Урок "Духовний світ людини у зв’язку зі світом природи. Образи Івана та Марічки як утілення романтичної ідеї незнищенності кохання."

Тема: Духовний світ людини у зв’язку зі світом природи. Образи Івана та Марічки як утілення романтичної ідеї незнищенності кохання.

Мета: Навчальна - у процесі аналізу допомогти розкрити глибину інтимних почуттів і взаємної вірності,усвідомити вагу справжніх духовних цінностей у житті людини;

          Розвивальна - розвивати в учнів уміння зіставляти,аналізувати й синтезувати вивчене; продовжувати формувати комунікативні навички, навички  роботи в групі,вміння давати самостійну оцінку художнім творам як явищам мистецтва слова,обстоювати власну думку;

        Виховна – виховувати високі почуття, відповідальність,самодисципліну.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Методи й прийоми: літературний диктант, евристична бесіда, робота в групах, робота з текстом, гра «Ти мені, я тобі».

Обладнання: комп’ютер, мультимедійний проектор,   підручник, текст повісті, уривки з фільму  С.Параджанова «Тіні забутих предків».

План уроку:

1. Мотивація навчальної діяльності учнів
2. Оголошення теми та мети уроку
3. Актуалізація опорних знань учнів
4. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
5. Узагальнення та систематизація знань
6. Підсумки уроку
7. Домашнє завдання

Хід уроку:

 

І Мотивація навчальної діяльності учнів (слайд 1)

Учитель. Життя людини… Філософи й письменники сотні років намагаються зрозуміти його, вловити ту дивовижну мить, коли можна сказати, що життя прекрасне, і дати нарешті відповідь: у чому сенс людського існування, для чого воно дається людині. Одні порівнюють його з тихою спокійною річкою, що тече у вічність, інші – з бурхливим морем, яке виходить з берегів, виривається з чітко окресленого кола. У житті так тісно переплітаються високе і низьке, красиве і бридке, добре і зле, що часом неможливо провести чітку межу між цими поняттями.

     Михайло Коцюбинський – одна з найпроменистіших зірок на небозводі українського письменства. Він  дивився на роботу письменника як на високий громадянський подвиг в ім’я народу.  Це про нього Роман . Іваничук писав: «Воістину неосяжна творчість Коцюбинського. М.Коцюбинський наш земляк, який народився у Вінниці. Він - окраса і гордість  української літератури. Великий письменник – гуманіст, виразник прагнень народних,  посідає одне з провідних місць в історії української літератури. Його творчість, що припадає на кінець ХІХ – початку ХХ століття, яскраво відбиває не тільки глибинні соціальні зрушення в тогочасному суспільстві, а й активні пошуки, якими був позначений літературний процес на межі двох століть. Здається, стоїш біля підніжжя високої гори й починаєш спинатися на неї… в нестримному бажанні доторкнутися до кожної квітки-слова. Беремо собі з цих квіток як не нектару, то хоч перги, що кому вдається, і знаємо, що не в силі зібрати всього. Та щасливий той, хто може хоч дрібку занести у свій вулик…».

Прийом «Здивуй» Легенда про кохання

Гуцульські Ромео і Джульєтта

        Якщо подорожувати дорогою Ужгород-Рахів, то, проїжджаючи поблизу села Костилівка, можна побачити на одинокій скелі хрест. Саме цю гору і називають Скеля Кохання, адже, як свідчить легенда, на початку ХХ століття в цьому селі розгорнулася любовна драма. Дівчина з багатої родини покохала хлопця з бідняцької сім’ї, але цьому противилися її батьки. Вони неодноразово підстерігали закоханих і погрожували хлопцю… Як не як, а традиції соціальної нерівності, особливо у сільській місцевості, пильно оберігалися. Та не так сталося, як гадалося. Однієї місячної ночі дівчина разом з хлопцем піднялися на вершину скелі, міцно обнялися і стрибнули... Так їх і знайшли вранці місцеві жителі. А невелику гору на честь закоханих назвали Скелею Кохання і поставили великий хрест, який би нагадував про нездоланність любові двох вірних сердець. Багато людей вірить, що той, хто доторкнеться до заповітного хреста, може сподіватись на велике і вірне кохання…

ІІ Оголошення теми та мети уроку (слайд 2, 3)

Учитель: Через темряву віків, глибину століть пробивається кохання, долаючи будь-які перешкоди, підіймаючи людину до зірок. Пісню кохання не може заглушити навіть смерть. У кожного є своя історія кохання, є і в нашому житті чимало Ромео і Джульєтт, кохання яких долає родинну ворожнечу чи інші серйозні життєві проблеми. І той, хто відчував закоханість, і той, хто ще не знав такого почуття, має своє уявлення про кохання.

      Кохання – «вогонь і лід», поезія і проза, воно, як пісня, без кінця та краю, що лине над безкрайніми степами, як біг струмка, що вражає сміливця красою й простотою водночас.

     Саме кохання, любов – джерело творчого натхнення багатьох поколінь. До цієї одвічної теми завжди зверталися художники, скульптори, філософи, композитори.  

     Сьогодні ми продовжимо вивчати  зміст повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».  Розглянемо образи  Іванка та  Марічки, відчуємо любов гуцулів до природи, розкриємо для себе красу глибоких інтимних почуттів і взаємної вірності, усвідомимо вагу справжніх духовних цінностей у житті людини.  

Повідомлення учня

1. Повідомлення «Історія створення повісті «Тіні забутих предків»

   Улітку 1911 р. Коцюбинський, повертаючись з Капрі, де він лікувався, вирішує здійснити давню мрію – відвідати Карпати.

     Цікавість до життя гуцулів з’явилась у Коцюбинського значно раніше. Ще в 1902 р. В. Гнатюк, відомий фольклорист і етнограф, надсилає письменникові багатотомні видання етнографічної комісії Наукового товариства імені Шевченка у Львові. Тут і коломийки, і легенди, і анекдоти, зібрані самим В.Гнатюком у Закарпатті. У 1911 р., у липні, вдруге прибувши до Криворівні, письменник вивчає життя гуцулів, їхні звичаї, побут, фольклор, записує говірки, назви рослин, проймається духом гірської природи.

    Із нотатника Коцюбинського видно, які дивні, вигадливі образи викликає в нього карпатська природа: гори, Черемош, чорні смереки. І в центрі цієї природи людина - «гуцул – здоровий, як гірське повітря, легкий, як потік у свому бігу».

   Із записів видно, що назва твору письменникові далася не відразу. Він перебирає аж 13 варіантів. Найважливіше, що йому хотілося підкреслити в назві, це таємничість і казковість; показати Карпати як своєрідний загадковий куточок, острівець із своїм світом.  Письменник намагається окреслити й обмежити простір, у якому розвиватиметься дія. Тож  він записує: «В зелених горах».

    Проте перша назва не вдовольнила письменника. Мабуть тому, що в ній не було головного – дихання гір, тобто того міфологічного світу, у якому жили люди, що їх населяли. Жили сьогодні, вчора, як і сотні років тому. А саме про цю закоріненість у віки сучасного гуцула й хотілося письменникові найбільше сказати. Наступні варіанти пов’язані з пошуком назви, яка б містила саме такий зміст: «Тіні минулого», «Голос віків», «Голоси передвічні», «Спадок віків». Але й ці назви видалися, очевидно, досить абстрактними. У них не було людини, тобто того, чий голос долинає, чиє дихання чути. З’явилося ще декілька назв: «Дар предків забутих», «Голос забутих предків», «Тіні забутих предків».  Зупинився на останній як такій, що містить натяк на загадковість, казковість і дихання віків.

Учні записують число класна робота в зошити  (слайд 4)

ІІІ Актуалізація опорних знань учнів

Літературний диктант. (слайд 5)

1. Повість "Тіні забутих предків" Коцюбинський написав під враженням вид перебування в...(Карпатах)

2. Перше знайомство Івана і Марічки сталося під час...(бійки)

3. Марічка любила співати...(Коломийки)

4. Про кого сказано: "Він то сердито поблискував сивиною та світив попід скелі,недобрим зеленим вогнем? (Черемош)

5. Який художній засіб  вжито в попередньому уривку? (Уособлення)

6. Хто видобував у старий спосіб вогонь? (Ватаг)

7. Хто зраджує близькій людині? (Палагна)

8. Хто потопає в Черемоші? (Марійка)

9. Пояснити значення діалектизмів "плай","мольфар".(Мольфар – чаклун

Плай – гірська стежка)

10. Що означає назва повісті?( містить натяк на загадковість, казковість і дихання віків)

11. Ким екранізована повість "Тіні забутих предків"? (Параджановим)

12.Повість називають  гімном …..?

IV Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

Учитель: Коли ми вимовляємо "Тіні забутих предків", то в уяві постають сині Карпати, дзвінкі чисті потоки, пахне смереками й гірськими травами. А серед цього дива живуть лісовики й нявки, щезники й чугайстри. А поряд-люди, що вміють вірити в казку, любити і вірно кохати. Іванові й Марічці – головним героям повісті - судилось стати українськими Ромео і Джульєттою, утілити в своїх долях гармонію людських душ. Збагнути, відчути високе почуття кохання - значить наблизитись душею до розуміння любові як  великої таїни буття.

Евристична бесіда

1.Доведіть, що М. Коцюбинський – художник-психолог.(Автор не обмежується лише описом чарівної та оригінальної етнографії казкового краю – Гуцульщини. Йому треба зазирнути в душу людини, зрозуміти, чим вона живе і чого прагне¬).

2. Яких героїв світової літератури нагадують Іван і Марічка? (Ромео і Джульєтту, адже герої Шекспіра теж були дітьми ворогуючих родин – Монтеккі та Капулетті).

3.Чому і як давно ворогували роди Палійчуків і Гутенюків? (Ворожнеча була давньою, ніхто не пам′ятав її причини, тому «війну» ворожих родів можна вважати безглуздою).

4. Які проблеми порушує автор у творі? (Учні називають окремі проблеми: добро і зло, батьки і діти).

5. що, на вашу думку, Іванко та Марічка полюбили одне одного?

(За доброту, щирість, потяг до прекрасного й розуміння його, отже, справжню душевну красу.)

6.То судячи з доль персонажів повісті, ваших міркувань і суджень, що таке щастя і в чому смисл людського життя?

7.Яким треба було бути Іванові, щоб не загинути й щасливо жити з Палагною?

(Треба було знищити свою душу. Цього Іван не зробив, тому Палагна зрадила його.)

8.А що більше ви шануєте в людині: силу чи розум. Досконалість фізичну чи     духовну? (Знайти дорогих тобі людей, жити для них; розуміти інших людей і бути зрозумілим ними, бачити красу світу, людини і самому прагнути до краси в стосунках, думках, житті…)

9.Якпознайомились Іван та Марічка?

10. За що Іван і Марічка покохали один одного?

11. Що єднало їх у дитинстві  і в юності?

12.Чи можна сказати, що Іван та Марічка були дітьми природи?

13.Чи була талановитою Марічка?

14.Як поставилися закохані до розлуки?

15.Чи згодні ви з твердженням, що закохані душі чують одна одну на відстані?

16. Як Іван переніс смерть коханої?

17. Що спонукало Івана одружитися?

18. Чи зрадив Іван Марічку, одружившись на Палагні?

(дружився, бо цього вимагало життя, може, хотів приспати свою душу господарськими турботами. Це була не друга любов, а тому й не зрада. Смерті Іванової Марічка б не прийняла.)

19. Порівняйте Марічку й Палагну. Чи була Палагна Івану парою?

20. Чому Іван гине? Чи сприймається його загибель як трагедія?

21. Опишіть похорон І.Палійчука. Чи все в цій картині ви сприймаєте, схвалюєте?

Учитель.  Письменник сумлінно працював над поетикою назви своєї повісті.

У чернетках  М.Коцюбинського було тринадцять варіантів назв. Серед них: «Тіні минулого», «Голос віків»,  «Відгомін передвіку», «Дар предків забутих», «Подих віків».(слайд 6)

• Як, ви гадаєте, яку думку хотів утілити в своєму творі письменник, обираючи такі назви? (Заклик до нащадків пам’ятати про найістотніші філософські категорії: життя, любов і смерть, відтворення краси карпатських поселень, їх неповторної природи, величний  гімн красі життя, світлому почуттю коханню.)

Учитель. Кохання має незбагненну силу. Воно не зникає навіть тоді , коли закохані гинуть. Справжнє кохання стає легендою, живе в пам’яті поколінь, у піснях, у серцях  хлопців і дівчат, які плекають мрію про таке ж високе й чисте почуття, як карпатських Ромео і Джульєтта.

Вірш В.Сосюри «Так ніхто не кохав"(читає учень)

Робота у групах

• Група «Літературні критики» визначають тему, ідею, жанр,а також проблематику твору.

Жанр: повість – притча

Головне в сюжеті твору – короткочасне, як весна, щастя а трагедія  Івана та Марічки, яких називають  карпатськими Ромео і Джульєттою.

Тема повісті: зображення життя гуцулів, їхніх звичаїв, побуту, фольклору, показ єдності людини і світу природи.

Ідея: гімн природи, чистоті людських  взаємин і почуттів, засудження бездуховного  життя, обмеженого дрібними потребами й інтересами.

Проблеми:

- гармонія між людиною та світом природи;

- життя і смерть, добро і зло, проблема зради;

- сила кохання і неможливість  існування без нього;

- вплив мистецтва на людину;

- роль праці в житті людей;

- стосунки батьків та дітей;

- язичество і християнство.

Група «Творча лабораторія». Виконати завдання: із тексту виписати слова - діалекти Гуцульщини і пояснити їх значення.

• Плай - стежка
• Полонина-велика ділянка без лісу в Карпатах для випасання худоби
• Маржинка – худоба
• Флояра – сопілка довжиною 1 м
• Крисаня – капелюх
• Легінь – парубок
• Черес – шкіряний широкий пояс
• Нявка – мавка
• Чугайстер – добрий лісовий дух
• Щезник – злий дух, лісовик
• Мольфар – чаклун, чарівник
• Ватра – вогнище
• Царинка – обгороджений сінокіс біля оселі
• Гоц – водопад
• Габа – хвиля
• Вориння – огорожа з дерев’яних лат

Учитель : як вам відомо було знято фільм «Тіні забутих предків», режисером якого був Сергій Параджанов. Міжнародне визнання прийшло до Параджанова після екранізації в 1964 повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків». Фільм «Тіні забутих предків» був удостоєний призу на Всесоюзному кінофестивалі в Києві (1966). (слайд 7,8, 9)

Повідомлення «Фільм “Тіні забутих предків” і його доля»

     Фільм «Тіні забутих предків» був задуманий до 100-літнього ювілею Михайла Коцюбинського. Завершений у 1964 році. Чому його доручили знімати Сергію Параджанову, достеменно невідомо. Мало хто чекав тоді від цієї постановки чогось неординарного, тим більше того твору, котрий своєю появою зробить своєрідний переворот у кіномистецтві і не тільки в ньому.  

    Однак, що судилося, те судилося. Якось Томас Манн зауважив, що твори, які отримують моментальне визнання у публіки, – то одне, а твори, що займають своє місце повільно, з поразками й труднощами – зовсім інше. «Тіні забутих предків» ішли до глядача довго, років п’ять. Вряди-годи стрічку крутили в кінотеатрах, швидше, заради звітності. Для більшості пересічних глядачів це була нудна картина, неоднозначно сприймала її й тодішня інтелектуальна еліта.

   Захоплений красою Карпат, самобутнім життям гуцулів, Параджанов працював натхненно, стверджуючи: «Знімаю геніальний фільм». В умовах великодержавного шовінізму цей твір, справді, став творчою перемогою режисера: він відтворив з потужною духовною енергією національний образ    України.

   У вересні 1965 року відбулася прем’єра кінострічки. З неї почалися арешти української патріотичної інтелігенції. Було зрозуміло: стрічці вготована особлива доля на шляхах усвідомлення своєї національної ідентичності.

        Кажуть, президент Франції де Голль, побачивши картину, назвав її кіношедевром, який відкрив йому диво — Україну, і замовив для особистої кінотеки копію стрічки.

Учитель: А зараз трохи перепочинемо, переглянемо уривки з фільму С. Параджанова «Тіні забутих предків». Переглядаючи кінокадри, запитайте себе, чи такими ви уявляли героїв повісті.

Перегляд уривків із художнього фільму «Тіні забутих предків» (слайд10)

 

Характеристика образів  (слайд 11)

(Учні читають підготовлені вдома характеристики)

Образ Івана

У сім’ї Палійчуків народилося незвичайне немовля. Іван був дев’ятнадцятою дитиною у цих людей і якоюсь чудною, кричав по ночах і вдень, бачив «якесь далеке і невідоме». Він весь у владі природних і надприродних сил. Тому семи років він почув незвичайну музику природи, що народжувалася в ньому самому, але йому здавалось, що цю пісню виконує щезник, про якого він чув від дорослих. А тому свою власну художню обдарованість Іван сприйняв за надприродну силу. Цьому сприяла прекрасна природа Карпат, складовою частиною котрої і є люди, тож Іванові здавалось, що йому відповідав Черемош, що кипів і збирав сум смерек та «ніс його долом і оповідав». Так герой мовби запозичує у природи її властивості.

  Все ж обставини життя перешкоджають розвиватись творчому обдаруванню Івана. Мати запідозрила, що це не її дитина, що він «обмінник», тобто «хитра бісиця встигла обміняти її дитину на своє бісеня». Як бачимо, людьми володіє первісний страх перед усім невідомим, замість того, щоб пізнавати його. Не про творчість думають дорослі, а про відвічну ворожнечу поміж родами Гутенюків і Палійчуків, бо вони повністю у владі старовинного страху та ворожнечі. Навіть Іван , коли в бійці похитнувся і впав його батько, кинувся бити «Гутенюкову дівку», котрій було так само мало років, як і йому, й котра стала потім його єдиним і палким коханням.

Образ Марічки

  Донька Гутенюка,котрий вбив Іванового батька,не винна в старій ворожнечі двох родів. Вона «тряслась з жаху біля самого воза»,коли Іван ударив її,а тоді «дівчинка…подивилась на нього спідлоба якимсь глибоким зором» і заговорила до нього спокійно. Цей спокій і подіяв на Івана,що поклало початок дружби, котра переросла в палке та щире кохання. Так ламаються старі уявлення про «кровне воронування», але саме це й «не подобається потойбічним силам,що помстилися закоханим».

  Якщо Іванову увагу та його духовне бачення світу відволікали полонина,ватра, «маржинка», ватаг,то у Марійки таких можливостей не було. Як і більшість жінок,вона жила своїм внутрішнім почуттям,доки його живили реалії дійсності.

  Як бачимо,загадкова смерть героїні має свою конкретну причину: не було поруч милого,стало нічим жити. Отже,Марічка не лише надає більшої значущості своєму коханню,ніж Іван,але й глибше розуміє та серцем відчуває неможливість його щастя через родові сварки:Гутенюки ніколи не віддадуть її за Палійчука. Ось чому вона в розпачі йде до Черемоша,що наче й чекав на неї,аби затягти до себе,забити водою її дихання,котре,врешті,було й не таким уже сильним.

Образ Палагни

Краса природи й поезія кохання для Палагни чужі, в ній немає нічого романтичного, вона «була з багацького роду, фудульна, здорова дівка з грубим голосом…» - так каже автор. Додамо, що її внутрішнє життя спить, просинається лише інстинкт. Тому вона потягнулась до Івана, а потім до Юри, що здався їй винятковою людиною, котра вміє чаклувати.

   Як і всі гуцули, Палагна визнавала потойбічні сили, зокрема своєрідно – Бога. Вона швидко забула про подружній обов’язок, після того, як на Теплого Юрія вийшла гола на двір, а Юра – мольфар побачив її. І хоч Палагна не відразу віддалася йому, але «стояла безсила, зомліла, уперто дивилась у дві чорні жаринки…» А наступної випадкової зустрічі з ним вона, зачудувавшись його здатністю «зупиняти» хмари, вже сама віддається мольфару, хоч десь підсвідомо й розуміє, що порушує не лише подружній обов’язок, але й Божий. Дуже легко вона стала не лише тілесною, але й духовною бранкою чужого мужчини, хоч і знала, що це чародій, навіть пишалася з цього, бо «він був земним богом» для неї.

  Свою зраду, свою душевну ницість Палагна пояснює простою хіттю: «То вже мені і погуляти не вольно… Раз жиємо на світі…» - каже вона Іванові. Але це не виправдовує її, бо вона нізащо не лише тіло занапастила, а й продала свою душу чортові. Отже, свою моральність Палагна таки втратила, хоч як би вона потім не «побивалась», побачивши мертвим свого чоловіка. Та не дуже вона й плакала. Її турбувало найбільше те, «з ким же я буду тепер газдувати, з ким буду худібчину доглядати». Не випадково один із розділів про неї закінчується словами: «Так йшло життя худоб’яче й людське, що зливались докупи, як два джерельця у горах в один потік». Але цей вислів можна розуміти не лише як обмеженість Палагниного життя, але й як свідчення найщільнішого взаємозв’язку людини з природою.

Робота з текстом

Учні знаходять цитати до почутих характеристик образів

Продовження евристичної бесіди:

- Чи була Палагна Іванові парою?

-  Чи був Юра причиною суму й душевного безсилля Івана?

- Яким треба було бути Іванові,щоб не загинути й щасливо жити з Палагною?

-  Чи можна назвати стосунки між Юрою и Палагною справжнім коханням?

- Як сприйняв Іван замах на своє життя? Чому шукав розради в спогадах про минуле кохання?

- Проаналізуйте розмову Івана з нявкою. Чи є в цій розмові деталі,які вказують на неминучість трагедії?

- Чому гине Іван? Чи був щасливим в останні хвилини життя? Чи сприймається загибель як трагедія?

- Чи можливе таке кохання у наш час?

Слово вчителя

 В світовій літературі до теми вічного кохання зверталися багато письменників і поетів. Скажіть з героями якого твору світової літератури  можемо провести паралель?( В. Шекспір « Ромео і Джульєтта»). (слайд 12)

Робота в парах

Знайти спільні та відмінні риси у долі героїв  п’єси В. Шекспіра і повісті М. Коцюбинського.(слайд 13, 14)

        Спільне: 

        -  ворогуючі родини;

        -  діти, які кохають одне одного;

         -  головні герої гинуть;

         -  обидва твори – гімн коханню.

Відмінне:

-смерть героїв різна;

-різні мотиви і причини смерті;

-особливість змалювання таємничого казкового світу;

-Шекспір змальовує переборну силу кохання , а Коцюбинський шукає його джерело в таїнстві природи.

Учитель: Отже, найголовніше, що об’єднує ці твори – це щире кохання

Мозкова атака

  Що означає кохати? (Учні висловлюють свої думки, користуючись відомими віршами чи власними словами.)

Кохати – почувати, виявляти глибоку сердечну прихильність, велику симпатію до особи іншої статі.

Любов – це чудова поема, що люди потім перечитують у спогадах, без болю, без прикрого почуття.

Інтермедіальна форма роботи

(Перегляд уривку кинофільму С.Параджанова "Тіні забутих предків") (слайд 15)

Завдання: Порівняйте уривок тексту опису життя Івана після смерті Марічки і відображення цього епізоду в фільмі.

Як письменник описує стан Івана? (Короткий опис "Шість літ не було чутки...З`явився...Ще рік походив, а відтак оженився. Треба ж було газдувати".

- Як кіномитець показав цей епізод повісті у фильмі? ( Епічна картина; перебування в лісі , додаються жіночі голоси, які бідкаються   про його долю, полевіряння, копання могили на кладовищі ,лагодження невеличної церкви, повернення до села. Увиразнює стан героя, підводить глядача до думки про трагічну кінцівку. Режисер звертає увагу на погляд  неспокійний, тривожний,зі смутком,болем).

Учитель: Отже, коли до тексту долучаються зорові, слухові образи, то це дозволяє створити в уяві цілісний образ. Але текст ( слово) повинно бути першим при знайомстві з твором письменника. Це допоможе створити в вашій уяві образ, такий, яким ви його уявляєте. І лише потім перегляд фільму увиразнить його.

V Узагальнення та систематизація знань

Творче завдання (слайд 16)

Лунає «Патетична соната» Людвіга ван Бетховена. У цей час учні складають сенкан.(Цей метод застосовується як засіб заохочення учнів до розмірковування щодо теми).

Схема сенкану  (11 слів)

І рядок     Тема

                               (іменник, який є темою сенкану)

            ІІ рядок     Опис

                     (2 прикметники, які є означеннями теми)

           ІІІ рядок    Дія

                     (3 дієслова, які вказують на активність,                                                                          дієвість, пов'язану з темою)

           ІV рядок  Ставлення , почуття

                        (речення з 4-х слів, яким висловлюється розуміння теми чи ставлення до неї) 

           V рядок    Перефразування

                                               (синонім, узагальнення до  теми)

Марічка                                             Іван

Чиста, швидка                                 Мужній, досвідчений

Бігає, співає, кохає                         Працює, грає, кохає

Сіє добро на землі                         Свою дівчину виглядає  

Пісня                                               Ромео

 

Природа                                                                Людина

 Досконала, таємнича                                        Дбайлива , працьовита

Манить, захоплює, вабить                                живе, господарює, вірить                        

Найвища істина на Землі                                 Частина природи

Гармонія                                                              Гармонія

 

Коцюбинський

невтомний, несподіваний

шукав, творив, дивував

любив людей, природу, Всесвіт

Сонцепоклонник.

Гра «Ти – мені, я – тобі»

Клас розбивається на дві команди. Учасники однієї команди ставлять запитання учасникам другої. Якщо друга команда дала правильну відповідь, вона має право ставити своє питання учасникам першої. Якщо ж відповідь була неправильною, то друга команда відповідає на наступне питання.

Можливі запитання.

1. Тема повісті «Тіні забутих предків». (Розповідь про життя та побут гуцулів; кохання Івана та Марічки)

2.Ідея твору. (Возвеличення великого, щирого,взаємного кохання; засудження зради,  суперечливість між мрією і дійсністю).                                                                                                                                     
3..Хто створив фільм за повістю М.Коцюбинського «Тіні забутих предків»? (С.Параджанов)       

4. Який актор зіграв у фільмі роль Івана? (Іван Миколайчук)

5. Назвати образи-символи. (Ватра(вогонь, сонце, Черемош).

6. Назвіть міфічні істоти у творі. (Чугайстир,нявка, арідник, щезник)

7. Проблематика твору. (Вічні проблеми життя та смерті; любов і зрада; ворожнеча між родами; християнство і язичництво)

 8. Хто створив музику для твору «Тіні забутих предків»? (Віталій Кирейко)

Інтелектуальна вправа

1Характеристикою якого персонажа повісті є слова: «Світ здавався йому казкою, повною чудес, таємничою, цікавою і страшною… Знав, що на світі панує нечиста сила…»?

2.Яка подія жила в пам’яті Іванка: смерть батька чи зустріч з Марічкою?

3.Пісні якого жанру співала Марічка?

4.Хто такий спузар на полонині?

5.Що на полонині вважалося святим, тим, що «боронить від усього лихого»?

6.З якою родиною ворогувала сім’я Палійчуків?

7.Скільки років після смерті Марічки Іванко «блукав горами»?

8.«Худий, зчорнілий, багато старший од своїх літ, але спокійний» - так Іванко виглядав після…

9.Укажіть ім’я персонажа, характеристикою якого є слова: «…була з багацького роду, фудульна, здорова дівка, з грубим голосом й воластою шиєю».

10Що примусило Іванка одружитися з Палагною?

11.З якою міфічною істотою танцював Іванко, коли йшов за привидом Марічки?

12.В образі якої міфічної істоти Іванкові привиділася Марічка?

Взаємоперевірка та оцінювання диктанту.

1.Іванка

2.Зустріч з Марічкою

3.Коломийки

4.Той, хто підтримує вогонь

5.Вогонь

6.Гутенюки

7.6 років

8.Повернення

9.Палагна

10Треба було газдувати

11.З Чугайстром

12.Нявка (Мавка)

VI Підсумки уроку

Учитель: Повість «Тіні забутих предків» називають справжнім скарбом української літератури, шедевром українського художнього слова. Антон Крушельницький сказав : « Гуцульщині «Тінями забутих предків» М.Коцюбинський поставив в українському письменстві пам’ятник».

    Видатний кінорежисер С.Параджанов зняв фільм за повістю, який у 1965 році на Міжнародному фестивалі  в Аргентині отримав найвищу нагороду.

• У чому для вас сенс життя і щастя?

Учитель: Кохання – Божий дар, який дається далеко не кожному. Більшості людей випадає на долю так і прожити своє життя, не відчувши цього великого почуття, а за кохання приймати і скороминучу закоханість, і фізичний потяг, і просто симпатію до людини. Тому, якщо прийде до вас справжнє взаємне кохання, – бережіть його, а якщо воно буде нерозділене, нещасливе, – то не проклинайте його.  Щаслива та людина, яка змогла відчути у своєму житті кохання. Це почуття, яке дає людині крила і снагу, яке підносить її у незнані раніше світи, яке піднімає її найкращі душевні порухи. У найвищій загадці кохання закладений великий смисл, не відомий іншим. Нещасна та людина, яка не відала любові. Ще нещаcніша та, яка не вірить у любов.

Любов… Про це найприродніше для людини і найзагадковіше почуття пишуть і роздумують усі: філософи, поети, прості люди. Але феномен цього почуття залишиться нерозгаданим. Любов піднімає нас над світом, робить сильними, мужніми. Справжня любов – це не вериги, які тримають людину біля землі, це крила, які піднімають нас над буденністю і дрібницями.

Бажаю всім великої і справжньої ЛЮБОВІ. «Хто щасливий?» - запитував М.Коцюбинський в одній із своїй поезій у прозі «Пам'ять душі». І відповідав: «Той, хто дає багато, а бере найменше. На чиїх слідах виростають найкращі квіти, хто по всій дорозі розкидає для вжитку всіх самоцвіти».

М.Коцюбинський, творчість якого ми вивчаємо, був саме такою людиною.

Оцінювання учнів

VII Домашнє завдання (слайд17)

Письмова творча робота. "Чому кохання вічна таїна?"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Конспект уроку

з української літератури 10 клас (19.02.15)

на тему:

«Духовний світ людини у зв’язку зі світом природи. Образи Івана та Марічки як утілення романтичної ідеї незнищенності кохання.»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вчитель:

Черних  Ю. В.