Урок-гра, бесіда, творчі завдання.

Кричфалушій Світлана Іванівна 12 жовтня 32 Відгуки відсутні

Про матеріал

Формувати в учнів розуміння значення української мови як важливої ознаки українського народу; виховувати повагу до рідної мови, почуття гідності, любов до України; розвивати мовлення, уміння висловлювати власну думку та працювати в команді.
Перегляд файлу

Урок «Мова гідності»

Клас: 2
Тривалість: 35–40 хвилин
Форма: урок-гра, бесіда, творчі завдання

Мета
Формувати в учнів розуміння значення української мови як важливої ознаки українського народу; виховувати повагу до рідної мови, почуття гідності, любов до України; розвивати мовлення, уміння висловлювати власну думку та працювати в команді.

Обладнання
Українські прапорці, картки зі словами, «долоньки» з паперу, смайлики, плакат «Мова гідності», аудіозапис української пісні.

Хід уроку

1. Організаційний момент «Привітаймося українською»

Учитель.
-Доброго дня, мої маленькі українці!
Сьогодні наш урок буде особливим. Ми говоритимемо про те, що об'єднує нас усіх, що звучить у наших колискових, піснях, казках і щоденних розмовах.

Запитання до дітей:

- Якою мовою ми сьогодні будемо спілкуватися?
- Яке слово ви найчастіше говорите своїм рідним?
- Які українські слова вам подобаються найбільше?

2. Вправа «Слово на долоньці»

Учитель роздає дітям паперові долоньки.
Завдання: написати на долоньці одне слово, яке асоціюється з українською мовою.

Наприклад:
Україна, мама, пісня, родина, добро, любов, воля, дім, мир, свобода.

Діти по черзі називають свої слова та прикріплюють долоньки до плаката.

Учитель:
Подивіться, скільки теплих слів ми зібрали! Саме з таких слів і складається наша мова.

3. Бесіда «Що таке гідність?»

Учитель.
Сьогодні в назві нашого уроку є слово «гідність».

Як ви думаєте, що воно означає?

Діти висловлюють свої думки.

Учитель пояснює:
-Гідність — це коли людина поважає себе та інших, робить добро, відповідає за свої слова і вчинки, любить свою країну та шанує її традиції.
-А мова — це теж наша гідність, бо вона допомагає нам зберігати пам'ять про наших предків, нашу культуру та нашу історію.

4. Гра «Мовний світлофор»

Учитель називає ситуації.
Якщо вчинок правильний — діти показують зелений сигнал, якщо неправильний — червоний.

1. Привітатися з людиною українською мовою.
2. Насміхатися з того, хто говорить із помилкою.
3. Вивчати українські слова.
4. Ображати людину через її мову.
5. Читати українські казки.
6. Допомогти молодшому правильно вимовити слово.

Висновок:
Мова гідності — це не лише правильні слова. Це ще й добре та шанобливе ставлення до людей.

5. Мовна гра «Збери українське слово»
Діти працюють у парах або групах.
Із розрізнених букв потрібно скласти слова:

МОВА
МИР
ДІМ
МАМА
УКРАЇНА
ДОБРО
ВОЛЯ

Після виконання завдання кожна група пояснює, чому саме це слово важливе для українців.

6. Фізкультхвилинка «Україна»
Учитель читає, діти виконують рухи:

«Україна — наша мати,
Треба всім її кохати.
Руки вгору піднімаємо,
Україну прославляємо!
Раз — до сонця потягнулись,
Два — тихенько усміхнулись,
Три — навколо повернулись,
І до праці повернулись!»

7. Вправа «Продовж речення»
Діти по черзі продовжують:

- Українська мова для мене — це…
- Я люблю українську мову, тому що…
- Українською мовою я можу…
- Я хочу, щоб наша мова…
- Бути українцем/українкою — це…

Учитель підтримує кожну відповідь.

8. «Скарбничка українських слів»

На дошці написано слово МОВА.
Діти називають красиві українські слова, які вважають особливими.

Наприклад:
матуся, калина, барвінок, вишиванка, Україна, воля, родина, любов, сонечко, колискова, мир.

Учитель записує слова навколо слова «МОВА».

9. Творче завдання «Моє слово для України»

Кожна дитина отримує маленьке сердечко.
Завдання: написати на ньому одне слово-побажання Україні.

Наприклад:
МИР, ПЕРЕМОГА, ЩАСТЯ, ДОБРО, ВОЛЯ, ЛЮБОВ, СПОКІЙ.

Сердечка прикріплюються до плаката.

10. Підсумок «Мова — це наша сила»
Учитель.
Сьогодні ми переконалися, що мова — це не просто слова.
Мова — це наша пам'ять, культура, пісня, казка, родина і наша Україна.
Коли ми говоримо українською, читаємо українські книги, співаємо українські пісні, бережемо красиві українські слова — ми зберігаємо те, що передали нам наші предки.

Заключна фраза
Учитель:

— Діти, то якою ж є наша мова?

Діти:

— Рідною!
— Красивою!
— Милозвучною!
— Українською!

Учитель:
А ще — мовою нашої гідності!

Разом:
««Моя мова — моя гідність!
Моя мова — моя сила!
Українська мова — мова вільних людей!»»

На завершення можна виконати разом коротку українську пісню про Україну або «Ой у лузі червона калина».