Урочиста лінійка - реквієм "Герої не вмирають"

Урочиста лінійка – реквієм, присвячена вшануванню пам’яті полеглого  Героя.

Мета:

• вшанування пам'яті та подвигу   Героя, який віддав своє життя за Батьківщину;
• формування у молодого покоління почуття патріотизму, гордості за захисників України, поваги до історії країни та усвідомлення ціни незалежності.

Ведучий.  Пам’ять…Таке коротке слово. Вона нетлінна і вічна…. Пам’ять! Гірка пам’ять! Вона ніколи не згасне! Що   залишаєш ти нам? Пам’ятники, обеліски як символ про тих, хто  пройшов війну, хто своїми грудьми прикривав рідну землю.

Ведучий. Час? Час немов перевіряючи на міцність піддає нас все новим і новим випробуванням.

Ведучий. Немає нічого важливішого, ніж життя людини, а життя, яке віддане за свою Батьківщину, набуває надзвичайного сенсу.

Ведучий. На українській землі   гримлять вибухи й свистять кулі. Страшна звістка стукає у двері, викликаючи розпач і невгамовний біль у душах рідних та близьких, серця справжніх героїв завмирають, як сама Україна, окутана жалобою за своїх синів.

Ведучий. Про втрати говорити завжди важко і боляче, а коли з життя ідуть найрідніші, то говорити важко і боляче вдвічі.

Ведучий. Бог забирає найкращих, але світла пам'ять по них завжди житиме в наших серцях.

Ведучий. У нашій гімназії облаштовано   Куточок  Пам’яті, який  знову і знову буде нагадувати нам про війну з російськими окупантами, про материнське  і людське горе, про те, що герої не вмирають, вони живуть у людській пам’яті .

Ведучий. Сьогодні ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю нашого односельчанина,  випускника   на той час Любешівськоволянської загальноосвітньої школи І – ІІ ступенів, Героя – Захисника України, який віддав своє життя за всіх нас, за чисте небо над нашою батьківщиною -   Бубайло   Леоніда  Миколайовича.

Ведучий. Урочиста лінійка – реквієм «Герої не вмирають»  оголошується відкритою.

 Звучить Гімн  України.

Учень. Я дивлюсь на світлину бійця,

Щира посмішка, втомлені очі,

Сиві скроні та безліч рубців…

А мій розум сприйняти не хоче:

Це не сон, не синдром маячні,

Ця війна не в далекій країні,

Не в Іраку чи десь там в Чечні,

А в вишневій моїй Україні.

Учень. Саме зараз її вояки

Схід країни від зла захищають,

Б’ються на смерть мої земляки,

Кров’ю землю святу поливають.

Щоб країна ввійшла в майбуття

Вільна, сильна, без чвар та війни.

Віддають саме цінне -життя,

України найкращі сини

Ведучий.  До слова запрошуємо директора   гімназії …

                        Виступ директора

Біографічна довідка – повідомлення про Леоніда Бубайла. Зачитують учні.

Ведучий. Герої такі не вмирають

Вони вічно будуть живі!

Героїв завжди пам’ятають.

На небі й на рідній землі.

Учень. Я буду жити в посмішках дітей,

Моя душа вам піснею озветься.

Я в бій пішов-за правду,за людей!

І в пам’яті-це знаю, не зітреться.

Учень. Я буду жити, в пролісках весни,

З лелеками я повернусь додому.

Прийду у материнські сни,

Я Ангелом зійду народу свому.

Учень. Я буду жити, щоб уберегти,

Таких, як я солдатів-побратимів.

Їм так багато треба ще пройти.

Я хочу,щоб ніхто з них не загинув.

Учень. Я буду жити, бо я присягнув!

Навіки Україну захищати.

І якщо ворог не почув,

Я буду до останнього стояти...

Учень. Вони живуть і житимуть навіки у серцях

І в пам’яті народу України.

І не дозволять нашим ворогам

Перетворить Вітчизну на руїни.

ФЛЕШМОБ ІЗ СВІЧКАМИ.

Учні тримають в руках запалені свічки і говорять слова.  

Учень. Запалим свічку пам’яті про тих,

Кого війна забрала назавжди..

Бог забирає кращих, може і святих.

У когось батька, в когось – і дитину.

Учень. Запалим свічку й тихо пом’янемо

 Героїв тих, що бились за свободу.

А ворога назавжди проклянемо,

 За те, що відібрав він цвіт народу.

Учень. Помолимось за тих, хто ради нас

Йшов крізь вогонь і знищував гармати.

Когось забрала куля, когось убив фугас,

І не одна ридає зараз мати.

Учень. Ви заплатили дорогу цiну,

I мати сина з бою не дiждалась,

За кожен крик i бiль, гiрку сльозу,

Що з вуст її тим розпачем зiрвались.

Учень.  Ви йшли вперед у бiй без вороття

За мирне небо, посмiшку дитини...

Це ви дали нам  віру  до життя,

За мир i за майбутнє України.

Учень. Герої наші у безсмертя йдуть

Щоб Україна мирно квітувала

В серцях живих, полеглі оживуть

У обелісках і меморіалах.

Ведучий. Схилімо низько голови перед світлою пам’яттю і подвигом  Бубайло Леоніда Миколайовича  та всіх  славних синів України , полеглих   в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави.

Ведучий. Вшануймо  пам'ять всіх загиблих воїнів  хвилиною мовчання.

Хвилина мовчання . Ставляють  запалені  свічки на стіл перед портретом Героя.

Ведучий. Вже не буде такого літа,

Щоб сказав ти:,, Привіт, любий сину!",

Щоб усмішка всміхалась до Світу,

І щоб руки, сильні, умілі,

Щось на радість, на щастя творили...

Вже не буде такого літа....

Ведучий. Твої очі теплом так світились -

В них кохана любов'ю зігрілась...

Мати красенем завжди гордилась,

Та проклята війна все змінила -

І покликала в бій Україна....

Ведучий. Твої очі теплом так світились....

Не почує сусід: ,,На хвилинку...

Разом будемо на відпочинку?

Чи спіймалась великая риба?

Допомоги тобі чи не треба?"...

Захищав ти життям своїм небо!

Ведучий. Вже не скажеш до всіх: ,,На хвилинку" ...

,,Як живеш, моя люба  дружино,

Ти мов квітка, джерельна водиця,

Дай до сина мого  прихилиться,

Я приніс йому також гостинця-

В нього крові моєї краплиця..."

,,Як живеш?"- не почує  дружина....

Ведучий. Скільки їх полетіло на небо

Тих, хто серце віддав, бо так треба?

Рятували ж бо нас, а не  себе...

Скільки ж вас, що тримають нам небо?

Ведучий. Запрошуємо до слова дружину полеглого   Героя- ………………

                    Виступ дружини  полеглого Героя.

Ведучий. Леонід Миколайович Бубайло   загинув, захищаючи свою землю. Але світла пам’ять про нього – назавжди залишиться з нами. Нам усім дуже хочеться миру і спокою! І коли ми говоримо про війну, про воїнів, котрі в цей час захищають незалежність і неподільність нашої держави, ми розуміємо, що вони там для того, щоб життя продовжувалось, щоб росли щасливі і усміхнені діти, щоб було мирне небо над нашими головами.

Ведучий. І ми, в свою чергу, повинні розуміти якою ціною платимо за кожен новий день! І молити у Бога кращої долі для неньки-України.

Флешмоб «Я за мир».  Учні тримають квіти або прапорці.

1.Я прошу в Тебе, милий Боже,   

Щоб мир настав на цій землі,

Щоби серця не зупинялись,

Адже вони ще молоді...

2.Я за мир, Я за вільну країну.

Я за те, щоб тюльпани цвіли.

Я за мир!За мою Україну

Я не хочу дощі  щоб лили.

3.Я за мир. Проти бійок кривавих

Проти сліз українських жінок

Я за мир,блиск полів золотавих

За простий український вінок

4.Я за мир!Адже бійки цікаві

Лиш для тих, хто жадає війни

Я за мир. За усмішки ласкаві

Я за тих, хто співає пісні

5.Я за мир. Мир на світі усьому

Я не хочу жалю i страждань

Я за мир. Я не хочу розлому

Ось одне із дитячих бажань

6.Я за мир, хочу миру в країні

Хочу сонця барвисті стрічки

Я за мир. Щоб збувалися мрії

Я не хочу палити свічки

7. Ми є. Ми будем вічно жити

І прославляти український рід,

З якого всі ми, звідки є ми діти –

Вкраїни - неньки найдорожчий цвіт.

8. Ми є. І будем вічно жити,

І з нами Україна – рідний край –

Розквітне в мирі й злагоді велично,

Немов весняний сонячний розмай

                             Кладуть квіти на стіл.

Ведучий. Сьогодні від нашого покоління в цілому і від кожного з нас зокрема залежить,  чи звучатиме гордо і могутньо ім’я Україна і український народ , чи кане воно у забуття, зазнавши духовного і фізичного  знищення.

Ведучий. Україна живе , бореться, житиме і перемагатиме. Будьмо ж гідними великої слави Героїв України, які твердо вірили, діяли, знали, що українська нація існуватиме доти, доки хоча б один українець буде готовий покласти своє життя в її обороні.

Ведучий. З величезною  вдячністю хочемо закарбувати героїчність українського воїна - Леоніда Бубайло,  розуміємо, що біль втрати ніколи не втішити, однак хочемо, щоб  всі, проходячи  біля Куточка пам’яті,  розмірковували, що ми живі, дякуючи відважним військовим. Вшанування пам’яті – це не просто наш святий обов’язок, це наша шана і гордість за справжнього героя.

Ведучий. Дякуємо усім захисникам, що боронять  нашу рідну Україну.

Ведучий. Страшенно  важко, що настав той час,

Коли мою країну  роздирають.

Та ми, Герої, не забудем Вас,

Тому що в нас ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!

Ведучий  Урочиста лінійка , присвячена вшануванню пам’яті Бубайло Леоніда Миколайовича оголошується закритою.

                                    Звучить Гімн України.