Урок. "Екологія рослин. Значення рослин для існування життя на планеті Земля. Значення рослин для людини."

Про матеріал

Матеріал уроків по екології рослин і грибів для 6-го класу. На допомогу молодим і починаючим вчителям. Можна використовувати, як готові конспекти уроків. Підручник «Біологія 6». Автори: Ю.І.Костіков, С.О.Волгін, В.В. Додь, А.В.Сиволоб, І.В.Довгаль, О.В.Жолос, Н.В.Скрипник, Г.В.Ягенська, Г.М.Толстанова, О.Є.Ходосовцев.

Перегляд файлу

6 клас. Біологія

Урок № _

Тема. Значення рослин для існування життя на планеті Земля. Значення рослин для людини. Сільськогосподарські рослини. Як утворився торф і кам’яне вугілля? Викопні рослини.

Міні-проект (за вибором)

Мета уроку: розширити знання учнів про значення рослин для існування життя на планеті Земля та для людини; ознайомити учнів з утворенням торфу і кам’яного вугілля, викопними вищими споровими рослинами.

Розвивати вміння учнів порівнювати та робити узагальнюючі висновки; закріпити індивідуальні вміння складати запитання.

Виховувати бережливе ставлення до живої природи планети, до свого здоров’я та оточуючих людей, екологічне мислення.

Обладнання: таблиці, малюнки, підручник, за інструкцією.

Міжпредметні зв’язки: фізика, хімія, географія, екологія, математика, основи

здоров’я, природознавство.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку:

I. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань

Фронтальна бесіда.

1.Яке значення має світло в житті рослини?

2.Як впливає на рослини температура?

3.Як рослина пристосовується до низьких температур?

4.Як рослина пристосовується до високих температур?

5.Яка роль води в житті рослини?

6.На які групи розподіляються рослини за відношенням до вологи? Наведіть приклади.

7. Яка будова особини нестатевого покоління папоротеподібних наших широт?

8. Яка будова заростка папоротеподібних?

9. Порівняйте життєвий цикл мохоподібних та папоротеподібних?

10. Що таке кам'яне вугілля, як і коли воно утворилось?

«Поміркуй»

Пояснити, як взаємозв’язані такі поняття: однорічні, кущі, хвойні, дерева, багаторічні, трави, листяні, життєві форми рослин, дворічні.

- Наведіть приклади (5–6) найпоширеніших дерев вашої місцевості.

- Наведіть приклади (5–6) найпоширеніших кущів вашої місцевості.

- Наведіть приклади (5–6) найпоширеніших трав’янистих рослин вашої місцевості.

III. Вивчення нового матеріалу

Значення рослин для існування життя на планеті Земля

— Як ви вважаєте, яке значення мають рослини для існування життя на нашій планеті?

1.Завдяки здатності до фотосинтезу рослини постійно поповнюють неминучі втрати органічних сполук на планеті; нагромаджують у продуктах фотосинтезу велику кількість хімічної енергії; підтримують необхідний для існування більшості організмів рівень кисню в атмосфері; запобігають накопиченню в атмосфері надлишку вуглекислого газу.

2.Рослини відіграють провідну роль у кругообігу мінеральних речовин, що забезпечує безперервне існування життя на Землі, неможливе без мінерального живлення.

3.Рослини істотно впливають на клімат.

4.Вони зв’язують родючі часточки поверхневих шарів ґрунту, запобігають їх змиву та ерозії ґрунтів.

5.Ліси, луки, степ є місцями проживання тварин. Тварини знаходять тут їжу, притулок, умови для розмноження.

Значення рослин для людини

— Чи можна уявити, щоб людина змогла прожити хоча б один день без рослин?

— Яке значення рослин у житті людини?

— Наведіть приклади рослин, що використовуються людиною в їжу та йдуть на корм худобі.

а)хлібні злаки — пшениця, рис, жито, ячмінь, овес, кукурудза, просо;

б)овочі — картопля, капуста, морква, буряк, огірки, баклажани тощо;

в)плодово-ягідні рослини — смородина, аґрус, малина, яблуні, груші, сливи, абрикоси, лимони, мандарини, апельсини;

г)зернобобові — горох, квасоля, соя, боби (ці рослини багаті на білки і мають особливе значення в живленні людини та тварин);

д)олійні — соняшник, льон, коноплі, рицина, соя.

— Наведіть приклади технічних рослин, що використовуються в промисловості.

•Волокнисті рослини — група рослин, що дає сировину, придатну для виготовлення текстильних виробів, шпагату, канатів тощо;

•дубильні рослини — група рослин, що містять у підземних та надземних органах дубильні речовини (найбільш відомі з них дуб, верба, ялина, сумах, бадан);

•каучукові рослини — група рослин, у тканинах яких утворюється каучук. Каучуконосних рослин небагато, серед них є дерева, кущі, трави. Найбільш поширеними є гевея, гваюла, ваточник.

— Наведіть приклади рослин, які використовуються людиною як джерело деревини.

Рослини, що використовуються людиною як джерело деревини, це — дуб, бук, граб, ялина, сосна, береза. Деревина використовується не тільки як будівельний матеріал, але і в целюлозно-паперовій, лісохімічній промисловості, як паливо.

Озеленення — невід’ємна частина облаштування міст, населених пунктів, різноманітних будівель. Озеленення наближує природу до житла людини, до місця її роботи, покращує мікроклімат. Адже, крім естетичної та душевної насолоди, яку дають рослини людині, вони збагачують повітря киснем, знезаражують його від шкідливих промислових та побутових викидів тощо. Людина повинна жити, працювати і відпочивати в здоровій, затишній та красивій обстановці. І в цьому нам допомагають гарні декоративні рослини.

— Наведіть приклади декоративних рослин.

Декоративні рослини: троянди, жоржини, хризантеми, чорнобривці, петунія, матіола, левкой та ін. Це одно- і дворічники, багаторічники, чагарники, ліани.

Лікарські рослини — одне із джерел одержання лікувальних і профілактичних засобів сучасної медицини. Зокрема, при лікуванні захворювань серцево-судинної системи, печінки, шлунково-кишкового тракту і системи кровообігу без них не обійтися.

Початок застосування лікарських рослин в Україні сягає сивої давнини. Згадку про це знаходять у літописах Київської Русі. Звичними ліками за тих часів були полин, кропива, хрін, подорожник, чемериця, м’ята та багато інших рослин.

Основною властивістю лікарських рослин є те, що вони утворюють органічні сполуки, які цілюще діють на організм людини і тварини.

20 % загальної кількості рослин на Землі мають лікувальні властивості, наприклад, береза бородавчаста, звіробій звичайний, глід колючий, ехінацея пурпурова.

— Які лікарські рослини вам відомі?

У сучасних умовах більшість лікарських рослин вирощують у спеціальних господарствах, на присадибних ділянках. Це доречно, тому що більшість цих рослин — зникаючі.

— Запропонуйте правила збору лікарських рослин.

До збору лікарських рослин варто приступати в той час, коли вони містять найбільшу кількість діючих речовин.

Бруньки — збирають в період набухання.

Кору — в період сокоруху.

Листя — в період цвітіння рослин.

Квіти — в період повного цвітіння, окрім квітів безсмертника.

Трави — в період цвітіння рослин.

Коріння — навесні і восени, по в’яненні рослин.

Щоб забезпечити успіх заготовок, необхідно систематично спостерігати за розвитком рослин і, як тільки настає термін збору, організувати масові виходи і виїзди для їх збору. Збирають лікарські рослини в гарну погоду. Збір починають, коли опаде роса. Не можна збирати рослини в сиру погоду, після дощу або рано вранці. Лише лікоподій (спори) збирають в сиру погоду. Всі роботи, пов’язані зі збором лікарських рослин, необхідно проводити акуратно, чисто і точно.

Не можна збирати сильно запилені рослини, роз’їдені комахами, пожовклі.

Зібрані рослини або їх частини (квіти, листя) слід укладати в чисті корзини, лукошки, ящики, вистелені папером. Якщо збір ведеться в мішки, не можна їх туго набивати, щоб уникнути самозігрівання рослин; крім того, рослини при цьому мнуться і втрачають свою форму і колір.

Рослини, доставлені до місця сушіння, повинні бути негайно розкладені рихлим шаром на чистому горищі, в сараї на стелажах або під навісом в тіні на дошках.

Період між збором і розкладкою для сушки не повинен перевищувати 2-3 годин.

Слід врахувати, що більшість дикорослих лікарських рослин росте не чистими чагарниками, а в співтоваристві з іншими видами рослин. Необхідно дотримувати акуратність, щоб уникнути попадання (захоплення) інших непотрібних рослин. При випадковому попаданні їх слід відразу видалити, тому що після збору відсортувати важче.

Не рекомендується одному складальникові при груповому зборі одночасно збирати декілька видів рослин.

При дотриманні цих правил не потрібна обробка зібраних рослин до сушки і після неї.

На жаль, у повному обсязі люди не розуміють значення зелених рослин: рвуть дикорослі трави, ламають дерева й кущі, рубають дерева в лісах, забуваючи про те, що погубити рослину недовго, а виростити її — справа багатьох років.

Міні-проект (за вибором)

Торф

Торф (англ. peat, нім. Torf) — порода рослинного походження, утворена протягом тисяч років з недорозкладених рослинних залишків (трав, мохів та деревини), які внаслідок високої вологості та поганого доступу повітря мінералізувалися лише частково.

Давня назва торфу — займиста земля. Згадки про торф як «займисту землю», що нею західноєвропейці користувалися для нагрівання їжі, трапляються в «Природничій історії» (46 р. н. е.) римського історика Плінія Старшого.

Торф містить 50—60 % вуглецю. Його теплота згоряння (максимальна) становить 24 МДж/кг.

Вік сучасних торфовищ вимірюється 5—10 тисячами років. Усі торф'яники зазвичай дуже заводнені й заболочені. Торф іноді вкритий невеликим шаром ґрунту, при цьому він утворює пальзи.

Більшість торф'яних покладів (близько 80 %) розташована в верхніх широтах; близько 60 % усіх заболочених територій у світі мають запаси торфу. Найбільші торф'яні суцілі зосереджені в обширних пониженнях рельєфу.

Торфоутворення — неповне розкладення деревних, трав'яних рослин і мохів під дією бактерій і грибків — відбувається здебільшого в долішньому шарі торфу.

Як утворюється торф?

Відмерлі рештки сфагнумів та інших рослин, що зростають на болотах, Занурюються у воду. Оскільки у болотяній воді кисню обмаль, а сфагнуми виділяють особливі кислоти, що гальмують розвиток мікроорганізмів, то відмерлі їхні частини не перегнивають. Вони осідають на дні боліт протягом десятків, сотень і навіть тисяч років, пресуються і утворюють торф. Шари торфу інколи сягають десятків метрів завтовшки, а за 10 років виникає шар торфу завтовшки лише 1 см. Загалом світові запаси торфу оцінюють приблизно в 270 млрд тонн.

Людина з давніх-давен використовує торф як паливо. Значні його запаси зосереджені на півночі України, зокрема на Поліссі. З пресованого торфу виготовляють плити, які використовують на будівництві як матеріал, що поглинає шуми та зберігає в оселі тепло. Торф, з його високим вмістом органічних речовин, людина використовує і як високоефективне добриво. У хімічній промисловості торф слугує сировиною для виробництва пластмас, воску, фарб, лаків, спиртів, кислот. Висушений сфагнум має бактерицидні властивості, тому його можна використовувати для лікування ран.

Застосування торфу

Торф з давніх часів привертав увагу людини. У країнах Західної Європи видобуток і використання торфу широко розвивалися в XII—XVIII сторіччях. У Росії на торф'яне паливо вперше неабияк зважив Петро I, який 1696 року віддав наказ видобувати торф у Воронежі та шукати його в околицях Азова, «як у місцях бездровних».

Поступово торф стали використовувати як торф'яний кокс у гамарстві, на здобування освітлювального газу. Початок промислового виробництва торф'яного напівкоксу та смоли прийшовся на кінець XIX — початок ХХ сторіччя.

На сьогодні торф використовують у сільському господарстві та тваринництві, лікуванні, біохімії та енергетиці. Розвиток сучасних виробничих технологій дозволяє створювати родючі ґрунти, де вирощують харчові рослини, видобувати добрива, стимулятори росту рослин, ізоляційні та пакувальні матеріали, вуглецевий відновлювач металу, активоване вугілля, графіт тощо.

Торф має декілька важливих властивостей, котрі зумовлюють його цінність для рільництва. Унесення торфу в ґрунт є найліпший спосіб поліпшити властивості ґрунту: пористість, щільність, повітроємність, вологоємність, мікробіологічний та живильний склад.

Торф містить гумінові кислоти, котрі підштовхують ріст і розвиток рослин, та амінокислоти, потрібні на перетворення певних первнів харчування на форму, доступну рослинам.

Торф має бактерицидні й газопоглинальні властивості, що є однаково потрібними всім видам ґрунтів. Торф оздоровлює ґрунт, знижує вміст нітратів у виробі в 1,5-2 рази, запобігає нагромадженню в рослинах важких металів та інших шкідливих речовин, послаблює дію отрутохімікатів, що потрапляють до ґрунту. Перегній, який утворюється в ґрунті при тривалому внесенні торфу, перешкоджає вимиванню легкорозчинних добрив.

Кам'яне вугілля

Кам'яне́ вугі́лля (англ. black, bitoumi-nous, mineral coal; нім. Stein-kohle) — тверда горюча корисна копалина, один з видів вугілля викопного, проміжний між бурим вугіллям і антрацитом.

Щільна порода чорного, іноді сіро-чорного кольору. Блиск смоляний або металічний. В органічній речовині кам'яного вугілля міститься 75-92 % вуглецю, 2,5-5,7 % водню, 1,5-15 % кисню. Містить 2-48 % летких речовин. Вологість 1-12 %. Вища теплота згоряння в перерахунку на сухий беззольний стан 30,5-36,8 МДж/кг. Кам'яне вугілля належить до гумолітів; сапропеліти і гумітосапропеліти присутні у вигляді лінз та невеликих прошарків.

Утворення кам'яного вугілля характерне майже для всіх геологічних систем — від девону до неогену (включно); воно активно утворювалося в карбоні, пермі, юрі. Залягає кам'яне вугілля у формі пластів і лінзовидних покладів різної потужності (від десятків см до декількох десятків і сотень м) на різних глибинах (від виходів на поверхню до 2500 м і глибше).

Усі ви знаєте кам'яне вугілля, яке людина використовує як паливо. Застосовують його й у хімічній промисловості для виробництва лаків, фарб, асфальту. А чи знаєте ви, що утворилося кам'яне вугілля з решток викопних папоротеподібних? Це відбувалося протягом лише одного періоду історії нашої планети, який так і назвали кам'яновугільним. Клімат у ті часи був не такий, як нині. Він був теплим і вологим, а суходіл вкривали неглибокі заплави та численні болота. Після відмирання стовбури дерев'янистих папоротей та інших вищих спорових рослин (хвощів та плаунів) потрапляли у воду. Там їх поступово заносило піском та мулом. За умов нестачі кисню поступово сформувалися потужні поклади кам'яного вугілля. В Україні їх багато на сході країни, зокрема в Донецькому кам'яновугільному басейні. Саме там розвинена і вуглевидобувна промисловість.

Отже, спалюючи кам'яне вугілля, ми фактично використовуємо енергію Сонця, яку завдяки фотосинтезу запасали давні папоротеподібні.

Кам'яне вугілля утворилося з продуктів розкладу органічних залишків рослин, що зазнали зміни (метаморфізм) в умовах високого тиску навколишніх порід земної кори і порівняно високої температури.

Поклади кам'яного вугілля цікавлять і вчених, які досліджують тваринний та рослинний світ минулих епох. У його пластах нерідко знаходять чіткі відбитки та скам'янілості різних організмів.

Буре вугілля – тверда горюча корисна копалина, нижчій член вуглефікаційного ряду вугілля викопного, гіпотетично – перехідна форма від торфу до вугілля кам'яного. Колір від світло-бурого до чорного.

Рослинні залишки → Торф → Буре вугілля → Кам'яне вугілля

Викопні рослини.

Картину історичного розвитку життя від її початку до наших днів допомагає нам простежити палеонтологія (від грецьких слів «палайос» — древній, «він / онтос» — суще і «логос») — наука про вимерлих організмах, про зміну їх у часі і в просторі . Один з підрозділів палеонтології — палеоботаніка

Палеоботаніка — наука, що вивчає викопні рештки давніх рослин, що збереглися в пластах геологічних відкладень.

Початкові етапи розвитку рослинного світу. Вивчення найдавніших шарів земної кори, відбитків і скам’янілостей раніше жили рослин і тварин та багато інших дослідження дозволили встановити, що Земля утворилася понад 5 млрд років тому.

Перші живі організми з’явилися у воді приблизно 3,5-4 млрд років тому. Найпростіші одноклітинні організми за будовою були схожі з бактеріями. Вони ще не мали відокремленого ядра, але володіли системою обміну речовин і здатністю до розмноження. У їжу вони використовували органічні і мінеральні речовини, розчинені у воді первинного океану. Поступово запаси поживних речовин в первинному океані стали виснажуватися. Між клітинами почалася боротьба за їжу. У цих умовах у деяких клітин з’явився зелений пігмент — хлорофіл, і вони пристосувалися до використання енергії сонячного світла для перетворення в їжу води і вуглекислого газу. Так виник фотосинтез, тобто процес утворення органічних речовин з неорганічних з використанням енергії світла. З появою фотосинтезу в атмосфері став накопичуватися кисень. Склад повітря став поступово наближатися до сучасного, тобто в основному включати азот, кисень і невелика кількість вуглекислого газу. Така атмосфера сприяла розвитку більш досконалих форм життя.

Поява водоростей. Від стародавніх найпростіших одноклітинних організмів, здатних до фотосинтезу, відбулися одноклітинні водорості. Одноклітинні водорості — родоначальники царства рослин. Поряд з плаваючими формами серед водоростей з’явилися і прикріплені до дна. Такий спосіб життя привів до розчленування тіла на частини: одні з них служать для прикріплення до субстрату, інші здійснюють фотосинтез. У деяких зелених водоростей це було досягнуто завдяки гігантській многоядерной клітці, розчленованої на листоподібну і коренеподібних частини. Однак більш перспективним виявилося поділ багатоклітинного тіла на частини, які виконують різні функції.

Важливе значення для подальшого розвитку рослин мало виникнення у водоростей статевого розмноження. Розмноження статевим шляхом сприяло мінливості організмів і придбання ними нових властивостей, які допомагали пристосуватися до нових умов життя.

Вихід рослин на суходіл. Поверхня материків і дно океану з часом змінилися. Піднімалися нові материки, йшли під воду існували раніше. Через коливання земної кори на місці морів виникала суша. Вивчення викопних решток показує, що рослинний світ Землі теж змінювався.

Перехід рослин до наземного способу життя, мабуть, був пов’язаний з існуванням періодично заливати й освобождавшихся від води ділянок суші. Осушення цих ділянок відбувалося поступово. У деяких водоростей почали з’являтися пристосування до проживання поза води.

У цей час на земній кулі був вологий і теплий клімат. Почався перехід деяких рослин від водного до наземного способу життя. У стародавніх багатоклітинних водоростей будова поступово ускладнювалося, і вони дали початок першим наземним рослинам .

Одними з перших наземних рослин були росли по берегах водойм риніофіти, наприклад рінія . Вони існували 420-400 млн років тому, а потім вимерли.

Будова риніофітів ще нагадувало будова багатоклітинних водоростей: були відсутні справжні стебла, листя, коріння, у висоту вони досягали близько 25 см. Ризоїди, за допомогою яких вони прикріплялися до грунту, поглинали з неї воду і мінеральні солі. Поряд з подобою коренів, стебла і примітивної провідної системи риніофіти мали покривну тканину, охороняє їх від висихання. Розмножувалися вони спорами.

Походження вищих спорових рослин. Від риніофітоподібних рослин відбулися древні плавуни, хвощі і папороті і, мабуть, мохи, у яких вже були стебла, листя, коріння . Це були типові спорові рослини, свого розквіту вони досягли близько 300 млн років тому, коли клімат був теплим і вологим, що сприяло зростанню і розмноженню папоротей, хвощів і плаунів. Проте їх вихід на сушу і відрив від водної середовища не були ще остаточними. При статевому розмноженні спорових рослин для запліднення необхідна водне середовище.

Розвиток насінних рослин. Наприкінці кам’яновугільного періоду клімат Землі майже повсюдно став суші і холодніше. Деревовидні папороті, хвощі і плавуни поступово вимирали. З’явилися примітивні голонасінні рослини — нащадки деяких древніх папоротніковідних.

Походження голонасінних від стародавніх папоротеподібних доводить багато рис подібності між цими рослинами. Ця схожість не лише зовнішнє. Спільні риси спостерігаються в будові органів: стебел, листя і коріння.

Очевидно, предками голонасінних рослин були деревовидні, ліановідні і трав’янисті насінні папороті, які згодом повністю вимерлі. Їх насіння розвивалися на листках, шишок ще не було.

Умови життя продовжували змінюватися. Там, де клімат ставав більш суворим, стародавні голонасінні рослини поступово вимирали . Їм на зміну приходили більш досконалі рослини — сосна, ялина, ялиця.

Рослини, розмножується насінням, краще пристосувалися до життя на суші, ніж рослини, розмножуються спорами. Це пов’язано з тим, що можливість запліднення у них не залежить від наявності води у зовнішньому середовищі. Особливо явно перевагу насінних рослин над споровими проявилося, коли клімат став менш вологим.

Покритонасінні рослини з’явилися на Землі близько 130 млн років тому.

Покритонасінні виявилися найбільш пристосованими до життя на суші рослинами. Тільки у покритонасінних є квітки, їх насіння розвиваються всередині плоду і захищені околоплодником. Покритонасінні швидко розселилися по всій Землі і зайняли всі можливі місця проживання. Вже понад 60 млн років покритонасінні рослини панують на Землі.

Пристосувавшись до різних умов існування, покритонасінні створили різноманітний рослинний покрив Землі з дерев, чагарників і трав.

ІV. Узагальнення та систематизація знань

«Творча лабораторія».

1.Дехто вважає, що шкідливо залишати на ніч у кімнаті квіти, оскільки вони поглинають кисень, необхідний для дихання людини. Те саме думають і про кімнатні рослини. Щоб підтвердити або спростувати цю думку, підрахуйте, до якої величини знизиться вміст кисню порівняно зі звичайним (21 %) у повітрі кімнати об’ємом 45 м3 протягом 10 год унаслідок дихання рослин масою 4 кг, якщо середня інтенсивність дихання становить 12 мл О2 на 1 г маси за добу.

(Відповідь. Знайдемо об’єм кисню в кімнаті:21 Ч 45 : 100 = 9,45 м3 (9450 л).За 10 год рослини поглинуть:12 Ч 4000 Ч 10 : 24 = 20 000 мл (або 20 л) кисню. Різниця витраченого рослинами кисню становитиме:9450 – 20 = 9430 л.У відсотках це буде: 9,43 Ч 100 : 45 = 20,95 %.

Різниця становить 0,05 % без урахування процесу фотосинтезу, який відбувався вдень. Тому шкоди кімнатні рослини не завдають, а, навпаки, затримують пил, сприяють очищенню повітря та збагачують його киснем.)

2.За сприятливих умов 1 дм² листкової поверхні за 1 год може синтезувати 20 мг цукрів. Якби сталося диво, і людина, позеленівши, почала фотосинтезувати, як рослина, чи змогла б вона за рахунок цього забезпечити свої енергетичні потреби — 2000 ккал на добу? Для розрахунків використайте показники: поверхня шкіри людини, доступна сонячним променям, становить 1,7 м², тривалість фотосинтезу — 12 год на добу, а 1 г цукрів містить 4,1 ккал енергії.

(Відповідь. 1,7 м² = 17 дм²; 17 · 20 · 12 = 4080 мг (або 40,8 г); 40,8 · 4,1 = 167,28 ккал, а людині потрібно 2000 ккал. Не вистачає 1832,72 ккал.

Висновок: не змогла б.)

«Мозковий штурм».

— У першому господарстві всю лугову траву скосили до цвітіння, а у другому — після цвітіння. Яке сіно містить більше поживних речовин для вигодовування тварин і чому?

— Навесні часто можна побачити вогнища, у яких разом із нагромадженим за зиму сміттям спалюють торішнє побуріле листя рослин, відмерлі сухі залишки торішньої трави. Вважається, що заодно швидше і краще зростатиме нова, зелена трава. Чи згодні ви з такими діями? Відповідь обґрунтуйте.

Запитання для бесіди

1.Торф?

2.Як утворився торф?

3.Кам’яне вугілля?

4.Як утворилось кам’яне вугілля?

5.Зміна та розвиток рослинного світу?

V. Домашнє завдання

Опрацювати конспект уроку.

Повторити §21.

VІ. Підбиття підсумків уроку

Значення рослин для існування життя на планеті Земля та для людини дуже велике.

Світ сучасних рослин різноманітний. Але в минулому рослинний світ Землі був зовсім іншим. Доказами цього є сучасні поклади торфу і кам’яного вугілля.