Тема. Урок Доброти. «Моя сім’я – мій скарб».
Мета:
розширити уявлення учнів про сім’ю, її склад; формувати уявлення про стосунки у сім’ї; ознайомити учнів з основними правилами, обов’язками в сім’ї; формувати любов і повагу до членів родини, до людей похилого віку, внутрішню потребу у збереженні сім’ї, людяність, доброту, щирість у стосунках.
уміння вчитися: учити учнів виконувати розумові операції та практичні дії;
інформаційної: учити переносити новий набутий життєвий досвід у нову ситуацію;
здоров’язберігаючу: формувати в учнів уміння ухвалювати рішення щодо власної поведінки у різноманітних життєвих ситуаціях;
загальнокультурної: формувати культуру міжособистісних взаємин.
Епіграф. «Дерево тримається корінням, а людина сім’єю» .
(народна мудрість)
Навчальні методи. Бесіда, розповідь, вправа, ілюстрація, робота в парі, групі.
Обладнання. Плакат «Я малюю світ довкола» , картка з написом епіграфу уроку, картка – схема «Моя сім’я – яка вона »,картини художників, фотокартки родин, схема кросворду «Члени родини», відеозапис пісні Н. Май «Родина»; роздатковий матеріал: картки «Так – Ні», картки для розігрування ситуацій в ролях, картки з оповіданнями В. Сухомлинського.
Твори мистецтва. Пісня «Родина» Н. Май.
Оформлення класної кімнати. Парти розміщені одна до одної. На класній дошці розміщена тема уроку, епіграф, відповідні схеми та плакати.
Хід уроку
І. Організація класу
Вітання
Вправа «Я малюю світ довкола»
Намалюю світ довкола:
Ось моя велика школа,
Ось дерева, ось квітки,
Ось над деревом хмарки,
Світить сонечко щасливе.
Світ довкола – справжнє диво!
І нехай у цьому світі
Завжди мама ясно світить,
Тато, братик і сестра,
Діти з нашого двора.
(Діти словами «домальовують» все, чого ще бракує в їхньому щасливому світі.)
ІІ. Повідомлення теми уроку
Ігрова вправа «Моя рідня»
«Оцей пальчик – мій дідусь,
Оцей – моя бабуся,
Оцей пальчик – мій татусь,
Оцей – моя матуся,
А цей пальчик – оце я!
А це вся моя рідня!»
(Діти почергово згинають пальці, починаючи з Великого.)
Епіграфом нашого уроку є вислів: «Дерево тримається корінням, а людина сім’єю».
ІІІ. Робота над вивченням нового матеріалу
Розгадування ребуса
(Діти розгадують ребус)
Тому давайте зіграємо у гру «Моя сім’я – яка вона».
(Діти добирають 7 прикметників до слова сім’я)
та дізнайтеся як називаються члени родини.
Кросворд «Члени родини»
(Діти розгадують кросворд, відповіді записують у відповідну колонку)
Всім питання задає,
І вертлява, й невеличка,
Моя люба це … (сестричка)
Матінці допомагає?
З ним нічого не боюсь,
Здогадались? Це… (татусь, тато)
Заклопотаний, відважний.
Всього я в житті навчусь,
Бо зі мною мій … (дідусь)
Іграшками поділюся.
Буду з ним дружити, грати.
Познайомтесь, це мій … (братик)
Добра, мила і старенька.
Я ніколи не журюся,
Бо у мене є … (бабуся)
1. |
|
|
|
|
|
|
||
|
2. |
|
|
|
|
|||
|
3. |
|
|
|
|
|
|
|
4. |
|
|
|
|
|
|
||
|
5. |
|
|
|
|
|||
6. |
|
|
|
|
|
1.С |
Е |
С |
Т |
Р |
А |
|
||
|
2.Т |
А |
Т |
О |
|
|||
|
3.Д |
І |
Д |
У |
С |
Ь |
|
|
4.Б |
Р |
А |
Т |
И |
К |
|
||
|
5.О |
Н |
У |
К |
|
|||
6.Б |
А |
Б |
У |
С |
Я |
Вправа «Веселий шарварок»
(За дитячими творами Олени Пчілки)
Сюжетно – рольові ігри
(Діти розігрують ситуації за ролями)
Здогадлива дитина
Мати порається по господарству. Вбігає Івась.
Івась. Мамо! Мамуню!
Мати. Що тобі, Івасю? Що сталося?
Івась. Ой, мамуню, що зараз було!...
Мати. Що?
Івась. До нашої комори забралася миша та й впала у діжку з квасом.
Мати. Ой, боже мій! Чи ж ти її витяг?
Івась. Еге! Буду я витягати. Щоб вона мене вкусила. Я піймав кота і вкинув у діжку, щоб він мишу з’їв.
Хитрячок
Ведуча. Пекла мама маківники до Нового року, а синок Івась біля неї крутився.
Починає пекти маківники.
Івась. Мамо! Мамо, а ви знаєте, що?
Мати. Що, Івасю?
Івась. Чого ви, мамо, зі мною не говорите?
Мати. Ой дитино, чи ти не бачиш, що мамі ніколи? Та й що буду тобі говорити?
Івась. Та що – небудь! От сказали б, наприклад: «Ось на тобі, Івасю, маківничка!»
Фізкультхвилинка:
У мене тато ось такий: високий, сильний, молодий!
Мама в мене ось така: гарна, добра та весела!
А я, хоч і маленька, та до всього спритненька: Стрибаю, бігаю, кручуся,
Бавлюся, і присідаю, і відпочиваю!
Робота в групах.
Кожна група працює над запропонованим текстом В. Сухомлинського.
(Діти читають оповідання, відбувається спільне обговорення понять єдності, дружби, довіри, вірності, любові, які мають бути обов’язковими в сім’ї.)
Петрик і Миколка звикли, що бабуся Марія дає їм вечеряти, стелить постіль і вкладає спати. Як покладе онуків у постіль, сідає на стільці й розповідає їм казку. Бабусина казка заколисує маленьких онуків. Вони засинають. А вранці прокидаються і бачать: бабуся Марія вже порається на кухні. Готує їм сніданок.
Одного разу Миколка й питає:
— Бабусю, а коли ви спите?
— Як вас покладу...
— А встаєте коли?
— Як вам ще лишається три години спати.
— А хто ж вам казку розповідає, бабусю? Бабуся Марія усміхнулася й нічого не відповіла.
А Миколка думав: "Справді, хто ж розповідає бабусі казку?"
Одного разу Син розсердився і згарячу сказав матері образливе, грубе слово. Заплакала мати. Схаменувся Син, жаль стало йому Матері. Ночей не спить — мучить його совість: адже він образив Матір.
Йшли роки. Син-школяр став дорослою людиною. Настав час їхати йому в далекий край. Поклонився Син Матері низько до землі й говорить:
— Простіть мені, Мамо, за образливе слово.
— Прощаю, — сказала Мати й зітхнула.
— Забудьте, Мамо, що я сказав вам образливе слово.
Задумалась Мати, геть посмутніла. На її очах з'явились сльози. Каже вона синові:
— Хочу забути, Сину, а не можу. Рана від колючки загоїться й сліду не залишиться. А рана від слова заживає, проте слід глибокий зостається.
В Оленчиної матусі народився хлопчик. Радіє Оленка: тепер у мене є братик.
Прокинулася вночі Оленка, бачить - схилилась мама над колискою та й співає колискові.
Заворушилась заздрість в Оленчиній душі. Тепер, думає, мама вже не любитиме мене так, як раніше. Бо треба ж і Петрика любити.
- Мамо, - каже Оленка вранці, - ой, як люблю я вас...
- А чого ти мені це говориш? - непокоїться мати.
- Бо хочу, щоб ви мене любили не менше, ніж Петрика...
Мама полегшено зітхнула й каже:
-Піди, Оленко, Сонця запитай, як воно ділить своє тепло між людьми?
Вийшла Оленка та й питає. А Сонце каже:
- Для кожної людини - все моє тепло. Від першої до останньої іскринки.
ІV. Закріплення набутих компетентностей
Вправа «Колаж»
(Діти по черзі приклеюють фотокартки своїх сімей)
Вправа «Так – Ні »
(Якщо учень згодний з твердженням, піднімає картку усміхненого смайлика, якщо ні – смайлика, який закрив очі)
Ігрова вправа «Караоке»
(Учні об’єднуються у пари та виконують спів пісні Н. Май «Родина»)
V. Підсумок уроку
Вправа «Буря запитань»
(Діти відповідають на питання)
– Хто ми для своїх батьків? (Діти).
– Хто ми для бабусь та дідусів? (Онуки).
– Кого в сім'ї називають берегинею? (Маму).
– Як можна одним словом назвати всіх близьких родичів? (Родина).
Вчитель. Родина, рід, сім’я – це основа для становлення кожного з нас, як особистості. Ми маємо це пам’ятати, цінувати і оберігати родинне вогнище.
Дім красивий, білий.
І, як світлий образ,
Мамин погляд добрий,
Й батька дорогого
Чути добре слово.
А ще гарно б мати
І сестру, і брата…»
Список використаних джерел
Пер. Д. С. Чередниченка. – Х.: ВД «Школа», 2013 – 240 с.
«Поляков В. К.» 2009. – 384с.
/ М. І. Чумарна. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2017. – 24с.
1