Урок. Форум здоров´я та краси на Тему « Екологія країни і здоров´я нації»

Про матеріал
Мета: Навчальна: ознайомити із основними екологічні проблеми сучасності в Україні і на Планеті в цілому. Розширити уявлення учнів про цінність та багатогранність природи; учити аналізувати, робити висновки; розкрити взаємозв’язок хімії, біології, математики, історії, української літератури та екології, вчитись розуміти роль даних навчальних предметів в охороні навколишнього середовища. Виховна: виховувати компетентних, юридично обізнаних та екологічно свідомих громадян України, поставити на високий рівень екологічне виховання учнів, продовжити пропаганду розумного ставлення до природи.; виховувати любов до рідного краю, дбайливе ставлення до природи. Розвиваюча: формувати активну позицію та екологічну культуру в боротьбі за оздоровлення навколишнього середовища: продовжити розвивати здібності аналізувати життєві ситуації
Перегляд файлу

Форум здоров´я та краси на

Тему « Екологія країни і здоров´я нації»

 

Мета:

Навчальна: ознайомити із основними екологічні проблеми сучасності в Україні і на Планеті в цілому. Розширити уявлення учнів про цінність та багатогранність природи; учити аналізувати, робити висновки; розкрити взаємозв’язок хімії, біології, математики, історії, української літератури та екології, вчитись розуміти роль даних навчальних предметів в охороні навколишнього середовища.

 Виховна:       виховувати компетентних, юридично обізнаних та екологічно свідомих громадян України, поставити на високий рівень екологічне виховання учнів, продовжити пропаганду розумного ставлення до природи.; виховувати любов до рідного краю, дбайливе ставлення до природи.
Розвиваюча: формувати активну позицію та екологічну культуру в боротьбі за оздоровлення навколишнього середовища:  продовжити розвивати здібності  аналізувати життєві ситуації

 

 

                                       Хід навчального заходу.

 

 Епіграф:

“Екологічна небезпека, якщо вона стає

реальною, – сильніша за війну, бо вбиває

поступово, з прицілом на багато поколінь”.

А. Мелуа,  А. Яшин

 

І. Орг.момент

ІІ.Мотивація навчальної діяльності.

Звучить приємна мелодія (інсценування « Жива планета Земля»)

Жива планета – голуба Земля!

    Така барвиста, гарна, поетична,

                    Дощами вмита, світла і ясна.

                    Краса її і дивна і велична,

                     І вся вона чарівна, осяйна.

 

 

Нашу блакитну планету часто порівнюють з великим космічним    кораблем, який лежить на просторах всесвіту. А людство – екіпаж того корабля.

 

Ведучий.

Зупинися, Людино, на мить… 
І відчуй, як Планеті болить.
Як із серця крик вирина –

Зупинися, Земля в нас одна! 
Як у серці тліє любов,

Щоб колись розгорітися знов.

Зупинися, Людино, на мить…

І відчуй, як Планеті болить…

 

Природа вчить нас, що у світі всі природні процеси відбуваються  закономірно й на це є  свої причини. А  чули ви  будь-коли у своєму житті, як співає природа, пробуджуючись від зимового сну, кожним листочком, пташкою, квіткою! А можливо, ви чули спів будинку, в якому панує мир, злагода, взаєморозуміння! А чи доводилось Вам чути, як співає людська душа?  Вона може співати від щастя, радості.  Наші щастя та радість складаються з успіхів, перемог, просто усмішок, які дарують нам люди. Ми  бажаємо вам працювати під час форуму так, щоб по його закінченні, прислуховуючись до природи та до своєї душі, ви відчули її спів.

- У світі є 185 країн. Кожна країна приваблює нас по-різному. В одні країни ми їдемо відпочити, в інші — поглянути чудернацькі споруди. Хтось милується дарами природи, а хтось їде підкоряти вершини гір, хвилі океану тощо.


Але жодна країна не стане нам так само рідною, як та, де ми народилися, зросли, де почули лагідний спів материнської колискової пісні, де співає Природа-Матінка. Країна, за яку віддамо серце й душу, аби в навколишньому середовищі панували порядок , екологічна чистота та здоровими були люди.


 

- Яка ж країна найдорожча нашому серцю? Україна! Наша рідна Батьківщина! Чарівна, неповторна, мила!

 


Прослуховування пісні К. Бужинської «Україна»

 

 

 18.02.2015-1сс

 

Перегляд презентації «Краса і велич України»


- Здійснімо подорож нашою країною на космічному корабелі «"Мрія"»

1-й ведучий. Із Космосу Земля здається нам невеличкою крихкою кулькою, загальні контури якої визначаються не людськими діяннями, а складною системою хмар, океанів, рослинності й фунтів. Неспроможність людини узгодити свої дії з цією мінливою системою спричинює докорінну зміну структур, що існують на планеті. Багато з таких змін криють у собі небезпеку знищення життя на Землі. (Із доповіді Міжнародної комісії з довкілля «Наше спільне майбутнє» (1989)).

Космонавт Юрій Гагарін, що першим із людей побачив рідну планету з висоти космічної орбіти, не міг стримати свого захвату й вигукнув: «Яка прекрасна наша Земля!» Оповита тонким блакитним серпанком атмосфери, як коштовний діамант, сяє вона на тлі чорного вакууму Космосу. Ось там, біля полюса, видніються білі крижані поля, ось за ілюмінатором космічного корабля пропливають вершини Гімалаїв, потім простяглися безкраї океанічні простори, вкриті білими спіралями циклонів. Ось корабель перетнув межу дня й ночі — термінатор, і все обгорнула оксамитова чорнота. Але за хвилину очі космонавта призвичаїлися до темряви, і він бачить далеко внизу палахкотіння тропічної грози, а потім, наче жар прогорілого багаття, скупчення вогнів великого міста.

І знову корабель наближається до термінатора, мить — і спалахує райдужна смужка атмосфери, з-за Землі виринає кошлате сліпуче Сонце...

Земля — унікальна планета Сонячної системи, і унікальність її полягає передусім у тому, що на ній існує життя.

 

Загалом навколишнє природне середовище, в якому живе людина, складається з неживого й живого компонентів. До першого належать атмосфера, гідросфера та літосфера Землі, до другого — всі її живі мешканці (рослини, тварини й мікроорганізми і в тому числі людина).

 

Для подальшого дослідження земної краси та екологічних проблем наша велика команда мандрує потягом. Увага!!! Команда дослідників  вирушає за маршрутним листом до станцій:  «Бібліотечна», « Екологічний набат», « Історична»,

«Народознавча», « Українознавча», « Екологічна» та станція  «Європейська». Нагадуємо, що потяг вирізняється своєю екологічною чистотою.Рух уперед_ можливий після ознайомлення із джерелами науково-популярної, довідкової

та додаткової літератури про екологічні проблеми сучасності.

 

Епіграф:

“Екологічна небезпека, якщо вона стає

реальною, – сильніша за війну, бо вбиває

поступово, з прицілом на багато поколінь”.

А. Мелуа,  А. Яшин

Слово надається шкільному бібліотекарю( про наявність тематичної картотеки з екології , яка  включає такі рубрики: для медиків – "Екологія і її вплив на генетичні порушення у людини", "Шлях до оздоровлення і довголіття"; для спеціалістів сільського господарства – "Екологія і хімізація сільського господарства: чи можливий компроміс?", "Сільське господарство і екологія  рідного краю", "Екологічно чисті овочі – джерело здоров'я";  "Екологія і моральність: грані взаємодії", "Екологія і культура» Різним групам читачів можна адресувати інформаційні, рекомендаційні списки літератури: "Природа – колиска людства, її дім і світ", "Бережіть ці землі, ці води", "Жити в гармонії з природою", "Селянам про екологію" та ін.)

Ведучий. Увага! На станціях ми маємо змогу зустрітися з гостями- це видатні вчені: дослідники, екологи, біологи, гігієністи, статисти, народознавці, високі посадовці з будь-яких куточків планети.

 Всі вони впевнені у тому, що природа щедро обдарувала нашу землю. Вона — вірний друг й неоціненне багатство, джерело здоров'я , радості й краси.  Ми із задоволенням милуємося золотими нивами пшениці, широкими луками, густими лісами, могутнім Дніпром. Дихаємо п'янкими ароматами квітучих садів та квітів.


Людина закохана у природу. А чи справжня то любов?


Хто ж тоді руйнує мурашники, на стовбурах дерев вирізує написи, в лісах розводить вогнища, залишає сміття, забруднюються повітря й водойми, вирубує ліси, губить тварин. Ніхто інший, як сама людина.

Юні дослідники провели фотоспостереження по 5-ти станціях екологічної стежини про влив людини на довкілля.Ось які тривожні факти виявились.

(Мультимедійна презентація  « Екологія селища бажає бути кращою»

Побудована на основі опереджаючого завдання:

-підрахунок спиляних дерев,

-підрахунок зламаних різних типових форм,

-виявлення кількості несанкціонованих сміттєзвалищ,

-стан 5-ої станції екологічної стежини. )

 

Статисти:Інформація цифр і фактів. «Екологічний набат» «Людино, збережи себе сама!»

-         Чи знаєте ви що  . . . (ланцюгове повідомлення учнями окремими реченнями)

- Кожної години на нашій планеті:

        1700га продуктивної землі стають пустелею;

        2000 дітей гинуть від голоду;

        55 осіб отруюються пестицидами;

        1000 осіб отруюються водою.

- Кожної хвилини:

        знищується 50 т.родючого грунту через неправильне його використання;

        виділяється понад 12000т. вуглекислого газу в атмосферу.

- Сьогодні в Україні:

        найбільше джерело забруднення атмосфери – теплові електростанції;

        від ерозії страдає кожен третій гектар землі;

        негативний вплив забруднення атмосфери відчуває близько 32% загального населення;

        особливе занепокоєння викликає кількість захворювань онкології. Серед населення встановлено зниження імунітету.

 

Українців усе складніше назвати «здоровою нацією» У рейтингу здоров'я, складеному американською компанією Bloomberg, Україна опинилися на 99-му місці серед 145 країн.  Українські діти все частіше хворіють Найбільш здоровоїю країною агентство назвало Сінгапур, за ним слідують Італія, Австралія, Швейцарія, Японія, Ізраїль, Іспанія, пише ТСН. Найгірше здоров'я у громадян африканських країн: Мозамбіку, Чад, Республіки Конго, Лесото і Свазіленду. Серед країн колишнього СРСР найвищий рівень здоров'я в Грузії, вона розташувалася на 71 місці, Вірменія ділить 79 місце з Латвією, Литва - 81, Таджикистан - 84, Узбекистан - 85, Азербайджан - 87, Білорусія - 91, Росія - 97. Україна в рейтингу - між Іраком і Пакистаном. Українські лікарі вважають, ща таке місце в рейтингу цілком  обґрунтоване. У нас немає культу здорового способу життя, зате погана екологічна ситуація після Чорнобиля, широко поширені шкідливі звички і висока дитяча захворюваність (згідно з даними українських лікарів, в Україні за 10 років кількість здорових дітей зменшилася на третину). "Сьогодні у школу йде значно більший відсоток хворих дітей, ніж це було, скажімо, два десятиліття тому. Матеріали досліджень протягом 30 років, свідчать, що багато дітей починають навчання вже з хронічними захворюваннями і функціональними відхиленнями", - стверджує заступник директора Інституту гігієни і медичної екології імені А.Марзеєва, член-кореспондент НАМНУ Н. Полька. На думку експертів, головна біда українських дітей - гіподинамія, яку ще іноді називають "хворобою цивілізації", неправильне харчування, і педагогічна занедбаність, а також екологія і спадковість. За даними соцопитувань, 25% українських хлопчиків починають курити з 11 років, вживати алкоголь з 13 років. Вчителі фізкультури вказують на такі обставини, як на чинники, в яких криється причина трагічних випадків на уроках фізкультури, хвиля яких прокотилась Україною. Відомий лікар-педіатр Євген Комаровський натомість не схвалює того, що після тих трагічних випадків повністю відмінили усі нормативи на уроках фізкультури. "Шкільна програма в Україні повинна бути змінена таким чином, щоб уроки фізкультури проводилися хоча б раз у день. При цьому батькам самим треба всіляко стимулювати фізичну активність дітей", - зазначає лікар. Проте експерти також вказують на значну роль спадковості і  досягнення сучасної медицини, яка навчилась рятувати навіть безнадійних немовлят, які раніше, шляхом еволюції, «відсіювались».  Вихід експерти бачать у тому, щоб привчати дітей до здорової їжі,  спорту і не дозволяти по шість годин на день сидіти біля телевізора.
( Науково-дослідницька робота Мухіної Св., учениці 11-Б кл.секції біології МАН України)

А як людина ставилась до природи  раніше? До слова запрошуються історики-краєзнавці.

 

Античність дає нам широкий спектр уявлень про здоров’я, природу і сутність людини. Так, Протагор в V в. до н.е. стверджував, що людина – це “хвороба природи”, “технічний звір”, який за допомогою виробничо-технологічних засобів зберігає свою життєдіяльність. Звідси й витоки медицини в античні часи, спрямованої боротися з хворобами. Сократ в IV в. до н.е. вважав, що людина – вершина природи, призначена для виконання особливих функцій. Вони спрямовані на створення і встановлення гармонії між людиною і природою, на розуміння особливого визначення людини. Подібно до того, як тіло людини “складається” з матерії, універсальної і абсолютної, так і дух є частина Універсуму – духу, ідеї, Космосу. Ідеал Сократа – первинність думки і душі як особливих природних явищ (законів), що забезпечують існування механізмів любові і добра, підпорядкування людини одному найвищому Божеству, яке панує над світом і людьми . Первинність духу відособляє людину, виділяє її з природи, зумовлює можливість єдності природи, людини, суспільства, Бога. Розробляючи всеосяжну картину світу, філософи пояснювали природу людини, причини її здоров’я і хвороб, взаємозв’язок душі і тіла і так далі. Як відмітив з цього приводу Арістотель “філософи природи досліджують першооснови здоров’я і хвороб, адже ні здоров’я, ні хвороба не можуть бути у позбавленого життя. Тому, мабуть, займаються цим більшість філософів природи і ті лікарі, які виявляють філософську цікавість до свого ремесла: перші кінчають вивченням медичних питань, а останні засновують медицину на початках наук про природу”  Деякі філософи цікавилися проблемами медицини внаслідок свого прагнення до розумного, здорового життя. Гіппократівський підхід до здоров’я. У первісних суспільствах лікуванням хвороб і проведенням операцій займалися шамани і знахарі, що використали різноманітні природні методи – головним чином траволікування в комплексі з магічними діями і певною формою психотерапіїВін стверджував, що головне завдання лікаря – допомогти природі відновити втрачену рівновагу в організмі хворого. За визначенням Гіппократа “медицина є мистецтво наслідувати цілющі дії природи”. Не дивлячись на прихильність медицині, Гіппократ залишив численні вислови, в яких, так або інакше, робить уклін на пріоритеті здорового способу життя. Багато його висловів, типу: “Будь-який надлишок осоружний природі”, “всі хвороби приходять до людини з їжею” пропонують його послідовникам самим піклуватися про фізичний стан організму. В роботах Гіппократа чітко простежується і думка про подвійну природу людини і необхідність урахування духовного стану хворого при пошуку причин його хвороби. Він же вказує на найбільше значення сильного духу, позитивного настрою на одужання, позиція Арістотеля. “Живі тіла мають властивості життя, – говорив він, – тобто не саме життя є тіло, а то, що йому може бути властиво: Тіло – лише матеріальний субстрат, можливість, форма, дійсність якої душа” Гіппократівський підхід до здоров’я. Надалі, після того, як Сократ і софісти  змінили предмет і метод філософії, аналогічну реформу провів в медицині і Гіппократ Коський, що відокремив медицину від філософії, що виразно прозвучало в його трактатах “Про стародавню медицину” і “Про природу людини”. Люди, які займаються лікуванням, були необхідні завжди. У первісних суспільствах лікуванням хвороб і проведенням операцій займалися шамани і знахарі, що використали різноманітні природні методи – головним чином траволікування в комплексі з магічними діями і певною формою психотерапії. Проте професія лікаря сформувалася значно пізніше. Древньогрецька медицина багато що запозичувала у єгипетської і індійської медицини і, в свою чергу, стала родоначальницею всієї західної медицини, біля витоків якої стояв Гіппократ з острова Кос, який жив у V–ІV столітті д. н.е. (бл. 460–377 до н.е.) і вважається “батьком” медицини. У його сім’ї таємниці мистецтва лікування передавалися з покоління в покоління. Сам він багато подорожував, лікуючи людей і удосконалюючи своє мистецтво. Гіппократ залишив безліч записів про свою роботу і досягнення. Тільки через 100 років після його смерті записи були зібрані і видані під назвою “Соrpus Нippocraticum” (“Збірка Гіппократа”). Серед них були тексти про анатомію, хірургію, гінекологію і акушерство, організації лікувальної служби. Його медичні принципи ґрунтувалися на раціональних передумовах, наказів діяти на користь хворого і ставити вірний діагноз тільки після повного і всебічного огляду пацієнта. Гіппократ описав в своїх творах 236 видів лікарських рослин і, що ще важливіше, обґрунтував необхідність їх використання при зціленні недуг. Він стверджував, що головне завдання лікаря – допомогти природі відновити втрачену рівновагу в організмі хворого. За визначенням Гіппократа “медицина є мистецтво наслідувати цілющі дії природи”. Не дивлячись на прихильність медицині, Гіппократ залишив численні вислови, в яких, так або інакше, робить уклін на пріоритеті здорового способу життя. Багато його висловів, типу: “Будь-який надлишок осоружний природі”, “всі хвороби приходять до людини з їжею” пропонують його послідовникам самим піклуватися про фізичний стан організму. В роботах Гіппократа чітко простежується і думка про подвійну природу людини і необхідність урахування духовного стану хворого при пошуку причин його хвороби. Він же вказує на найбільше значення сильного духу, позитивного настрою на одужання, відзначаючи, що рани переможців заживають швидше, ніж у переможених. На сьогодні більшість подібних висловів родоначальниками медицини благополучно забута і його сучасним колегам це ім’я відоме частіше всього лише у зв’язку з клятвою Гіппократа [7]. В інтересах лікарів до філософії були свої причини. Адже якщо у разі вивихів, переломів або інших зовнішніх поранень лікар легко міг визначити і причину, і характер недуги, то у разі внутрішніх хвороб лікар почував себе абсолютно безпорадним: Відчуваючи неефективність плотського досвіду при пошуках сутності внутрішніх хвороб, лікарі прагнули знайти інший метод вирішення проблеми. На їх думку, проникнути в галузь невідомого можна лише за допомогою розуму, і для цього вони зверталися до філософії. Раціоналістична і емпірична тенденції в медицині, що намітилися ще в часи Гіппократа, врешті-решт, оформилися в окремі школи, що сперечалися одна з одною в питаннях про походження медичного знання з якого й брали витоки практичного питання про вибір правильного методу лікування. Таким чином, гносеологічна проблема, що мала у філософії абстрактно- відвернутий характер, будучи перенесеною в медицину, приймала риси надзвичайної важливості для людей. Адже від правильного методу лікування залежали і здоров’я, і життя хворого. Якщо говорити про античну культуру, то фізична природа людського тіла була в даному культурному контексті предметом аналізу, роздумів, оцінки, відношення і вироблення різних концепцій. “Тілесність як ціннісно-значуща характеристика людського буття, – пише І. М. Биховська, – була в античності  мінили предмет і метод філософії, аналогічну реформу провів в медицині і Гіппократ Коський, що відокремив медицину від філософії, що виразно прозвучало в його трактатах “Про стародавню медицину” і “Про природу людини”Гіппократ описав в своїх творах 236 видів лікарських рослин і, що ще важливіше, обґрунтував необхідність їх використання при зціленні недуг. Він стверджував, що головне завдання лікаря – допомогти природі відновити втрачену рівновагу в організмі хворого. За визначенням Гіппократа “медицина є мистецтво наслідувати цілющі дії природи”. Не дивлячись на прихильність медицині, Гіппократ залишив численні вислови, в яких, так або інакше, робить уклін на пріоритеті здорового способу життя. Багато його висловів, типу: “Будь-який надлишок осоружний природі”, “всі хвороби приходять до людини з їжею” пропонують його послідовникам самим піклуватися про фізичний стан організму. В роботах Гіппократа чітко простежується і думка про подвійну природу людини і необхідність урахування духовного стану хворого при пошуку причин його хвороби. Він же вказує на найбільше значення сильного духу, позитивного настрою на одужання, відзначаючи, що рани переможців заживають швидше, ніж у переможених. На сьогодні більшість подібних висловів родоначальниками медицини благополучно забута і його сучасним колегам це ім’я відоме частіше всього лише у зв’язку з клятвою Гіппократа Основним чинником, що сприяв підтриманню здоров’я населення в античні часи і використовувалася лікарями залишалася природа. Тепер ми вимушено споглядаємо результати ненажерливого втручання в природний баланс, що тисячоліттями слугував як безкоштовний божий дар життєвих сил. Природу поступово сучасні політики експлуатують, руйнують, знищують. Повітря, вода і земля, ці вічні джерела життя і здоров’я, отруєні так, що завтра нічим буде жити ні нам, ні нашим дітям. Багатії йдуть глобальними кроками по шляху задоволення своїх нескінченних потреб, які завжди задовольнялися за рахунок природи. Таке у них поняття про життя. Всю природу, що оточує землян, вони привласнили, прагнучи додати мільярдні прибутки. У гонитві за життєвим комфортом декілька сотень “сильних світу цього” ніяк не вдовольняться награбованим у природі, їм всього замало. Вони воюють з природою всією потужністю наукового і технічного озброєння, щоб узяти собі від неї якомога більше. Проте природа відповідає людині стихійними лихами, хворобами, мстить вірусами, землетрусами, тайфунами. І на цьому шляху “нескінченного прогресу” людина, бажаючи бути здоровою, не знайшла позбавлення ні від потреб, ні від хвороб, ні від смерті. Бо здоров’я, яке належить всім нам – величина Вселенська і його рівень як в античні часи, так і тепер було і залишається відтворенням стану Природи. Тільки здорова Природа здатна підтримувати здоров’я живих істот. Ситуація усунення медициною природного відбору, перетворення самої медицини в бізнесову індустрію, розповсюдження технологій геномної модифікації людини в постлюдину-робота тепер вимагає від людства нового етапу в освоєнні ноосферного підходу до здоров’я, а саме – “злиття” людини з природою, зближенні природничонаукового і гуманітарного знання, відповідального ставлення людини до здоров’я як основоположної цінності на всіх етапах діяльності і впродовж всього життя.

Найсуттєвіша риса ХХ століття – створення людством низки смертельних загроз своєму розвитку та існуванню. Це наслідок накопичення людством помилок у стосунках з довкіллям, ігнорування ним навіть очевидних сигналів про шкідливість недалекоглядних дій. Йдеться про наближення глобальної екологічної катастрофи через інтенсивне й кількісне зниження природних умов і ресурсів, необхідних і достатніх для існування живого, передусім  людини.

"Ми не можемо чекати милостей від Природи. Взяти їх у неї - наше завдання!". Історія "прогресу" людей свідчить про те, що вони не просто "брали" необхідне, а бездумно руйнували довкілля. Розорюючи степи, забруднюючи струмки і ріки, людина безповоротно порушувала рівновагу природних екосистем.

Отруєні "великою хімією" повітря, вода, грунти; майже не залишилося місць, де можна дихати на повні груди. Небезпечно забруднено навіть акваторії світового океану. Людина в останні роки впритул наблизилася до повного самознищення, безперервно нарощуючи кількість глобальних загроз своєму існуванню: ядерна війна, "озонова діра"; теплове, хімічне й радіаційне забруднення довкілля; стрімке збіднення рослинного і тваринного світу, СНІД тощо.

Якщо до цього додати швидке і небезпечне наростання перенаселення у кількох регіонах Землі, помітне збільшення загрози воєнних конфліктів з приводу поділу між сусідніми країнами води та інших природних ресурсів, блискавичне і майже загальне погіршення стану довкілля, то можна впасти у розпач й припинити боротьбу за виживання і побудову ноосфери – сфери панування розуму і комфортного співіснування людства зі світом рослин і тварин. Справді, людина "не може чекати милостей від Природи" після всього того, що вона з нею вчинила.

За прогнозами вчених, при збереженні існуючих тенденцій у взаємодії суспільства й навколишнього середовища уже через 35-40 років може розпочатися масове вимирання землян. Це стосується всіх країн і народів планети.

Екологічна криза – це не вибух, а лавина, і, як належить лавині, має величезну інерційність і невідворотність.

Україна може служити наочним прикладом усього спектру антропогенних екологічних проблем і катастроф сучасності. В 1992 році вона визнана державою екологічного лиха. Однією з причин такого становища є те, що на кількість населення, яке складає тільки 1% від населення Землі, видобувається і переробляється майже 5% світового обсягу мінеральних ресурсів, тобто в межах України діє могутній фактор перетворення ландшафту і забруднення довкілля.

Надмірно забруднені території займають понад 61 тис.км2; дуже забруднені – майже 116 тис.км2, забруднені – 121 тис.км2, найбільш сприятливі для життя і відпочинку – 115 тис.км2, та умовно чисті території – 49 тис.км2.

Потужне технологічне навантаження на природне середовище з небезпечним рівнем розташування шкідливих підприємств, знищення третьої частини грунтів загрожують існуванню українського землеробства.

Те, що ми маємо на сьогодні, – це наслідок варварського ставлення до природи, необачності та екологічного неуцтва.

Прикладом цього є сумний наслідок гідробудівництва на Дніпрі: опинилися  під водою сотні селищ, та втрачено назавжди майже 441,6 тис. га найродючіших грунтів – чорноземів.

Екологічним злочином можна назвати і політику, щодо розміщення на невеликій території густо населеної України 5 АЕС  з 13-ма блоками, які складають 40% всіх потужностей напіввійськових ядерних реакторів колишнього СРСР.

Таке ставлення до природи стало однією з головних причин неухильної деградації українського суспільства. За рівнем життя, його тривалістю, рівнем освіти (індекс розвитку ООН) Україна в 1997 році перейшла на дев'яносто п'яте місце у світі, хоча в 1994 році ще посідала сорок п'яту позицію. Україна сьогодні належить до тих небагатьох країн, де інтенсивно зменшується кількість населення.

У відповідності з даними офіційної статистики населення України за перші шість місяців 2000 року зменшилось до 49,47 млн.чол, в той час як на початок року цей показник становив 49,71 млн.чол. Смертність перевищує народжуваність у співвідношенні більш як 2 до 1. Про це говориться у звіті, підготовленому Державним статистичним комітетом України. До відома, у 1991 році в республіці проживало 52,06 млн. чол.

Головні суспільні пріоритети, які чітко відображені в проекті Концепції сталого розвитку України, тримаються на нерозривній тріаді: екологічному, економічному і соціальному добробуті. Адже неможливо поліпшити умови життя наступного покоління, якщо економічний підйом не буде супроводжуватись соціальним комфортом і зменшенням техногенного навантаження на людину. Так само не можуть екологічні проблеми вирішуватись за рахунок згортання промислового розвитку і погіршення соціально – побутових умов. Дотримання єдності цієї тріади актуальне і разом з тим складне для багатьох регіонів.

Та все ж у людства ще залишається шанс для порятунку. Розпочалося загальноземне об'єднання зусиль природоохоронців, створення міжнародних структур для координації відповідних дій учених, політиків і промисловців.

Державні природоохоронні органи України прагнуть до конструктивного співробітництва з усіма громадськими рухами екологічного спрямування. Як і в попередні роки найбільш авторитетними і дійовими серед них є Українське товариство охорони природи, Українська екологічна академія, Українська екологічна асоціація «Зелений світ», Національний екологічний центр України, Українське відділення міжнародної організації «Грінпіс».

На дев’ятнадцятій спеціальній сесії Генеральної Асамблеї ООН у червні 1997 року, яка була присвячена огляду та оцінці п’ятирічного періоду здійснення «Порядку денного на ХХ1 століття», тобто ходу виконання рішень відомої  конференції  ООН  з проблем довкілля і розвитку (Ріо-де-Жанейро, 1992 р.), Президент України Леонід Кучма виступив з винятково важливою ініціативою: "... вже сьогодні слід починати розробку глобального міжнародно-правового акта, покликаного гарантувати екологічну безпеку всіх країн світу. Такого акта, який визначав би допустимі норми екологічної поведінки усіх держав в інтересах виживання й процвітання цивілізації у ХХІ столітті".

За роки становлення незалежності суверенної України було значно вдосконалено систему екологічного законодавства.

Еколого-правове регулювання базується на нормах Закону України від 25 червня 1991 року "Про охорону навколишнього природного середовища". Забезпечення прав громадян, їх об'єднань та законних екологічних інтересів держави, юридичних осіб передбачається законами та підзаконними актами, прийнятими для  розвитку: Законом України "Про екологічну експертизу" 1995р., Земельним (в редакції 1992р.), Водним (1995р.), Лісовим (1994р.) кодексами; Кодексом України про надра (1994р.), Законами України "Про тваринний світ" (1993р.), "Про охорону атмосферного повітря" (1992р.), "Про природно-заповідний фонд" (1992р.)  тощо.

З'явився ще й екологічний день; згідно Указу Президента України Леоніда Кучми відтепер кожну третю суботу квітня в Україні буде проводитись День довкілля.

Роль юних екологів у екологічних та природоохоронних акціях та конкурсах.

 

( мультимедійна презентація)

 

Ідею об’єднати дітей-екологів висловила Всеукраїнська екологічна ліга. Створення такої організації було на часі, адже саме теперішнім вартівцям дбати про природу в наступному столітті.

Головним завданням ліга вважає поліпшення екологічної ситуації в нашій країні, а це не можливе без формування екологічної свідомості у молодого покоління. Тому багато уваги приділяється освітній, виховній та пропагандистській роботі.

Творча група вчителів Нижньосірогозької ЗОШ І-ІІІ ст.. підтримала ініціативу Всеукраїнської  екологічної ліги щодо проведення Всеукраїнського форуму екологічних знань та започаткувала це в минулому році.

Зпустелювання, озонові «дірки», стихійні лиха, кислотні дощі, непередбачувані зміни клімату є переконливим сигналом розбалансування природної системи і її прагнення перейти в новий стійкий стан із більш низькими якісними характеристиками.

Усе це стало основою для прийняття у 1992 р. міжнародною спільнотою на форумі у Ріо-де-Жанейро відомого документу «Порядок денний на XXI сторіччя». В ньому викладені загальні принципи розвитку економіки при жорстких екологічних обмеженнях, що забезпечить функціонування природних систем у сталому режимі на невизначено довгий проміжок часу (тобто на весь час існування життя на Землі).

Виходячи з цього, проблема сталого розвитку зводиться до вибору такого шляху розвитку цивілізації, котрий би задовольняв потреби суспільства за рахунок експлуатації природних ресурсів в обсягах, що забезпечують їх відтворення і виключають деградацію екосистем. А це означає, що потреби не можуть зростати нескінченно, оскільки ресурси Землі обмежені. Однак, мова йде не стільки про скорочення потреб, скільки про їх розумне обмеження на основі раціонального й збалансованого використання природних ресурсів.

Особливі вимоги стосуються вичерпних природних ресурсів, в першу чергу, мінеральних. Безумовно, в майбутньому людство навчиться штучно концентрувати і вилучати з навколишнього середовища будь-які хімічні сполуки й мінерали. Однак, ще довгий час основним їхнім джерелом будуть природні родовища корисних копалин.

У документах Ріо, орієнтуючих людство на такий шлях розвитку, особливу увагу приділено проблемам, котрі мають глобальний характер. Це, перш за все, раціональне і економічне використання вичерпних природних ресурсів, зменшення викидів «парникових» газів і захист атмосфери, боротьба зі скороченням лісистості, зпустелюванням і посухою, захист океанів і всіх видів водоймищ, збереження біологічного різноманіття тощо. Як справедливо відмічається в означених документах, захист навколишнього середовища повинен носити постійний і всебічний характер, перехід світової спільноти до стратегії сталого розвитку повинен здійснюватися на цих же принципах.

Тому програма дій по захисту навколишнього середовища має включати як міжнародні, так і національні акції. При цьому, чим більший внесок окремих країн у погіршення глобальної екологічної ситуації, тим більшого значення набуває план національних дій і вагомішою повинна бути участь міжнародних організацій у реалізації природоохоронних заходів.

Україна відноситься до країн, котрі чинять суттєвий вплив на глобальну екологічну ситуацію. Перш за все, за рахунок високого ресурсо- і енергоспоживання всіма галузями господарського комплексу. Це обумовлене недосконалістю технологій, що застосовуються, недостатнім рівнем організації праці, використанням природних ресурсів із низькими споживчими властивостями. Високий рівень ресурсоспоживання й відходності виробництва обумовлює нераціональне природокористування, призводить до прискорення вичерпності світових запасів мінеральних ресурсів.

Суттєвий вплив на світову ситуацію чинить забруднення атмосфери над територією України. В той же час, виділені Україні квоти на викиди забруднюючих речовин в атмосферу через спад виробництва в найближчі роки перебільшені не будуть.

Україна негативно впливає на стан екосистем Чорного й Азовського морів за рахунок приморських міст, портів, присмугових промислових об’єктів.

З інших екологічних проблем України слід відзначити низьку лісистість території (14,3%), високу розораність земель (60%), зниження родючості грунтів через втрату гумусу, низьку ступінь заповіданості території , збіднення екосистем у зв’язку зі збільшенням кількості зникаючих і рідких видів біоти, викиди озоноруйнуючих газів.

Основну частку у несприятливий екологічний стан України вносить Донецько–Придніпровський регіон (Дніпропетровська, Донецька, Луганська, Кіровоградська й Запорізька області). Регіон виробляє більше половини валового продукту, хоча має лише 22% площі і біля 30% населення країни. Потужні гірничо-переробний і металургійний комплекси регіону дають 70-90% викидів, скидів і відходів виробництва від загальної кількості в Україні. Тут практично забруднені всі компоненти навколишнього середовища (повітря, грунти, поверхневі та підземні води), і тому ці території віднесено до зони кризового екологічного стану.

Таке становище не залишається поза увагою держави. Прийнята низка найважливіших законодавчих актів, що спрямовані на поліпшення екологічного стану країни, регулюють взаємовідносини людини й природи. Серед них Закони України «Про охорону навколишнього середовища», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про поводження з радіоактивними відходами», Закон України про відходи, Кодекс України про надра, низка Постанов Кабінету Міністрів згідно з Постановою Верховної Ради України «Основні напрями державної політики України в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки» тощо.

Українознавці підтверджують безвідповідальне відношення до довкілля.

Якось стало світло скрізь довкола,
Ні листочка в світлому гаю.
Лише дуб старенький світлочолий
Згадує про молодість свою.

 

9 – й  у ч е н ь

 

Думка лине у добу прадавню,
Бо дуби-царі живуть в віках.
Пам'ятають гетьмана Богдана,
Гнівного Тараса і Франка.

 

10 – й  у ч е н ь

 

Бачили діброви і байраки,
Голубі озерця і ставки.
А криниць, струмків не врахувати,
Де коней поїли козаки!

 

11 – й  у ч е н ь

 

Гордість краю, ніжність і краса!
Чом поникло все оте багатство?
Це ж твоє, людино, вільне царство,
Все ж твоє: земля і небеса.

 

12 – й  у ч е н ь

 

Чом річки у нас пересихають,
Риба задихається в ставках?
Про природу чом у нас не дбають?
Бо вона вже гине на очах.

 

13 – й  у ч е н ь

 

Встаньте, люди, миром за природу,
За предвічну матінку для нас.
Щедрії дари і чисту воду
Нам вона сторицею віддасть.
                                      П. Парасочко

                                                 

А як в давнину до природи ставився сам народ? Народознавці запрошуються до слова. Досвід, набутий предками, важко переоцінити. У певні часи людина усвідомлює життя загалом, саму себе і свої межі. Перед нею відкриваються складність світу і власна безпорадність. Прагнення стати справжньою людиною приводить до пошуків своїх витоків, до тих глибин, з яких ми вийшли і до яких маємо повернутися, щоб повернути собі людяність, упевненість орієнтування в суворій дійсності сьогодення.

При проведенні уроків з народознавства, фольклорних свят, заходів наочної популяризації народознавчої літератури  звертається  увага  на те, що сприйняття навколишнього світу у наших предків, говорячи сучасною мовою, було надзвичайно екологічним. Етика співробітництва людини і природи грунтувалася на розумінні цілісності природи, а взаємини з нею були взаєминами одухотворених елементів космосу: все, що оточувало людину: ліси, річка, степи, гори, було наділено душею. Давньослов’янські боги Перун, Дана, Ярило, Даждьбог уособлювали різні природні стихії, з якими людина спілкувалася через обряди, магічні дії. Занапастити природу – означало занапастити живу душу. Слов’янська міфологія, казки, народні звичаї і обряди – все це світ живої природи, і ставлення людини до неї – трепетне, ніжне і шанобливе. Останні наукові дані свідчать про те, що не лише тваринний світ, а і рослинний  має певні ознаки свідомості.

Заходи народознавчої тематики викликають найбільший інтерес в дитячій та юнацькій аудиторії. Спробуємо  організувати міні-фольклорне свято, міні-урок народознавства, під час яких можна дізнаємось про  міфи і легенди про тваринний і рослинний світ, розповідати про роль природи в житті нашого народу, про етичні норми у ставленні наших предків до природи, продемонструємо  інсценівки, ознайомемо з обрядовою поезією, народними піснями (про вербу, калину, квіти), віршами українських поетів про природу. На такому форумі   розглянемо питання: Проектні роботи учнів.

1.    Ставлення українців до природи в стародавні часи.

2.    Як змінилося їх ставлення до природи за останнє століття і чому?

3.    Роль обрядів у взаєминах людини і природи.

4.    Чи дозволялося насильство над природою в давнину? Ставлення сучасного суспільства до природи.

5.    Що треба зробити нам, щоб жити в гармонії з природою?

При проведенні обрядових свят звертаємо увагу на філософську сутність обряду, його глибинний екологічний зміст. Через обрядове дійство, що виражало пошану і любов до природи, людина бажала забезпечити собі здоров’я, плодючість землі і худоби, родинну злагоду. Наші предки вважали за необхідне погоджувати власне життя з природою.

Українознавці. Природа в творах поетів та письменників рідної держави.

( Читання творів)

 

У Світі створень екологічний  календар:

21 березня — Всесвітній день лісів
Цього дня проводять заходи щодо висаджування дерев, привертають увагу громадськості до нагальної необхідності збільшувати зелений покрив Землі.


22 березня — Всесвітній День води
Світ повинен усвідомити проблему стрімкого вичерпання питної води.


7 березня — Всесвітній день здоров'я
У довкіллі людини відбуваються зміни, що шкідливо впливають на людей.


22 квітня — День Землі
Засновано з метою привернення уваги людства до проблем планети, пов'язаних з діяльністю людей.


Друга субота травня — Міжнародний день перелітних птахів
Цього дня заохочують захищати птахів і привертають увагу громадськості до їх потреб.


5 червня — День довкілля
Люди всього світу занепокоєні стрімким зростанням екологічних проблем.


28 вересня — День зеленого споживання
Необхідність розвивати у людей усвідомлення важливості повторного використання та утилізації відходів.


4 жовтня — Всесвітній день тварин
Проводять спеціальні заходи, спрямовані на інформування громадськості щодо проблем тварин, заохочення людей замислитися над природним зв'язком між людьми й тваринами.


11 грудня — Всесвітній день гір
Цього дня наголошують на захисті та розвитку гір.

 

Все це для того, щоб зберегти довкілля, зберегти здоров´я та екологічну душу. Природа гине й благає нас про захист.

 


12. Поради тим, хто йде на природу відпочити


У ч н і (по черзі)

 

1. Природа — справжнє багатство для нас.
Будьмо з нею друзями повсякчас!

 

2. Друже, не розводь багаття в лісі,
Бо на деревах загориться листя.

 

3. Якщо вогнище на галявині розвів,
Перевіряй, чи добре загасив.

 

4. Ти у ліс прийшов — відпочивай,
Але лісових мешканців — не ображай!

 

5. Гучно в лісі музику не вмикай,
Сміття за собою завжди прибирай.

 

6. Не збирай ти рідкісні рослини.
Можуть вони зникнуть будь-якої днини.

 

7. На довго свіжість збереже рослина.
Та, що у садочку виростила людина.

 

8. У лісах і луках букетів не збирай.
Навесні першоцвітів не зривай!

 

9. Залишай неймовірну красу на землі.
Нехай милуються квітами дорослі й малі.

 

10. Не ламай гілки дерев й кущів.
Там домівки у пташок та хрущів.

 

11. Ходи у лісі й по луках стежками,
Щоб не топтати рослини під ногами.

 

12. Навколо прислухайся й придивись,
Розуміти природу ти серцем навчись.

 

13. Пам'ятай! Ти — частина природи,
Тож не заподій їй та собі шкоди!

 

14. Піклуймося про природу щоднини,
І вона щиро віддячить людині!
                                                    В. Чала

. Прислів'я та приказки про природу та її явища


- Що про природу говорить народна мудрість у прислів'ях та приказках?


● Природа одному мати, другому — мачуха.
● Заступи природу дверима, то вона тобі вікном ввійде.
● Поле бачить, а ліс чує.
● Хто про природу дбає, вона тому повертає.
● Про землю піклуйся — золотим зерном милуйся.
● Бережіть свій край — і зробіть із нього рай!
● Як дбаєш про природу, так і маєш!

14. Слухання вірша

 

Коли де бачу квітки очі,
«Люби!» — вона мені шепоче.
Повз деревце іду зелене,
«Привіт!» — схиляється до мене.
В гніздечку пташку стріну в гаї,
Питає пташка: «Як ся маєш?»
«Спочинь» — з болота жаба просить.
«Всміхнись» — цвіркун сюркоче в просі.
Який же цвіт кругом чудовий!
Додому йду в добрі й любові.
                                            С. Павленко

Квітковий карнавал кімнатних лікарських рослин.

 

 

 

 

 

2. Інформативні повідомлення.
Очевидно, що підвищення якості життя пропорційно збільшенню кількості відходів, що продукує людство. Статистика каже, що звичайна сім’я викидає щоденно в середньому 5 кг сміття. Звичайне сміття оточує нас скрізь: воно під ногами, в лісі, в кущах, в річках, морях, під вікнами багатоповерхівок. В смітті граються наші діти. Воно стало атрибутом нашого життя. Екологи називають проблему засміченості екологічною катастрофою. Скоро сміття поглине нас, нашу цивілізацію.
3. Мозковий штурм.
«Що таке сміття? Чим воно загрожує здоров’ю людей»
Сміття:  Загрози
Поліетилен, пластмаса, скло, будівельні відходи, залишки їжі, метали, деревина, дрібне побутове сміття, папір, непотрібні речі. Сморід – хвороби дихальних шляхів, астма, алергія, отруєння, хвороби печінки.
Виділення хімічних речовин – отруєння, хвороби печінки, нирок, очей, рак.
Забруднення водойм – неможна купатися, отруєння, хвороби шкіри, мор риби, лептоспіроз.

Типовий склад міських відходів:
-       папір – 14%
-       мілке сміття – 17,9%
-       гума, шкіра, деревина – 8,1%
-       харчові відходи – 7,5%
-       метали – 8,7%
-       скло – 8,21%
-       інше – 1,6%
Висновок. Сміття, його величезна кількість навколо призводить не лише до засміченості, а й до хвороб людини.
4. Вправа «Перевтілення»
У мене на столі є кошик, в якому зібрані предмети, які перестали бути потрібними, тобто вони перетворились на сміття і їх збираються викинути. Пофантазуйте: якби я був…, я хотів би, щоб з мене зробили… .
Тренер. Кожен предмет у світі, не хоче стати сміттям непотрібним, а хоче довго бути корисним.
Чи легко вам було відчути себе непотрібним?
Як ви знайшли застосування предмету: самостійно чи радились?
Гра «Лист інопланетянам», «Лист до небайдужих людей Європейських країн»

-Як країни світу намагаються покращити екологічне становище у власних країнах? Які поради можна запозичити українцям?
Екологічна  проблема - засміченості  дуже актуальна на сьогодні. Людство  перестало бути господарем у своєму домі. Викинути сміття стає  звичним перетворюється на погану звичку. Страждає від цього й наша країна. За статистикою Україна посідає перше місце в Європі за кількістю відходів на душу населення… і є лідером по кількості онкохворих та хворих на алергію і серцево-судинні захворювання. Чи не бачите ви зв’язку між цими сумними лідерствами.
Стурбований таким сумним становищем і всесвіт. Наша блакитна, планета, як і її називали раніше, почала тьмяніти, покриватись брудом та сміттям .До нас звертаються інопланетні екологічні служби, стурбовані таким становищем і просять почати масштабну компанію по ліквідації сміття. Ми, підростаюче покоління, освічене, культурне, яке дбає про своє здоров`я, своє майбутнє та про майбутнє своїх дітей напишемо інопланетянам листа із своїми пропозиціями. Що робити, щоб зменшити кількість сміття.
Пишемо листи.
1.      Впровадити обов`язкову систему роздільного збору й сортування сміття (Разом сміття, по одному цінна сировина)
2.      Створення заводів по переробці сміття.
3.      Створення сучасних очисних систем для стічних вод на підприємствах.
4.      Використання  нової техніки.
5.      Створення екологічно-чистих технологій переробки та знешкодження.
6.      Штраф за викидання сміття.
7.      Друге життя непотрібних речей.
8.      Організація суботників.
9.        Креативні ємності для сміття.
10.     Агітаційна робота.
Руханка «В Україні світить

 

-Прошу вас у групах створити агітаційні плакати  «Чиста планета - здорова людина»

Презентація.
ІІІ. Заключна частина.
1. Очікування «Чи справдились ваші очікування»
Якщо так, то вплетіть свою квіточку в цей віночок, що символізує безкінечність, безкінечність життя на землі, позитив, здатність творити прекрасне, здатність бути господарями не дати засмітити планету, своє життя , свої думки.
2. Вправа «Мікрофон». «Що я буду робити, щоб світ навколо став чистішим…»Передаємо з рук в руки глобус.
3. Прощання. Дерево –символ життя, а ми його гілочки.
То ж за допомогою цих стрічок прикрашаємо його і побажаємо нашій планеті, своїм товаришам міцного коріння, міцного стовбуру та  розлогої   крони..(Діти пов'язують стрічки на гілки)
У природі немає ніякого сміття. Усе, що створила природа, є початком чогось нового. Але ми , люди, у процесі життєдіяльності створюємо сміття, яке не знаємо куди  подіти. Стає дедалі менше і менше місць, де його можна розмістити, оскільки люди не хотіли б жити поруч з сміттєзвалищами. Чим більше місто – тим більше звалище.
В Україні під цілими горами сміття вмирає земля. На якій можна було б вирощувати хліб та сади, а підземні води забруднюються настільки, що жителі сіл черпають зі своїх колодязів не воду, а рідину, часту не придатну для пиття. Люди сьогодні стурбовані тим, що небезпечні речовини зі сміттєзвалища можуть потрапляти до грунтових вод, створюючи проблеми для майбутнього. Окрім звалищ офіційних, за які відповідають певні служби, існують так звані стихійні. Неодноразово ми бачимо їх за містом і навіть у самому місті, у дворах чи лісопаркових зонах. За них часто взагалі ніхто не відповідає, і мішанина з різноманітних видів сміття  розкладається (чи не розкладається) просто неба, отруюючи повітря, воду й землю. Все це змушує нас змінити наше ставлення до відходів. Так далі тривати не може. Багато людей не знають, яка частина того, що  вони використовують, стає відходами.Люди повинні розумно розпоряджатися тим, що приносять в свій дім. Розумне використання ресурсів має увійти у повсякденну звичку. Це досить складно, але такий спосіб життя змусить стати нашою метою, якщо ми хочемо створити суспільство стійкого розвитку. Щоб змінити свої звички, щодо сміття, можна діяти за таким планом.
План дій
1.        Сортування сміття для подальшої переробки
2.      Вторинне використання паперу
3.      Компостування
4.      Сумки для покупок
5.      Ремонт
6.      Нове життя старих речей
7.      Допомога своїй громаді
Аудит №1 Сміття
1.      Зважуй протягом тижня пакети зі сміттям, що викидає у сміттєві баки,смітники чи спалює твоя сім’я.
2.       Підсумуй результати кожного зважування і поділи загальну суму на кількість членів своєї родини. Отриманий результат є показником «виробництва сміття за тиждень». Записуй у зошит отримані результати за таким зразком:
1-й день        2-й день        3-й день        4-й день        5-й день        6-й день        7-й день
____кг  ____кг  ____кг  ____кг  ____кг  ____кг  ____кг

Загальна вага відходів у родині за тиждень: ………………кг.
Вага відходів на кожного члена родини за тиждень: ………………кг.
3.      Визнач, скільки різних відходів (пластик, папір,скло, метал,батарейки тощо) ти можеш відокремити для вторинної переробки у себе вдома, запиши їх у зошит.

. Практична робота
Тема роботи. Доведіть справедливість твердження, що захворюваність на 50 % визначається способом життя Мета роботи: обґрунтувати справедливість твердження, що на 50 % захворюваність визначається способом життя.
Обладнання й матеріали: картка з таблицею для практичної роботи; таблиці або слайди презентації із зображенням впливу факторів середовища на організм людини, робочий зошит.
Хід роботи
1.    Оцініть за десятибальною шкалою ризики для здоров'я в людей, які ведуть здоровий спосіб життя, і людей зі шкідливими звичками.
2.    Занесіть ваші оцінки до таблиці.
3.    Зробіть висновок, у якому поясніть, чому спосіб життя впливає на розвиток захворювань.
Таблиця для виконання роботи
Ризики для здоров'я    Життя зі шкідливими звичками    Здоровий спосіб життя
Ризик розвитку інфекційних захворювань        
Ризик розвитку захворювань унаслідок порушення роботи внутрішніх органів        
Ризик одержання травми        
Ризик розвитку нервових або психічних розладів        
Ризик виникнення соматичних мутацій        
Ризик народження дітей зі спадковими захворюваннями        
Ризик народження дітей з аномаліями розвитку        
 

Висновок: Можна бути впевненими, якщо школярі будуть  включатис  в екологічні заходи, якщо їх будуть хвилювати проблеми збереження природи нашої планети, то вони стануть  справжніми  громадянами і високоморальними землянинами.

V. Домашнє завдання: Оцініть стан навколишнього середовища поблизу школи, створіть мультимедіа, доведіть результати через учнів-волонтерів школи «За здоровий спосіб життя»
 

 

 

doc
Додано
18 серпня
Переглядів
126
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку