Урок "Український визвольний рух. Проголошення Акта відновлення Української Держави. Поліська Січ. Тарас Бульба (Боровець)."

                                                                                                Конспект уроку з історії України

                                                                              для учнів 10-А класу,

                                                                                         що навчаються дистанційно

                                                                   (через ZOOM)

                                                                                          підготувала: Гончарова І.О ,

                                                                                            учитель історії ХЗОШ № 103

                                     

Тема: Український визвольний рух. Проголошення Акта відновлення Української Держави. Поліська Січ. Тарас Бульба (Боровець).

Мета уроку: ознайомити учнів з особливостями українського  визвольного руху в 1940-1942рр., зокрема з діяльністю ОУН, визначити причини та значення прийняття Акту відновлення Української держави; розглянути виникнення та діяльність Поліської Січі; розвивати вміння учнів аналізувати та робити висновки,  встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, висловлювати власну точку зору, критично аналізувати історичні факти та події, вдосконалювати навички роботи з історичними джерелами; виховувати в учнів почуття гордості за славне минуле свого українського народу, сприяти національно-патріотичному вихованню учнів.

Сприяти розвитку ключових (мовленнєва, інформаційно-цифрова) та предметних компетентностей учнів(хронологічна, просторова, аксіологічна, логічна, інформаційна)

Тип уроку: комбінований

Очікувані результати:

Після уроку учні зможуть:

•          визначати особливості українського  визвольного руху в 1941-1942рр.: ОУН, Поліської Січі
•          визначити причини та значення прийняття Акту відновлення Української держави;
•          учні зможуть аналізувати та робити висновки,
•          встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, висловлювати власну точку зору, критично аналізувати історичні факти та події та інше

Основні іст. дати: 30 червня 1941р. Акт відновлення Української держави

Основні персоналії: Степан Бандера, Андрій Мельник, Я.Стецько, Тарас Бульба (Боровець)

Основні іст. поняття: український визвольний рух, похідні групи, Поліська Січ

Обладнання: ноутбук, презентація з необхідними матеріалами

При підготовці до уроку використані матеріали сайтів «На урок», «Всеосвіта»

Патриляк І.К. Перемога або смерть: український визвольний рух у 1939-­1960 роках. – Харків: Книжковий Клуб, 2015.­509с.

Досвід колег

Хід уроку:

І.Організаційний момент

Доброго дня, шановні учні, запрошую вас до співпраці. Вмикайте, будь ласка камери, налаштовуйте мікрофони .

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Тестування на сайті «На урок» у режимі реального часу (запустити демонстрацію екрану)

Шановні учні, ми продовжуємо з вами тему «Україна в роки Другої світової війни», але перш ніж починати вивчення нового матеріалу, пропоную перевірити, як вдома вам вдалося підготуватися до уроку, впоратися із домашнім завданням. Ми з вами пройдемо невеличке тестування в реальному часі. Для цього підготуйте, будь ласка , свої телефони та відскануйте Q-код, що перед вами на екрані або перейдіть за посиланням join.naurok.ua та введіть код. Ви зараз отримуєте початкові бали, які зможете збільшити протягом  уроку.

Нагадую вам про необхідність дотримання положення про академічну доброчесність під час проходження тесту.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Дякую вам за участь у тестуванні, а у мене для вас є нове  завдання.

Зараз ми з вами скористуємося можливостями  ZOOM та попрацюємо спільно на нашому демонстраційному екрані. Зазвичай ми для цього прийому використовуємо шкільну дошку, але тепер  звикаємо до віртуальної. Вам зараз потрібно записати свої асоціації, пов’язані з Організацією Українських націоналістів (ОУН)

Відкрити пустий слайд у презентації, де учні зможуть писати асоціації до терміну «ОУН»

Дякую, молодці,  а тепер пропоную вам звернути увагу на екран та прочитати епіграф нашого сьогоднішнього уроку (на слайді презентації епіграф та портрет М.Міхновського)

ІV. Мотивація навчальної діяльності

Епіграф уроку: Як не можна спинити річку, що зламавши   кригу  навесні, бурхливо несеться до моря, так не   можна спинити націю, що ламає свої кайдани, прокинувшись до життя.

 

М.Міхновський «Самостійна Україна»

Обговорення епіграфу

 

? Пригадайте, будь ласка, що нам вже відомо про М.Міхновського (нагадую вам, що він та особистість, яка є обов’язковою при  підготовці до ЗНО)

? Як ви вважаєте, що він мав на увазі у наведеному вище висловлюванні?

? Як ця цитата може бути пов’язана з ОУН

 

Увага на екран 

22 січня 1918р.              ???   24 серпня 1991р.

   Які події  зображено на відрізку часу?( проголошення незалежності УНР та Акт проголошення незалежності України)

     Між проголошенням у  IV Універсалі УЦР незалежної УНР (січень 1918р.) та Актом про незалежність від 24 серпня 1991р. пройшло багато часу. Невже весь цей час національно свідомі сили не намагалися відродити незалежність Української держави? Чому на схемі знаки запитань? Як з цим пов’язана ОУН?  Протягом уроку ми повинні дати  відповіді а ці запитання.

 

 

V. Оголошення теми. Самостійне ціле покладання учнів.

Запишіть, будь ласка, тему нашого сьогоднішнього уроку. Давайте спробуємо визначити, які завдання ми з вами маємо сьогодні розв’язати?

 

V. Сприйняття та усвідомлення  нового матеріалу

План: (вивести на екран)

1. ОУН на початку Другої світової війни
2. Акт відновлення Української держави
3. Поліська Січ. Тарас Бульба (Боровець)

 

1.           Розповідь учителя, яка супроводжується слайдами презентації.

Конфлікт, що розгорався в світі, не міг залишити жодну з політичних сил та її діячів осторонь від нього. Українці знову стали плекати надії, що створяться  умови для відродження власної держави.

Найбільш дієву позицію серед українських політичних сил займала ОУН.

 Ще у квітні-червні 1941 р. оунівці вручили гітлерівцям меморандуми, в яких виклали свої погляди на принципи побудови взаємовідносин між німецькою адміністрацією та місцевими мешканцями. «Українські націоналісти в першу чергу захищають інтереси свого народу, – наголошував С.Бандера. – Навіть якщо при вступі в Україну німецькі війська сприйматимуться як визволителі, таке ставлен­ня може швидко змінитися, якщо Німеччина увійде без наміру відновлення Української держави й без відповідних гасел. Усяке насильство викличе опір...»

Однак проблемою ОУН в цей час стає  розкол після вбивства Євгена Коновальця   на прихильників  А. Мельника й С. Бандери. Головним питанням, яке призвело до розбіжностей між двома фракціями ОУН, стало визначення стратегії подальшої боротьби.

І А. Мельник, і С. Бандера виходили з того, що радянська імперія з її сталінським тоталітарним режимом є головним ворогом українського народу. Звідси випливала основна мета українських політичних сил — рішуча боротьба проти СРСР.

У цій боротьбі ОУН(М) орієнтувалася на нацистську Німеччину. На її допомогу мельниківці розраховували у питанні побудови української держави.

Своєю чергою, ОУН(Б) вважала, що Українську самостійну соборну державу можна вибороти лише власними силами і революційними методами та засобами боротьби. Але С. Бандера не відкидав думки і про союзників, але більш схилявся до того, що визвольна боротьба — це справа насамперед самого народу.

ОУН(Б) велику увагу приділяла питанню створення української армії. З цією метою вона використовувала будь-які можливості для підготовки відповідного командного складу й набуття бойового досвіду. За згодою з німецькими військовими і розвідкою, діячі ОУН(Б) проходили вишкіл в поліцейських школах та старшинській школі в Кракові. Навесні 1941 р. німецькі спецслужби сформували з добровольців-біженців, переважно оунівців бандерівського напряму, з’єднання під назвою «Легіон українських націоналістів». Легіон цей поділили на два батальйони – «Нахтігаль» і «Роланд». Особовий склад був одягнутий в уніформу Вермахту.

Водночас ОУН(Б) стала активно формувати похідні групи (загальна чисельність 5 тис. осіб), які мали рухатися слідом за німецькою армією, здійснювати пропаганду та агітацію, а також формувати місцеві органи влади, щоб поставити Німеччину перед фактом відновлення Української держави.

30 червня 1941 р. у Львові були проведені Національні збори (близько 100 осіб), на котрих Я. Стецько оголосив «Акт відновлення Української Держави».

2.1. Аналіз відео(відео фрагмент з фільму «Нескорений» (відправити дітям Q-код )

https://www.youtube.com/watch?v=Xyp7ln9LWIA&ab_channel=Espreso.TV

2.2. Робота з документом  «Акт  відновлення Української держави»(текст на слайді)

Документ 1. Акт відновлення Україн­ської Держави. Львів, ЗО червня 1941р.

«1. Волею українського народу Організа­ція Українських Націоналістів під про­водом Степана Бандери проголошує від­новлення Української Держави, за яку поклали свої голови цілі покоління най­кращих синів України.

2. Відновлена Українська держава буде тісно співдіяти з Національно-Соціалістичною Великонімеччиною, що під про­водом Адольфа Гітлера творить новий лад в Європі й світі та допомагає ук­раїнському народові визволитися з-під московської окупації.

Українська Національна Революційна армія, що творитиметься на українській землі, боротиметься далі спільно з союз­ною німецькою армією проти москов­ської окупації за Суверенну Соборну Ук­раїнську державу і новий справедливий лад у цілому світі» (Хрестоматія з історії України. Частина друга. — К., 1990. — С. 173-174).

 

2.3. Давайте поміркуємо 

1.Яке ваше перше враження про документ?

2. Кого стосується Акт відновлення Української держави?

3. Які основні ідеї закладені в документі?

4. Наскільки реальною була можливість створити власну Українську державу?

Чи відомі нам з історії приклади, коли українці намагалися відновити власну державу завдяки допомозі інших держав?

5. Як ви оцінюєте перспективу співпраці такої держави з Німеччиною Гітлера?

6. Якою була реакція Німеччини та Гітлера на цей Акт?

 

Задеклароване ОУН(Б) будівництво Української держави було рішуче перерване німецьким керівництвом. Почалися репресії проти членів ОУН(Б). 8 липня 1941 р. провід ОУН(Б) ухвалює рішення про перехід до підпільної боротьби. На всі наполягання німецького керівництва скасувати Акт провідники ОУН(Б) відповіли відмовою. Гітлерівці заарештували 300 представників ОУН (Б), 15 з них згодом розстріляли, а інших відправили до таборів. Були заарештовані і лідери ОУН (Б) - Степан Бандера та Ярослав Стецько. 8 липня 1941 р. С. Бандеру нацисти вивезли до Берліна, а потім до концтабору Заксенхаузен.

У листопаді 1941 р. було видано наказ німецьким каральним органам таємно страчувати без суду членів ОУН(Б). Незабаром було розпущено батальйони «Нахтігаль» і «Роланд», а командний склад заарештували.

 

Сподіваючись на підтримку Німеччини, ОУН(М) теж спорядила в Україну похідні групи. Їх завданням було створення українського уряду, який мав перебрати на себе облаштування суспільно-політичного, економічного та культурного життя в Україні. Провідну роль в розгортанні діяльності організації відігравав заступник голови проводу ОУН(М) О. Кандиба-Ольжич.

5 жовтня 1941 р. в Києві відкрилися установчі збори, на яких обрали Українську Національну Раду (УНРаду) на чолі з М. Величковським. Почався випуск газет (більше 100), відкривалися «Просвіти». Але 20 листопада 1941 р. окупанти заборонили діяльність організації. Почались арешти активістів ОУН та активістів місцевих рад. Частину їх стратили в Бабиному Яру, зокрема О. Телігу.

 

Львівську УНРаду очолював К. Левицький, а з листопада 1941 р. — А. Шептицький. Останній у лютому 1942 р. надіслав до Берліна меморандум з приводу геноциду євреїв, а також заявив про права українців на власну державу. Це стало приводом до розпуску нацистами львівської УНРади в березні 1942 р.

 

Для того, щоб розібратися із значенням Акту відновлення Української держави, пропоную вам прочитати  уривок із праці сучасного українського історика Івана Патриляка.

 «По-перше, це змусило нацистів ще на початку окупації частково виявити свої справжні колонізаційні плани щодо окупованих земель на Сході, що розвіяло у значної частини українських політиків ілюзії про визвольну місію гітлерівських армій. По-друге, проголошення, а потім відважне відстоювання незалежницької декларації дало ОУН(б) морально-політичну перевагу для того, аби очолити національний рух Опору. Актом 30 червня ще на початку війни було задекларовано бажання активної частини українського народу перетворити свою Батьківщину на суб’єкт міжнародної політики, а не лише на “мовчазне” поле бою чужих армій».

?  Чи погоджуєтеся з міркуваннями вченого? Відповідь обґрунтуйте. У чому він вбачає історичне значення Акта 30 червня 1941 р.?

2.      Розповідь учителя, що супроводжується демонстрацією презентаційного матеріалу ( фото Бульби-Боровця, історична карта).

Серед українських політичних і військових угруповань, що претендували на першість у протистоянні з окупантами, була «Поліська Січ» під проводом Тараса Боровця (Тарас Бульба).

У серпні 1940 р. він прибув на Волинь, де створив збройне підпілля. З початком війни Боровець, за завданням німців, вів боротьбу із залишками радянських підрозділів та партизанами на Волині й Поліссі. Під його командуванням було близько 3 тис. бійців.

Незабаром Бульба-Боровець опанував значну територію, де проголосив «Поліську республіку» з центром в Олевську. Але наприкінці 1941 р. нацисти ліквідовують формування Боровця.

 Посилення репресій і свавілля з боку німецького окупаційного режиму змусило отамана знову взятися за зброю, але вже проти нацистів. У лютому–березні 1942 р. він організовує Українську Повстанську Армію, яка розпочинає збройну боротьбу проти окупантів. Проте у Боровця не склалися відносини з ОУН(Б), яка вимагала від нього повного підпорядкування собі. Загони ОУН(Б) насильно включали підрозділи Боровця, а також ОУН(М) до своєї Української повстанської армії (УПА). Тоді він у липні 1943 р. перейменовує свою армію на Українську народно-революційну армію (УНРА, 5 тис. осіб).

Тобто Поліська Січ так само як і ОУН стає складовою боротьби українців проти окупантів.

Зорова гімнастика

VІ. Узагальнення і систематизація знань

Для узагальнення нових знань з теми пропоную вам потренуватися  за флеш-картками

Помилки проаналізувати

 

VІІ. Підсумки уроку

Шановні учні, для підведення підсумків нашого уроку пропоную скористатися методом «Незакінчене речення» :

 Сьогодні на уроці я дізнався…

Складним для мене було…

Мене зацікавило…

Слово учителя або можна учнів самих попросити зробити висновок до уроку:  Проголошуючи відновлення державності незалежної соборної України, ОУН спиралась на досвід визвольних змагань 1917-1921рр., зокрема на Акт злуки УНР та ЗУНР. Про­голошення відновлення Української Держави:
1) було логічним завершенням багаторічного етапу визволь­них змагань українського народу
2) продемонструвало волевиявлення українського народу до самостійного державного життя
3) відродило державницькі традиції українського народу.

 

Ще раз було заявлено всьому світові, що український народ — законний господар своєї землі.

 Поряд із цим, проголошення Акту 30 червня 1941 р. примусило гітлерівський уряд розкрити свої справжні колоніальні наміри щодо України й унеможливило йому розігрувати роль «визволителя». ОУН переходить до нового етапу боротьби.

 

VІІІ. Домашнє завдання

•     Опрацювати відповідний параграф підручника
•     Дайте відповідь на запитання: Чи можна вважати провідників українського національно-визвольного руху поплічниками нацистів? Відповідь аргументуйте.