Тема уроку: «Гетьманщина за доби Івана Мазепи»
Мета: дати інформацію про видатного гетьмана Івана Мазепу, його особистості, політику; ознайомити з визначними датами учнів; проінформувати стан Гетьманщини в цей період; розвивати вміння слухати та діставати інформацію з різних джерел; навчити мати свою точку зору стосовно певних подій;
Тип уроку: вивчення і засвоєння нового матеріалу;
Хід уроку:
Слухання думи Івана Мазепи.
https://www.youtube.com/watch?v=sW4BrJHZBmE
Повністю «Дума» пронизана дуже бадьорим духом, таким як боротьба. Адже люди хотіли жити в спокої, але саме Мазепа уточнював, що цей дух прийде тільки тоді, коли здійсниться ідеал української, національної та державної незалежності і соборності.
Жак Балюз, зустрівшись у 1704 році з Іваном Мазепою, сказав « Коли я поїхав на Україну, до козаків, і був гостем самого Мазепи, який мав найвищу владу, то вже на кордоні мене зустріла козацька варта, і з великою пошаною провели до містечка Батурина, де в замку має резиденцію І. Мазепа. Розмовляючи з ним, я зрозумів, що його мова чепурна і добірна, хоча він більше помовчує та слухає. Побачивши в нього газети французькою та голландською мовами, мені стало цікаво, чому саме вони. Але потім при його дворі я побачив два лікаря – німців, з якими Мазепа розмовляє їхньою же мовою, а з італійськими майстрами він говорив італійською.
Спілкування з ним принесло мені задоволення, адже він є досвідченим у політиці, слідкує за новинами в чужоземних країнах. В нього багато цікавої зброї та велика бібліотека книг.
Він належить до тих людей, які більше слухають, тому щось витягнути від Івана я не міг.
Учитель повідомляє тему і мету уроку.
Ознайомлення з короткою біографією гетьмана.
Мазепа – це гетьман України, народився 20 березня 1639 року, в селі Каменці, це тепер Мазепинці на Київщині, в родині заможного шляхтича. Саме його вважали дуже хитрим політиком та зрадником.
Та ті хто були на його стороні, говорили, що він хотів процвітання свої землі. Можна чесно сказати, що саме Мазепа дуже багато зробив для України. Його правління – це є відродженням гетьманської України, а точніше Києва – тобто розвитку культури, соціальне і духовне життя.
Іван став спонсором будівництва Києво – Могилянської академії і Чернігівського колегіуму. За свої кошти гетьман храмам та церквам дарував речі, які коштували не малих грошей. Загалом, за його гетьманства почалось «культурне відродження»
Завдання для учнів після прослуханого: написати в робочому зошиті, чим був корисний І. Мазепа під час гетьманства для України.
Ознайомлення з матеріалом « Здобуття гетьманства та внутрішня політика».
У 1687 році старшинська рада нарешті обрала новим гетьманом І. Мазепу. Згідно з Коломацькими статтями гетьман не міг вільно та самостійно проводити зовнішню політику, також він не мав змоги без їхнього дозволу позбавити старшин посад.
Коли Мазепа уже став гетьманом, до він докладав зусиль для об’єднання українських земель. Саме у внутрішній політиці гетьман спирався лише на свою освіченість та знання людей, які його оточували. Івану вдалося зміцнити гетьманську владу та забезпечити стабільність у Гетьманщині.
Він сформував аристократичну республіку, а саме, почав збирати тільки старшинські ради, роздавати маєтки та посади заможним старшинам. А найцікавіше, він заохочував дітей з впливових заможних родин, до своєї адміністрації. Адже таким чином, він хотів підготувати їх до майбутнього.
Але Мазепа категорично заборонив забирати у селян землю, та брати податки у два – три рази більше, ніж потрібно.
Йому були потрібні освічені люди задля праці з ним, тому велику увагу Мазепа приділив освіті, самоосвіті, мистецтву і т.д
Гетьман велів освоювати запустіли та раніше нікому не потрібні землі, завдяки йому розвивались ремесла, торгівля та промисли.
Дати відповідь на запитання:
Ознайомлення з матеріалом «Зовнішня політика Мазепи»
І. Мазепа у 1689 році з московським військом бу здійснений невдалий другий Кримський похід, а уже в 1695 – 1699 роках гетьман взяв участь у війні проти Османської імперії. Саме для гетьманщини ось ці війни не принесли нічого хорошого, лише збільшення кількості московських війські, які утримувались за рахунок українців та розорення господарства.
Уже у 1700 році Московська держава розпочала північну війну проти Швеції. Яка була лише трагедією для України. Тому що Петро Перший залучав козацьке військо, яке не отримували ніякої платні, а лише витрати тисячами.
У 1704 році Мазепа придушив повстання під проводом Семена Палія на Правобережжі.
Запитання до почутого:
Ознайомлення з матеріалом «Північна війна і Україна»
У шведського короля Карла Густава був запланований наступ одразу на Москву, але у нього з’явилися труднощі, тому він вирішив повертатися на південь і поповнювати свої сили козаками Мазепи. Для Мазепи це було несподіванкою, але він попри значний ризик, лише заради своєї країни зібрав для нього 4 – тисячний загін з дуже вірних йому козаків, і вже у жовтні 1708 року прибув із загоном до Карла та уклали шведсько – український союз. До Мазепи в березні 1709 року приєднався кошовий отаман Кость Гордієнко з 8 – тисячним загоном запорожців. Під керівництвом Скоропадського було знищено столицю Батурин. 27 червня 1709 року під Полтавою відбулась вирішальна битва, в якій шведсько – козацьке військо зазнало цілковитої поразки, після якої Мазепа емігрував з України, і невдовзі помер 22 вересня 1709 року у місті Бендери.
Так Мазепу оголосили зрадником Петро Перший.
Запитання до почутого:
Після всього обговореного відбувається тестування учнів за темою.
Тест
А) Народ Б) І. Мазепа В) Дружина Мазепи
А) Жак Балюз Б) Карл Перший В) Народ
А) 12 березня 1639 року Б) 20 березня 1639 року В) 21 березня 1639 року
А) 1687 році Б) 1666 році В) 1678 році
А) Ні Б) Так, забирав В) Тільки думав про це
А) Тільки зі своїм військом Б) Сам пішов В) Московським військом
А) 1798 році Б) 1800 році В) 1704 році
А) 1708 року Б) 1709 року В) Не укладали його
А) Під Полтавою Б) Під Швецією В) Вона не відбулась
А) 21 вересня 1709 року Б) 22 вересня 1709 року В) 23 вересня 1709 року