Урок-гра, бесіда, творчі завдання.
Про матеріал
Формувати в учнів розуміння значення української мови як важливої ознаки українського народу; виховувати повагу до рідної мови, почуття гідності, любов до України; розвивати мовлення, уміння висловлювати власну думку та працювати в команді.
Урок
«Мова гідності»
Клас:
2
Тривалість:
35–40 хвилин
Форма:
урок-гра, бесіда, творчі завдання
Мета
Формувати
в учнів розуміння значення української
мови як важливої ознаки українського
народу; виховувати повагу до рідної
мови, почуття гідності, любов до України;
розвивати мовлення, уміння висловлювати
власну думку та працювати в
команді.
Обладнання
Українські
прапорці, картки зі словами, «долоньки»
з паперу, смайлики, плакат «Мова гідності»,
аудіозапис української пісні.
Хід
уроку
1.
Організаційний момент «Привітаймося
українською»
Учитель.
-Доброго
дня, мої маленькі українці!
Сьогодні
наш урок буде особливим. Ми говоритимемо
про те, що об'єднує нас усіх, що звучить
у наших колискових, піснях, казках і
щоденних розмовах.
Запитання
до дітей:
-
Якою мовою ми сьогодні будемо
спілкуватися?
-
Яке слово ви найчастіше говорите своїм
рідним?
-
Які українські слова вам подобаються
найбільше?
2.
Вправа «Слово на долоньці»
Учитель
роздає дітям паперові долоньки.
Завдання:
написати на долоньці одне слово, яке
асоціюється з українською
мовою.
Наприклад:
Україна,
мама, пісня, родина, добро, любов, воля,
дім, мир, свобода.
Діти
по черзі називають свої слова та
прикріплюють долоньки до
плаката.
Учитель:
Подивіться,
скільки теплих слів ми зібрали! Саме з
таких слів і складається наша мова.
3.
Бесіда «Що таке гідність?»
Учитель.
Сьогодні
в назві нашого уроку є слово «гідність».
Як
ви думаєте, що воно означає?
Діти
висловлюють свої думки.
Учитель
пояснює:
-Гідність
— це коли людина поважає себе та інших,
робить добро, відповідає за свої слова
і вчинки, любить свою країну та шанує
її традиції.
-А
мова — це теж наша гідність, бо вона
допомагає нам зберігати пам'ять про
наших предків, нашу культуру та нашу
історію.
4.
Гра «Мовний світлофор»
Учитель
називає ситуації.
Якщо
вчинок правильний — діти показують
зелений сигнал, якщо неправильний —
червоний.
1.
Привітатися з людиною українською
мовою.
2.
Насміхатися з того, хто говорить із
помилкою.
3.
Вивчати українські слова.
4.
Ображати людину через її мову.
5.
Читати українські казки.
6.
Допомогти молодшому правильно вимовити
слово.
Висновок:
Мова
гідності — це не лише правильні слова.
Це ще й добре та шанобливе ставлення до
людей.
5.
Мовна гра «Збери українське слово»
Діти
працюють у парах або групах.
Із
розрізнених букв потрібно скласти
слова:
МОВА
МИР
ДІМ
МАМА
УКРАЇНА
ДОБРО
ВОЛЯ
Після
виконання завдання кожна група пояснює,
чому саме це слово важливе для
українців.
6.
Фізкультхвилинка «Україна»
Учитель
читає, діти виконують рухи:
«Україна
— наша мати,
Треба
всім її кохати.
Руки
вгору піднімаємо,
Україну
прославляємо!
Раз
— до сонця потягнулись,
Два
— тихенько усміхнулись,
Три
— навколо повернулись,
І
до праці повернулись!»
7.
Вправа «Продовж речення»
Діти
по черзі продовжують:
-
Українська мова для мене — це…
-
Я люблю українську мову, тому що…
-
Українською мовою я можу…
-
Я хочу, щоб наша мова…
-
Бути українцем/українкою — це…
Учитель
підтримує кожну відповідь.
8.
«Скарбничка українських слів»
На
дошці написано слово МОВА.
Діти
називають красиві українські слова,
які вважають особливими.
Наприклад:
матуся,
калина, барвінок, вишиванка, Україна,
воля, родина, любов, сонечко, колискова,
мир.
Учитель
записує слова навколо слова «МОВА».
9.
Творче завдання «Моє слово для
України»
Кожна
дитина отримує маленьке сердечко.
Завдання:
написати на ньому одне слово-побажання
Україні.
Наприклад:
МИР,
ПЕРЕМОГА, ЩАСТЯ, ДОБРО, ВОЛЯ, ЛЮБОВ,
СПОКІЙ.
Сердечка
прикріплюються до плаката.
10.
Підсумок «Мова — це наша сила»
Учитель.
Сьогодні
ми переконалися, що мова — це не просто
слова.
Мова
— це наша пам'ять, культура, пісня, казка,
родина і наша Україна.
Коли
ми говоримо українською, читаємо
українські книги, співаємо українські
пісні, бережемо красиві українські
слова — ми зберігаємо те, що передали
нам наші предки.
Заключна
фраза
Учитель:
—
Діти, то якою ж є наша мова?
Діти:
—
Рідною!
—
Красивою!
—
Милозвучною!
—
Українською!
Учитель:
А
ще — мовою нашої гідності!
Разом:
««Моя
мова — моя гідність!
Моя
мова — моя сила!
Українська
мова — мова вільних людей!»»
На
завершення можна виконати разом коротку
українську пісню про Україну або «Ой у
лузі червона калина».