Пекар Тетяна Вікторівна – вчитель історії Одеської загальноосвітньої школи №45 І-ІІІ ступенів одеської міської ради Одеської області
Предмет історія України. 7 клас
ТЕМА. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА. МОНГОЛЬСЬКА НАВАЛА НА УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ.
Рекомендації учням щодо дистанційного вивчення теми.
І. Переглянути відео до теми уроку за посиланням
https://www.youtube.com/watch?v=UphjfSIFYc4 Галицько-Волинська держава. Данило Галицький та https://www.youtube.com/watch?v=CliriA0CnMA Галицько-Волинська держава (за вибором).
ІІ. Ознайомитися з ілюстраціями і картами § 17 – 18 С. 120 – 133 за підручником В.С. Власова. Історія України. – Київ : Генеза, 2015 або додатковими ілюстраціями даних рекомендацій.
ІІІ. Після виконання завдань оцініть свою діяльність – оцінку відправити учителю у вайбері.
Іꓦ. Хронологія подій (можна роздрукувати і вклеїти до зошита). Після ознайомлення і вивчення теми учні повинні знати дати і події:
Учень / учениці повинні розуміти:
Учень / учениці повинні уміти:
ꓦ. Запитання і завдання після самостійного опрацювання навчального матеріалу:
1. Скільки років минуло від створення ГалицькоВолинської держави до утвердження в Галичі князя Данила Романовича?
2. Які терени обіймала ГалицькоВолинська держава на початку 13 ст.?
3. Виберіть літописні уривки, які стосуються Романа Мстиславовича: 1) «...був державцем всеї Руської землі»; 2) «...високо сидиш ти на своїм золотокованім престолі...»; 3) «...ревно наслідував предка свого Мономаха...»; 4) «за ним же Україна багато потужила»; 5) «...вікопомний самодержець всеї Русі».
4. Яких заходів вживав Роман Мстиславович, розбудовуючи своє князівство?
5. Як змінилася внутрішньополітична ситуація в ГалицькоВолинському князівстві одразу після смерті Романа Мстиславовича?
6. Якими були заходи Данила Романовича для возз’єднання ГалицькоВолинського князівства?
7. Як князь Данило Романович торував (прокладав) собі шлях до галицького столу?
8. Яке значення мала коронація Данила Галицького для Галицько-Волинської держави?
9. Дайте визначення понять: ● орда, ● золотоординське ярмо, ● баскаки, ● ярлик, ● улус.
ꓦІ. Робота з картою в атласі або підручник (С.122), додаткові ілюстрації.
Користуючись картою атласа «Галицько-Волинська держава — безпосередня спадкоємиця традицій Київської держави» або з підручника В.С.Власова С.122, виконайте завдання.
1. Назвіть столицю Галицько-Волинської держави за часів Данила Галицького.
2. Яке місто було засновано Данилом Галицьким 1256 р.?
3. Назвіть князівства, які були включені до складу Галицько-Волинської держави.
4. Назвіть країни, з якими довелося воювати Данилу Галицького.
5. Коли відбулися походи монголів проти Галицько-Волинської держави під керівництвом Куремси і Бурундая?
ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ (уривки з літопису).
І. Про Романа Мстиславовича оповідь в Галицько-Волинському літописі (похвала цьому князеві): «Був він державцем всієї Руської землі, … кидався був на поганих, як той лев, … і переходив землю їх, як той орел, а хоробрий був, як той тур, бо він ревно наслідував предка свого Мономаха».
ІІ. «Не гоже є держати отчину нашу крижевникам (тобто хрестоносцям)» – так Данило пояснює свої дії, зміцнюючи північно-західний кордон Галицько-Волинського князівства.
ІІІ. «І прийшла нечувана рать», – такими словами розпочав літописець розповідь про першу сутичку руських князів з монголами.
Іꓦ. Про монголів. Воїни Чингісхана звали себе монголами. Руські ж літописці називали їх татарами, не відаючи, що ті самі потерпали від монгольських луків і мечів. «Татарами» монголів звали і в Китаї, і в Європі. У 19 ст. в історичній науці набув поширення термін монголо-татари, який, одначе, останнім часом у науковій літературі майже не вживається.
Іꓦ. Про битву на річці Калка 1223 р.: «На ріці Калці татари встріли їх, війська половецькі і руські. Мстислав Мстиславович тим часом повелів Данилові попереду перейти з полками ріку Калку і іншим полкам піти з ним, а сам після нього перейшов. Мстислав же [Романович] і другий Мстислав, [Святославович], сиділи у стані, не знаючи цього, тому що Мстислав [Мстиславович] їм обом [нічого] не сказав – через зависть, бо велика незгода була межи ними. Коли зітнулися війська між собою, то Данило виїхав наперед, і [воєвода] Семен Олуйович,
і [воєвода] Василько Гаврилович. Ударили вони в полки татарські, і Василько був збитий [з коня], а сам Данило поранений був у груди. Але через молодість і одвагу він не чув ран, що були на тілі його, – був бо він віком вісімнадцяти літ, був бо він сильний, – і Данило кріпко боровся, побиваючи татар… Захотів води, і, пивши, від-чув рану на тілі своєму, – в битві не помітив він її через силу й мужність віку свого. Був бо він смілий і хороб- рий, «од голови й до ніг його не було на нім вади». І сталася побіда над усіма князями руськими, якої ото не бувало ніколи, через зависть, бо велика незгода була межи ними…, за гріхи наші руські полки було переможено».
ꓦ. Про битву за Київ «...Прийшов Батий до Києва з великою силою, многим-множеством сили своєї, і окружив город. I обступила Київ сила татарська, і був город в облозі великій. І пробував Батий коло города, а вої його облягали город. І не було чути нічого од звуків скрипіння теліг його, ревіння безлічі верблюдів його, і од звуків іржання стад коней його, і сповнена була земля Руськая ворогами... І поставив Батий пороки під город коло воріт Лядських, і пороки безперестану били день і ніч. Вибили вони стіни, і вийшли городяни на розбиті стіни, і було тут видіти, як ламалися списи і розколювалися щити, а стріли затьмарили світ переможеним, і Дмитро поранений був. Вийшли татари на стіни і сиділи там того дня й ночі, а городяни зробили ще друге укріплення навколо церкви святої Богоро диці Десятинної. А назавтра прийшли татари на них, і була битва межи ними велика. Люди тим часом вибігли і на церкву, і на склепіння церковне з пожитками своїми, і од тягаря повалилися з ними стіни церковні, і так укріплення було взяте татарськими воями. Дмитра ж вивели до Батия, пораненого, але вони не вбили його через мужність його.»
НЕ ЗАБУДЬ ОЦІНИТИ СВОЮ ДІЯЛЬНІСТЬ (від 5 до 12 балів) І ВІДПРАВИТИ СВОЮ ОЦІНКУ ВЧИТЕЛЮ!