Урок-кейс за оповіданням Володимира Дрозда "Білий кінь Шептало"

УРОК-КЕЙС

Підготувала:

ДЕРЕВЯНКО Людмила Петрівна,

методист науково-методичного центру

відділу освіти Васильківської міської ради Київської області

 

Тема. В. Дрозд  «Білий кінь Шептало».

Проблема людини в суспільстві, її знеособлення.

 

Мета:

формування предметних компетентностей:

• ознайомити учнів з біографією В. Дрозда, зі змістом оповідання «Білий кінь Шептало», порушеними у творі  проблемами, розкрити зміст алегоричного образу коня Шептало;

формування ключових компетентностей:

• удосконалювати вміння учнів визначати тему та ідею  твору, проблеми художнього твору, характеризувати образ-персонаж, розвивати вміння висловлювати своє ставлення до прочитаного;  

викликати емоційно-ціннісне ставленнядо прочитаного:

• виховувати морально-етичне та естетичне почуття, вміння у несприятливи умовах залишатися самим собою,  переконання в тому, що кожна людина особлива, вона повинна мати власну думку, культивувати в собі високі моральні якості: шляхетність, гордість, самобутність;  прищеплювати любов і повагу до неординарних особистостей, до природи; любов до прекрасного, утверджувати неповторність кожної людської особистості та її право на внутрішню свободу.

 

Тип уроку: кейс

Обладнання: портрет В. Дрозда; мультимедійне обладнання та презентація, роздатковий матеріал (тексти для опрацювання, плакати та маркери), ілюстрації до твору, фото коней різних мастей; два аркуші: білий та сірий, підкови на щастя, пір’їни жар-птиці, малюнок птаха жар-птиці.

Методи і прийоми: евристична бесіда, робота в групах,  використання буктрейлерів «Білий кінь Шептало», скрайбінга, презентації.

Випереджувальне завдання: використовуючи довідкову літературу, підготувати індивідуальні повідомлення відповідно до блоків уроку, скрайбінг; намалювавши ілюстрації до оповідання, зробити комікс;   створити або підібрати в ютубі буктрейлери.

 

Епіграфи:                           

У кожного є  три характери:

        той, який йому приписують;

                  той, який він сам собі приписує;

                             і, нарешті, той, який є насправді.

                                                                                       В.Гюго        

Ох, генію, не зв’язуйся з юрбою:

                Вона тебе затопче в пилюгу

                                                        Л. Костенко

У зграї звірі знищують слабких,

 Щоб через них не нищилась порода.

            А люди, як не дивно, нищать тих,

                         У кого розум є, талант і врода.  

                                                                                  В. Іващенко

 

Перебіг уроку

Слово вчителя.

Ти знаєш, що ти – людина?

        Ти знаєш про це чи ні?

    Усмішка твоя – єдина,

            Мука твоя – єдина,

                     Очі твої – одні.

Ці  віршовані рядки В. Симоненка добре вам відомі.

Яке слово поезії, на вашу думку, є ключовим?

          ЛЮДИНА.

          Вінець Божого творіння. Найвеличніша істота на землі. Якою вона має бути, аби заслужити право називатися людиною з великої літери? Утворимо асоціативне гроно (варіанти відповідей учнів).

Склався чудовий асоціативний портрет. Переконана, кожен мріє виплекати в собі перераховані якості, наблизитися до ідеалу, зберегти оту неповторність, даровану кожному з нас від народження Богом і природою. Але чи  всім це вдається?

Які чинники впливають на формування особистості?

Хто чи що заважає нам зберегти свою індивідуальність, не загубися в натовпі собі подібних? Та й чи варто вирізнятися з-поміж інших, адже для цього треба мати мужність і витримку, як у словах епіграфа до уроку:                       

                              У  зграї звірі знищують слабких,

                              Щоб через них не нищилась порода.

                              А люди, як не дивно, нищать тих,

                               У кого розум є, талант і врода.

В. Іващенко

Демонстрація буктрейлера 

(за посиланям https://www.youtube.com/watch?v=01tYn60K62M )

Учитель. 

  Сьогоднішня наша розмова – про коня – розумного і вірного друга, вічного помічника людини.  Але не тільки про нього. Письменник надав своєму героєві, коневі на ім’я Шептало, багато людських якостей, зробив досить прозорі натяки на природу людських типів, в алегоричній формі відобразив проблему пристосуванства і збереження індивідуальності.

Яскравим прикладом нових творів В. Дрозда є оповідання «Білий кінь Шептало», яке вперше надруковане в 1965 р., 1967 р. з’явилося його продовження — «Кінь Шептало на молочарні». Нині ці твори перекладені десятками мов світу. І вони в оригінальній алегоричній формі представляють стан людини не лише в тогочасному радянському суспільстві, а й порушують важливу проблему особистості в будь-якому суспільстві, проблему її внутрішнього роздвоєння.

Ми переглянули буктрейлер, створений вашим ровесником. Звернемося до словника.

Словник

Буктрейлер (booktrailers) – це короткий відеоролик, котрий створює візуальну презентацію книги, твору.

Як ви вважаєте,про що піде мова на уроці?

(Відповіді дітей)

Отже, тема  нашого уроку «Проблема людини в суспільстві, її знеособлення в оповіданні  Володимира Дрозда  «Білий кінь Шептало».

Пояснемо, що таке знеособлення?

Знеособлення – позбавлення індивідуальних рис, коли людина стає схожою на інших (на слайді). 

Але розпочнемо з ознайомлення з особистістю автора – письменника        В. Дроза. «Усе свідоме життя я творив себе, бо тільки духовно багата особистість здатна щось справжнє написати, за наявності, звичайно, літературного таланту», – зазначив В.Дрозд у щоденникових записах під назвою «Бог, люди і я». Він вирішує «здійснитися як особистість, як літератор». 

Про митця, його світоглядні погляди та творчу спадщину і довідаємося у першому блоці нашого уроку-кейсу «Бібліографія».

Блок 1. БІБЛІОГРАФІЯ

1-й учень. Дитинство.

Володимир Григорович Дрозд народився 25 серпня 1939 року на  Чернігівщині в сім'ї колгоспника. Рідне село письменника – Петрушин – межує з  Білоруссю та Росією. Тому мова мешканців його села, як називав її В. Дрозд, була «петрушинська». Коли хлопчикові було 2 роки, почалася Велика Вітчизняна війна. Батька забрали на фронт і 3 роки не було про нього жодної звісточки. Мати тяжко бідувала  з 2 дочками і сином. Сестру Любу німці тричі везли на каторжні роботи, але вона завжди тікала. Отже, було біди та горя  доволі. Не озло-битись на людей допомагала милосердність матері, яка подавала дітям приклад людяності. Після війни у колгоспі працювали полонені німецькі солдати: полонені всідалися край дороги і сьорбали суп із казанків, а діти так гасали по дорозі, що пісок з-під їхніх ніг попадав в очі німцям. Дітей нагнала мати В. Дрозда, сказавши, що люди обідають. Так гуманно поставилася мати до фашистів,  незважаючи на те, що ледь вбереглася від куль німецького автоматника, що зазнала голоду і холоду в роки окупації.                                                                                                                                        

2-й учень. Освіта. Читати вчився із книжок  старших сестер. До школи ходив у сусіднє село, долаючи 8 км в один бік. Писав на  газетному папері, читав ночами книги, які після війни були рідкістю. Коли йому минуло 8 років, померла мати. Батько одружився вдруге, і Володимир повністю залежав від батьківської сім'ї, оскільки за школу треба було платити. Хлопчина вирішив заробляти на хліб самому. Почав писати вірші. Коли надрукували один із них про берізку, то замість гонорару Володимир отримав неприємності  – голова сільради неправильно зрозумів вірш.

Атестат про середню школу не отримав, бо  не сплатив за навчання.

3-й учень. Доросле життя.

Щасливий збіг обставин допоміг Володимиру стати журналістом під псевдонімом  Семирозум  –  прізвисько одного із предків.

Працював заввідділом обласної газети в Чернігові.

 У 1968 році закінчив  Київський університет імені Т. Шевченка, факультет журналістики.

Літературний дебют відбувся в журналі  «Дніпро», де в 1962 році надрукували його повість «Люблю сині зорі» і два оповідання. В. Дрозд написав понад 20 книг повістей та оповідань, які перекладені європейськими мовами. Герої творів наділені добротою і співчутливістю.

Кілька років Володимир Григорович очолював редакцію журналу  «Київ», був першим заступником голови Національної спілки письменників України. За роман «Листя землі» в 1992 році йому було присуджено Шевченківську премію; за активну громадську діяльність  – орден Ярослава Мудрого V ступеня.

Помер В. Дрозд 23 жовтня 2003 р. Написав заповіт: «Я не люблю і не хочу пишних похорон. Калинове урочище між Халеп’ям і Витачевим, де я був щасливим і духовно наповненим, нехай буде моєю могилою. Читайте книги  В. Дрозда, смійтеся і плачте з прекрасності, недолугості і короткочасності життя земного. А мене шукайте на Витачевській дорозі або в небесах над Калиновим гаєм»).

Блок 2. МІФОЛОГІЯ

ВИПЕРЕДЖУВАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

(Підготувати цікавинку, невелике  повідомлення  на тему: «Що кінь означає в міфології, Біблії»)

Сьогодні на уроці ми поведемо мову про коня, якому В. Дрозд дав ім’я Шептало. Так, ім'я, а не кличку, оскільки надав своєму героєві багато людських рис. Ми розглянемо алегоричний образ коня Шептала, з’ясуємо, який інший образ вгадується під образом головного героя оповідання.

 Яків Головацький описав білого коня, що був при храмі Святовита бога зелених плодів і воєнної здобичі. Цей кінь належав божеству, тільки жрець міг його годувати і сідати на нього. Кінь слугував для пророцтв перед початком великої справи.

Поняття людської індивідуальності конденсується у словосполученні «білий кінь». Наші предки вірили в те, що колісницю Сонця возять білі коні. При арконському храмі пошановували білого коня, присвяченого Світовиду. Кельтську богиню творення Епону часто зображували верхи на білому коні. Отже, образ білого коня асоціюється з благородством, вищістю, обраністю.

 

Білий кінь у слов’янській міфології

У святковому ритуалі давніх слов’ян однією з емблем був білий кінь, що біжить по небу. Наші предки шанували білого коня, якого вважали священним. Він уособлював Світанок. На острові Ругії колись стояв храм Світовида. При цій святині жрець утримував білого коня, на якому було заборонено верхи їздити, бо це був священний кінь. Досі зберігся звичай переможця  – полководець в’їжджає в місто через тріумфальну арку на білому коні.

На сьогоднішній день існує вислів: «на білому коні в’їхати» – тобто з’явитися де-небудь як переможець, як людина, що досягла тріумфального успіху.

Міф про Спасителя

В останній місяць свого життя Спаситель сідає на білого коня, летить і день і ніч по рідній землі, збирає біди і лиха і знищує їх енергією свого життя. Коли він приїздить до тієї гори, де перейде прямо в небо, весь народ збирається туди, хоч зором, хоч рукою, хоч віддалік торкнутися Спасителя, а він витікає по краплині в свою землю, свій люд, забираючи з собою все лихо. І на горі-зникає під урочистий спів хору жерців. Кінь багряніє, як зоря і зникає в небі. Кажуть старі люди, що Спасителі з’являються серед нас і до сьогодні. Але зло набрало такої сили, що ми не знаємо, де він є, і чи є. А на останньому шляху чигає на нього фізичне вбивство, аби не звершив своєї справи. Та Спасителі долають всі перепони, навіть смертну межу і звершують свою справу. Якби не це – наш народ уже б давно поглинула пітьма.

Спасителі все частіше беруть на себе всі лиха рідної землі і люду. А ми не вміємо гідно поцінувати їх подвиг...

Символічний образ білого  коня у Святому Письмі

В Об’явленні  святого Івана Богослова сказано: «І побачив я небо відкрите. І ось кінь білий, а Той, Хто на ньому сидів, зветься Вірний і Правдивий, і Він праведно судить і воює. Очі Його – немов полум’я огняне,  а на голові Його – багато вінців. Він ім’я мав написане, якого не знає ніхто, тільки Він Сам. І зодягнений був Він у шату, забарвлену кров’ю. А Йому на ім’я: Слово Боже. А війська небесні, зодягнені в білий та чистий віссон (19:11-14) І він має на шаті й на бедрах Своїх написане ймення: «Цар над царями, і Господь над панами» (19:16).

Eсі ці  слова (образи ) свідчать про те, що Він є Слово і Слово є Господь. Іде мова про духовний зміст Слова.  Символічний  образ «відкрите небо» означає, що священний зміст видно тим, кому небеса відкриті, тобто віруючим в Господа і тим, що Його люблять. Білий кінь символізує розуміння духовного змісту Слова. Небесне військо, яке слідувало за Ним на білих скакунах, символізує тих, хто розуміє духовний зміст Слова. Білі і чисті одежі означають любов і віру. Ім’я, написане на одежі і бедрах, є символ істини і блага.  Білий кінь трактується як розуміння Слова Божого і означає розумоосяжні предмети.  Кінь і вершник  часто згадуються в пророчих розділах Слова, але те, що кінь символізує мудрість, а вершник – того, хто володіє розумом, до цього часу не було відомо. Оскільки кінь означає розум, при згадці про коней в Слові духи і ангели, які перебувають з людьми, тут же усвідомлюють, що мова іде про розум. Коні, які сяють подібно вогню, являються вибраним духам інших сфер, коли ті духи набувши мудрості підносяться на небеса.   

 

Блок 3. БІОЛОГІЯ

 

Кінь світлий, майже рожевий колір голови, тулуба, кінцівок (максимально світлий варіант слонової масті), грива та хвіст – білі, шкіра рожева, райдужна оболонка світла (блакитні очі). Вчені університету Уппсалу з’ясували, що забарвлення білих коней – результат генетичної мутації у міру дорослішання тварин. Справа в тому, що всі коні мають подвійну копію певної ділянки ДНК. Білих коней фахівці поділяють на 2 види: власне білих (при народженні такі види мають рожеву шкіру і білу шерсть) і сірих – такі тварини при народженні можуть мати будь-який колір з домішкою сірого волосся. З віком і в процесі линьки сірі коні біліють і можуть стати білими остаточно. Люди почали приручати коней тому, що їх залучали тварини білого кольору. Тому й почали свідомо розводити коней такої породи.

Існує певний зв'язок між зовнішнім виглядом коня і його темпераментом. Білі коні «флегматичні й зніжені». З давніх часів відомо, що тварини з білою або світлою шкірою ніжніші, ніж темношкірі. Біла шкіра ніжніша, її капілярна мережа більш розвинена, а барвний пігмент, що слугує деяким захистом тканини, відсутній. Так, білі й блідо-жовті (булані) коні в молодості частіше й сильніше занедужують на мітому, а в зрілих літах – на інфлюенцу, ніж коні з темною шкірою.

 

Блок 4. МИСТЕЦТВО

 

Образ коня у картинах образоторчого мистецтва

В образотворчому мистецтві широко зображено образ коней, які супроводжують людину у багатьох сферах життя. Зупинюсь на творчості окремих художників українського мистецтва. Серед героїв картин – козак Мамай на коні і кобзою.Образ коня бачимо на полотнах Миколи Пимоненка, Костянтина Трутовського, Сергія Васильківського, Миколи Самокиша. У доробку Богдана Клечинського десятки картин коня як супутника-побратима вояків.

У творчості художника-сучасника Анатолія Криволапа образи коней посідають особливе місце. На аукціоні сучасного мистецтва Phillips в Лондоні картину найдорожчого українського художника, лауреата Шевченківської премії 67-річного Анатолія Криволапа “Кінь. Вечір” продали за понад 186 тисяч доларів.

 

Образ коня у пам’ятниках та скульптурах

 

Пам’ятник Троянському коню.

Фігура коня знаходиться  на тому місці, де, як вважають учені, знаходилася давня Троя. За легендою, художник Епей зі своїм учнем створив знаменитого коня за допомогою богині Афіни Паллади.

У графстві Кент в Англії встановили скульптуру гігантського білого коня – статуя перемогла в британському конкурсі арт-проектів Ebbsfleet Landmark Project. Ідея встановити в Кенті скульптуру коня, який  в 33 рази більше за реальну тварину, належить Марку Уоллінджеру. Величезна скульптура підноситиметься над землею на 50 м. Білий кінь впродовж сотень років є символом графства Кент і використовується в емблемі його місцевої ради.

Пам’ятники коням встановлено у Воронежі, Вологді, Новгороді, Сочі (кінь в пальто). Кінь є емблемою святих Георгія, Мартіна, Маврикія, Віктора; дикі коні - емблема святого Іполита.

Квадрат – перший кінь, якому за життя поставили бронзовий пам’ятник у натуральну величину. Монумент встановлено на першому державному кінному заводі в Горках під Москвою (скульптор Е. Гіляров). Це кінь-чемпіон орловської рисистої породи. Він став батьком більше ніж шестистам коням, які успішно виступають на іподромах світу.

Зображення коня й історичних постатей характерне для української скульптури. Пам’ятники історичним постатям на коні є у Києві, Одесі, Хмельницькому, Новгород-Сіверському  та багатьох інших.

Образ коня у муралах – стріт-арт мистецтва

 

Сьогодні досить популярним є художнє оформлення стін будинків у великому місті – мистецтво, що має назву стріт-арт. Такі малюнки ще називають МУРАЛАМИ. Ось кілька з таких муралів, що зображують коней.

Так, в Одесі американський художник іспанського походження Ернесто Мараньє  з Майямі створив масштабний мурал у рамках проєкту Odessarium. Величезна голова коня прикрасила стіну одного з корпусів санаторія імені Чкалова на Французькому бульварі. Сам художник пояснив свій твір так: кінська голова символізує баланс двох стихій – води і землі. Саме тому морда коня ніби розділена на дві половини: одна прикрашена яскравими квітами й розлинністю, а друга – підводними жителями.

У Києві також маємо два мурали – мурал із зображенням чорного коня, створив його художник з ЮАР Ріки Лі Гордон (Ricky Lee Gordon) у травні 2016 року, і мурал біля станції метро «Печерська» на бульварі Лесі Українки, автором цього графіті є вуличний художник з Києва Віталій Гідеван.

 

 

Блок  5. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

 

Учитель. Зараз ми переглянемо фрагмент фільму «Наследница Ники». Знаючи зміст оповідання, як ви прокоментуєте цей фрагмент?

(Білий кінь відчуває свою унікальність, він соромиться табуна, мріє бути один)

Поясніть, чому, аналізуючи твір, головним героєм якого є тварина, ми говоритимемо про проблеми людини в суспільстві? (автор наділив свого героя багатьма людськими рисами)

Як називається такий художній засіб?

Алегорія – інакомовлення; наділення тварин, птахів, рослин, предметів рисами характеру людини.

Отож відразу зазначимо, що твір є алегоричним. У ході уроку спробуємо розкрити символічність образів оповідання.

Характеристика художнього образу коня Шептала

(учні підкріплюють свою відповідь цитатами з тексту)

1.  Дати відповідь на запитання, якнайбільше цитуючи текст.

На конюшні з’явився босоногий хлопчик-підпасок. Він ударив батогом,       аж луна покотилась.

Запитання. Який метафоричний образ виводить автор на початку оповідання, символом чого він є для Шептала? 

(Мета́фора (грец. μεταφορά  – «перенесення»)  – один із основних тропів поетичного мовлення. У метафорі певні слова та словосполучення розкривають сутність одних явищ та предметів через інші за схожістю чи контрастністю).

Очікувана відповідь. На початку оповідання автор виводить метафоричний образ батога як символу рабської покори, страху, пригнічення особистості, підневільного становища, приниження гідності.

2. Був суботній вечір. Стомлені коні відпочивали. Але один з них повинен був везти зелень свиням. Шептало був упевнений, що це буде не він.

Запитання. На чому ґрунтувалася ця впевненість?

Очікувана відповідь “З конюхом у нього особливі стосунки. Інші коні це відчувають, тому й недолюблюють Шептала. Степан ніколи не б’є його, хіба ненароком зачепить пугою чи про стороннє око стьобне. Ніколи не посилає на важку роботу, якщо є кого іншого послати. Бо він, Шептало, кінь особливий, кінь білий, а коли й попав у це бригадне стовпище, то завдяки злому випадку, химерам долі. Справжнє місце йому не тут, хтозна, де він може опинитися завтра. І Степан це розуміє”.

3.  Та цього разу Шептало помилився: Степан велів узяти його.

Запитання. Які думки роїлися в голові Шептала? Чи показав він своє незадоволення? Яка художня деталь у тексті дала нам зрозуміти, що Шептало був неприємно здивований?

 Очікувана відповідь  «Думка про роботу забарвлювала все в темні холодні тони. Серед усіх робіт він найбільше недолюблював крутити привід і їздити до міста, хоч інші коні вважали це найлегшим. Цілісінький день, до темряви, ходити по колу, топтати власні сліди – у цім було щось принизливе. А ще принизливіше котити заставленого корзинами та бідонами воза серединою ранкової міської вулиці – колеса торохтять по бруківці, торохтять бідони, хитаються корзинки, кудкудакають кури, ґелґочуть гуси. Навколо ж стільки святково вбраного народу, стільки коней із сусідніх сіл, і всі бачать сором його, білого коня. Коли вже бути відвертим до кінця, то він соромився упряжі, соромився становища робочої худобини, яку вільно запрягати, поганяти, стьобати батогом кожному Степанові».

Автор подає красномовну деталь, яка показує нам, що Шептало не хотів виконувати цю роботу: «... жував скошену вранці траву, між якою хоч і попадались його улюблені конюшинки, але зараз здавалися прісними».

4. Запитання Що найбільше гнітило Шептала в його табунному житті?

Очікувана відповідь Цитата від слів «З усього нинішнього життя найвище гнітила його оця табунна, тричі на день подорож до колодязного корита...» до слів «... Шептало й собі змушений був штовхатись і лізти наперед, у тісняву, ніби звичайний кінь».

 

5. Запитання. Чи показував Шептало свій норов?

Очікувана відповідь. Цитата від слів «Взагалі, він ніколи не розумів обмеженості деяких коней, котрі прагнуть на кожнім кроці суперечити, огризатися, показувати свій характер...» до слів «...я інакший, ніж вони, нас з тобою таких тільки двоє...»

− І тільки в уяві, наодинці, він є гордим, шляхетним конем, зі стрункими ногами, незалежним вигином шиї.

Запитання. Чи хотів він  помститися Степанові за ті випадкові удари?

Очікувана відповідь.  Ні, не хотів, бо вважав, що без цього не можна, без цього не було б порядку. Хоча інколи  він уявляв, наче не Степан жене його, а він жене Степана, підганяючи батогом.

6. Але одного-таки разу Шептало проявив характер.

Запитання. Як це сталося?

Очікувана відповідь. Коли Степан ударив батогом по спині, кінь із несподіванки спіткнувся  на рівному місці й кинувся в гущу гарячих кінських тіл. Образа була несподіваною й глибокою, як прірва.

Запитання У чому виявився протест слухняного коня Шептала і як він визрів?

Очікувана відповідь Цитата від слів «На косогорі Шептало спинився, підвів голову з тужними очима...» до слів «Він так і не підійшов до корита, хоч дуже хотів пити».

− А далі сталося несподіване і для Степана, і для самого Шептала.

Метод «Передбачення»

− Чи стала розв’язка оповідання для вас несподіваною? Спрогнозуймо  іншу розв’язку.

Очікувана відповідь.  Для мене ця розв’язка несподівана. Я не думала, що Шептало повернеться в табун, який він ненавидів  ще з дитинства. Я б хотіла її змінити. Ось послухайте мою розв’язку.

Щойно закінчився дощ. Шептало підійшов до калюжі і побачив там своє відображення. Уперше в житті він побачив себе білим, сяючим, вільним конем. Йому залишилося зробити вибір. Зробити лише один крок, і цей крок стане початком нового майбутнього. Шептало гордо підняв голову і обережно переступив калюжу. Воля! Така жадана! Він дуже довго чекав цієї миті.

    І знову на арені цирку білий кінь, і знову збираються натовпи людей, щоб подивитися на його красу...

    На фоні заходу сонця вимальовується блискучий кінь. Його гриву розтріпує вітер. Він не знає, що з ним буде завтра, але сьогодні він  вільний!   

− А ось авторська розв’язка оповідання.

Очікувана відповідь Цитата від слів «Але ця гірка правда вже не сколихнула Шептала...» до слів «Колишній спокій та розсудливість повернулися до Шептала».

− Ось таке оповідання, у якому більше запитань, ніж відповідей. І все ж спробуємо розібратися в морально-етичних проблемах оповідання й відповісти на головне запитання нашого уроку: чи легко бути “білою вороною”?

Діти! А скажіть, будь ласка, чи був Шептало самотній?

Давайте складемо з вами  АСОЦІАТИВНИЙ КУЩ до слова самотність.

Самотність: відсутність близьких, одинак, сиротливий, непотрібний, один-однісінький, сам…

 

БЛОК 6. ПСИХОЛОГОГІЯ

  РОБОТА З ПАМ’ЯТКОЮ

Майже кожен іноді почувається самотнім. Це стосується і тих, у кого, здається, багато друзів. Чому? Бо часто людина почувається самотньою не через брак друзів, а через якість дружби.

А щоб ми з вами не почувались самотніми, пропоную вашій увазі пам’ятку «10 порад, як подолати самотність», яку нам пропонують психологи.

 10 ПОРАД, ЯК ПОДОЛАТИ САМОТНІСТЬ

1. Постарайтеся заводити нові знайомства.

2. Не втрачайте контакти з рідним та друзями, особливо якщо вони живуть далеко.

3. Подружіться із сусідами.

4. Частіше дзвоніть людям, не чекайте, що хтось зателефонує вам першим.

5. Не бійтеся просити допомоги у родичів, сусідів, знайомих, соціальних служб.

6. Займіться волонтерством.

7. Не соромтеся приймати гостей.

8. Навчіться новому.

9. Відвідуйте зустрічі та клуби людей за інтересами.

10. Ходіть на мистецькі та інші події хоча б у межах вашого району.

   Діти, я вам бажаю ніколи не почуватись самотньою,  бути  потрібними.

 

Блок 7. МОВОЗНАВСТВО

Учитель. Повернемося до визначення теми уроку: «Проблема людини в суспільстві, її знеособлення».

Словникова робота

• Чи всі слова у формулюванні теми вам зрозумілі? Розтлумачте  значення слова знеособлення?
• Від якого спільнокореневого слова утворилася дана лексема?(особа, особистість)

Знеособлення – позбавлення індивідуальних рис, самостійності, можливості виявляти свої здібності, покликання і т. ін..

Перегляд буктрейлера https://www.youtube.com/watch?v=-SI2vSHVDMY

Сьогодні на уроці ми намагаємося дати оцінку  «поведінки» коня Шептала, висвітлити порушені автором проблеми;   сподіваюся, що зміст оповідання допоможе вам у формуванні багатогранної особистості, яка прагне здійснювати свої заповітні мрії, не губитися в юрбі.

1. Художнє осмислення оповідання.

а) робота з дієсловами:

На що вказують дані дієслова?

І колонка.  

Бунтувати       Ненавидіти          Шкодувати            Тішитися   

 Соромитися      Виправдовувати    Насолоджуватися     Прикидатися

(Внутрішні порухи людини, що відображають динаміку її емоційно-вольової сфери).

ІІ колонка.

Хльоскати   Ганяти  Бити   Підстьобувати  Сідлати    Запрягати

(Дії над свійськими тваринами, спрямовані на примус).

 

Який контраст створюється на основі двох колонок слів?

(Контраст між особистістю і не відповідним їй призначенням — бути частиною безликої маси, якою маніпулює влада).

 

2. Проблемне питання.

Чому автор дає коневі кличку Шептало. Пов’яжіть ланцюжок слів.

              Шептати – Шептало – Притишений – Приглушений

(Автор ніби озвучує те, що начебто мислить і почуває його герой. Це озвучення пригнічених міркування, почуттів, емоцій, бажань: «Змалку ненавидів табун, гурт і в загорожі, і на пасовиську волів бути сам».)

 

3. «Асоціювання» ( на дошці прикріплено два аркуші: білого і сірого кольорів, учні називають  враження від прочитаного оповідання, а вчитель записує їх на відповідних аркушах паперу):

Рівність                                                                Відвага                                                  

Буденність                                                           Сила

Примітивність                                                     Гідність

Одноманітність                                                   Винятковість

(сірий)                                                                  Елітність

                                                                              (білий)

4. Завдання  «Мікрофон»

Пропоную одним епітетом кожному з вас охарактеризувати цю тварину.

Наприклад: вільний, граціозний, красивий, гнідий, вороний, буланий, стрімкий, свободолюбивий, прекрасний, чудовий, рвучкий, нестримний, швидкий, безстрашний, баский, могутній, сильний, самотній, попелястий, перистий, грізний, бойовий.

Учитель: Отже, кінь – свободолюбива тварина.

•   нагадує змальований вами кінь Шептала? (відповідь учня)
• Про що він мріяв?

Буктрейлер з використанням аудіо гурту «СКАЙ», «Я здатен на більше» https://www.youtube.com/watch?v=JQigjSVOLS4 

 

Блок  8. ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО

СЕНКАН

Кінь.

Розумний, благородний.

Мучиться, страждає, надіється

Вирватися чимскоріш на волю

Шептало.

 

ПОЕЗІЯ

Сповнюйте життя мріями…

Розвіває вітер білу гриву,

Й стук копит, що на шляху життя, -

Кінь має вдачу вільну, незрадливу

І мрію, що несе у майбуття…

 

Так, білу чи рожеву мрію чисту,

Так, бути не таким, як сірі, всі –

Так, іскру Божу в серці променисту,

Щоб не в калюжі вмитись, а в росі…

 

Узагальнення і систематизація вивченого

Изначте головну думку твору

Прийом «Прочитай – не пожалкуєш!»

Створений Володимиром Дроздом кінь Шептало уособлює особистість, яка не хоче миритися з приниженням гідності. Головне в людині – її внутрішня сутність. Оригінальність світобачення, несхожість на інших у поведінці, спосіб життя, – все це є ознаками нестандартних особистостей, яких не розуміють оточуючі. Тому такі люди живуть у власному внутрішньому світі, або стають звичайними. Прикладом такої особистості є білий кінь в однойменному оповіданні В. Дрозда. Переконайте в цьому наших потенційних читачів. Одним влучним словом чи лаконічною фразою продовжте речення: «Читайте оповідання «Білий кінь Шептало» – і Ви не пожалкуєте, бо

це оповідання про...що? (про гірку правду життя приниженої особистості, деформацію її душі; про потяг людини до волі, свободи; про пристосуванство і збереження волі);

знайомить нас ... з ким? (з конем Шепталом, який в алегоричній формі уособлює особистість, що втрачає свою індивідуальність, пристосовується, діє, «як усі»);

спонукає нас ...до чого? (до розмови із самим собою; до роздумів про цінність свободи; до приємних спогадів про дитинство, про здійснені мрії);

навчає нас ... чого? (що треба берегти індивідуальність, розвиватися; бути собою в будь-якій ситуації, не губитися в натовпі);

переконує в тому, що її автор – непересічна творча особистість, бо ...

(ставився серйозно до літератури; у своїх творах порушував важливі проблеми; поєднував реальне і фантастичне; автор химерної прози; ніколи не писав для шухляд; його цікавила душа персонажа);

оповідання В. Дрозда нагадує нам твір ... («Кольорові миші» Ліни Костенко. У поезії переплелось реальне і фантастичне. Образ кольорових мишей, як і образ Шептала, алегоричний. Теж показано особистість скривджену, самотню, дивну), (вірш В.Симоненка «Ти знаєш, що ти – людина». Порушується проблема індивідуальності людини її місця у суспільстві), кінофільм … («Наследниця Ники», де показанано Зорьку, яка не хоче миритися зі своєю долею, не може покірно служити фашистам, але доля змушує їй схилитися через те, що вона втратила зір), (кінофільм «Чучело», де дівчинка змушена терпіти приниження через свої принципи), мультфільм… («Spirit», теж про непокірного білого коня, його непокірність і бажання бути вільним вражає навіть найлютішого ворога, той не може вистрелити в коника).

Закінчення уроку

Учитель. Я хочу у вас запитати про сокровенне: «В кого з вас у житті було так, що мрія збулася?» (учні відповідають)

• Що ви відчували в цей момент? (діти відповідають)
• Ви щасливі діти.

Так, Шептало повертається, але мрія залишається. У кожного повинна бути мрія. Особливо мрій багато у дітей.

 Прийом «Займи позицію»

Дівчатка спробують переконливо спростувати, а хлопці ще більш переконливо ствердити думку: краще віддавати перевагу реальності, а не мріям.

(Мрії змушують людину рухатися вперед, працювати над собою, ставати кращими. У людини, яка має мрію, горять очі, вона виглядає живою і активною. Мрії – це квитки у майбутнє.

 Але якщо жити мріями, то не вистачить часу на виконання реальних справ. Ми розуміємо, що іноді мрії наштовхують на дії, але не завжди буває так, як хочеш. Треба відштовхуватися від того, що можеш втілити. Мрія – це неначе сценарій, який лишається лише сценарієм.)

Висновок: мріяти треба, але життя продовжується, коли дієш, живеш реаліями.

Буктрейлер, аудіо  гурт «Тартак»

https://www.youtube.com/watch?v=tEeZupPS5fw

Учитель. Розгортаю дошку із жар-птицею.

• Скажіть, а який птах у вас асоціюється із здійсненням мрій, бажань? (Жар-птиця)
• У вас на партах лежать різнокольорові пір’їнки, запишіть на них свою сокровенну мрію. Хто хоче, може поділитися своєю мрією з ними і прикріпити пір’їнку до хвоста жар-птиці. А хто боїться наврочити, то нехай сховає пір’їнки.
• НЕ ЗРАДЖУЙТЕ СВОЇМ МРІЯМ!

Учитель. Кінська підкова як оберіг. Хай вам буде удача. Хай ця підкова буде  вашим оберегом (кожен учень одержую сувенір-підкову на згадку про урок).

 

Кліп до оповідання В. Дрозда «Білий кінь Шептало» Аудіоряд: «Океан Ельзи» «Вільний, бо живий» Відеоряд: мультфільм «Спіріт» https://www.youtube.com/watch?v=T1ohKfOVZ8I 

 

 

 

 

Домашнє завдання

Назва «скрапбукінг» – це похідне від двох англійських слів scrap – вирізка та book – книга. Технологія скрапбукінгу спочатку використовувалася для прикраси фотоальбомів, надання їм оригінальності, унікальності. За своєю ж суттю скрапбукінг це – втілення єдиної думки яскравими виразними візуальними засобами.  

1.Творча робота. Створити скрапбукінг за оповіданням «Білий кінь Шептало».

2. Спроектувати перспективу власного шляху саморозвитку.

3. Прочитати оповідання «Білий кінь Шептало на молочарні».