Урок (дистанційний) "Галицько-Волинське князівство. Монгольська навала"

Про матеріал
Урок (дистанційний) "Галицько-Волинське князівство. Монгольська навала" - це рекомендації та навчальний матеріал для самостійного опрацювання теми, що включає 1) перегляд відео; 2) знання дат і подій; 3) розуміння передумов і результатів; особливостей подій й політичного устрою; понять; 4) уміння працювати з картою, встановлювати хронологічну послідовність, відповідність тощо. Учням пропонується опрацювати відео, навчальний матеріал, ілюстрації та оцінити свою діяльність від 5 до 12 балів.
Перегляд файлу

Пекар Тетяна Вікторівна – вчитель історії Одеської загальноосвітньої школи №45 І-ІІІ ступенів одеської міської ради Одеської області

Предмет історія України. 7 клас

ТЕМА. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА. МОНГОЛЬСЬКА НАВАЛА НА УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ.

Рекомендації учням щодо дистанційного вивчення теми.

І. Переглянути відео до теми уроку за посиланням

https://www.youtube.com/watch?v=UphjfSIFYc4 Галицько-Волинська держава. Данило Галицький та https://www.youtube.com/watch?v=CliriA0CnMA  Галицько-Волинська держава (за вибором).

 

ІІ. Ознайомитися з ілюстраціями і картами  § 17 – 18  С. 120 – 133 за підручником В.С. Власова. Історія України. – Київ : Генеза, 2015 або додатковими ілюстраціями даних рекомендацій.

ІІІ. Після виконання завдань оцініть свою діяльність – оцінку відправити учителю у вайбері.

Іꓦ. Хронологія подій (можна роздрукувати і вклеїти до зошита). Після ознайомлення і вивчення теми учні повинні знати дати і події:

  • 1199 р.  утворення Галицько-Волинської держави князем Романом Мстиславовичем
  • 1199-1205 рр.  князювання Романа Мстиславовича
  • 1202 р. – завоювання Київської землі. Роман Мстиславович – Великий князь Русі
  • 1205 р. – загибель князя Романа в засідці польських князів під Завихвостом
  • 1205 – 1238 рр.тимчасовий розпад Галицько-Волинської держави. Боротьба синів Романа Мстиславовича Данила (1201-1264) і Василька (1203-1271)  за батьківську спадщину
  • 1205 – 1219 рр.правління Анни, дружини Романа Мстиславича – регентка Данила
  • 1206 р.  великим  ханом усієї Монголії було проголошено Темуджина, який узяв ім’я Чингісхан. Унаслідок його завойовницької політики (та його нащадків), у 13 ст. постала одна з найбільших імперій у світовій історії.
  • 1213 р. літописець розповів, що князь Данило [Галицький] «прийняв Верестій, і Угровеськ, і Верещин, і Столп’є, Комов, і всю Україну» - це друга згадка «України». Перша  у літописі під 1187 р.
  • 1223 р.  битва на річці Калці русичів і половців з монголами. Поразка руських дружин.
  • 1238 р.утвердження Данила Романовича в Галичі.
  • 1238 р. – битва дружин князя Данила Романовича з хрестоносцями за волинське місто Дорогочин («Не гоже  є держати вотчину нашу крижевникам»). Данило Галицький і Василько розбили німецьких лицарів Добжинського ордена і повернули місто Дорогочин.
  • 1238-1264 рр. правління князя Данила Романовича у Галицько-Волинській державі. Столиця – місто Холм, закладений Данилом. «Сей же король Данило був князем добрим, хоробрим, мудрим, який спорудив городи многі, і церкви поставив, і оздобив їх різноманітними прикрасами, та братолюбством він світився був із братом своїм Васильком...». Закладено міста Львів у 1256 р. Шлюбна дипломатія: Лев Данилович був одружений з дочкою угорського короля Бели IV. Інший син, Шварно, узяв шлюб з дочкою литовського князя Міндовга. Дочка Переяслава - за мазовецького князя Земовита.
  • 1239-1241 рр. – поход татаро-монголів на Русь
  • 1239 р. – захоплення монголами Переяславського, Черніговського і Новгород-Сіверського князівств.
  • 19 листопада - 6 грудня 1240 р. – зруйнування Києва монголами
  • 1241 р. – Батий подолав опір на лінії укріплень уздовж річок Верхній Тетерів, Горинь, Случ і  на початку 1241 р. монголи вдерлися на Волинь, прямуючи до Володимира. Несподівано для себе монголи зіткнулися із сильним опором міст-замків Данилів і Кременець.
  • 1241 р. завоювання монголами Галицько-Волинського князівства. Монголи зруйнували міста Володимир, Звенигород, Галич, Райки, Ізяслав. Холм та гірські фортеці відбили напади ворогів. Данило був в Угорщині і намагався схилити до спільної боротьби проти монголів правителів Угорщини та Польщі.
  • 1241-1362 рр. монгольське панування в українських землях. Сплата данини.
  • 1245-1246 рр. –  монголи запроваджують баскакську систему
  • 17 серпня 1245 р. битва під Ярославом на р. Сян (Ярославська битва) між військами Данила Романо-вича та об’єднаним польсько-угорським військом. Перемога галицького війська. Ярославська битва покла-ла кінець громадянській війні. Данило Романович підпорядкував собі всю Галичину.
  • жовтень 1245 р. князь Данило відвідав столицю Орди, де визнав себе підлеглим хана Золотої Орди Батия та отримав ярлик на княжіння. Приймав участь у походах монголів.

 

Учень / учениці повинні розуміти:

  • особливості підпорядкування окремих руських князівств Монгольській імперії (Золотій Орді);
  • передумови посилення західноєвропейських культурних впливів на теренах Королівства Руського;
  • поняття «ярлик», «баскак», «берестяна грамота»;
  • особливості політичного устрою, господарського розвитку русько-українського суспільства як визначальні умови збереження його самобутності під час монгольського завоювання.

 

Учень / учениці повинні уміти:

  • розташувати в хронологічній послідовності відомості про об’єднання Волинського і Галицького князівства в єдину державу; походи монголів на землі Русі, розбудову Галицько-Волинської держави;
  • показати на карті територію Королівства Руського, території держав – сусідів Королівства Руського, напрямки монгольських походів на Русь у 1239–1242 рр.;
  • охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику короля Данила.

 

ꓦ. Запитання і завдання після самостійного опрацювання навчального матеріалу:

1. Скільки років минуло від створення Галицько­Волинської держави  до утвердження в Галичі князя Данила Романовича?             

2. Які терени обіймала Галицько­Волинська держава на початку 13 ст.? 

3. Виберіть літописні уривки, які стосуються Романа Мстиславовича: 1) «...був державцем всеї Руської землі»; 2) «...високо сидиш ти на своїм золотокованім престолі...»; 3) «...ревно наслідував предка свого Мономаха...»; 4) «за ним же Україна багато потужила»; 5) «...вікопомний самодержець всеї Русі».

4. Яких заходів вживав Роман Мстиславович, розбудовуючи своє князівство?

5. Як змінилася внутрішньополітична ситуація в Галицько­Волинському князівстві одразу після смерті Романа Мстиславовича?             

6. Якими були заходи Данила Романовича для возз’єднання Галицько­Волинського князівства? 

7.  Як князь Данило Романович  торував (прокладав) собі шлях до галицького столу?

8. Яке значення мала коронація Данила Галицького для Галицько-Волинської держави?

9. Дайте визначення понять: ● орда, ● золотоординське ярмо, ● баскаки, ● ярлик, ● улус.

 

ꓦІ. Робота з картою в атласі або підручник (С.122), додаткові ілюстрації.

Користуючись картою атласа «Галицько-Волинська держава — безпосередня спадкоємиця традицій Київської держави» або з підручника В.С.Власова С.122, виконайте завдання.

1. Назвіть столицю Галицько-Волинської держави за часів Данила Галицького.

2. Яке місто було засновано Данилом Галицьким 1256 р.?

3. Назвіть князівства, які були включені до складу Галицько-Волинської держави.

4. Назвіть країни, з якими довелося воювати Данилу Галицького.

5. Коли відбулися походи монголів проти Галицько-Волинської держави під керівництвом Куремси і Бурундая?

 

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ (уривки з літопису).

І. Про Романа Мстиславовича оповідь в Галицько-Волинському літописі (похвала цьому князеві): «Був він державцем всієї Руської землі, … кидався був на поганих, як той лев, … і переходив землю їх, як той орел, а хоробрий був, як той тур, бо він ревно наслідував предка свого Мономаха».

ІІ. «Не гоже є держати отчину нашу крижевникам (тобто хрестоносцям)»так Данило пояснює свої дії, зміцнюючи північно-західний кордон Галицько-Волинського князівства.

ІІІ. «І прийшла нечувана рать», – такими словами розпочав літописець розповідь про першу сутичку руських князів з монголами.

Іꓦ. Про монголів. Воїни Чингісхана звали себе монголами. Руські ж літописці називали їх татарами, не відаючи, що ті самі потерпали від монгольських луків і              мечів. «Татарами» монголів звали і в Китаї, і в Європі. У 19 ст. в історичній науці набув              поширення термін монголо-татари, який, одначе, останнім часом у науковій              літературі майже не вживається.             

Іꓦ. Про битву на річці Калка 1223 р.: «На ріці Калці татари встріли їх, війська половецькі і руські. Мстислав Мстиславович тим часом повелів Данилові попереду перейти з полками ріку Калку і іншим полкам піти з ним, а сам після нього перейшов. Мстислав же [Романович] і другий Мстислав, [Святославович], сиділи у стані, не знаючи цього, тому що Мстислав [Мстиславович] їм обом [нічого] не сказав – через зависть, бо велика незгода була межи ними. Коли зітнулися війська між собою, то Данило виїхав наперед, і [воєвода] Семен Олуйович,

 і [воєвода] Василько Гаврилович. Ударили вони в полки татарські, і Василько був збитий [з коня], а сам Данило поранений був у груди. Але через молодість і одвагу він не чув ран, що були на тілі його, – був бо він віком вісімнадцяти літ, був бо він сильний, – і Данило кріпко боровся, побиваючи татар… Захотів води, і, пивши, від-чув рану на тілі своєму, – в битві не помітив він її через силу й мужність віку свого. Був бо він смілий і хороб- рий, «од голови й до ніг його не було на нім вади». І сталася побіда над усіма князями руськими, якої ото не бувало ніколи, через зависть, бо велика незгода була межи ними…, за гріхи наші руські полки було переможено».

 

ꓦ. Про битву за Київ «...Прийшов Батий до Києва з великою силою, многим-множеством сили своєї, і окружив город. I обступила Київ сила татарська, і був город в облозі великій. І пробував Батий коло города, а вої його облягали город. І не було чути нічого од звуків скрипіння теліг його, ревіння безлічі верблюдів його, і од звуків іржання стад коней його, і сповнена була земля Руськая ворогами... І поставив Батий пороки під город коло воріт Лядських, і пороки безперестану били день і ніч. Вибили вони стіни, і вийшли городяни на розбиті стіни, і було тут видіти, як ламалися списи і розколювалися щити, а стріли затьмарили світ переможеним, і Дмитро поранений був. Вийшли татари на стіни і сиділи там того дня й ночі, а городяни зробили ще друге укріплення навколо церкви святої Богоро диці Десятинної. А назавтра прийшли татари на них, і була битва межи ними велика. Люди тим часом вибігли і на церкву, і на склепіння церковне з пожитками своїми, і од тягаря повалилися з ними стіни церковні, і так укріплення було взяте татарськими воями. Дмитра ж вивели до Батия, пораненого, але вони не вбили його через мужність його.»

 

НЕ ЗАБУДЬ ОЦІНИТИ СВОЮ ДІЯЛЬНІСТЬ (від 5 до 12 балів) І ВІДПРАВИТИ СВОЮ ОЦІНКУ ВЧИТЕЛЮ!

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Пекар Ірина
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
17 березня 2020
Переглядів
2290
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку