Урок "Б.Д.Грінченко "Украла"

                                                   Горбенко Лариса Олександрівна,

                                                                              учитель української мови і літератури

                                                                                                        Чорнобаївського НВК                                                                       Білозерського району Херсонської області

6 клас

 

Тема: Б.Д.Грінченко "Украла"

 

Мета уроку:

навчальна:  ознайомити учнів з оповіданням Б.Д.Грінченка,

   викликати глибоке співчуття до знедолених дітей,

   розкрити психологію поведінки героїв;

розвиваюча: розвивати спостережливість, бажання зрозуміти задум

   автора, уміння уявляти ситуацію;

виховна:  виховувати почуття добра, милосердя, співпереживання.

Обладнання:  збірник вибраних творів Б.Д.Грінченка, репродукції картин                               В.Г.Перова "Трійка", Л.М.Жемчужникова "Кобзар на шляху",                                       М.П.Богданова-Бєльського "Усна лічба", книги українських                                           письменників про тяжке життя дітей, грамзапис симфонії № 5                                           Людвіга ван Бетховена, "Кодекс цінностей", зошити.

Тип уроку:  урок позакласного читання.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу.

II. Актуалізація опорних знань учнів.

 Сьогодні на уроці ми побуваємо у царині Літератури, яка відкриває перед нами сторінки життя різних епох, вчить нас, як жити, якими бути.

 Якою повинна бути людина?

 У світі є найсвятіші людські почуття - доброта, любов, прощення. Їх не купиш у магазині, аптеці; їх ні в кого не позичиш, їх просто можна безкоштовно набути, навчити себе бути людяним, добрим і милосердним. Найвищими цінностями людини є СОВІСТЬ, ПРАВДА та ДОБРО. Погляньте на "Кодекс цінностей".

 

АБСОЛЮТНІ ВІЧНІ ЦІННОСТІ ТА ЇХ АНТИПОДИ

 

ДОБРО		ЗЛО
ВІРА		ЗНЕВІРА
НАДІЯ		ВІДЧАЙ
ЛЮБОВ		НЕНАВИСТЬ
ЧЕСНІСТЬ		БРЕХЛИВІСТЬ
СПРАВЕДЛИВІСТЬ	СОВІСТЬ	ОБЛУДНІСТЬ
ЩИРІСТЬ		ЛУКАВСТВО
ГІДНІСТЬ		УПІДКОРЕНІСТЬ
МИЛОСЕРДЯ	ПРАВДА	БАЙДУЖІСТЬ
ПРОЩЕННЯ		ЗЛОПАМ'ЯТНІСТЬ

СВОБОДА                                                                НЕВОЛЯ

КРАСА                                                                     ПОТВОРНІСТЬ

ВЕЛИКОДУШНІСТЬ                                                БЕЗДУШНІСТЬ

ОБЕРІГАННЯ ЖИТТЯ                                              ВБИВСТВО

НЕТЕРПИМІСТЬ ДО ЗЛА                                         ПАСИВНІСТЬ

МУДРІСТЬ                                                                БЕЗГЛУЗДЯ

БЛАГОРОДСТВО                                                      ПІДЛІСТЬ

 

А до якої категорії ви віднесли б крадіжку?(Відповіді учнів).

Як ви ставитеся до людей, що крадуть?(Відповіді учнів).

А чи можна не засуджувати людей, які крадуть? За яких обставин?(Відповіді учнів).

 

Полиньмо у далеке XIX століття…

Погляньмо на дошку. Дивлячись на картини В.Г.Перова "Трійка",

Л.М.Жемчужникова "Кобзар на шляху", розкажіть, що вам відомо про життя дітей кінця XIX ст.?(Відповіді учнів).

Пригадайте, хто з українських письменників зображував тяжке життя дітей.

(Відповіді учнів).

Перед вами картина М.П.Богданова-Бєльського "Усна лічба", написана 1895 р. Скажіть, чи вирізнялися з-поміж інших учнів бідні селянські діти? Чим?

(Відповіді учнів).

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

 Можливо,   про   навчання   саме   у   такій   школі   піде   мова   в   оповіданні Б.Д.Грінченка "Украла", яке було написане у 1891 році.

 Сподіваюсь, що всі присутні у класі , будуть вдячними слухачами: уважними, мислячими, з багатою фантазією. Я читатиму    текст, зупинятимусь, а ви відповідатимете на запитання, які я буду вам задавати.

 Слухаючи оповідання, продумайте відповідь на таке запитання:

ПРОЩЕНИЙ ЧИ НЕПРОЩЕННИЙ ГРІХ ОЛЕКСАНДРИ?

IV. СПРИЙМАННЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

Борис Грінченко

УКРАЛА

Тільки вчитель увійшов у клас, зараз побачив, що там робиться щось непевне. Школярки та школярі юрмою оточили когось і про щось палко й голосно гомоніли. Гомін був неласкавий, сердитий. Зрозуміти поки нічого не можна було. Чуть тільки було, що на когось діти сердились, комусь докоряли.

Про що, на вашу думку, гомоніли і кому докоряли діти?

Зараз же дехто побачив учителя, і почулось проміж дітьми:

- Василь Митрович прийшов... Учитель прийшов.

Як відреагували діти на появу вчителя?

- Діти стихли і всі повернулись до вчителя.

- Учитель підійшов і спитавсь:

-  Що тут у вас діється?

Яку відповідь, на вашу думку, дадуть діти?

Усі мовчали, стоячи навкруг одної парти. На тій парті сиділа Олександра.

Якою побачив учитель Олександру?

Олександра була школярка першого року, дочка сільського писарчука-п'янички. Вона сиділа, низько похнюпивши голову і втупивши очі у свій стіл, її біляве, все у веснянках обличчя, було біле, як крейда. Вона вхопилася руками за стіл, мов боялася, що її тягтимуть кудись силоміць.

Учитель ще раз спитавсь:

- Що тут у вас сталося?

Хто розповів вчителю про те, що сталося?

- Озвалась Пріська - подруга і товаришка Олександрина. Батько її був у економії за прикажчика. Пріська була дівчина сита, добре годована - вона завсігди приносила з дому гарну їжу: пиріжки, перепічки, коржі тощо. Вона погано вчилася, але була дуже весела і не могла говорити не сміючися. Вона й тепер, осміхаючись, загомоніла:

- Та Олександра... - Пріська почала й засміялась, не доказавши.

- Учитель спитавсь:

- Що, Олександра?

Що і чому, на вашу думку, вкрала Олександра у Пріськи?

- Украла в мене хліб! - доказала Пріська і зовсім зареготалася,  і її нерозумні сіро-сині очі з сміху аж сховалися за ситими щоками.

Як відреагував на це вчитель?

Ця звістка дуже вразила й здивувала вчителя. Такого в школі ще не було. Учитель знав, що деякі з дітей ще дома, перш ніж у школу почали ходити, були де в чому грішні, але в школі поки ніхто в гріх не вскакував. На Олександру він теж ніколи нічого не думав. Вона була просто дівчина боязка - мабуть, налякав її батько п'яниця.

Учитель глянув на Олександру й спитавсь:

- Олександре, правда цьому?

Вона мовчала й сиділа нерухомо, мов кам'яна.

Чи повірив учитель Прісьці?

Учитель зрозумів, що Пріська казала правду. А Пріська вже не мовчала й торохтіла:

Які докази він почув від неї?

- Вона не вперше це краде. Вона кілька разів у мене тягала. Тільки кинеш торбу з пирогами - так і потягне.Та я все мовчала. А оце вже сьогодні... Бачу, вхопила хліба та й побігла з школи у двір, та зайшла за дерево, та й їсть. Я прибігла до неї, а вона злякалась. "Не кажи,- каже,- вчителеві, я тобі малюнок дам..."

Учитель ще раз спитався:

- Олександре, правда цьому?

Чи зізнається Олександра у своєму вчинку?

Але й тепер Олександра мовчала і сиділа нерухомо. Один великий школяр, не зовсім розумний і не дуже жалісливий, загомонів:

- Та що там її питаться? Хіба й так не видко, що правда. Бач, що вигадала, -красти! її треба прогнати з школи!

Чи підтримають учні запропоноване?

Школярі загули:

- Треба! Треба! Учитель сказав:

- Чому ж то так?

Які докази наведуть учні у підтримку цієї пропозиції?

- А тому, що вона краде, а ви або ми на кого іншого думатимемо по-дурному.

Інші казали:

- Це нічого не можна буде й положити в школі, якщо крастимуть.

- А хіба воно гарно, як казатимуть на школярів, що вони крадуть, -додавали треті. Учитель сказав:

Чи погодиться з думками учнів учитель?

- Ось що, дівчата й хлопці. Ви он уже ншіагодились вигонити Олександру з школи, а ще й не знаєте до пуття діла. А може, воно й не так було? Треба послухати спершу, що Олександра скаже.

Чи захочуть учні слухати виправдовування Олександри?

Той-таки великий школяр почав був знову:

- Та що там слухати, хіба й так не видко? Але його зараз же спинено:

- Цить! Василь Митрович правду кажуть. Вже ж треба знати, що вона скаже.

Усі обличчя повернулися до Олександри, усі очі втупилася в неї. Всі дожидали від неї слова.

Чи пояснить Олександра свій вчинок?

Але вона й тепер сиділа, мов скам'янівши. Вона сховала голову межи плечи й прищулилась, неначе сподівалась, що її  ось-ось ударять, хоча знала, що в школі не б'ються. Учитель спитався:

- Ну, Олександре? Кажи, - ми ждемо. Мовчить.

Чому вчитель наполягав на відповіді Олександри?

Учитель знову:

- Не думай, що ми всі хочемо нападатися на тебе. Нам треба тільки знати правду. Може, це ще й не так, як кажуть, та я й думаю, що не так.

Якою буде реакція Олександри?

Бліде обличчя в Олександри зробилося відразу як жар червоне. Але ж вона мовчала. А вчитель казав далі:

- Еге, я думаю, що це не так. Мені здається, що Пріська якось помилилася і що ти невинна.

Олександрине обличчя нахилилося аж до столу.

- Певно, то ти свій хліб їла, бо я ніколи не повірю, що ти можеш украсти. Голосне гірке ридання розітнулося у школі.  Це плакала Олександра,

припавши головою до столу.

Як відреагували на це школярі? Школярі відразу притихли. Очі їм якось широко порозплющувалися, і вони мовчки, затаївши духа, дивилися на Олександру. А вчитель казав:

- Не плач! Коли цьому неправда...

Чи зізнається Олександра?

- Правда!.. Правда!..- скрикнула Олександра. - Я вкрала!

І вона заридала ще дужче. У великій класовій світлиці стояло шістдесят школярів мовчки, не ворушачись, а серед них, припавши головою до столу, гірко плакала маленька білява дівчинка.

Довго вона плакала, і всі мовчали, аж поки вона трохи заспокоїлася. Тоді вчитель, сівши біля неї, спитавсь:

- Нащо ж ти це зробила?

Як ви гадаєте, чому?

Вона мовчала знову і знову похнюпилась. Учитель бачив, що сказати те, через віщо вона це зробила, їй так само важко, як було важко признаватися. Але вона перемогла себе. Кілька разів вона починала казати, ворушила губами, але зупинялася. Нарешті промовила:

- Я їсти хотіла.

- Хіба ти дома не їла?

- Не їла. -Чому?

Якою ж насправді була причина крадіжки?

Вона знову змовкла і... зовсім несподівано уп'ять заридала.

- У нас ... у нас ... нема чого їсти ... Батько нічого ... не приносять з волості ... усе пропивають ... Ми їмо су ... су ... сухарі вже другий тиждень.

І більше вона нічого не могла сказати за слізьми.

Якою, на ваш погляд, була реакція вчителя?

Давно був час починати вчиття. Учитель тихо взяв Олександру за руку і, сказавши їй кілька ласкавих слів, повів у свою хату, щоб вона там заспокоїлася.

Чи співчували діти Олександрі?

Як повернувся він у клас, то з десяток рук простяглося до нього, і в кожній руці була якась їжа.

- Нате! дайте їй! хай попоїсть! Учитель глянув на дітей.

Якими він їх побачив?

Хлопці були ні в сих ні в тих, дівчата деякі плакали. Він забрав усе, що діти надавали, і поніс Олександрі. Але вона нічого не хотіла їсти і все плакала. Він, скільки міг, розважив її, а сам пішов у клас і звелів співати молитву перед початком науки.

Чи повернеться Олександра до класу? Якщо так, то коли? Якщо ні, то

чому?

Як заспівали молитву, він непомітно ввів у клас Олександру.

* * *

Чи швидко Олександра забула про цей випадок?

Олександра після цього довго соромилася глянути учителеві в вічі. Але ні він, ні школярі, ніколи не нагадували їй про те, що було. Та й не треба було їй нагадувати. З того часу вже ніщо не могло спокусити її.

Чи змінилося ставлення школярів до Олександри?

Дівчата-товаришки її люблять і часто дають їй чого їсти - такого, що з дому приносять. Але вона зрідка бере, хоч і часто сидить на сухому хлібові.

Якою вийде зі школи Олександра?

Цього року вона здасть останнього екзамена і вийде з школи розумною і чесною дівчиною.

          1891 р.    с. Олексіївка

Які риси характеру допоміг виховати в собі Олександрі цей випадок?

 (Відповіді учнів).

V. ПЕРЕВІРКА ГЛИБИНИ ОСМИСЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ І СТУПЕНЯ ЙОГО УЗАГАЛЬНЕННЯ.

 А зараз пропоную осмислити оповідання. Прослухавши уривок із симфонії №5 Людвіга ван Бетховена , скажіть, який епізод із тексту він вам нагадує.     (Відповіді учнів).

 Чи всі  були уважні  під час ознайомлення з оповіданням? Допоможе це визначити кросворд.

Кросворд "Назва оповідання"

 

п

и

с

а

Р

ч

У

К

0

л

е

К

с

а

н

д

р

а

п

Р

и

к

а

ж

ч

и

к

м

А

л

ю

н

0

к

X

Л

І

б

П

р

і

с

ь

к

А

 

1.  Ким був батько Олександри?

2.   Головна героїня оповідання.

3.   Ким був батько Пріськи?

4.  Що пропонувала Олександра Прісьці, щоб та не розповіла вчителеві про крадіжку?

5.   Що вкрала Олександра ?

6.   У кого Олександра вкрала хліб?

Прочитайте   прислів'я   та   приказки.   Розкрийте   їх   зміст   і   скажіть,   для характеристики кого з героїв, їх можна використати.

ЗАРОБЛЕНИЙ СУХАР КРАЩЕ КРАДЕНОГО БУБЛИКА.

НЕ БЕРИ ЧУЖОГО НІЧОГО - НЕ БУДЕШ БОЯТИСЯ НІКОГО.

В ЛИХУ ГОДИНУ УЗНАЄШ ВІРНУ ЛЮДИНУ.

ПРАВДИ НЕ СХОВАЄШ.

СИТИЙ ГОЛОДНОМУ НЕ ТОВАРИШ.

БАГАЧ ЇСТЬ КАЛАЧ, А БІДНИЙ І ХЛІБА НЕ МАЄ.

БАГАТИЙ БІДНОГО ШКОЛИ НЕ РОЗУМІЄ.

З САМОГО ПОЧАТКУ ДУМАЙ, ЯКИЙ БУДЕ КІНЕЦЬ.

НЕ РАДІЙ ЧУЖОМУ ГОРЮ.

У КОГО СОВІСТІ НЕМА - НЕМА Й СОРОМУ.

Якою ж є тема оповідання?(Відповіді учнів).

А підтекст?  (Викриття   соціального   ладу,    що   прирікав   дітей

трудівників на напівголодне існування).

Чому вчить нас це оповідання?  (Відповіді учнів).

Чи співзвучні теми оповідань Б.Д.Грінченка "Украла" та "Грицько"?(Відповіді учнів) Чи актуальна ця тема і в наш час? (Відповіді учнів).

VI. ЗАСТОСУВАННЯ УЧНЯМИ ЗНАНЬ У НЕСТАНДАРТНИХ УМОВАХ.

 Багато хто з людей веде особистий щоденник, якому довіряє найпотаємніші думки. Уявімо, що перед нами аркуш із щоденника Олександри. Що ж написала того дня вона у своєму щоденнику?

(Цю роботу підготував учень, який, готуючи цікаві повідомлення на урок вивчення біографії Б.Д.Грінченка, заздалегідь прочитав це оповідання).

VII. Підсумок уроку.

Давайте ж дамо відповідь на проблемне запитання:

ПРОЩЕНИЙ ЧИ НЕПРОЩЕННИЙ ГРІХ ОЛЕКСАНДРИ?

У житті багато чого залежить не від нас. То лише у казках жива вода змиває рани і каліцтва, даруючи людині силу, могутність, здоров'я. Ні, ми не маємо живої води з її чудодійними властивостями. Але ПОВИННІ, просто ЗОБОВ'ЯЗАНІ, захистити когось від розпачу, від гірких думок і болю.

 Тільки чомусь, на жаль, не завжди пам'ятаємо про це.

 Коли можете, допомагайте оточуючим. На забувайте, що доброта прикрашає людину.

VIII. Домашнє завдання.

Скласти лист Олександрі.