Урок "Енергетичні потреби організму"

Тема уроку : « Енергетичні потреби  організму. Обмін речовин» 

 Мета уроку: охарактеризувати їжу як джерело енергії; навчити учнів розуміти процес споживання їжі за співвідношенням маси і зросту тіла; розвивати логічне мислення і творчий потенціал учнів; удосконалювати вміння працювати в групах; закріпити індивідуальні вміння;  виховувати бережливе ставлення до власного здоров’я та здоров’я оточуючих.

Епіграф до уроку:

 «Людина це сума їжі, яку вона вживає».

                                                                                               Поль Брегг   

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань.

       1.   фронтальне  опитування

   2.   - Вправа «Пригадай»      Пригадай, який хімічний склад клітини.

Пригадай,  які функції виконує вода в організмі людини.

Пригадай,  які хімічні елементи називають мікроелементами.

Бесіда

— Якщо врахувати, що людина росте, розвивається, оновлює клітини, рухається, працює, думає, то що їй потрібно для здійснення цих процесів? (Енергія, будівельний матеріал.)

— Звідки людина отримує поживні речовини? (З їжі.)

II. Мотивація навчальної діяльності                                                                      Відомий вчений Поль Брегт, вивчаючи людину зробив таке порівняння: «Людина це сума їжі, яку вона вживає».                                                                                                                                    Як ви можете пояснити таке порівняння ? (відповіді дітей).Отже, можна зробити висновок про те, що як ви почуваєтеся, залежить від того, чим і як ви харчуєтеся. Ми часто зичимо один одному здоров´я. Але самі не завжди дбаємо про нього. Ми намагаємося подобатися іншим та бути красивими, але не завжди  впевнені у своїй зовнішності. Запорукою і здоров´я, і краси є вміння будувати розумний спосіб життя.
Як вам подобається думка: “щоб бути здоровим і красивим – необхідно цьому вчитися”. Таким чином метою нашого уроку сьогодні буде зрозуміти, що обмін речовин і енергії – це основа всього життя людини.

III. Повідомлення  теми і мети уроку.  

IV. Вивчення нового матеріалу.                                                                               Чи знаєте ви, що за 70 років свого життя середній європеєць:

— проводить за їжею від 3,5 до 7 років;

— сідає за обідній стіл 82 тис. разів;

— з’їдає 160 кг шоколаду і 7300 яєць;

— проводить 560 діб за приготуванням їжі.                                                                                          Для доброго здоров´я людині потрібно близько 40 різних поживних речовин. Вони належать до 5 основних груп: 
1) м´ясо, риба, птиця, яйця;
2) зернові, хліб, крупи;
3) горох та інші бобові, постачальники рослинних білків;
4) молоко, сир, йогурт та інші молочні;
5) фрукти та овочі.
Але жоден продукт не може забезпечити людину всіма основними поживними речовинами, тому нам необхідно вживати різноманітні продукти. Чим різноманітніший вибір продуктів, тим краще для здоров’я. У людей зовсім  небагато  основних  потреб,  які  мають  бути  задоволені,  щоб  жити.  Харчування – одна  з  таких  потреб. Правильно  підібрана  їжа  підтримує  наше  здоров’я,  підвищує працездатність  і  поліпшує  самопочуття.  Харчування  не  тільки  задовольняє  основні  фізичні  потреби  кожної        людини, а  є  важливим  фактором  її  психічного  стану. Більше  того, харчування   тісно  пов’язане  із  звичками  і  культурою  сімейного  життя,із  соціальним, економічним  і  культурним  життям  цілої  нації.  Спільне  споживання  їжі  з  приводу  якогось  сімейного  свята       або  будьякого  іншого  заходу  посилює  відчуття  спільності  людей,  які  беруть  у  ньому  участь,  підвищує  значення  цього  заходу. Неправильно  підібрана  їжа  може  спричинити  різні  захворювання, стати  фактором  ризику  для  здоров’я.Загальне  самопочуття  залежить  від  правильного  харчування. Їжа  має  містити  основні  елементи:  поживні  речовини,  воду,  біологічно  активні  і  супровідні  речовини.

Обмін речовин складається із двох взаємопротилежних процесів:
- асиміляція або анаболізм – синтез, утворення складних органічних сполук з простих молекул, що надійшли в клітини;
- дисиміляція або катаболізм – розщеплення, розкладання органічних речовин на простіші сполуки.
- асиміляція + дисиміляція (анаболізм+катаболізм) = метаболізм.
Процеси синтезу органічних речовин називають ще пластичним обміном, а процеси розщеплення – енергетичним обміном. Чому? Тому, що в ході асиміляції оновлюються органоїди клітини, а в клітинах утворюються речовини, необхідні самій клітині. Під час асиміляції накопичується енергія. В ході дисиміляції навпаки, синтезовані речовини розпадаються на прості молекули і при цьому звільняється велика кількість енергії. Таким чином, асиміляція і дисиміляція, дві складові частини обміну речовин, які неможливо відділити; два взаємопротилежні процеси.                                                                        в організмі дорослої людини (70 кг) за добу:
- поглинається 460 л кисню і виділяється 403 л вуглекислого газу;
- гине і замінюється 450 млрд.еритроцитів, до 30 млрд лейкоцитів, до 400 млрд тромбоцитів;
- гине і відновлюється 50% епітеліальних клітин шлунку та кишечнику;
- серце проштовхує від 10 до 70 тисяч л крові;
- передсердя і шлуночки скорочуються близько 90 000 разів;
- здійснюється близько 25 тисяч дихальних рухів;
- через легені проходить близько 12 000 л повітря;
- через травну систему всмоктується 7-9 л рідини;
- утворюється 1,5 л сечі;
- випаровується через легені та потом близько 0,5 л води.
Таким чином, анаболізм (асиміляція) і катаболізм (дисиміляція), дві складові частини метаболізму, які неможливо розділити.Таким чином, людський організм підпорядкований закону збереження енергії: енергія не виникає і не зникає, вона лише видозмінюється. 
Поживні  речовини  потрібні  для  будови  і  підтримання  маси  тіла, забезпечення  йогоенергією,  а  також  для  функціонування  всього  організму. Їжа  дає  можливість:Формувати  організм,  який  росте,  і  підтримувати  повністю  розвинений  організм.Виробляти  тепло  і  механічну  енергію.

-  Робота в групах  «Будівельники», «Енергетики», «Менеджери»                            Якщо  уявити,  що  наш  організм мегаполіс  з  висотними  будівлями  і  складною  системою  комунікацій, то  білки – це  будівельні  матеріали, вуглеводи – енергоносії, а жири – супермаркети  і  склади. Для  того,  щоб  визначити значення  білків, жирів  і  вуглеводів  у  нашому  житті,  розглянемо  їх  будову,  дію  на  організм  та  вміст  у  продуктах  харчування.

Вірш

Думав Іванко, хороший юнак, щоб здоровим стати,

Треба їсти – все підряд і побільше спати.

Так Іванко і робив,

Враз, як прокидався,щось жував він, їв і їв,

Просто – запихався.

Став гладкий – не підбіжить! Та і йти не може…

Так такому важко жить, хто тут допоможе?

Запитання:Яку пораду треба дати Іванкові, щоб стати здоровим і гарним?

Чому необхідно дотримуватись режиму харчування?

А що треба дітям їсти, щоб бути здоровими

Співвідношення   білків,   жирів і  вуглеводів у  нашому  організмі - 1: 1: 4

V. Узагальнення і систематизація знань:

Робота в зошиті – заповнити таблицю

Запитання:Які  особливості  харчування  у  підлітковому  віці?

V. Підсумок уроку:  

- Оцінювання учнів

VІ. Домашнє завдання: опрацювати матеріал підручника. Найбільший  заряд  енергії  людина  отримує  під  час  сніданку.

Тому пропоную вам  розробити проект «Збалансоване харчування»

Додаток

«БУДІВЕЛЬНИКИ»

У людському організмі  все  побудовано  на  основі  цеглинок – білків.  З  одних  побудовані  м’язи,  шкіра,  волосся  і  нігті.  Інші  входять  до  складу  ферментів.  Білки,  які  є  невід’ємною  частиною  гемоглобіну,  допома гають  переносити  кисень,  білок  фібриноген,  необхідний  для  згортання  крові. А  складні білки  нуклеопротеїди  сприяють  передачі спадкової інформації від батьків до дітей. Щоб  будувати  нові  клітини  і  відновлювати  пошкоджені,  організм  повинен  отримувати  білок  з  їжею.Білки  складаються  з  амінокислот,  які,  з’єднуючись  між  собою,  надають  їм різноманітних  властивостей.  У  рослинах  і  в  організмі  тварин  білки  перебувають  у  трьох  станах:  рідкому (молоко,  кров),  напіврідкому (яйця),  твердому(шерсть,  нігті).  У  білках  20  видів  амінокислот,  8  з  яких   життєво  необхідні (незамінні).

Харчова  цінність  білків  залежить  від  амінокислотного  складу  та  їх  фізико-хімічних  властивостей.  Частина  амінокислот,  необхідних  людині  для    побудови  тканин  тіла,  утворюється  в  організмі  з  амінокислот,  що  надходять  з  їжею.  Це замінні амінокислоти.

Білки  зсідаються  при  високій  температурі,  під  дією  кислоти,  тощо.  Вони   зв’язують  воду,  набрякаючи  у  ній,  частково  розчинні  у  воді.  Білкові           продукти  швидко  псуються, особливо  при  високій  температурі.

Добова  потреба  у  білку  становить:

• для  дорослих – 0,7-0,8 г на  1кг  маси  тіла,
• для  дітей – 2,5 г,
• для  літніх  людей – 1,2 г.

Надлишок білка  згоряє  у  процесі  клітинного  обміну,  але  з  часом  призводить  до  захворювання  на  остеопороз.

Нестача спричиняє  виснаження,  схуднення,  втрату  активності.                           

 класифікація:

1. Прості (протеїни)  і  складні (протеїди).
2. Тваринні  і  рослинні.
3. Розчинні  і  нерозчинні  у  воді.
4. Повноцінні  і  неповноцінні.

Функції білків – будівельний матеріал організму,скорочення мязів, транспорт кисню, захист від інфекцій

(Поради Іванкові)     Найважливіші  джерела білка – молоко,  сир,  м’ясо,  риба,  яйця,  горіхи,  бобові,  зернові. 

«ЕНЕРГЕТИКИ»

Наші  особисті  електростанції – це  вуглеводи.  Вони  виробляють  глюкозу – стратегічне  паливо  для  тіла  і  мозку.  Частинаневикористаної  глюкози  відкладається  про  запас  у  печінці  і  м’язах.  Вуглеводи необхідний  матеріал  для  побудови  клітин  і  тканин.   Вуглеводи це  органічні  речовини,  до  складу  яких  входить  вуглець,  водень  і  кисень.  Синтезуються  вуглеводи  зеленими  рослинами  з  вуглекислоти  і  води  під     дією  сонячної  енергії,  тому  вони  складають  значну  частину  рослинної  їжі  і  в  невеликій  кількості  містяться  у  тваринній. Класифікація:

1. Моносахариди –це  прості  вуглеводи,  солодкі  на  смак  і  розчинні  у  воді.  До  них  належать

глюкоза , фруктоза , галактоза (складова  частина  молочного  цукру)

2. Дисахариди – це  вуглеводи,  які  солодкі  на  смак,  розчинні  у  воді  і  складаються  з  простих  вуглеводів.  До  них  належать

сахароза (буряковий  цукор)

мальтоза (солодовий  цукор)

лактоза (молочний  цукор)

3. Полісахариди – це  складні  вуглеводи,  утворені  з  багатьох  молекул  глюкози.  Вони  не  солодкі,  тому  називаються  несахароподібними  вуглеводами.  До  них  належать

крохмаль

глікоген (тваринний  крохмаль)

інсулін (замінник  крохмалю  у  деяких  рослинах)

клітковина (виводить  з  організму  шкідливі  речовини)

4. Пектинові  речовини – похідні  вуглеводів,  які  входять  до  складу  овочів.  До  них  належать

Протопектин, пектин

Функції : вуглеводи забезпечують організм енергією,  відкладаються про запас На  вуглеводи  повинно  припадати  не  більше  60%  калорій  від  щоденного  раціону.  Все,  що  надходить  більше  норми  і  не  витрачено   фізичним  навантаженням,  перетворюється  на  підшкірний  жир.

Навіть  невелике  зниження  цукру  у  крові  може  викликати  знесилення.  Що вже  говорити  про  піврічні  дієти,  коли  на  енергію  витрачаються  білки  і      починають  деформуватись  м’язи. Відмовлятися  від  вуглеводів  не  можна,  особливо  від  тих,  що  надходять  з  рослинною  їжею. Це  призводить  до  нестачі  солей  калію,  магнію,  заліза, швидше  розвиваються  ожиріння,  атеросклероз, хвороби серця, анемія, простудні,вірусні  захворювання.  Особливо  чутливі  до  нестачі  вуглеводів        нервові  клітини.

(Поради Іванкові)   Оптимально  отримувати  на  день  4-8 г вуглеводів  на  кожний  кілограм своєї  ваги.  Причому,  швидкі  вуглеводи  можуть  складати  1/4 частину  раціону,  а  3/4 -повільні.  Бажано  відмінусувати  таке  неякісне  паливо,  як  цукор  в  чистому  вигляді,  і  обов’язково  додати  не  менше  25 г рослинної клітковини  на  день.

В  1 г  вуглеводів – 4  ккал;   Є так звані «швидкі і повільні»  вуглеводи.  Швидкі вуглеводи – фрукти,  ягоди, мед, буряк, морква, диня. «повільні»  вуглеводи  картопля,  крупи,  макаронні  вироби,  овочі (крім  буряка  і  моркви).  Крохмаль  постачають  крупи  і  картопля, клітковину – овочі,  фрукти,  горох,  горіхи,  зернові. Корисно їсти коричневий  рис,  хліб  з  висівками  і  вироби  з  цільного  зерна  -  ценевичерпне  джерело  клітковини,бо  більша  частина  клітковини  міститься  у  зовнішніх  шарах  зернин. 

  «МЕНЕДЖЕРИ» 

В  нашому  розумінні  поняття  жир  і  зайва  вага  є  синонімами.  Проте            основне  завдання  жирів –рятувати  від  переохолодження  наш  організм  і  бути  енергетичним                 джерелом  довготривалого  використання.  Не  дивно,  що  в  меню  північних    народів  так  багато  тваринних  жирів.  Жири  входять  до  складу  клітинних    стінок  і  нервової  тканини,  тому  без  них  неможливе  утворення  нових          клітин.  Жири –   будівельний  матеріал  для  гормонів,  наприклад,  тестостерону, а  також  постачальники  жиророзчинних  вітамінів А, Д, Е, К.   За  допомогою  жирів  можна  суттєво  підвищити  калорійність  їжі  для  людей,  які  займаються  важкою  фізичною  працею. Жир  має  властивість  відкладатися  про  запас!

класифікація  жирів

1. Насичені (граничні) – стеаринова,  пальмітинова,  капронова,  масляна. Допомагають  засвоїтися  жиророзчинним  вітамінам,  проте  збільшують  ризик  захворювання  серця,  судин,  утворення  злоякісних  пухлин.
2. Ненасичені (неграничні) – олеїнова,  ліноленова,  арахідонова. Мають  протизапальну  дію,  допомагають  засвоєнню  антиоксидантів  і  жиророзчинних  вітамінів,  знижують  рівень  холестерину  у крові,  укріплюють  стінки  судин,  покращують  стан  шкіри,  забезпечують  водний  і  жировий  обмін  речовин.
3. Трансжири. Містять  «порожні»  калорії,  підвищують  рівень холестерину,що веде до захворювань серцево-судинної системи. Увага! Трансжирів  багато  у  чіпсах,  сухариках  кондитерських  виробах.Функції жирів  запасаюча, теплообмінна, енергетична

 надлишок  жирів спричиняє  захворювання  печінки,  порушення  обміну  речовин  і, в  результаті,  стає  основною  причиною  ожиріння.  Спеціалісти  вважають,    що  їжа  з  високим  вмістом  жирів  підвищує  ризик  ракових  захворювань і сприяє  розвитку  атеросклерозу.                                                        

 Нестача  жирів приносить  шкоду для  здоров’я!  Адже  жири,  які  містяться  в  рибі,  олії  і      молочних  продуктах,  необхідні  для  засвоєння  жиророзчинних  вітамінів.  Їх  нестача  у  їжі  порушує  діяльність  центральної  нервової  системи,  впливає  на  органи  розмноження,  гормональний  баланс.

 (Поради Іванкові)Вершкове  масло – неповноцінне  джерело  жирних  кислот, а  олія  при  всіх  своїх  перевагах  не  допомагає  організму  засвоїти  вітаміни  А, В, Е.  Ось  чому  потребув  жирах     можна  задовільнити  тільки  за  рахунок  їх  спільного  вживання.   Оптимальне  співвідношення: 1/3  рослинних  жирів  і  2/3  тваринних.  Слід пам’ятати!  Щодня  в  організм  людини  повинно  надходити  4 г жирних  кислот  омега-6   (2 ч. ложки  олії  або  3 горіхи)  і  2 г  омега-3 (1 ч. ложка  рапсової  олії  або  100 г оселедця)