Урок історії України на тему «Підпорядкування руських князівств Монгольській імперії (Золотій Орді)»

Майнаєв Ф. Я.

Тема: Підпорядкування руських князівств Монгольській імперії (Золотій Орді)

Мета:

1. ознайомити учня з походами правителей Золотої Орди Чингізхана й Батия на Русь, наслідками цих походів для руських земель і визначити причини перших успіхів монголів;
2. розвивати вміння й навички отримання інформації з історичних карт;
3. формувати вміння критично оцінювати історичні події.

Персоналії: Чингізхан, Батий

Поняття:

Улус – назва удільних володінь нащадків Чингізхана, що згодом стали самостійними державами.

Основні події та дати:

Кінець ХІІ століття – об’єднання скотарських племен у Могольську державу.

1206 рік – отримання на з’їзді знаті полководцем Темуджином імені Великого Хана – Чінгізхана.

31 травня 1223 р. – битва на Калці.

5 вересня-6 грудня 1240 р. – оборона Києва.

Джерела:

1. Битва на Калці. Українопедія. URL : http://ukrainopedia.wikia.com (дата звернення : 27.02.2019).
2. Смолій В. А., Степанков В. С. Історія України : підручник для 7 кл. загальноосвітн. навч. закл. Київ : Генеза, 2007. 224 с.
3. Чингисхан. Секрети світу. URL : http://www.esc.lviv.ua/chingisxan/ (дата звернення : 27.02.2019).

Перебіг заняття

Слайд 1

1. Повідомлення теми уроку: перегляд уривку з фільму «Орда», 2012 тривалістю 0:08.
2. Мотивація навчальної діяльності

Слайд 2

•    Сьогодні на уроці ти дізнаєшся, коли виникла Золота Орда, хто такий Чингізхан, якими були наслідки вторгнення Батия на руські землі.

Слайд 3

•    Ти зрозумієш, що стало причиною підпорядкування руських князівств Золотій Орді, а також чому в битві на річці Калка руські війська зазнали поразки.

3. Пояснення нового матеріалу

Слайд 5

•    Наприкінці  ХІІ століття  відбулося об’єднання скотарських племен у єдину Могольську державу.  У 1206 році на з’їзді знаті полководець Темуджин імені Великого Хана – Чінгізхана.

Слайд 6.

1. Перегляд уривку фільму «Чингисхан», 2018 тривалістю 0:15.
2. Розповідь учителя

•    Ім’я «Чінгізхан» у перекладі означає «Великий хан». Монголи під новим керівництвом удосконалили тактикові ведення воєнних дій. Їхньою сильною стороною була мобільність.

На своїх витривалих низькорослих конях, із яких у них рідко виникала необхідність злазити, монголи могли скакати багато миль і наносити удари, коли їх не очікували, наносити удари так швидко, що їх не встигали відбити, нестися далі, перш ніж їх спантеличений супротивник мобілізував свою тугодумну міць на контратаку [3].

Слайд 6

Робота з історичною картою

• Розглянь карту завоювань Чінгізхана.

До своєї смерті в 1227 році Великий хан захопив північну  частину Китаю й Хорезмську імперію (сучасні Туркменістан і Узбекистан), Південний Сибір.

Чінгізхан збирався зруйнувати міста та перетворити захоплені території в пасовища для черід, що кочують.

У 1222 році 25-ти тисячне монгольське військо розгромило на річці Сіверський Донець хана Котяна. Половці звернулися по допомогу до руських князів.

Слайд 7

•    Прочитаймо, як про це сказано в історичному документі – Літописі Руському.

«У той же рік прийшла нечувана рать: безбожні моавитяни, прозвані татарами, прийшли на землю Половецьку, і половці стали супроти них. Але навіть хан Юрій Кончакович, що був найбільший між усіх половців, не зміг вистояти перед ними. І побіг він до ріки Дніпро, і багато половців побиті були. А татари, повернувшись, пішли у вежі свої.

І прибігло половців багато в Руську землю, і говорили вони руським князям: «Якщо ви не поможете нам,— то ми нині порубані були, а ви завтра порубані будете». І була рада всіх князів у городі Києві, і вирішили вони так: «Лучче б нам зустріти їх на чужій землі, аніж на своїй» [1].

Слайд 8

•    Розгляньмо схему розташування військ учасників у битві на Калці. Як бачиш, у битві з монголами, окрім половців, узяли участь руські князі, яких очолив великий князь Мстислав Романович. 23 травня 1223 року союзники вирушили в похід. А 31 травня 1223 року війська передові полки підійшли до річки Калки (сучасна Донецька область).

Без узгодження плану дій із великим князем Мстислав Удатний наказав частині війська переправлятися через Калку. З ними переправилися половці. Під час сутички монголи стали відступати, заманюючи під удар основних військ. Утеча половців внесла сум’яття в руські лави, і окремі руські воїни також почали залишати поле бою. Мстислав Романович не надав розгромленим  військам допомоги. Частина монголів продовжила переслідування втікачів, а решта оточила табір великого князя. Штурм табору Мстислава Романовича продовжувався три доби. Монголи запропонували за викуп випустити руське військо, однак порушили своє слово: на батьківщину повернувся лише кожен десятий воїн [2].

Слайд 9

•    Літописець так описує ті сумні події:  «Мстислав (Романович) старий добрий князь тут убитий був, і другий Мстислав (Святославич), і інших князів тридцять убито було, а бояр та інших воїв многое-множество, говорять бо лише киян одних загинуло на битві тій десять тисяч. І був плач і туга на Русі, і по всій землі чули цю біду» [1].
•    Для монголів битва на Калці була однією з рядових битв. Для Русі ж бій на Калці обернувся катастрофою, «якої ото не бувало ніколи». Історичний центр країни – південні й центральні руські землі втратили своїх володарів і військо. За п’ятнадцять років до початку монгольського нашестя на Русь ці території так і не змогли відновити свого потенціалу [1].

Пауза відпочинку.

• Заплющ очі. Послухай звуки безмежного степу.

Слайд 10

Слайд 11

•    Унаслідок уторгнення монгольського війська під проводом хана Батия, онука Чінгізхана, протягом осені 1237-весни 1238 року руські землі зазнали великого спустошення.

Літописець так описує цей період: «Увійшов він північним берегом Меотійських болот із величезним військом у Європу й, завоювавши спочатку Північно-Східну Русь, зруйнував  найбагатше місто Київ, розбив поляків, силезців і моравів і нарешті кинувся на Венгрію, яку розгромив ущент і привів через те в жах і трепет увесь Християнський світ».

Слайд 12

• Перед тобою карта завоювань Батия.
•    5 вересня 1240 року Батий підійшов до Києва, оборона якого тривала 5 вересня-6 грудня 1240 р. До штурму в Києві нараховувалося 9 тис. дворів, 40 монументальних споруд, 50 тис. мешканців. Після штурму в Києві залишилося 200 дворів і близько 1 тис. жителів.

4. Підсумки уроку

Слайд 13

• Отже,

1. Поразка руських військ на  Калці стала наслідком неузгодженості дій руських воєначальників, їхніх усобиць, згубної самовпевненості й недбалості.
2. Захист Києва від війська Батия є символом волелюбності й незламності народу.
3. Захист Києва від війська Батия є символом волелюбності й незламності народу.

5. Рефлексія

Робота в міні-зошиті

1. Темуджина обрали Великим ханом (підкресли потрібне):

                    1199 р.     1201 р.  1206 р.

2.  Хто розпочав битву на Калці (підкресли потрібне)?

Мстислав Удатний      Данило Волинський        Мстислав Київський

3. Битва на Калці відбулася (потрібне підкресли):

             1206 р.     1223 р.  1240 р.

6. Домашнє завдання: прочитати уривки з історичних джерел на с. 129, подумати на запитаннями №1, №2.