Урок 15. Тема «Практичне заняття «Уявна подорож Києвом часів Ярослава Мудрого»

Урок 15.

Тема: Практичне заняття «Уявна подорож Києвом часів Ярослава Мудрого»

Мета: визначити, які зміни відбулися в Києві за правління Ярослава Мудрого.

Структура уроку.

І. Підготовка до уроку.

ІІ. Учитель: Ми продовжуємо роботу з теми «Суспільний, політичний устрій та господарське життя Русі наприкінці Х – у першій половині ХІ ст.»

Міні – тести.

Учитель: Сьогодні у нас з вами практична робота «Уявна подорож Києвом часів Ярослава Мудрого» і сьогодні ми не будемо виконувати опорний конспект, але будемо виконувати багато завдань.

Хід роботи

Учитель: Ви отримуєте картки.

Прочитайте картки та підготуйте для товаришів розповідь про Київ Х-ХІ ст.

(Учні поділяються на пари чи групи, опрацьовують картки (також учні на початку теми отримували випереджаюче завдання, результатами якого можуть скористатися на даному уроці) та представляють результати своєї роботи, під час розповідей учнів демонструються слайди  презентації        « Київ Х – ХІ ст.»)

Учитель: Ви справилися з першим завданням і тепер ми виконаємо друге завдання. (учні отримують завдання на листках)

3.Які пам’ятки архітектури зображені на малюнку, в період правління якого князя вони були побудовані?

На честь якої події був збудований цей Собор?_________________

_________________________________________________________

4.Роздивіться уважно малюнок, що зображено в руках князя, і чому художник зобразив саме ці речі?__________________________________________________________________________________________________________________________________

( Якщо є час, то проводиться співбесіда за результатами роботи, асистент збирає роботи та передає на стіл учителю.)

Домашнє завдання: Підготувати розповіді по темі « Культура Русі – України» (індивідуальні завдання), для підготовки можна використати §9 та Інтернет – ресурси.

Картки для учнів (Використано Інтернет ресурси).

1.               Гіпотези про заснування міста Києва ґрунтуються , як на письмових джерелах так і на археологічних дослідженнях. На території  сучасного Києва було знайдено велику кількість знахідок різних історичних епох. Є версії сарматського, готського, гунського, аварського, полянського, варязького походження міста. Згідно з теорією академіка Б.О. Рибакова на основі Повісті минулих літ та «Історії Тарона» вірменського історика Іоанна Мамикрняна, Київ заснований полянами в п’ятому столітті. Ця гіпотеза лягла в основу офіційно прийнятої дати заснування міста. 482 рік – офіційно прийнята дата заснування Києва полянським князем Києм, його братами  Щеком, Хоривом та сестрою Либідь. 882 р. – Київ стає столицею середньовічної держави Київська Русь.
2.               В ХІ ст. площа міста стрімко збільшується. ХІ – ХІІІ ст. вважається розквітом міста. Місто у цей час нараховувало до 50 тис. жителів, що є відмінним показником його розвитку. За часів Ярослава Мудрого Київ налічував близько 400 церков, 8 ринків, велику кількість ремісничих майстерень. Київ мав вигідне географічне положення на широкому водному шляху «З варяг у греки». В ІХ – першій половині ХІ ст. Київ вважався  найбільшим торговим і культурним центром тогочасної Східної Європи, через нього проходила транзитна торгівля між Сходом і Заходом. У ХІ ст. за наказом князя Ярослава Мудрого були зведені Софійський собор, «Золоті ворота», заснований монастир – Печерська лавра, відкрито першу бібліотеку.

3.Місто Ярослава,  Ярославів город — прийнята в історіографії назва частини давнього Києва , збудована на Старокиївській горі за часів князювання

Ярослава Мудрого (1019 – 1054 ). Про будівництво міста Ярослава літописи згадують під 1037 роком:

« Заложив Ярослав город — великий Київ, а в города сього ворота є Золоті. Заложив він також церкву святої Софії, премудрості божої, митрополію, а потім церкву на Золотих воротах, кам'яну, Благовіщення святої богородиці. Сей же премудрий великий князь Ярослав задля того спорудив [церкву] Благовіщення на воротах, [щоб] давати завше радість городу сьому святим благовіщенням господнім і молитвою святої богородиці та архангела Гавриїла. Після цього [він звів] монастир святого Георгія [Побідоносця] і [монастир] святої Орини »

Розташування

Місто Ярослава було розташоване на площі понад 60 га, оточене ровом і високим валом довжиною 3,5 км, шириною біля основи 30 м, загальною висотою з дерев'яним частоколом — до 16 м.

Вал «города Ярослава» ішов від валу «города Володимира» коло Софійських воріт на захід понад схилами паралельно вулиці Великій Житомирській до

Львівської площі (де стояли Західні або Львівські ворота ). Тут вал повертав на південний схід за ходом вулиці Ярославів Вал до Золотих воріт, які були головною брамою фортеці. Від Золотих воріт вал проходив вулицями Прорізною та Бориса Грінченка до сучасного Майдану Незалежності . В районі майдану була Лядська брама. Далі вал піднімався сучасною вулицею Костьольною, проходив по Володимирській гірці і в районі теперішньої Михайлівської площі з'єднувався з валами фортеці Володимира.

В центрі міста Ярослава стояв Софійський собор. Поруч із ним у XI ст. звели монументальні споруди: Ірининський і Георгіївський монастирі , князівський палац тощо. Місто Ярослава межувало з частинами міст Володимира й Ізяслава-Святополка .

Залишки оборонних споруд були знесені в середині XIX ст. у зв'язку з переплануванням Верхнього міста. Від міста Ярослава до тепер збереглися

Софійський собор і залишки Золотих воріт.

Межі міста Ярослава практично збігаються з охоронною зоною об'єкта

Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Свята Софія» (Софійський собор).

3. Про життя киян того часу не залишилося писемних згадок, лише за археологічними знахідками можна простежити долю киян часів Ярослава Мудрого. За дослідженими похованнями можна стверджувати,що чоловіче населення у віці 20-40 років переважало над жіночим населенням. У місті було мало дітей. Було багато людей похилого віку, отже тривалість життя киян була вищою, ніж в околицях. Середній вік життя становив 41 – 47 років. Середньовічний європейський стандарт тривалості життя коливався на рівні 30-35 років. Але заможні кияни могли доживати до 60 і більше років. Траплялися старці, що доживали до 90 років.

4.У «Повісті минулих літ» заснування Софійського собору значиться під 1037 роком; в Новгородському літописі подія позначена 1017 та 1037 роками.

Засновником собору літописні джерела визначають київського князя Ярослава Мудрого. Інші джерела дають можливість пов'язувати заснування собору з іменем Володимира Великого. Сучасник будівництва собору митрополит Іларіон Київський у своєму «Слові про Закон і Благодать» , згадуючи Софійський собор, говорить, що в його створенні Ярослав завершив справу свого батька Володимира; німецький єпископ Тітмар Мерзебурзький  згадує під 1018 роком функціонуючий Софійський монастир у Києві . Отже, можна стверджувати, що спорудження храму розпочав Володимир Великий, завершив Ярослав Мудрий.

Храм присвячено Софії — Премудрості Божій. Пізніше, коли поширилося ототожнення Софії з Божою Матір'ю, храмове свято київського собору перенесли на 8 (21) вересня — день Різдва Богородиці. Художній образ Софійського собору мав втілити багатогранний зміст, вкладений у цей символ. Це пояснює його грандіозні розміри та надзвичайно ускладнена структура; інтер'єр Софії відтворює середньовічну модель Всесвіту, зовнішній вигляд — образ Граду Божого — Небесного Єрусалима.За багатовікову історію собор пережив навали ворогів, пограбування, часткові руйнування, ремонти, перебудови.

Київський Софійський собор був однією з найбільших будівель свого часу. Загальна ширина храму — 54,6 м, довжина — 41,7 м, висота до зеніту центральної бані — 28,6 м. Собор має 5 нав, завершених на сході апсидами. Увінчаний 13 верхами з банями, покритими свинцевими листами, що утворюють ступінчастий пірамідальний силует, оточений з трьох боків двома рядами відкритих галерей, з яких внутрішній має два яруси. Стіни викладені з великих природних каменів — граніту й рожевого кварциту, ряди яких розділені рядами пласкої цегли — плінфи .

5. Найбільш вірогідна дата спорудження «Золотих воріт» 1017 —1024 рр., бо на 1037 рік уже є записи про спорудження багатьох будівель «міста Ярослава». Захист «міста Ярослава» полягав і у використанні наявних природних перешкод — схили гір, яри, болота. Золоті ворота були споруджені у місці, де незначний перепад висот потребував додаткових укріплень — неподалік було поле, що робило цю територію більш вразливою для ворогів . Цей в'їзд до міста був парадним, а отже й найбільш важливим — через ці ворота прибували до міста посли інших держав. Тому тут були подвійні оборонні рови. Це була бойова башта із проїздом, із надбрамною церквою.

Система укріплень тогочасного Києва мала троє воріт — Золоті, Лядські та

Жидівські (Львівська брама) . Кам'яними були тільки Золоті і для свого часу були неприступними — жодної згадки про вторгнення через них не було зафіксовано, навіть хан Батий не пробував брати місто через них, а зосередив свої сили біля Лядських воріт та фортифікацій Хрещатої долини .

На фасаді Золотих воріт мало бути зображення Богоматері — ймовірно фреска чи мозаїка. Про існування цього зображення свідчить літописний запис від 1151 року, у якому було згадано переговори Ізяслава Мстиславовича з послом Юрія Долгорукова біля Золотих воріт і те, що Великий князь озирнувся на святу Богородицю і сказав:« А їй нас судити, Пречистій Владичиці, із Сином своїм і Богом нашим, у сей вік і в будучий»

Це зображення не збереглося.

Достеменно невідомо який вигляд мали ворота. За дослідженнями ширина головного об'єму становила 10,5 м, висота 13,36 м, довжина 17,65 м .