1 червня о 18:00Вебінар: Медіаграмотність як структурний компонент у траєкторії професійного самовизначення учнів

Урок. "Голонасінні. Лабораторне дослідження. Будова голонасінних"

Про матеріал
Ознайомлення учнів із особливостями будови і життєдіяльності голонасінних, розглянути їхні життєві цикли та значення для природних екосистем і людини
Перегляд файлу

Голонасінні. Лабораторне дослідження. Будова голонасінних

Цілі уроку:

освітня: ознайомити учнів із особливостями будови і життєдіяльності голонасінних, розглянути їхні життєві цикли та значення для природних екосистем і людини;

розвивальна: розвивати вміння аналізувати та співставляти факти, формулювати висновки та використовувати раніше отримані знання;

виховна: виховувати бережливе ставлення до природи, розуміння єдності всього живого та відповідальності людства за наслідки своєї діяльності.

Обладнання і матеріали: плакати або слайди презентації із зображенням представників голонасінних, схеми життєвих циклів голонасінних, зображення харчової та промислової продукції, яку виробляють із застосуванням голонасінних.

Базові поняття і терміни уроку: голонасінні рослини, насінини, запилення вітром, хвойні рослини, гінкго, тайга, будівельна промисловість.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

Бесіда

  • Які характерні ознаки мають представники папоротей?
  • Які характерні ознаки мають представники хвощів?
  • Які характерні ознаки мають представники плаунів?
  • Чим відрізняється процес розмноження в папоротей і мохів?
  • Яке значення для людини мають папороті, хвощі і плауни?

III. Вивчення нового матеріалу

Повідомлення учнів

1. Гінкго — сучасник динозаврів.

2. Значення голонасінних для людини.

Розповідь учителя з елементами бесіди

Голонасінні

Відділ налічує понад 700 сучасних видів. Попри малу чисельність видів, голонасінні завоювали майже всю земну кулю. У поміркованих широтах Північної півкулі на величезних просторах вони утворюють хвойні ліси — тайгу. Сучасні голонасінні представлені переважно деревами, значно рідше — чагарниками і дуже рідко — ліанами; трав’янистих рослин у тому числі немає. Голонасінні дістали таку назву тому, що їхнє насіння розвивається на споролистках відкрито, не обгорнуте стінкою зав’язі («голе»). Це переважно вічнозелені рослини. Їхні листки живуть тривалий час й опадають поодинці, а не водночас. В одних видів листки великі, розсічені, у інших — дрібні, найчастіше на вигляд голки чи луски. У життєвому циклі голонасінних спорофіт має велике значення: він є носієм органів спороношення і домівкою для гаметофіту. Гаметофіти розвиваються і живуть на спорофіті, живлячись за рахунок його поживних речовин.

Важливим пристосуванням голонасінних до життя на суходолі є можливість внутрішнього запліднення (без води). Пилок голонасінних рослин переноситься повітряними течіями. Потрапляючи на відкрито розташований насіннєвий зачаток, він утворює пилкову трубку, яка досягає яйцеклітини і забезпечує злиття гамет. Після запліднення з насінних зачатків формується насіння. Насіння має зародок із корінцем, бруньками і сім’ядолями, запас поживних речовин, вкрите насінною шкіркою. Сучасні голонасінні поділяються на кілька класів: Саговникові, Гінкгові, Гнетові і Хвойні.

Хвойні — найчисельніші і найпоширеніші сучасні голонасінні рослини. За зовнішнім виглядом це дерева і кущі різних розмірів: від карликових сосон (1 м) до гігантських дерев ( секвойя — 100 м). Листя (хвоя, звідки і походить назва класу) на вигляд як голки. Голки на поперечному перерізі округлі або ребристі, або нагадують плоскі видовжені луски. Невелика площа листків та особливості їхніх продихів (вони заглиблені у товщу листка) забезпечують майже повне припинення випаровування вологи взимку. У корі та деревині хвойних є багато канальців, які називаються смоляними ходами, вони заповнені густою рідиною — живицею. У разі ушкодження стовбура на його поверхні швидко з’являються краплі клейкої живиці, яка затягує рану. Характерною особливістю більшості хвойних є верхівковий ріст. Гілки цих рослин розміщуються кільцями, причому щороку утворюється одне кільце. За кількістю цих кілець можна визначити вік рослини. Хвойні мають один або два типи пагонів (тільки видовжені або видовжені та вкорочені, листки при цьому розміщені на вкорочених). У більшості хвойних листки багаторічні, але в деяких видів вони опадають щорічно (модрина).

До хвойних належать сосна, ялина, ялиця, модрина, туя, ялівець, тис, кедр, кепарис, секвойя.

Значення голонасінних:

  • Утворюють величезні площі хвойних та беруть участь у формуванні мішаних лісів.
  • Збагачують повітря киснем.
  • Виділяють фітонциди — речовини (леткі), які пригнічують діяльність мікроорганізмів.

Хвойні ліси регулюють танення снігу, рівень води у річках, поглинають шуми, послаблюють силу вітрів, закріплюють піски. Деревину голонасінних широко використовують як будівельний матеріал, сировину для целюлозно-паперової промисловості.

IV. Лабораторне дослідження

Тема. Будова голонасінних

Мета: ознайомитися з будовою голонасінних.

Обладнання та матеріали: плакати або слайди презентації із зображенням голонасінних, гербарні екземпляри голонасінних, зошит, підручник.

Хід дослідження

1. Розглянути гербарні зразки голонасінних, ознайомитися із плакатами або слайдами презентації, на яких продемонстровано їхню будову.

2. Замалювати будову представника голонасінних у зошиті.

3. Указати основні структури зображеної рослини.

4. Скласти таблицю, у якій вказати функції, які виконують структури, вказані на рисунку.

5. Зробити висновок, у якому вказати, як пов’язана будова структур рослини із функціями, які вони виконують.

V. Домашнє завдання

Вивчити відповідний матеріал з підручника. Підготувати повідомлення про покритонасінні рослини.

 

docx
Додано
25 березня 2020
Переглядів
1333
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку