Урок "Формування емоційно-оцінного ставлення до прочитаного.Н. Шейко-Медведєва “Лисиця, що впала з неба”.

Тема. Формування емоційно-оцінного ставлення до прочитаного.Н. Шейко-Медведєва “Лисиця, що впала з неба”.

Мета: продовжити ознайомлення учнів із жанром п’єси; вчити інсценізувати п’єсу, передавати інтонацією почуття дійових осіб; вчити знаходити за допомогою вибіркового читання уривки, слова, що характеризують дійових осіб; розвивати творчі здібності учнів; виховувати правдивість, відповідальність за свої вчинки.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: маски для інсценізації п’єси, ілюстрації, роздатковий матеріал.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Сьогодні у нас незвичайний урок.

У світ фантазії зробимо ще один крок.

А з творчістю ми вже стрічались не раз,

І знову вона завітала до нас.

ІІІ. Мовленнєва розминка.

1. Робота над скоромовкою. Гра «Дощик».

Діти читають хором.

Накрапає дощ (тихо).

Дощ пускається сильніше (голосніше).

Злива (голосно).

Дощ слабшає (тихіше).

Дощ припинився (читання припиняється).

Лис малий і більший лис

По гриби ходили в ліс.

Заздрить білка в лісі лису

Лис лисички ніс із лісу.

2. Гра «Здогадайся: хто це?»
   — Відгадайте, про кого я говорю.
   • Донечка, хазяєчка, вертуха, внучка, помічниця, рукодільниця — … (дівчина).
   • Сильний, злий, зубатий, сірий, хижий — … (вовк).
   • Ходить, жує, бекає — … (вівця).
   • Літає, плаває, клює, ґелґоче — … (гуска).

ІV. Перевірка домашнього завдання.

1. Розповісти біографію автора.
2. Читання уривку першої дії  п’єси-казки Н. Шейко-Медведєвої «Лисиця, що впала  з неба» учнями, що виразно читають.

V. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.
— Прочитайте деформований текст і пригадайте, що таке п’єса.

саП’є — ец трів, який знапринийче дял аральтетної тависви. У тексіт с’єп є осипи міцьс, де бувавідтьсяє ідя, свола дувегочо. (П’єса — це твір, який призначений для театральної вистави. У тексті п’єс є описи місць, де відбувається дія, слова ведучого.)

— Із чого починається п’єса? (Із переліку дійових осіб)
— Із чого починається кожна репліка діалогу? (З назви дійової особи, яка промовляє ці слова)
— Що зазначається у дужках? (Дається вказівка автора щодо інтонації, темпу мовлення чи дій героя.)
— Про що йдеться у словах автора? (У них вміщено опис місця подій, вказівки щодо руху дійових осіб на сцені.)

• Чи сподобалася вам перша частина п’єси?
• Чи хотіли б дізнатися, що сталося з героями далі?
  — Сьогодні ми дочитаємо до кінця п’єсу Нелі Шейко-Медведєвої «Лисиця, що впала з неба» і дізнаємось, чи змогли люди і тварини розпізнати підступи і хитрощі Лисиці.

Фізкультхвилинка

Шумить вітер, шумить ліс.

Тихо лісом ходить лис.

Заховався зайчик в кущ.

Із куща піднявся хрущ.

Не хитайте ви куща,

Не лякайте-но хруща.

Хай росте угору ліс,

Не чіпа хай зайця лис.

Тільки вітер: «Шу-шу-шу!».

Сядьте тихо, вас прошу.

VІ. Опрацювання другої дії п’єси Н. Шейко-Медведєвої «Лисиця, що впала з неба»

1. Словникова робота.
   — Щоб вам було легше читати, потренуйтесь у читанні слів. Діти читають слова в парі «луною».

дрижить     ополонка       наставляє

шановні     паморозь        натомість

укинути      злодійка        замислила

фортеця      сельчани       позбутися

— Прочитайте кожну колонку слів на одному диханні. Які слова вам незрозумілі? (Кілька учнів шукають і зачитують пояснення цих слів у тлумачному словнику.)
— Доберіть синоніми до слів замислила (задумала), натомість (замість), злодійка (крадійка).

 Гра «Віднімай та додавай, нове слово укладай».

ЗЛЮ + О + ДІ – Ю + ЙКА= ... (Злодійка).

Д__ + К__ + Ч = __ У __ А__ ... (Дукач).

КР + ЛУ – Р + НОК = ... (Клунок).

СІК – ІК + ЕЛЬ + ЧАС – С + НИ = ... (Сельчани).

Ф + ТОР – Т + Т + ЖНЕЦЬ – ЖН – Ь + Я = ... (Фортеця). 

— Прочитайте тлумачення слів у вашому словничку на парті.

2. Первинне ознайомлення з текстом (мовчки). Перевірка сприймання.
— Де відбуваються події другої дії?
— Скільки у ній дійових осіб? Хто вони?
— Чи з’явилися нові дійові особи?

3. Аналіз змісту другої дії п’єси. Вибіркове читання.
— В яку пору року відбувається друга дія казки? Чому ви вважаєте саме так? Доведіть свою думку словами тексту.
— Що виробляла Лисиця? Як вона ставилася до Вовка?
— Хто допомагав Лисиці в її злочинах?
— Чому вона вирішила позбутися Вовка? Як вона хотіла це здійснити?
— Чому Ворона допомагала Вовкові? Поясніть вислів «чорна справа».
— Як усі разом перехитрили Лисицю?
— Від чого автор застерігає читачів? Що засуджує?

4. Вправи для розвитку швидкості читання.
1) Гра «Чиї це слова?»
— Пригадайте, кому з дійових осіб належать слова, дочитайте їх до кінця.
• «Нащо мені той візок…» (Лисиця);
• «А мені оте…»(Овечка);
• «Втікай, Вовче!..» (Ворона);
• «Чого ж ти мовчав?» (Сірко);
• «Не впіймати вам її…» (Вовк);
• «Мій кожух!» (Дівчина);
• «Шановні сільчани!..» (Заєць);
• «Ну, що ж!..» (Чумак).
2) Прочитайте слова з інтонацією вказаного знака:

!

Втікай                                    Он він

Лисиця                                  Вставай

?

А хто ж                                  Чого ж ти мовчав

Кого                                        А ви дуже мудрі

.

Я казав                                    Не впіймати вам її

Не дивися                                Вийди до нас

5. Спостереження за мовою дійових осіб.
— Хто з дійових осіб не має слів? Хто має дуже мало реплік? Розкажіть, які дії повинен виконати кожен із них.
— Які зміни настрою слід передати словами Вовка?
— З якою інтонацією потрібно читати слова Сірка, Ворони, Лисиці, Зайця?

6. Характеристика дійових осіб.

Мовно-логічне завдання.

• Визначте риси характеру головних героїв казки, вставте потрібне закінчення і вкажіть стрілкою.

довірлив

хитр

злодійкуват

Лисиця брехлив  Вовк

правдив

простодушн

облеслив

підступли

б) Складання характеристики дійових осіб.

•                     Якими ви уявляєте цих головних героїв? Які у них риси характеру?
•                     Яким ми побачили Вовка на початку казки? Що його примусило так змінитися?
•                     Яким вам видався Чумак? Сірко? А Ворона?

7. Інсценізація п’єси.
Діти у групі обирають уривок казки для інсценізації (той, що найбільше сподобався). Читають, передаючи характер, настрій дійових осіб за допомогою голосу, міміки, жестів.

VІІ. Підсумок уроку

Гра «Мозковий штурм»
— Хто автор прочитаної п’єси-казки? Хто головний герой твору? Яке ваше ставлення до нього?
— Чия поведінка видалася вам несподіваною? Чому?
— Вчинки кого із персонажів ви засуджуєте, а кого — схвалюєте? Чому саме?
— Яку роль хотіли б зіграти у п’єсі? Чому?

VІІІ. Домашнє завдання. Читати в особах с. 94-98.