Урок історії України за 7 клас:Утворення Галицько-Волинської держави.

Про матеріал

Розробка уроку для історії України 7 клас. План-конспект уроку з врахуванням компетентнісного підходу і НУШ.

Перегляд файлу

Дата 06.03.2023

Урок на тему: Утворення Галицько – Волинської держави

Мета уроку: ознайомити з новим етапом української історії – утворенням Галицько – Волинської Держави, сформувати уявлення про Галицьке й Волинське князівства, їх об’єднання, ознайомити з діяльністю видатних князів цього часу, розвивати вміння аналізувати історичні факти й події, оцінювати їх значення, уміти складати характеристику діяльності і історичних осіб, виховувати повагу до історії України.

навчальна:

− навчити самостійно працювати з підручником(Власов,історія України),історичними документами ⁄ логічна

− сформувати знання, про те як утворилося Галицько-Волинська держава та значення її утворення ⁄ логічна;

− сформувати поняття який вплив на історію мали постаті Романа Мстисловича і Данила Романовича та процеси які відбувалися в Русі /логічна,інформаційна,громадянська,аксіологічна(аналіз мініатюр,інтелект карт,та мемів)/логічна,аксіологічна;

− Учні повинні розуміти значення появи Галицько-Волинської держави і першого походу монголів у українські степи /логічна,інформаційна(поле чудес)

− Учні повинні бути здатні аналізувати інформацію, порівнювати різні джерела та робити висновки щодо впливу українського національного руху на сучасну українську культуру та політику. (відео)./логічна,інформаційна,хронологічна

розвивальна:

− розвивати вміння і навички співпраці, висловлювання,відстоювати та обґрунтовувати свою точку зору(дерево ідей); /комунікауційна удосконалювати навички словникової роботи, з’ясовувати значення понять і термінів/логічна

− Закріпити знання набуті під час вивчення нового матеріалу(Турбо,пазли,встанови відповідність)/логічна

− Розвивати у учнів критичне мислення, аналітичні та інтерпретаційні навички та здатність до самостійного висновку на основі вивчення історичних фактів та подій(аналіз мемів,картинок,атрибутики)

− Для досягнення розвивальної мети уроку можна використовувати різноманітні методи та прийоми навчання, такі як дискусії

− Висловлювати власні думки та погляди на проблеми, пов'язані

виховна:

− формувати комунікативну компетентність шляхом усних відповідей(мозковий штурм)/логічна,аксіологічна

− формувати національну свідомість/ громадянська

− формувати інтерес до історії на основі історичних подій(розвиток науки)громадянська

Основні дати:

1199р. – утворення Галицько – Волинської держави;

1203р. – боротьба Романа за Київ;

1205р. – загибель князя Романа;

1206р. – втеча княгині Анни і її дітей у Польщу;

1206-1238рр. – боротьба за галицький стіл Данила і Василька Романовича;

1238р. битва під Дорогочином. Повернення Данила Романовича до Галича.

1223р. битва на р. Калка.

Обладнання:підручник, дидактичний матеріал, карта.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Етап уроку	Навчально-виховна діяльність вчителя	Навчально-виховна діяльність учня	Примітки
I. Організаційний	Привітання з учнями, перевірка присутніх, організація учнів до роботи на уроці.
ІІ. Мотиваційний		*Онлайн –вправа «Роздробленість»*
ІІІ. Актуалізаційний етап		1. Яку епоху ми зараз вивчаємо? (Боднар Анжела) 2. Які характерні риси цієї епохи? (Василишин Ігор)
ІV. Етап вивчення нового матеріалу	Особливості цих князівств полягали в тому, що вони мали вдале розташування у недосяжному для кочовиків степу. Волинь і особливо Галичина були густо заселеним землями, а їхні міста стояли на важливих торговельних шляхах. Крім того, у Галичині містилися великі родовища солі – товару, від якого залежав добробут населення Русі і який мав величезний попит на ринках Європи. Особливістю політичного життя Галицького князівства був великий вплив свавільних, багатих, могутніх бояр на управління. Галичину об’єднав в одне князівство князь, який відзначався хитрістю, безпринципністю щодо засобів політичної боротьби. Він не вагався, порушуючи клятву, якщо цього потребував державний інтерес. А як звали цього князя, ми можемо довідатися, розгадавши ребус Обороняв своє князівство на три фронти: проти зазіхань Києва, Угорщини, Польщі. На київському престолі утвердився тесть Ярослава – Юрій Долгорукий, але після смерті Ярослава відносини з Києвом погіршилися. Ярослав же увійшов до історії як великий будівник великих фортець, міст, церков. Крім того він сприяв розвитку ремесел і торгівлі. Подальше піднесення Галичини та її об’єднання з Волинню були пов’язані з іменем волинського князя, видатного державного діяча й полководця Роман Мстиславич.	*Метод «ПРЕС».* *Яку роль відігравали бояри в політичному житті Галицького князівства* Я *вважаю …* *Тому* *що …* *Наприклад,* *Отже* Самостійна робота за завданням і запитаннями. Занотувати досягнення князя Володимира у внутрішньому житті князівства, про які ви дізналися з вірша. Яка територія Галицького князівства була за Володимира? Яке місто він зробив своєю столицею? Якими способами він намагався зміцнити князівство Робота з джерелами. Сторінка підручника 109. Поясни. «Мед зручніше добувати, якщо притиснеш бджолиний рій, а не розпустиш його»(Рончка Андрій) Вправа «Хмарка слів» Проаналізуйте хмарку слів. Виписати у словнички. 1. Що таке половецька вежа? (Гробельний Вадим)
V. Систематизація знань		Онлайн-вікторина «Галицьке і Волинське князівства»
VІ. Висновки	Галицько – Волинська держава відігравала важливу історичну роль. Під час свого правління Роман Мстиславич 1173 – 1205рр. об’єднав Галичину та Волинь, підкорив Литовські племена ятв’ягів 1196р. поширив свою владу на Придністров’я 1202р., об’єднав південно – руських князів і здійснив успішні походи проти половців 1202 – 1204рр., а також зумів приборкати свавільну боярську аристократію.
VІІ. Домашнє завдання		1.Складіть історичний портрет Романа Мстиславича і запишіть його у зошит. 2.Виписати терміни з підручника.