Біологія 6 клас
Тема: Запилення квітів
Мета: Ознайомити учнів з процесом запилення, основними типами запилення у квіткових рослин; показати його значення для дикорослих і культурних рослин, вивчити ознаки притаманні вітрозапильним та комахозапильним рослинам.
Формувати естетичні смаки, потребу в розмноженні та догляді за рослинами, виховувати бережливе ставлення до рослин, повагу до людей, чиї професії пов’язані з вирощуванням культурних рослин.
Розвивати уяву, пам’ять, фантазію, вміння працювати з підручником та картками вміння порівнювати та робити висновки.
Метод проведення уроку: тренінг.
Хід уроку:
Прийом «Лови помилку»
Виглядає бджілка з хатки:
Цей дзвіночок – як намет,
Тільки дощ – як кулемет! Знайдіть помилку.
Сьогодні на уроці ми з’ясуємо, як відбувається процес запилення у квіткових рослин, які бувають типи запилення та яке це має значення для дикорослих і культурних рослин.
2. Домовленість про правила тренінгу.
3. Очікування учасників
4.Знайомство.
Називаємо свою улюблену квітку і за першою буквою назви характеризуємо себе.
Наприклад: Тюльпан – толерантний. Троянда – терпелива.
Допишіть речення.
1.Типова квітка складається з:___________
2.Головні частини квітки – це__________
3. Сукупність квіток однієї рослини, розміщених у певному порядку одна біля одної_______
(1оцвітини і статевих органів, 2 маточка і тичинки, 3 суцвіття, 4 однодомні, 5 прості і складні,6 простих, 9запилення, 10 простих, 11суцвіття.)
Вивчення нового матеріалу
Кожній парі роздані аркуші паперу у формі квітки, на яких написані слова: запилення, самозапилення, перехресне запилення, вітрозапильні рослини, комахозапильні рослини. Учні працюють з підручником і знаходять пояснення термінів записаних на аркушах.
7. «Світ у вікні»
Перегляд презентації «Типи запилення квітів»
9. Робота в групах. Прийом «Шпаргалка»
Клас ділимо на групи. Кожна група, працюючи з підручником та розданим текстом, готує шпаргалку на задане питання. Доповідач, якого визначать кубиком, при відповіді зможе користуватися шпаргалкою.
Завдання:
І група. Пристосування, що мають рослини, які запилюються вітром.
ІІ група. Пристосування, що мають рослини, які запилюються комахами.
ІІІ група. Пристосування, що мають рослини, які запилюються водою.
ІV група. Пристосування, що мають рослини, які запилюються птахами.
V група Рослини, які запилюються штучно.
Текст:
Запилення птахами властиве тропічним рослинам. Рослини запилюються дрібними птахами (колібрі, медососами та ін.). Квітки цих рослин мають багато нектару й яскраве забарвлення. Птахи, не сідаючи на квітку, висмоктують нектар, тримаючись на крилах у повітрі, при цьому клейкий пилок пристає до їхньої голови. Перелітаючи з квітки на квітку, птахи переносять пилок.
До рослин, які запилюються водою, належать кушир, валіснерія, стрілолист. Характерна їхня ознака — утворення пилку, який не змочується і не гине у воді. У більшості цих рослин пилок ниткоподібний, що забезпечує кращий контакт з приймочкою.
Запилення, в яке втручається людина, називається штучним. Його застосовують при виведенні нових сортів або для підвищення врожайності на виробничих посівах перехреснозапильних рослин.
Запилення вітром властиве багатьом трав’янистим і деревним рослинам. До вітрозапильних рослин належить більшість лісових порід — дуб, бук, береза, вільха, граб, ліщина, тополя, осика, хвойні, а з трав’янистих — представники родин лободових, подорожникових, коноплевих, осокових, ситникових, більшість злаків тощо. Серед культурних рослин вітром запилюються волоський горіх, шовковиця, жито, кукурудза, хміль, конопля, частково цукровий буряк. Вітрозапильні рослини виробляють багато дрібного легкого пилку, який переноситься на далекі відстані. Багато представників таких рослин цвіте до розпускання листків, що сприяє кращому перенесенню пилку вітром (ліщина, береза).
Комахозапильними називають рослини, які запилюються перехресно за допомогою комах (бджіл, ос, джмелів, мух, метеликів, жуків, мурашок та ін.). Приблизно 90 % усіх видів квіткових рослин запилюються комахами. У комахозапильних рослин спостерігаються різноманітні пристосування, що сприяють запиленню комахами. Це — нектарники, яскраве забарвлення оцвітини, суцвіття, запах та інші. Перенесенню пилку комахами сприяють його клейкість і горбкувата поверхня.
Підказка вчителю:
Ознаки притаманні вітрозапильним рослинам
Ознаки притаманні комахозапильним рослинам.
8. Руханка.
Показуємо рухами:
Я у гай ходила
По квітку ось яку,
А там дерева люлі
І все отак зозулі:
«Ку-ку, ку-ку, ку-ку»
Я зайчика зустріла.
Дрімав він на горбку,
Була б його спіймала,
Зозуля ізлякаля:
«Ку-ку, ку-ку, ку-ку».
9 .Робота в трійках «Ботанічний крос»
Поєднайте ознаки рослин з пристосуванням їх до запилення.
А. вітрозапильні рослини
Б. комахозапильні рослини.
1. Квітки мають яскраву оцвітину та аромат.
2. відсутнє яскраве забарвлення оцвітини, запах.
3. квітки великі або зібрані у суцвіття.
4. квітки дрібні, зібрані в суцвіття.
5. пилкові зерна великі, клейкі
6. утворюється багато пилку.
7. квітки мають нектарники, в яких утворюється нектар.
8. пилок сухий, легкий, гладенький, дрібний.
9. приймочки маточок широкі або довгі, далеко висунені з квіток.
10. рослини квітнуть до появи листя та ростуть великими скупченнями.
11. тюльпан, кульбаба, хризантема, яблуня, вишня.
12. береза, клен, кукурудза, жито, овес.
10.Прийом «Лектор».
Повідомлення учня.
У кожного народу є своя улюблена квітка. Стародавні єгиптяни вшановували водяну лілію - як символ свободи і лотос, як символ кохання, благоустрою. Греки – фіалку, як втілення скромності, довіри, покірності, самовідданості. Римляни – троянду, символ цнотливості та довірливості. Тюльпан - став символом Голандії, гвоздика і фіалка - традиційні квіти Франції, Болгарію не можливо уявити без відомої долини троянд. Чимало українських народних пісень присвячено гордовитим червоним макам, синьому барвінку, волошці, чорнобривцям, але рослинами символами українців є калина та верба.
11.Завершення тренінгу.
Що ви нового дізналися? Що вам дало це заняття?
12. Вправа «Подаруй букет»
Учасники стають по колу, вимовляють: «Букет – це насамперед приємність, добрі: побажання, радість, щастя. Тому я бажаю…»
13. Додому: опрацювати відповідний параграф підручника, приготувати повідомлення про життя та діяльність С.Г. Навашина.
Федорченко Н.П.– учитель біології
Покровського ЗЗСО І-ІІІ ст. Менської міської ради Чернігівської області