Урок "Клітинний цикл. Мітоз. Мейоз."

Міністерство охорони здоров’я України

Комунальний заклад «Бериславський медичний коледж»

Херсонської обласної ради

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методична розробка

відкритого заняття з біології

на тему:

«Клітинний цикл. Мітоз. Мейоз.»

Викладач біології Піскунова В.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

розглянуто і затверджено

на засіданні циклової комісії

викладачів загальноосвітніх дисциплін

протокол №____ від «___»_________2015р.

голова циклової комісії__________ Л.І.Драган

 

 

 

 

 

 

 

Берислав 2016

Тема заняття: «Клітинний цикл. Мітоз. Мейоз.»

 

Мета заняття:

Навчальна: актуалізувати знання студентів про різні види поділу клітин (мітоз, мейоз); продовжити формування світогляду студентів про неперервність життя; розглянути особливості клітинного циклу; проаналізувати та порівняти процеси мітозу й мейозу, а також процеси, які відбуваються на різних етапах життя клітини, встановити біологічну роль процесів мітозу та мейозу.

Розвивальна: розвивати вміння застосовувати опорні знання при вивченні нового матеріалу, працювати із різними видами інформації та способами її подачі, аналізувати, систематизувати матеріал, робити висновки,узагальнювати, порівнювати, розвивати пізнавальний інтерес до інформації із різних галузей науки.

Виховна: виховувати навички здорового способу життя; формувати зацікавленість до вивчення біології.

 

Обладнання й матеріали: мультимедійна презентація з теми, мультимедійне обладнання, роздатковий дидактичний матеріал про процеси мітозу та мейозу, відеофрагмент «Фази мітозу».

 

Базові поняття й терміни: клітинний цикл, мітоз, мейоз, поділ клітини, інтерфаза, профаза, метафаза, анафаза, телофаза, веретено поділу, кон’югація, кросинговер, цитокінез, диплоїдні та гаплоїдні клітини, збереження та передача спадкової інформації, каріотип, хромосоми, ДНК.

 

Тип заняття: засвоєння нових знань.

 

Хід заняття

І. Організаційний етап

1.Оголошення теми та задач заняття, ознайомлення з планом проведення заняття (слайди 1, 2).

2.Призначення секретаря для фіксування результатів роботи (студент фіксує відповіді одногрупників і виставляє бали у бланку відповідей).

3.Очікування: чи всі зможуть переправитися через «річку життя»? (на аркуші ватману зображено річку, по один бік якої прикріплено аркушики з термінами, які будуть використані на занятті. Щоб «переправитися» на другий берег і рости та розвиватися кожен повинен пояснити один термін).

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності студентів.

1. «Мозковий штурм» (питання по домашньому завданню).
2. Яка структура клітини зображена на малюнку? Що ви про неї знаєте? (слайд 3) .
3. Робота з термінами попередньої теми (слайд 4)
4. Що зображено на малюнку? Які правила характеризують  каріотип?(слайд 5)

Мотивація навчальної діяльності.

• Сьогодні наш урок почнеться дещо незвичайно. Я хочу звернути вашу увагу на цей екран,щоб ви подивилися на фотографії цих милих дітей. Чи впізнаєте ви їх?Так, ці діти це одні з вас. Прошу встати тих, чиї були фотографії. Бачите, які ви колись були маленькі,а тепер великі, майже дорослі - ви виросли (слайд 6).
• А тепер подумайте і дайте відповідь:

1)Завдяки якій властивості клітин кожен живий організм росте?

2)Який процес у живій природі забезпечує ріст і розвиток живих організмів

і регенерацію тканин.

3)Який вчений відкрив це явище?

• Послухаємо коротку історичну довідку (слайд 7)

(повідомлення студента про відкриття Р.Вірхова)

Розвиток клітинної теорії Р. Вірховим

У 1858 р. вийшла в світ основна праця німецького патолога Р. Вірхова "Целюлярна патологія". Цей твір, який став класичним, вплинув на подальший розвиток вчення про клітину й для свого часу мав велике та прогресивне значення. До Р. Вірхова основу всіх патологічних процесів вбачали у зміні складу рідини і боротьбі нематеріальних сил організму. Р. Вірхов підійшов до пояснення патологічних процесів у зв'язку з морфологічними структурами, з певними змінами в будові клітин. Це дослідження започаткувало нову науку - патологію, яка є основою теоретичної й клінічної медицини. Р. Вірхов увів у науку ряд нових уявлень про роль клітинних структур в організмі.

 

 

 Р. Л. К. Вірхов (Rudolf  Ludwig  Karl Virchow) (1821 -1902).

 

Положення Р. Вірхова "кожна клітина - з клітини" блискуче підтвердилося подальшим розвитком біології і є третім положенням клітинної теорії. Подальший розвиток клітинної теорії отримало в роботах Р. Вирхова (1858), який припустив, що клітини утворюються з попередніх материнських клітин. У 1874 р. Російським ботаніком І. Д. Чистяковим, а в 1875 р. польським ботаніком Е. Страсбургером було відкрито поділ клітини — мітоз і, таким чином, підтвердилося припущення Р. Вирхова. На даний час невідомі інші способи появи нових клітин, крім поділу вже існуючих. Однак ця теза не заперечує того, що на зорі життя клітини розвинулися з доклітинних структур.

Положення Р. Вірхова про те, що поза клітинами немає життя, теж не втратило свого значення. Наприклад, у багатоклітинному організмі присутні неклітинні структури, але вони - похідні клітини. Примітивні форми - віруси - стають здатними до активних процесів життєдіяльності та розмноження лише після проникнення у клітину.

Важливим узагальненням було твердження, що найбільше значення в життєдіяльності клітин має не оболонка, а її вміст: цитоплазма й ядро.

Сучасний стан клітинної теорії. З часу створення клітинної теорії вчення про клітину як елементарну мікроскопічну структуру організмів набуло нового змісту. Для Т. Шванна і його сучасників клітина залишалася простором, обмеженим оболонкою. Поступово ця уява замінилася розумінням того, що основною частиною клітини є цитоплазма. До кінця минулого століття, завдяки успіхам мікроскопічної техніки, була виявлена складна будова клітини, описані органели - частини клітини, що виконують різні функції, і досліджені шляхи утворення нових клітин (мітоз). Вже на початку XX ст. стало зрозумілим першорядне значення клітинних структур у передачі спадкових властивостей. У даний час можна вважати загальновизнаним, що клітина є основною структурною і функціональною одиницею організації живого.

На сучасному етапі розвитку цитології клітинна теорія включає такі положення:

- клітина - елементарна одиниця будови і розвитку всіх живих організмів;

- клітини всіх одноклітинних і багатоклітинних організмів подібні за походженням (гомологічні), будовою, хімічним складом, основними проявами життєдіяльності;

- кожна нова клітина утворюється виключно внаслідок розмноження материнської шляхом поділу;

- у багатоклітинних організмів, які розвиваються з однієї клітини - зиготи, спори тощо, - різні типи клітин формуються завдяки їхній спеціалізації впродовж індивідуального розвитку особини та утворюють тканини;

- із тканин складаються органи, які тісно пов'язані між собою й підпорядковані нервово-гуморальній та імунній системам регуляції.

 

(В 1858 р. німецький вчений Рудольф Вірхов стверджував, що клітина може виникнути тільки з попередньої клітини в результаті її поділу. Відома його знаменита фраза: « Усяка клітина –з клітини»)

• З таким поняттям, як поділ клітини ви вже неодноразово зустрічались на уроках біології. Пригадайте, що ви знаєте про це явище?(складання на дошці та в зошитах «асоціативного куща»)

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1.Розглянемо життєвий цикл клітини (слайд 8)

Робота з роздатковим матеріалом про періоди клітинного циклу, обговорення процесів кожного періоду.

Клітинний цикл.

Це власне процес підготовки до поділу (інтерфаза) і сам поділ (мітоз). Тому цей цикл називають ще мітотичним.

Така періодизація (на життєвий і мітотичний цикл) досить умовна, оскільки життя клітини - безперерв­ний, неподільний процес. Так, в ембріональний пері­од, коли клітини швидко діляться, життєвий цикл співпадає з клітинним (мітотичним). Після диференці­ювання клітин, коли кожна з них виконує специфічну функцію, життєвий цикл триваліший від мітотичного.Клітинний цикл складається з інтерфази, мітозу і цитокінезу. Тривалість клітинного цик­лу в різних організмів різна.

Клітинний цикл еукаріотичної клітини

Інтерфаза - це підготовка клітини до поділу, на її частку припадає 90 % всього клітинного циклу. На цій стадії відбуваються найбільш активні мета­болічні процеси. Ядро має гомогенний вигляд — воно заповнено тонкою сіткою, яка складається з пере­плетених між собою досить довгих і тонких ниток -хромонем. Ядро відповідної форми, оточене двоша­ровою ядерною мембраною з порами діаметром близько 40 мкм. В інтерфазному ядрі проходить підготовка до поділу. Інтерфазу поділяють на певні періоди: G, - період, який передує реплікації ДНК; S - період реплікації ДНК; G₂ - період з моменту закінчення реплікації до початку мітозу. Тривалість кожного періоду можна визначити, скориставшись методом радіоавтографії.

Періодизація інтерфази клітинного циклу

Пресинтетичний період (G₁ - від. англ. gap - інтер­вал) настає зразу за поділом. Тут відбуваються такі біохімічні процеси: синтез макромолекулярних спо­лук, необхідних для побудови хромосом і ахрома-тинового апарату (ДНК, РНК, гістонів та інших білків), зростає кількість рибосом і мітохондрій, відбувається накопичення енергетичного матеріа­лу для здійснення структурних перебудов і склад­них рухів під час поділу. Клітина інтенсивно росте і може виконувати свою функцію. Набір генетично­го матеріалу буде 2п2с.

У синтетичному періоді (S) подвоюється ДНК, кожна хромосома внаслідок реплікації створює собі подібну структуру. Проходить синтез РНК і білків, мітотичного апарату і точне подвоєння центріоль. Вони розходяться в різні боки, утворюючи два по­люси. Набір генетичного матеріалу складає 2п4с.

Далі настає післясинтетичний період (G₂) - клітина запасається енергією. Синтезуються білки ахроматинового веретена, йде підготовка до міто­зу. Генетичний матеріал складає 2n4с.

Після досягнення клітиною певного стану: нако­пичення білків, подвоєння кількості ДНК та ін. вона готова до поділу - мітозу.

Мітоз

Мітоз. Мітоз настає після інтерфази і умовно поділяється на такі фази: 1) профаза, 2) метафаза, 3) анафаза, 4) телофаза.

Профаза - початкова фаза мітозу. Характеризується тим, що ядро збільшується в розмірах, і з хроматинової сітки, в результаті спіралізації і вкорочення, хромосоми з довгих, тонких, невидимих ниток на­прикінці профази стають короткими, товстими і роз­міщуються у вигляді видимого клубка.Хромосоми скорочуються, стовщуються і складаються з двох половинок — хроматид. Хроматиди обвиваються одна навколо одної, утримуються попарно за допо­могою центромери. Профаза завершується зникнен­ням ядерця, центріолі розходяться до полюсів з ут­воренням фігури веретена. З білка тубуліну форму­ються мікротрубочки - нитки веретена. Внаслідок розчинення ядерної мембрани хромосоми розміщу­ються в цитоплазмі. До центромер прикріплюють­ся нитки веретена з обох полюсів.

Метафаза розпо­чинається рухом хромосом у напрямку до екватора. Поступово хромосоми (кожна складається з двох хроматид) розміщуються у площині екватора, ут­ворюють так звану метафазну пластинку. У тва­ринних клітинах на полюсах навколо центріоль помітні зірчастоподібні фігури. У цій фазі можна підрахувати число хромосом у клітині. Набір гене­тичного матеріалу становить 2n4с.

Метафазну пластинку використовують у цитогенетичних дослідженнях для визначення числа і форми хромосом.

В анафазі сестринські хроматиди відходять одна від одної. Всі центромери діляться одночасно. Кожна хро­матида з окремою центромерою стає дочірньою хромосомою і по нитках вере­тена починає рухатися до одного з полюсів. Набір генетичного матеріалу - 2n2с.

Телофаза - заключна стадія мітозу. Хромосоми, які досягли полюсів, складаються з однієї нитки, стають тонкими, довгими і невидимими у світловий мікроскоп. Вони зазнають деспіралізації, утворюють сітку інтерфазного ядра. Формується ядерна оболонка, з'являється ядерце. У цей час зникає мітотичний апарат і відбувається цитокінез - розділення цитоплазми з утворенням двох дочірніх клітин. Набір генетичного матеріалу складає 2n2с.

Частота мітозу в різних тканинах та в різних організмах різко відмінна. Наприклад, у червоному кістковому мозку людини щосекунди відбувається 10 млн. мітозів. На даний час точно не відомо, які фактори спонукають клітину до мітозу, але вважають, що в цьому суттєву роль відіграє співвідношення об'ємів ядра і цитоплазми (ядерно-цитоплазматичне співвідношення). Збільшення об'єму клітини пов'язане із синтезом білків, нуклеїнових кислот, ліпідів та інших хімічних компонентів клітини. Тому настає момент, коли поверхня ядра є недостатньою для забезпечення обміну речовин між ядром та цитоплаз­мою, необхідних для подальшого росту. Поділ клітини значно збільшує поверхню як самої клітини, так і її ядра, не збільшуючи при цьому їх об'єму; тому вважають, що фактор, який обмежує ядерно-цитоплазматичне співвідношення, якимось чином спо­нукає клітину до мітотичного поділу.

Біологічне значення мітозу. Мітоз – найбільш поширений спосіб репродукції клітин тварин, рослин, найпростіших. Це основа росту і вегетативного роз­множення всіх еукаріотів - організмів, які мають ядро. Основна його роль полягає у точному відтворенні клітин, забезпеченні рівномірного розподілу хромосом материнської клітини між виникаючими з неї двома дочірніми клітинами і підтриманні сталості числа і форми хромосом у всіх клітинах рослин і тварин.

Мітоз сприяє росту організму в ембріональному і постембріональному періодах, копіюванню генетичної інформації і утворенню генетично рівноцінних клітин. Тому організми, які розмножуються вегетативно (гриби, водорості, найпростіші, багато рослин) утворюють велику кількість ідентичних особин, або клонів. Клонування можливе в деяких багатоклітинних, здатних відновлювати цілий організм із частини тіла: кишковопорожнин­них, червів. Клонування хребетних відбувається тільки на ранніх стадіях ембріогенезу. Так, у тва­рин і людини утворюються монозиготні близнюки з однієї заплідненої яйцеклітини внаслідок її мітотичного розділення. За рахунок мітозу всі функціональ­но застарілі клітини організму замінюються нови­ми. Цей поділ лежить в основі процесу регенерації -відновлення втрачених тканин.

 

2.Перегляд відеофрагменту «Мітотичний поділ» (після перегляду студенти повинні встановити основні фази мітозу, з’ясувати їх назви).

3.Розгляд малюнків і робота з науковими текстами про сутність фаз мітозу (слайд 8).

4.Заповнення таблиці «Процеси, що відбуваються у різних фазах мітозу» (слайд 9).

5.Зробіть висновок про біологічну роль мітозу та його результати (слайд 10).

6.Розповідь викладача про амітоз, ендомітоз та порушення мітозу під впливом речовин з антимітотичною дією (слайд 11, 12).

Основні ознаки амітозу:

• ядро ділиться шляхом перетяжки на дві або декілька рівних або нерівних частин;
• точного розподілу ДНК і хромосом між двома або декількома частинами ядра не буває;
• ядерце і ядерна мембрана не зникають.

Основні ознаки ендомітозу:

• зустрічається в клітинах різних тканин, які інтенсивно функціонують;
• результатом такого поділу може бути багаторазове збільшення числа хромосом у клітині;
• результатом такого поділу може бути збільшення плоїдності клітин при збереженні в ній постійної кількості політенних (багатохроматидних) хромосом.

Колхіцин пригнічує утворення ниток мітотичного веретена поділу , перешкоджаючи його збиранню із субодиниць білка тубуліну. Колхіцин застосовують в біології для вивчення каріотипу та для клінічної діагностики хромосомних аномалій, в селекції для отримання поліпдоїдних форм , в медицині для зменшення болю при подагрі. Одержують з бульбоцибулини пізньоцвіту осіннього. Це дуже отруйна і водночас важлива лікарська й цікава декоративна рослина.

7.Які процеси зображені на схемах? Коли вони відбуваються? (процеси гаметогенезу - слайд 13 ).

7.Ознайомлення з процесом мейотичного поділу і утворенням гаплоїдних гамет (слайд 14) за схемою та роздатковим матеріалом.

Мейоз.

І. Мейоз - це особливий спосіб поділу клітин, у результаті якого відбувається редукція (зменшення) кількості хромосом удвічі й перехід клітин з диплоїдного стану в гаплоїдний. 

 

 

 

І. Редукційний поділ.

1.     Профаза І

- Спіралізація ДНК.

- Зникає ядерце.

- Фрагментується ядерна оболонка.

- Хромосоми розміщуються у цитоплазмі.

- В кінці починає утворюватись веретено поділу.

- Відбувається кон'югація - це тісне зближення гомологічних хромосом. Утворюються біваленти або тетроди (з’єднані пари гомологічних двохроматидних хромосом тобто комплекси з чотирьох хроматид).

Завдяки кон'югації стає можливим процес кроссинговеру -  перехрестя гомологічних хромосом, що супроводжується обміном відповідними ділянками між їхніми хроматидами (з’являються нові комбінації генів – джерело спадкової мінливості).

2.     Метафаза І

- Завершується формування веретена поділу.

- Нитки веретена поділу прикріплюються до центромерів хромосом з одного боку.

- Біваленти  «шикуються» по екватору клітини (хромосоми розташовуються у два ряди).

3.     Анафаза І

- Гомологічні пари двохроматидних хромосом розходяться до полюсів клітини.

- Біля кожного полюса клітини опиняються гаплоїдні набори двохроматидних хромосом. Розходження хромосом кожної пари є подією випадковою, що є ще одним джерелом спадкової мінливості.

4.     Телофаза І

- Деспіралізація двохроматидних хромосом.

- Утворюється дві гаплоїдні клітини, але кожна хромосома складається з двох хроматид.

5.     Інтеркінез

-  проміжок між двома поділами (в ньому не відбувається реплікація ДНК).

ІІ. Мітотичний поділ.

6.     Профаза ІІ

- Подвоєння ДНК не відбувається.

- Хромосоми спіралізовані ще в першому поділі або відбувається спіралізація двохроматидних хромосом.

7.     Метафаза ІІ

- Утворюється веретено поділу.

- Хромосоми центромерами прикріплюються до мікротрубочок веретена поділу.

- Двохроматидні хромосоми «шикуються» своїми центромерами по екватору клітини.

8.     Анафаза ІІ

- Розходяться до полюсів однохроматидні хромосоми.

9.     Телофаза ІІ

- Відбувається поділ клітин

- Із двох гаплоїдних клітин з двохроматидними хромосомами утворюються чотири гаплоїдні з однохроматидними хромосомами дочірні клітини.

Біологічне значення мейозу

• В мейозі на одне подвоєння ДНК припадає два поділи клітини, що дозволяє зменшити кількість хромосом удвічі.
• Підтримання сталості каріотипу при статевому розмноженні.
• Внаслідок кросинговеру і спонтанного розходження хромосом в анафазі І відбувається поява нових поєднань спадкових задатків у хромосомах (спадкова мінливість).

 

8.Словникова робота («мікрофон»). Розкрити сутність процесів, записаних на екрані (слайд 15).

9.Повідомлення студента про порушення під час мейозу та їх наслідки.

 

 

Синдром Дауна

Клінічну картину синдрому вперше в 1866 р. описав англійський лікар Л.Даун. У 1959 р. французький учений І.Лежен виявив у каріотипі хворих зайву хромосому 21. Каріотипи хворих: 47,XX,+ 21 або 47,XY,+21. Частота – 1:1100, а в деяких регіонах – 1:700, 1:800 новонароджених. Ризик народження дітей із синдромом Дауна зростає з віком матері. На частоту їх народження не впливають статеві, расові,географічні та популяційні відмінності. Комплекс вроджених вад розвитку, характерних для синдрому Дауна,зумовлює клінічну картину «всі діти однієї матері».

Клінічні діагностичні ознаки:

низький зріст;

різні ступені розумової відсталості (олігофренії);

черепно-лицеві аномалії: косий розріз очей, коротка шия, нависаюча шкірна складка біля внутрішнього кута ока (епікант), плоске обличчя, маленький короткий ніс, великий язик, маленькі деформовані вуха;

м`язова гіпотонія, розхитаність суглобів, поперечна складка на долонях, клинодактилія (викривлення) мізинця;

вроджені вади внутрішніх органів (серця, системи травлення), знижений імунітет, що часто є причиною смерті цих дітей.

Олігофренія – недоумкуватість, відставання розумового і психічного розвитку, має три ступені:

дебільність – легкий ступінь;

імбецильність – ступінь середньої тяжкості;

ідіотія – тяжкий ступінь.

Цитогенетичні варіанти синдрому різноманітні. Основну частку (94 %) становлять випадки повної трисомії 21 як результат нерозходження хромосом у мейозі (в організмі матері – 80% випадків, батька – 20%). Близько 4 % хворих мають транслокаційну форму (транс локація автосоми 21 найчастіше на хромосоми 13-ї або 22-ї пари). Транслокаційна форма не залежить від віку матері, тому ризик повторного народження хворої дитини в сім`ї доволі високий. Крім того, ця форма часто супроводжується вродженим лейкозом.

Синдром Шерешевського - Тернера

Каріотип – 45,XO. У клітинах відсутні тільця статевого хроматину (тільця Барра) . Частота – 1:2000 – 1:5000. Поряд із справжньою моносемією можуть спостерігатися делеції плечей (довгого або короткого), кільцеві хромосоми. Фенотип жіночий.

Клінічні діагностичні ознаки:

Низький зріст;

Коротка шия з надлишком шкіри і крилоподібними складками (шия сфінкса);

Низька межа росту волосся на потилиці;

Щитоподібна форма грудної клітки з широко розставленими сосками;

Рудиментарні яєчники, слабовиражені вторинні статеві ознаки, безпліддя;

Нестійкість психіки , зміни настрою, іноді «дитяча поведінка».

 

Синдром Клайнфелтера

Каріотип – 47, XXY. Частота -1:400. Синдром виявляється лише в осіб чоловічої статі переважно при статевому дозріванні.

Загальні клінічні діагностичні ознаки:

Високий зріст, довгі кінцівки;

Євнухоїдизм, відсутність сперматогенезу, недорозвинення статевих залоз; 

Гінекомастія (збільшення грудних залоз);

Олігофренія легкого ступеня.

Тільця статевого хроматину виявляють у 80% випадків.

Інколи хворі із синдромом Клайнфелтера мають 48 і 49 хромосом (48, XXXY; 49,XXXXY). Що більше X-хромосом у каріотипі, то вища ймовірність розвитку розумової відсталості.

 

Розгляд проявів цих порушеннях на фотографіях людей з хромосомними мутаціями (слайд 16).

10.Вирішення проблемних итань:

- Які фактори можуть стати причиною таких порушень?

- Що відбувається з гаплоїдними гаметами під час злиття?

- Якою утворюється зигота? (слайд 17)

- Як відбувається подвійне запліднення у квіткових?(слайд 17)

 

IV. Узагальнення вивченого матеріалу.

1.Розв’язати кросворд «Структурна складність і впорядкованість організмів. Мітоз. Мейоз.» (слайд 18).

Кросворд .

Структурна складність і впорядкованість організмів. Мітоз. Мейоз.

По горизонталі

2. При мітозі, в період профази, хроматиди …

3. Перехрест хромосом, гомологічні хромосоми обмінюються певними

ділянками.

5. Перша фаза поділу еукаріотичних клітин.

7. Період між двома послідовними поділами клітини.

9. Поділ еукаріотичних клітин, внаслідок якого хромосомний набір

зменшується вдвічі.

11. Набір хромосом при мейозі.

13. Скільки фаз має мітоз.

 

По вертикалі

1. Третя, найкоротша, фаза мітозу.

4. Процес поділу еукаріотичних клітин.

5. Остання фаза мітозу.

6. У період профази, після спіралізації хроматид, утворюється … поділу.

8. Подвійний набір хромосом.

10. Молекули якої нуклеїнової кислоти подвоюються в період інтерфази мітозу.

12.Так називають дві клітини, які утворилися після поділу.

 

Відповідь на кросворд №14 «Структурна складність і впорядкованість організмів. Мітоз. Мейоз»

 

По горизонталі: 1. Спіралізуються. 3. Кросинговер. 5. Профаза. 7. Інтерфаза. 9. Мейоз. 11. Гаплоїдний. 13. Чотири.

 

По вертикалі: 1. Анафаза. 5. Телофаза. 4 .Мітоз. 6. Веретено. 8. Диплоїдний. 10. ДНК. 12. Дочірні.

 

2. Встановити відповідність ознак і типів поділу клітин (роздатковий матеріал).

Встановіть відповідність характерних ознак та типів поділу клітин

А – мітоз; В – мейоз.

№ з/п	Характерні ознаки	Типи поділу
1.	Відбувається один поділ
2.	Гомологічні подвоєні хромосоми вишиковуються по екватору парами (бівалентами)
3.	Не відбувається кон’югація
4.	Підтримує постійне число хромосом виду із покоління в покоління
5.	Два послідовних поділи
6.	Подвоєння молекул ДНК відбувається в інтерфазі, яка розділяє два поділи
7.	Утворюються чотири гаплоїдні клітини (статеві клітини)
8.	Між першим та другим поділом відсутня інтерфаза і не відбувається подвоєння молекул ДНК.
9.	Відбувається кон’югація.
10.	Утворюються дві диплоїдні клітини (соматичні клітини).
11.	В метафазі по екватору вишиковуються всі подвоєні хромосоми окремо
12.	Забезпечує нестатеве розмноження, регенерацію втрачених частин, заміщення клітин у багатоклітинних організмів.
13.	Забезпечує стабільність каріотипу соматичних клітин протягом всього життя.
14.	Є одним із механізмів виникнення спадкової мінливості (комбінативна мінливість).

 

3.Робота над тестовими завданнями (роздатковий матеріал).

Запитання та завдання для контролю

І варіант

Знайдіть правильну відповідь:

1.В якій фазі мітозу дочірні хромосоми (хроматиди) незалежно і порівну розходяться до полюсів материнської клітини ?

а) у метафазі ;

б) у телофазі ;

в) у прометафазі ;

г) у анафазі ;

д) у профазі .

2.На якому з етапів життєвого циклу клітини відбувається подвоєння ДНК?

а) в анафазі ;

б) у профазі ;

в) у метафазі ;

г) в інтерфазі ;

д) у телофазі .

3.Який поділ призводить до утворення диплоїдного набору хромосом?

а) мітоз ;

б) мейоз ;

в) амітоз ;

г) множинний поділ ;

д) ендомітоз .

4.Поділ ядра  клітини відбувається шляхом утворення перетяжки, зберігаються ядерна  оболонка і ядерця, не утворюється мітотичний апарат, хромосоми не спіралізуються. Про який поділ йдеться?

а) мітоз ;

б) мейоз ;

в) амітоз ;

г) множинний поділ ;

д) ендомітоз .

5.Мегакаріоцити (клітини червоного кісткового мозку) можуть мати по 64n хромосом. Який механізм їх виникнення?

а) ендомітоз ;

б) політенія ;

в) мітоз ;

г) амітоз ;

д) мейоз .

6.Мітоз – складний процес, під час якого хромосоми розходяться до різних полюсів клітини. Він завершується цитокінезом. Цей процес характеризується:

а) поділом ядра клітини ;

б) синтезом ферментів полімераз ;

в) розділенням цитоплазми ;

г) поділом хромосом ;

д) поділом мітохондрій .

7.Під час мітотичного циклу відбувається реплікація ДНК, однохроматидні хромосоми стають двохроматидними. Цей процес відбувається в:

а) – періоді;

б) метафазі ;

в) – періоді ;

г) S – періоді ;

д) профазі .

8.У культурі клітин злоякісної пухлини спостерігали поділ клітини, при якому ядро поділилося шляхом перешнутовки, без утворення ахромати нового апарату. Такий поділ має назву:

а) політенія ;

б) мейоз ;

в) мітоз ;

г) амітоз ;

д) ендомітоз .

9. Мейоз характерний для таких організмів, як:

а) прокаріоти;

б)  еукаріоти;

в)  прокаріоти  та еукаріоти;

г)  неклітинні форми життя.

д)  всі групи організмів.

10.Під час мейозу кон'югація хромосом відбувається у:

а)  профазі ІІ;

б)  метафазі І;

в)  профазі І;

г)  метафазі ІІ;

д) анафазі І

Запитання та завдання для контролю

ІІ варіант

Знайдіть правильну відповідь:

1.Статеві клітини еукаріотів утворюються за допомогою:

а) мітотичного поділу;

б) мейотичного поділу;

в) брунькування;

г) множинного поділу;

д) бінарного поділу.

2.Реплікація ДНК і подвоєння хромосом відбувається:

а) в інтерфазі;

б) під час поділу;

в) у профазі мітозу;

г) у цитокінезі;

д) у телофазі мітозу.

3.Укажіть набір хромосом дочірніх клітин після мітозу, якщо материнські клітини мали 8 хроомосом:

а) 4; 

б) 8;

в) 16;

г)32;

д) 64.

4.Після мітозу в еукаріотів утворюються клітини:

а) гаплоїдні;

б) диплоїдні;

в) триплоїдні;

г) поліплоїдні;

д) тетраплоїдні.

5.Обмін ділянками гомологічних хромосом називається

а) кон'югацією;

б) кросинговером;

в) реплікацією;

г) редукцією;

д) репарацією.

6.У мейозі, порівняно з мітозом, відсутнє:

а) спіралізація хромосом;

б) утворення диплоїдних клітин;

в) розходження хромосом до полюсів клітини;

г) кон’югація;

д) кросинговер.

7.У мітозі, порівняно з мейозом, відсутні:

а) спіралізація хромосом;

б) обмін ділянками хромосом;

в) утворення диплоїдних клітин;

г) розходження хромосом;

д) утворення веретена поділу.

8.Мітоз – спосіб поділу клітин, унаслідок якого в дочірніх клітинах порівняно з материнською кількість хромосом:

а) зменшується вдвічі;

б) збільшується вдвічі;

в) збільшується втричі;

г)дорівнює кількості їх у материнській;

д) закономірності не простежуються.

9.Кон’югація хромосом відбувається під час:

а) мітотичного поділу;

б) першого мейотичного поділу;

в) другого мейотичного поділу;

г) дозрівання статевих клітин;

д) метафази мітозу.

10.Політенні хромосоми утворюються шляхом:

а) амітозу;

б) мітозу;

в) мейозу;

г) ендомітозу;

д) бінарного поділу.

4.Вправа «Німе кіно» (студенти переглядають уривки відео фрагменту про мітоз без звуку та самостійно коментують побачене)

 

V. Рефлексія (пояснення термінів нових для переправлення на інший берег «річки життя», переправитися повинні всі).

 

VІ. Підбиття підсумків заняття (оцінювання студентів за роботу на занятті по бланку відповідей та взаємоперевірка тестових завдань).

Таблиця оцінювання знань студентів

 

№ з/п	Прізвище, ім’я студента	Правильні відповіді	Тести	Відповід-ність	Кросворд, повідом лення	0цінка
1.	Богданова Тетяна
2.	Бондаренко Павло
3.	Верестун Тетяна
4.	Жужа Карина
5.	Ільїна Сніжана
6.	Козак Анастасія
7.	Кошкіна Анастасія
8.	Левін Максим
9.	Лісова Анастасія
10.	Матвійчук Валентина
11.	Матвійчук Вікторія
12.	Міщенко Тетяна
13.	Мутерко Юлія
14.	Олексюк Маргарита
15.	Онищенко Костянтин
16.	Осьмушко Олександр
17.	Позі гун Тетяна
18.	Пясецька Юлія
19.	Сатуліна Карина
20.	Серюга Карина
21.	Сікач Богдан
22.	Стародубець Євген
23.	Троян Надія
24.	Хмель Яна
25.	Черніченко Анастасія

 

VІІ. Домашнє завдання (слайд 19)

1.Вивчити §28, 29 (О.В.Тагліна), §17, 18 (М.Є.Кучеренко), конспект.

2.Заповнити таблицю «Фази мейозу».

3.Підготувати таблицю «Порівняльна характеристика процесів мітозу та мейозу».