Урок і презентація з теми "Міфологічні купальські образи у поемі Марійки Бойко "Квітка папороті" та повісті Миколи Гоголя "Вечір проти Івана Купала"

Тема. Міфологічні купальські образи у поемі Марійки Бойко «Квітка папороті» та повісті Миколи Гоголя «Вечір проти Івана Купала»

Мета: порівняти , як втілилися купальські міфологічні образи у двох творах

Тип уроку: урок літератури рідного краю, урок-дослідження

Обладнання: мультимедійна дошка, ілюстрації квітів, портрети

На дошці:

Квіти – залишки Раю на землі.

                          Іоанн Кронштадтський

А та  Полтава й досі чарівна

Полтавками і щирими піснями

                          Марія Бойко

                                                                                 Епіграф:
                                                    Хай мрійники шукають того, чого немає,

                                                    Бо мрії не вмирають, і кожен з нас це знає.

                                                                                  Михайло Білецький

                                                         Хід уроку:

I Організаційний момент.

II. Активізація пізнавальної діяльності.

Слово вчителя.

Полтавщина - колиска талантів, край пісень і легенд, край письменників і поетів, край мислителів і учених, чиї імена перлами сяють в скарбниці світової мудрості.

Полтавщина є носієм глибоких історико-літературних традицій, котрі мають велике значення для духовного життя України, для її культури.

Літературна Полтавщина – це не тільки геніальні вчора і творчі здобутки великих і відомих письменників. Це і сьогодення, талановите й визнане в літературі, і молоде, сповнене устремлінь у завтра.

                          Полтаві щастя щедрою рукою,

                         А ще таланти Бог подарував.

                         Ти втілення надії і любові,

                         Тебе народ , як мрію, оспівав.(Марія Бойко)

 Сьогодні на уроці ми згадаємо твори двох талановитих полтавців, яких розділяють століття, а об’єднує щира любов до рідного краю – Миколу Гоголя та Марійку Бойко.

У центрі нашої уваги будуть міфологічні купальські образи , символіка, кольористика народного свята Івана Купала.

Що ми знаємо про нього?

Рубрика «Із народних джерел».

Презентація слайдів.

Одне із величних та загадкових свят був день Івана Купала, який відзначався 7 липня. Знаменував вшанування бога сонця. Свято мало інші назви: Купайло, Іванів день.

Купало – божество родючості, урожаю, добробуту та лікарських рослин, а обрядодії приурочували вшануванню молодості і краси, кохання і очищення.

Вважалося, що о цій порі літнього сонцестояння Сонце святкує перемогу над темними силами.

Сонячному Купалу протиставлялася Марена – втілення природного знищення. Вона – сестра – ворогиня Купала.

Марена – символ зими, тому її у цей день намагалися знищити (спалювали, топили).

Коли запалюють вогнища і розквітає квітка папороті, активізується нечиста сила, здатна спокусити людину. Сміливці вирушають на пошуки квітки, яка має вказати , де сховані скарби.

Молодь перестрибує через кострища – це звільнення від хвороб, смерті, злих міфічних істот.

Основна ідея свята – перемога життя над смертю. Купало і Марена втілюють чоловіче і жіноче, народження і смерть.

Вчитель. Отже, купальські вогні  - це відгомін культу Сонця, купальська вода – символ цілющої сили, папороть – символ щасливої долі , чудодійна роса забезпечувала красу і кохання, а купальське дерево – родючість і щастя.

Іоанн Крондштатський говорив: «Квіти – залишки Раю на землі». Тому у народі існують безліч легенд про ці дивні створіння, подаровані богам. На вершині високої гори росте квітка едельвейс, яку прагнуть дістати і подарувати коханим усі чоловіки. Квітку щастя шукав герой оповідання Богдана Лепкого «Цвіт щастя»: «то такий цвіт, що його тяжко дістати. Цей цвіт настільки гарний, що коли дивишся на нього . очі радіють. а на серці робиться весело й мило». Наш земляк Микола Гоголь з особливою пошаною ставився до народних традицій українського народу. У «Книзі всякої всячини» він записав: «Папороть цвіте вогненним кольором тільки опівночі під Іванів день, і хто встигне зірвати її й буде так сміливий, що встоїть противу всіх примар, які будуть йому представлятися, той відшукає скарб».

Лексична робота .

Тлумачення слова «скарб».

1.               Коштовності, гроші, цінні речі//коштовності, гроші, сховані в потаємному місці, в землі.
2.               Духовні та культурні цінності, що їх створила людина. (мова, книги тощо).
3.               Хто-, що- небудь надзвичайної цінності з винятковими достоїнствами, якостями // багатство розуму, почуттів. Пестливе звернення до дорогої любої людини, дитини.
4.               Господарські речі, пожитки, майно.

Вчитель: Микола Сингаївський говорив: «Шукаймо в людях хороше, мов скарби, що давно забуті».

Слово вчителя. Слайд. Марійка Бойко.

Поетичний дар Марійки бойко проявився з дитинства. з юних років їй вдалося почути народні джерела мови і створити поетичні твори, які ставали в ряд з народною піснею.

Марія Вадимівна народилася у Полтаві 26 грудня 1976 року у родині зі славного роду козака Мусія Чайки. Виховувала бабуся, яка помітила перші римування дівчинки. І хоч навчалася , як і ви . у математичному класі, часто у зошиті розв’язки задач чергувалися від дідуся Семена, який мав прекрасний тенор і виконував народні пісні.

У 15 років стала лауреатом I всеукраїнського фестивалю дитячої творчості «Повір у себе» за вірш «Моя Полтава».

Закінчила Харківський фінансово-економічний інститут та Полтавський педагогічний університет за спеціальністю «історія і педагогіка».

Відомі збірки: «мелодія сопілки», «Струни душі», «Промінь Сонця», «Квітка папороті».

Зараз Марія Бойко – авторка більше 150 пісень, їх виконують народні і заслужені артисти України. (Слайд із композиторами).

Ім’я Марії Бойко занесено до сучасної Української енциклопедії, започаткованої Національним комітетом премії імені Т. Шевченка, а також до музичного реєстру» . Крім лірики та пісенних текстів створює літературне оформлення театралізованих вистав і свят. Дієво допомагає творчому становленню юних вокалістів і поетів. Працює редактором телепрограм на студії «Місто». Нагороджена медаллю Президента «За працю і звитягу», має звання «Заслужений діяч мистецтв України».

У 2005 році Марія Бойко завершила багаторічну працю над поемою «Квітка папороті», присвячену легендарній полтавці Марусі Чурай. ЇЇ образ було раніше втілено в поезіях «Співоча земле, край талановитий», «Полтавська душа», «Легенда про Полтаву».

Для Марії Маруся Чурай – пісенна душа рідного краю, її слава . її доля. В їх долях багато спільного. Обидві писали пісні. які линули над Полтавським краєм. Ім’я однакове, тому її називають «Маруся Чурай XXI століття».

Учениця: «Ще дитиною, бувало, я мов зачарована, прислухалася до кожної згадки про землячку- піснетворицю. Ця дівоча постать була для мене самим уособленням української народної пісні. Пісня не вмирає, вона ,як струмочок, знаходить нові , несподівані шляхи й рішення» (Слайд Маруся Чурай, Раїса Кириченко, Марія Бойко»

Вчитель: Долею Марусі і досі переймаються історики, літературознавці, письменники і поети. Час вимагає нових поглядів на давню історію.

Учениця: «Скільки себе пам’ятаю, годинами могла дивитися на купальські вогнища. Це видовище полонило душу, народжувало бажання оспівати цю дивовижну містерію літнього сонцестояння. Здавалося, ще одна мить, один крок назустріч долі,  серцю відкриється головна таємниця світобудови. Певно. не лише я відчувала щось подібне…  З цього всього з’явилася поетична фантазія, моя власна «квітка папороті». Як би то не було, а свою «неможливу» квітку я знайшла. Я не забирала її з собою, натомість, пропоную показати вам, де саме вона росте».

II .Основна частина уроку.

1.               План аналізу творів.
2.               Поділ на групи.

Слово вчителя.

Українська поетеса Ліна Костенко писала: «Гоголь – це російський письменник, але це – український геній». Дослідники творчості Гоголя вже давно відзначили, що головними у його творчості темами були зло та боротьба зі злом, гріх та смерть. У творі він показав трагедію людини, яка відірвалася від національних традицій. Головний герой повісті втратив душу, обміняв її на скарби.

3.               Виступ 1 групи.

-втілення елементів свята Івана Купала в повісті Миколи Гоголя «Вечір проти Івана Купала»;

-мотивація героїв;

-кольорова гамма твору;

-результат спілкування героїв із міфологічними образами.

4.               Демонстрація кадрів із фільму «Вечір проти Івана Купала».

Висновок: спокуса – гріх – покарання. Так можна визначити ланцюг стосунків людини з нечистою силою. Уперше саме у цьому творі був зображений вибір людини, яка з власної волі втратила божий образ у собі, продала душу дияволу.

5.               Слово вчителя.

Свято Івана Купала постає центральним змістовим центром поетичної фантазії Марії Бойко «Квітка папороті», адже саме воно поєднує дві половини життя Марусі Чурай – кохання і смерть.

6.               Виступ 2 групи.

•                   втілення елементів свята Івана Купала;
•                   мотивація головних героїв;

Піщана анімація «На Івана на Купала».

•                   кольорова гамма;

Інсценізація «Маруся Чурай і чаклунка».

•                   результат спілкування героїв із міфологічними образами.

3.        Компаративне дослідження творів. Що відмінне та спільне у творах Миколи Гоголя і Марійки Бойко. Робота із колами Венна.
4.         Висновки.

Якщо для Миколи Гоголя важливою складовою була темна сторона міфологічного свята, яка надавала можливість митцю простежити владу зла над душею людини. То для сучасної поетеси Марії Бойко предметом зображення і символічного наповнення став світлий образ міфологічного Купала, який втілює не тільки мотив очищення, уславлення життєдайних природних сил, а й творчу енергію, мистецький дар, що передається лише обраним.

Пісня   «Ой не ходи , Грицю, та й на вечорниці».

5.             Гра «Мікрофон». Якби я знайшов квітку папороті».
6.         Вчитель. Нехай купальське вогнище очистить вас від усіх хвороб та негараздів. А легендарний цвіт папороті дає віру у надзвичайне та дивовижне!
7.      Домашнє завдання: написати твір на тему « Чим ви готові пожертвувати заради своєї мрії?».