Урок. Богдан Лепкий. Короткі біографічні відомості. «Цвіт щастя». Пошуки людиною щастя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відкритий урок з української літератури

Богдан Лепкий. Короткі біографічні відомості. «Цвіт щастя». Пошуки людиною щастя

 

Учитель: Євсікова Людмила Іванівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема уроку. Богдан Лепкий. Короткі біографічні відомості. «Цвіт щастя». Пошуки людиною щастя.

Мета уроку: ознайомити учнів із основними фактами життя Б.Лепкого, новелою письменника «Цвіт щастя», познайомити з особливостями новели; розвивати навички аналізу прозового твору, уміння висловлювати свої думки, уміння аналізувати й порівнювати героїв, різні твори; виховувати доброту, сміливість, здатність до самопожертви. бажання не тільки самому бути щасливим, а й дбати про інших.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань та формування умінь і навичок.

1. Організаційний момент.

2. Актуалізація опорних знань.

Я пропоную вам зараз перевірити, наскільки ви уважно читаєте твори. Прослухайте уривок і назвіть героя, твір і автора.

Тими сірими великими очима, що суворо оглядали всякого з-під великого чола, тією поважною ходою він завжди викликав усмішку в дорослих. Коли б хто почув, як було гукне він улітку, одвертаючи од гречки корову, то, не бачивши його, подумав би, що то гримає старий, бородатий Микита-чабан, а не малий, якому тільки цієї весни пошили штани.

•                                    Як Василька називали?
•                                    Чому його так називали?
•                                    Чим вам сподобався Василько?

3.  Мотивація навчальної діяльності.

Я пропоную вам сьогодні познайомитися ще з одним маленьким хлопчиком. Можливо, він чимось схожий на Василька. Мабуть, ви вже здогадались, про кого ми будемо говорити?

•                                    Так, це герой твору Б. Лепкого «Цвіт щастя».
•                                    Тоді, може, ви самі визначите тему нашого уроку?

4.  Визначення теми, мети, завдань уроку.

•                                    Про що б ви хотіли дізнатися сьогодні на уроці? (Запис на дошці відповідей учнів).

5.  Вивчення нового матеріалу (первинне засвоєння).

Перш ніж працювати із текстом твору ми поговоримо про його автора (заздалегідь підготовлені учні розказують біографію, яка супроводжується презентацією).

Народився Богдан Лепкий 9 листопада 1872 року в родині священика на галицькому Поділлі, на хуторі Кривенькому біля с. Крегулець Гусятинського району Тернопільської області. (Слайд 1, 2).

Батько його – Сильвестр Лепкий (Слайд 3) – був надзвичайно ерудованою людиною. Знав, як і більшість тодішніх греко-католицьких священиків, латинську, грецьку, староєврейську, німецьку і польську мови. Грав на скрипці, серйозно вивчав історію, літературу, народну творчість, живопис, музику. І сам творив, у літературних колах був відомий як письменник Марко Мурава.

Мати – Домна, дочка отця Глібовицького (Слайд 4) – гарно співала, акомпануючи собі на гітарі, і вправно малювала.

Початкову освіту й знання про давні часи та історичні події, Богдан отримав у батьківському домі, згодом навчався у так званій нормальній школі та в класичній гімназії у Бережанах. (Слайд 5).

Після закінчення в 1891 році гімназії навчався у Віденській академії мистецтв, відвідував лекції на філософському факультеті Віденського університету.

Далі він переходить до Львівського університету. (Слайд 6).

Богдан Лепкий постійно свої враження й переживання висловлював у поетичних рядках. До писання його тягнуло з раннього віку, писав на клаптиках паперу, на обгортках книжок і зошитів… Серйозно ж планував стати художником.

Після закінчення в 1895 році Львівського університету Богдан Лепкий дістав посаду вчителя української, польської і німецької мов і літератур та історії й географії в Бережанській гімназії (у якій колись навчався).

У 1899 році в Кракові в Ягеллонському університеті (Слайд 7) було відкрито лекторат української мови і літератури. Викладати ці предмети запросили Богдана Лепкого як авторитетного вже педагога. І восени 1899 року Богдан Лепкий разом з молодою дружиною Олесею переїжджає до Кракова. А оселя Лепких на вулиці Зеленій 28 стала своєрідною “українською амбасадою” у Кракові. Сюди часто приходили Василь Стефаник та інші відомі громадські діячі, художники, письменники. Тут гостювали Михайло Коцюбинський, Ольга Кобилянська.  Роман Купчинський згадував: “в тій хаті ,.. не один чужинець навчився любити Україну”. Багато обдарованих земляків завдяки Богданові Лепкому отримали освіту в Академії мистецтв.

Восени 1915 року Лепкий був мобілізований до австрійської армії, але стараннями впливових друзів направлений не в діючу армію, а для культурно-освітньої роботи в табір для військовополонених. Події війни знаходили своє відображення в численних його нарисах і оповіданнях.

У 1925 році вдалося повернутися до Кракова, де він став професором Ягеллонського університету. До кінця життя прожив у цьому місті, оточений повагою колег і любов’ю численних учнів. Працюючи далеко від рідних місць, серцем і душею завжди був зі своїм краєм. Після окупації Польщі фашистською Німеччиною Богдан Лепкий втратив посаду в Краківському університеті, і становище його стало важким і непевним. Взагалі, багато переживань випало на його долю в останні роки життя. Найперше – це смерть дружини Олександри, яка померла в 1937 році від раку горла, цю непоправну втрату Богдан Лепкий переживав дуже тяжко.

Також великим душевним ударом, що спричинився до інфаркту письменника, була окупація Галичини червоними “визволителями” та звістки про трагічну долю тисяч українських патріотів, що гинули від рук тих “визволителів”. Мало втішало, що самому вдалося врятуватися. У Кракові ж німецькі окупанти, ліквідувавши університет, велику кількість професорсько-викладацького складу розстріляли. Богдан Лепкий дуже близько до серця прийняв втрату своїх колег і важко захворів… 21 липня 1941 року Богдан Лепкий помер у Кракові, його поховано там на Раковецькому цвинтарі. (Слайд 9, 10).

•                             Протягом свого життя письменник неодноразово замислювався над тим, що таке щастя і це знайшло відбиток у його творі «Цвіт щастя», з яким ви познайомились удома. (Слайд 10).

6.  Осмислення нових знань, умінь.

•                             У чому, на вашу думку, полягає щастя? (Відповіді записати на дошці).
• Ми з вами повернемось ще до цього після роботи з твором і подивимось, чи змінилась ваша думка.
•                             Яке питання виникає в маленького хлопчика?
•                             Що йому на це відповідає мати? (Учні зачитують уривок). (Слайд 11).
•                             Чому мати сказала хлопчику, що йому зараз не потрібний цвіт щастя?
•                             Яке рішення приймає хлопець?
•                             Для кого він хоче здобути квітку щастя?
•                             Як ви вважаєте, чи легко було йому це зробити?
•                             Уявімо, що відбувалось у душі хлопчика, коли він лежав уночі у своєму ліжку і чекав, доки настане ранок.

Зачитування уривку учителем у супроводі фонограми (спів солов’я, плескіт хвиль) та презентації із фотографіями ночі, світанку на озері та лебедів. (Слайди 12, 13, 14, 15, 16).

•                             Кого хлопчик побачив на воді?
•                             Чи вдалося йому здобути квітку щастя? Чому?

Зачитування кінця новели.

•                                Який висновок зробив хлопчик, коли почав вивчати ботаніку?
•                                А що означає вислів кидається у воду?
•                                Чи відрізняються за будовою твори «Свекор» і «Цвіт щастя»?
•                                У якому творі є опис героя, у якому немає?
•                                У якому творі події викладаються докладно, у якому стисло?
•                                У якому творі кінець прогнозований, й якому несподіваний?
•                                Жанр твору «Цвіт щастя» - новела. (Запис у зошит, що таке новела). (Слайд 17).

7.  Закріплення, систематизація та узагальнення.

•                             Яка, на вашу думку, ідея цього твору?
•                             Ви можете тепер відповісти на питання, чи схожі Василько й маленький хлопчик? (Виконати на листочку завдання, підкресливши слова, які характеризують Василька).

Щирий, довірливий, боязкий, добрий, егоїстичний, розумний, відважний, обережний, щедрий, мрійливий, сумний

•                             А чи змінилось щось у вашому розумінні щастя? Зверніть увагу на складові щастя, які ми записали на початку уроку. Що ми можемо додати до цього списку?
•                             Пригадайте фільм «Поліанна», який ми дивилися з вами в 5 класі. Чи ми можемо сказати, що Поліанна й маленький хлопчик схожі? Чим?

8.  Контрольно-коригувальний етап.

Зараз ми перевіримо, як ви засвоїли те, про що ми говорили на уроці (учні отримують листочки з пропусками, які вони повинні заповнити).

1. Богдан Лепкий народився у 18__ році, помер у 19__ році.

2. Левко Лепкий – це __________ Богдана Лепкого.

3. Сильвестр Лепкий – це _____________ Богдана Лепкого.

4. Богдан Лепкий був професором Ягеллонського університету в місті _____________

5. Хлопчика цікавило питання про те, що таке ___________________

6. З цим питанням він звернувся до _______________________

7. Хлопчик вирішив принести цвіт щастя для _________________

8. На озері хлопчик побачив ___________________________

9. Ставши дорослим, хлопчик зрозумів, що ___________________

10. Ідея твору – ______________________________________________________

 

(Взаємоперевірка. Відповіді проектуються на екран (Слайд 18)).

•                                    У кого немає жодної помилки (одна, дві…)

9.  Підбиття підсумків уроку.

•                                    Чим вам сподобався сьогоднішній урок? Чим він для вас був корисний?
•                                    На наступному уроці ми з вами з’ясуємо, які художні засоби використовує автор у цьому творі

Оцінювання роботи на уроці.

10. Інструктаж щодо виконання домашнього завдання. (Слайд 19).

1. Написати твір-роздум, використовуючи афоризми:

•                                    Сміливі завжди мають щастя (І.Багряний).
•                                    Турбуючись про щастя інших, ми знаходимо своє власне (Платон).

2. Намалювати квітку щастя, написати на її пелюстках складові щастя (за бажанням).