Урок "Гравітаційна взаємодія"

Кузьмич Петро Павлович 15 листопада 33 Відгуки відсутні

Про матеріал

Даний урок дозволяє розширити уявлення про взаємодію тіл; сформувати знання про гравітаційну взаємодію тіл.
Перегляд файлу

Урок № 6

Тема. Гравітаційна взаємодія. Закон всесвітнього тяжіння 

Мета: розширити уявлення про взаємодію тіл; сформувати знання про гравітаційну взаємодію тіл; познайомити учнів із гравітаційною взаємодією; розкрити фізичний зміст гравітаційної сталої; розвивати допитливість, зацікавити учнів у більш ретельному вивченні теми; сприяти формуванню сучасного світогляду.

Очікувані результати: заннєвий компонент: учні оперують поняттями механіки: гравітаційна взаємодія, сила всесвітнього тяжіння, сила тяжіння, перша космічна швидкість, розуміють фізичний зміст гравітаційної сталої, прискорення вільного падіння; діяльнісний компонент: учні розв’язують задачі на використання формул прямолінійного рівномірного та рівноприскореного рухів, рівномірного руху по колу, руху тіла під дією постійної сили; розуміють фізичну природу тяжіння; ціннісний компонент: учні оцінюють на якісному рівні результати застосування знань з механіки в реальних життєвих ситуаціях.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

  1. РShape1 озминка

  2. Перевертні:

кон-за, ла-си, жін-тя-ня, ія-є-вза-мод, та-ві-гра-ція. 

II. Актуалізація опорних знань учнів Фронтальна бесіда за запитаннями

1. Що називають всесвітнім тяжінням?

2. Від чого залежить сила притягання між тілами?

3. Що вам відомо про будову Сонячної системи? 

III. Мотивація навчальної діяльності учнів

До моменту відкриття (1667 р.) І. Ньютоном закону всесвітнього тяжіння в астрономії остаточно утвердилась геліоцентрична система світу М. Коперника, згідно з якою всі планети Сонячної системи обертаються навколо Сонця по орбітах, які з наближенням, достатнім для багатьох розрахунків, можна вважати коловими. На початку XVII ст. І. Кеплер встановив кінематичні закони руху планет. Отже, було підготовлено ґрунт для з’ясування динаміки руху планет, тобто сил, які визначають саме такий вид їх руху. 

IV. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу

1. Поняття про гравітаційні сили

На відміну від короткодіючих сильних і слабких взаємодій, електромагнітні і гравітаційні взаємодії мають властивість дальньої дії: їх дія проявляється на дуже великих відстанях. Усі механічні явища в макроскопічному світі визначаються виключно гравітаційними й електромагнітними силами. Дія планет на супутники, політ артилерійських снарядів, плавання тіл в рідині — у всіх цих явищах виявляються гравітаційні сили.

Між фізичними тілами діє сила взаємного притягання. Такі явища, як падіння тіл на Землю, рух Місяця навколо Землі, планет навколо Сонця та інші, відбуваються під дією сил всесвітнього притягання, що називають гравітаційними. 

  1. Закон всесвітнього тяжіння

Учням доцільно показати, як Ньютон дійшов до закону всесвітнього тяжіння.

  • Із другого закону динаміки випливає, що прискорення обернено пропорційне масі тіла. Але прискорення вільного падіння не залежить від маси тіла. Це можливе тільки в тому разі, якщо сила, з якою Земля притягує тіло, змінюється пропорційно масі тіла.

Але

  • За третім законом сили, з якими взаємодіють тіла, є однаковими. Якщо сила, що діє на одне тіло, пропорційна масі тіла, то рівна їй сила, що діє на друге тіло, очевидно, пропорційна масі другого тіла. Але сили, що діють на обидва тіла, є однаковими, отже, вони пропорційні масі і першого, і другого тіл.

Якщо F1,2~m1, то F2,1~m2. Отже, F~m1m2.

  • Ньютон обчислив відношення радіуса орбіти Місяця до радіуса Землі. Відношення дорівнює 60. А відношення прискорення вільного падіння на Землі до доцентрового прискорення, з яким обертається навколо Землі Місяць, дорівнює 3600. Отже, прискорення обернено пропорційне квадрату відстані між тілами. Але за другим законом Ньютона сила і прискорення пов’язані прямою залежністю, отже, сила обернено пропорційна квадрату відстані між тілами.

Але F=mg. Отже

Таким чином, дві матеріальні точки масами m1 і m2, розташовані на відстані R одна від одної, притягуються із силою

3. Гравітаційна стала

 Коефіцієнт пропорційності G у законі всесвітнього тяжіння називають гравітаційною сталою. Він чисельно дорівнює силі, з якою притягуються дві матеріальні точки одиничної маси (по 1 кг), розташовані на одиничній відстані (1 м) одна від одної. Щоб знайти значення G, потрібно виміряти силу притягання двох тіл відомої маси, розташованих на відомій відстані одне від одного. Такий дослід уперше поставив англійський учений Кавендіш: за допомогою винайденого ним пристрою він зміг виміряти силу притягання масивних металевих куль.

Вимірювання показали, що

Межі застосовності формули

  • матеріальні точки;

  • тіла, розміри яких є значно меншими, ніж відстані між ними;

  • тіла, що мають форму кулі;

  • куля великого радіуса, що взаємодіє з тілами, розміри яких є значно меншими, ніж розміри кулі.

Ця формула незастосовна:

  • для взаємодії нескінченного стержня і кулі;

  • для тіла і нескінченної площини.

Закон всесвітнього тяжіння дозволив Ньютону пояснити рух планет, морські припливи та відпливи. Пізніше астрономи з допомогою цього закону відкрили «на кінчику пера» найбільш віддалені планети нашої Сонячної системи – Нептун і Плутон. На підставі цього закону на багато років уперед передбачають сонячні та місячні затемнення, розраховують рух космічних кораблів.

V. Осмислення об'єктивних зв'язків. Узагальнення

Розв'язування задач

1. Як зміниться сила гравітаційної взаємодії двох тіл однієї маси, якщо:

а) маса одного тіла збільшиться у 2 рази, 3 рази, 7 разів;

б) маса двох тіл зменшиться у 2, 3, 7 разів;

в) відстань між тілами збільшиться у 2, 3, 7 разів?

2. Визначити мінімальний період обертання супутника нейтронної зорі, густина речовини якої 1017 кг/м3.

Дано: ρ = 1017 кг/м3

Знайти: T - ?

Розв’язання 

Згідно із законом всесвітнього тяжіння між супутником масою m і планетою масою M (якщо вважати висоту h супутника над планетою значно меншою від радіуса планети h << R) діє сила

 — гравітаційна стала.

Супутник рухається по коловій орбіті, отже, на супутник діє доцентрова сила:

Отже,

де   — швидкість руху супутника.

Мінімальний період обертання:

Середня густина планети: ρ = М/V, де M — маса планети, V — її об’єм.

Об’єм кулі:

Підставимо отриманий вираз у формулу для періоду:

Відповідь: 1,19·10-3 c.

3. З якою силою взаємодіють Місяць і Земля, якщо маса Місяця 7·1022 кг, а Землі 6·1024 кг. Відстань між ними 384 000 км. 

VI. Підсумки уроку

Обговорення питань

1. Що спільного між падінням тіл на Землю, обертанням Місяця навколо Землі, припливами і відпливами?

2. Чому до Ньютона ніхто не зміг пояснити природу руху планет?

3. Як рухалися б небесні тіла, якби вони не притягувалися одне до одного?

4. Як залежить сила притягання двох тіл від їхніх мас і від відстані між ними? 

VII. Домашнє завдання

Розв’язати задачі:

1. Якою є відстань між кулями масою 100 кг кожна, які перебувають у спокої, якщо вони притягуються одна до одної із силою, що дорівнює 0,1 Н?

2. Визначте масу і середню густину Землі. Радіус Землі вважати рівним 6400 км.

3. Придумати та записати в зошит зміст задачі на використання закону всесвітнього тяжіння (брати реальні числа).










В прямому ефірі
Інтернет-конференція: ШІ та цифрові інструменти для організації навчання в умовах блекаутів