Урок-дослідження «Наповнимо щастям дитячі серця». Розвиток зв’язного мовлення. Написання твору-роздуму крізь призму вивчення вірша С.Чернілевського „Теплота родинного інтиму”.

Тема. Урок-дослідження «Наповнимо щастям дитячі серця». Розвиток зв’язного мовлення. Написання твору-роздуму крізь призму вивчення вірша С.Чернілевського „Теплота родинного інтиму”.

 Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю поета, передати глибину материнської     безкорисливої любові,  її доброти,  високої  духовності через високохудожнє слово

С. Чернілевського; визначити в поезії головну думку; з’ясувати роль метафор у розкритті ідеї; вчити учнів висловлювати власні думки про батьківський дім, рідних; розвивати культуру зв'язного мовлення учнів, їх мовну грамотність; уміння виразно й усвідомлено читати вірші; прокоментувати відчуття, висловлені в цих творах; виховувати почуття поваги до творчості Чернілевського, батьків, рідної оселі, близької людини, рідного краю.

Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до віршів, родинні світлини, принесені учнями, підручник, матриця твору-роздуму, паспорт вірша, мультимедійне обладнання

Тип уроку: комбінований

Методи, прийоми і форми роботи: словесний настрій, «Збери пазл», рольова гра,«Гронування», «Незакінчене речення», розповідь учителя, виразне читання поезії та бесіда за прочитаним, створення «паспорту» вірша, матриці твору-роздуму, «Мікрофон», захист малюнків «Щастя», кроссенс

Компетентності: соціальна, громадянська

Хід  уроку

І. Забезпечення емоційної готовності до уроку

Доброго дня усім! Давайте подаруємо
один одному посмішку, адже тепла, щира посмішка піднімає настрій, зігріває
серце, навіть може когось ощасливити.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Увага на екран (ролик «Щастя»)

Які слова розкривають зміст відео? (мама, родина, віра, друзі…)

«Метод гронування» на свої партах ви бачите серця-символи нашого уроку. Протягом уроку ви будете наповнювати поняттями-почуттями, які будуть розкривати зміст

«щастя»

(діти читають вірш, який супроводжується презентаційними матеріалами)

Щастя

Дівча малює зорепад,

Стежину біля хати…

А щастя? Як його впізнать?

І як намалювати?

Вузенька річка, темний ліс,

І сонце тихо сходить,

Схилились трави від роси…

А щастя не виходить.

Прокрались сутінки у дім

Пора збиратись спати,

Та дуже хочеться малій

Те щастя змалювати.

І от іще один сюжет:

Безхмарно в небі синім,

Жовтіють в полі пшениці,

Пташки над ними линуть.

Бабуся, тато і сестра

В колисочці маленька,

Дідусь на лавочці сидить,

А он у хаті – ненька.

На лицях усмішка у всіх.

Проста така картина…

Звичайно! Щастя – це сім’я,

І хліб, і Батьківщина!

• Що хоче намалювати дівча?

ІІІ. Перевірка домашнього завдання

Вашим домашнім завданням було теж намалювати щастя,

підібравши прислів’я про щастя, визначаючи дієслова.

(діти показують малюнки, на яких написані прислів’я з підкресленими дієсловами) – дитячі роботи розміщують на магнітній дошці.

ІV. Підготовка учнів до активного і свідомого засвоєння нового  матеріалу

Учитель:

Отже, ви зрозуміли, що урок наш незвичайний. Ми спробуємо дослідити  поняття щастя на основі вивчення творчості письменника С. Чернілевського та напишемо твір-роздум.

Так, незвичність уроку полягає в тому, що ми поєднаємо розвиток мовлення  уроку української мови та вивчення творчості письменника на уроці  літератури.

Учитель літератури:

Ознайомимось  із життям і творчістю поета, визначатимемо в поезіях головну думку, ідею; розвиватимемо вміння висловлювати власні думки про батьківський дім, рідних; вміння виразно і усвідомлено читати вірші; коментувати відчуття, висловлені в цих творах; виховувати почуття поваги до творчості Чернілевського, батьків, рідної оселі, близької людини, рідного краю.

Учитель мови:

Ознайомимось із поняттям твір-роздум; розвиватимемо вміння аналізувати, орфографічні навички, спостереження; виховувати щирі почуття до рідних.

Помічниками на уроці будуть учні-лаборанти  «Дослідницьке бюро», які розкриватимуть теоретичні аспекти.

Для роботи на уроці ви об’єдналися у групи за кольором. У кожного кольору є значення , яке і складає поняття щастя: Віра, Надія, Любов

Учні-лаборанти:

Все життя нас супроводжує колір. Ще в утробі матері ми сприймаємо червоно-рожеве свічення, в якому знаходимося. З самого народження кожного з нас оточують кольори, що виявляють вплив на організм, нервову систему та психіку людини.

Зелений - це колір Надії. Він дає нам відчуття спокою. Ми повинні жити з надією…

Жовтий - ваша перша асоціація - сонце, хіба не так? Чакра сонячного сплетіння має саме жовтий колір. Тому жовтий пробуджує в нас енергію і оптимізм-Віру. Віра – жити з надіє та вірою

Рожевий. Суміш червоного і білого. Цей відтінок червоного сприймається людьми як м'який, що відповідає жіночності. Це колір справжньої Любові, яка дає можливість жити з надією та вірою

V. Введення нових знань

Учитель мови:

• На якому уроці ми можемо почути слово «твір»? (мова та література)
• А якщо ми говоримо про типи мовлення? (мова)
• Давайте згадаємо типи мовлення (розповідь, опис, роздум)
• Назвіть ознаки твору (речення, поєднані спільною темою, наявність художніх засобів, закінченість думки, образи або дійові особи)
• Із творами розповідь та опису ми вже знайомились. Які ж особливості будови твору-роздуму?

(пояснення за табличкою на матриці)

Структуру твору-роздуму:

• 1. Теза.
• 2.  Аргументи.
• 3.  Приклад із літератури чи інших видів мистецтва.
• 4.  Висновки.

Протягом уроку ми будемо заповнювати матрицю твору-роздуму. Назва твору – це тема уроку «Наповнимо щастям дитячі серця»

Запишемо число та тему уроку.  Теза вже готова (поняття на серцях)

Завдання  «Збери пазл». Групи отримують завдання: прочитати уривки з текстів за певними типами мовлення та помістити їх до відповідної картини

 (зібравши пазли, учні побачать на зворотньому боці світлину С.Чернілевського, зображення хати, образ матері-берегині)

Учитель літератури:

Діти, це світлина С. Чернілевського. Зараз ми познайомимось з цим письменником. 

Рольова гра «Інтерв’ю з письменником»

- Доброго дня! Дуже приємно, що ви знайшли час завітати до нашого уроку

– Де і коли ви народилися? (У 1950 р. у с. Жвані на Вінниччині.)

– Що ви розкажете про дитинство? (Дуже рано втратив батька, який працював комбайнером. Багатодітна родина залишилася без годувальника. Мені не вистачало теплих та ласкавих рук матері, бо допізна працювала, щоб нас прогодувати)

– Яку освіту ви здобули? (У школах-інтернатах здобув середню освіту. Потім закінчив Вінницький педагогічний інститут, але вчителем працював недовго.)

– Як далі склався ваш життєвий і творчий шлях? (З дитинства мріяв про кіно. Таму вступив на факультет кінорежисури Київського театрального інституту ім. І. Карпенка-Карого. Працював на кіностудії ім. О. Довженка. Писав кіносценарії. Образ матері є головним у моїй творчості )

– Як ви прийшли в поезію? (Перший вірш був надрукований у районній газеті, тоді я навчався в 4 класі. Перша поетична збірка "Рушник землі" вийшла у світ в 1984 р. У поезії згадував дитинство, теплоту щирих почуттів до матері)

- Де ви працюєте? (На каналі «1+1».)

- С. Чернілевський - лауреат літературної премії ім. Василя Симоненка "Берег надії".

-Дякую за інтерв’ю.

VІ. Відтворення знань

Учитель літератури:

Кого з найбільшою ніжністю згадував письменник у розмові? (мама)

Мати – втілення народної мудрості, працьовитості, любові до рідного краю, його мови і звичаїв. Про чуле серце і безкорисливу любов, про натруджені руки й недоспані ночі, про ніжні материнські пісні складають письменники хвилюючі твори.

Сподіваюся, що вірш «Теплота родинного інтиму..» допоможе  вам глибше пізнати своїх матерів, відчути їхню втому, ніжність і доброту. Нехай з любові до матері проростає любов до України. Адже складовою щастя є образ матері, родини

Учитель мови:

-Заповніть матрицю твору (аргументи – спогади дитинства)

Учитель літератури.

Чи помічали ви, як ваші бабусі, дідусі ставляться до своїх дорослих дітей — ваших мами, тата? Як ви думаєте, чому саме так?

(Для батьків діти, навіть дорослі, завжди залишаються дітьми, тому за них так само переживають, як і раніше, так само їх люблять і жаліють.)

Незвичайні, неповторні вірші Станіслава Чернілевського оспівують рідний дім, найдорожчих людей, теплі родинні стосунки, що є складовими щастя

Діти, читаючи вірш С.Чернілевського, ми будемо заповнювати паспорт твору.

Для розуміння тексту, нам треба попрацювати зі словничком

У паспорті це сторінка Додаткові відомості

Інтимний -близький, дружній, задушевний, вузькоособистий.

Досвіток – світанок. 

Питання розкривають учні «Дослідницьке бюро»

• Що означає грецьке слово "метафора"? (Перенесення.)
• Що називається метафорою? (Це слово або словосполучення, яке переносить ознаки одного предмета або явища на інші на основі подібності чи протиставлення.)
• Наведіть приклади метафори. (Вітер стогне, свище. Сонце цілує квіти. Жебонить струмок. Листя шепоче.)

(Фізхвилинка)

4. Ознайомлення з віршем "Теплота родинного інтиму..." у вигляді кроссенса

(кроссенс дає можливість визначити основну думку твору)

5. Заповнення паспорту твору:

• Тема
• Ідея
• Настрій
• Художні засоби

Отже, мати – берегиня, помічниця, душа (запис у матрицю твору)

(перегляд ролика «Мамочка моя»)

VІІ. Узагальнення знань

6.  «Асоціативний кущ». Учні поєднують слова-символи за асоціацією (приклади в презентаційних матеріалах)

Учитель мови:

Запишіть слова, які допоможуть вам наводити аргументи у творі: мамине серце, сімейна злагода, колискова, батьківська хата.

7. «Закінчи прислів’я». Учні доповнюють прислів’я словами за змістом.

Учитель мови:

Діти, запишіть до матриці твору одне з прислів’їв, як приклад.

Учитель літератури:

Діти, а яка тема об’єднує ці прислів’я? (образ матері, турботливе серце матері)

8. «Образ матері у світовому мистецтві» (учні передивляються слайди та записують до матриці приклади образу матері з мистецьких творів)

Учні «Дослідницьке бюро» розповідають про картини

9. Учитель мови:

Інтерактивна вправа « Мікрофон»

Діти, хто з вас розповість про "теплоту... інтиму" вашої родини?

(Декілька учнів розповідають про свої родини – разом збираються та грають в ігри, разом готують вечерю, разом відпочивають, разом робили годівницю, разом підтримували одне одного, коли захворіли)

-А яке слово об’єднує ваші розповіді? (єдність)- прикріплюють до дошки

VІІІ. Контроль засвоєння знань

10. Гра «Знайди зайве».

Перевіримо ваше логічне мислення, уважність. Знайдіть четверте  «зайве» слово, яке не розкриває зміст нашого уроку й обґрунтуйте свою відповідь.

Четверте «зайве»:

мати, дерево, родина, дитина; (не розкриває зміст щастя)

дим, жар, полум'я, вогонь; (не належить до тепла батьківської хати)

руки, серце, душа, плечі; (не розкриває батьківської любові)

шиби, хата, піч, мисник. ( не розкриває зміст вірша «Теплота родинного інтиму»)

Учитель мови:

Ми заповнюємо висновки в матриці та готуємо усний твір.

(під пісню Н.Матвієнко «Квітка душа»)

Цінуй щастя, яке маєш. Родина – найбільше щастя…

- Діти усно розповідають твір-роздум за матрицею (2-3 учні)

ІX. Підбиття підсумків

На початку уроку ви отримали серця-символи уроку. Так якими ж почуттями ви їх наповнили?

Метод «Незакінчене речення»

- Своє серце я наповнив(ла)…

- Поєднайте ваші долоні, розкривши їх, ви побачите форму серця. Щастя у ваших руках, слід пам’ятати його значення та оберігати.

- Давайте разом підберемо до вірша логічні слова-рими (вірш «Родина»)

VI. Оцінювання (протягом уроку за гарні відповіді учні отримують картки: червоні-10-12б., сині – 9-7 б., зелені – 6-4 б. Наприкінці уроку виставляється остаточний бал

VII. Домашнє завдання Мова – дописати твір-роздум
література – вивчити вірш «Теплота родинного інтиму»  Завдання підвищеної складності - скласти вірш про родину.