урок-дослідження, спроба пошуку істини.

Новодолинська ЗОШ І – ІІІ ступенів

Овідіопольського району

 

 

 

 

 

«Осип Турянський. «Поза межами болю». Ідея перемоги духу над матерією»

 

Розробка уроку української літератури

11 клас

 

 

 

 

 

Вчитель української мови та літератури

Дребницька Ірина Дмитрівна

 

 

 

 

 

2017

 

Тема: Осип Турянський. «Поза межами болю». Ідея перемоги духу над матерією.

Мета:допомогти учням збагнути глибину поставлених проблем, відчути гуманістичний пафос твору,удосконалювати вміння здійснювати літературознавчий аналіз, проводити дослідження на основі тексту; розвивати вміння пізнавати і розуміти справжню цінність речей, явищ,почуттів; формування такі компетентності : спілкування державною  мовою та соціальну і громадянську компетентність; виховувати гуманізм, милосердя і всепрощення, неприйняття будь –якого насильства.

Наскрізна лінія – громадянська відповідальність

Тип уроку: урок-дослідження, спроба пошуку істини.

Епіграфи

 

Треба прагнути бути людиною, незважаючи на всю жорстокість навколишнього світу, і це можливо.

                                                        О. Генрі

Між небом і землею життя людини найцінніше.

                                                       Протагор

Сила не завжди тільки у силі.

 

ХІД  УРОКУ

І . ЕМОЦІЙНЕ НАЛАШТУВАННЯ НА УРОК.

-Доброго дня! Я з хвилюванням чекала нинішньої зустрічі з вами . Сьогодні у нас з вами перша зустріч і сталася вона символічно саме в День Святого Миколая.  Кожен з вас вже дорослий, але всі ми родом з дитинства і сьогоднішнє свято повертає нас у чарівний світ казки. Зараз я пропоную декільком учням заглянути у чарівний кошик. Але не розказуйте, що ви там побачили. (Дивляться) Що ж було в кошику?...(Відповідають) всі ви бачили дзеркало, але відображення в ньому різне, адже кожен з вас - це індивідуальність, особистість, яка має свою думку. Сьогодні у кожного з вас буде можливість висловитись.  І ми переконаємось у неповторності кожного з вас. І так як у нас з вами сьогодні свято, я хочу зробити вам подарунок. Я дарую вам цей урок. Кожному з вас. А от яким буде цей подарунок , все залежить від нас із вами. Зі святом.

ІІ.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ.

1. Зараз я попрошу вас закрити всіх очі і пригадати найприємніші моменти із вашого дитинства, пов’язані з вашими рідними і близькими людьми. Утримайте це почуття в у вашій уяві. Добре. А тепер подумайте будь ласка чому я попросила вас це уявити. В кінці уроку ми повернемося до цього моменту.

 

 

 

2.Ознайомлення з темою та визначення очікуваних результатів.

Тема нашого уроку : Осип Турянський. «Поза межами болю». Ідея перемоги духу над матерією.

Я пропоную  такі завдання уроку : збагнути глибину поставлених проблем, дослідження на основі тексту вміння пізнавати і розуміти справжню цінність речей, явищ,почуттів.(Записують число, тему уроку)

 Сьогодні ми будемо говорити про дивний  і таємничий світ людської душі. Спробуємо, якщо не збагнути сутність таких недосяжних філософських понять, як життя і смерть, добро і зло, то хоч доторкнутися до них, зрозуміти істинну цінність деяких речей, явищ, почуттів.

2. Постановка проблемних питань.

Ми маємо протягом уроку знайти відповідь на такі  запитання:

1. Що керує людиною на війні:інстинкт самозбереження чи прагнення до перемоги над собою?

2. Що чи хто підтримує у людині волю до життя?

3. Що є справжнім, надійним у житті, на які цінності треба орієнтуватися?

 

3. Робота з епіграфом.

_Пропоную вашій увазі можливі епіграфи до уроку. Виберіть один з них та обґрунтуйте свою думку. Запишіть в зошити.

 

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ  ОПОРНИХ ЗНАНЬ.

Сподіваюсь, що допоможе нам у пошуках істини саме зміст твору «Поза межами болю» О. Турянського.

Отже,відновимо деякі знання.

«Вірю-не вірю» (Якщо не вірю , то чому?)

1. Осип Турянський народився в с. Оглядів на Львівщині.+

2. У 1914 році був мобілізований у сербську армію і незабаром потрапив у австрійський полон. –(австрійська армія і сербський полон)

3.Із Сербії Осипа відправляють у табори до Італії, де 1917 року написав «Перднє слово» до поеми «Поза межами болю». –( «Переднє слово»-1920)

4. Автор назвав жанр твору як повість-поема, а більшість критиків- «поема у прозі».+

5. Твір належить до реалістичної стильової манери. –(експресіонізм+натуралізм)

6. «Поза межами болю» розкриває трагедію і жах Першої світової війни.-(події сприймаються поза конкретним часом і простором,письменника цікавить не конкретно історичне, а загальнолюдське)

7.Твір має нетрадиційну композицію. +

8. У поемі Осипа Турянського уособлює Добровський. -  (Оглядівський)

9. Твір присвячено товаришам, що «впали жертвою злочину».- (дружині і сину)

 

ІV. ОСНОВНА ЧАСТИНА.

1. Чому повість О.Турянського ‘’Поза межами болю’’ називаємо автобіографіч-ним твором?

(Очікувана відповідь:

Цей твір автобіографічний, бо сам О.Турянський брав участь у Першій світовій війні. Він воював на австро – сербському фронті. Там потрапив у сербський полон. 60 тис. полонених було відправлено етапом через гори Албанії. Це був жорстокий шлях смерті – від холоду і голоду загинуло 45тис. вояків із 60 тис., вижили лише 15 тис.

Цей твір могла написати лише людина, яка сама пережила межовий стан між життям і смертю, насправді побачила ту смерть зблизька).

2. Як автор вмотивовує мету написання цього твору?

(Очікувана відповідь:

Не розказати про це О.Турянський не міг. Він вважав це зрадою по відношен-ню до загиблих товаришів. У передмові до твору він пише:

-Ні, я не можу мовчати. Я і мої товариші впали жертвою злочину. Цим жахливим злочином є війна. Війна-це злочин проти людства. Далі автор пише:

– Хай наші спільні муки падуть прокльоном на старий світ, який ще досі тоне в морі крові й нікчемності).

Слово вчителя

У кожного з сімох учасників двобою зі смертю була власна життєва дорога, але безжальний вихор війни перетнув їхні долі, і тепер, коли "ніхто й нічо не відзивається на голос болю і туги їхнього серця", раптом ніби саме собою назріває страшне рішення: хтось із них мусить померти, а решта розпалить вогнище з його вбогої одежини й таким чином урятується. Добровський зауважує: "Прокляте те життя, в котрому слабкий мусить згинути, щоб дужчий міг жити". І це стосується не лише їхньої ситуації, це проектується на весь недосконалий світ, що може кидати цілі народи у війну, ввергати їх у коло насильства не заради захисту власної домівки, а заради амбіцій великих можновладців.

 

3.      Перелічіть друзів у нещасті (Штранцінґер, Добровський, Ніколич, Сабо, Бонні, Пшилуський та Оглядівський (саме від особи останнього ведеться розповідь)

4. Що є причиною війни на вашу думку? І що стало причиною, через яку герої опинились у даній ситуації?

 

 

Слово вчителя:

-Так, саме людська нікчемність, на думку О.Турянського, є причиною воєн. Невміння дослухатися один до одного, невміння домовлятися, поступатися чимось, знаходити компромісні рішення заради збереження миру. Людська пихатість і зарозумілість, гордовитість і прагнення бути вищим – це і є, дійсно, та сама людська нікчемність, що не дозволяє зберегти мир.

І тоді приходить війна, яка руйнує життя людей, нівечить долі. Зокрема, що зробила війна із життям молодого музиканта Штранцінгера?

 (Очікувана відповідь:

Штранцінгер- 24-річний музикант, австрієць. Війна вщент зруйнувала його життя. Він утратив матір і кохану дівчину. Війна забрала в нього очі та ще й приготувала для нього долю військовополоненого, приреченого на загибель. У передмові до видання творів О.Турянського критик Роман Федорів написав: ‘’Ця книжка повна попереджень: ‘’Дивись-но, що робить з людиною війна!’’ ).

Слово вчителя

Останнім акордом, «піснею життя» стала гра Штранцінгера на скрипці. (Монолог Штранцінгера у виконанні учня під музику скрипки)

 

 «Я – австрієць. У минулому – скрипаль. Доля розпорядилася так, що потрапив до полону. Куля забрала в мене очі. Як і інші, я хотів жити і при першій можливості я тікав з товаришами. Я вдячний їм, що вони не залишили, вони мене тягнули за собою, як їм не було важко. Ми всі стояли перед вибором: хто перший. Вогнище догорало, я не бачив, але відчував погляди на собі, на скрипці. Кожен хотів жити, ніхто не хотів помирати. По-перше, ноги мене не слухали, ледве рухався, чотири кроки вперед, чотири назад. Мені було жаль, я змушений був розлучитися зі скрипкою, підтримати вогнище, хоч це була моя остання втіха, останній акорд не лише струни, але й життя. Я не вірю, що люди є добрими і злими: вони є тільки нещасливі і щасливі.»

2. Пошуково-аналітична робота з текстом

Скажіть звуки якого музичного інструменту супроводжували монолог Штранцінгера? Чому саме скрипка? Що образ скрипки символізує в творі?

Які емоції та почуття викликає звук скрипки?

Подивіться на неї? Якої форми цей музичний інструмент? Які лінії тут переважають, вони притаманні  жіночому образу чи чоловічому?

 

 

 

Слово вчителя
Жінка… Найзагадковіше творіння Всевишнього. Природа надала жінкам найважливіші функції, адже призначення жінки на Землі — продовжувати рід людський. У творі О. Турянського «Поза межами болю» образ жінки зробив героїв значно витривалішими, допоміг терпляче зносити й емоційні перевантаження, і фізичні.

3. Творча робота
Орієнтуючись на текст, скласти усну розповідь про роль жінки, сім’ї в долі кожного з персонажів. Довести, що жіночий образ є символом життя.
Орієнтовна відповідь. Успішне чи невдале створення сім’ї в житті героїв є мірилом їх власної долі.

 Дружини Добровського й Пшилуського — повії.

У Штранцінґера дівчина наклала на себе руки.

 Сабо нікого не має.

 Про сімейне життя Бонні та Ніколича не згадується.

Лише в Оглядівського щасливо склалося власне подружжя. До речі, про зовнішність жінки оповідача у творі не згадується жодним словом.
Цікаво, що герой стільки марить своєю сім’єю, дружиною, але не описав кольору її очей, волосся чи ще чогось, що є звичайною, навіть обов’язковою річчю для закоханої людини. Такий підхід до образу дає підстави вважати цей факт однією зі специфічних рис його символізування, що містить у собі психоаналітичну основу. Автор, захоплюючись ідеєю матері з дитиною як продовження, наче забув, що в його дружини є щось жіноче, інтимне. На перший погляд ідея такого роду здається ледь не нав’язливою догмою, що порушує природне взаємопочуття людей. Але в художній інтерпретації образ виконує своє символічне призначення.
Під час «танцю смерті» авторові замість куща ввижається мати з дитиною: марення, що спричинило до його загадкового виживання. Тому надія героїв на виживання пов’язана із любов’ю до жінки.

 

4. Дослідження людської душі , мотиву боротьби між духом і тілом з опорою на зміст твору.

 

-Як їх характеризує Добровський?

-Перед нами люди різних національностей, різних темпераментів, поглядів. Що їх об’єднує, чи лише спільне нещастя?(Воля до життя, дружба, братерство, осуд війни)

-Серб Ніколич говорить: «Ось тут між нами заступлені народи, котрі себе ненавидять і поборюють. А проте ми, їх сини, почуваємо себе тут, наче брати. Ми тут уже здійснили ідеал братньої прихильності і любові.

-Яка авторська ідея висловлена устами цього персонажа?(Безглуздість війни. Прості люди не відчувають ненависті, ворожості, причиною війни є амбіції, непорозуміння верхівки)

Чи були у них шанси вижити? Доведіть, посилаючись на текст.

(Учні відшукують деталі у творі)

-Якими художніми засобами досягає експресії?(Оксюморон,епітет, метонімія)

-А чи є у творі місце гуманізму? Наведіть цитати, пригадайте епізоди на підтвердження.

ü  Товариші не кидають Штранцінгера, допомагають звернути зі «шляху смерті».

ü  Ніколич не допустив «добровільної жертви товаришів», коли ті потерпали від холоду, відвернув від канібалізму.

ü  Добровський на дав спалити скрипку Штранцінгера.

ü  Оглядівський розділив шматок цукру і порох, що знайшов у кармані , на 6 частин. Намагається зігріти замерзлі руки Штранцінгера.

ü  Сабо відвернув самогубство Бояні.

 

-Які з цих епізодів створені з особливою напругою?

-Це сцени напруженої внутрішньої боротьби. Боротьби між чим?(Життям і смертю, духом і тілом)

-Що перемагає?

-Що є ворогом у цьому двобої?(Афективний страх, який паралізував волю і свідомість) Хто є винуватцем усього цього?

-У яких ще рядках і чиїми устами звучить осуд війни, тих, хто її розв’язав?

-Який висновок можна зробити?

(Люди різних національностей однаково ненавидять війну, насилля, виявляють співчуття, розуміння, підтримку. Отже, поема просякнута гуманістичним , життєствердним пафосом, який має загальнолюдський, всеохопний характер.

-З якими творами світової літератури співзвучний твір?

 

5. Дослідження рушійних сил.

Бесіда:

-Хто з героїв фізично найслабший?(Штранцінгер, Бояні)

-А найсильніший?(Добровський, Сабо)

-Хто помирає останнім?(Штранцінгер)

-Що допомагає так довго триматися цьому фізично виснаженому чоловікові, що має ще й недугу-сліпоту?(Його сила- сонце,яке він бачить своїми сліпими очима, і скрипка- голос його серця)

 

 

 

Монолог душі героя

-Останнім акордом, «піснею життя» стала гра Штранцінгера на скрипці. Яке враження вона справила на товаришів? Чи можна говорити про надзвичайну силу мистецтва? Покладіть на слова цю його останню мелодію. Створіть монолог його душі.

-Що чи хто убив у Пшилуського волю до життя?(Зрада дружини,утратив ціль життя)

- Що жахає у його смерті? Чому так?(Так і не відпустив минуле, не пробачив)

-Чому зникає воля до життя у найсильнішого, Добровського? ( «Не чую вже охоти ні сили  до чого…Моя душа все плаче за втраченою вірою в женщину і в людину»)

-До кого неоднозначне ставлення? Чому?Що ж живить Сабо,завдяки чому так довго тримається, але все ж гине?(Інстинктивна воля до життя)

-Хто з героїв бачить у житті світлі моменти?

-Що підтримує Ніколича так довго?(Любов до життя, рідних)

-Чому виживає саме Оглядівський? Що є рушійною силою його волі до життя?(Його веде надія-образи сина і дружини; прагнення їх захистити,віра в перемогу добра)

-У яких рядках висловлено головну думку?( «Коли у тьмі і в хаосі, в якому ми мучимося, тліє іскра якої-небуть ідеї, то твоя огненна любов до життя й до його вищих цінностей переможе смерть.»)

-Сформулюйте і запишіть основні проблеми, порушені у творі.

     V.     Підсумок уроку

1. Мить просвітління й одкровення, відкриття істини.

-Чи можна в якомусь моменті життя відкрити істину?(так. Межовий момент, коли людина опиняється , як наші герої, «між небом і землею».

-Що вдалося зрозуміти героям в останні дні свого життя? Чи випадковим є те , що відбувається це біля вогню?(Сабо: «Самотня людина ніколи не може бути щаслива». «Ти(гроші),безцінний, нужденний шматок паперу.» Добровський: «Тяжко конати серед грому гармат. серед голоду й холоду, а ще тяжче жити серед нікчемності й хамства сучасних людей». Штранцінгер: «Є сонце в житті.»)

-А які істини відкрив для вас Турянський і його герої?

· Людина живе доки є надія.

· Сім'я – опора, джерело енергії,сили.

· У слабкому тілі може бути сильний дух.

· Треба вміти прощати.

· За будь-яких обставин людина має залишатись людиною.

· Гроші-папір, є речі набагато цінніші.

· Життя –найбільша цінність.

· Сила мистецтва-безмежна.

 

 

 

2.Творча підготовка до написання творів-роздумів

Слово вчителя:

-Ми з вами опрацювали багатющий за своїм змістом твір. Історія кожного з персонажів-благодатний матеріал для написання учнівського твору. Можливі теми:

1. Людяність чи гроші?

2. Мистецтво-це очі людської душі.

5. Чи впливає стан сімейних стосунків на долю людини?

6. Що значить бути людиною?

 

VІ. РЕФЛЕКСНО- ОЦІНЮВАЛЬНИЙ ЕТАП.

    Оцінювання

(Чому ми закривали очі?)  (Тому що спогади про дитинство – найкращі спогади в житті людини. Дитинство – це найчистіші емоції та почуття, в них немає фальші. Саме приємні , чисті спогади рятують людину в складних життєвих ситуаціях. Нехай ці ваші спогади залишаться в вашій пам’яті на все життя)

Ваші оцінки на уроці…..

 

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

1.Завдання   твір-роздум за твором  Осипа Турянського «Поза межами болю».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Останнім акордом, «піснею життя» стала гра Штранцінгера на скрипці.

(Монолог Штранцінгера у виконанні учня під музику скрипки)

 

 «Я – австрієць. У минулому – скрипаль. Доля розпорядилася так, що потрапив до полону. Куля забрала в мене очі. Як і інші, я хотів жити і при першій можливості я тікав з товаришами. Я вдячний їм, що вони не залишили, вони мене тягнули за собою, як їм не було важко. Ми всі стояли перед вибором: хто перший. Вогнище догорало, я не бачив, але відчував погляди на собі, на скрипці. Кожен хотів жити, ніхто не хотів помирати. По-перше, ноги мене не слухали, ледве рухався, чотири кроки вперед, чотири назад. Мені було жаль, я змушений був розлучитися зі скрипкою, підтримати вогнище, хоч це була моя остання втіха, останній акорд не лише струни, але й життя. Я не вірю, що люди є добрими і злими: вони є тільки нещасливі і щасливі.»