Урок географії на екологічній стежці

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вчитель географії та біології КЗ «Благодатненський ліцей»

Шевченко Н.В.

2025 р.

 

 

 

Створення екологічної стежки сприяє тому, що учні вивчають об'єкти і явища в самій природі, визначають види рослин, тварин, досліджують гірські породи, ґрунтовий розріз, вплив кліматичних чинників на перебіг природних процесів, з'ясовують шляхи впливу людини на довкілля, дізнаються на практиці про види природокористування, нагромаджують досвід оцінювання характеру і резуль­татів взаємодії людини і природи, оволодівають навичками екологічно грамотної поведінки в при­родному середовищі, вчаться пропагувати ідеї охорони природи серед однокласників, мешканців села, розширюють свій кругозір.

 

ЕКОЛОГІЧНА СТЕЖКА

Екологічна стежка допомагає ефективно реалі­зувати ряд проблем комплексного виховання. Вона дає змогу поглиблювати знання з географії, є міс­цем проведення екскурсій, передбачених програ­мою, формує ініціативу і творчість учнів, виховує доброту, любов до природи, чуйність. Екостежка становиться місцем проведення екологічних акцій та конкурсів, уроків на природі. Усі знання, здобуті в процесі роботи на екологічній стежці, спрямова­ні на вирішення найгуманнішого завдання сучас­ного світу — збереження природного середовища, в якому живе людина.

Однією з форм роботи на екологічній стежці є екскурсії. Проводяться вони в різних екосисте­мах: у лісі, в полі, на луках, біля річки, ставка. Під час екскурсій учні навчаються спостерігати об'єкти і явища природи, аналізувати їх, робити висновки й узагальнення. Кожна екскурсія планується вчите­лем заздалегідь. Для того, щоб її провести, вчитель сам ретельно вивчає місце проведення, особливос­ті вибраного ландшафту, його географічне розта­шування, кліматичні умови, експозицію і рельєф, ґрунти, характерних представників флори і фауни, їх пристосування до умов існування тощо.

 

МОЄ РІДНЕ СЕЛО

Між горбами, де ніжно пахне м'ята

І де барвінок стелиться до ніг,

Там шлях дитинства нашого проліг.

Де птахів пісня чується завзята,

І ноженята втоми ще не знали,

А роси дарували їм тепло.

В селі здорові всі ми виростали,

Село ростило всіх нас на добро.

Воно нам юність пестило, як мати,

Коханням увінчало, як змогло.

І перший поцілунок пам'ятати

Навчило нас і в тайні зберегло.

Люблю село за тишу світанкову,

За перший спів уранці солов'я,

За золотую ниву колоскову

Люблю я твоє ,Благодатне, ім'я.

Любов'ю тихою ти завжди зігріте,

Село моє, найкраще від усіх.

Чому ж садиби почали рідіти?

Чому все більше їх стоїть пустих?

Не станемо минуле ворушити

І винного не будемо шукать.

Лише навчімо діток землю полюбити,

Де народились, там і ряст топтать.

 

Вступ

Ставлення людини до природи виховується з перших років її навчання в школі. Від того, як і чому її навчають, залежить чи сформується в неї бережливе ставлення до природи як джерела мате­ріальних і духовних благ, чи буде воно споживаць­ким, байдужим, без турботи про майбутнє.

Сучасна екологічна ситуація стала вкрай небез­печною. Однією з причин є недостатній рівень еко­логічної освіти і виховання людей.

У сучасній середній школі екологічна освіта є міжпредметною і розглядається з точки зору специфіки багатьох дисциплін: географії, біології, хімії та інших.

Але тільки курс географії розглядає екологічні проблеми на трьох рівнях:  глобальному;  регіональному;  локальному.

Сьогодні на Землі немає жодної території, яка б не зазнавала негативного впливу людської діяльнос­ті. Важливим є правильне бачення наслідків цієї діяльності, уміння давати оцінку результатів антро­погенного впливу на природу, готовність запобіг­ти шкоді. Важливе місце тут посідають роботи на місцевості з оцінки впливу людини на довкілля. На їх основі в учнів формується звичка правильно і критично оцінювати свою поведінку та дії інших людей у природі, вибирати лінію поведінки, яка від­повідає законам природи і суспільства.

Створення екологічної стежки

Екологічна стежка — це своєрідна лабораторія в природі, де створюються умови для виконання системи завдань, які організовують і спрямовують діяльність учнів у природному оточенні.

В екологічному вихованні не меншу роль, ніж моральний, відіграє й естетичний компонент. Тому вибір місця для зупинок на екостежині, їх оформ­лення також відіграють неабияку роль. Для про­кладання маршруту та обладнання зупинок ми обрали найпривабливіші краєвиди села. Обладнали зупинки так, щоб на них зручно було не тільки виконувати навчальні завдання, але й відпочивати під час мандрівок.

Створювати свою екостежку ми почали навес­ні 2019 р. Спочатку провели анкетування серед учнів. Анкети містили такі питання:

1.    Якби до нашого села прибула група туристів, які природні об'єкти ви хотіли б їм показати?
2.    Обґрунтуйте свій вибір.

Потім був проведений аукціон і визначені об'єкти-переможці і розроблено маршрут.

Наступним етапом було збирання матеріалів для проведення навчальних занять на екостежці. У класах створювались ініціативні групи учнів, які підбирали матеріали із довідкової літератури, під­ручників, енциклопедій. Улітку під час навчальної практики ці матеріали були систематизовані. Під­готовлені екскурсоводи для проведення екскурсій по екологічній стежці з числа учнів.

 

Мета екологічної стежки

1.    Організація вивчення об'єктів природи і при­родних явищ безпосередньо в природі. Навчан­ня учнів правильно визначати види рослин, вивчати ландшафти.
2.    Озброєння учнів прийомами раціонального природокористування. Збагачення досвідом оцінювання характеру і результатів взаємодії людини та природи.
3.    Виховання екологічно грамотної поведін­ки в природі, уміння вести пропаганду ідей охорони природи серед однолітків та одно­сельців. Допомога в реалізації проблем комп­лексного виховання.
4.    Розширення кругозору щодо сучасних приро­доохоронних проблем та шляхів їх вирішення.

План створення екологічної стежки

1.   етап — підготовчий
   1.    Пошук доступних, естетично виразних і при­вабливих об'єктів.
   2.    Визначення довжини маршруту і місць зупинок на ньому.
   3.    Обґрунтування доцільності даного проекту.
2.   етап — основний
   1.    Розробка і прокладання маршруту на місцевості.
   2.    Розробка тематики рефератів та змісту навчаль­но-виховних заходів на екологічній стежці.
   3.    Підготовка екскурсоводів.
   4.    Створення путівника-схеми маршруту, інфор­маційних знаків.
   5.    Обладнання зупинок на екостежці, проведення першочергових природоохоронних заходів.
   6.    Виготовлення паспорта екологічної стежки.
3.   етап — заключний
   1.    Перевірка готовності екологічної стежки до про­ведення навчальної та виховної роботи на ній.
   2.    Визначення відповідальних за утримання та забезпечення техніки безпеки на екологічній стежці.

 

 

ЗАХОДИ НА ЕКОЛОГІЧНІЙ СТЕЖЦІ

Практична робота. Дослідження рельєфу та його господарська оцінка. 8 клас

Мета: на основі знань про закономірності поширення гене­тичних типів і форм рельєфу сформувати в учнів уміння визначати основні форми рельєфу в околицях села Благодатне, Осикувате, зробити їх аналіз; сформувати практичні навички роботи з геоморфологіч­ною картою, уміння схематично зображувати і описувати форми рельєфу; закріпити первинні уміння виявляти закономірності у роз­міщенні типів і форм рельєфу; виховувати любов до рідного краю, дбайливе ставлення до природи, бажання берегти і примножувати її красу.

Обладнання: атлас, зошити, олівці, макети форм рельєфу, таблиці.

Тип уроку: практична робота на місцевості.

Хід уроку

1.                        ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
2.                    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Бесіда

• Що таке рельєф?
• Які форми рельєфу вам відомі?
• Які форми рельєфу переважають в Україні?
• Які сили формують великі, а які малі форми рельєфу?

Аналіз геоморфологічної карти України

У ході фронтальної бесіди учні складають таблицю:

Основні типи рельєфу	Форми рельєфу, що їм відповідають	Поширення на території України
Тектогенні	Гірські хребти	Карпати, Кримські гори
	Тектонічні запа­дини	Причорноморська, Галицько- Волинська, Дніпровсько- Донецька, Закарпатська, Чорноморська
Вулканогенні	Вулканічні хребти, окремі вулкани	Кримські гори (Кара-Даг), Карпати (Вигорлат-Гутин- ський хребет), Закарпаття
	Грязьові вулкани	Керченський півострів
Денудаційні	Останці, пасма, вали, уступи	Карпати, Поділля, Придні­провська височина, Донець­кий кряж, Приазовська височина, Кримські гори
Водно-ерозійні	Яри, балки, річкові долини	По всій території України
Морські абра­зивні останці	Галькові пляжі, скелі-останці	Узбережжя Чорного моря (Кримські гори)
Морські аку­мулятивні	Коси, пісчані пляжі	Азово-Чорноморське узбе­режжя
Карстово- суфозійні	Печери, поди	Подільська і Придніпровська височини, Кримські гори
Льодовикові	Кари, цирки, ози, ками	Карпати, Полісся
Гравітаційні	Обвали, осипи, зсуви	Південний берег Криму, Кар­пати, правий берег Дніпра
Еолові	Піщані горби, пасма	Полісся, морське узбережжя, пониззя Дніпра
Техногенні	Кар'єри, терикони, греблі, тераси на схилах, вали	По всій території України
Біогенні	Нори, купини, кро­товини	По всій території України

 

3. МОТИВАЦІЙНИЙ ЕТАП
4.   ЕКСКУРСІЯ ЕКОЛОГІЧНОЮ СТЕЖКОЮ

У ході екскурсії проводиться спостереження за формами рельєфу навколо села, з'ясовується їх походження форм, вплив на господарську діяль­ність людей.

Бесіда

Які типи рельєфу характерні для нашого села?

Які форми рельєфу ви бачите?

Як вони утворились?

Яке значення має рельєф в господарській діяль­ності населення нашого краю?

Які природоохоронні заходи слід здійснювати для запобігання утворенню ярів?

Як мешканці нашого села борються з ярами?

Виконання зарисовок та фотографування форм рельєфу на околиці села.

5. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ

Бесіда

Які типи і форми рельєфу ви зустріли під час екскурсії?

Як виявляють себе рельєфоутворюючі чинники на території нашого села?

Запропонуйте методи боротьби з ерозією зем­ної поверхні.

Яку роль відіграють лісонасадження на схилах горбів навколо села?

6.   СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Завдання

Систематизувати знання про найпоширеніші типи і форми рельєфу нашого краю, їх утворення і особливості господарського освоєння (у вигляді таблиці).

VII. ПІДСУМОК УРОКУ

 Заключне слово вчителя

Формування будь-якого рельєфу є дуже склад­ним процесом, участь у якому беруть екзогенні та ендогенні процеси.

Господарська діяльність людини має значний вплив на формування сучасного рельєфу будь-якої території і нашого села в тому числі.

Визначити закономірності розташування типів і форм рельєфу, а також вивчити процеси, що їх обумовили, допомагає геоморфологічна карта.

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Запропонувати проект розвитку сільськогоспо­дарського виробництва з врахуванням особли­востей місцевого рельєфу. Обґрунтувати свій вибір. Підготуватись до захисту проектів.

Звіти про екскурсію оформити у вигляді таб­лиці