Урок «Цитологія – як наука. З історії вивчення клітини. Методи цитологічних досліджень.»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР

ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ У ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Вище професійне гірничо-будівельне училище

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА УРОКУ

НА ТЕМУ

«Цитологія – як наука. З історії вивчення клітини. Методи цитологічних досліджень.»

 

Біологія І курс

 

 

 

 

 

Розробила викладач біології

Гоєнко Любові Михайлівни

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Горішні Плавні

 2017 р.

 

Урок №15

Тема. Цитологія – як наука. З історії вивчення клітини. Методи цитологічних досліджень.

Мета уроку: 

Навчальна:формувати поняття про клітинний рівень організації живих систем; ознайомити з етапами розвитку цитології та методами цитологічних досліджень; пояснити залежність розвитку вчення про клітину від удосконалення методів досліджень,;

Розвиваюча: розвивати уміння виділяти головне у матеріалі, що вивчається; уміння порівнювати між собою методи досліджень у біології; розвивати комунікативні навички;

Виховна: виховувати бережливе ставлення до живих організмів та власного здоров’я; виховувати в учнів відповідальність за справу, яку вони виконують.

Обладнання й матеріали: проектор, комп’ютер, мультимедійна презентація, підручники біології, таблиці, схеми, малюнки, портрети вчених,  роздатковий  матеріал.

Тип заняття: засвоєння нових знань.

Методи роботи на занятті: словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, робота з підручником; наочний: ілюстрація, демонстрація.

Базові поняття й терміни:  цитологія, клітина, цитологічні дослідження, мікробіологія, мікроскопія, хроматографія, центрифугування, рентгеноструктивний аналіз,.

Література: Тагліна О.В. Біологія. 10 клас. Підручник для загальноос. навч. закл. - Х.: Видавництво "Ранок", 2010. - 256 с.: іл. С.96-113

Кучеренко М.Є.,Вервес Ю.Г.,Балан П.Г.,Войціцький В.М. Загальна біологія: підручник для 10 кл.загальноосвітніх навчальних закладів−К.: Генеза 2003.С.42-58.

 

ХІД УРОКУ

I. Організаційний етап.

Епіграф до уроку: Епіграф уроку:«Відкриття приходить лише до тих, хто готовий до їхнього розуміння»

                    Луї Пастер

 

Вправи по налаштуванню емоційного стану учнів на позитив (наголошується на необхідність даних умінь в майбутній професії)

Діагностика емоційного стану учнів

За кольорами учні визначають рівень готовності до уроку: сірий колір  - не готовий емоційно працювати на уроці, або готовий лише частково ( від 0 до 5 балів); синій – готовий працювати (від 6 до 8 балів) і рожевий – готовий працювати творчо (від 9 до 11 балів). Бали по самооцінці емоційного стану учні виставляють в робочий зошит, як попередню оцінку роботи протягом уроку.

Викладач  робить підсумок діагностики за кількістю піднятих рук на названі кольори і наголошуючи на важливості готовності учнів до уроку для ефективності самого уроку.

ІІ. Повторення домашнього завдання

ПРИГАДАЄМО…(разом з учнями в усній формі ведеться фронтальне опрацювання незаповнених пунктів таблиці)

.

 

Завдання 1 – індивідуальне (пропонується 3 учням групи за вибором викладача).

Знайти відповідність…

А. Білки.

Б. Ліпіди.

В. Вуглеводи.

Г. Нуклеїнові кислоти.

 

1. Амінокислоти.
2. РНК.
3. Жири.
4. Моносахариди.

а) правило Чаргоффа.

б) денатурація.

в) 1г -38,9 кДж.

г) прості цукри

 

 

Завдання 2 – фронтальна робота з групою.

Викладач: Для повторення раніше вивченого матеріалу здійснимо мандрівку по сторінках біології.

 

І сторінка  -  НЕОРГАНІЧНІ РЕЧОВИНИ КЛІТИНИ.

Перша зупинка: ВОДА. Вам необхідно відповісти на три запитання:

1. Яка основна функція води в організмі?

2.Як класифікуються  речовини за своєю розчинністю у воді?

3.До якої групи відносяться жири?

 

Молодці! Зараз ми прибуваємо на 2 зупинку: КИСЕНЬ. Нам пропонують ще 3 запитання:

1. Яка основна функція кисню в живому організмі?
2. Як класифікуються організми по відношенню до кисню?
3. До якої групи відносимося ми з вами і чому?

Я задоволена вами. Наступна зупинка: МІНЕРАЛЬНІ СОЛІ. І  знову 3 запитання:

1. В якому стані перебувають солі в живих організмах?
2. Які йони є в шлунковому соці?
3. Які йони є в складі гемоглобіну?

Переходимо на наступну сторінку «ОРГАНІЧНІ  РЕЧОВИНИ КЛІТИНИ»

Перша зупинка – ВУГЛЕВОДИ.  Нам  пропонують 4  запитання.

1. Що таке вуглеводи?
2. Що є мономером?
3. Як їх класифікують?
4. Які основні функції?

Дуже добре!  Переходимо на зупинку «ЛІПІДИ»  і даємо відповідь на 3 запитання:

1. Що таке ліпіди?
2. Як їх класифікують?
3. Які основні функції?

Ви добре працюєте. Зараз зупинка під назвою «БІЛКИ». Маємо 5 запитань.

1. Що таке білки?
2. Що є мономером білків?
3. Який вид зв’язку з’єднує амінокислоти?
4. Яка структура  властива білкам?
5. Яка функція властива лише білкам?

Ми завершуємо нашу подорож зупинкою «НУКЛЕЇНОВІ КИСЛОТИ».  Від нас хочуть почути відповіді на такі запитання:

1. Звідки походить назва «нуклеїнові» кислоти?
2. Що є мономером?
3. Які є типи нуклеїнових кислот?
4. Чим різняться структура і склад РНК і ДНК?
5. Яка основна функція нуклеїнових кислот?

 

ІІ. Актуалізація опорних знань (активізуючи вікторина).

1.  Основна структурно-функціональна одиниця всіх живих організмів. (клітина)

2.  Оптичний прилад, за допомогою якого вивчають клітини. (мікроскоп)

3.Спосіб існування живих організмів (життя).

4.Яка органела клітини знаходиться в більшості випадків у центрі (ядро)

5. Який найнижчий рівень організації живої матерії? (клітинний)

 

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Повідомлення теми уроку.

ДЧЦМПЗ?

Що означають слова «Подивитися в мікроскоп здатен кожний, однак тільки деякі можуть судити про побачене».

Організм людини складається з мільярдів клітин. Розвиток його теж починається з однієї клітини. В клітинах відбуваються окислювально-відновні реакції, які забезпечують життєдіяльність живих організмів. В клітинах кодується інформація про нашу зовнішню і внутрішню будову. Але клітини, які визначають наше життя досить вразливі. Вони змінюють свої функції під впливом алкоголю, нікотину, марихуани, хімічних сполук, що є в довкіллі і ведуть до тяжких наслідків. ( демонстрація інфографіки – «фактори, що впливають на клітину»)

IV. Вивчення нового матеріалу.

Викладач нагадує учням про таксономію Блума, за якою буде проводитись підсумок уроку (Знання – Розуміння – Застосування – Аналіз – Синтез)

 

Наступний етап: На столах учнів знаходяться картки: картка №1 «Метаплан уроку» і картка №2 “Формуємо модель майбутніх знань “(Хочу дізнатися про...)

 

 

картка №2 «Створюємо  модель майбутніх знань»,

 

 і «Робоча картка для учня».

Робота з карткою №1.

Учням пропонується разом з викладачем заповнити  І частину метаплану «Біологія до 17 ст.»

Орієнтовно:

1. Організми вивчалися на тканинному рівні.
2. Не могли пояснити виникнення і передачу спадкових захворювань.
3. Нові породи і сорти створювалися стихійно.
4. Не розвивалися науки генетика, селекція.

 

Друга частина мета плану буде заповнена вкінці уроку., що дасть змогу розкрити глобальність значення цитологічних відкриттів і досліджень у житті людини.

Робота з карткою №2.Учні, виходячи з теми уроку, пропонують пункти плану, наприклад (орієнтовно):

1. Що таке цитологія?
2. Які вчені зробили відкриття, коли і які?,
3. Які є методи цитологічних досліджень?
4. Яке значення цитологічних досліджень у житті людини?

 

ВИВЧЕННЯ І РОЗДІЛУ .

При вивченні «Історії відкриття клітини» використано метод Інфографіки, значення якого полягає в поєднанні основного інформаційного матеріалу, що забезпечує єдність і цілісність сприйняття.

Викладач демонструє слайд, за яким учні повідомляють відшукану ними інформацію про відповідного вченого. Робота учнів на цьому етапі аналізується і оцінюється.

ТЕМА: КЛІТИНА.

ТЕМА УРОКУ: Історія вивчення клітини. Методи цитологічних досліджень.

Завдання 1. При вивченні нового матеріалу, а саме: розділу «Історія вивчення клітини» використовується метод випереджаючого навчання. Відповідно цьому методу учні підготували на урок цей розділ: опрацювали текстовий матеріал,використавши Інтернетджерела,  заповнили таблицю:

 

 

Вчений	Дата	Внесок у дослідження клітини
Захарій Янсен
Роберт Гук
Антоні ван Левенгук
Роберт Броун
Ян Пуркіньє
Карл Бер
Матіас Шлейден Теодор Шван Рудольф Вірхов

 

Використовуючи складені  таблиці за інфослайдом учні розкривають основні етапи   історії вивчення клітини.

 

 

Для узагальнення знань по даному пункту плану використовуємо таксономію Блума:

ІІ ч. Робота з розділом  «Цитологія наука про клітину» .

Завдання 2. Записати опорний конспект на основі пояснення викладача по темі «Цитологія – наука про клітину».

Розповідь викладача:

Цитологія – наука про клітину. Предметом цитології є клітини живих організмів і одноклітинних і багатоклітинних Наука, що займається вивчення будови і функцій клітини, називається цитологія.                           

  Зміст цитології:

1. Вивчення і експериментальне дослідження будови і хімічного складу клітини
2. Функції внутрішньоклітинних структур
3. Функції клітин у живих організмів
4. Розмноження і розвиток клітин
5. Пристосування клітин до умов середовища

Розвиток цитології завдячує еволюції мікроскопів: від мікроскопа Захарія Янсена, який давав збільшення в 3-10 разів і до сучасного світлового, а особливо електронного мікроскопа, що збільшує в 1000 разів більше ніж світловий і дає змогу розглянути віруси та органели клітини на яких синтезується білок (рибосоми).

(учні записують дану інформацію у робочу картку у вигляді опорного конспекту)

 

ІІІч. Робота з розділом «Методи цитологічних досліджень».

Завдання 3. За матеріалом підручника запонити таблицю:

Проводиться у формі роботи з підручником, коли учням доводиться конкретне завдання: «Визначити суть і значення кожного методу». Учні досліджують матеріал під керівництвом викладача і заповнюють  таблицю:

 

 

Узагальнення знань проводиться за слайдом:

 

 

 

 

 

При вивченні значення методів цитологічних досліджень учні заповнюють одночасно ІІ ч. мета плану.

 

 

Значення цитологічних методів у діагностиці

та лікуванні захворювань людини

Цитологічні методи застосовуються в медицині для дослідження фізіологічного стану організму людини на основі вивчення будови клітин. Вони використовуються для виявлення захворювань крові, розпізнавання злоякісних та доброякісних пухлин, багатьох захворювань органів дихання, травлення, сечовиділення, нервової системи та їх лікування.

Один із розділів клітинної медицини присвячений вивченню стовбурових клітин. Стовбурова клітина — це незріла клітина, здатна до самооновлення та розвитку у спеціалізовані клітини організму. У дорослому організмі стовбурові клітини містяться в основному у кістковому мозку та в дуже невеликій кількості в усіх органах і тканинах. Оскільки стовбурові клітини можуть перетворюватися на будь­які клітини організму залежно від того, де вони осідають, то їх можна використовувати для лікування багатьох захворювань.

ОРІЄНТОВНО:

•                   Медицина – дослідження фізіологічного стану організму людини ,виявлення, захворювань крові, пухлин, захворювань органів дихання, травлення, сечовиділення, нервової системи. Їх лікування.
•                   Для класифікації живих організмів.
•                   В генетиці (спадкові захворювання, мутації, стовбурові клітини)
•                   В сільскому осподарстві (генна, клітинна інженерія, селекція)
•                   Для розкриття таємниць еволюції.

ЗАПИСУЄТЬСЯ ВИСНОВОК: завдяки цитологічним відкриттям  сьогодні продовжується життя людини, продовжують розкриватися таємниці еволюції живих організмів, збагачується продовольча база.

V.Узагальнення і закріплення знань

Включає такі етапи:

А.Самоаналіз рівня засвоєння знань згідно складеного плану з використанням  методики Блума за такою шкалою:

•                   Знаю все - 10
•                   Не зовсім усе пам’ятаю-8
•                   Знаю більшість – 6
•                   Знаю наполовину – 4
•                   Не знаю зовсім – 0.

 

ЗНАННЯ: Що таке цитологія?

РОЗУМІННЯ:  Як виникла назва «клітина»?

ЗАСТОСУВАННЯ: Де і як сьогодні використовуються відкриття вчених і які вони мають значення?

АНАЛІЗ: Порівняйте мікроскопи Янсена, Гука і Левенгука із сучасним світловим мікроскопом. Чим вони різняться і чому?

СИНТЕЗ: Яке значення відкриттів вчених у житті сучасної людини?

Учні самостійно оцінюють свій рівень знань. Викладач діагностує оцінку декількох учнів.

 

Б.Діагностика рівня засвоєння учнями нових знань проводиться викладачем у формі «Оціни роботу викладача».

Завдання: Закінчи речення.

• А. Автор терміну «клітина».
• Б. Автор 200 мікроскопів.
• В. Запропонував методику виготовлення препаратів.
• Г. Відкрив ядро в клітині.
• Д.Наука про клітину.
• Е. Метод, що базується на світло-темних контрастах забарвлення.
• Є. Метод, що базується на використанні мічених ізотопів.
• Ж. Метод, що базується на здатності речовин світитися.
• З. Мікроскоп. який було вперше використано в 1945 році.
• К. Метод, при якому використовується центрифуга.
• Л. Метод, що ґрунтується на видаленні, зберіганні і вирощуванні клітин.

 

VІ. Домашнє завдання. Опрацювати §16

РЕФЛЕКСІЯ

1. Про що нове ви дізналися на уроці?
2. Що найбільше зацікавило?
3. Чи зможете ви застосувати ці

знання?

Оцінювання знань учнів проводиться за накопичувальної системою.