Урок "Етапи індивідуального розвитку"

Тема: Етапи індивідуального розвитку організмів. Початкові стадії ембріонального розвитку тварин.

Мета:

•                 Навчальна: розглянути особливості онтогенезу організмів, етапи індивідуального розвитку організмів, початкові стадії ембріонального розвитку тварин в багатоклітинних організмів, сформувати в учнів поняття онтогенез, ембріогенез, бластула, гаструла, нейрула;
•                 Розвиваюча: розвивати вміння використовувати отримані раніше знання, вміння аналізувати отриманні раніше знання та робити висновки;
•                 Виховна: виховування бережливого ставлення до власного організму та оточуючого світу.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: мультимедійна дошка зі слайдами, таблиці ембріогенезу хордових, безхребетних та рослин

Основні поняття: ембріогенез, онтогенез, життєвий цикл, морула, бластула, гаструла, зародкові листки, гамета, запліднення, зигота, постембріональний розвиток, дроблення.

Хід уроку

І Організаційний етап

Перевірка готовності учнів до уроку, перевірка присутніх. Налаштування на урок.

ІІ Актуалізація опорних знань

Експрес - тестовий контроль.

1. Мейоз – це:

а) поділ нестатевих клітин; 

б) поділ статевих клітин.

2. Мейоз має: а) два мітотичні поділи; б) один мітотичний поділ.

3. Галоїдною називають клітину, у якій виявлено:

а) по одній хромосомі кожного типу;

б) по дві хромосоми кожного типу;

в) по три хромосоми кожного типу.

4. Гаметогенезом називають:

а) процес утворення нестатевих клітин;

б) процес утворення статевих клітин.

5. Овогенез – це:

а) формування яйцеклітин;  б) формування сперматозоїдів.

6. Сперматогенез – це:

а) формування яйцеклітин;  б) формування сперматозоїдів.

7. Стадії гаметогенезу:

а) розмноження; б) росту;  в) дозрівання;  г) формування.

8. Результатом овогенезу є утворення:

а) однієї яйцеклітини;  б) напрямних тілець;

в) чотирьох яйцеклітин;  г) чотирьох сперматозоїдів.

9. Результатом сперматогенезу є утворення:

а) однієї яйцеклітини;  б) напрямних тілець;

в) чотирьох яйцеклітин;  г) чотирьох сперматозоїдів.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

 Повідомити тему, мету та завдання уроку. Поставити проблемне запитання:

- чи залежить перебіг ембріонального розвитку  для подальшого розвитку і

життєдіяльності організмів?

- чи відрізняють онтогенези в особин одного виду, які живуть в різних природних умовах і чому?

ІІІ Мотивація навчальної діяльності

Вчитель: На попередньому уроці ми з вами пригадали особливості запліднення у різних груп живих організмів. Сьогодні на уроці нам треба зясувати, що ж відбувається після запліднення. То ж давайте запишемо тему нашого уроку в зошити.

Повідомлення теми та мети уроку.

ІV Вивчення нового матеріалу

Індивідуальний розвиток організмів – онтогенез – розвиток особини від зародження до смерті, що при статевому розмноженні починається з утворення зиготи та характеризується необоротними змінами (збільшення маси тіла, розмірів, появою нових тканин та органів).

У багатьох рослин до ембріонального розвитку відносять процеси, які відбуваються у зародковому мішку насіннєвих рослин.

Онтогенез кожної особини це коротке і швидке повторення філогенезу (історичного розвитку) виду, до якого він відноситься.

Тривалість онтогенезу у різних організмів можуть бути дуже відмінними. Наприклад, метелик Соленобія живе менше однієї доби, а черепахи можуть жити більше 150 років, річкова щука проживає більше 300 рокі,; рослини, в основному травянисті, часто бувають однорічними, а секвоя росте понад 3000 років, мексиканський кипарис зростає більше 10000 років.

Деякі вчені стверджують, що чим довше спиш, то довше живеш. Це зрозуміло: уві сні уповільнюються всі обмінні процеси.

Онтогенез поділяють на ембріональний та постембріональний.

Давайте запишемо опорну схему в зошит.

Ембріональний період – час, коли нова істота зароджується та розвивається в всередині материнського організму або яйця, насінини, тощо. Даний процес завершується народженням.

Постембріональний розвиток – супроводжується збільшенням розмірів (кількісні та якісні зміни). Цей період триває від моменту народження і до смерті.

Давайте розглянемо стадії ембріонального розвитку.

Дроблення зиготи починається одразу в матковій трубі. Перше ділення відбувається в вертикальній площині, утворюються 2 однакові клітини – бластомери. Вони діляться ще раз та утворюють 4 бластомери і так далі. При цьому, після поділу, вони не збільшуються в розмірах. Онтогенез – індивідуальний розвиток організму з моменту утворення зиготи (або активації яйцеклітини) до природної смерті.

Термін “онтогенез” запропонував німецький вчений Е.Геккель у 1866 р. Тривалість онтогенезу у рослинних і тваринних організмів різна: у деяких водоростей сягає кількох годин, а мамонтове дерево живе кілька тисяч років.

Ембріональний розвиток (ембріогенез, зародковий розвиток) – період онтогенезу від моменту утворення зиготи до народження чи виходу із оболонок. Етапи:

Запліднення

Дроблення

Гаструляція

Нейруляція

Гістогенез

Органогенез

Етапи онтогенезу у рослин: зигота – зародкова меристема – зародок (зародковий корінець, листочки або сім’ядолі та брунечка).

 Розповідь про ембріональний розвиток – ембріогенез. 

У 1906 р. професор Московського університету М.А.Варнак встановив, що після запліднення починається дробіння зародкових клітин.

Дроблення – етап ембріонального розвитку у всіх багатоклітинних тварин, що становить ряд послідовних мітотичних оділів зиготи або активованої яйцеклітини. Дроблення призводить до утворення одношарового зародка – бластули. При цьому маса зародка і його обєм не змінюється, тобто вони залишаються такими ж, як у зиготи, а яйце розділяється на все дрібніші клітини – бластомери.

Дроблення відбувається доти, доки розміри бластомерів не досягнуть значень, характерних для соматичних клітин. В результаті дроблення створюються умови для диференціювання. Клітини, що утворилися з різних ділянок яйцеклітини, отримують неоднакову цитоплазму і набувають здатності до переміщень, які забезпечують формування органів майбутнього організму.

Тип дроблення залежить від кількості жовтка і його розташування в яйцеклітині. Якщо жовтка мало – відбувається повне дроблення, якщо багато – неповне дроблення.

Якщо жовтка мало і він рівномірно розподілений в цитоплазмі (у голкошкірих, плоских червів, ссавців) спостерігається повне рівномірне дроблення (бластомери однакові за розміром, дробиться вся яйцеклітина). Якщо жовток розподілений нерівномірно (у земноводних), спостерігається повне нерівномірне дроблення (бластомери різної величини: ті, які містять жовток – більші, яйцеклітина дробиться повністю.).

За неповного дроблення жовтка в яйцеклітині настільки багато, що борозни не можуть розділити його повністю.

Дроблення яйцеклітини, у якої ділиться лише сконцентрована в певному місці частина цитоплазми, де знаходиться ядро, називається неповним дискоїдальним (у плазунів, птахів). При неповному поверхневому дробленні (у комах) в глибині жовтка відбуваються перші синхронні ядерні поділи, що не супроводжуться поділом цитоплазми, рівномірно розподіляються в жовтку. Коли їх стає длстатньо багато, вони мігрують в цитоплазму, де потім виникає бластодерма.

В результаті ділення еластомерів утворюється морула, що за розмірами така сама як і зигота. Коли бластомерів стає 32, вони утворюють порожнисту сферу, що має один шар клітин. Порожнина всередині бластули – бластоцель. Стадію бластули проходять зародки всіх типів тварин. Дроблення зиготи людини повне, нерівномірне й асинхронне закінчується утворенням бластоцисти 

Після імплантації зародка на одному з її полюсів клітини починають ділитися швидше, чим на іншому, впинаються всередину бластоцелі. Цей процес називається – гаструляція. З тих клітин, які впинаються всередину, утворюється другий шар клітин зародка. Ця двохшарова сфера називається – гаструла. Зовнішній шар клітин – ектодерма, внутрішній – ентодерма. Ці шари називається зародковими листками. На місці вгинання утворюється первинний рот, який веде в замкнену кишкову порожнину.

У більшості тварин після завершення гаструляції між зовнішнім та внутрішнім зародковими листками формується третій зародковий листок – мезодерма. В подальшому, у вищих тварин, первинний рот замикається, а рот дорослої особини з’являється на протилежному кінці тіла. Таких тварин називають вторинноротими, на відміну від тих, які зберегли первісне розташування роту – первиннороті.

Наступна стадія – нейрула. На цьому етапі відбувається формування  частин зародка: нервова трубка і хорда.

Порівняти між собою стадії бластули та гаструли, замалювати їх і відповідно позначити.
 Зародкові листки та закладка органів:
- ектодерма – шкіра, нервова система, органи чуттів
- ентодерма – травний канал, печінка, підшлункова залоза, легені, хорда;
- мезодерма – кістки, хрящі та м’язи (в тому числі і серцевий), кров і кровоносні судини, нирки, статеві залози.

V. Оперування поняттями.

З’ясувати  з учнями рівень оволодіння новими поняттями (з допомогою вчителя та користуючись матеріалами параграфу).

1.               Онтогенез – ….(ймовірна відповідь учнів: індивідуальний розвиток організмів)
2.               ….. – період розвитку організму від запліднення до народження (ймовірна відповідь учнів: ембріогенез)
3.               Постембріональний розвиток – це …..( ймовірна відповідь учнів: період розвитку організмів від народження до смерті)
4.               Вкажіть стадії ембріогенезу: (ймовірна відповідь учнів: зигота, бластула, гаструла, нейрула).
5.               Інвагінація – це …( ймовірна відповідь учнів: процес впинання шару бластодерми та утворення двох зародкових листків)

VІ. Узагальнення та систематизація знань з теми.

Заповнення разом з учнями таблиці

VII Повідомлення домашнього завдання.

Вивчити §20, вивчити терміни.

Написати відповідь до епіграфа