиває креативність як учня, так і вчителя. Саме креативний підхід вчителя виявляється у самостійній роботі з удосконалення змісту аудиторної та самостійної роботи учнів: добір вправ і завдань, які не тільки поглиблюють звання з певної теми, а й вчать мислити, аналізувати, порівнювати, узагальнювати.

 Таким чином, продуктивне навчання, як один із видів інноваційної  педагогічної діяльності, дає змогу сучасній школі, учителю не тільки робити навчально-пізнавальний процес привабливішим, не тільки здобувати глибші знання, а, головне, виконувати високу освітню місію: навчити дітей вчитися із задоволенням!

 

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА:

  1.               Ващенко Г. Загальні методи навчання: підручник для педагогів / Г. Ващенко. – К. : Укр. вид. спілка, 1997. – 441 с.
  2.               Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій /Автор-укладач Н. П. Наволокова. – Х.: Основа, 2009. – 172 с.
  3.               Парахіна С. В. Продуктивне навчання – особливий вид діяльності / Парахіна С. В. // Управління школою. – 2008. – № 12. – С. 124-129.
  4.               Підласий І. П. Продуктивний педагог. Настільна книга вчителя / Підласий І. П. – Х.: Основа, 2010. – 158 с.
  5.               Садкіна В. I. 101 цікава педагогічна ідея. Як зробити урок. – X., 2009. – 88 с. – (Серія «Золота педагогічна колекція»)

 

doc
Додано
18 травня
Переглядів
58
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку