Конспект урок із зарубіжної літератури для 10 класу на тему: «Специфіка італійського Відродження. Данте Аліґ’єрі (1265-1321). «Божественна комедія»»

Про матеріал

Урок розроблено з метою: створити умови для поглиблення знань здобувачів освіти про особливості епохи італійського Відродження та її значення для європейської і світової культури, здобуття ними знань про найвідоміших представників доби, ключові події життя та творчості Данте, особливості поеми «Божественна комедія» як синтезу середньовічної культури та раннього Ренесансу, своєрідність її композиції; сприяти виявленню зацікавленості спадщиною Ренесансу;

заохочувати до виховання моральних якостей особистості.

Перегляд файлу

Дeпapтaмент ocвiти i науки Житомирської o6ласної державної aдміністрації

Баранівський професійний ліцей

 

 

 

 

 

 

 

 

Конспект урок із зарубіжної літератури для 10 класу на тему:

««Специфіка італійського Відродження. Данте Аліґ’єрі (1265-1321). «Божественна комедія»»

 

 

 

   

 

 

 

 

 

 

 

Розробив:

викладач іноземної мови та зарубіжної літератури

Волошин Віталій Миколайович

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: «Специфіка італійського Відродження, його основні етапи, представники. Данте Аліґ’єрі (1265-1321). «Божественна комедія» (Пекло, І, V).  Роль Данте Аліґ’єрі в історії європейської культури. Поема «Божественна комедія» як філософсько-художній синтез середньовічної культури й утілення ідей раннього Відродження. Особливості композиції поеми»

Мета: створити умови для поглиблення знань учнів про особливості епохи італійського Відродження та її значення для європейської і світової культури, здобуття ними знань про  найвідоміших представників доби, ключові події  життя та творчості Данте,  особливості поеми «Божественна комедія» як синтезу середньовічної культури та раннього Ренесансу, своєрідність її композиції;

спонукати до розвитку навичок узагальнення та систематизування вивченого матеріалу;

сприяти виявленню зацікавленості спадщиною Ренесансу;

заохочувати до виховання моральних  якостей особистості.

Обладнання: презентація PowerPoint, схема «Риси доби Відродження», таблиці «Поема «Божественна комедія», відеофільм – біографія «Данте Аліг’єрі», літературознавчі словники, довідники, інформаційні картки, наочні та роздаткові матеріали.

 

Хід уроку

 

Наймудріший той, кого більше всього

дратує втрата часу.

Данте Аліґ’єрі

Данте малює нам не лише тісні закутки,

де він жив і куди блукав. Він малює Всесвіт,

весь величезний будинок світу...

     Іван Франко

 

І. Організація та мотивація навчальної діяльності. (Слайд 1)

 

1. Робота з першим епіграфом уроку. (Слайд 2)

Слово викладача. Саме тому епіграфом нашого уроку стануть слова відомого італійського поета Данте Аліґ’єрі: «Наймудріший той, кого більше всього дратує втрата часу».

- Як ви розумієте їх?

- Чому, на ваш погляд, саме слова цього поета було взято епіграфом уроку?

- Чи можна вважати, що Данте Аліґ’єрі був «наймудріший» (згідно з його висловом)? Думку обґрунтуйте.

 

II. Перевірка домашнього завдання.

Учні розповідають та демонструють презентації про біографію  Данте Аліґ’єрі та «Культуру Італійського Відродження».

Слово викладача. На сьогоднішній урок ви повинні були підготувати невеличкий відео екскурс в культуру та мистецтво доби Відродження. Тож давайте відвідаємо ту епоху, яка дала нам гуманізм, відродили віру в людину та її право на земне щастя. При перегляді обов’язково зверніть увагу на загальну тематику творів, на кольорову гаму, пропорції та лінії світових шедеврів. Подумайте, якщо в епоху Середньовіччя домінував теоцентризм (Тео – Бог), то що панувало в епоху Відродження? (антропоцентризм)

 

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.   

 

1. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

Слово викладача. Отже, темою сьогоднішнього уроку буде: «Специфіка італійського Відродження, його основні етапи, представники. Данте Аліґ’єрі  «Божественна комедія» (Пекло, І, V). Роль Данте Аліґ’єрі в історії європейської культури. Поема «Божественна комедія» як філософсько-художній синтез середньовічної культури й утілення ідей раннього Відродження. Особливості композиції поеми.

На уроці ми пригадаємо і детальніше ознайомимося з особливостями доби Відродження, її етапами та представниками. Також відновимо нашу зустріч з Данте Аліґ’єрі, сонетами якого ми захоплювалися у 8 класі. Сьогодні ми познайомимося з його найвідомішим твором – поемою «Божественна комедія», яка стала своєрідним синтезом двох культур – середньовічної та ренесансної. Особливу увагу звернемо на композицію цього твору.

 

2. Мотивація навчальної діяльності.

Слово викладача. Велика відповідальність – розуміти, що лише від тебе залежить твоє майбутнє. І нікому докоряти, що у житті відбувається щось не так, як хотілось би. Такими сміливцями були титани Відродження – нової доби у розвитку людства.

Епоха великого Відродження… Більш ніж чотири століття відмежовують її від сьогодення, але ні на мить це не дає нам права забувати, що така епоха була, що це вона дала нам Сікстинську Мадонну і Мону Лізу, Рафаеля і Мікеланджело, Тіціана і Леонардо да Вінчі, Лауру і Беатріче, Ромео і Джульєтту.

Наприкінці XV – у першій третині XVI ст. відбувся небачений злет літератури, живопису, архітектури, через що цей період отримав назву Відродження. Він дав світові новий тип творчої людини – особистість, обдаровану численними талантами, сильну духом, оригінального мислителя і митця. Цих творців нащадки не випадково порівнювали з давньогрецькими титанами, які не побоялися вступити в суперництво з самими олімпійськими богами.

Відкриття, зроблені за епохи Відродження, змінили не тільки світ, людину, історію, вони продовжують хвилювати тих, хто народився у ХХ та ХХІ сторіччях. Образи Коперника, Іоганна Гутенберга, Христофора Колумба знайшли своє відображення в картинах художників, кінофільмах, поетични творах.

 

IV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.

 

1. Актуалізація й корекція опорних знань.     

Слово викладача. Для вас, шановні десятикласники, епоха Відродження вже відома. У 8 класі ми знайомилися з її особливостями та найвидатнішими представниками. Вдома ви повинні були повторити основні відомості про неї. Тому давайте пригадаємо, що стало підґрунтям виникнення епохи Відродження, хто є її найяскравішими представниками, у чому особливість цієї доби.

 

1.1. Бесіда:

Які асоціації у вас виникають при слові «відродження»?

Який період історії називають Відродженням? (друга половина ХІV– початку ХVІІ століття)

Чому цей період назвали словом «Відродження»?

Яку іншу назву  має доба Відродження? (Ренесанс)

Де вперше виникла ця доба? Чому саме в Італії?

Хто вперше використав термін «Відродження» для позначення доби в історії?  (художник Джорджо Вазарі у ХVІ столітті в трактаті «Життєписи знаменитих живописців, скульпторів і архітекторів», 1550 р.)

У яких країнах Ренесанс найбільше розвинувся? (Італія, країни Західної та Центральної Європи, охопив Чехію, Польщу, Угорщину, Трансільванію, Далмацію і Північну Хорватію)

Хто з поетів стояв біля витоків епохи Відродження?  (Данте Аліг’єрі)

Кого вважають фундатором гуманізму, який вперше протиставив середньовічному засиллю релігії новий світогляд?  (Франческо Петрарка)

 

1.2. Експрес-тренажер. (Слайд 3)

Встановити відповідність (по варіантах)

А.


1. Сервантес

2. Шекспір

3. Петрарка

4. Данте

А. «Канцоньєре»

Б. «Дон Кіхот»

В. «Нове життя»

Г. «Ромео і Джульєтта»


Б.


1. Христофор Колумб

2. Галілео Галілей

3. Рафаель Санті

4. Джованні Боккаччо

А.Письменник

Б. Мореплавець

В. Науковець

Г. Художник


Відповіді: А: 1 – Б; 2 – Г; 3 – А; 4 –В.

Б: 1 – Б; 2 – В; 3 – Г; 4 – А.

2. Сприйняття й первинне  усвідомлення  навчального   матеріалу, осмислення зв’язків і співвідношень в об’єктах вивчення.   

Слово викладача. У XIV-XVI століттях, коли у передових країнах Європи Італії, Нідерландах, Франції, Германії розгорнулася боротьба проти занепадаючого феодального ладу, відбувся переворот і в поглядах людей. Розпочалося небачене до того піднесення культури, бурхливо розвивалися наука, література і мистецтво.

Саме у цей час народжується тип людини діяльної, вольової і в той же час допитливої, яка вміє цінувати красу. Проводячи спостереження і досліди, вчені намагалися пояснити явища природи, зрозуміти їх причини. У цей час швидко розвивається алгебра, закладаються основи теорії рівнянь.

Завдяки анатомічним дослідженням люди дізналися про кровообіг в живих організмах; застосувавши мікроскоп, побачили мікроорганізми, почали вивчати збудників інфекційних хвороб. Мореплавці відкрили нові землі. Були створені нові види карт, увійшли в ужиток глобуси. З’являється ціла плеяда вчених, які вивчають таємниці Всесвіту.

У  добу Відродження з’являється книгодрукування. Настала ера книжної культури.

Переворот у світогляді обумовив нове ставлення до католицької церкви. Почався рух за її оновлення, який дістав назву Реформації. Суть протестантства полягає не в дотриманні обрядів, а в істинній вірі. Головний  постулат протестантської церкви був таким: людина має право на щастя не лише «на тому світі», а й тут, на землі. Складалося і міцніло переконання, що людина – найдивніша істота на землі. Сформувався новий світогляд – гуманістичний (тобто земний, людський).

У пошуках ідеалу гуманісти зверталися до історії людства і знаходили  його в античній культурі. У зв’язку з відродженням зацікавленості до античного мистецтва цей період у розвитку культури всього людства стали називати добою Відродження або Ренесансу.  Але, звичайно, нове мистецтво виходило далеко за межі наслідування минулому.

 

2.1. Робота з літературною термінологією. (слайд  4, 5, 6, 7)

Відродження період в історії Європи, коли в людей відродився інтерес до античної культури.

Гуманізм прогрессивна течія в західноєвропейській культурі, спрямована на утвердження поваги до гідності й розуму людини, її права на земнее щастя, вільний вияв природних людських почуттів і здібностей.

Основні ідеї гуманістів:

• людина богоподібна й розумнаістота, тому заслуговує на любов і повагу;

• людинамає право насолоджуватися природою, коханням, славою;

• людина зобов’язана бути справедливою, порядною, працьовитою, жертвувати особистою вигодою задля громадських інтересів;

• людина має прагнути знань, оскільки лише творча праця та освіченість відрізняють людину від тварини;

• у людському суспільстві не має бути війн, розбоїв, тиранії, а повинні процвітати політичні свободи;

• надмірний потяг до багатства є шкідливим, оскільки псує людину;

• людина має бути щедрою та великодушною.

 

 

Слово викладача. Отже, ці гуманістичні ідеї лягли в основу культури епохи Відро­дження. Не випадково батьківщиною Відродження стала Італія одна з країн класичної античної культури. Представникам італійсь­кого Відродження здавалося, що вони відновлюють мистецтво Давніх Греції та Риму, хоча насправді це був фактично новий підхід до відображення реального світу людини та природи на основах гуманізму. У їхніх мистецьких творах домінує образ прекрасної, гармонійно розвиненої, сильної духом і тілом людини героя, який зміг піднятися над буденністю.

Здавніх-давен існує одна дивовижна легенда. Якось глибокої ночі, коли навколо панувала тиша, у браму одного монастиря гучно постукав блідий, змучений подорожній. Брязкіт заліза пролунав у гарячому повітрі. Воротар запитав, хто стукає і що йому треба. На це незнайомець відповів глухо і коротко: «Миру!». Виявляється, що цим подорожнім був флорентійський вигнанець, найвидатніший поет Італії Данте Аліґ’єрі. Не тільки для себе жадав він спокою і миру, а й для батьківщини своєї, що терзалася безконечними чварами, війнами й міжусобицями. 

Сучасному читачеві, можливо, іноді важко зрозуміти деякі своєрідні судження і погляди поета, адже жив він на межі двох епох. Недарма його називають «останнім поетом Середньовіччя і першим поетом Нового часу». Та в літературі Данте Аліґ’єрі залишив яскравий слід. 

 

3. Презентація портретів. (відеоряд «Данте очима митців»)

Коментар  викладача. За свідченням  сучасників, Данте був невисокого зросту, а коли досяг зрілого віку, почав горбитися. Ходив не поспішаючи, одяг носив найпростіший. Обличчя було в нього довгасте й смагляве, ніс – орлиний, очі – великі, нижня губа видавалася вперед, волосся густе й чорне.

Мистецтво Ренесансу залишило нам чимало портретів. Близько 1450 р. Андреа дель Кастаньйо залучить зображення поета для циклу фресок, які мали відтворювати приклади людської доблесті. Постать Данте героїзовано, підкреслено риси, які найбільше цінилися гуманістичною етикою – розум і мужність. Поступово образ міфологізується. Вимальовується гострий профіль, темне обличчя, наче обпечене темним полум’ям. Тедео Гадді в Санта Кроче змальовує вже людину цілісну, суворого характеру, сильних пристрастей. Несподіваним нюансом доповнює портрет поета Доменіко Мікеліно: суворість на обличчі мислителя поєднується зі скорботною ніжністю. Фреска роботи художника міститься у флорентійському соборі Санта Марія Новелла. На ній Данте увінчаний лаврами. Одягнутий у яскраво-червону тогу, він тримає у лівій руці книгу, а правою вказує на широко відчинену браму пекла. Далі видно чистилище а над ним – небесні сфери.

 

4. Перевірка домашнього завдання.

Слово викладача. На попередньому уроці домашнім завдання було підготувати презентацію чи відео презентацію біографії цього видатного письменника епохи Відродження. Давайте переглянемо її.

 

4.1. Бесіда:

Що найбільше вразило вас у біографії Данте?

Чи можна назвати Данте щасливим, адже його ім’я знають і шанують у ХХІ столітті?

Які жіночі постаті вплинули на долю Данте?

Як ви вважаєте, чи міг би бути Данте тим, яким ми  його знаємо, якби у його житті не було Беатріче?

То хто ж він – поет чи громадський діяч?

Хто став першими критиками та коментаторами поеми «Божественна комедія»?  (син – Якопо, Джованні Боккаччо та Торквадо Тассо)

 

Слово викладача. Коли хлопцеві виповнилося 9 років, він зустрів на вулиці свою ровесницю, доньку сусіда Беатріче Портінарі. Ця перша зустріч, що давно обернулася на поетичну легенду, зворушила душу Данте і створила в його уяві нетлінний образ Кохання, який 
згодом увійшов у його творчість.

Якщо вірити самому поетові, то він бачив Беатріче всього кілька разів. Де кінчається правда і починається поетичний домисел, сказати важко. Але зрозуміло одне: кохання до Беатріче він проніс через усе своє життя. 

Про дівчину в яскраво-червоному вбранні як втілення Вічно Жіночного розповідає 
Данте в першій своїй книзі «Нове життя» («Vita Nuova»). Книга Данте, що її і сучасний читач сприймає з інтересом та хвилюванням, була для свого часу явищем незвичайним. У ній лунає голос людини, котра вміє цінувати земнее щастя і земну любов. Католицькі заклики до умертвіння плоті, до відмови від гріховної чуттєвості зіткнулися в книзі Данте із живими поривами молодості. Беатріче стала символом усього високого, що пробуджує благородні почуття, але в той же час вона в поезії Данте і реальна особа, й ідея, що поєднуються в одному образі.

Як відомо, реальна Беатріче вийшла заміж, у неї були діти, а померла вона молодою, коли їй було всього двадцятьп’ять років.

У творчості Данте можна виділити багато таких рис, в яких спостерігається зародження нового гуманістичного світогляду. Так, у вже згадуваному творі «Нове життя», новаторство Данте полягає в тому, що він наділив небесною красою земну жінку, піднісши її до Мадонни, що є символом вічної любові. Тим самим поет підніс людину, усе людське, земне. 

Данте уславлює красу й велич народної італійськоїмови, але разом з тим він не заперечує й значення латини, яка, на його думку, повинна залишатися мовою науки та літератури. Відомо, що Данте вважається основоположником італійської літературної мови, що, як вважав митець, 
могла стати кроком до об’єднання Італії. 

Найбільш відомий твір Данте – поема «Божественна комедія», над якою поет почав працювати у 1307 році, закінчивши роботу в 1321 році, незадовго до смерті. «Божественну комедію» не без підстав вважають енциклопедією середньовічного світогляду. Але в цьому світогляді поруч із застарілими уявленнями були й прогресивні риси, що відкривали змученому народові перспективи не потойбічного райського життя, а земного, радісного та справедливого. 

Про задум твору Данте так писав у листі до Канграндеделла Скала, італійського вельможі, придворі якого він жив у вигнанні: «Врятувати людей від ганебного стану й привести їх до щастя». Письменник мріяв про духовне спасіння всього людства, тому й проголошував високі ідеали Добра, Любові, Милосердя, Розуму.

Літературознавці часто порівнюють композицію поеми з величним храмом минулих часів, де кожна деталь строго виважена. Три частини вміщують увесь загробний світ, яким він поставав у свідомості середньовічної людини: «Пекло», «Чистилище», «Рай».

Алегорична цифра «три», що втілює божественну триєдність, є відомим задумом поета. Навколо цього числа зводиться будова поеми. Так, наприклад, Беатріче носить вбрання трьох кольорів, у царя пекла Люцифера – три пащі, у кожній з них він тримає по грішнику. В Пеклі дев’ять кіл (утроєна трійця), у Чистилищі їм відповідає дев’ять уступів гори, у Раю – дев’ять небесних сфер тощо.

Через поширений прийом у літературі того часу – мандрівку потойбічним світом – зображено шлях людини до морального вдосконалення. Особливістю «Божественної комедії» є те, що мандрівником є сам автор, а не його герой. Допомагає поету здійснити мандрівку його улюблений античний поет Вергілій, який супроводжує Данте у Пеклі та у Чистилищі. Насамкінець Вергілій передає Данте його коханій Беатріче, що дає поету-автору можливість перенестися у Рай.

 

5. Робота в парах.

 

5.1. Користуючись інформаційними джерелами, заповнити таблицю «Поема «Божественна комедія». (слайд 8, 9)

Орієнтовний зразок

Роки створення поеми

Жанр

Композиція

Особливості сюжету

Строфічна форма

1290-1321

Ліро-епічна поема

Сон Данте протягом Великоднього тижня 1300 року як композиційна будова поеми.

1 (вступ) + 33 («Пекло») + 33 («Чистилище») + 33 («Рай») = 100 пісень.

Поет увісні мандрує по загробному християнському світу у супроводі Вергілія, а згодом Беатріче.

Терцина

 

5.2.  Літературознавча робота. (актуалізація опорних знань) (слайд 10)

Бесіда:

У 8 класі ви знайомилися з поняття «терцина». Давайте пригадаємо, що називають терциною?

Які поети епохи Відродження використовували терцини?

Терцина – строфа з трьох рядків п’ятистопного ямба, в якій середній рядок римується з крайніми (першим і третім) у наступній строфі, завершуючись окремим рядком, римованим з другим рядком попередньої строфи. Схема: абабвбвгвгдг.

 

6. Узагальнення й систематизація знань, застосування їх у різних ситуаціях, наближених до життєвих.    

 

6.1. «Продовж думку». (слайд 11)

1. Данте Аліг’єрі  називають останнім поетом … (Середньовіччя) і фундатором доби (Відродження).

2. Митці Відродження орієнтувалися на традиції часів (античності).

3. Утвердження поваги до гідності й розуму людини, її права на земне щастя, вільний вияв природних людських почуттів і здібностей – це … (гуманізм).

4. Відродження зародилося в… (Італії).

5. Флорентійським вигнанцем називали … (Данте).

6. Данте вперше в літературі використав строфічну форму, яка називається … (терцина).

7. У поемі Данте найчастіше зустрічається цифра … (3).

8. Улюбленим античним поетом Данте був … (Вергілій).

9. Основний зміст «Божественної комедії» – це … (подорож потойбічним світом).

10. Відродження в Італії називали … (Високим).


а) подорож потойбічним світом;

б) Вергілій;

в) 3;

г) Високим;

ґ) терцина;

д) Данте;

е) Італії;

є) гуманізм;

ж) античності;

з) Середньовіччя, Відродження.


Відповіді: 1 – з; 2 – ж; 3 – є; 4 – е; 5 – д; 6 – ґ; 7 – в; 8 – б; 9 – а; 10 – г.

 

ІV. Рефлексивно-оцінююча частина уроку.

 

1. Повідомлення  домашнього завдання. (слайд 12)

Для всіх:

1. Прочитати  частину «Пекло» (І, V), створивши ланцюжок подій, накреслити схему «Пекло». Особливу увагу звернути на опис хижаків та пекла.

2. Пригадати, чому Вергілія християнські богослови оголосили пророком.

3. Повторити визначення «епічна поема».

Індивідуальне завдання:

Познайомитися із змістом поеми «Божественна комедія» та презентувати його у вигляді ланцюжка подій.

Завдання для групи:

Підготувати повідомлення про українських перекладачів творів Данте.

Творче завдання (за вибором):

Створити буктрейлер поеми «Божественна комедія».

 

2. Рефлексія.    

Робота з другим епіграфом уроку. (слайд 13)

«Данте малює нам не лише тісні закутки, де він жив і куди блукав. Він малює Всесвіт, весь величезний будинок світу...» (Іван Франко).

Як ви розумієте слова І. Франка?

Що мав на увазі  І.Франко, використовуючи слово «Всесвіт»?

Яким, на ваш погляд, має бути «величезний будинок світу», щоб у ньому було завжди безпечно і затишно?

 

3. Підведення підсумків уроку.    

Робота з карткою самооцінювання.

 

 

docx
Додано
8 січня
Переглядів
99
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку