Урок біології 7 клас

Тема. Транспорт речовин у тварин. Кров та її основні функції.

Мета:

Навчальна. розширити й поглибити знання учнів про транспорт речовин у тварин, типи кровоносних систем, функції кровіта склад крові;

Розвиваюча: розвивати вміння порівнювати, робити узагальнюючі висновки;

Виховувати: виховувати культуру спілкування та  любов до природи.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

Психологічне налаштування на урок

Учитель. Давньокитайська мудрість гово­рить: «Вважай нещасливим той день і ту годину, коли ти не засвоїв нічого нового».

Так давайте посміхнемося одне одному й ра­зом вирушимо до країни знань.

І.  Актуалізація опорних  знань  учнів.

 1. Фронтальне опитування.

- Що  таке  дихання? 

-  Назвіть  основні  типи  дихання тварин. 

- Наведіть приклади  тварин,  які  дихають за  допомогою   шкіри, зябер,  трахей і легень.

-  Що  таке  дихальна  система?

-  Назвіть  основні функції  дихальної  системи.

- Що таке травна система?

- Які ви знаєте органи травлення тварин?

- Чим відрізняється шлунок у жуйної тварини і м’ясоїдної?

-Які ви знаєте способи живлення тварин?

2. На слайдах картинки. Вказати тип співіснування тварин.

3. «Хто зайвий» На слайдах малюнки тварин. Вказати хто є зайвий, чому?

ІІ.  Мотивація навчальної  та  пізнавальної  діяльності.

Як не можна уявити собі місто без транспортних ліній зв'язку, так не можна уявити існування живих організмів без руху крові судинами, коли в усі органи й тканини розносяться ки­сень, білки та інші речовини. Дійсно, кров — найдивовижніша тка­нина нашого організму, а її рухли­вість — найважливіша умова жит­тя.

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку

Транспорт речовин у тварин. Кров та її основні функції.

Розглянемо транспорт речовин у тварин, вивчимо типи кровоносних систем та ознайомимось із складом та функціями крові; протягом уроку будем порівнювати, робити висновки і вчитимось виховувати у собі дбайливе ставлення до природи.

І V. Вивчення  нового  матеріалу.

• Що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку? Запишіть на сердечках, які є у вас на партах, адже серце є невід’ємною частиною кровоносного русла, а вкінці уроку, якщо очікування здійсняться прикріпимо до кровоносного русла.

Транспорт речовин у тварин

Розповідь учителя.

Майже всі тварини мають спеціальну систему для транспорту та розподілення речовин в організмі. Виняток становлять кишковопорожнинні, плоскі та круглі черви. Усередині тіла цих тварин речовини долають незначні відстані і можуть транспортуватися шляхом дифузії. У плоских червів, наприклад, кишечник настільки розгалужений, що його гілки доходять до всіх ділянок тіла, і це скорочує шлях поживним речовинам до клітин.

Зі збільшенням розмірів тіла і складності будови збільшується й кількість речовин, що потрапляють до організму. Відстані, що доводиться проходити речовинам, також збільшуються, і для їх розподілу вже недостатньо простої дифузії. У зв’язку із цим у процесі еволюції у тварин сформувалася кровоносна система.

Запитання до учнів:

— Що таке кровоносна система? (Це система судин, по яких циркулюють рідини.)

У тварин різних груп розвинулися різні за організацією типи кровоносної системи. Але в них можна виділити основні елементи, які виконують у всіх тварин подібні функції.

— Назвіть основні елементи кровоносної системи тварин. (Основними елементами кровоносної системи є серце (або орган, який його замінює) і судини (капіляри, вени й артерії).)

— Які судини називають венами, артеріями? (Артерії — це судини, по яких кров рухається від серця, а вени — це судини, по яких кров рухається до серця.)

— Яка кров називається венозною, а яка — артеріальною? (Артеріальна кров насичена киснем, а венозна — вуглекислим газом.)

Незамкнена та замкнена кровоносна системи

Розповідь учителя.

Кров приводиться в рух скороченнями серця і циркулює судинами.

Якщо кров рухається в організмі тварини тільки по кровоносних судинах, то говорять про замкнену кровоносну систему, а коли частково по судинах, а частково по порожнинах тіла — то говорять про незамкнену кровоносну систему.

Завдання для учнів:

— Розгляньте кровоносні системи тварин, зображених на малюнку190,191.. Установіть тип кровоносної системи, притаманний кожній тварині.

У хребетних тварин (птахів, амфібій, ссавців, плазунів), а також у кільчастих червів кровоносна система замкнена, а у членистоногих (ракоподібних), молюсків кровоносна система незамкнена.

Заповнення таблиці.

Порівняльна характеристика незамкненої і замкненої кровоносної систем

Формулювання висновку.

Безхребетним тваринам притаманні обидва типи кровоносної системи, а от хребетним тваринам — лише один — замкнена кровоносна система.

Завдання для учнів:

— Розгляньте зображення кровоносних систем різних тварин на  малюнку 191. . Установіть, скільки кіл кровообігу характерно для тварин.

Розповідь учителя.

Ми знаємо, що рух крові забезпечується роботою серця, яке нагнітає кров у судинну систему. Дія серця, як насоса, ґрунтується на здатності м’язів скорочуватися та розслаблятися, що призводить до зміни його об’єму. Усю різноманітність у будові таких нагнітальних насосів, що трапляються у тварин різних таксономічних груп, об’єднують у три типи.

1. Пульсуючі судини притаманні кільчастим червам. Кров у них рухається завдяки скороченням поздовжньої спинної та передніх кільцевих судин. Наявність клапанів у спинній судині забезпечує рух крові по ній у напрямку ззаду наперед. По черевній судині кров рухається навпаки. Кровообігу ще допомагають скорочення м’язів у стінках судин.

2. Трубкоподібне серце наявне у членистоногих. Задній кінець трубки сліпо замкнений, а порожнина поділена перегородками на кілька камер, які мають клапанні отвори.

3. Камерне серце найдосконаліше. Воно характерне для молюсків та хребетних тварин. У молюсків серце складається з одного-двох передсердь та одного шлуночка. У шлуночку на вході та виході крові розміщені клапани, які забезпечують односторонній її рух.

Кров, її основні функції  

Розповідь учителя.

Кров, яка наповнює кровоносну систему тварин, являє собою водний розчин різних речовин, який за складом не дуже відрізняється від рідкої частини цитоплазми клітин. Її рідка частина (плазма у хребетних і гемолімфа у безхребетних тварин), крім неорганічних речовин, містить і різні органічні речовини (білки, жири і вуглеводи).

Самостійна робота учнів з підручником (метод «Позначки»).

Завдання для учнів:

— Опрацювати текст підручника «Склад крові».ст. 131-132

Учні роблять позначки олівцем на полях під час самостійного опрацювання теоретичного матеріалу:

«+» — інформація, що підтверджує попередні знання учнів;

«-» — нова інформація для учнів;

«?» — інформація, незрозуміла під час читання, яка потребує додаткового пояснення.

Обговорення питань, незрозумілих учням під час самостійного опрацювання.

Складання опорної схеми.

Розповідь учителя.

Кров — це не просто розчин, який містить різні органічні та неорганічні сполуки. Вона, крім того, містить декілька типів молекул, які спеціально пристосовані для перенесення газів, і в першу чергу — кисню і вуглекислого газу. Ці речовини називають дихальними пігментами, які являють собою білки, що містять у своєму складі йони металічних елементів (Купруму або Феруму). Найбільш поширеними дихальними пігментами, що містять Купрум, є гемоціанін, а залізовмісними — гемоглобін.

Технологія «Мікрофон».

— Які функції виконує кров?

Основні функції крові:

• транспорт газів;

• транспорт поживних речовин і продуктів їх обміну;

• перенесення тепла тощо.

Розповідь учителя.

Холоднокровні і теплокровні тварини

Цікаво  знати:

  У ссавців різних видів серце б’ється з неоднаковою частотою. Чим дрібніша тваринка, тим частіше в неї серцебиття, а у великих звірів серце б"ється повільно. Наприклад, у бика відбувається 40—45 серцевих скорочень за хвилину, у вівці — 70—80, у собаки — 100—130, а в миші — 500 -600. Серце кажана під час зимової сплячки скорочується лише 1—2 рази за хвилину.

Високий рівень розвитку кровоносної і дихальної систем ссавців забезпечує відповідну інтенсивність обміну речовин. Тому температура тіла у вищих ссавців стала і доволі висока, хоча й нижча, ніж у птахів. Зокрема температура тіла вовка — +38 С.

•  У дрібних звірів температура тіла вища, ніж у великих. У період зимової сплячки вона може істотно знижуватися. Так, у кажанів температура тіла в цей період лише +1—2 С. Підвищення температури тіла у ссавців найчастіше свідчить про хворобу.

Унікальна кровоносна система жирафи. Оскільки мозок жирафи підноситься над власним тілом на висоту 5 метрів, постає проблема кровопостачання мозку. Виявляється, аби доставити кров на таку висоту, у жирафа  серце, вдвічі сильніше, ніж, наприклад, у корів; специфічна будова вен запобігає різкому приливу крові при опусканні голови вниз. А аби кров не застоювалася в ногах, у жирафа шкіра на ногах незвичайно натягнута. Ось природа постаралася!

V. Узагальнення і систематизація знань.

1. Технологія «Коло ідей».

— Запропонуйте та обґрунтуйте гіпотезу виникнення другого кола кровообігу.

2. «Добери пару»

VІ. Домашнє завдання

Опрацювати §31 ст.131-134