Мета уроку: познайомити учнів із графічною інтерпретацією руху; навчити будувати графіки залежності шляху й швидкості від часу.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
У багатьох випадках рух тіл зручно описувати за допомогою графіків. Такий спосіб опису руху досить наочний.
У курсі математики вже вивчалися графіки деяких функцій. Проаналізуємо графіки руху й швидкості: l = f(t) і v = f(t).
Згадаємо, як на уроках математики графічно виражали залежність однієї величини від зміни іншої. Для розрахунку пройденого з постійною швидкістю шляху ми використаємо формулу l = vt. На уроках математики ми використали рівняння y=kx.
Урок 12/3. Графіки рівномірного прямолінійного руху. (Слайд 1)
Мета уроку: познайомити учнів із графічною інтерпретацією руху; навчити будувати графіки залежності шляху й швидкості від часу.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
І. Організаційний етап. Актуалізація опорних знань (Слайд 2)
1. Який рух називають рівномірним? Наведіть приклади рівномірного руху.
2. Що показує швидкість тіла при рівномірному русі?
3. Чи зможете ви, перебуваючи в поїзді, визначити, чи рівномірно він рухається, якщо у вас будуть зав'язані очі? Як це можна зробити?
Вправа «Коректор» Виправити помилки і записати вірну формулу
(Слайд 3)
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
У багатьох випадках рух тіл зручно описувати за допомогою графіків. Такий спосіб опису руху досить наочний.
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Графіки залежності шляху від часу (Слайд 4)
У курсі математики вже вивчалися графіки деяких функцій. Проаналізуємо графіки руху й швидкості: l = f(t) і v = f(t).
Згадаємо, як на уроках математики графічно виражали залежність однієї величини від зміни іншої. Для розрахунку пройденого з постійною швидкістю шляху ми використаємо формулу l = vt. На уроках математики ми використали рівняння y=kx.
Фізика |
Математика |
l = vt |
y = kx |
l — функція |
y — функція |
t — аргумент |
x — аргумент |
v — постійна |
k — постійна |
Графік руху дає такий самий повний опис руху, як і формула l = vt.
Робота з підручником: ст..67-68 розглянути приклад побудови графіка руху велосипеда.
(Слайд 6) Щоб побудувати графік руху тіла, слід на площині системи координат відкласти на осі абсцис час , а на осі ординат – координати тіла. Сполучивши точки, дістанемо графік руху тіла
(Слайд 7) Наприклад, нехай нам відомий графік рівномірного руху тіла. За допомогою цього графіка ми можемо одержати певні відомості про рух тіла.
Робота з підручником: ст..69
За графіком можна визначити:
За 1 год тіло проїхало 20 км, потім 2 год тіло стояло, а потім за 4 год тіло проїхало ще 20 км. При цьому за графіком ми можемо визначити й швидкість руху:
v1=20 км/год, v2=0, v3= 5 км/год.
(Слайд 8) Розглянемо тепер, чим відрізняються графіки залежності шляху від часу для тіл, що рухаються з різною швидкістю.
Варто звернути увагу учнів на такий дуже важливий факт: чим більша швидкість тіла, тим більше кут між графіком залежності шляху від часу й віссю часу.
2. Графіки залежності швидкості від часу (Слайд 9)
Поряд із графіками руху часто користуються графіками швидкості. Для побудови графіка швидкості застосовують прямокутну систему координат, по горизонтальній осі якої відкладають у певному масштабі час, а по вертикальній — модуль швидкості.
Із цього графіка можна визначити, що швидкість першого тіла 25 м/с, а другого — 10 м/с.
Робота з підручником: ст..70-71
(Слайд 10 )
(Слайд 11)
Рівняння руху:
х1 =х0 + υ1t
х2 =х0 + υ2t
х3 =х0 - υ3t
х4 =х0 , бо υ0=0
V. Закріплення вивченого матеріалу (Слайд 12)
Питання до учнів у ході викладу нового матеріалу
(Слайд 13)
Розв’язок. Графіки перетинаються при t = 6 год, рахуючи від моменту виїзду велосипедиста, тобто через 2 год після виїзду автомобіля.
(Слайд 16) (Слайд 17)
VІ. Підсумок уроку (Слайд 18)
Прийом «Кошик знань» (учні по черзі продовжують речення)
Сьогодні на уроці ми вивчили…,
ці знання мені знадобляться…
На уроці я дізнався…
Мені на уроці…
На уроці я зрозумів…
VІІ. Повідомлення домашнього завдання. (Слайд 19)
Опрацювати теоретичний матеріал уроку та § 10. Вправа 10.5