Урок біології 6 клас Запилення Запліднення.

  6 клас

Тема: Запилення. Запліднення.

Мета. Ознайомити учнів з різними способами запилення у квіткових рослин, розглянути пристосування рослин до різних способів запилення; розкрити значення запилення в житті рослин.

Обладнання: таблиці “Будова квітки”, “Запилення квіток комахами”, “Вітрозапильні рослини”, “Запліднення квіткових рослин”, “Будова насіння однодольних і дводольних рослин”, “Штучне запилення кукурудзи”, картки із зображенням рослин, картки із завданнями.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Повідомлення теми, мети та завдань уроку.

Мотивація навчальної діяльності.

Тест на встановлення відповідності.

Відповіді: А — 1, 2, 5; Б — 3, 4, 7; В — 6, 8.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

 ІV. Засвоєння нового матеріалу

ЗАПИЛЕННЯ І ЗАПЛІДНЕННЯ                                   6 клас

Запилення — перенесення пилку з тичинок на приймочку маточок. Розрізняють такі види запилення.

Перехресне запилення — перенесення пилку з тичинок однієї квітки на приймочку маточки іншої. У помірних широтах воно відбувається за допомогою вітру або комах-запилювачів. Останніх приваблює пилок і солодкий сік — нектар. Ознаки квіток комахозапильних рослин: двостатевість квіток; великі розміри квіток або великі помітні суцвіття, іноді самі схожі на квітки (волошки, ромашки); яскравий колір оцвітини; клейкий пилок; великі розміри пилкових зерен; сильний запах.

Запах особливо важливий для приваблювання комах, він відчувається ними іноді на відстані в декілька кілометрів. Часто комах приваблюють запахи, для нас зовсім неприємні (затхлої риби, гною).

Одні квітки відвідуються найрізноманітнішими комахами, інші — лише деякими, іноді навіть одним видом. Є певна визначеність груп комах до типів квіток. Мухи відвідують квітки у компактних суцвіттях з відкрито розташованими нектарниками. Джмелі — неправильні, часто двогубі квітки з нектаром в основі не дуже довгої трубки віночка. Метелики запилюють правильні зрослопелюсткові квітки із сильним ароматом. Трубка віночка іноді дуже довга, але хоботки в метеликів можуть досягати 10 і навіть 20 см.

Ознаки квіток вітрозапильних рослин: дрібні розміри; непоказна, часто проста оцвітина; нерідко роздільностатеві квітки; відсутність запаху; дрібний сухий пилок. Вітрозапильні рослини часто ростуть великими скупченнями (березові гаї, зарості очерету).

Самозапилення дуже поширене в культурних рослин. Для дикорослих воно особливо важливе як резерв запилення (наприклад, коли йдуть дощі — комахи не літають).

Штучне запилення здійснюється людиною: по-перше, для виведення нових сортів, по-друге, для підвищення врожаю. Наприклад: кукурудза — вітрозапильна однодомна рослина. Чоловічі квітки — у суцвіттях волоть, жіночі — у початках. У безвітряну погоду пилок обсипається, тому корисно збирати пилок, а потім наносити на приймочки жіночих квіток.

Запліднення. Пилок (пилкові зерна) утворюються у великій кількості в середині пиляків. Коли вони розкриваються, пилкові зерна вивільняються і можуть потрапити на приймочки маточок. Пилок дуже різноманітний за розмірами (найбільший 0,5 мм у діаметрі), формою, будовою поверхні. Кожному виду рослин властиві свої пилкові зерна. Детально вивчивши пилок, учені можуть сказати, до якої рослини він відноситься, але це можна з’ясувати лише за допомогою дуже сильних мікроскопів і спеціальних методів обробки пилку.

На приймочці маточки пилок проростає, утворюючи довгі і тонкі пилкові трубки. Вони проростають у насінні зачатки, які знаходяться в зав’язі (мал. 20).

Мал. 20. Запліднення:

1 — пилок; 2 — пилкова трубка; З —насінний зачаток

Зовні насінні зачатки вкриті декількома шарами клітин. Всередині розташований зародковий мішок з кількома клітинами. Одна з них — жіноча гамета — яйцеклітина, інша, у центрі зародкового мішка, — центральна клітина.

На передньому кінці пилкової трубки є дві чоловічі гамети — спермії. Самі рухатися вони не можуть, а просуваються до зародкового мішка завдяки росту пилкової трубки. Вона проникає в зародковий мішок через канал у покривах — через пилковхід. Потім відбувається подвійне запліднення:

1-й спермій + яйцеклітина → зигота → зародок

2-й спермій + центральна клітина → ендосперм

Таким чином, ендосперм у квіткових рослин виникає після запліднення, а не до нього, як у голонасінних.

Насінний зачаток перетворюється в насінину, яка складається з таких частин: насінна шкірка, яка виникла з покривів насінного зачатка; ендосперм, що з’явився після злиття

центральної клітини з одним зі сперміїв; зародок, який сформувався з зиготи. Зі стінки зав’язі утворюється стінка плоду, яка називається оплоднем.

Подвійне запліднення (відкрив його С. Г. Навашин у 1898 р.) відбувається тільки у квіткових рослин.

V. Узагальнення і закріплення знань

1.  Біологічний диктант.

Потрапивши на приймочку маточки, пилкове зерно … (проростає), утворюючи … (пилкову трубку), яка росте в бік зав’язі. У пилковій трубці розташовані … (два спермії), і, коли пилкова трубка доростає до зав’язі, один із сперміїв зливається з … (яйцеклітиною), а другий спермій зливається з …(центральною клітиною). Від першого злиття розвивається … (зигота), а від другого — … (запасна тканина). Насінний зачаток після запліднення перетворюється на … (насінину).

2.      Термінологічний диктант.

1.         Запліднення — це…

2.         Зародок — це…

3.         Насіння — це…

4.         Сім’ядолі — це…

5.         Ендосперм — це…

3.      «Мозковий штурм».

— Чим відрізняється насінина від спори? (Спора — це лише одна клітина, з якої за сприятливих умов утворюється гаметофіт, а насінина — багатоклітинна й містить у собі зародок і запас поживних речовин для його розвитку.)

4.      Розмістити у правильній послідовності етапи утворення насінини і плода.

А         Пилкова трубка через пилковхід проникає в зародковий мішок 

Б         Пилок потрапляє на приймочку маточки

В         Пилкова трубка руйнується — і два спермії потрапляють у зародковий мішок

Г         Пилок проростає, утворюється пилкова трубка

Д         Після запліднення зав’язь розростається й утворює оплодень

Е         Із заплідненої яйцеклітини розвивається зародок насінини, а з центральної клітини — ендосперм

Відповідь:

  VІ. Підбиття підсумків уроку

1. Що таке запліднення?

2. Які особливості запліднення у квіткових рослин?

3. Чому запліднення у квіткових рослин має назву «подвійне»?

4. Хто з учених відкрив подвійне запліднення?

5. Яку будову має насінина?

6. Чи всім квітковим рослинам притаманна однакова будова насінини?

6.2.  Обговорення вислову:

«Учення — насіння знань, а знання — насіння щастя».

VІІ. Домашнє завдання

1.  Завдання для всього класу.

Підручник _____________________________________________

Зошит _________________________________________________

2.  Індивідуальні та творчі завдання.

2.1. Підготувати повідомлення про рослини, які мають отруйні насіння або плоди.

2.2.  Знайти загадки, прислів’я та легенди про плоди.