Урок географії в 6 класі на тему "Орієнтування на місцевості"

ОРІЄНТУВАННЯ НА МІСЦЕВОСТІ

Мета: сформувати систему знань про способи орієнтування на місцевості та визначення напрямків, розвивати практичні вміння орієнтуватися за сторонами горизонту; розвивати вміння розумної та виваженої поведінки в критичних ситуаціях, спостережливість, уважність; виховувати почуття відповідальності.

Обладнання: підручники, компаси, комп’ютер, мультимедійна презентація «Орієнтування на місцевості», малюнки, картки.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Очікувані результати: учні зможуть назвати основні та проміжні сторони горизонту, різні способи орієнтування на місцевості.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

IІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 Я дуже люблю подорожувати. Ще будучи студенткою, я побувала на Краю світу – на сході Росії, на острові Шикотан. Це дуже цікавий край: там ворони не каркають, а гавкають, майже не зустрінеш рівних доріг, бо поверхня острова горбиста – сопки, тротуари скрізь не асфальтовані, а дерев’яні, літо настільки коротке, що картопля ледь встигає зацвісти, і вже її викопують, великі площі зайняті бамбуком, із дерев звисають лишайники, як в казках про Бабу Ягу, часто підіймаються хвилі під час припливу на висоту до 30 метрів, димлять вулкани, основний продукт харчування – риба сайра.  А ви любите подорожувати?

 Чи завжди легко ви знаходили шлях із незнайомого місця?

Уявіть, що ви заблукали в лісі? Що ви будете робити?

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Формування поняття «орієнтування на місцевості»

Прийом «Мозковий штурм»

Що означає вислів «зорієнтуватися на місцевості»?

Учні пропонують свої варіанти.

Орієнтування на місцевості — це визначення свого місцезнаходження щодо сторін горизонту та окремих об’єктів, розташованих на місцевості.

Саме слово «орієнтування» походить від латинського слова «орієнс», що в перекладі  означає «схід». Стародавні народи Середземномор’я  за основний напрямок вважали схід. Так і виникло слово орієнтування.

Для орієнтування на місцевості потрібно вміти визначати сторони горизонту.

Горизонт — частина земної поверхні, яку ми бачимо навколо себе на рівній відкритій місцевості. Основні сторони горизонту — північ, південь, захід та схід. Проміжні — північний схід, південний схід, південний захід та північний захід (мал. сторін горизонту)

Робота в зошитах- тема уроку, зображення сторін горизонту.

«Дерево рішень»: які способи орієнтування вам відомі? (запис на дошці)

2. Способи орієнтування на місцевості (робота з малюнками)

З давніх-давен головними природними об’єктами для орієнтування на місцевості для людей були Сонце, Місяць та зорі.

Орієнтування за Сонцем.( Бесіда.) Ви спостерігали за сонцем і знаєте, звідки вранці сходить , а куди  ввечері заходить сонце.

У наших широтах о 6-ій ранку Сонце перебуває на сході, о 12-ій годині — на півдні, о 18-ій — на заході.

  Сонячного дня кожен предмет має тінь, її довжина залежить від висоти Сонця над горизонтом. Сходить Сонце, і з’являються спрямовані на захід довгі тіні від дерев, будинків, стовпів. Сонце підіймається вище, і тіні стають коротшими. Після полудня тіні знову довшають. Перед заходом Сонця вони падатимуть у східному напрямку. Усе це — наслідок того, що Земля обертається із заходу на схід.

Щоб стежити за рухом Сонця, у давнину люди користувалися простими пристроями — гномоном і сонячним годинником.

Про ці прилади мені допоможуть розповісти учні класу.

Учень 1. «Гномон» грецькою мовою  означає   «показник», «стрілка». Цей прилад може виготовити кожен із нас.

Гномоном може бути будь-який кілок, поставлений вертикально. За допомогою нього можна визначити напрямок «південь — північ», а також полудень. Полудень визначається за найкоротшою тінню гномона, її напрям указує на північ.

За допомогою неї можна орієнтуватися за сторонами горизонту — визначати напрямок на північ, схід, південь, захід. Сторона горизонту, куди падає тінь від гномона у полудень, — північ. Якщо стати обличчям на північ, то праворуч буде схід, позаду — південь, а ліворуч — захід.

 Учень 2. Сонячний годинник також можна виготовити власноруч. Роблять підставку — циферблат розміром 25x25 см. У центрі її розміщують стержень довжиною 10 см. Навколо центра проводять коло діаметром 10 см і на ньому позначають положення тіні через кожну годину від сходу до заходу Сонця. Стрілки сонячного годинника «малює» Сонце.

Учень 3. У сонячний день для орієнтування зручно і доцільно скористатися звичайним наручним годинником зі стрілками. Розташуйте його так, щоб стрілка, яка показує години, була спрямована на Сонце. Кут між стрілкою годинника і цифрою «12 » в зимовий час або цифрою «1» в літній час поділіть лінією навпіл. Ця лінія і відповідатиме полуденній лінії. Її кінець, направлений від вас, вказуватиме на південь.

Орієнтування за Полярною зорею.

Полярна зоря розташовується в північному напрямку. Щоб визначити положення Полярної зорі на зоряному небосхилі, необхідно подумки провести уявну лінію через дві крайні зорі «ковша» Велика Ведмедиця та відкласти на цій лінії п’ять разів відстань, що дорівнює відстані між названими крайніми зорями.

 Орієнтування за Місяцем.

Під час першої четверті (Місяць зростає) Місяць перебуває о 18-ій годині на півдні та о 24-ій годині на заході. Коли він повний, то розташовується о 18-ій годині на сході, о 24-ій годині — на півдні, о 6-ій ранку — на заході. Під час останньої четверті Місяць перебуває о 24-ій на сході, о 6-ій — на півдні.

Проблемне запитання: чи завжди можна зорієнтуватися за сонцем, місяцем, зорями?( при ясному небі )

3. Надійний спосіб орієнтування — за компасом.

Колись давним – давно в Китаї йшла війна. В густому тумані воїни імператора Хуанг –ті пробрались до ворога з тилу і розгромили його. А вдалось їм це дякуючи вмілим майстрам, що виготовили вози, на яких були встановлені фігурки людини з витягнутою рукою. Рука людини вказувала напрям на південь. • Традиційне зафарбування південного кінця стрілки компаса в червоний колір, а північного — в чорний є відгомоном стародавніх часів. Ще в ассирійському календарі північ називався Чорною країною, південь — Червоною, схід — Зеленою, а захід — Білою. Відповідно фарбували міські ворота в давньому Китаї.

Розповідь учня про  давній компас.

Учень 3. Давній компас називався синан. Він складався з мідної квадратної плити і кам’яної  ложки, яка своєю круглою частиною лежала в центрі  плити, а ручка надвисала над плитою, показуючи на південь, як би  не повертали плиту.

Робота з підручником. На ст.37 прочитати «Скарбничку дослідника», дати відповідь на запитання: 1) для людей якої професії  був необхідний компас? 2) як змінювався вигляд компаса?(2 хв). Відповіді учнів.

          Практична робота з компасом.

Щоб орієнтуватися за компасом, необхідно: встановити компас на горизонтальну площину, звільнити за допомогою спеціального важеля намагнічену стрілку, зачекати, доки стрілка заспокоїться; повернути корпус компаса, доки букви Пн (або N) не зрівняються з указаним темним кінцем стрілки. Слід пам’ятати, що компасом не можна користуватися поблизу залізних предметів, бойової техніки й ліній електропередачі, оскільки вони спричиняють відхилення магнітної стрілки. Визначити на карті точку свого перебування легше, коли знаходишся на місцевості поряд з орієнтиром (місцевим предметом), позначеним на карті. У цьому випадку розташування умовного знаку збігатиметься з точкою стояння.

Висновок . Компас — прилад, за яким найточніше можна визначити сторони горизонту.

4. Способи орієнтування за місцевими ознаками

Які вам відомі способи орієнтування за місцевими ознаками?

- Кора більшості дерев грубіша й темніша на північній стороні, тонша й еластичніша (у берези світліша) — на південній;

- у сосни вторинна (бура, потріскана) кора на північній стороні стовбура піднімається вище, ніж на південній;

- на деревах хвойних порід смола рясніше накопичується з південного боку;

- річні кільця на свіжих пнях дерев розташовані щільніше з північного боку;

- з північного боку дерева, камені, дерев’яні, черепичні і шиферні крівлі рясніше покриваються лишайниками, грибками;

- мурашники розташовуються з південного боку дерев, пнів і кущів, крім того, південний скат мурашників пологий, північний — крутий;

- ягоди і фрукти раніше червоніють (жовтіють) з південного боку;

- улітку ґрунт біля великих каменів, будівель, дерев і кущів сухіший з південного боку, що можна визначити на дотик;

- у поодиноких дерев крона пишніша й густіша з південного боку;

- сніг швидше підтає на південних схилах, у результаті підтаювання на снігу утворюються щербини, направлені на південь;

- вівтарі православних церков, каплиць і лютеранських кирок обернені на схід, а головні входи розташовані із західного боку;

- підведений кінець нижньої щаблини хреста церков обернений на північ.

Практичні поради щодо орієнтування в різних умовах. Як орієнтири в лісі варто використовувати лісові дороги, просіки. Адже за правилами лісовпорядкування просіки орієнтують за сторонами горизонту. Так, основні просіки спрямовані за напрямком північ - південь, а другорядні - за напрямком схід - захід. Просіками ліс ділиться на квартали, а на перехрестях просік встановлюють квартальні стовпи.

У гірській місцевості орієнтирів теж дуже багато. Це високі характерні вершини, скельні осипи, невеликі гаї на схилах, перевали, хребти. Необхідно також пам’ятати, що відстані у горах здаються значно меншими, ніж вони є насправді.

Орієнтування за умов поганої видимості та вночі надзвичайно складне. У цьому разі як орієнтири обирають лінії зв’язку, дороги, канали та інші об’єкти, які здебільшого спрямовані лінійно. Щоб частіше контролювати своє місцеперебування, слід обирати орієнтири, що розташовані близько один до одного. Варто орієнтуватися на об’єкти, розташовані на підвищенні, - освітлені будівлі, труби.

Висновок. Під час орієнтування за місцевими ознаками можливі погрішності, тому для більш точного визначення сторін горизонту необхідно використовувати кілька ознак.

 Існує іще один сучасний спосіб орієнтування на місцевості за допомогою супутникової системи глобального позиціонування GPS. Дана система працює завдяки близько 25 супутникам, що знаходяться на навколоземній орбіті на висоті приблизно 17500 км і щодня як мінімум двічі облітають земну кулю. Ці супутники контактують із портативним пристроєм (GPS-навігатор), визначають його точні координати, які відображаються на дисплеї у зручній для користувача формі. Системі необхідно сигнал лише трьох супутників для визначення точного місця знаходження об'єкта на планеті. При контакті із чотирма і більше супутниками можна отримати набагато більше інформації щодо положення, зокрема визначається висота знаходження над рівнем моря, швидкість пересування, перешкоди на шляху, тощо.
У пам’ять  таких пристроїв заносяться детальні електронні карти не тільки окремої місцевості, а й цілих континентів. Туристам надається можливість контролювати траєкторію та напрям свого руху, попередньо планувати маршрут, заносити його у пам'ять пристрою, щоб потім слідкувати за правильністю пересування. Такі пристрої є надзвичайно корисними при подорожуванні у горах, по незнайомій місцевості, а особливо у разі втрати орієнтування. У деяких автомобілях GPS пристрої встановлюють на заводі як необхідний аксесуар навігації.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Бліцопитування.

- Назвати основні сторони горизонту.

- Яка проміжна сторона горизонту лежить між півднем і заходом?

північчю та сходом?

• В сонячний день найкраще зорієнтуватись за чим?
• За яким природним об’єктом можна зорієнтуватись вночі?
• В який колір зафарбовано стрілку компасу, що показує на північ?

2. Відповідь ланцюжком.

1 ряд: назвати по черзі  способи орієнтування за місцевими ознаками.

2 ряд: якби ми створювали географічний словничок до теми цього уроку, які  б слова ви до нього записали?

3 ряд: які правила ви б склали для тих, хто вирушає в подорож за якимось маршрутом?

3. Робота в парах (1 хвилина на обговорення).

1. Ви збирали в лісі гриби до настання темноти. Як ви зорієнтуєтесь, щоб знайти дорогу з лісу?
2. Ви з друзями заблукали в горах. Якими орієнтирами ви скористаєтесь, щоб  вибратись з гірської місцевості?
3. В якому випадку компас матиме  погріхи?
4. Ви – капітан корабля. Як визначити курс корабля?
5. За малюнком пояснити побудову комашника стосовно сторін горизонту.
6. За малюнком пояснити, за якими ознаками можна зорієнтуватися на місцевості?
7. За малюнком пояснити, де і чому саме там знаходиться північ?
8. Вас запросили друзі з Великобританії подорожувати впродовж літа. Які три  речі ви візьмете в цю подорож? Поясніть, чому.
9. Ваше авто поламалось посеред поля в незнайомому місці. Як виз найдете дорогу до міста?
10. Які орієнтири допоможуть вам зорієнтуватись відносно сторін горизонту в чужому селі?

4. Відшукайте неточності в пам’ятці, підготовленій неуважним Поспішайком.

Якщо ти заблукав в нічний час, то визначити  своє місцеположення можна за Полярною зорею, яка знаходиться в сузір’ї  Велика Ведмедиця. Полярна зоря має чудову властивість, вона завжди знаходиться  на півдні. Найкраще орієнтуватись, коли похмура погода, тоді Полярна зірка найяскравіше світить. Також вночі гарним орієнтиром є місяць, він показує напрям на північ.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

Прийом «Продовжіть  речення»

Орієнтування на місцевості — це…( визначення свого місцезнаходження щодо сторін горизонту).

З давніх-давен головними природними об’єктами для орієнтування на місцевості для людей були …(Сонце, Місяць та зорі). Надійним способом є орієнтування…( за компасом). Можна зорієнтуватися й за місцевими ознаками, у такому випадку для більш точного визначення сторін горизонту необхідно використовувати…( кілька ознак).

«Мозаїка»: на «дерево», що зображене на магнітній дошці, прикріпити  «місцеві ознаки» за допомогою магнітів  з необхідної (північної чи південної) сторони.

Перегляд презентації «Орієнтування на місцевості»

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати текст § 7 підручника.

2. Написати невелику розповідь про те, як уміння орієнтуватися допомогло людям знайти шлях у незнайомій місцевості.

3. Принести компаси.

4. За допомогою інтернет-ресурсів дізнатися, як виготовити найпростіший магнітний компас.