Урок екології в 11 класі на тему: Колообіг речовин і енергії як основний системотворчий фактор. Поняття біогеохімічного циклу та його ролі у функціонуванні та розвитку геосистем

Про матеріал
Мета: розкрити суть колообігу речовин і енергії як основного системоутворюючого фактора, визначити його основні ланки та розкрити поняття «біогеохімічного циклу» та його ролі у функціонуванні та розвитку геосистем; продовжувати розвиток та формування в учнів умінь та навичок роботи з роздатковим матеріалом, підручником та порівняльними таблицями, навичок порівняння, аналізу й узагальнення отриманих знань; виховувати бережливе ставлення до природи, продовжувати формувати розуміння й прагнення раціонального природокористування, сприяти розвитку ціннісного ставлення до природи рідного краю.
Перегляд файлу

Старокостянтинівський РМК

 

 

 

 

Урок екології в 11 класі на тему:

Колообіг речовин і енергії як основний системотворчий фактор. Поняття біогеохімічного циклу та його ролі у функціонуванні та розвитку геосистем.

 

 

 

Клименко Л. М.

  Клименко В.А.

 

 

Пов’язане зображення

 

2018 р.


Мета: розкрити суть  колообігу речовин і енергії як основного системоутворюючого фактора,  визначити його основні ланки та розкрити поняття «біогеохімічного циклу» та його ролі у функціонуванні та  розвитку геосистем;

продовжувати розвиток та формування в учнів умінь та навичок роботи з роздатковим матеріалом, підручником та порівняльними таблицями,  навичок  порівняння, аналізу й узагальнення отриманих знань;

 виховувати бережливе ставлення до природи, продовжувати формувати розуміння й прагнення раціонального природокористування, сприяти розвитку ціннісного ставлення до природи рідного краю.


Обладнання та матеріали: дидактичний матеріал, презентація «Колообіг речовин та енергії» (за наявністю комп’ютерного обладнання).


Базові поняття та терміни: колообіг речовин, потік енергії, ланки колообігу, біогеохімічний цикл, антропогенний вплив.

 

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.


Методи навчання: інтерактивні, пояснювально-ілюстративні — бесіда, розповідь; репродуктивні, частково пошукові, проблемні, творчі.
 

Структура уроку
I. Організаційна частина . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1 хв
ІІ. Аналіз контрольної роботи №1..……………………………………. 5 хв

ІII. Актуалізація опорних знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3 хв
IV. Мотивація навчальної діяльності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6 хв
V. Вивчення нового матеріалу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15 хв
VІ. Узагальнення та систематизація знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10 хв
VІI. Підсумки уроку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4 хв
VIІI. Домашнє завдання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .1 хв
 

Хід уроку

 

І. Організаційна частина. Привітання, перевірка присутніх та готовності до уроку.

 

ІІ. Аналіз контрольної роботи №1.

ІII. Актуалізація опорних знань

  • Прийом  Бесіда
  1. Пригадайте з курсу природознавства і географії, що таке колообіг?
  2. Які елементи беруть в ньому участь?

 

ІV.  Мотивація навчальної діяльності.

  • Прийом  «Проблемна ситуація»

Уявіть собі, що з нашої планети зникли всі редуценти. До чого це призведе?

Необхідно підвести учнів до розуміння того, що всі організми є невід’ємною частиною біосфери, для кожної екосистеми важливі всі її компоненти і вона зможе існувати лише за наявності усіх трьох ланок трофічних ланцюгів: продуцентів, консументів і редуцентів.

 Чим наша планета відрізняється від інших планет Сонячної системи?

 Як ви гадаєте, завдяки чому життя на нашій планеті постійно підтримується?

  • Вправа  «Фасилітатор» (Додаток №1)

Вчитель повідомляє учнів, що фасилітатором називають  викладача, вчителя, тренера, основне завдання якого полягає в стимулюванні та направленні процесу самостійного пошуку інформації та спільної діяльності учнів.

Сьогодні завдання фасилітаторів, опираючись на отримані картинки, пояснити класу тему й мету нашого уроку.

З класу обираємо два учні, які хочуть спробувати себе в ролі фасилітаторів й вручаємо їм картки із зображенням та висловом. Їх завдання: Якнайкраще й доступніше пояснити своїм однокласникам, над якою темою сьогодні працюватиме клас.

 

  • Оголошення теми та мети уроку.

Отже, тема нашого уроку як ви вже зрозуміли  - колообіг речовин і енергії як основний системотворчий фактор. Поняття біогеохімічного циклу та його ролі у функціонуванні та розвитку геосистем.

 

Мета уроку  -  розкрити суть  колообігу речовин і енергії як основного системоутворюючого фактора,  визначити його основні ланки та розкрити поняття «біогеохімічного циклу» та його ролі у функціонуванні та  розвитку геосистем.

 

V. Вивчення нового матеріалу

 

  • Прийом  Бесіда
  1. Що таке біосфера?
  2. Пригадайте основні положення про біосферу В.І. Вернадського?
  3. Що В.І. Вернадський вважав суттю організованості й  еволюції біосфери?
  4. Як ви розумієте поняття «біогеохімічна циклічність»?

 

  • Прийом   Лекція

Для постійного існування біосфери, для запобігання загибелі життя на Землі в природі мають постійно відбуватись безперервні процеси перетворення її живої речовини. Біологічний колообіг —це багаторазова участь хімічних елементів у процесах, які протікають у біосфері.
У біосфері відбувається постійний колообіг активних елементів, які переходять від організму до організму, у неживу природу і знову до організму. Елементи, які вивільняються мікроорганізмами при гнитті, надходять у ґрунт і атмосферу, знову включаються до колообігу речовин біосфери, поглинаючись живими організмами.
Цей процес є біогенною міграцією атомів. Для біогенної міграції характерне накопичення хімічних елементів у живих організмах, а також їх вивільнення в результаті розкладу мертвих організмів.

Біогенна міграція спричинюється трьома процесами:
• обміном речовин в організмах;
• ростом;
• розмноженням.
 

 

Визначення біогенної міграції хімічних елементів, що спричинена силами життя, дав B. I. Вернадський (Закон біогенної міграції атомів). Біогенна міграція є частиною загальної міграції хімічних елементів біосфери. Головною геохімічною особливістю живої речовини є те, що вона, пропускаючи крізь себе атоми хімічних елементів земної кори, гідросфери та атмосфери, здійснює
у процесі життєдіяльності їх закономірну диференціацію. Завершуючи свій життєвий цикл, організми повертають природі все, що взяли в неї упродовж життя.
- Яка причина постійного колообігу в біосфері? (Обмеженість
елементів, із яких утворюється тіло організмів.)
Циклічність і біогенна міграція речовин – умови існування геосистем

 

 

 

Найважливішою умовою стійкості існування екосистем усіх рівнів є
колообіг речовини на планеті. Колообіги речовин є ландшафтоутворювальними процесами, оскільки до них залучені всі компоненти ландшафту чи природного середовища.

Колообіг хімічних речовин із неорганічного середовища через рослинні та тваринні організми назад у неорганічне середовище з використанням сонячної енергії та енергії хімічних реакцій називається біогеохімічним циклом. У такі цикли втягнуті практично всі хімічні елементи і насамперед ті, що беруть участь у побудові живої клітини.

Біологічний колообіг оборотний не повністю, частина речовин постійно виходить із колообігу й осідає в товщі осадових порід як органогенні вапняки, гумус, торф і т. п. У результаті колообігу біосфера (чи інша екосистема) не повертається в початковий стан: для біосфери характерний поступальний рух, тому символом біологічного циклу є не коло, а циклоїд (спіраль).

 

  • Робота з схемою колообігу води в природі. (Додаток №2)

Завдання:

  1. Назвіть основні процеси, які забезпечують колообіг води.
  2. Роль води в житті організмів.
  3. Яким чином отримують та виділяють воду живі організми?
  4. Антропогенний вплив на колообіг води. (ст.52)

 

  • Технологія «Синтез думок»

Як відбувається перетворення руди на сталь, дерева – на меблі, нафти – на пластмасу, бавовни – на тканину? Зазначити, що на шляху цих перетворень потрібно взяти із середовища, а що повернути йому, як змінюються властивості матерії у кінцевих технологічних ланцюжків.

 

  • Вправа  «Ажурна плитка» (Додаток №3)

Учні об’єднуються у 4 групи, кожна отримує завдання опрацювати й схематично зобразити одного із основних біофільних елементів (Карбону, Оксиген, Нітрогену, Фосфору).

Кожна група отримує довідковий матеріал, опрацьовує його та має свою відповідь сформулювати у вигляді відповідей на такі основні запитання:

  1. Основні явища, які впливають на колообіг
  2. Живі організми, які відіграють вирішальну роль в колообігу
  3. Роль антропогенної діяльності

 

  • Прийом   Екологічна задача

На одному дереві в лісі за сезон утворюється 10 кг су­хої маси листя, яку поїдає гусінь. Цю гусінь поїдають комахоїдні птахи. Середня маса комахоїдної птахи — 200 г. Вміст води в її ор­ганізмі — 75 %. Скільки дерев треба для того, щоби протягом се­зону могла прогодуватися зграя таких пташок, до складу якої вхо­дить 10 особин, за умови, що на наступний трофічний рівень у еко­системі переходить 10 % речовини?

 

  • VІ. Узагальнення та систематизація знань

 

  • Вправа «Підбери правильне слово»

Біогеохімічний цикл – це незамкнутий (замкнутий) та зворотній (незворотній) процес колообігів речовин і потоків енергії між компонентами біосферної цілісності. У багатьох ланках природних колообігів людська діяльність набула ролі другорядної (головної) сили, яка змінює ці процеси. Часто хімічна рівновага порушується через недостатність (недосконалість) технологічних процесів. На колообіг основних біофільних елементів впливають такі види антропогенної діяльності як винищення (насадження) лісів, руйнація (відновлення) ґрунтів.

 

- Перевірка правильності виконання завдання


VIІ. Підсумки уроку

 

  • Прийом  Мікрофон «Я на цьому урці дізнався про?

 

  •  Прийом  Епіграф:

Кожне нове досягнення неминуче супроводжується втратою чогось попереднього.

                                       Баррі Комонер

  • Виставлення оцінок


VIIІ. Домашнє завдання  Опрацювати параграф 12 (ст. 50-54).

 

 

 


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

 

  1. Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології. – К.: Либідь, 1995.
  2. Екологія: підручник для 11 класу загальноосвініх навчальних закладів. Рівень стандарту, академічний рівень / Л.П. Царик, П. Л. Царик, І. М. Вітенко. – 2-ге вид. – К.: Генеза, 2012. – 96 с.: іл.
  3. Мотивація на уроках екології 11 клас. Методичний посібник / О.П. Мельник. – Вінниця,  2014 р. – 56 с.
  4. http://ecology0564.blogspot.com/2013/03/9.html
  5. http://uchitelska.at.ua/publ/starsha_shkola/biologija_11_klas/urok_35_koloobig_rechovin_i_potik_energiji_v_ekosistemakh_produktivnist_ekosistem/78-1-0-969
  6. http://shkolyar.in.ua/kolobig7

 


  Додаток №1.

«Вода – вічна мандрівниця»

 

«Все пов'язане з усім»  - Перший із неписаних законів екології

 

 

 

Додаток №2

Біогеохімічний цикл води

 

Результат пошуку зображень за запитом "колообіг води в природі схема"

 

Додаток №3.

Колообіг Карбону

 

Природні сполуки, до складу яких входить Карбон, постійно зазна­ють змін, унаслідок яких здійснюється колообіг Карбону. Важлива роль у колообігу Карбону належить карбон(IV) оксиду, який входить до складу атмосфери. Цей газ надходить в атмосферу внаслідок бага­тьох процесів —виверження вулканів, горіння палива, розкладан­ня вапняку, дихання живих організмів, процесів бродіння і гниття.

З повітря СO2 у значних кількостях поглинається наземними рослинами та фітопланктоном Світового океану. Процес поглинан­ня СO2 відбувається тільки на світлі — фотосинтез, унаслідок якого утворюються органічні сполуки, що містять Карбон.

Із рослин, які поїдаються тваринами, Карбон переходить у тва­ринні організми. Тварини виділяють Карбон у вигляді вуглекис­лого газу під час дихання. Рослини і тварини з часом відмирають, починають гнити, окислюватись і частково перетворюватися на СO2, що повертається у повітря й знову поглинається рослинами. А частково рослинні та тваринні рештки у ґрунті перетворюють­ся на горючі копалини — кам’яне вугілля, нафту, природний газ. Горючі копалини використовують як паливо, внаслідок згоряння якого СO2 знову повертається в атмосферу.

В атмосфері міститься вуглекислий газ, Карбон(ІІ) оксид, як малі компоненти — вуглеводні, зокрема, метан та інші органічні сполуки. Карбон — основний хімічний елемент живої речовини, оскільки входить до складу різноманітних  органічних речовин.
Сполуки Карбону (у вигляді корисних копалин і карбонатів, а також алмазу і графіту) перебувають у літосфері. У воді містяться розчинні солі Карбону, на дні — карбонатні
мули, утворені внаслідок накопичення мертвих решток організмів, що будують своє тіло з кальцію карбонату. Сполуки Карбону в ґрунті — це рештки організмів, продукти їх метаболізму та вуглекислий газ, що виділяється під час дихання організмів і розкладання органічних речовин в аеробних умовах.
Вуглекислий газ рослини поглинають листям і кореневою системою для синтезу органічних речовин, які харчовими ланцюгами переходять до тіла тварин. Після загибелі організмів завдяки
діяльності редуцентів (мікроорганізмів) сполуки Карбону повертаються в біосферу у формі вуглекислого газу. У ґрунті дуже часто колообіг Карбону гальмується.
Органічні рештки мінералізуються частково, перетворюючись на нову органічну речовину — гумус. Частина органічної речовини, що повністю не розклалась, накопичується в осадових породах.
Величезні поклади вугілля, нафти, вапняків у водному середовищі є прикладом цього явища.

Людська діяльність значно впливає на колообіг цього біофільного елемента.
Сполуки Карбону у вигляді оксидів потрапляють у атмосферу при спалюванні пальних корисних копалин, вуглеводні — під час нафтовидобутку та нафтопереробки, численні органічні сполуки

Проте через різке збільшення спалювання різних видів палива вміст вуглекислого газу в атмосфері дедалі збільшується, а вміст кисню зменшується. Порушення рівноваги між вмістом кисню й вуглекислого газу в атмосфері може призвести до так званого «парникового ефекту» (шар СО2 відіграє таку саму роль, як скло в теплиці). Це доволі загрозливе явище. Річ у тім, що вуглекислий газ вільно пропускає на Землю випромінювання Сонця, але сильно затримує теплове випромінювання Землі. Порушується нормальна тепловіддача Землі у космічний простір, а це спричинює потепління клімату.

Потепління клімату Землі може викликати танення льодовиків і призвести до підвищення рівня Світового океану. В результаті позатоплюються всі низько розташовані частини материків — низини, що межують з океаном і густозаселені. Почнеться танення вічної мерзлоти, що спричинить заболочування великих територій, випадання рясних дощів, а це позначиться на сільському господарстві тощо.

Відомо, що головним регулятором співвідношення вуглекислого газу і кисню в атмосфері Землі є фотосинтез. Ще 50 років тому це співвідношення було оптимальним: об'ємна частка кисню в атмосфері становила 21 %, вуглекислого газу — 0,03 %. Нині нормальне співвідношення порушується. Господарська діяльність людини, з одного боку, призводить до посилення викидів СО2 в атмосферу, а з другого — до знищення «природних лабораторій», в яких здійснюється фотосинтез, тобто поглинається вуглекислий газ (вирубування лісів, масова загибель фітопланктону тощо).

 

 

 

 


 

 

Колообіг Нітрогену

У природі Нітроген зустрічається як у вільному стані, так і у зв'язаному. У вільному стані Нітроген у вигляді азоту входить до складу повітря (об'ємна частка N2 становить 78 %, масова — 75,6 %). Оскільки азот з повітря витрачається мало, його запаси в атмосфері залишаються сталими. У вигляді неорганічних сполук Нітроген у невеликих кількостях є в ґрунті. Проте у вигляді складних органічних сполук — білків — він увіходить до складу всіх живих організмів, беручи участь у їх життєдіяльності.

З Нітрогену складається азот N2, його багато в повітрі. Проте безпосередньо з повітря Нітроген у вигляді азоту засвоюють лише деякі бактерії, а всі інші організми здатні засвоювати Нітроген тільки у складі сполук.

Рослини засвоюють Нітроген неорганічних сполук, які у ґрунті, у вигляді йонів NH4 і NO3. У рослинах здійснюється синтез білків. Рослини частково поїдаються травоїдними тваринами, і білкові речовини потрапляють до організму тварин. Під час гниття залишків рослин і тварин під впливом спеціальних бактерій відбуваються складні біохімічні процеси, внаслідок яких органічні сполуки, що містять Нітроген, перетворюються на неорганічні сполуки Нітрогену, які повертаються в ґрунт. Ці сполуки знову засвоюються рослинами, і цикл перетворень замикається. Прянишников Дмитро Миколайович (1865—1948) видатний російський учений, академік, спеціаліст у галузі агрохімії, фізіології рослин і рослинництва. Розробив теорію нітратного живлення рослин (1916), наукові основи вапнування кислих грунтів, гіпсування солонців, застосування мінеральних добрив у землеробстві. Встановив, що нітратний нітроген (NО3-) тільки після відновлення до аміаку може бути використаний рослиною для синтетичного процесу. Розробив проблему використання фосфоритів безпосередньо на добриво і довів можливість переробки їх на суперфосфат, склав фізіологічну характеристику вітчизняних калійних добрив. Розробляв проблему розміщення добрив у сівозмінах, питання норм, строків і техніки внесення добрив у грунт, виробництва складних мінеральних добрив.

Крім того, під час грози атмосферний азот сполучається з киснем, утворюючи NО, що окиснюється киснем повітря до NО2 і зрештою перетворюється на нітратну кислоту (кислі дощі), яка потрапляє в ґрунт і там унаслідок взаємодії з мінералами переходить у нітрати.

Нітроген у вигляді газоподібних сполук перебуває в повітрі у вигляді органічних сполук — у тілах живих організмів, у ґрунті — у вигляді солей амонію, нітратів і нітритів.
У колообіг азот залучається завдяки біологічній (бактерії, синьо-зелені водорості), промисловій (виробництво мінеральних добрив) і атмосферній (блискавка) азотфіксаціям. Завдяки цим процесам атмосферний азот перетворюється на нітрати, які можуть засвоюватися рослинами. Іншим джерелом Нітрогену для рослин є розкладання органічних решток, унаслідок чого утворюються сполуки амонію, сечовина, аміак, які завдяки діяльності особливих бактерій перетворюються на речовини, доступні для рослин. Повернення азоту в атмосферу відбувається внаслідок розкладання сполук, що містять нітрати, до вільного азоту та кисню особливими ґрунтовими бактеріями. Людина своєю діяльністю здійснює значний вплив
на колообіг Нітрогену. Систематичне застосування азотних добривзумовлює збільшення концентрації сполук Нітрогену в ґрунтах, водах, продуктах харчування. Високий вміст нітратів у рослинах становить небезпеку для здоров’я людини і тварин, оскільки внаслідок споживання такої їжі нітрати перетворюються на нітрити, які, сполучаючись із гемоглобіном крові, перешкоджають переносенню кисню кров’ю.

Антропогенний вплив на колообіг азоту визначається наступними процесами:
1. Спалювання палива призводить до утворення нітроген(ІІ) оксиду, а після цього до реакцій: 2NO + O2 = 2NO2, 4NO2 + 2H2O ++ O2 = 4HNO3, сприяючи випаданню кислотних дощів.
2. У результаті впливу деяких бактерій на добрива і відходи тваринництва утворюється нітроген(ІV) оксид — один із компонентів, який спричинює парниковий ефект.
3. Видобуток корисних копалин, які містять нітрат-іони і йони амонію, для виробництва мінеральних добрив.
4. При збиранні врожаю з ґрунту виносяться нітрат-іонии і йони амонію.
5. Стоки з полів, ферм та каналізації збільшують кількість нітрат-іонів і йонів амонію у водних екосистемах, що прискорює ріст водоростей і інших рослин, при розкладанні яких
витрачається кисень, що зрештою призводить до загибелі риб.
 


 

Колообіг Оксигену

Результат пошуку зображень за запитом "колообіг оксигену"

Приблизно четверта частина атомів усієї живої матерії припадає на частку Оксигену. Оскільки загальна кількість атомів Оксигену в природі незмінна, з видаленням кисню з повітря внаслідок дихання та інших процесів повинно відбуватися його поповнення. Найважливішими джерелами кисню в неживій природі є вуглекислий газ та вода. Кисень потрапляє в атмосферу головним чином внаслідок процесу фотосинтезу, в якому бере участь вуглекислий газ. Важливим джерелом Оксигену є атмосфера Землі. Частина кисню утворюється у верхніх частинах атмосфери внаслідок дисоціації води під дією сонячного випромінювання. Частина кисню виділяється зеленими рослинами в процесі фотосинтезу із води та вуглекислого газу У свою чергу атмосферний вуглекислий газ утворюється внаслідок реакцій горіння та дихання тварин. Атмосферний кисень витрачається на утворення озону у верхніх частинах атмосфери, окисні процеси вивітрювання гірських порід, у процесі дихання тварин і в реакціях горіння. Перетворення кисню у вуглекислий газ призводить до виділення енергії, відповідно, на перетворення вуглекислого газу в кисень енергія повинна витрачатись. Ця енергія надається Сонцем. Таким чином, життя на Землі залежить від циклічних хімічних процесів, можливих завдяки потраплянню сонячної енергії. Життєдіяльність живих організмів, як відомо, підтримується сучасним співвідношенням в атмосфері кисню і вуглекислого газу. Природні процеси споживання кисню і вуглекислого газу і їх надходження в атмосферу збалансовані.

Антропогенна дія робить помітний вплив на колообіг Оксигену в біосфері. З розвитком промисловості і транспорту кисень використовується на процеси горіння. Наприклад, на спалювання різних видів палива потрібне від 10 до 25% кисню, вироблюваного зеленими рослинами. Зменшується надходження кисню в атмосферу через скорочення площ лісів, степів і збільшення пустель. Скорочується число продуцентів кисню і у водних екосистемах. Головна причина — забруднення океанів і морів, річок і озер. Учені вважають, що в найближчі 150—180 років кількість кисню в атмосфері може скоротитися на 1/3 в порівнянні з його змістом в кінці XX в. Особливу тривогу останніми роками викликає часто спостережуване руйнування озонового шару.
 

Колообіг Фосфору

Особливістю колообігу Фосфору є те, що він має лише одну газоподібну сполуку — фосфін, який утворюється під час гниття органічних решток. Більшість фосфатів не розчинні у воді. Мінералами є апатити й фосфорити. У ґрунті фосфор входить до складу решток мертвих організмів. Поширеним фосфоровмісним добривом є гуано-послід морських птахів. Редуценти
(мікроорганізми) мінералізують органічні сполуки Фосфору з відмерлих організмів у фосфати, які знову споживаються коренями рослин. Сполуки Фосфору накопичуються на дні водойм і в прибережній зоні морів та океанів у вигляді решток живих організмів і фосфатів. На суходіл потрапляють з рибою та під час видобування корисних копалин. Кислотні дощі прискорюють міграцію Фосфору завдяки розчиненню фосфатів. Для підвищення родючості ґрунтів на поля вносять добрива, зокрема, й фосфорні. Змивання їх у водойми спричинює евтрофікацію водойм (підвищення біологічної продуктивності екосистеми внаслідок накопичення біогенних
елементів, головним чином, нітрогену й Фосфору).
 

Антропогенний вплив на колообіг фосфору полягає в наступному:
1. Видобуток великих кількостей фосфатних руд для мінеральних добрив та мийних засобів призводить до зменшення кількості фосфору в біотичному колообігу.
2. Стоки з полів, ферм та комунальні відходи призводять до збільшення фосфат-іонів у водосховищах, до різкого зростання водних рослин і порушення рівноваги у водних екосисте-
мах.
 

 

 

1

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Марушка Галина Іванівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додав(-ла)
Лібіченко Юлія
Додано
23 квітня 2020
Переглядів
3283
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку