Урок"Формування ціннісних світоглядних орієнтирів у процесі вивчення фізики".

Формування ціннісних світоглядних орієнтирів у        процесі вивчення фізики.

Вчитель фізики: Бусол Раїса Миколаївна,

Вишнівський академічний ліцей №1

 "Деякі цінності набуваються  разом із загальною культурою, але я думаю, що найважливішим цінностям ми вчимося тоді, коли заглядаємо в глибини своєї власної душі ".

М. Клеланд

Ми всі чудово усвідомлюємо, що виховати справжню людину, особистість зовсім не просто, особливо в період зміни ціннісних орієнтирів і ідеалів.

Однак ми не повинні забувати, що "... Систему цінностей не вигадують, системою цінностей, насамперед, живуть. Так як людське життя є свідомим життям, і суспільна свідомість  є не що інше, як свідоме буття, то система цінностей не тільки усвідомлюється, але у зв'язку з окремими моментами процесу життя глибоко продумується "(Я. Світлий).

Мені хотілося б відзначити, що проблема цінностей була актуальна завжди. Вона історична за своєю природою, досить згадати  нарікання Сократа на молоде покоління.

Саме в юнацькому віці особливу актуальність набувають завдання соціального і особистісного самовизначення як визначення себе і свого місця в дорослому світі.

Однак сформовані соціально-економічні відносини призвели до нестабільності соціально-моральних орієнтацій молоді та різкої зміни їх цінностей та ідеалів. На жаль, багато випускників абсолютно інфантильні, не чітко представляють реальну дійсність, їх ціннісні орієнтації суперечливі. Тому сучасна школа покликана створити умови для позитивного ціннісного самовизначення вперіод юнацтва.

Насамперед, вчитель повинен уявляти, чим живуть його вихованці, чому вони віддають перевагу.

Як важливо охопити в людині духовні, ідеальні сили, складові особистості - ціннісну орієнтацію, життєві сили, моральні ідеали і самооцінку. Навчити дитину бачити мету, радіти життю, прагнути до самовдосконалення - нелегка, але цікава праця  вчителя.

 Одна з кращих традицій вітчизняної педагогіки і школи - поєднання освіти і виховання в єдиному процесі навчання.

Чому сьогодні так гостро стоїть питання про виховне значенні уроку взагалі і фізики зокрема? Захопившись метою дати учням  ті чи інші знання, підготувати їх до майбутньої професії, ми упустили момент розвалу, розпаду загальнолюдських цінностей. Адже не секрет, що багато дітей , які закінчують зараз середню школу, не мають міцного духовного "стрижня", смутно уявляють собі справжню цінність моральних мотивів поведінки, не усвідомлюють їх ролі у визначенні життєвого шляху. Вони часто перебільшують "могутність" грошей, матеріального добробуту і не надають належного значення тому, як, якими засобами воно досягається, наскільки важливо для комфортного світовідчуття людини відчувати спокій своєї совісті, знати, що твої дії не утискають права та інтереси інших людей, не принижують їх гідності. А всі справи твої спрямовані на розвиток країни, де ти живеш і працюєш, на її процвітання, на підтримку її статусу, іміджу.

Випускники повинні засвоїти і правила здорового способу життя, розуміти, що їх здоров'я - це теж добробут країни - адже саме вони той потенціал, який зможе розвивати країну.

 Дослідження  і спостереження показують, що на протязі десятиліть відбуваються  зміни у виборі ціннісних орієнтацій учнів. Раніше на першому місці були такі цінності як - щасливе сімейне життя, любов, друзі, а цікава робота і суспільне визнання на другому. А зараз школярі віддають перевагу таким цінностям як - здоров'я, цікава робота, щасливе сімейне життя, любов, хороші друзі, повага оточуючих. Свобода як цінність також зміцнює свої позиції

В якості цінностей-засобів відмічають : освіченість, раціоналізм, незалежність, життєрадісність.

80% учнів бачать своє майбутнє позитивним, прекрасним, сприятливим "в якому є друзі і любов, щасливе сімейне життя", і все ж близько 16% висловлювань по своєму емоційному тону є негативними.

Дані дослідження підтверджують, що ціннісні орієнтації молоді суперечливі: для одних важливо добробут, гроші, для інших - цікава робота, сім'я.

 88% старшокласників пишаються своєю країною, тут явно простежується тенденція на національне відродження. Яка ж людина може сприяти відродженню України? Що ми педагоги можемо для цього зробити? Ми повинні виховувати такі якості випускників XXI століття:

• Патріот, носій цінностей громадянського суспільства, який усвідомлює співпричетність до долі Батьківщини

• Поважаючий цінності інших культур, конфесій та світоглядів, що усвідомлює глобальні проблеми сучасності, свою роль у їх вирішенні

• Креативний, мотивований до пізнання та творчості, навчання і самонавчання протягом усього життя

• Поважаючий інших людей, готовий співпрацювати з ними для досягнення спільного результату

• усвідомити себе особистістю, здатний приймати самостійні рішення і нести за них відповідальність.

Дитина проводить на уроках більшу частину часу знаходження в школі,

тому саме тут має відбуватися виховання школярів, формування їх ціннісних орієнтацій. Особлива увага приділяється педагогами стилю організації діяльності та взаємодії вчителя та учнів на уроці як фактору формування ініціативи, відповідальності, мислення.

Викладаючи точні та природничі науки в гуманітарних  класах, необхідно вибрати і ввести матеріал так, щоб разом з інформацією про явища природи, методах її пізнання формувалося вміння застосовувати закони природи через людські закони, загальнолюдські цінності. Адже не випадково саме Ейнштейну приписуються слова: "Людству не вистачає тільки лавки - сісти і подумати". Про що можуть змусити подумати юнака чи дівчину малозрозумілі формули, які б гарні і гармонійні закони вони ілюстрували, якщо надалі фізика буде їм не потрібна. Зате є можливість навчити бачити закономірності в природі, літературі, мистецтві, побачити цінність Гармонії у всіх областях навколишнього світу.

Наприклад, говорячи про незворотність процесів у фізиці, можна звернути увагу не тільки на незворотність процесу теплопередачі, розширення газу, старіння людини, а й на нерівнозначність напряму "вниз" і "вгору" (стати наркоманом легко, зворотний процес важкий і часто незворотній, ламати , руйнувати легше ніж будувати, відновлювати зруйноване, будь то будинок, місто чи людське життя).

Обговорюючи питання методології пізнання, формування фізичних законів, теорій, ролі експерименту у фізиці, зв'язку між законом збереження і симетрією простору і часу, можна припустити, що такий  же  ланцюжок пізнання (спостереження - гіпотеза - досвід - закон - теорія) простежується у гуманітарних, суспільних науках (лінгвістиці, літературі, суспільствознавство). Можна спробувати з'ясувати, чи існує симетрія в людських відносинах, чи можна припустити закон збереження Добра, Краси, Любові? Тут на мій  погляд доречні інтегровані уроки фізики, біології, літератури, суспільствознавства.

При вивченні розвитку атомної фізики та ядерної енергетики можна розглянути механізм радіації, ланцюгової ядерної реакції і інших законів ядерної фізики в гуманітарному класі на якісному рівні, зате залишиться час, щоб познайомитися з історією розвитку атомної та ядерної фізики, подумати про роль вченого у розвитку науки, про його відповідальність за зроблене відкриття, про роль Людини для Людства, про його відповідальність перед природою. Цікавим варіантом проведення такого уроку може служити "Суд над радіацією". Однак,  розглядаючи користь і шкоду радіації, атомної фізики, ми беремо на себе сміливість засуджувати чи виправдовувати Беккереля, Резерфорда, Марію Кюрі, Гана, та інших вчених, які метою життя вважали розвиток науки на користь людства, а не знищення його його ж власними руками.

Мені здається, кожен розуміє, яка відповідальність лежить перед ученим-фізиком, що робить нове відкриття. Завжди постає питання: "Чим обернеться воно для людства? Атомною станцією або атомною бомбою? ". І для учня, що робить своє відкриття світу має стояти питання: "Що я можу зробити для своєї Батьківщини, її слави і процвітання?". Над вирішенням цього питання я і працюю разом з дітьми протягом 5 років вивчення фізики в середній школі.

Допомогти учням  усвідомити це, дати відповідний настрій їх душі надзвичайно важливо для того, щоб вони знайшли правильні ціннісні орієнтири, стійкі особистісні якості. Все це необхідно для формування гідних громадян країни.

Починаючи з учнями 7 класу вивчення фізики, я вже з першого уроку знайомлю їх не тільки з фізичними поняттями, а й з іменами вчених , які віддали все своє життя служінню Батьківщині . Відводжу час на уроці для знайомства дітей  з дитячими роками великих учених, їх портретами в дитинстві, намагаюся донести до учнів, що кожен із них геніальний, тільки треба зуміти відкрити в собі цю іскру божу.

Весь курс 7 класу, курс знайомства з основами фізики, дозволяє на кожному уроці буквально знайомити дітей з досягненнями вітчизняної  науки. Величезну допомогу в роботі надають відеофільми, які дозволяють побачити описані процеси, досліди, явища. Побачити і почути великих людей нашої епохи. Так при вивченні теми "Рух і взаємодія тіл" я даю поняття реактивного руху, і весь урок будується як гімн великим  українським , російським ученим, інженерам, будівельникам, льотчикам, космонавтам. Завжди ці уроки цікаві тим, що учні  заздалегідь отримують завдання, готують реферати, ребуси, малюють малюнки, випускають газети. Традицією  стало проведення тижня фізики , який  теж спонукає школярів шукати нові відомості, що стосуються розвитку техніки, ракетобудування. І на уроках і в позакласній роботі, ми проводимо усні журнали, "Космічні подорожі", вікторини, кінозали, де демонструються фільми з навчальної відеотеки, а також  фільми про становлення, велич та сьогодення космонавтики вУкраїні та світі.

 Але головне зрозуміти, що фізика - це не абстракція, це життя, яке оточує нас нас, з його  законами.

Завдання дозволяють не тільки зануритися в історію нашої вітчизни, а й доторкнутися до її географії. Діти бачать, вирішуючи різні проблеми, що простори нашої Батьківщини величезні, що рельєф різноманітний, а надра багаті корисними копалинами, запасами енергії. Часто завдання починаються словами: "Піднімаючись в гору, лижник проходить шлях рівний 3 км ...", "За скільки часу пливе за течією річки Волги пліт пройде 15 км ...", "Скільки буде потрібно залізничних цистерн для перевезення 1000 т нафти. .. "," У кар'єрі за добу видобуто 5000 м куб. піску ... "," Визначте масу мармурової плити, розмір якої ... "," У скільки разів збільшується маса протона, якщо на Серпуховському прискорювачі Інституту фізики високих енергій вони набувають енергію 76 ГеВ ... "," Скільки пар полюсів має генератор Горьківської ГЕС ... "і т.д.

У завданнях згадуються ГЕС нашої країни, різні родовища, річки, гори, пустелі.

Двадцять перше століття диктує нові підходи до освіти, на перший план виходять особистісно-орієнтовані технології. У центрі такої освіти - особистість дитини з її саморозвитком, самопізнанням, самореалізацією, самовихованням. І тут на допомогу вчителю фізики приходить література, музика, мистецтво. Я повністю згідна з твердженням Достоєвського, що "Краса врятує світ". На уроці фізики все має бути красиво, співзвучно, цікаво, тільки тоді буде цікаво і вчителю і учню. Підбираючи музику до уроку, репродукції картин, уривки з літературних творів з описом фізичних явищ, я намагаюся хоч кілька слів сказати про автора.

У своїй роботі прагну до того, щоб кожен урок був пронизаний небайдужим ставленням до навколишнього світу. І тут важлива роль відводиться урокам з екологічним аспектом. При вивченні двигунів внутрішнього згоряння, теплових машин, способів виробництва електроенергії, розвитку атомної енергетики величезну увагу приділяю охорону навколишнього середовища, впливу на неї людини.

На таких уроках використовую матеріал із даними по  ГЕС,АЕС, дослідження наших учнів по забрудненню  водойм.

Сучасному суспільству потрібна активна особистість; творча особистість; особистість, здатна знайти вихід з будь ситуації, що склалася; особистість, пристосована до життя в сучасному мінливому світі; особистість, здатна до самоосвіти.

Досягнення поставлених цілей, на мій погляд, можливо лише в тому випадку, якщо в процесі навчання в школі перед учнями будуть постійно виникати ситуації, що моделюють ситуації реального життя: ситуації, що вимагають творчого підходу до вирішення, самостійного прийняття рішень, спільного пошуку рішень. І завдання кожного шкільного предмета полягає у створенні і моделюванні таких ситуацій. Ми ніби запрошуємо учнів в створюваний нами "модельний світ", світ зі своїми сюрпризами і складнощами, відкриттями і невирішеними питаннями, світ, де важливо вміти спілкуватися, міркувати, думати, порівнювати, аналізувати, домовлятися, шукати спільне рішення, обговорювати спільно нові ідеї , вислуховувати думки друзів, однокласників, вміти аргументувати свою точку зору, вміти вести діалог, уміти визнавати свої помилки і усувати їх, вміти самостійно добувати нові знання і використовувати їх на практиці для досягнення поставлених завдань.

Цьому неможливо навчити, неможливо навчити творити, мислити, діяти, єдиних алгоритмів і правил у цих питаннях не існує. Всьому цьому школяр повинен навчитися сам на основі проб і помилок, удач і невдач. А для цього кожен учень повинен постійно потрапляти в ситуації, в яких він - головна дійова особа, де від нього багато в чому залежить успіх загальної роботи. Наше завдання - постійно створювати такі умови.

На мій погляд, у таких умовах створеного "світу" школяр зможе максимально розкритися, показати всі свої можливості і здібності, проявити і розвинути свої таланти. А головне - знайти себе, відчути свою значимість і усвідомити, що він - особистість, здатна мислити, творити, створювати нове.