Урок. Ернст Теодор Амадей Гофман. «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер». Тема: Протиставлення філістерів та ентузіастів як провідний конфлікт творчості письменника.

Власюк Катерина Павлівна 19 лютого 115 Відгуки відсутні

Про матеріал

Урок осмислення художнього тексту з елементами проблемно-діалогічного навчання, який має мету розвивати критичне мислення учнів та здатність до моральної оцінки явищ дійсності, а також формувати усвідомлення небезпеки суспільної байдужості та культу посередності.
Перегляд файлу

10 клас. Ернст Теодор Амадей Гофман. «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер». Тема: Протиставлення філістерів та ентузіастів як провідний конфлікт творчості письменника.

Тип уроку: урок осмислення художнього тексту з елементами проблемно-діалогічного навчання.

Мета і завдання уроку:

  •                 проаналізувати конфлікт філістерів та ентузіастів у творі;
  •                 з’ясувати особливості сатири й гротеску як засобів викриття соціальних явищ;
  •                 розкрити символіку образу Цахеса;
  •                 формувати вміння аналізувати художній текст як модель суспільства;
  •                 розвивати критичне мислення та здатність до моральної оцінки явищ дійсності;
  •                 формувати усвідомлення небезпеки суспільної байдужості та культу посередності;
  •                 сприяти становленню внутрішньо вільної особистості, здатної протистояти маніпуляції;
  •                 виховувати активну громадянську позицію, відповідальність за духовний стан суспільства.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація проблеми. Протистояння духовної особистості й бездуховного суспільства як умова формування громадянської позиції.

Учитель пропонує проблемне запитання:
Чи може суспільство, яке захоплюється випадковими «цахесами», бути сильним і вільним?

Коротке обговорення підводить учнів до розуміння: небезпека не лише в самому Цахесі, а в суспільстві, яке добровільно віддає йому славу, владу й авторитет.

ІІ. Осмислення твору. Аналітична частина

  1.               Образ Цахеса як символ соціальної аномалії.
  •                 Чому бездарність стає видатною?
  •                 Яку роль у цьому відіграє «чарівний» механізм?
  •                 Чи не нагадує це сучасні інформаційні маніпуляції?

Висновок: магія у творі — метафора суспільної сліпоти, конформізму та підміни цінностей.

2. Філістери й ентузіасти. Філістери — люди пристосуванства, кар’єризму, духовної обмеженості. Ентузіасти (Бальтазар, Проспер Альпанус) — носії духовності, свободи думки, творчості.

Обговорення:

  •                 Чому ентузіасти залишаються в меншості?
  •                 Яка їхня роль у суспільстві?
  •                 Чи можна провести паралель між ентузіастами й активними громадянами сучасного українського суспільства?

ІІІ. Дискусія. «Хто небезпечніший для держави: Цахес чи суспільство, яке його підтримує?»

Узагальнення дискусії. Гофман у гротескній формі показує механізм деградації суспільства, коли духовна сліпота дозволяє посередності керувати. Учні формулюють висновок, що патріотизм — це не сліпа лояльність, а внутрішня готовність протистояти несправедливості й маніпуляції, це неприйняття культу фальшивих авторитетів, усвідомлюють відповідальність за те, кого суспільство приводить до влади.

IV. Рефлексія. Незакінчене речення:

 • «На цьому уроці я зрозумів / зрозуміла, що…»

 • «Щоб зробити вибір, потрібно…»

V. Домашнє завдання: скласти короткий роздум:
«Як не допустити появи “цахесів” у сучасному суспільстві?»