Урок біології "Тип Членистоногі. Клас Ракоподібні. Середовище життя, будова, життєдіяльність рака річкового"

Тема: Тип Членистоногі. Клас Рако­подібні. Середовище життя, бу­дова, життєдіяльність рака річ­кового

Цілі: вивчити особливості середо­вища життя, будови, життєдіяль­ність і поведінку рака річково­го; розвивати вміння працювати з наочним матеріалом та додат­ковою літературою, робити пра­вильні висновки; виховувати бе­режливе ставлення до природи рідного краю.

Основні терміни і поняття: кутику­ла, екзоскелет, хітин, гемолімфа, дихання, тип Членистоногі, клас Ракоподібні, річковий рак, ногощелепи, клешні, фасеткові очі, пігментні клітини, світлові ре­цептори, мозаїчний зір.

Тип уроку:   вивчення нового матері­алу.

                                                       ...Така кількість ніг, такі засоби пересування — 

                                                                        і все це для того, щоб рухатися назад!

Ф. Кривін

ХІД УРОКУ

1. Організаційний

    момент                                  Підготовка класу до уроку

2. Актуалізація                                  

опорних знань і

мотивація навчальної

діяльності учнів                                 1. Бесіда за епіграфом

• Як ви думаєте, про яких тварин іде мова?
• Чи дійсно раки пересуваються задки?

  2. Повідомлення теми й мети уроку

3. Вивчення

нового матеріалу      1. Тип Членистоногі. Загальна характеристика

Вступна розповідь

Серед біологів відомий такий жарт: якщо тебе питають, до якого типу належить тварина, відповідай: «До членистоногих», і з імовірністю 80 % ти вгадаєш. Справді, в усій різнома­нітності тваринного світу членис­тоногі становлять понад 80 %. І ця цифра не остаточна. Кількість відо­мих науці членистоногих постійно збільшується, передусім за рахунок відкриття не відомих науці комах. Членистоногі — дуже різноманіт­на й цікава група безхребетних. Ці тварини мешкають майже скрізь — у морях та океанах, у прісній воді, під землею та на поверхні Землі. Ба­гато які з них набули здатності до польоту.

Щоб зрозуміти причини такої різно­манітності членистоногих, слід роз­глянути їхню будову. По-перше, сама назва не випадкова: кінцівки чле­нистоногих дійсно членисті. Із чим це пов'язано? Тіло членистоногих вкрите твердою оболонкою — кути­кулою. Вона містить полісахарид хі­тин, який надає їй міцності. Кутикула служить не тільки для захисту твари­ни від ворогів: до її внутрішніх від­ростків прикріплюються м'язи, тоб­то вона замінює членистоногим вну­трішній скелет(екзоскелет), якого в них немає. Крім того, ця оболон­ка захищає тіло від висихання. Але кутикула має значну ваду: вона не­достатньо гнучка й зовсім не розтя­гується. Аби мати змогу рости, вони час від часу линяють, тобто скидають стару оболонку й відрощують нову. Ростуть тварини упродовж того неве­ликого проміжку часу, доки нова ку­тикула не затверділа. Кінцівки чле­нистоногих складаються з кількох окремих сегментів, тобто є членис­тими. Це забезпечує водночас гнуч­кість і твердість. До речі, слід зазна­чити, що кінцівки членистоногих виникли з параподій (бокових ви­ростів) кільчастих червів.

Органами дихання в членистоногих є різні структури: зябра — у ракопо­дібних, легені — у павукоподібних, трахеї — у багатоніжок та комах.

2. Складання схеми «Тип Членистоногі»

Тип Членистоногі

3. Клас Ракоподібні.
Загальна характеристика

Розповідь учителя

До ракоподібних належать понад 45 000 видів тварин. Це переважно морські організми, хоча часто трап­ляються і прісноводні. Існують на­віть суходільні ракоподібні.

Типовий представник ракоподіб­них — річковий рак. Він живе на дні водойм, пересувається з допомогою довгих ніг, проте здатний і вправ­но плавати з допомогою хвостово­го плавця. Цей плавець утворений анальною лопаттю та останньою па­рою черевних ніжок. Річковий рак може сягати 15—20 см завдовжки; живе до 20 років.

4. Зовнішня будова річкового рака

Лабораторна дослідження

Тема:  Вивчення ознак пристосова­ності до середовища існування в зо­внішній будові ракоподібних

Цілі: ознайомитися з особливостя­ми зовнішньої будови річкового рака й визначити риси його пристосова­ності до життя у воді.

Обладнання: ванночка, лупа, паперо­ва серветка, таблиці, малюнки, під­ручник.

Роздавальний матеріал: фіксовані пре­парати річкового рака, колекція «Роз­членований рак».

Залежно від наявності роздавально­го матеріалу роботу можна викону­вати фронтально, групами або інди­відуально.

Інструктаж з техніки безпеки та правил користування лабораторним обладнанням і роздавальним матеріалом

Хід роботи

Довідка

Не дуже глибока річка з повільною течією і крутими глинистими бере­гами — найкраще місце для річко­вого рака. Рак живе і в стоячій воді, але можна зустріти його і під камін­ням у річці зі швидкою течією, у ви­ритих ним самим у м'якому дні нір­ках. Головне, щоб вода була багата на кисень. Плаває він задом, але на но­гах зазвичай рухається головою впе­ред. Уночі рак стає більш рухливим. Тоді він не тільки розгулює по дну річ­ки, а й плаває. Забарвлення річково­го рака значною мірою залежить від того, в якій водоймі він живе.

Бесіда (після опрацювання відповідного матеріалу підручника)

• Про що ми хочемо дізнатися?
• Де живе річковий рак?
• Які особливості має водне сере­довище існування?
• Яку будову тіла має річковий рак?
• Що являє собою зовнішній хіти­новий скелет річкового рака і яке значення має?
• Що таке линяння? Який ріст у річкового рака?
• Чим утворений ротовий апарат річкового рака?
• Яку функцію виконують довгі та короткі вусики?
• Як раки пересуваються по дну во­дойми?
• Як раки плавають?
• Чому річкового рака відносять до класу Ракоподібні?
•                 Чому річкового рака відносять до типу Членистоногі?

Інструктивна картка

1. Яке забарвлення має тіло живого річкового рака?

Порівняйте (на дотик) твердість по­криву рака з покривом дощового черв'яка.

Знайдіть головогруди й бороз­ну (шов) між головою і грудьми. З'ясуйте з'єднання.             

2. Знайдіть (якщо є необхідність, скористайтеся лупою) вусики, очі, ротові органи, ходильні (ло­комоторні) ноги, визначте їхню кількість і будову.
3. Розгляньте головогруди й боки (під ногами рака). Знайдіть щіли­ну, що веде в зяброві порожнини.
4. Полічіть кількість члеників че­ревця.

5. Зна­йдіть ніжки й полічіть їхню кіль­кість. По­рівняйте їх з ходильними. Знайдіть хвостовий плавець і аналь­ний отвір.

Виконайте завдання 1 у розділі III.

                               6. Розгляньте колекцію «Розчлено­ваний рак».

                               Порівняйте побачене з малюнком.

                               Виконайте завдання 2 в розділі III.

                              Оформлення результату

Завдання 1. Які відділи тіла й кінців­ки річкового рака зображені на малюнку?

Зовнішня будова річкового рака

Завдання 2. Напишіть на покажчиках назви кінцівок

                                 та їхні функції.

Висновок

1. Які особливості зовнішньої бу­дови річкового рака відповідають водному середовищу існування?

2. На основі спостережень за річко­вим раком назвіть характерні зо­внішні ознаки класу Ракоподібні.

3. На основі спостережень за річ­ковим раком назвіть характерні зовнішні ознаки типу Членисто­ногі.

5. Повідомлення учнів

Червоний як рак

Рак має буро-зелений колір. Та варе­ний рак червоніє внаслідок хімічних перетворень, які відбуваються з ком­понентами його панцира під дією ви­сокої температури. Механізм цього явища такий: покриви рака містять червоний пігмент астаксантин, який у результаті взаємодії з білками пан­цира стає бурим. Під час нагрівання білки руйнуються, астаксантин звіль­няється і червоніє.

Варений рак

Де раки зимують

• Раки зимують у норах, які самі виривають клешнями. У цих но­рах вони проводять і денний час улітку.

Пересування раків

• Існує думка, що нормальний спо­сіб пересування раків — задом наперед. Річ у тому, що раки справді вміють задкувати, але тільки тоді, коли їм загрожує небезпека.

6. Особливості внутрішньої будови раків

Розповідь учителя з одночасним самостійним заповненням учнями таблиці

Травна система

Рот оточений ротовими органами. До травної системи відкриваються протоки слинних залоз. За ротовою порожниною послідовно розміщені глотка, стравохід, шлунок, передній і задній відділи кишечнику. Розви­нені травні залози: слинні й так зва­на печінка.

Живиться річковий рак водяними рослинами та тваринами, а також їх­німи рештками. їжу захоплює клеш­нями.

Видільна система

Пара залоз у вигляді пухирців із ви­відними канальцями. Вони відкрива­ються назовні поблизу основи довгих вусиків. Через забарвлення їх назва­ли зеленими залозами.

Дихальна система

Річковий рак дихає розчиненим у воді киснем з допомогою зябер. Вони при­криті ззовні бічними частинами пан­цира.

Кровоносна система

Кровоносна система незамкнена. Кров циркулює не тільки судинами, а й у порожнині тіла. Вона змішується з порожнинною рідиною, утворюючи гемолімфу. У спинній частині грудей або черевця розташоване серце. Його скорочення забезпечують рух гемо­лімфи, зокрема, до зябер, де відбува­ється газообмін.

Нервова система

Складається з надглоткового й підглот­кового нервових вузлів та черевного нервового ланцюжка. Надглотковий нервовий вузол значно збільшений і називається головним мозком. Він складається з трьох відділів: передньо­го, середнього та заднього.

Складна будова нервової системи за­безпечує відповідно складні форми поведінки цих тварин. Вона зумов­лена не лише безумовними рефлек­сами, а й умовними та складними ін­стинктами.

Система залоз внутрішньої секреції

Залози виділяють біологічно актив­ні речовини, або гормони, у кров, що регулюють ріст, розвиток, роз­множення, линяння та інші проце­си життєдіяльності.

Органи чуттів

Органи чуттів у річкового рака роз­винені добре. Очі складні, або фасет­кові. Це означає, що кожне око скла­дається з великої кількості простих вічок (у річкового рака — понад 3 ти­сячі). Кожне вічко здатне сприйма­ти лише частину зображення. Отже, зображення, яке сприймає складне око, утворене з окремих часток, які бачать різні вічка. Такий зір має назву мозаїчного. Органи смаку розміщені на ротових кінцівках, а в їхній основі розташований орган рівноваги.

7. Розмноження раків Розповідь з елементами бесіди

Річкові раки — роздільностатеві тва­рини. Запліднення в них зовнішнє. Запліднені ікринки самка прикріп­лює до черевних ніжок. Розвиток пря­мий. Маленькі рачки деякий час пе­ребувають на черевних ніжках матері під її захистом, а потім розселюють­ся. Вони дуже схожі на дорослих осо­бин, тільки менші за розмірами. Мо­лоді рачки багато разів линяють, рос­туть і досягають статевої зрілості на третьому (самці) або четвертому (сам­ки) році життя.

                 4. Закріплення знань

                      та вмінь учнів

Складання порівняльної характеристики

«Річковий рак та дощовий черв'як»

5.    Домашнє завдання

            1. Опрацювати § підручника; відповідати на ? до § .  

            2.  Підготувати повідомлення про різних представників класу

                 Ракоподібні.

V. Домашнє

    завдання

1. Опрацювати текст §20; відповідати на ? до §   під­ручника.

2.  Підготувати повідомлення про різних представників класу Ракоподібні.