Урок фізики "Густина речовини"

Про матеріал
Продовжити формувати уявлення про будову речовини; ввести поняття густини речовини; вчити обчислювати й порівнювати густини різних речовин, застосовувати теоретичні знання для розв’язування задач, удосконалювати навички користуватися фізичними приладами для здійснення досліджень та проведення вимірювань.розвивати експериментальні уміння і дослідницькі навички; розвивати мислення, шляхом удосконалення мислительних операцій аналізу, синтезу, порівняння.
Перегляд файлу

Тема уроку. Густина речовини.

Мета уроку.

Навчальна: продовжити формувати уявлення про будову речовини; ввести поняття густини речовини; вчити обчислювати й порівнювати густини різних речовин, застосовувати теоретичні знання для розв’язування задач, удосконалювати навички користуватися фізичними приладами для здійснення досліджень та проведення вимірювань.

Розвивальна: розвивати експериментальні уміння і дослідницькі навички; розвивати мислення, шляхом удосконалення мислительних операцій аналізу, синтезу, порівняння.

Виховна: сприяти формуванню політехнічного кругозору; викликати інтерес школярів до фізики, бажання до самостійного здобуття знань.

Очікувані результати:  учень (учениця):

знає й розуміє: зміст поняття густини речовини, одиниці вимірювання фізичної величини, формулу густини;

уміє: застосовувати набуті знання в процесі розв'язування фізичних задач та виконання експериментальних робіт; користуватися ареометром.

Тип уроку: урок вивчення навчального матеріалу з використанням елементів ІКТ, технологій групового і  проблемного навчання.

Методи та прийоми: дослідницький, пояснювально-ілюстративний, проблемно-пошуковий, вправа «Колір настрою», проблемні си­туації, робота в групах, евристична бесіда, демонстрація дослідів, розповідь вчителя,  самооцінювання, бесіда.

Обладнання: комп'ютер, мультимедійний проектор, терези, тіла для зважування однакового об’єму, виготовлені з різних речовин, тіла для зважування однакової маси, виготовлені з різних речовин, дерев’яні бруски, склянки з молоком та розчином солі.

Демонстрації: зважування тіл однакового та різного об’єму, дія ареометра тощо.

Випереджувальне завдання: індивідуальне – підготувати повідомлення «Рубрика «Цікаві факти».

 

План уроку

І. Мотиваційний етап.

1. З’ясування емоційного настрою. Вправа «Колір настрою».

ІІ. Актуалізація опорних знань

ІІІ. Етап цілевизначення і планування діяльності.

  1.                Створення проблемної ситуації.
  2.                Ознайомлення з темою, метою, епіграфом уроку.
  3.                Узгодження цілей і плану уроку.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

  1. Демонстрація дослідів та обговорення спостережень.
  2. Пояснення навчального матеріалу вчителем (введення поняття фізичної величини «густина», її одиниць вимірювання, формули для обчислення).
  3. Ознайомлення з таблицею густин и твердих тіл, рідин і газів.
  4. Зясовання чинників, від яких  залежить густина речовини
  5. Демонстрація дії аерометра.
  6. Заповнення таблиці (робота в парах).
  7. Розв’язування задач (фронтально).
  8. Виконання експериментальних завдань (робота в групах).
  9.  Повідомлення учня «Цікаві факти».

ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

  1.                  Бесіда.
  2.                  Самооцінювання.

V. Домашнє завдання

Хід уроку

 І. Мотиваційний етап.

1. Доброго дня. Розпочинаємо наш урок. Попрошу вас обрати кольоровий папірець-квітку, яка є символом певних якостей особистості:

( вибирають одну серед 3,які знаходяться перед ними)

Вчитель просить учнів показати обрані квітки, характеризує їх.

  - синій – колір рівноваги, впевненості.

- червоний – колір сміливих і тих, хто готовий експериментувати,

 - жовтий – колір сонця, радості, задоволення.

Тому я маю надію, що сьогодні на уроці

      - ви будете впевненими у своїх виступах, (показати синій смайлик)

    - активними під час уроку (показати червоний смайлик)

   - і в кінці нашої спільної роботи отримаєте радість і задоволення.                     

                                (показати жовтий смайлик)

Фізика – це наука, яка відповідає на питання:Чому”?
Річард Фейнман    (СЛАЙД 1)

 

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Тестування «Інерція. Взаємодія тіл. Маса» (4 хв)

Варіант ІІ

1. Який із візків 1, 2 не прийде в рух, якщо перепалити нитку?

А Ніякий;

Б 1;

В 2;

Г 1 і 2.

 

2. Виразіть у грамах 3,5 кг.

а) 35 г;        б) 350 г;      в) 3500 г;    г) 35000 г.

 

3. Виразіть у кілограмах 350 г.

а) 0,0035 кг; б) 0,035 кг; в) 0,35 кг;    г) 3,5 кг.

 

4. На терезах порівнюють маси куль 1 і 2. Яке співвідношення їхніх мас?

А m1 = m2;

Б m1 > m2;

В m1 < m2.

Г так не можна порівнювати маси тіл.

 

5. Швидкість-протікання дифузії...:

а) залежить від агрегатного стану речовини;

б) не залежить від агрегатного стану речовини;

в) збільшується внаслідок підвищення температури;

г) зменшується внаслідок підвищення температури.

 

6. Куди відносно катера відхиляться пасажири, якщо катер почне рухатися вправо?

А вправо;

Б вперед;

В залишаться на місці;

Г назад;

Д вліво.

Тестування «Інерція. Взаємодія тіл. Маса»

Варіант I

1. Який із візків 1, 2 прийде в рух, якщо перепалити нитку?

А 1;

Б 2;

В 1 і 2;

Г ніяка.

 

2. Виразіть у грамах 6,5 кг.

а) 65 г; б) 650 г;        в) 6500 г;      г) 65000 г.

 

3. Виразіть у кілограмах 650 г.

а) 0,065 кг; б) 0,65 кг;    в) 6,5 кг;       г) 65 кг.

 

4. На терезах порівнюють маси куль 1 і 2. Яке співвідношення їхніх мас?

А Так не можна порівнювати маси тіл;

Б m1 > m2;

В m1 < m2;

Г m1 = m2.

 

5.  В яких речовинах при однаковій температурі дифузія протікає швидше?

а) Однаково у всіх;

б) у газах швидше, ніж у твердих тілах;

в) у рідинах швидше, ніж у твердих тілах;

г) у рідинах швидше, ніж у газах.

 

6. Куди відносно катера відхиляються пасажири, якщо катер поверне вліво?

А вправо;

Б вперед;

В вліво;

Г назад;

Д залишаться на місці.

 

Самоперевірка   (СЛАЙД  2)

Відповіді В1. 1Б, 2В, 3Б, 4Г, 5Б,В, 6А        

Відповіді В2  1В, 2В, 3В, 4,В, 5А,В, 6Д  

 

1. В яких станах може перебувати речовина?

2. Чи відрізняються молекули води і льоду?

3. Як визначити об'єм тіла правильної форми?

4. Як  визначити об'єм тіла неправильної форми?

5. Що таке маса? Як її вимірюють?

 

ІІІ. Етап цілевизначення і планування діяльності.

1. Створення проблемної ситуації.

Ви вже навчилися вимірювати масу тіла та визначати його об’єм. Також з’ясували:  чим більша  маса тіла, тим більший об’єм воно має. Але буває так, що тіла однакової маси мають різний об’єм, а тіла однакового об’єму – різну масу. Чому?

 1.Демонстрація досліду.

Два циліндри однакового об’єму та форми, ( але виготовлені з різних матеріалів наприклад, алюмінію та міді), ставимо на шальки терезів.

Чому їхні маси різні, адже тіла однакової форми та об’єму?

А зараз декілька ситуацій для вас:

Ситуація 1. Я приходжу на ринок з метою купити олію. Один продавець продає її по 40 грн. за літр, а другий по 40 грн. за кілограм. В кого мені варто купити?

Ситуація 2. Я вирішила спекти торт. В рецепті написано, що в тісто треба додати 100 грамів меду. Чи можу я скористатися мензуркою, щоб відміряти необхідну кількість меду?

Ситуації не надумані, а взяті із життя. Кожен може зіштовхнутися з подібною. Спробуємо ж їх розв’язати.

  2. Ознайомлення з темою, метою, епіграфом уроку (СЛАЙД 3).

  3. Визначення очікувань від уроку.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

1.Демонстрація дослідів та обговорення спостережень.

Робота в групах. Виконання експериментальних завдань.

Обєднаємо наш клас на 3 групи і уявимо себе науковцями, що працюють в області матеріалознавства.

1 група досліджує речовину пластилін. 1 група досліджує алюміній. 1 група досліджує дерево.

ДЕРЕВО: =     ;=    ;    ; =   ;=   ;  ;

АЛЮМІНІЙ:=     ;=    ;    ; =   ;=   ;  ;

ПЛАСТИЛІН:=     ;=    ;    ; =   ;=   ;  ;

Висновок: відношення маси речовини до його об’єму однакове і не залежить від маси речовини та його розмірів. Отже, речовина характеризується величиною, яка є сталою для речовини  - густиною тіла і дорівнює відношенню маси тіла до її об’єму.

 

2.Пояснення  навчального матеріалу (введення фізичної величини, одиниць вимірювання, формули для обчислення)(слайд 4-7).

         ВІДЕО (СЛАЙД 4)

Маса, як фізична величина характеризує тіло. Для того щоб охарактеризувати речовину, з якого виготовлено тіло, необхідно порівняти маси тіл за однакових об’ємів. Краще якщо об’єми будуть рівні одиниці, наприклад, 1см3 або 1м3. В цьому випадку говорять про фізичну величину, яка характеризує речовину – густину. (СЛАЙД 5)

Густина речовини не залежить ні від маси тіла, ні від його об’єму, а лише визначається їх відношенням: густина = маса / об’єм Густина – це фізична величина, яка чисельно дорівнює відношенню маси однорідного тіла до його об’єму. Густину позначають грецькою буквою ρ (ро): ρ =m/V  (СЛАЙД 6)

З формули видно що основна одиниця вимірювання густини [ρ] = кг/м3, якщо масу речовини вимірювати в грамах, а об’єм в см3, то [ρ]=г/см3; 1кг/м3=1000г/см3; і навпаки 1 г/см3=0,001 кг/м3. (СЛАЙД 7)

3. Ознайомлення з таблицею густин  твердих тіл, рідин і газів.

Густини більшості з поширених у природі речовин визначені в лабораторних умовах і занесені до відповідних таблиць.

Розглянемо таблиці густин. Густина речовин, зазначених в таблицях, обчислена при нормальному атмосферному тиску і температурі: для газів 0°С; для рідин і твердих тіл 20°С.

Питання до класу:

1. Чому дорівнює густина заліза? Що показує це число?

2. Густина речовини 7000 кг/м3. Яка це речовина?

3.  Яка речовина має найбільшу густину?

4.Порівняйте значення густини газів з густиною твердих тіл та рідин. Поясніть відмінності.

5. Чому ж на початку уроку ми сказали, що молекули води та льоду  не відрізняються, а густини в них різні?

4.Зясовуємо, від яких чинників залежить густина речовини(робота з підручником ст.114, пункт 4.Час–2хв)

(Висновок. Густина залежить від агрегатного стану та температури речовини)

5.Демонстрація дії ареометра (СЛАЙД 8 ).

Види ареометрів:

лактометри — для визначення жирності молока,

спиртометри — для визначення вмісту винного спирту у воді,

сахарометри — для визначення густини цукрових розчинів.

Фізкультхвилинка.( під час роботи)

Встали рівно біля парт.

Починаємо наш старт.

        І направо, і наліво,

        Щоб нічого не боліло.

Один,  два, три, чотири —

Набираємося сили.

Нахилились, повернулись,

До товариша всміхнулись.

Піднялись, понагинались 

І здоровими зостались. 

Назва

Позначення

Одиниці

Прилад для вимірювання

Густина

ареометр

6.Заповнення таблиці (робота в парах)

 

7.Формування умінь розв’язувати задачі .

Задача 1. Яка маса  1л меду. ρ=1420кг/м3 

Повідомлення. Густина меду поняття не стале і змінюється разом із процесом дозрівання. Зрілий некристалізований мед — густий розчин в'язкої консистенції. Густина його становить 1410—1430кг/м3, тобто в посудині місткістю 1 л  вміщується 1410 — 1430 г меду. Мед- це єдиний натуральний продукт, який на всі 100% засвоюється організмом людини. Він не вимагає енергії на розщеплення, а прямо потрапляє в кров. В результаті - Ви не будете відчувати втоми, як це зазвичай буває після ситної трапези. Всього одна ложка меду - і користь від вживання продукту стане не тільки відчутна, але і помітна зовні. Натуральний бджолопродукт зміцнює імунітет, підвищує тонус організму, збільшує запас бадьорості і фізичних сил, позбавляє від авітамінозу та синдрому хронічної втоми, сприяє відновленню після перенесених хвороб, травм і операцій.
Незрілий мед з підвищеною кількістю води рідкий, в'язкість його невисока, густина низька.  Якщо у вас  1 л менше, ніж 1,4 кг, то мед – не зовсім мед. Найімовірніше за все його чимось розбавили. Якщо ж 1 л більше за 1,6 кг, не варто радіти. Це не якісний мед.
 

8.Робота в групах. Виконання експериментальних завдань.

1.І – ІІІ групи. Визначити густину невідомої рідини (береться молоко, розчин солі).

2.Експериментальна задача: Візьміть шматок мила у формі прямокутного паралелепіпеда, на якому написано його масу. Визначити густину мила.

9.  Повідомлення «Рубрика «Цікаві факти» (Додаток 1).

ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

  1. Бесіда.
  •           На які питання «Чому?» у природі сьогодні на уроці відповіла фізика?
  •           Чому ця тема важлива?
  •           Що найбільше сподобалось на уроці? Що б змінили?
  •           Якщо від кавуна відкусити шматочок, то чи зміниться його густина?
    1. Самооцінювання.

Оцініть власну діяльність на уроці.

V. Домашнє завдання

Обов’язкове: §16 Вправа № 16 (2)

За бажанням Експериментальна задача: визначити об’єм власного тіла.

Підсумки уроку

  • Якщо вам сподобався урок, то погладьте себе по голівці.
  • Якщо ви зрозуміли зміст поняття густини речовини, то скажіть: «Я – молодець!»
  • Якщо ви змогли застосовувати набуті знання в процесі розв'язування фізичних задач та виконання експериментальних робіт, то підніміть праву руку(потисніть один одному руку).
  • Якщо ви знаєте як знаходити густину речовини, то сплесніть в долоні.
  • Я бажаю вам успіхів і оголошую урок закінченим. До побачення!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

Рубрика «Цікаві факти»


Факт перший «Найцінніша рідина, або аномалії води»

 

Вода — дивовижна рідина. У неї є аномалії (відхилення).
Для води ніби закони не писані. У природі та у дослідах вона веде себе не завжди так, як інші речовини. Але, саме завдяки цьому, існує життя на Землі.

При нагріванні речовини розширюються, а при охолодженні — стискаються. Але у води свої особливості. Вода стискається при охолодженні, але при температурі 4 градусів за шкалою Цельсія така вода взимку у водоймах опускається на дно і перебуває там до потепління. А більш холодні прошарки води лягають поверх води, тому що їхня густина і вага менші. Ось чому на дні річки чи озера взимку порівняно тепло. Це рятує життя всім мешканцям водойм, що зимують там.

 

http://cs540106.vk.me/c618116/v618116496/82af/tghsGoS_qCI.jpgФакт другий «Чому плаває чи тоне яйце?» (демонструється вказане явище).

Свіжість курячих яєць можна перевірити по їх густині. При довгому збереженні частина рідини випаровується через пори в яєчній  шкаралупі і замінюється повітрям. При тому ж об’ємі його густина зменшується і воно стає легшим. Свіже яйце тоне у воді, а не свіже спливає.

doc
Додав(-ла)
Король Ядвіга
Пов’язані теми
Фізика, 7 клас, Розробки уроків
До підручника
Фізика 7 клас (Бар’яхтар В.Г., Довгий С.О., Божинова Ф.Я., Горобець Ю.І., Ненашев І.Ю., Кірюхіна О.О.; за редакцією Бар’яхтара В.Г., Довгого С.О.)
До уроку
§ 18. Густина. Одиниці густини
Додано
24 травня 2019
Переглядів
10117
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку