Урок Фізика 7 клас "Агрегатні стани речовини "

План-конспект уроку

Фізика 7 клас Агрегатні  стани  речовини

Тема: Агрегатні  стани  речовини

Мета:

•  сформувати уявлення про агрегатні стани речовини

•  порівняти фізичні властивості тіл у різних агрегатних станах

•  ознайомити з кристалічними й аморфними тілами

•  розвивати логічне мислення, спостережливість

Тип уроку: формування нових знань та вмінь.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань, перевірка домашнього завдання

Робота в групах:

1.                   Що таке явище дифузії? (Взаємне проникнення частинок однієї речовини в іншу)
2.                   В яких речовинах явище дифузії відбувається повільніше? (де густина більша. Таким чином, густина для цього випадку запишеться як:

3.                   Чому ми не відчуваємо ударів молекул повітря? (маси молекул надзвичайно малі, а їхні удари  - дуже  часті, «барабанний дріб» швидких ударів крихітних молекул виявляє себе як остійний тиск повітря)
4.                   Яку природу має взаємодія молекул? (на дуже малих відстанях молекули відштовхуються, а на трохи більших – притягуються)

III. Вивчення нового матеріалу

Агрегатні стани речовин

— В яких агрегатних станах може перебувати речовина?

Кожному учневі на долоню покласти шматок льоду, а під долоню поставити склянку, щоб вода, розтанувши, була зібрана в склянку.

— У вас на долоні вода, що перебуває у твердому стані. Що з нею відбувається?

Учитель демонструє процес випаровування води за допомогою власного кубика льоду та її конденсацію на склі, пояснює відмінності між фазами — агрегатними станами.

— Таким чином, запишемо:

Ви вже знаєте, що вода і лід (сніг, іній) — це два різні агрегатні стани води: рідкий і твердий. Поява інею на деревах пояснюється просто: вода з поверхні річки випаровується, перетворюючись на водяну пару. Водяна пара, у. свою чергу, конденсується й осідає у вигляді інею. Водяна пара — це третій стан води — газоподібний.
       Наведемо ще один приклад. Ви, безперечно, знаєте про небезпеку розбити медичний термометр: у ньому міститься ртуть — густа рідина сріблястого кольору, яка, випаровуючись, утворює дуже отруйну пару. А от за температури, нижчої від -39 °С, ртуть перетворюється на твердий метал. Таким чином, ртуть, як і вода, може перебувати у твердому, рідкому й газоподібному станах.
      Практично будь-яка речовина залежно від фізичних умов може перебувати в трьох агрегатних станах: твердому, рідкому й газоподібному. 
       Водяна пара, вода, лід — це три агрегатні стани тієї самої речовини, утвореної однаковими молекулами — молекулами води. Чому ж фізичні властивості речовин, які утворені однаковими молекулами, але перебувають у різних агрегатних станах, відрізняються одна від одної? Імовірно, причина такої відмінності полягає в тому, що молекули по-різному рухаються та взаємодіють?
        Пропоную розглянути малюнок, на основі якого пояснюю, що молекули по-різному взаємодіють  і рухаються в різних агрегатних станах тому, що змінюється відстань між ними, та хімічний склад  залишається при цьому незмінним.

Далі учні повинні усвідомити властивості речовин  різних агрегатних станів.  Це питання я розкриваю , систематизуючи дані в таблицю.

Зміни агрегатного стану, їх суть -  це процеси, називані фазовими переходами. Виділяють наступні їхні різновиди: із твердого в рідке - плавлення; з рідкого в газоподібне - випар і кипіння; із твердого в газоподібне – сублімація відбувається практично при любій мінусовій температурі та сухому повітрі (кристалики йоду, нафталіну, «сухого» льоду); з газоподібного в рідке або тверде – конденсація.

Цікаво знати

- Метали можна розплавити (перетворити на рідину). Це відбувається при температурі в сотні і навіть тисячі градусів. Для плавлення вольфраму (електричні лампи) потрібно 3000 С. Але під час роботи електричної лампи вольфрам потроху випаровується, тобто існує всередині лампи в газоподібному стані.

- Якщо сильно охолодити кисень або азот, з яких в основному складається повітря, можна перетворити їх на рідину і навіть на тверде тіло.

- Будь яка речовина, нагріта до досить високої температури переходить у стан плазми.

Плазма – четвертий  стан речовини:

- У плазмі електрони відірвалися від атомів і набули цілковитої волі руху. Втративши частину своїх електронів, атоми й молекули набувають позитивного електронного заряду; після цього вони називаються іонами.

- Плазма – це газ, що складається з позитивно й негативно заряджених частинок у таких пропорціях, що загальний заряд дорівнює нулю.

- Електрони, що вільно рухаються, можуть переносити електричний струм. Тому інакше говорять, що плазма – це провідний газ.

- В наших земних умовах стан плазми рідкісний і незвичайний. У Сонячній системі із плазми складається Сонце. Верхні шари земної атмосфери іонізовані випромінюванням Сонця, тобто теж складаються із плазми. Цю верхню атмосферу називають іоносферою (від неї залежить можливість далекого радіозв’язку).

        У твердому стані залежно від взаємного розташування атомів і молекул фізичні тіла  класифікуються на:

1.  Кристалічні речовини:

•  У твердому стані молекули й атоми більшої частини речовин розташовані в чітко визначеному порядку (утворюють кристалічні гратки). Такі речовини називаються кристалічними.

•  Порядок розташування молекул (атомів) у гратках речовини визначає її фізичні властивості.

•  Кристалічні тіла плавляться за певної температури.

•  Приклади: алмаз, лід, кухонна сіль, цукор.

2.  Аморфні тіла:

•  Тверді речовини, молекули (атоми) яких не утворюють кристалічних граток і в цілому розташовані безладно, називаються аморфними.

•  Аморфні тіла не мають певної температури плавлення, тобто при збільшенні температури вони переходять у рідкий стан поступово.

•  Притаманні пружна та пластична деформації

•  Приклади: смола, скло, пластмаси, віск, бурштин.

IV. Закріплення нових знань

1. Практикум

• У дві склянки води обережно налити дві-три краплі чорнил. Перша склянка повинна бути з холодною водою, друга — з гарячою. Результати спостережень за швидкістю процесів записати та замалювати в зошитах. Пояснити результати досліду, зробити висновок про вплив температури на дифузію.

2. Бесіда

 Поміркуємо разом:

                     Назвіть речовину, яку часто можна спостерігати в трьох різних агрегатних станах (за звичних для нас умов).

                     Чи можна стверджувати, що ртуть – завжди рідина, а повітря – завжди газ ?

                     Чи відрізняються одна від одної молекули водяної пари і льоду?

                     Чому тверді тіла зберігають об*єм і форму?

                     У чому подібність і в чому відмінність кристалічних і аморфних речовин?

                     Як рухаються молекули в рідинах?

Чому гази займають весь наданий об*єм?

Цікаві завдання  «Перевір себе»

•  З підвищенням температури швидкість руху молекул:

1.                   зростає;
2.                   не змінюється;
3.                   зменшується.

•  У якої речовини за кімнатної температури притягання між молекулами найсильніше?

1.                   вода.
2.                   водень.
3.                   алюміній.

•  Молекули льоду, води і водяної пари:

1.                   не відрізняються;
2.                   не дуже відрізняються;
3.                   дуже відрізняються;

•  Які з указаних властивостей належать твердим тілам, рідким або газоподібним?

1.                   Важко змінити форму;
2.                   Важко стиснути;
3.                   Займають весь наданий об’єм;
4.                   Легко змінюють форму;
5.                   Не мають власної форми;
6.                   Відстані між молекулами приблизно дорівнюють розмірам молекул;
7.                   Легко стиснути;
8.                   Сильна взаємодія між молекулами.

•  Знайти відповідні до змісту слова.

 а) всі тіла складаються з                                 а) Менделєєв

 б) молекули однієї і тієї самої                       б) однакові

    речовини                                                       в) молекул і атомів 

 в) вчений, який систематизував

    хімічні елементи

•  Розмістити речовини за їх станом за звичайних умов (тверді речовини, рідини чи гази:

а) кисень; б) молоко; в) цукор; г) залізо; д) ртуть;

е) повітря; є) спирт; ж) алюміній; з) азот; и) скло;

і) цегла; к) бензин; л) мідь; м) дерево.

V. Підсумок уроку

Підсумуємо вивчене

•  Практично будь-яка речовина залежно від фізичних умов може існувати в трьох агрегатних станах: твердому, рідкому й газоподібному.

•  Фазові переходи  агрегатних станів:  плавлення; випар і кипіння; сублімація;  конденсація.

•  Коли речовина переходить з одного стану в інший, змінюється взаємне розташування молекул і характер їхнього руху, однак склад молекул (хімічний склад речовини) залишається незмінним.

VІ. Домашнє завдання

                     Прочитати теоретичний матеріал за підручником;

                     вивчити матеріал за конспектом;

                     опрацювати запитання та завдання для самоперевірки.