Урок "Галицько-Волинська держава за Данила Романовича та його нащадків".

УРОК № 23

Тема: Галицько-Волинська держава за Данила Романовича та його нащадків.

Мета: характеризувати процес зміцнення Галицько-Волинської держави за Данила Романовича; з’ясувати, яким було правління останніх галицько-волинських князів; визначити зміни у суспільному житті Галичини і Волині; пояснювати причини та на­слідки занепаду Галицько-Волинської дер­жави; розвивати в учнів уміння аналізувати історичні факти, працювати з картою та документами визначати місце особистості в історичному процесі; виховувати в учнів національно-патріотичні почуття.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручники, атласи, карта, дидактичний та ілюстративний матеріал.

Основні поняття: вотчинне землеволодіння, бояри, оружники, стрільці.

Основні дати та події: 1238–1264 рр. – правління короля Данила Романовича. 1245 р. – битва біля м. Ярослава на р. Сян між військами Данила Романовича та об’єднаною угорсько-польською армією. 1301–1308 рр. – правління Юрiя I Львовича. 1325–1340 рр. – правління Юрія ІІ Болеслава. 1340 р. – похід польського короля Казимира ІІІ на Львів. Початок боротьби за землі Галицько-Волинської держави.

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть: встановлювати хронологічну послідовність правління найвидатніших галиць­ко-волинських володарів; показувати на карті територію держа­ви за Данила Романовича та його наступни­ків; стисло характеризувати внутрішню та зовнішню політику Данила Романовича та його наступників, порівнювати їхню діяль­ність; висловлювати ставлення до діяльності Данила Романовича, Юрія І Львовича; пояснювати причини та визначати на­слідки занепаду Галицько-Волинської дер­жави.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

Взаємне привітання. Перевірка готовності учнів до уроку. Організація уваги учнів: побажання  гарного  настрою,  цікавої  роботи, нових  знань  та  відкриттів.

ІІ. Перевірка домашнього завдання. Активізація пізнавальної діяльності учнів

Гра «Швидкі запи­тання - влучні відповіді» (за правилами на с. 136).

«Графічний диктант». Учні дають відповіді на запитання, виставля­ючи в лінії відповідей «+», якщо твердження правильне, або «-», якщо твердження по­милкове.

1. Галицько-Волинське князівство було утво­рене в 1199 р. (+)
2. Після смерті Романа Мстиславо­вича князем Галицько-Волинської держави став Данило Романович. (-)
3. Данило Романович без клопоту повернув собі Галичину. (-)
4. Столицю князівства Данило переніс до м. Холм. (+)
5. Перша битва русичів з монголами відбулася 1223 р. на р. Калка. (+)
6. Оборону м. Києва від монголів здійс­нював Данило Романович. (-)
7. Батий припинив похід на Захід тому, що не міг утримувати в по­корі завойовані раніше народи (+)
8. За обчислен­ням й збиранням данини наглядали монгольські урядовці - ярлики. (-)
9. Золота Орда – це новоутворена держава монголів. (+)
10. Після поїздки Данила Романовича до Орди, хан Батий затвердив його князювання в Галицько-Волинській державі. (+)
11. Данило Романович отримав корону від Папи Римського в 1264 р. (-)
12. Золотоординські володарі сприяли піднесенню Галицько-Волинського князівства.(-)

ІІІ. Оголошення теми, мети, визначення очікуваних результатів уроку; мотивація пізнавальної діяльності учнів.

Прийом «Знаємо – хочемо дізнатися – дізналися».

•                   Ви вже знаєте про зовнішню політику Данила Романовича.
•                   Що ще про діяльність Данила Романовича та його нащадків ви б хотіли дізнатись?

Відповіді учнів фіксуються на дошці.

Робота з ілюстрацією «Пам'ятники Данилу Романовичу в Галичі та Львові» на с. 136

ІV.Опрацювання нового навчального матеріалу.

1. Чим уславився король Данило Рома­нович?

Робота з підручником (ст. 137-138)

Завдання: скласти розповідь за планом на тему «Король Дани­ло Романович - видатна постать історії Руси-України».

ПЛАН

1. Утвердження на Волині та Галичині.
2. Внутрішня політика: боротьба з боярською опозицією, розбудова нових міст.
3. Зовнішня політика: відносини з монголами, військові похо­ди та битви, шлюбна дипломатія.
4. Як я ставлюся до цього історичного діяча.

2. Що визначало правління наступників Данила Романовича?
3. Яким було правління останніх галиць­ко-волинських володарів?

Робота в гру­пах. Учні опрацьовують текст, заповнюють таблицю «Внутрішня та зовнішня політика наступників Данила Романовича». Кожна з 4 гру­п заповнює окрему частину таблиці, що стосується діяльності нащадків Данила Романовича.

Орієнтовна таблиця

Внутрішня та зовнішня політика наступників Данила Романовича

Узагальнюємо опрацьоване низкою за­вдань:

1. До дат доберіть імена правителів Гали­цько-Волинської держави. 1199-1205,1238-1264,1301 -1308, 1308-1323,1325-1340
2. Опрацювання ілюстрації на с. 140 «Пе­чатка Юрія І Львовича».
3. Порівняйте, що спільного чи відмінно­го було в правлінні наступників Данила Ро­мановича. Чиє володарювання маємо під­стави вважати продовженням політики Да­нила Романовича?
4. Прийом «Історичний прогноз»: помір­куйте й запропонуйте свій варіант розвитку подій після смерті Юрія ІІ Болеслава.
5. Прийом «РОФТ». Робота з історичним документом. З листа папи римського Бенедикта XII до краківського римо-католицького єпископа. «З представленого нам прохання цього короля (Казимира III, 1341 р.) ми нещодавно дізналися про те, що коли народ русинів за допомогою отрути убив Болеслава, князя Русі, сина віруючих батьків і двоюрідного родича згаданого короля, тоді король, ура­жений цим злочином і прагнучи помститися за зневагу християнської віри, напав своїм військом на Руську землю, щоб завоювати цей народ, який і йому самому завдав бага­то шкоди. ...Король уклав договір, який засвідчив присягою, що збереже за... народом всі їхні обряди, права та звичаї. Проте король вис­ловлює сумнів, чи буде він діяти цим самим згідно з волею Бога. Тому він просив, щоб ми прихильно звільнили його від цієї присяги»

6. Обґрунтуйте найістотнішу, на вашу дум­ку, причину занепаду Галицько-Волинської держави. Завдання для роботи в групах (с. 141). (зазіхання західних та північних сусідів, які в той час зміцнювали свою державність; межу­вання з Ордою та переходи її військ територією князівства; чвари між Романовичами й переривання династії; посилення впливу бояр та їхня нездатність відстояти рідну землю від зазіхань сусідів).
7. Яким було історичне значення Галицько-Волинської держави? (друга велика держава після Русі-України, що продовжила її традиції; зберегла від завоювання українські землі; стала центром політичного та економічного життя; забезпечувала наступність та безперервність розвитку державницьких традицій на українських землях)

3. Які зміни відбулися в суспільному житті Галичини й Волині в другій половині 13 - першій половині 14 ст.?

Прийом читання з маркуван­ням. «+» - відома інформація; «-» - суперечить попередній інформації; «!» - важлива інформація;«?» - незрозумі­ла інформація.

Під час узагальнювальної бесіди, учні визначають зміни, що відбулися в суспільстві Галичини й Волині в зазначений період:

• піднесення ролі боярських родів за політичної неста­більності,
• дружинники стають «рицарями»: поширення нового озброєння західного зразка, виокремлення вджкоозброєних і легкоозброєних загонів;
• приплив інозем­них ремісників до міст;
• поява в містах пер­ших самоврядних громад німецьких реміс­ників і купців;
• перші випадки поширення права самоврядування (магдебурзького права) на всіх мешканців міста (1339 р., м. Сянок)

V. Систематизація, узагальнення вивче­ного на уроці.

Прийом «Журналіст». Уявіть себе жур­налістом, який мандрує в часі й має мож­ливість поставити запитання галицько-во­линським князям. Підготуйте по 2-3 запи­тання, поставте їх сусіду за партою, вислу­хайте відповіді.

Завдання № 1-4 рубрики «Перевірте себе» с. 142.

VІ. Підведення підсумків уроку. Оцінювання.

Прийомом «Шість капелюшків мис­лення». Учні обирають капелюшки синього, чер­воного, білого, жовтого, зеленого й чорного кольорів. Власники синього капелюшка вис­ловлюють міркування з приводу того, що дізналися корисного на уроці; власники червоного - розкривають свої емоції, гово­рять, що зумовило напруження чи диском­форт; вдягнуті у білі капелюшки констату­ють факти й цифри; жовті - визначають по­зитивні моменти уроку; зелені зазначають, де використано творчий підхід; чорні ка­жуть, що не сподобалося на уроці.

VІI. Домашнє завдання. Опрацювати параграф 20 підручника і виконати завдання в кінці параграфа. Есе «У чому історичне значення Галицько-Волинської держави?». Кросворд «Політичний розвиток Галицько-Волинської держави».